SlideShare a Scribd company logo
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«Донбаський державний педагогічний університет»
Кафедра природничо-математичних дисциплін
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ
КУРСОВОЇ РОБОТИ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНФОМАТИКИ
Слов’янськ
2015
УДК
Бондаренко Т.М., Гринько В.О., Кошелєв О.Л. Методичні вказівки до
написання курсової роботи з методики навчання інформатики: [для
здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання] / Тетяна
Миколаївна Бондаренко, Вікторія Олександрівна Гринько, Олександр
Леонідович Кошелєв. – Слов’янськ: ДДПУ, 2015. – 72 с.
Рецензенти:
Доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і практики
початкової освіти Гаврілова Л.Г..
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технологій виробів
легкої промисловості та дизайну Лихолат О.В.
Видання являє собою систематизовані рекомендації для здобувачів
вищої освіти факультету підготовки вчителів початкових класів щодо
виконання і захисту курсової роботи з методики навчання інформатики.
Подані як загальні вимоги до етапів виконання курсового дослідження
з методики навчання інформатики, його структури, обсягу, складових, так і
технічні правила його оформлення: цитування, посилання, список
використаних джерел тощо. Описано загальні підходи до оцінювання та
запропоновано орієнтовна тематика зазначеного виду діяльності студентів.
Висвітлено організаційно-методичні питання на підготовчому,
основному і завершальному етапах виконання курсової роботи з методики
навчання інформатики
Для здобувачів вищої освіти факультету підготовки вчителів
початкових класів.
Рекомендовано до друку Вченою Радою Донбаського державного
педагогічного університету
(протокол № 2 від 22.10.2015р.)
© Кафедра природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «ДДПУ», 2015
© Бондаренко Т.М ., Гринько В.О., Кошелєв О.Л., 2015.
2
ЗМІСТ
Передмова
Розділ 1. Загальні положення щодо написання і захисту курсової
роботи з методики навчання інформатики
1.1. Основні вимоги до курсової роботи з методики навчання
інформатики
1.2. Порядок затвердження тематики курсових робіт
1.3. Керівництво курсовими роботами
1.4. Послідовність виконання курсової роботи
1.5. Зміст і структура курсової роботи
1.6. Оформлення курсової роботи
1.7. Критерії оцінювання і захист курсової роботи
Розділ 2. Практика написання курсової роботи з методики
навчання інформатики
2.1.Орієнтовний зміст курсової роботи і приклади оформлення вступу
2.2. Приклади оформлення теоретичної частини курсової роботи
2.3. Орієнтовний зміст практичної частини курсової роботи
2.4. Приклади оформлення висновку курсової роботи
Список використаних джерел
Додатки
3
Розділ 1. Загальні положення щодо написання і захисту курсової
роботи з методики навчання інформатики
1.1. Основні вимоги до курсової роботи з методики навчання
інформатики
Українська національна система університетської освіти впродовж
навчання передбачає виконання студентами курсових робіт – одного з видів
навчально-дослідної роботи.
Курсова робота – це вид самостійної навчально-дослідної роботи, що
виконується з окремої дисципліни. Вона виконується українською мовою і
підлягає обов'язковому оцінюванню, результати якого фіксуються у
відповідних документах.
Координує процес виконання курсової роботи науковий керівник (для
робіт, виконуваних на стику напрямів, залучаються наукові консультанти)
упродовж семестру.
Підготовка, написання і захист курсової роботи з методики навчання
інформатики (МНІ) має свою специфіку. Головна мета – закріплення,
поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час вивчення курсу
«Методика навчання інформатики» та їх застосування в ході комплексного
вирішення конкретного фахового завдання в процесі формування ІКТ-
компетентності. Специфіку формування ІКТ-компетентності молодших
школярів відображено в пропедевтичному курсі «Сходинки до
інформатики».
Головна мета вчителя, який впроваджуватиме курс «Сходинки до
інформатики» і навчатиме дітей це виконати програму. А цей курс є
пропедевтичним. І це означає, що з кожною змістовою лінією ми маємо не
навчити, а сформувати певні уявлення, за для того щоб з іншого боку
сформувати інформатичну компетентність. Що це таке «інформатична
компетентність»? Це вміння дитини використовувати комп’ютер,
4
інформаційні технології для вирішення своїх навчальних завдань і проблем,
які виникають при вивченні математики, мови, англійської мови і т.д. та
використовувати їх в практичній роботі і виконувати відповідні проекти.
Метою написання курсової роботи є:
• поглиблення знань студентів з актуальних проблем
інформатизації процесу навчання в початковій школі;
• систематизація отриманих теоретичних знань з курсу «Методика
навчання інформатики»;
• розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових
джерел стосовно особливостей організації навчально-виховного процесу в
початковій школі на засадах використання ІКТ;
• формування дослідницьких умінь студентів;
• стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку
стосовно проблем реалізації змісту Державного стандарту початкової
загальної освіти, положення, що регламентують вивчення пропедевтичного
курсу інформатики в початковій школі як освітньої галузі;
• розвиток уміння аналізувати передовий досвід використання ІКТ
в початковій школі та узагальнювати власні спостереження;
• формування вміння практичної реалізації результатів
дослідження проблеми інформатизації початкової освіти в самостійно
виконаних розробках на засадах використання ІКТ.
У процесі підготовки і захисту курсової роботи студент набуває
навичок і вмінь:
• самостійно формулювати проблему дослідження;
• визначити мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження;
• здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації
стосовно питань інформатизації початкової школи;
• правильно оформлювати науково-довідковий матеріал;
5
• логічно й аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції,
робити висновки;
• публічно захищати підготовлену роботу.
Курсова робота розкриває науковий потенціал студента, демонструє
його здібності в організації і проведенні самостійного пошуку, використанні
сучасних методів і підходів при розв'язанні проблем у використанні ІКТ у
навчально-виховному процесі початкової школи. У ході підготовки і
написання курсової роботи студент виявляє результати проведеного пошуку,
їх аргументацію та пропонує розроблення обґрунтованих рекомендацій і
пропозицій використання ІКТ в початковій ланці освіти.
Курсова робота з методики навчання інформатики виконується на
основі поглибленого вивчення нормативних документів в галузі початкової
освіти, змісту Державного стандарту початкової загальної освіти, програми
«Сходинки до інформатики 2-4 класи», положень, що регламентують
вивчення пропедевтичного курсу інформатики в початковій школі як
освітньої галузі та методичних рекомендацій щодо навчання інформатики у
загальноосвітніх навчальних закладах на час написання роботи, педагогічної
та методичної вітчизняної й закордонної літератури і відкритих Інтернет-
ресурсів, передового педагогічного досвіду з проблеми, що досліджується, а
також результатів власних досліджень, які
провів студент під час проходження педагогічної практики.
Показником готовності майбутнього фахівця до написання і захисту
курсової роботи з методики навчання інформатики є здатність:
• сформулювати відповідно до теми роботи наукову мету і
завдання;
• зібрати й опрацювати матеріали з теми;
• критично проаналізувати отримані матеріали;
• провести систематизацію й узагальнення зібраної
6
• інформації;
• самостійно вирішити поставлені творчі завдання;
• розробити технологію розв’язання проблеми;
• логічно обґрунтувати й сформулювати висновки,
пропозиції й рекомендації, надати самостійні розробки, виконані на
матеріалах конкретного розділу шкільного курсу інформатики.
Значну увагу необхідно приділити обґрунтуванню актуальності теми
роботи, достатньому теоретичному рівню та дотриманню дослідницького
характеру у процесі виконання роботи.
Актуальність теми роботи. Йдеться про важливість теоретичну і
практичну значущість проблеми, питання, які передбачається викласти і
обґрунтувати.
Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент
повинен розкрити тему курсової роботи на сучасному рівні розвитку
відповідної науки. Крім того, студент повинен достатньо повно розкрити
основні поняття і терміни, що стосуються проблеми курсової роботи,
включити до змісту матеріал тільки об’єктивні факти і реальні практичні
приклади, які підтверджують теоретичні положення.
Дослідний характер. Курсова робота повинна містити певні елементи
дослідження:
• вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книжок,
журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів;
• систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування
власної точки зору стосовно вибраної проблеми;
• порівняння теоретичних поглядів науковців і практичної
діяльності вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів; розробка
висновків, рекомендацій.
Грамотність оформлення. Ця важлива вимога до курсової роботи
підвищує її якість. У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних
7
помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення
приміток, списку використаних джерел. Дотримання цієї вимоги формує у
студента культуру оформлення наукових праць, що може знадобитись у
майбутній практичній діяльності.
Основними завданнями, реалізованими в структурних частинах
курсової роботи є:
• аналіз, систематизація, закріплення й поглиблення теоретичних
знань і практичних умінь студента, що забезпечують його підготовку до
педагогічної діяльності;
• перевірка вмінь студента самостійно застосовувати сучасні
інформаційні технології під час вирішення конкретних завдань теоретико-
методичного характеру;
• формування навичок самостійної роботи з використанням та
творчим удосконаленням традиційних методик пошукової діяльності,
методик викладання основних дисциплін початкової школи;
• засвоєння методики наукового дослідження, організації
експериментальної роботи, перевірки її результатів.
Курсова робота має бути виконана самостійно, оформлена належним
чином, відповідно до затвердженого переліку вимог і правил. У змісті роботи
слід розкрити шляхи вирішення науково-теоретичних, методичних та
психолого-педагогічних завдань, описати систему експериментальної роботи,
статистичні дані, подати ґрунтовні висновки та рекомендації.
1.2 Порядок затвердження тематики курсових робіт
з методики навчання інформатики
Тематика курсових робіт повинна відповідати сучасним запитам
системи освіти та бути спрямованою на вирішення завдань, пов’язаних із
діяльністю педагога в початковій школі.
Тема курсової роботи може бути спрямована на:
8
• поглиблене вивчення розділів інформатики, які мають місце в
навчальних програмах («Методика навчання інформатики», «Сходинки до
інформатики» тощо);
• розв’язування певного дослідницького завдання, наприклад,
«Методика підготовки учнів до участі в
олімпіадах з інформатики», тощо.
Тему курсової роботи студенти обирають самостійно з
запропонованого кафедрою переліку (див. додаток А).
Назва роботи повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати
напряму підготовки та суті наукової проблеми, яка вирішується, вказувати
мету і предмет дослідження та його завершеність.
Тематика курсових робіт затверджується щорічно на засіданні
кафедри.
Студент має право запропонувати самостійно сформульовану тему, яка
відповідає його нахилам та інтересам, або яка пов’язана з об’єктом його
дослідження протягом педагогічної практики. Остаточний варіант теми
курсової роботи закріплюється за студентом відповідним рішенням засідання
кафедри на підставі особистих письмових заяв студентів (Додаток Б).
1.3.Керівництво курсовими роботами
Керівниками курсових робіт призначаються професори, доценти, а
також викладачі університету, які мають науковий ступінь. Науковим
керівником не може бути фахівець, який протягом останніх трьох років не
має наукових публікацій.
Обов’язки керівника курсової роботи:
• визначення та узгодження теми курсової роботи;
• консультування студента щодо опрацювання необхідної
літератури та інших джерел за темою дослідження;
• контроль за ходом виконанням курсової роботи;
9
• здійснення загального керівництва і несення відповідальності за
наявність у роботі помилок системного характеру;
• підготовка студента до захисту курсової роботи;
• присутність на засіданні комісії при захисті курсової роботи,
керівником якої він є.
У разі суттєвих порушень, які можуть призвести до зриву встановлених
термінів підготовки курсової роботи, інформування керівництва кафедри для
прийняття відповідних рішень, у тому числі й про недопущення до захисту.
Обов’язки та права студента:
самостійно за погодженням із керівником обрати тему роботи;
своєчасне та повне виконання рекомендацій кафедри та керівника
курсової роботи по підготовці до захисту;
отримання кваліфікованих консультацій з підготовки до захисту.
1.4.Послідовність виконання курсової роботи
Курсову роботу виконують у наступній послідовності:
1. Вибір теми курсової роботи. Тема курсової роботи має бути
цікава для студента, пов’язана з його діяльністю і сприяти максимальному
використанню здобутих знань і практичного досвіду. Студент має право
запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен
обґрунтувати викладачу доцільність її розробки, актуальність та новизну.
2. Формування мети й основних завдань курсової роботи. Залежно
від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету курсової роботи,
настільки успішними будуть її основні завдання, план, організація
виконання, стиль викладу, а головне – ґрунтовність висвітлення питань, що
розглядаються. Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту
виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і
аналіз матеріалу, уникнути загальних міркувань, повторів, дублювань.
10
3. Складання плану курсової роботи. Перед тим, як приступити до
написання курсової роботи, потрібно ознайомитися зі змістом наукових
публікацій з вибраної теми і скласти розгорнутий план із зазначенням
основних розділів і підрозділів роботи, узгодивши його з науковим
керівником. План курсової роботи відображає її структуру, тобто порядок
компонування і взаємозв’язок окремих її частин. Виконані розділи роботи
або всю роботу студент подає на розгляд керівникові і відповідно до його
зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує її.
4. Виклад матеріалу курсової роботи. Викладати матеріал у
курсовій роботі потрібно послідовно, логічно, взаємопов’язуючи окремі його
частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього необхідно ґрунтовно
ознайомитись із сучасними теоретичними і методичними розробками,
розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні
видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На
основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та
узагальнень потрібно зробити відповідні висновки, висвітлити досягнення у
цій сфері, зазначити існуючі недоліки, а також висловити пропозиції щодо
можливостей подальшого поліпшення діяльності об’єкта дослідження.
Цінується курсова робота, в якій не лише викладено відомі дані, а й
подається власна точка зору, думка автора курсової роботи.
5. Рецензування курсової роботи. Перед захистом (як правило, не
менш ніж за два тижні) курсову роботу подають науковому керівникові для
рецензування та оцінки за п’ятибальною системою. У разі негативної оцінки
курсову роботу повертають студенту, який повинен доопрацювати її з
урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подається
науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка
позитивна, студента допускають до захисту курсової роботи.
6. Захист курсової роботи. Захист курсової роботи відбувається у
комісіях, що складаються з наукового керівника та одного-двох викладачів, у
11
терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі. Під час захисту курсової
роботи студент повинен доповісти про результати дослідження за обраною
темою (до 10 хвилин), продемонструвати вміння чітко викладати власні
думки та методичні рекомендації, використовувати ілюстративний матеріал,
аргументовано відповідати на питання членів комісії.
1.5.Зміст і структура курсової роботи
За змістом і якістю оформлення курсова робота повинна відповідати
державним вимогам до робіт такого рівня. Роботу повинні вирізняти певна
новизна, теоретична та практична значущість, актуальність тематики,
використання комплексу методів дослідження, логічна завершеність.
Курсова робота має бути спрямована як на виконання завдань
практичної діяльності майбутнього фахівця – вчителя початкової школи.
Структура курсової роботи повинна мати такі структурні елементи:
• титульний аркуш;
• зміст;
• перелік умовних позначень (за необхідності);
• основну частину: вступ, розділи, висновки;
• список використаних джерел;
• додатки (за необхідності).
Кожний структурний елемент починається з нової сторінки.
Вимоги до структурних елементів
Титульний аркуш курсової роботи оформлюється за встановленою
формою (див. додаток Б).
Зміст повинен містити назви структурних елементів, заголовки
підрозділів та номери їх початкових сторінок
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
подається (за необхідності) у вигляді окремого списку. Терміни, скорочення,
символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до
12
переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку,
наводиться у тексті при їх першому згадуванні.
Для прикладу, умовні скорочення розшифровуються у зазначеному
переліку таким чином:
ОП – освітні послуги;
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології;
ППЗ – програмний педагогічний засіб;
ДДПУ – Донбаський державний педагогічний університет.
Основна частина
У вступі (його обсяг не повинен перевищувати 3-х сторінок) подається
загальна характеристика роботи в такій послідовності:
• актуальність теми;
• об’єкт і предмет дослідження;
• мета і завдання дослідження;
• гіпотеза дослідження;
• методи дослідження;
• теоретична значущість одержаних результатів;
• практичне значення одержаних результатів;
• апробація результатів дослідження та публікації (за наявності);
• структура роботи.
Першим етапом дослідження є формулювання наукового (понятійного,
категоріального) апарату.
Науковий апарат – це основні положення, котрі визначають
спрямованість, логіку та умови підготовки і проведення дослідження.
Науковий апарат формулюється на початку дослідницької діяльності і
включає: актуальність дослідження; протиріччя; проблему; тему; об'єкт;
предмет; мету, гіпотезу, завдання, методи, наукову новизну та практичну
значущість дослідження.
Актуальність теми.
13
Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначати
сутність наукової проблеми (завдання).
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну
ситуацію й обране для дослідження. Предмет дослідження міститься в межах
об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу
співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та
його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована
основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.
Мета і завдання дослідження.
Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для
досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як
«Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб
досягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована
таким чином, щоб указувати на об'єкт і предмет дослідження.
Гіпотеза дослідження – спрямовуюча наукова ідея, що потребує
подальшої перевірки з точки зору якісних характеристик; це науково-
обґрунтоване припущення про факт, що знаходиться за межами
безпосереднього спостереження або про закономірні зв'язки і закономірний
порядок явищ, не перевірені науковими методами. Гіпотеза повинна бути
такою, що перевіряється; володіти певною передбаченістю; не повинна бути
логічно суперечливою.
Методи дослідження.
Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають,
що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження
повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків (див.
додаток В).
Теоретична значущість дослідження визначається, якщо певні
результати отримані вперше. Це може бути простий опис або змістовний
14
виклад новизни теоретичних або практичних результатів. При цьому
теоретична значущість роботи визначається впливом результатів на вже
існуючі в науці концепції, теорії, уявлення (їх розширення, доповнення,
поглиблення тощо). Теоретична значущість роботи найчастіше полягає у
розширенні теоретичних відомостей з обраної проблеми.
Практичне значення одержаних результатів.
Надаються відомості про використання результатів досліджень або
рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність
одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх
готовності до використання або масштабів використання.
Апробація результатів курсової роботи вказується за наявності:
зазначається, на яких наукових конференціях, симпозіумах, школах
оприлюднено результати досліджень, викладені у роботі, кількість
публікацій (якщо вони є).
Структура та обсяг курсової роботи.
Перераховують усі структурні елементи роботи з обов'язковим
зазначенням повного обсягу та обсягу основного тексту. Вказують загальну
кількість додатків, рисунків, таблиць, кількість найменувань у списку
використаних джерел.
Розділи курсової роботи, як правило, включають у себе підрозділи
(нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти
(нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел).
У кінці кожного підрозділу формулюються висновки зі стислим
викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Можна
виділити окремо висновки до кожного розділу.
Основна частина роботи складається із 2-х розділів (допускається
більша кількість розділів, але не більше 5).
15
Перший розділ курсової роботи повинен мати теоретичний характер та
містити декілька пунктів. Якщо у назві роботи та меті містяться два види
понять, то теоретичних розділів може бути два.
У цьому розділі подають теоретичне обґрунтування проблеми, що
досліджується, розглядають її суть, значення, класифікаційні
характеристики, методичні підходи тощо. Також обов’язково висвітлюють
основні положення нормативно-правової регламентації питань, що
розглядаються в роботі.
В процесі виконання першого розділу передбачається використання
сучасних літературних джерел вітчизняних та іноземних авторів,
присвячених проблемам, що досліджуються в роботі: монографій, наукових
статей, матеріалів конференцій, інтернет-видань тощо, а також актуальних
законодавчих та нормативних актів, що регламентують окремі аспекти,
пов’язані з темою дослідження.
Аналіз наукової літератури включає: а) історико-педагогічний аспект
проблеми; б) її філософське і психологічне обґрунтування з позицій
педагогічної науки; в) ведучі концепції сучасної педагогічної теорії з даної
проблеми. У висновку потрібно чітко виділити опорні теоретичні позиції, з
яких потрібно виходити при розробці основних питань теми.
Для розкриття змісту одного пункту теоретичного розділу курсової
роботи необхідно використовувати не менше п’яти джерел. Обов’язковим є
посиланням на джерела, там де в роботі використовуються теоретичні
положення, які не є авторським доробком студента. Також бажано
ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками,
діаграмами тощо. Це дозволить підвищити рівень систематизації матеріалу та
допоможе студентові у підготовці до захисту роботи.
У другому розділі описується хід дослідження, умови та основні етапи
констатувального експерименту, із вичерпною повнотою викладаються
результати власних досліджень студента, як вони одержані; варто описати
16
педагогічний досвід роботи з даної проблеми школи (окремого вчителя),
використовуючи матеріали спостережень, бесід із учителями, дітьми,
батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним тут є
описання власного педагогічного досвіду або елементів експерименту.
Пропонується, щоб друга частина містила:
• а) аналіз масової практики педагогічних працівників (розкрити
суттєві недоліки, які є у навчально-виховному процесі навчального закладу
та його здобутки, впровадження нових технологій тощо) ;
• б) конкретні теоретичні та практичні пропозиції автора щодо
вирішення проблеми наукового дослідження;
• в) опис методики проведення дослідження.
Заключним в основній частині курсової роботи є рекомендаційний
підрозділ. Його завданнями є:
• розробка прогнозів та планів, конкретних рекомендацій,
пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження, його
інформаційного, методичного та організаційного забезпечення;
• висвітлення окремих напрямів покращення показників діяльності
навчального закладу, що супроводжується відповідними обґрунтуваннями.
Виконання цієї частини курсової роботи є її логічним завершенням,
тому має здійснюватись на базі основних теоретичних положень, методичних
підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а
також з врахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі.
Висновки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження,
формулюються напрями подальших досліджень. Під час формулювання
висновків рекомендується узагальнити основні результати дослідження в
розрізі окремих розділів роботи таким чином, щоб матеріал можливо було
використати як основу для тексту доповіді на захисті курсової роботи.
Список використаних джерел формується в алфавітному порядку
прізвищ перших авторів або заголовків; він повинен бути оформлений згідно
17
до вимог Бюлетеня ВАК № 5, 2009 р. (див. додаток Г). Наводяться лише ті
джерела, на які зроблено посилання в курсовій роботі.
До списку використаних джерел рекомендується включати 25-30
найменувань. Усі джерела подаються тією мовою, якою вони видані.
Неприпустимим є переклад назв видань українською мовою.
Додатки. До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний
для повноти сприйняття курсової роботи:
• проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
• таблиці допоміжних цифрових даних;
• інструкції та методики, сценарії, конспекти уроків;
• опис алгоритмів і програм вирішення задач за допомогою
електронно-обчислювальних засобів, які розроблені у процесі виконання
роботи;
• ілюстрації допоміжного характеру.
Додатки можуть бути надані у вигляді окремої частини (том, книга,
електронний носій).
Розміщувати додатки слід у порядку появи посилань на них у тексті
курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української
абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А»,
«Додаток Б» і т. д. Позначення «Додаток ...» робиться у правому верхньому
куті аркуша, нижче симетрично до тексту розміщується назва додатку.
Якщо ж розмір додатків є більшим, ніж формат А4, вони оформляються
в окремій структурованій папці, на якій зазначається слово "ДОДАТКИ" та
назва курсової роботи і прізвище та ініціали автора.
1.6 Оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна бути представлена в електронному вигляді,
роздрукована і вкладена в стандартну папку. Середній її обсяг – 30-40
18
сторінок формату А4 (210x297 мм) із параметрами: ліве поле – 3 см, праве –
1,5 см, верхнє – 2 см, нижнє – 2 см., шрифт: Times New Roman, розмір
символів: 14, абзацний відступ – 1,25 см; міжрядковий інтервал: 1,5 (до
тридцяти рядків на сторінці). Друк повинен бути чітким, чорного кольору,
середньої жирності.
Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами
жирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки друкують з абзацу
звичайним жирним шрифтом. Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо
заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками.
Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки
(підрозділи – через рядок від попереднього).
Обов’язкова нумерація сторінок. Нумерацію сторінок, розділів,
рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який зараховують до
загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не
ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому
куті без крапки в кінці.
На другій сторінці міститься зміст – остаточно відредагований план
курсової роботи з вказівкою сторінок кожного розділу і підрозділу в тексті.
Якщо в тексті роботи використовуються ілюстрації (рисунки, графіки,
схеми) і таблиці, то вони подаються безпосередньо після тексту, де
згадуються вперше. Якщо ілюстрація чи таблиця мають формат більший за
А4, то її можна розмістити в додатках.
Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах
розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації
складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими
ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва й пояснювальний підпис
розміщується безпосередньо під ілюстрацією.
19
Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у
додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним
заголовком таблиці розміщується напис Таблиця із зазначенням її номера.
Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номера
таблиці, між якими ставиться крапка.
Якщо таблиця переноситься на наступну сторінку, то над таблицею
пишеться «Продовження таблиці» і вказується її номер. Назви граф у таблиці
пишуться з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони становлять
одне речення із заголовком. Якщо вони самостійні, то пишуться з великої
літери.
Формули в науковій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах
розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера
формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля
правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне
джерело або для критичного аналізу того чи іншого твору слід наводити
цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст,
оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст,
закладений автором.
Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати у квадратних дужках
порядковим номером цього джерела за бібліографічним списком і
відповідною сторінкою, наприклад: [5, с. 19]. У посиланні на кілька джерел,
вони відокремлюються точкою з крапкою, наприклад: [15; 21; 27]
Заголовок будь-якої зі структурних частин курсової роботи не може
знаходитися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки
тексту, що знаходяться на відстані 5 мм від заголовка. Жоден заголовок не
може закінчуватися крапкою. Якщо він довший одного рядка, то не слід
вживати перенесення (поділу) слів.
20
Титульну сторінку, зміст і висновки доцільно писати й оформляти
після того, як уся робота закінчена і є можливість оцінити її в цілому.
Текст курсової роботи повинен бути ретельно вичитаний, перевірений,
усі знайдені помилки виправлені.
Правку, редагування, оформлення текстів студент має виконувати,
дотримуючись загальноприйнятих вимог до оформлення. Курсову роботу
подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, брошурованого
пластиковою пружиною.
Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати науковому
керівникові на перевірку. При необхідності вона доопрацьовується згідно з
його зауваженнями, а потім допускається до захисту.
Особливу увагу слід звернути на типові помилки, що зустрічаються
при викладі матеріалу в курсових роботах.
Декларативність, слабка аргументованість. Багато студентів приводять
висловлення, цитати, не коментуючи їх, не зв'язуючи з текстом викладу.
Тому, використовуючи вислови та теоретичні положення Я.Коменского або
К.Ушинского, варто показати зв’язок висунутих ними ідей із сьогоднішнім
днем. Це можна зробити, посилаючись на матеріали періодики, на приклади
зі свого досвіду або спостережень. У випадку виникнення труднощів у
встановленні таких зв'язків потрібно ще раз звернутися до першоджерела,
щоб засвоїти суть проблеми.
Неузгодженість понять. Часто студент бере яку-небудь тезу класика, а
в підтвердження наводить факти, з ним ніяк не пов’язані. Так, підкреслюючи
значення продуктивної праці у вихованні школярів, автор курсової роботи
приводить цитату із застарілих державних документів або упускає реалії
сьогодення.
Зайве цитування. Деякі студенти заповнюють сторінки курсової роботи
численними цитатами. Треба намагатися формулювати думки своїми
словами, а там, де в цьому є необхідність, підтверджувати їх цитатами,
21
виділяючи чужі думки лапками. У цьому випадку цитата – опора на
авторитет мислителя, ученого. Однак не слід зловживати такими вставками.
Дані експериментальних методик, застосованих студентом, часто
подаються ним без математичної обробки і висновків. Тому слід пам’ятати,
що саме ці наукові факти і складають головну цінність курсової роботи і її
практичну значущість.
1.7.Критерії оцінювання і захист курсової роботи
Захист курсової роботи відбувається у комісіях, що складаються з
наукового керівника та одного-двох викладачів кафедри у терміни,
передбачені розпорядженням по кафедрі.
Під час захисту курсової роботи студент повинен доповісти про
результати дослідження за обраною темою, продемонструвати вміння чітко
викладати власні думки, використовувати ілюстративний матеріал,
аргументовано відповідати на питання членів комісії.
У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента
в досліджуваній галузі, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та
відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання.
При оцінюванні курсових робіт беруть до уваги те, що студент повинен
уміти:
• формулювати мету і завдання дослідження;
• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних
інформаційних технологій;
• використовувати сучасні методи наукового дослідження,
модифікувати наявні методи відповідно до поставлених завдань роботи;
• обробляти отримані дані, аналізувати і систематизувати їх на базі
відомих джерел;
• узагальнювати результати дослідження й обґрунтовувати їхню
достовірність;
22
• оформляти одержані результати і роботу в цілому відповідно до
сучасних чинних вимог.
У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників
роботи:
• актуальність обраної теми;
• чіткість формулювання мети і завдань дослідження;
• структура і логіка побудови змісту роботи;
• якість теоретико-методологічного аналізу проблеми;
• наявність огляду наукових джерел;
• правильність і повнота виконання поставлених завдань;
• правомірність одержаних результатів; змістовність зроблених
узагальнень і висновків;
• дотримання чинних вимог до оформлення роботи;
• наявність та інформаційна повнота ілюстративних матеріалів з їх
обов’язковою паспортизацією;
• змістовність доповіді студента про основні результати
дослідження;
• правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на
захисті роботи викладачів – членів комісії.
Критерії оцінювання курсових робіт
Оцінка курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, яка
складається з двох частин:
1) виконання курсової роботи (до 70 балів) і 2) захисту (до 30 балів).
Оцінка « відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана
курсова роботи;
2) оволодів первинними навичками дослідної роботи: збирати дані,
аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження;
23
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у
визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження,
тверде і впевнено відповів на запитання членів комісії.
Оцінка « добре» (75-89 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої
виконана курсова роботи;
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані,
аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди
критично ставиться до використаних джерел та літератури;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак
відчуває труднощі щодо їх обґрунтування;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але
допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у
визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження,
відповів на запитання членів комісії;
Оцінка « задовільно» (60-74 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з
якої виконується лана робота:
2) в основному оволодів первинними навиками дослідної роботи:
збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак
допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу
матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності;
3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми
дослідження, або обґрунтувати їх;
24
4) допускає помилки в оформленні роботи та її науково-довідкового
апарату;
5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки:
6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми дослідження,
але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів
комісії;
Оцінка « незадовільно» (менше 60 балів) ставиться в тому разі, якщо на
захисті студент проявив повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів
задовільно відповісти на поставлені питання, що свідчить про несамостійне
виконання курсової роботи.
У випадку, якщо студент не захистив курсову роботу, він вважається не
атестованим з даної дисципліни.
Захищені курсові роботи передають на кафедру, де вони зберігаються
впродовж встановленого строку, після якого знищуються, згідно з вимогами
до такого виду документів.
Узагальнені параметри і критерії оцінювання якості виконання і
захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в таблиці 1.1.
25
Таблиця 1.1
Параметри та критерії оцінювання курсової роботи
Параметри
оцінювання
Діапазон
оцінки
(у балах)
Критерії оцінювання за бальною шкалою
Оцінювання якості
курсової роботи
0 - 70
Відповідність змісту
курсової роботи темі
та затвердженому
плану
0-10 0 – зміст жодного з розділів курсової роботи
не відповідає затвердженому плану
5 – зміст не всіх розділів курсової роботи
відповідає затвердженому плану
10 – зміст всіх розділів курсової роботи
відповідає затвердженому плану
Ступінь розкриття
теоретичних аспектів
проблеми, обраної
для дослідження, та
коректність
використання
понятійного апарату
0-15 0 – понятійний апарат не сформовано;
теоретичні аспекти проблеми не розкриті
5 – понятійний апарат сформовано, але
теоретичні аспекти проблеми не розкриті
10 – понятійний апарат сформовано,
теоретичні аспекти проблеми розкриті
частково
15 – понятійний апарат сформовано,
теоретичні аспекти проблеми розкриті
Наявність критичних
співставлень та
узагальнень різних
точок зору та
підходів до
постановки та
розв’язання
проблеми
0-15 0 – критичні співставлення та узагальнення
відсутні
5 – критичні співставлення наявні, але
узагальнення відсутні
10 – критичні співставлення наявні,
узагальнення наявні, але некоректні
15 – критичні співставлення наявні та
супроводжені коректними узагальненнями
Ступінь
використання
0-10 0 – фактологічний матеріал не використаний
26
фактологічного
матеріалу;
висвітлення
особливостей прояву
та розв’язання
досліджуваної
проблеми у практиці
початкової школи
5 – залучений фактологічний матеріал,
особливості прояву та розв’язання
проблеми у практиці роботи початкової
школи не висвітлені
10 – залучений фактологічний матеріал,
досвід розв’язання проблеми у практиці
роботи початкової школи висвітлений
Обсяг та адекватність
використаних при
написанні роботи
першоджерел та
дотримання етики
посилань
0-10 0 – залучені матеріали лише навчальних
підручників та посібників (до 10 джерел),
етика посилань не дотримана
5 – залучені матеріали навчальних
підручників та посібників, періодичних
видань (11-15 джерел), етика посилань
дотримана частково
10 – залучені матеріали навчальних
підручників та посібників, монографій,
статистичних збірників та довідників,
періодичних видань та мережі Internet
(більше 15 джерел), етика посилань
дотримана
Відповідність
оформлення курсової
роботи встановленим
вимогам
0-10 0 – текст роботи оформлено з суттєвими
порушеннями встановлених вимог
5 – текст роботи оформлено з незначними
порушеннями встановлених вимог
10 – текст роботи оформлено у
відповідності до встановлених вимог
Оцінювання
захисту курсової
роботи
0 – 30
Вміння чітко та
стисло викласти
0-10 0 – студент неспроможний чітко та стисло
викласти основні результати дослідження
27
основні результати
дослідження
5 – студент невпорядковано викладає
основні результати дослідження
10 – студент спроможний чітко та стисло
викласти основні результати дослідження
Використання
мультимедійної
презентації
0-10 0 – мультимедійна презентація відсутня або
виконана з суттєвими недоліками
5 – презентація не повністю, але в
основному відповідає вимогам
10 – доповідь супроводжена грамотною
мультимедійною презентацією
Повнота, глибина,
обґрунтованість
відповідей на
питання
0-10 0 – студент неспроможний надати відповіді
на поставлені питання
5 – студент надає неповні, необґрунтовані
відповіді на поставлені питання
10 – студент надає повні, глибокі,
обґрунтовані відповіді на поставлені
28
Розділ 2. Практика написання курсової роботи з методики навчання
інформатики
2.1.Орієнтовний зміст курсової роботи і приклади оформлення вступу
Важливим питанням у написанні курсової роботи з методики навчання
інформатики є вибір теми. Існує думка, що правильно обрана і сформульована
тема – це половина виконаного дослідження. При виборі теми курсової роботи з
методики навчання інформатики студенти, як правило, можуть обрати один з
основних підходів реалізації змісту навчальної програми «Сходинки до
інформатики: розгляд теоретичних питань та розробка методичних рекомендацій
для реалізації змісту навчальної програми «Сходинки до інформатики»,
комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів у початковій школі.
Пропонуємо приклади тем щодо основних підходів реалізації змісту
навчальної програми «Сходинки до інформатики.
Розгляд теоретичних питань та
розробка методичних
рекомендацій
Комп’ютерна підтримка вивчення
навчальних предметів у початковій школі
Особливості формування
алгоритмічної культури
молодших школярів
Методи активізації самостійної роботи
молодших школярів на уроках
математики засобами інформаційних
технологій
Методика ознайомлення з
пристроями ПК
Комп’ютерні технології на уроках
образотворчого мистецтва та трудового
навчання.
Формування навичок роботи з
текстовим і графічним
редакторами.
Використання комп’ютерних ігор у
процесі навчання молодших учнів
29
Як приклад вибору теми курсової роботи розглянемо: «Особливості
формування алгоритмічного стилю мислення молодших школярів на уроках
інформатики» . Орієнтовний зміст курсового дослідження може бути таким.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОНОВИ ФОРМУВАНЯ
АЛГОРИТМІЧНОГО СТИЛЮ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ.
1.1. Формування алгоритмічної культури молодших школярів як одне із
пріоритетних завдань інформатизації сучасної освіти.
1.2. Сутність алгоритмічного стилю мислення
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОГО СТИЛЮ
МИСЛЕННЯ УЧНІВ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМ’ПЮТЕРНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Методика формування алгоритмічного стилю мислення учнів
2.2. Приклади конспектів проведення уроків ( з досвіду роботи вчителів)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вибрану тему можна дослідити в цілому; обмежитися вивченням проблеми
в окремому класі, наприклад, у 3 класі або досліджувати тему, використовуючи
обмежене коло джерел, що є втіленням деякого погляду на використання
інформаційних технологій в навчальному процесі. Ці аспекти потрібно обумовити
у вступі до роботи й вказати в її підзаголовку.
ВСТУП
Одним із важливих напрямів оновлення змісту навчально-виховного
процесу є пошук та розроблення сучасних форм і методів формування у школярів
алгоритмічної культури.
30
Формування алгоритмічної культури – це цілеспрямований процес
інтелектуального розвитку особистості, виявлення соціально значущих мотивів її
діяльності (створення певної етичної матриці).
Проблема формування алгоритмічної культури учнів перебуває в центрі
уваги дидактів, психологів, працівників методичних служб і вчителів-практиків.
Зокрема, предметом досліджень були такі аспекти:
• формування алгоритмічної культури учнів у процесі вивчення
математики (М.І. Бурда, С.А. Іскандарян, Р.Ю. Маханов, В.М. Монахов,
М.П.Лапчик та ін.);
• розгляд алгоритмів як складового компонента у процесі розроблення
комп’ютерних програм (Ю.О.Дорошенко, Г.А.Звенигородський, В.М. Монахов,
Н.В. Морзе та ін.);
• алгоритмічна культура як компонент інформаційної (Н.Я. Вiленкiн, Р.
Вільямс, А.В. Горячев, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, , М.М. Левшин, А.С.
Лєснєвський, Л.Г. Лучко, Ю.І. Машбицьта ін.);
• формування алгоритмічної культури учнів під час вивчення окремих
навчальних дисциплін (Н.М. Алгазіна, Ю.К. Бабанський, Н.М. Бібік,
А.І.Власенков, Г.Г.Граник, М.О.Данилов, Л.В. Занков, Л.Н. Ланда, І.Я. Лернер,
М.І. Махмутов, В.Ф. Паламарчук, М.М. Скаткін, А.В. Усова та ін.);
Особливо актуальним є розв’язання проблеми формування алгоритмічної
культури молодших школярів, коли закладаються пропедевтичні основи
навчальної діяльності, всебічного розвитку та виховання особистості,
здійснюється ознайомлення з основними поняттями, потрібними для розуміння
навколишнього інформаційного середовища, формування цілісної системи знань.
Окремі питання, пов’язані з пропедевтикою основ інформатики, логічними
діями з операторами, методикою навчання учнів початкової школи елементів
алгоритмізації розкрито у працях В.О. Буцика, Т.Б.Волобуєвої, Н.І. Володіної-
Панченко, А.В. Горячева, Ю.Я. Коган, Є.П.Коляди, Є.Я. Крилової, М.М. Левшина,
31
А.С. Лєснєвського, А.Г.Олійника, С. Пейперта, Ю.А. Первина, З.І. Слєпкань, І.Ф.
Тесленка, А.Ю. Уварова, В.А. Успенського, М.Д. Угринович, Б. Хантер та інших.
Враховуючи різні рівні засобів представлення алгоритмів,
«алгоритмічності» запису, характеру і складності завдань, на першому етапі
вивчення елементів алгоритмічної культури в початковій школі формуються
інтуїтивні уявлення про алгоритм і його властивості, уміння, потрібні для
виконання алгоритмів, їх зміни, пошуку помилок в алгоритмах, конструювання
алгоритмів різної структури.
Алгоритмічна пропедевтика в початковій школі, з одного боку, – це
формування операційного стилю мислення, що передбачає планування процесу
діяльності, моделювання різноманітних явищ, опрацювання інформації, з другого
– загальних способів розумової діяльності: порівняння, узагальнення, аналіз,
синтез, визначення головного, абстракція, аналогія, встановлення первинних
зв’язків тощо. Синтезуючи методологічні процеси, перетворюючи набуті учнями
знання в систему (методологізація знань), вчитель визначає єдиний підхід,
найбільш адекватний в конкретних умовах навчання.
Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в
засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних
способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є
пізнавальна діяльність учнів, у процесі якої засвоюються загальні вміння й
навички, потрібні для роботи в інформаційному середовищі, формуються основні
алгоритмічні уявлення (діяльнісний аспект алгоритмічної культури).
У широкому розумінні проблема формування алгоритмічної культури
молодших школярів – це організація мислення дитини, тобто алгоритмізація у
стандартних репродуктивних ситуаціях з метою створення фундаменту для
розвитку творчого потенціалу особистості. Питання алгоритмічного і творчого
мислення (пошук розв’язків завдань у нестандартних ситуаціях, використання
методу спроб і помилок) постійно дискутується в науковій літературі.
32
Аналіз наукової літератури з проблем формування різних компонентів
алгоритмічної культури учнів початкових класів, практичного використання
алгоритмічних знань, умінь і навичок свідчить про недостатній рівень їх
розкриття. Водночас питання, пов’язані з визначенням та обґрунтуванням
організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної культури молодших
школярів, не були об’єктом спеціального вивчення.
Необхідність виявлення організаційно-педагогічних умов формування
алгоритмічної культури молодших школярів, зумовили вибір теми дослідження:
«Особливості формування алгоритмічної культури молодших школярів».
Об’єкт дослідження: процес формування алгоритмічної культури
молодших школярів.
Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови, що сприяють
формуванню алгоритмічної культури молодших школярів.
Мета дослідження полягає у виявленні організаційно-педагогічних умов,
що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури учнів
початкових класів.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у науковій літературі з
метою виявлення організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної
культури молодших школярів.
2. Визначити структуру і зміст алгоритмічної культури особистості.
3. Розкрити сутність пропедевтики алгоритмічної культури в навчальній
діяльності учнів молодшого шкільного віку.
4. Розробити систему завдань в процесі роботи з комп’ютером з метою
формування алгоритмічної культури молодших школярів.
Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи
дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, нормативної
документації під час вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми; мети,
33
предмета, завдань дослідження, виявлення організаційно-педагогічних умов
формування алгоритмічної культури в молодших школярів.
Практичне значення визначається тим, що запропонована серія уроків
математики та інформатики з комп’ютерною підтримкою сприятиме ефективному
формуванню алгоритмічної культури учнів початкових класів
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел, додатків.
Пропонуємо ознайомитися з оформленням змісту курсового дослідження
«Методи активізації самостійної роботи молодших школярів на уроках
математики засобами інформаційних технологій».
Як приклад вибору теми курсової роботи «Методи активізації самостійної
роботи молодших школярів на уроках математики засобами інформаційних
технологій» розглянемо орієнтовний зміст курсового дослідження.
ВСТУП …………………………………………………………………................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ АКТИВІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
1.1. Інформаційні технології у системі навчальних дисциплін початкової
школи…………………………………………………………………………………8
1.2. Організація самостійної роботи молодших школярів на уроках математики
засобами інформаційних
технологій………………………………………………………………………….16
1.3 Методи активізації самостійної роботи молодших
школярів……………………………………………………………………………20
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Методика організації самостійної роботи молодших школярів на уроках
математики ……………………………………………………………25
34
2.2 Застосування інформаційних технологій у навчанні молодших
школярів …………………………………………………………………………35
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….37
ДОДАТКИ……………………………………………………………………39
Орієнтовний вступ курсового дослідження може бути таким.
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства
особливо важливим є процес інформатизації, впровадження інформаційних
технологій у різноманітні сфери людської діяльності. Одним із пріоритетних
напрямків інформатизації суспільства є інформатизація освіти, оскільки саме
освіта обумовлює розвиток суспільства, відтворення соціального середовища.
Стрімкий розвиток сучасного інформаційного суспільства обумовив значні
зміни в освітньому процесі, зокрема в початковій школі. Серед пріоритетних
напрямів розвитку початкової освіти визначено запровадження інновацій,
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), створення сучасних програмно-
педагогічних засобів (ППЗ) навчання і виховання, повне забезпечення ними
навчальних закладів.
В умовах широкого використання ІТ в навчальному процесі початкової
школи значно зростають вимоги до якості знань молодших школярів. Початкова
ланка школи повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й формувати в них
навички самостійного учіння.
Окрім базових знань, молодшим школярам необхідно оволодіти основами
роботи з сучасним комп’ютером, уміти використовувати можливості мережі
Internet для вирішення навчальних задач. Для цього проводяться пошуки таких
методів і організаційних форм навчання, які сприятимуть розвитку самостійності
учнів.
Ефективність навчальної діяльності молодших школярів залежить від рівня
засвоєння нових організаційних форм навчання, оволодіння низкою спеціальних
35
умінь, навичок, що допомагатимуть постійно вдосконалювати ІКТ-
компетентність, розвивати здібності до подальшої самоосвітньої діяльності.
Низка наукових досліджень (А.Алексюк, В.Буряк, В.Монахов,
П.Підкасистий, В.Ягупов та ін.) присвячена питанням актуальності самоосвітньої
діяльності учнів у процесі їх навчання. Значна увага науковців приділена
вивченню особливостей самоосвіти (В.Буряк, Л.Корол, Н.Яцюк та ін.). Широкого
обговорення серед науковців (В.Мелешко, П.Підкасистий, О.Савченко та ін.)
набула й проблема підвищення якості самоосвіти учнів за допомогою
застосування спеціальних педагогічних методів і технологій.
Актуальність дослідження передбачає вивчення, обґрунтування та добір
комплексу завдань для ефективної системи організації самостійної навчальної
діяльності молодших школярів у структурі уроку.
Застосування методів активізації самостійної роботи молодших школярів,
як умови розвитку самоосвітньої діяльності учнів, обумовлені об’єктивною
необхідністю не лише в активізації пізнавальної діяльності молодших школярів,
але і в розвитку самостійності як якості особистості.
Процес інформатизації освіти актуалізував проблему організації
ефективності самостійної діяльності учнів початкових класів. Окремі аспекти
самоосвіти в умовах інформатизації суспільства розглянуті в працях С.Бондар,
Т.Дубова, О.Кивлюк, Є.Маргулис, Г.Шушара та інших. Усі вище зазначені
науковці розглядають різні аспекти самостійної діяльності учнів. Як свідчить
аналіз наукових джерел, питання активізації самоосвітньої роботи молодших
школярів в умовах інформатизації освіти не отримали вичерпного дослідження.
Проблема активізації самоосвітньої роботи молодших школярів в умовах
інформатизації освіти ще малодосліджена.
На нашу думку, недостатньо висвітлено проблему застосування спеціальних
педагогічних методів і технологій для активізації самостійної роботи молодших
школярів. Це й зумовило вибір теми нашої курсової роботи: «Методи активізації
36
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

More Related Content

What's hot

ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА. (до Дня украї́нсь...
ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА.  (до Дня украї́нсь...ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА.  (до Дня украї́нсь...
ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА. (до Дня украї́нсь...
Savua
 
Буквар 1 клас Частина 2
Буквар 1 клас Частина 2Буквар 1 клас Частина 2
Буквар 1 клас Частина 2
Anna04081968
 
Робота над задачами. семінар
Робота над задачами. семінарРобота над задачами. семінар
Робота над задачами. семінар
tetana38
 
апостроф, 5 клас
апостроф, 5 класапостроф, 5 клас
апостроф, 5 клас
OksanaTroshuna
 
використання інтерактивних технологій
використання інтерактивних технологійвикористання інтерактивних технологій
використання інтерактивних технологій
Оксана Теглівець
 
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
VsimPPT
 
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagogaрозробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
Ольга Демидова
 
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мовиКомпетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляху
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляхуТ.Шевченко. Презентація життєвого шляху
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляху
Adriana Himinets
 
активні, пасивні
активні, пасивніактивні, пасивні
активні, пасивні
Тетяна Шинкаренко
 
21 лютого- Міжнародний день рідної мови
21 лютого- Міжнародний день рідної мови21 лютого- Міжнародний день рідної мови
21 лютого- Міжнародний день рідної мови
Інна Мельник
 
презентація до відкритого уроку
презентація до відкритого урокупрезентація до відкритого уроку
презентація до відкритого уроку
SvetaMytchenko
 
апостроф
апострофапостроф
апостроф
Mlyudochka
 
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
Ковпитська ЗОШ
 
Структура корекційних занять.pptx
Структура корекційних занять.pptxСтруктура корекційних занять.pptx
Структура корекційних занять.pptx
gurtova
 
4 klas-mystetstvo-masol-2021
4 klas-mystetstvo-masol-20214 klas-mystetstvo-masol-2021
4 klas-mystetstvo-masol-2021
cgf gfgfg
 
Презентація на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
 Презентація  на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф. Презентація  на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
Презентація на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
velikokopanska zosh I-III st.
 
Бібліотека від А до Я
Бібліотека від А до ЯБібліотека від А до Я
Бібліотека від А до Я
НБУ для дітей
 

What's hot (20)

ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА. (до Дня украї́нсь...
ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА.  (до Дня украї́нсь...ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА.  (до Дня украї́нсь...
ЄДИНИЙ СКАРБ У ТЕБЕ - РІДНА МОВА. ВОНА ТВОГО ЖИТТЯ ОСНОВА. (до Дня украї́нсь...
 
Буквар 1 клас Частина 2
Буквар 1 клас Частина 2Буквар 1 клас Частина 2
Буквар 1 клас Частина 2
 
відгук
відгуквідгук
відгук
 
цікаві методи роботи на уроці читання
цікаві методи роботи на уроці читанняцікаві методи роботи на уроці читання
цікаві методи роботи на уроці читання
 
Робота над задачами. семінар
Робота над задачами. семінарРобота над задачами. семінар
Робота над задачами. семінар
 
апостроф, 5 клас
апостроф, 5 класапостроф, 5 клас
апостроф, 5 клас
 
використання інтерактивних технологій
використання інтерактивних технологійвикористання інтерактивних технологій
використання інтерактивних технологій
 
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
Календарно-тематичне планування - Я досліджую світ для 2 класу за Н. Бібік (І...
 
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagogaрозробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
розробка тренінгу Profesijna kompetentnist pedagoga
 
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мовиКомпетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови
 
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляху
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляхуТ.Шевченко. Презентація життєвого шляху
Т.Шевченко. Презентація життєвого шляху
 
активні, пасивні
активні, пасивніактивні, пасивні
активні, пасивні
 
21 лютого- Міжнародний день рідної мови
21 лютого- Міжнародний день рідної мови21 лютого- Міжнародний день рідної мови
21 лютого- Міжнародний день рідної мови
 
презентація до відкритого уроку
презентація до відкритого урокупрезентація до відкритого уроку
презентація до відкритого уроку
 
апостроф
апострофапостроф
апостроф
 
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
Календарне планування уроків читання і письма за комплектом з навчання грамот...
 
Структура корекційних занять.pptx
Структура корекційних занять.pptxСтруктура корекційних занять.pptx
Структура корекційних занять.pptx
 
4 klas-mystetstvo-masol-2021
4 klas-mystetstvo-masol-20214 klas-mystetstvo-masol-2021
4 klas-mystetstvo-masol-2021
 
Презентація на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
 Презентація  на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф. Презентація  на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
Презентація на тему: "Число іменників" .Пилип Г.Ф.
 
Бібліотека від А до Я
Бібліотека від А до ЯБібліотека від А до Я
Бібліотека від А до Я
 

Similar to МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Practuka asus_magister-2017
 Practuka asus_magister-2017 Practuka asus_magister-2017
Practuka asus_magister-2017
ssuserebd43f
 
Методика підготовки до написання курсової роботи
Методика підготовки до написання курсової роботиМетодика підготовки до написання курсової роботи
Методика підготовки до написання курсової роботи
Наталья Романова
 
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
Оксана Гулька
 
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мовиТоп порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
petelina2016
 
узагальнення досліду творчої групи
 узагальнення досліду творчої групи узагальнення досліду творчої групи
узагальнення досліду творчої групи
VadjaS
 
міністерство освіти та науки україни
міністерство освіти та науки україниміністерство освіти та науки україни
міністерство освіти та науки україни
svitlana velsvit
 
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
 Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
L_Di
 
копия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробкикопия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробки
Luba Luba
 
копия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробкикопия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробки
Luba Luba
 
Самоосвіта вчителя
Самоосвіта вчителяСамоосвіта вчителя
Самоосвіта вчителя
Alexandra Kostuyk
 
27 08 15_
27 08 15_27 08 15_
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
Марина Алехина
 
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
Василий Цупа
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
Irine Kashina
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
Irine Kashina
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
Irine Kashina
 
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКАМетодичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
Школа №7 Миргород
 
Rp ktnp pnk_2019
Rp ktnp pnk_2019Rp ktnp pnk_2019
Rp ktnp pnk_2019
Юлія Мельничук
 

Similar to МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (20)

Practuka asus_magister-2017
 Practuka asus_magister-2017 Practuka asus_magister-2017
Practuka asus_magister-2017
 
Методика підготовки до написання курсової роботи
Методика підготовки до написання курсової роботиМетодика підготовки до написання курсової роботи
Методика підготовки до написання курсової роботи
 
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
«Формування творчої особистості на уроках математики та інформатики шляхом вп...
 
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мовиТоп порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
Топ порад щодо підготовки до ЗНО з англійської мови
 
узагальнення досліду творчої групи
 узагальнення досліду творчої групи узагальнення досліду творчої групи
узагальнення досліду творчої групи
 
міністерство освіти та науки україни
міністерство освіти та науки україниміністерство освіти та науки україни
міністерство освіти та науки україни
 
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
 Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвтніх навчальних закладів
 
копия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробкикопия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробки
 
копия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробкикопия вимоги до створення методичної розробки
копия вимоги до створення методичної розробки
 
Самоосвіта вчителя
Самоосвіта вчителяСамоосвіта вчителя
Самоосвіта вчителя
 
лекція 3
лекція 3лекція 3
лекція 3
 
27 08 15_
27 08 15_27 08 15_
27 08 15_
 
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
презентация власного педагогічного досвіду Скорик О.В.
 
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
05 навчальна програма для учнів 10—12 класів знз. рівень стандарту
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навча...
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчаль...
 
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних...
 
Inf
InfInf
Inf
 
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКАМетодичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
Методичні рекомендації 2016-2017 ІНФОРМАТИКА
 
Rp ktnp pnk_2019
Rp ktnp pnk_2019Rp ktnp pnk_2019
Rp ktnp pnk_2019
 

More from Артём Бондаренко

8 клас урок 51
8 клас урок 518 клас урок 51
8 клас урок 51
Артём Бондаренко
 
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
Артём Бондаренко
 
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
Артём Бондаренко
 
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Артём Бондаренко
 
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
Артём Бондаренко
 
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Артём Бондаренко
 
Інфрматика підручник 5 клас ривкінд 2016
Інфрматика  підручник 5 клас ривкінд 2016Інфрматика  підручник 5 клас ривкінд 2016
Інфрматика підручник 5 клас ривкінд 2016
Артём Бондаренко
 
Informatika 4-klas_lomakovska_2015
Informatika 4-klas_lomakovska_2015Informatika 4-klas_lomakovska_2015
Informatika 4-klas_lomakovska_2015
Артём Бондаренко
 
Informatika 3-klas_lomakovska_2013
Informatika 3-klas_lomakovska_2013Informatika 3-klas_lomakovska_2013
Informatika 3-klas_lomakovska_2013
Артём Бондаренко
 
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 50
8 клас урок 508 клас урок 50
8 клас урок 50
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 49
8 клас урок 498 клас урок 49
8 клас урок 49
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 48
8 клас урок 488 клас урок 48
8 клас урок 48
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 47
8 клас урок 478 клас урок 47
8 клас урок 47
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 46
8 клас урок 468 клас урок 46
8 клас урок 46
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 45
8 клас урок 458 клас урок 45
8 клас урок 45
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 44
8 клас урок 448 клас урок 44
8 клас урок 44
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 43
8 клас урок 438 клас урок 43
8 клас урок 43
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 42
8 клас урок 428 клас урок 42
8 клас урок 42
Артём Бондаренко
 
8 клас урок 41
8 клас урок 418 клас урок 41
8 клас урок 41
Артём Бондаренко
 

More from Артём Бондаренко (20)

8 клас урок 51
8 клас урок 518 клас урок 51
8 клас урок 51
 
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
Vshkole informatika 7-klas_rivkind_2015
 
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
Eanvk25ftu7gpt2bxsmi signature-e83ba9776a53fd82331297f59d1bef15715288ba1fae21...
 
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Informatika 6-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
 
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
Informatyka 6-klas-ryvkind-2017
 
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
Іnformatika 5-klas_ruvkind_lusenko_chernikova_shakotko_2013
 
Інфрматика підручник 5 клас ривкінд 2016
Інфрматика  підручник 5 клас ривкінд 2016Інфрматика  підручник 5 клас ривкінд 2016
Інфрматика підручник 5 клас ривкінд 2016
 
Informatika 4-klas_lomakovska_2015
Informatika 4-klas_lomakovska_2015Informatika 4-klas_lomakovska_2015
Informatika 4-klas_lomakovska_2015
 
Informatika 3-klas_lomakovska_2013
Informatika 3-klas_lomakovska_2013Informatika 3-klas_lomakovska_2013
Informatika 3-klas_lomakovska_2013
 
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
Informatuka 2-klas_lomakovska_2012
 
8 клас урок 50
8 клас урок 508 клас урок 50
8 клас урок 50
 
8 клас урок 49
8 клас урок 498 клас урок 49
8 клас урок 49
 
8 клас урок 48
8 клас урок 488 клас урок 48
8 клас урок 48
 
8 клас урок 47
8 клас урок 478 клас урок 47
8 клас урок 47
 
8 клас урок 46
8 клас урок 468 клас урок 46
8 клас урок 46
 
8 клас урок 45
8 клас урок 458 клас урок 45
8 клас урок 45
 
8 клас урок 44
8 клас урок 448 клас урок 44
8 клас урок 44
 
8 клас урок 43
8 клас урок 438 клас урок 43
8 клас урок 43
 
8 клас урок 42
8 клас урок 428 клас урок 42
8 клас урок 42
 
8 клас урок 41
8 клас урок 418 клас урок 41
8 клас урок 41
 

Recently uploaded

Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Досліджуємо та вивчаємо перлинки рідної України.
Досліджуємо та вивчаємо  перлинки рідної України.Досліджуємо та вивчаємо  перлинки рідної України.
Досліджуємо та вивчаємо перлинки рідної України.
Людмила Ранця
 
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
estet13
 
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
Чернівецька обласна бібліотека для дітей
 
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdfУгода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
IndianaCornell
 
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).pptШлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
JurgenstiX
 

Recently uploaded (7)

Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
Віртуальна виставка «Болгарія – країна троянд та золотих пісків» у межах цикл...
 
Досліджуємо та вивчаємо перлинки рідної України.
Досліджуємо та вивчаємо  перлинки рідної України.Досліджуємо та вивчаємо  перлинки рідної України.
Досліджуємо та вивчаємо перлинки рідної України.
 
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
Віртуальна виставка «Історія християнства на українських землях»
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценко
 
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
Краєзнавча книга назустріч читачеві: поточний анотований бібліографічний пока...
 
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdfУгода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією.pdf
 
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).pptШлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
Шлунково-кишкові кровотечі ммм (нова).ppt
 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

  • 1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» Кафедра природничо-математичних дисциплін МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНФОМАТИКИ Слов’янськ 2015
  • 2. УДК Бондаренко Т.М., Гринько В.О., Кошелєв О.Л. Методичні вказівки до написання курсової роботи з методики навчання інформатики: [для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання] / Тетяна Миколаївна Бондаренко, Вікторія Олександрівна Гринько, Олександр Леонідович Кошелєв. – Слов’янськ: ДДПУ, 2015. – 72 с. Рецензенти: Доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і практики початкової освіти Гаврілова Л.Г.. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технологій виробів легкої промисловості та дизайну Лихолат О.В. Видання являє собою систематизовані рекомендації для здобувачів вищої освіти факультету підготовки вчителів початкових класів щодо виконання і захисту курсової роботи з методики навчання інформатики. Подані як загальні вимоги до етапів виконання курсового дослідження з методики навчання інформатики, його структури, обсягу, складових, так і технічні правила його оформлення: цитування, посилання, список використаних джерел тощо. Описано загальні підходи до оцінювання та запропоновано орієнтовна тематика зазначеного виду діяльності студентів. Висвітлено організаційно-методичні питання на підготовчому, основному і завершальному етапах виконання курсової роботи з методики навчання інформатики Для здобувачів вищої освіти факультету підготовки вчителів початкових класів. Рекомендовано до друку Вченою Радою Донбаського державного педагогічного університету (протокол № 2 від 22.10.2015р.) © Кафедра природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «ДДПУ», 2015 © Бондаренко Т.М ., Гринько В.О., Кошелєв О.Л., 2015. 2
  • 3. ЗМІСТ Передмова Розділ 1. Загальні положення щодо написання і захисту курсової роботи з методики навчання інформатики 1.1. Основні вимоги до курсової роботи з методики навчання інформатики 1.2. Порядок затвердження тематики курсових робіт 1.3. Керівництво курсовими роботами 1.4. Послідовність виконання курсової роботи 1.5. Зміст і структура курсової роботи 1.6. Оформлення курсової роботи 1.7. Критерії оцінювання і захист курсової роботи Розділ 2. Практика написання курсової роботи з методики навчання інформатики 2.1.Орієнтовний зміст курсової роботи і приклади оформлення вступу 2.2. Приклади оформлення теоретичної частини курсової роботи 2.3. Орієнтовний зміст практичної частини курсової роботи 2.4. Приклади оформлення висновку курсової роботи Список використаних джерел Додатки 3
  • 4. Розділ 1. Загальні положення щодо написання і захисту курсової роботи з методики навчання інформатики 1.1. Основні вимоги до курсової роботи з методики навчання інформатики Українська національна система університетської освіти впродовж навчання передбачає виконання студентами курсових робіт – одного з видів навчально-дослідної роботи. Курсова робота – це вид самостійної навчально-дослідної роботи, що виконується з окремої дисципліни. Вона виконується українською мовою і підлягає обов'язковому оцінюванню, результати якого фіксуються у відповідних документах. Координує процес виконання курсової роботи науковий керівник (для робіт, виконуваних на стику напрямів, залучаються наукові консультанти) упродовж семестру. Підготовка, написання і захист курсової роботи з методики навчання інформатики (МНІ) має свою специфіку. Головна мета – закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час вивчення курсу «Методика навчання інформатики» та їх застосування в ході комплексного вирішення конкретного фахового завдання в процесі формування ІКТ- компетентності. Специфіку формування ІКТ-компетентності молодших школярів відображено в пропедевтичному курсі «Сходинки до інформатики». Головна мета вчителя, який впроваджуватиме курс «Сходинки до інформатики» і навчатиме дітей це виконати програму. А цей курс є пропедевтичним. І це означає, що з кожною змістовою лінією ми маємо не навчити, а сформувати певні уявлення, за для того щоб з іншого боку сформувати інформатичну компетентність. Що це таке «інформатична компетентність»? Це вміння дитини використовувати комп’ютер, 4
  • 5. інформаційні технології для вирішення своїх навчальних завдань і проблем, які виникають при вивченні математики, мови, англійської мови і т.д. та використовувати їх в практичній роботі і виконувати відповідні проекти. Метою написання курсової роботи є: • поглиблення знань студентів з актуальних проблем інформатизації процесу навчання в початковій школі; • систематизація отриманих теоретичних знань з курсу «Методика навчання інформатики»; • розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел стосовно особливостей організації навчально-виховного процесу в початковій школі на засадах використання ІКТ; • формування дослідницьких умінь студентів; • стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку стосовно проблем реалізації змісту Державного стандарту початкової загальної освіти, положення, що регламентують вивчення пропедевтичного курсу інформатики в початковій школі як освітньої галузі; • розвиток уміння аналізувати передовий досвід використання ІКТ в початковій школі та узагальнювати власні спостереження; • формування вміння практичної реалізації результатів дослідження проблеми інформатизації початкової освіти в самостійно виконаних розробках на засадах використання ІКТ. У процесі підготовки і захисту курсової роботи студент набуває навичок і вмінь: • самостійно формулювати проблему дослідження; • визначити мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження; • здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації стосовно питань інформатизації початкової школи; • правильно оформлювати науково-довідковий матеріал; 5
  • 6. • логічно й аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки; • публічно захищати підготовлену роботу. Курсова робота розкриває науковий потенціал студента, демонструє його здібності в організації і проведенні самостійного пошуку, використанні сучасних методів і підходів при розв'язанні проблем у використанні ІКТ у навчально-виховному процесі початкової школи. У ході підготовки і написання курсової роботи студент виявляє результати проведеного пошуку, їх аргументацію та пропонує розроблення обґрунтованих рекомендацій і пропозицій використання ІКТ в початковій ланці освіти. Курсова робота з методики навчання інформатики виконується на основі поглибленого вивчення нормативних документів в галузі початкової освіти, змісту Державного стандарту початкової загальної освіти, програми «Сходинки до інформатики 2-4 класи», положень, що регламентують вивчення пропедевтичного курсу інформатики в початковій школі як освітньої галузі та методичних рекомендацій щодо навчання інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах на час написання роботи, педагогічної та методичної вітчизняної й закордонної літератури і відкритих Інтернет- ресурсів, передового педагогічного досвіду з проблеми, що досліджується, а також результатів власних досліджень, які провів студент під час проходження педагогічної практики. Показником готовності майбутнього фахівця до написання і захисту курсової роботи з методики навчання інформатики є здатність: • сформулювати відповідно до теми роботи наукову мету і завдання; • зібрати й опрацювати матеріали з теми; • критично проаналізувати отримані матеріали; • провести систематизацію й узагальнення зібраної 6
  • 7. • інформації; • самостійно вирішити поставлені творчі завдання; • розробити технологію розв’язання проблеми; • логічно обґрунтувати й сформулювати висновки, пропозиції й рекомендації, надати самостійні розробки, виконані на матеріалах конкретного розділу шкільного курсу інформатики. Значну увагу необхідно приділити обґрунтуванню актуальності теми роботи, достатньому теоретичному рівню та дотриманню дослідницького характеру у процесі виконання роботи. Актуальність теми роботи. Йдеться про важливість теоретичну і практичну значущість проблеми, питання, які передбачається викласти і обґрунтувати. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент повинен розкрити тему курсової роботи на сучасному рівні розвитку відповідної науки. Крім того, студент повинен достатньо повно розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми курсової роботи, включити до змісту матеріал тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади, які підтверджують теоретичні положення. Дослідний характер. Курсова робота повинна містити певні елементи дослідження: • вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книжок, журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів; • систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору стосовно вибраної проблеми; • порівняння теоретичних поглядів науковців і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних навчальних закладів; розробка висновків, рекомендацій. Грамотність оформлення. Ця важлива вимога до курсової роботи підвищує її якість. У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних 7
  • 8. помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення приміток, списку використаних джерел. Дотримання цієї вимоги формує у студента культуру оформлення наукових праць, що може знадобитись у майбутній практичній діяльності. Основними завданнями, реалізованими в структурних частинах курсової роботи є: • аналіз, систематизація, закріплення й поглиблення теоретичних знань і практичних умінь студента, що забезпечують його підготовку до педагогічної діяльності; • перевірка вмінь студента самостійно застосовувати сучасні інформаційні технології під час вирішення конкретних завдань теоретико- методичного характеру; • формування навичок самостійної роботи з використанням та творчим удосконаленням традиційних методик пошукової діяльності, методик викладання основних дисциплін початкової школи; • засвоєння методики наукового дослідження, організації експериментальної роботи, перевірки її результатів. Курсова робота має бути виконана самостійно, оформлена належним чином, відповідно до затвердженого переліку вимог і правил. У змісті роботи слід розкрити шляхи вирішення науково-теоретичних, методичних та психолого-педагогічних завдань, описати систему експериментальної роботи, статистичні дані, подати ґрунтовні висновки та рекомендації. 1.2 Порядок затвердження тематики курсових робіт з методики навчання інформатики Тематика курсових робіт повинна відповідати сучасним запитам системи освіти та бути спрямованою на вирішення завдань, пов’язаних із діяльністю педагога в початковій школі. Тема курсової роботи може бути спрямована на: 8
  • 9. • поглиблене вивчення розділів інформатики, які мають місце в навчальних програмах («Методика навчання інформатики», «Сходинки до інформатики» тощо); • розв’язування певного дослідницького завдання, наприклад, «Методика підготовки учнів до участі в олімпіадах з інформатики», тощо. Тему курсової роботи студенти обирають самостійно з запропонованого кафедрою переліку (див. додаток А). Назва роботи повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідати напряму підготовки та суті наукової проблеми, яка вирішується, вказувати мету і предмет дослідження та його завершеність. Тематика курсових робіт затверджується щорічно на засіданні кафедри. Студент має право запропонувати самостійно сформульовану тему, яка відповідає його нахилам та інтересам, або яка пов’язана з об’єктом його дослідження протягом педагогічної практики. Остаточний варіант теми курсової роботи закріплюється за студентом відповідним рішенням засідання кафедри на підставі особистих письмових заяв студентів (Додаток Б). 1.3.Керівництво курсовими роботами Керівниками курсових робіт призначаються професори, доценти, а також викладачі університету, які мають науковий ступінь. Науковим керівником не може бути фахівець, який протягом останніх трьох років не має наукових публікацій. Обов’язки керівника курсової роботи: • визначення та узгодження теми курсової роботи; • консультування студента щодо опрацювання необхідної літератури та інших джерел за темою дослідження; • контроль за ходом виконанням курсової роботи; 9
  • 10. • здійснення загального керівництва і несення відповідальності за наявність у роботі помилок системного характеру; • підготовка студента до захисту курсової роботи; • присутність на засіданні комісії при захисті курсової роботи, керівником якої він є. У разі суттєвих порушень, які можуть призвести до зриву встановлених термінів підготовки курсової роботи, інформування керівництва кафедри для прийняття відповідних рішень, у тому числі й про недопущення до захисту. Обов’язки та права студента: самостійно за погодженням із керівником обрати тему роботи; своєчасне та повне виконання рекомендацій кафедри та керівника курсової роботи по підготовці до захисту; отримання кваліфікованих консультацій з підготовки до захисту. 1.4.Послідовність виконання курсової роботи Курсову роботу виконують у наступній послідовності: 1. Вибір теми курсової роботи. Тема курсової роботи має бути цікава для студента, пов’язана з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду. Студент має право запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки, актуальність та новизну. 2. Формування мети й основних завдань курсової роботи. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету курсової роботи, настільки успішними будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу, а головне – ґрунтовність висвітлення питань, що розглядаються. Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, уникнути загальних міркувань, повторів, дублювань. 10
  • 11. 3. Складання плану курсової роботи. Перед тим, як приступити до написання курсової роботи, потрібно ознайомитися зі змістом наукових публікацій з вибраної теми і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, узгодивши його з науковим керівником. План курсової роботи відображає її структуру, тобто порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин. Виконані розділи роботи або всю роботу студент подає на розгляд керівникові і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує її. 4. Виклад матеріалу курсової роботи. Викладати матеріал у курсовій роботі потрібно послідовно, логічно, взаємопов’язуючи окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього необхідно ґрунтовно ознайомитись із сучасними теоретичними і методичними розробками, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити відповідні висновки, висвітлити досягнення у цій сфері, зазначити існуючі недоліки, а також висловити пропозиції щодо можливостей подальшого поліпшення діяльності об’єкта дослідження. Цінується курсова робота, в якій не лише викладено відомі дані, а й подається власна точка зору, думка автора курсової роботи. 5. Рецензування курсової роботи. Перед захистом (як правило, не менш ніж за два тижні) курсову роботу подають науковому керівникові для рецензування та оцінки за п’ятибальною системою. У разі негативної оцінки курсову роботу повертають студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подається науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, студента допускають до захисту курсової роботи. 6. Захист курсової роботи. Захист курсової роботи відбувається у комісіях, що складаються з наукового керівника та одного-двох викладачів, у 11
  • 12. терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі. Під час захисту курсової роботи студент повинен доповісти про результати дослідження за обраною темою (до 10 хвилин), продемонструвати вміння чітко викладати власні думки та методичні рекомендації, використовувати ілюстративний матеріал, аргументовано відповідати на питання членів комісії. 1.5.Зміст і структура курсової роботи За змістом і якістю оформлення курсова робота повинна відповідати державним вимогам до робіт такого рівня. Роботу повинні вирізняти певна новизна, теоретична та практична значущість, актуальність тематики, використання комплексу методів дослідження, логічна завершеність. Курсова робота має бути спрямована як на виконання завдань практичної діяльності майбутнього фахівця – вчителя початкової школи. Структура курсової роботи повинна мати такі структурні елементи: • титульний аркуш; • зміст; • перелік умовних позначень (за необхідності); • основну частину: вступ, розділи, висновки; • список використаних джерел; • додатки (за необхідності). Кожний структурний елемент починається з нової сторінки. Вимоги до структурних елементів Титульний аркуш курсової роботи оформлюється за встановленою формою (див. додаток Б). Зміст повинен містити назви структурних елементів, заголовки підрозділів та номери їх початкових сторінок Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремого списку. Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюються не більше двох разів, до 12
  • 13. переліку не вносяться, а розшифровка таких, що внесені до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні. Для прикладу, умовні скорочення розшифровуються у зазначеному переліку таким чином: ОП – освітні послуги; ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології; ППЗ – програмний педагогічний засіб; ДДПУ – Донбаський державний педагогічний університет. Основна частина У вступі (його обсяг не повинен перевищувати 3-х сторінок) подається загальна характеристика роботи в такій послідовності: • актуальність теми; • об’єкт і предмет дослідження; • мета і завдання дослідження; • гіпотеза дослідження; • методи дослідження; • теоретична значущість одержаних результатів; • практичне значення одержаних результатів; • апробація результатів дослідження та публікації (за наявності); • структура роботи. Першим етапом дослідження є формулювання наукового (понятійного, категоріального) апарату. Науковий апарат – це основні положення, котрі визначають спрямованість, логіку та умови підготовки і проведення дослідження. Науковий апарат формулюється на початку дослідницької діяльності і включає: актуальність дослідження; протиріччя; проблему; тему; об'єкт; предмет; мету, гіпотезу, завдання, методи, наукову новизну та практичну значущість дослідження. Актуальність теми. 13
  • 14. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначати сутність наукової проблеми (завдання). Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи. Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об'єкт і предмет дослідження. Гіпотеза дослідження – спрямовуюча наукова ідея, що потребує подальшої перевірки з точки зору якісних характеристик; це науково- обґрунтоване припущення про факт, що знаходиться за межами безпосереднього спостереження або про закономірні зв'язки і закономірний порядок явищ, не перевірені науковими методами. Гіпотеза повинна бути такою, що перевіряється; володіти певною передбаченістю; не повинна бути логічно суперечливою. Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків (див. додаток В). Теоретична значущість дослідження визначається, якщо певні результати отримані вперше. Це може бути простий опис або змістовний 14
  • 15. виклад новизни теоретичних або практичних результатів. При цьому теоретична значущість роботи визначається впливом результатів на вже існуючі в науці концепції, теорії, уявлення (їх розширення, доповнення, поглиблення тощо). Теоретична значущість роботи найчастіше полягає у розширенні теоретичних відомостей з обраної проблеми. Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. Апробація результатів курсової роботи вказується за наявності: зазначається, на яких наукових конференціях, симпозіумах, школах оприлюднено результати досліджень, викладені у роботі, кількість публікацій (якщо вони є). Структура та обсяг курсової роботи. Перераховують усі структурні елементи роботи з обов'язковим зазначенням повного обсягу та обсягу основного тексту. Вказують загальну кількість додатків, рисунків, таблиць, кількість найменувань у списку використаних джерел. Розділи курсової роботи, як правило, включають у себе підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел). У кінці кожного підрозділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Можна виділити окремо висновки до кожного розділу. Основна частина роботи складається із 2-х розділів (допускається більша кількість розділів, але не більше 5). 15
  • 16. Перший розділ курсової роботи повинен мати теоретичний характер та містити декілька пунктів. Якщо у назві роботи та меті містяться два види понять, то теоретичних розділів може бути два. У цьому розділі подають теоретичне обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядають її суть, значення, класифікаційні характеристики, методичні підходи тощо. Також обов’язково висвітлюють основні положення нормативно-правової регламентації питань, що розглядаються в роботі. В процесі виконання першого розділу передбачається використання сучасних літературних джерел вітчизняних та іноземних авторів, присвячених проблемам, що досліджуються в роботі: монографій, наукових статей, матеріалів конференцій, інтернет-видань тощо, а також актуальних законодавчих та нормативних актів, що регламентують окремі аспекти, пов’язані з темою дослідження. Аналіз наукової літератури включає: а) історико-педагогічний аспект проблеми; б) її філософське і психологічне обґрунтування з позицій педагогічної науки; в) ведучі концепції сучасної педагогічної теорії з даної проблеми. У висновку потрібно чітко виділити опорні теоретичні позиції, з яких потрібно виходити при розробці основних питань теми. Для розкриття змісту одного пункту теоретичного розділу курсової роботи необхідно використовувати не менше п’яти джерел. Обов’язковим є посиланням на джерела, там де в роботі використовуються теоретичні положення, які не є авторським доробком студента. Також бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо. Це дозволить підвищити рівень систематизації матеріалу та допоможе студентові у підготовці до захисту роботи. У другому розділі описується хід дослідження, умови та основні етапи констатувального експерименту, із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента, як вони одержані; варто описати 16
  • 17. педагогічний досвід роботи з даної проблеми школи (окремого вчителя), використовуючи матеріали спостережень, бесід із учителями, дітьми, батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним тут є описання власного педагогічного досвіду або елементів експерименту. Пропонується, щоб друга частина містила: • а) аналіз масової практики педагогічних працівників (розкрити суттєві недоліки, які є у навчально-виховному процесі навчального закладу та його здобутки, впровадження нових технологій тощо) ; • б) конкретні теоретичні та практичні пропозиції автора щодо вирішення проблеми наукового дослідження; • в) опис методики проведення дослідження. Заключним в основній частині курсової роботи є рекомендаційний підрозділ. Його завданнями є: • розробка прогнозів та планів, конкретних рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення; • висвітлення окремих напрямів покращення показників діяльності навчального закладу, що супроводжується відповідними обґрунтуваннями. Виконання цієї частини курсової роботи є її логічним завершенням, тому має здійснюватись на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також з врахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі. Висновки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження, формулюються напрями подальших досліджень. Під час формулювання висновків рекомендується узагальнити основні результати дослідження в розрізі окремих розділів роботи таким чином, щоб матеріал можливо було використати як основу для тексту доповіді на захисті курсової роботи. Список використаних джерел формується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; він повинен бути оформлений згідно 17
  • 18. до вимог Бюлетеня ВАК № 5, 2009 р. (див. додаток Г). Наводяться лише ті джерела, на які зроблено посилання в курсовій роботі. До списку використаних джерел рекомендується включати 25-30 найменувань. Усі джерела подаються тією мовою, якою вони видані. Неприпустимим є переклад назв видань українською мовою. Додатки. До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи: • проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; • таблиці допоміжних цифрових даних; • інструкції та методики, сценарії, конспекти уроків; • опис алгоритмів і програм вирішення задач за допомогою електронно-обчислювальних засобів, які розроблені у процесі виконання роботи; • ілюстрації допоміжного характеру. Додатки можуть бути надані у вигляді окремої частини (том, книга, електронний носій). Розміщувати додатки слід у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Позначення «Додаток ...» робиться у правому верхньому куті аркуша, нижче симетрично до тексту розміщується назва додатку. Якщо ж розмір додатків є більшим, ніж формат А4, вони оформляються в окремій структурованій папці, на якій зазначається слово "ДОДАТКИ" та назва курсової роботи і прізвище та ініціали автора. 1.6 Оформлення курсової роботи Курсова робота повинна бути представлена в електронному вигляді, роздрукована і вкладена в стандартну папку. Середній її обсяг – 30-40 18
  • 19. сторінок формату А4 (210x297 мм) із параметрами: ліве поле – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє – 2 см, нижнє – 2 см., шрифт: Times New Roman, розмір символів: 14, абзацний відступ – 1,25 см; міжрядковий інтервал: 1,5 (до тридцяти рядків на сторінці). Друк повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами жирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки друкують з абзацу звичайним жирним шрифтом. Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками. Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки (підрозділи – через рядок від попереднього). Обов’язкова нумерація сторінок. Нумерацію сторінок, розділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який зараховують до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. На другій сторінці міститься зміст – остаточно відредагований план курсової роботи з вказівкою сторінок кожного розділу і підрозділу в тексті. Якщо в тексті роботи використовуються ілюстрації (рисунки, графіки, схеми) і таблиці, то вони подаються безпосередньо після тексту, де згадуються вперше. Якщо ілюстрація чи таблиця мають формат більший за А4, то її можна розмістити в додатках. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Номер ілюстрації, її назва й пояснювальний підпис розміщується безпосередньо під ілюстрацією. 19
  • 20. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщується напис Таблиця із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Якщо таблиця переноситься на наступну сторінку, то над таблицею пишеться «Продовження таблиці» і вказується її номер. Назви граф у таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Якщо вони самостійні, то пишуться з великої літери. Формули в науковій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером цього джерела за бібліографічним списком і відповідною сторінкою, наприклад: [5, с. 19]. У посиланні на кілька джерел, вони відокремлюються точкою з крапкою, наприклад: [15; 21; 27] Заголовок будь-якої зі структурних частин курсової роботи не може знаходитися в кінці аркуша, після нього мусять бути принаймні два рядки тексту, що знаходяться на відстані 5 мм від заголовка. Жоден заголовок не може закінчуватися крапкою. Якщо він довший одного рядка, то не слід вживати перенесення (поділу) слів. 20
  • 21. Титульну сторінку, зміст і висновки доцільно писати й оформляти після того, як уся робота закінчена і є можливість оцінити її в цілому. Текст курсової роботи повинен бути ретельно вичитаний, перевірений, усі знайдені помилки виправлені. Правку, редагування, оформлення текстів студент має виконувати, дотримуючись загальноприйнятих вимог до оформлення. Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, брошурованого пластиковою пружиною. Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати науковому керівникові на перевірку. При необхідності вона доопрацьовується згідно з його зауваженнями, а потім допускається до захисту. Особливу увагу слід звернути на типові помилки, що зустрічаються при викладі матеріалу в курсових роботах. Декларативність, слабка аргументованість. Багато студентів приводять висловлення, цитати, не коментуючи їх, не зв'язуючи з текстом викладу. Тому, використовуючи вислови та теоретичні положення Я.Коменского або К.Ушинского, варто показати зв’язок висунутих ними ідей із сьогоднішнім днем. Це можна зробити, посилаючись на матеріали періодики, на приклади зі свого досвіду або спостережень. У випадку виникнення труднощів у встановленні таких зв'язків потрібно ще раз звернутися до першоджерела, щоб засвоїти суть проблеми. Неузгодженість понять. Часто студент бере яку-небудь тезу класика, а в підтвердження наводить факти, з ним ніяк не пов’язані. Так, підкреслюючи значення продуктивної праці у вихованні школярів, автор курсової роботи приводить цитату із застарілих державних документів або упускає реалії сьогодення. Зайве цитування. Деякі студенти заповнюють сторінки курсової роботи численними цитатами. Треба намагатися формулювати думки своїми словами, а там, де в цьому є необхідність, підтверджувати їх цитатами, 21
  • 22. виділяючи чужі думки лапками. У цьому випадку цитата – опора на авторитет мислителя, ученого. Однак не слід зловживати такими вставками. Дані експериментальних методик, застосованих студентом, часто подаються ним без математичної обробки і висновків. Тому слід пам’ятати, що саме ці наукові факти і складають головну цінність курсової роботи і її практичну значущість. 1.7.Критерії оцінювання і захист курсової роботи Захист курсової роботи відбувається у комісіях, що складаються з наукового керівника та одного-двох викладачів кафедри у терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі. Під час захисту курсової роботи студент повинен доповісти про результати дослідження за обраною темою, продемонструвати вміння чітко викладати власні думки, використовувати ілюстративний матеріал, аргументовано відповідати на питання членів комісії. У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. При оцінюванні курсових робіт беруть до уваги те, що студент повинен уміти: • формулювати мету і завдання дослідження; • вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; • використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні методи відповідно до поставлених завдань роботи; • обробляти отримані дані, аналізувати і систематизувати їх на базі відомих джерел; • узагальнювати результати дослідження й обґрунтовувати їхню достовірність; 22
  • 23. • оформляти одержані результати і роботу в цілому відповідно до сучасних чинних вимог. У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників роботи: • актуальність обраної теми; • чіткість формулювання мети і завдань дослідження; • структура і логіка побудови змісту роботи; • якість теоретико-методологічного аналізу проблеми; • наявність огляду наукових джерел; • правильність і повнота виконання поставлених завдань; • правомірність одержаних результатів; змістовність зроблених узагальнень і висновків; • дотримання чинних вимог до оформлення роботи; • наявність та інформаційна повнота ілюстративних матеріалів з їх обов’язковою паспортизацією; • змістовність доповіді студента про основні результати дослідження; • правильність та чіткість відповідей на запитання присутніх на захисті роботи викладачів – членів комісії. Критерії оцінювання курсових робіт Оцінка курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, яка складається з двох частин: 1) виконання курсової роботи (до 70 балів) і 2) захисту (до 30 балів). Оцінка « відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо студент: 1) показав глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи; 2) оволодів первинними навичками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки; 3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження; 23
  • 24. 4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою; 5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін; 6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження, тверде і впевнено відповів на запитання членів комісії. Оцінка « добре» (75-89 балів) ставиться, якщо студент: 1) показав досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи; 2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури; 3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак відчуває труднощі щодо їх обґрунтування; 4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки; 5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін; 6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження, відповів на запитання членів комісії; Оцінка « задовільно» (60-74 балів) ставиться, якщо студент: 1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з якої виконується лана робота: 2) в основному оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності; 3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми дослідження, або обґрунтувати їх; 24
  • 25. 4) допускає помилки в оформленні роботи та її науково-довідкового апарату; 5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки: 6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів комісії; Оцінка « незадовільно» (менше 60 балів) ставиться в тому разі, якщо на захисті студент проявив повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів задовільно відповісти на поставлені питання, що свідчить про несамостійне виконання курсової роботи. У випадку, якщо студент не захистив курсову роботу, він вважається не атестованим з даної дисципліни. Захищені курсові роботи передають на кафедру, де вони зберігаються впродовж встановленого строку, після якого знищуються, згідно з вимогами до такого виду документів. Узагальнені параметри і критерії оцінювання якості виконання і захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в таблиці 1.1. 25
  • 26. Таблиця 1.1 Параметри та критерії оцінювання курсової роботи Параметри оцінювання Діапазон оцінки (у балах) Критерії оцінювання за бальною шкалою Оцінювання якості курсової роботи 0 - 70 Відповідність змісту курсової роботи темі та затвердженому плану 0-10 0 – зміст жодного з розділів курсової роботи не відповідає затвердженому плану 5 – зміст не всіх розділів курсової роботи відповідає затвердженому плану 10 – зміст всіх розділів курсової роботи відповідає затвердженому плану Ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження, та коректність використання понятійного апарату 0-15 0 – понятійний апарат не сформовано; теоретичні аспекти проблеми не розкриті 5 – понятійний апарат сформовано, але теоретичні аспекти проблеми не розкриті 10 – понятійний апарат сформовано, теоретичні аспекти проблеми розкриті частково 15 – понятійний апарат сформовано, теоретичні аспекти проблеми розкриті Наявність критичних співставлень та узагальнень різних точок зору та підходів до постановки та розв’язання проблеми 0-15 0 – критичні співставлення та узагальнення відсутні 5 – критичні співставлення наявні, але узагальнення відсутні 10 – критичні співставлення наявні, узагальнення наявні, але некоректні 15 – критичні співставлення наявні та супроводжені коректними узагальненнями Ступінь використання 0-10 0 – фактологічний матеріал не використаний 26
  • 27. фактологічного матеріалу; висвітлення особливостей прояву та розв’язання досліджуваної проблеми у практиці початкової школи 5 – залучений фактологічний матеріал, особливості прояву та розв’язання проблеми у практиці роботи початкової школи не висвітлені 10 – залучений фактологічний матеріал, досвід розв’язання проблеми у практиці роботи початкової школи висвітлений Обсяг та адекватність використаних при написанні роботи першоджерел та дотримання етики посилань 0-10 0 – залучені матеріали лише навчальних підручників та посібників (до 10 джерел), етика посилань не дотримана 5 – залучені матеріали навчальних підручників та посібників, періодичних видань (11-15 джерел), етика посилань дотримана частково 10 – залучені матеріали навчальних підручників та посібників, монографій, статистичних збірників та довідників, періодичних видань та мережі Internet (більше 15 джерел), етика посилань дотримана Відповідність оформлення курсової роботи встановленим вимогам 0-10 0 – текст роботи оформлено з суттєвими порушеннями встановлених вимог 5 – текст роботи оформлено з незначними порушеннями встановлених вимог 10 – текст роботи оформлено у відповідності до встановлених вимог Оцінювання захисту курсової роботи 0 – 30 Вміння чітко та стисло викласти 0-10 0 – студент неспроможний чітко та стисло викласти основні результати дослідження 27
  • 28. основні результати дослідження 5 – студент невпорядковано викладає основні результати дослідження 10 – студент спроможний чітко та стисло викласти основні результати дослідження Використання мультимедійної презентації 0-10 0 – мультимедійна презентація відсутня або виконана з суттєвими недоліками 5 – презентація не повністю, але в основному відповідає вимогам 10 – доповідь супроводжена грамотною мультимедійною презентацією Повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання 0-10 0 – студент неспроможний надати відповіді на поставлені питання 5 – студент надає неповні, необґрунтовані відповіді на поставлені питання 10 – студент надає повні, глибокі, обґрунтовані відповіді на поставлені 28
  • 29. Розділ 2. Практика написання курсової роботи з методики навчання інформатики 2.1.Орієнтовний зміст курсової роботи і приклади оформлення вступу Важливим питанням у написанні курсової роботи з методики навчання інформатики є вибір теми. Існує думка, що правильно обрана і сформульована тема – це половина виконаного дослідження. При виборі теми курсової роботи з методики навчання інформатики студенти, як правило, можуть обрати один з основних підходів реалізації змісту навчальної програми «Сходинки до інформатики: розгляд теоретичних питань та розробка методичних рекомендацій для реалізації змісту навчальної програми «Сходинки до інформатики», комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів у початковій школі. Пропонуємо приклади тем щодо основних підходів реалізації змісту навчальної програми «Сходинки до інформатики. Розгляд теоретичних питань та розробка методичних рекомендацій Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів у початковій школі Особливості формування алгоритмічної культури молодших школярів Методи активізації самостійної роботи молодших школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій Методика ознайомлення з пристроями ПК Комп’ютерні технології на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання. Формування навичок роботи з текстовим і графічним редакторами. Використання комп’ютерних ігор у процесі навчання молодших учнів 29
  • 30. Як приклад вибору теми курсової роботи розглянемо: «Особливості формування алгоритмічного стилю мислення молодших школярів на уроках інформатики» . Орієнтовний зміст курсового дослідження може бути таким. ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОНОВИ ФОРМУВАНЯ АЛГОРИТМІЧНОГО СТИЛЮ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. 1.1. Формування алгоритмічної культури молодших школярів як одне із пріоритетних завдань інформатизації сучасної освіти. 1.2. Сутність алгоритмічного стилю мислення РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОГО СТИЛЮ МИСЛЕННЯ УЧНІВ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМ’ПЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2.1. Методика формування алгоритмічного стилю мислення учнів 2.2. Приклади конспектів проведення уроків ( з досвіду роботи вчителів) ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ Вибрану тему можна дослідити в цілому; обмежитися вивченням проблеми в окремому класі, наприклад, у 3 класі або досліджувати тему, використовуючи обмежене коло джерел, що є втіленням деякого погляду на використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Ці аспекти потрібно обумовити у вступі до роботи й вказати в її підзаголовку. ВСТУП Одним із важливих напрямів оновлення змісту навчально-виховного процесу є пошук та розроблення сучасних форм і методів формування у школярів алгоритмічної культури. 30
  • 31. Формування алгоритмічної культури – це цілеспрямований процес інтелектуального розвитку особистості, виявлення соціально значущих мотивів її діяльності (створення певної етичної матриці). Проблема формування алгоритмічної культури учнів перебуває в центрі уваги дидактів, психологів, працівників методичних служб і вчителів-практиків. Зокрема, предметом досліджень були такі аспекти: • формування алгоритмічної культури учнів у процесі вивчення математики (М.І. Бурда, С.А. Іскандарян, Р.Ю. Маханов, В.М. Монахов, М.П.Лапчик та ін.); • розгляд алгоритмів як складового компонента у процесі розроблення комп’ютерних програм (Ю.О.Дорошенко, Г.А.Звенигородський, В.М. Монахов, Н.В. Морзе та ін.); • алгоритмічна культура як компонент інформаційної (Н.Я. Вiленкiн, Р. Вільямс, А.В. Горячев, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, , М.М. Левшин, А.С. Лєснєвський, Л.Г. Лучко, Ю.І. Машбицьта ін.); • формування алгоритмічної культури учнів під час вивчення окремих навчальних дисциплін (Н.М. Алгазіна, Ю.К. Бабанський, Н.М. Бібік, А.І.Власенков, Г.Г.Граник, М.О.Данилов, Л.В. Занков, Л.Н. Ланда, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, В.Ф. Паламарчук, М.М. Скаткін, А.В. Усова та ін.); Особливо актуальним є розв’язання проблеми формування алгоритмічної культури молодших школярів, коли закладаються пропедевтичні основи навчальної діяльності, всебічного розвитку та виховання особистості, здійснюється ознайомлення з основними поняттями, потрібними для розуміння навколишнього інформаційного середовища, формування цілісної системи знань. Окремі питання, пов’язані з пропедевтикою основ інформатики, логічними діями з операторами, методикою навчання учнів початкової школи елементів алгоритмізації розкрито у працях В.О. Буцика, Т.Б.Волобуєвої, Н.І. Володіної- Панченко, А.В. Горячева, Ю.Я. Коган, Є.П.Коляди, Є.Я. Крилової, М.М. Левшина, 31
  • 32. А.С. Лєснєвського, А.Г.Олійника, С. Пейперта, Ю.А. Первина, З.І. Слєпкань, І.Ф. Тесленка, А.Ю. Уварова, В.А. Успенського, М.Д. Угринович, Б. Хантер та інших. Враховуючи різні рівні засобів представлення алгоритмів, «алгоритмічності» запису, характеру і складності завдань, на першому етапі вивчення елементів алгоритмічної культури в початковій школі формуються інтуїтивні уявлення про алгоритм і його властивості, уміння, потрібні для виконання алгоритмів, їх зміни, пошуку помилок в алгоритмах, конструювання алгоритмів різної структури. Алгоритмічна пропедевтика в початковій школі, з одного боку, – це формування операційного стилю мислення, що передбачає планування процесу діяльності, моделювання різноманітних явищ, опрацювання інформації, з другого – загальних способів розумової діяльності: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, визначення головного, абстракція, аналогія, встановлення первинних зв’язків тощо. Синтезуючи методологічні процеси, перетворюючи набуті учнями знання в систему (методологізація знань), вчитель визначає єдиний підхід, найбільш адекватний в конкретних умовах навчання. Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є пізнавальна діяльність учнів, у процесі якої засвоюються загальні вміння й навички, потрібні для роботи в інформаційному середовищі, формуються основні алгоритмічні уявлення (діяльнісний аспект алгоритмічної культури). У широкому розумінні проблема формування алгоритмічної культури молодших школярів – це організація мислення дитини, тобто алгоритмізація у стандартних репродуктивних ситуаціях з метою створення фундаменту для розвитку творчого потенціалу особистості. Питання алгоритмічного і творчого мислення (пошук розв’язків завдань у нестандартних ситуаціях, використання методу спроб і помилок) постійно дискутується в науковій літературі. 32
  • 33. Аналіз наукової літератури з проблем формування різних компонентів алгоритмічної культури учнів початкових класів, практичного використання алгоритмічних знань, умінь і навичок свідчить про недостатній рівень їх розкриття. Водночас питання, пов’язані з визначенням та обґрунтуванням організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів, не були об’єктом спеціального вивчення. Необхідність виявлення організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів, зумовили вибір теми дослідження: «Особливості формування алгоритмічної культури молодших школярів». Об’єкт дослідження: процес формування алгоритмічної культури молодших школярів. Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови, що сприяють формуванню алгоритмічної культури молодших школярів. Мета дослідження полягає у виявленні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури учнів початкових класів. Відповідно до мети визначено завдання дослідження: 1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у науковій літературі з метою виявлення організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів. 2. Визначити структуру і зміст алгоритмічної культури особистості. 3. Розкрити сутність пропедевтики алгоритмічної культури в навчальній діяльності учнів молодшого шкільного віку. 4. Розробити систему завдань в процесі роботи з комп’ютером з метою формування алгоритмічної культури молодших школярів. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, нормативної документації під час вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми; мети, 33
  • 34. предмета, завдань дослідження, виявлення організаційно-педагогічних умов формування алгоритмічної культури в молодших школярів. Практичне значення визначається тим, що запропонована серія уроків математики та інформатики з комп’ютерною підтримкою сприятиме ефективному формуванню алгоритмічної культури учнів початкових класів Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Пропонуємо ознайомитися з оформленням змісту курсового дослідження «Методи активізації самостійної роботи молодших школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій». Як приклад вибору теми курсової роботи «Методи активізації самостійної роботи молодших школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій» розглянемо орієнтовний зміст курсового дослідження. ВСТУП …………………………………………………………………................4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ АКТИВІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 1.1. Інформаційні технології у системі навчальних дисциплін початкової школи…………………………………………………………………………………8 1.2. Організація самостійної роботи молодших школярів на уроках математики засобами інформаційних технологій………………………………………………………………………….16 1.3 Методи активізації самостійної роботи молодших школярів……………………………………………………………………………20 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2.1. Методика організації самостійної роботи молодших школярів на уроках математики ……………………………………………………………25 34
  • 35. 2.2 Застосування інформаційних технологій у навчанні молодших школярів …………………………………………………………………………35 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….37 ДОДАТКИ……………………………………………………………………39 Орієнтовний вступ курсового дослідження може бути таким. ВСТУП Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства особливо важливим є процес інформатизації, впровадження інформаційних технологій у різноманітні сфери людської діяльності. Одним із пріоритетних напрямків інформатизації суспільства є інформатизація освіти, оскільки саме освіта обумовлює розвиток суспільства, відтворення соціального середовища. Стрімкий розвиток сучасного інформаційного суспільства обумовив значні зміни в освітньому процесі, зокрема в початковій школі. Серед пріоритетних напрямів розвитку початкової освіти визначено запровадження інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), створення сучасних програмно- педагогічних засобів (ППЗ) навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. В умовах широкого використання ІТ в навчальному процесі початкової школи значно зростають вимоги до якості знань молодших школярів. Початкова ланка школи повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й формувати в них навички самостійного учіння. Окрім базових знань, молодшим школярам необхідно оволодіти основами роботи з сучасним комп’ютером, уміти використовувати можливості мережі Internet для вирішення навчальних задач. Для цього проводяться пошуки таких методів і організаційних форм навчання, які сприятимуть розвитку самостійності учнів. Ефективність навчальної діяльності молодших школярів залежить від рівня засвоєння нових організаційних форм навчання, оволодіння низкою спеціальних 35
  • 36. умінь, навичок, що допомагатимуть постійно вдосконалювати ІКТ- компетентність, розвивати здібності до подальшої самоосвітньої діяльності. Низка наукових досліджень (А.Алексюк, В.Буряк, В.Монахов, П.Підкасистий, В.Ягупов та ін.) присвячена питанням актуальності самоосвітньої діяльності учнів у процесі їх навчання. Значна увага науковців приділена вивченню особливостей самоосвіти (В.Буряк, Л.Корол, Н.Яцюк та ін.). Широкого обговорення серед науковців (В.Мелешко, П.Підкасистий, О.Савченко та ін.) набула й проблема підвищення якості самоосвіти учнів за допомогою застосування спеціальних педагогічних методів і технологій. Актуальність дослідження передбачає вивчення, обґрунтування та добір комплексу завдань для ефективної системи організації самостійної навчальної діяльності молодших школярів у структурі уроку. Застосування методів активізації самостійної роботи молодших школярів, як умови розвитку самоосвітньої діяльності учнів, обумовлені об’єктивною необхідністю не лише в активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, але і в розвитку самостійності як якості особистості. Процес інформатизації освіти актуалізував проблему організації ефективності самостійної діяльності учнів початкових класів. Окремі аспекти самоосвіти в умовах інформатизації суспільства розглянуті в працях С.Бондар, Т.Дубова, О.Кивлюк, Є.Маргулис, Г.Шушара та інших. Усі вище зазначені науковці розглядають різні аспекти самостійної діяльності учнів. Як свідчить аналіз наукових джерел, питання активізації самоосвітньої роботи молодших школярів в умовах інформатизації освіти не отримали вичерпного дослідження. Проблема активізації самоосвітньої роботи молодших школярів в умовах інформатизації освіти ще малодосліджена. На нашу думку, недостатньо висвітлено проблему застосування спеціальних педагогічних методів і технологій для активізації самостійної роботи молодших школярів. Це й зумовило вибір теми нашої курсової роботи: «Методи активізації 36