Горчакова С., студентка 3 курсу факультету підготовки вчителів початкових класів ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» Науковий керівник – Бондаренко Т. , доцент кафедри природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

1. УДК 373.3.016:004
ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ
ПОНЯТТЯМ ПРО ІНФОРМАЦІЮ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
Горчакова С., студентка 3 курсу факультету
підготовки вчителівпочатковихкласів
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»
Науковий керівник – БондаренкоТ. ,
доцент кафедри природничо-математичнихдисциплін
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»
Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах
інформатизації освіти особливого значення набуває проблема навчання
школярів умінням користуватися сучасними комп’ютерними засобами,
орієнтуватися у їхніх функціональних можливостях, а також проблема їх
підготовки до активної, плідної життєдіяльності в інформаційному
суспільстві.
Проблема забезпечення комп’ютерної грамотності актуальна й для
молодших школярів, тому що комп’ютеризація стала масовим явищем і
сприяла введенню обов’язкового предмета «Інформатика» в початковій
школі. Метою пропедевтичного курсу «Інформатики» є формування й
розвиток в учнів інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових
компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу й соціалізації у
суспільстві. Серед основних завдань курсу визначено формування в учнів
молодшого шкільного віку початкових уявлень про базові поняття
інформатики, зокрема, повідомлення, інформація та дані, інформаційні
процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з
повідомленнями та даними, сфериїх застосування у житті сучасної людини в
інформаційному суспільстві [5].
Аналіз останніхдосліджень і публікацій. Аналіз науково-методичної
літератури засвідчує, що в посібниках подано небагато матеріалу, який

2. присвяченийрозглядупоняття інформації. Тим самим створюється уявлення,
що дане поняття очевидне й говорити про це багато й систематично не слід.
Результати аналізу навчальної програми «Інформатика» в початковій
школі показав, що поняття інформації є ключовим, що зв’язує різні теми
курсу [5].
На думку Т. Зайцевої у курсі інформатики насамперед слід вивчати
властивості інформації, методи й засоби її збирання, зберігання,
опрацювання, подання, передавання, коректного й правильного
користування. Учена констатує, що сьогодні назріла необхідність в
осмисленні тих змін, які відбуваються в педагогічних технологіях й,
відповідно до цього, загальних схем застосування інформаційних технологій
у навчальному процесі. За її переконанням, саме знайомство з основними
тенденціями розвитку систем освіти, їхній аналіз й адаптація до реалій
нашого суспільства допоможе майбутнім фахівцям краще зрозуміти роль
нових технологій у практиці навчання [1].
На думку одних методистів, доцільно ознайомити учнів із цим
поняттям на перших уроках інформатики. Це дасть можливість
аргументовано розкрити зміст предмета інформатики (О. В. Коршунова) [3].
Є думка, що з поняттям «інформація» треба знайомити молодших школярів у
межах вивчення теми «Поняття про повідомлення, інформацію та
інформаційні процеси» (Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Ф. М. Ривкінд,
Й. Я. Ривкінд) [2; 4].
Якщо для введення понять алгоритму та ознайомлення з приладами
комп’ютера вже створені певні методики, то, як показує практика, уведенню
поняття «інформація» учителі мало приділяють уваги. Почасту педагоги або
формально відносяться до пояснення цього поняття, або зовсім його
опускають. Окрім того, деякі вчителі вважають, що курс інформатики
повинен починатися не з вивчення теоретичних питань, а з практичної
роботи за комп’ютером.

3. Мета статті полягає в аналізі та визначенні особливостей
ознайомлення молодших школярів з поняттям про інформацію та
інформаційні процеси в межах вивчення пропедевтичного курсу
«Інформатика» в початковій школі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ознайомлення молодших
школярів із поняттями «повідомлення», «інформація», «дані» є завданням
змістової лінії «Інформація та інформаційні процеси». Поняття
«повідомлення», «інформація» та «дані» учні мають розуміти на
інтуїтивному рівні, уміти наводити приклади повідомлень, розуміти, що
повідомлення передають інформацію – відомості про предмети, живі істоти і
явища навколишнього світу.
Для молодших школярів дуже важлива форма подання навчального
матеріалу. Тому ретельно продуманий матеріал, поданий у цікавій формі,
дозволить ефективніше організувати його вивчення. При ознайомленні учнів
з інформаційними процесами спочатку пропонується розглянути ті, що
зустрічаються у життєдіяльності людини, і лише потім – інформаційні
процеси, що реалізуються з використанням комп’ютера. Розуміння
інформаційних процесів має відбуватися також на інтуїтивному рівні, не
доцільно вимагати від учнів точних означень усіх теоретичних понять, які
розглядаються при вивченні змісту цієї лінії.
Учні початкової школи мають ознайомитися з ними на рівні розуміння,
яке може полягати у наведенні ними відповідних прикладів зі свого життя та
навколишнього світу. Важливо, щоб учні мали уявлення про те, що людина
постійно зустрічається у житті з кожним із зазначених інформаційних
процесів
і може при цьому використовуватикомп’ютер чи інші пристрої для роботи з
повідомленнями та даними.
Змістова лінія допомагатиме формуванню цілісної наукової картини
світу, підкреслюючи на доступних учням прикладах, роль інформаційних
процесів у суспільстві, біологічних та технічних системах.

4. У межах вивчення матеріалу змістової лінії «Інформація та
інформаційні процеси» особливу увагу необхідно приділити введенню
поняття «інформація», ознайомленню з властивостями інформації,
уточненню уявлень молодших школярів стосовно ролі інформації у нашому
житті.
Поняття «інформація», «повідомлення» та «інформаційні процеси» в
пропедевтичному курсі інформатики є одними з ключових. У програмі
пропедевтичного курсу «Інформатика» визначено державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів. Значну увагу приділено:
 формуванню уявлень про повідомлення та інформацію, про
використання повідомлень людиною, про призначення різних пристроїв, що
використовуються людиною для роботи з повідомленнями (телефон,
диктофон, факс, плеєр, калькулятор, фотокамера, ігрові приставки, GPS та
ін.);
 створенню умов для розуміння за допомогою яких органів чуттів
людина сприймає повідомлення, формування уміння орієнтуватися як можна
працювати з повідомленнями;
 формуванню уявлень про пристрої, призначені для реалізації
інформаційних процесів;
 створенню умов для усвідомлення та розрізнення інформаційних
процесів (отримання, зберігання, опрацювання і передавання повідомлень);
 формуванню умінь наводити приклади інформаційних процесів зі
своєї навчальної діяльності та навколишнього світу.
Поняття «інформація» відноситься до основних і не визначається через
простіші поняття. Томувводити його слід конкретно-індуктивним способом,
за допомогою наочних, добре знайомих учням прикладів (проживання
ситуації, усвідомлення поняття на рівні інтуїції).
Розглянемо деякі з них. Групова взаємодія (об’єднання в групи),
інсценізація. Метод інсценізації передбачає, що учні безпосередньо задіяні в
навчанні, вони беруть на себе ролі учасників подій. Для інсценізації

5. створюються штучні умови, кожен учень повинен мати свою роль, проте
необхідно визначити учнів, які виступають як спостерігачі. Для проведення
занять методом інсценізації потрібні елементи реквізиту, підготувати які
можуть і школярі (як ті, що мають певні ролі, так і «глядачі»). Сама
інсценізація є «акторською» імпровізацією учнів, адже для репетицій і
«проб» немає ані часу, ані можливостей, ані потреби. У даному випадку
йдеться про зміст «сценки», а не якість гри.
Завдання для груп. Як відбувається обмін повідомленнями між
людьми? За допомогою чого відбувається спілкування у тваринному та
рослинному світі? А як відбувається передавання ознак від клітини до
клітини, від організму до організму?
Доцільно запропонуватиучням до кожного з виділених пунктів навести
конкретні приклади. Порівнюючи приклади, учні під керівництвом учителя
виділяють спільні суттєві та несуттєві ознаки. Далі доречно з опорою на
комп’ютерний супровід пояснити, що термін «інформація» пішов від
латинського слова, що означає роз’яснення, виклад, обізнаність. Учитель не
повинен намагатися дати точне означення цього поняття, навіть повинен
звернути увагу учнів на те, що поняття інформації є первинним і не
означуваним, і зосередити увагу учнів на спостереженні за деякими
властивостями цього поняття.
Інформацію із навколишнього середовища людина сприймає через
органи чуття (доцільно запропонувати молодшим школярам, спираючись на
власний життєвий досвід, із допомогою інсценізації створити, показати й
«оживити» схему): органи зору (світле, темне, червоне, яскраве...), органи
слуху… ; органи нюху; органи дотику; органи смаку; інформація про склад
речовини – хімічні аналізи.
Учні можуть запропонувати свої інсценізації, щоб створити й показати
схему «Як людина отримує повідомлення?».
Доцільно учням дати завдання навести приклади роботи органів чуття
(смак, дотик, зір, слух, нюх). Навчальні завдання з цієї теми здебільшого

6. повинні сформувати відношення до поняття інформації як до поняття, яке
лежить в основі сучасної інформаційної картини світу. Учителю доцільно
підбирати питання та завдання проблемного характеру, наприклад:
1. Чи є інформацією нерозшифровані космічні посилання? Чому?
2. Чи одержуєте ви інформацію при другому читанні книги,
підручника?
Отже поняття інформації і повідомлення слід вести на конкретних
прикладах, не намагаючись дати точні означення.
Досвід нашої роботи в межах реалізації змістової лінії «Інформація та
інформаційні процеси» засвідчує, що процес ознайомлення учнів із поняттям
інформації доцільно поділити на такі етапи:
№
з/п
Етап
Засіб,
прийом
Методични
й коментар
1 Введення поняття інформації.
2 З’ясування взаємозв’язків між поняттями
«інформація» і «повідомлення».
3 Створення уявлень про носіїв інформації.
4 З’ясування питань про способи подання
інформації.
5 Формування уявлень про види інформації.
6 З’ясування питань про оцінювання і
вимірювання інформації, взаємоперетворення
інформації і шуму.
7 Формування уявлень про кодування
повідомлень, за допомогою яких передається
інформація.
8 З’ясування властивостей інформації.
9 Формування уявлень про інформаційні
процеси.
Висновки за результатами дослідження, перспективи подальших
розвідок у даному напрямку. Досвід практичної педагогічної діяльності
дозволили нам визначити особливості ознайомлення молодших школярів із
поняттям про інформацію та інформаційні процеси в межах вивчення
пропедевтичного курсу «Інформатика» в початковій школі.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на обґрунтування
організаційно-педагогічних умов зазначеного процесу.

7. Література:
1. Зайцева Т. В. Використання освітнього порталу для дистанційного
навчання / Т. В. Зайцева // Інформаційні технології в освіті. – С. 106 – 109.
– Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/573
2. Корнієнко М. М. Сходинки до інформатики: підуч. для 2 кл.
загальноосвіт. навч. закладів / М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська,
І. Т. Зарецька. – Х. : Видавництво «Ранок», 2014. – 160 с.
3. Коршунова О. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 2 кл.
загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Коршунова. – К. : Генеза, 2012. – 112
с.
4. Ломаковська Г. В. Сходинки до інформатики: підуч. для 2 кл.
загальноосвіт.навч. закладів / Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко,
Ф. М. Ривкінд, Й. Я. Ривкінд. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013. – 160
с.
5. Програма «Сходинки до інформатики». Навчальні програми для
загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4
класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 329 с. – Режим доступу:
http://mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ukr/05_shod_inform
atuka.pdf
6. Шакотько В. В. До питання вивчення пропедевтичних курсів з
інформатики в початковій школі й удосконалення їх змісту /
В. В. Шакотько // Комп’ютер у школі та сім’ї. – № 3. – 2014. – С. 16 – 21.