Етапи реформування ваучерної системи з урахуванням усіх типів заходів, які мають бути прийняті. Розглядаються напрями удосконалення та розвитку ваучерної системи, у тому числі процедурно-технологічні та фінансові умови. Аналіз підготовлено в рамках проекту Програми розвитку ООН в Україні "Підтримка реформи соціального сектору в Україні". "Розвиток ваучерної системи має стати складовою реформи національної політики на ринку праці в частині активних програм. Ми рекомендуємо проведення реформування програми ваучерів в три етапи. На першому етапі (2015–2016 рр.), у короткостроковій перспективі, зосередитися на аспектах, що не потребують додаткового фінансування: покращити інформування про програму; переглянути порядок встановлення переліку професій та напрямів, за якими може здійснюватися перепідготовка в межах ваучерної програми; передбачити доступ до ваучерної програми самозайнятих осіб та ін. Середньострокові заходи другого етапу (2017–2018 р.), вже потребують фінансової підтримки. На цьому етапі пропонується переглянути умови програми: розширити вікові рамки учасників, передбачити фінансування транспортних витрат, пов’язаних із навчанням, для мешканців сільської місцевості; запровадити систему моніторингу та оцінки програми та інші. Заходи довгострокової перспективи (з 2019 р.) передбачають розширення меж програми та можуть бути запроваджені тільки у разі збільшення фінансування. Наприклад, покриття за рахунок ваучера навчання на робочому місці або стажування; субсидування заробітної плати, приміром, для працевлаштування людей з інвалідністю або з низьким освітнім рівнем та довготривалих безробітн�

1. Перспективи
вдосконалення програми
ваучерів в Україні
Лідія Ткаченко,
експерт проекту ПРООН
«Підтримка реформи соціального захисту в Україні»

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПРЕЗЕНТАЦІЇ
1. Етапи реформування (рекомендації
міжнародного консультанта)
2. Напрями удосконалення та розвитку
(рекомендації національного
консультанта)

3. ЕТАПИ РЕФОРМУВАННЯ
Короткострокові заходи (2015–2016 рр.), не
потребують додаткового фінансування
Середньострокові заходи (2017–2018 рр.),
потребують фінансової підтримки
Довгострокові заходи (з 2019 р.), потребують
подальшого розширення фінансування

4. КОРОТКОСТРОКОВІ ЗАХОДИ
Заходи у сфері консультацій та зв'язків з
громадськістю (PR), практика активних консультацій,
залучення роботодавців, профспілок, навчальних
закладів
Розширення цільових груп та/або видів навчання
ваучерної програми (практична підготовка,
стажування, вивчення іноземних мов, ІТ)
Переглянути порядок встановлення переліку
професій ваучерної програми
Передбачити доступ до ваучерної програми для
малих і середніх підприємств та самозайнятих осіб

5. СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ЗАХОДИ
Удосконалення управлінської структури
програми, децентралізація і гнучкість
Перегляд умов програми (за наявності
коштів), розширення вікових рамок учасників,
фінансування транспортних витрат
Розширення практики активних консультацій,
інформацію мають поширювати всі
співробітники соціального сектора та заклади
професійної освіти
Створення системи моніторингу та оцінки на
постійній основі

6. ДОВГОСТРОКОВІ ЗАХОДИ
 Створити онлайн-систему для надання інформації,
консультацій і можливості подати заяву на отримання ваучера
через Інтернеті
 Переглянути умов програми, передбачити можливість
проведення навчання на робочому місці та/або стажування
 Удосконалити систему моніторингу та оцінки, дослідження
щодо оптимального рівня номінальної вартості ваучера
 Запровадити ваучери для працевлаштування людей з
інвалідністю або з низьким освітнім рівнем та довготривалих
безробітних
 Розширити фінансування програми за рахунок залучення
коштів роботодавців та інших донорів

7. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
Удосконалення діючої ваучерної програми
професійної підготовки осіб віком 45+
Поширення ваучерної програми професійної
підготовки на інші цільові групи населення
Впровадження ваучерної системи в інших
сферах соціального захисту

8. Перегляд критеріїв участі у ваучерній
програми для осіб віком 45+
Принципове значення має критерій страхового
стажу, усі інші тільки створюють підґрунтя для
дискримінації
Вилучити з умов ваучерної програми для осіб
віком старше 45 років:
вимогу щодо наявності професійно-технічної
або вищої освіти
перелік видів навчання, натомість вживати
загальний термін «професійне навчання»
перелік професій, спеціальностей та напрямів
підвищення кваліфікації

9. Перегляд фінансових умов програми
 На рівні законодавства визначити, що право на ваучер
вважається використаним, якщо ваучер був виданий та
оплачений за рахунок коштів Фонду державного
соціального страхування на випадок безробіття
 Передбачити можливість оплати освітніх послуг за
ваучером частинами, залежно від тривалості та вартості
навчання
 Передбачити фінансування на покриття додаткових
витрат, пов’язаних з навчанням, за умови, що вартість
навчання не перевищує певної суми і бюджет Фонду
дозволяє профінансувати навчання всіх бажаючих
отримати ваучер

10. Процедурно-технологічні удосконалення
 Скоротити перелік документів, що подаються разом із
заявою для отримання ваучера
 Скасувати необхідність отримання ліцензій на
провадження діяльності з надання освітніх послуг за
вторинними видами навчання
 Скоротити перелік документів, які має надати
навчальний заклад після укладення договору про
навчання
 Зменшити обсяги інформації щодо контролю виконання
умов договору про навчання
 Поліпшити технології обміну даними

11. Поширення на інші цільові групи
 З березня 2015 р. Законом визначено ще три цільові
групи населення, які мають право на отримання
ваучера:
 особи, звільнені зі служби в силових структурах у зв’язку із
скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я
 особи, звільнені з військової служби після участі в АТО, з
числа інвалідів
 внутрішньо переміщені особи працездатного віку за
відсутності підходящої роботи
 «Класичні» цільові групи: працівники з високим
ризиком структурного безробіття та особи, які
повертаються на ринок праці після тривалої перерви в
роботі
 Потрібно розробити окремі підпрограми для
урахування специфіки кожної цільової групи як за
критеріями участі, так і за основною метою їх
професійного навчання

12. Впровадження ваучерної системи в
інших сферах соціального захисту
 Зарубіжний досвід дає багато прикладів використання
ваучерних технологій в різних сферах надання соціальних
благ/послуг:
для оплати послуг в секторі домогосподарств (Франція,
Бельгія, кантон Женева)
для організації медичного обслуговування (зокрема
проведення діагностики) незастрахованих осіб (Греція)
для організації надання послуг по догляду за дітьми
дошкільного віку чи у позашкільний час (Люксембург)
 В Україні можуть бути впроваджені для організації
соціального обслуговування людей літнього віку та осіб,
які мають інвалідність або важке захворювання, та/або
для надання послуг по догляду за дітьми дошкільного віку
чи у позашкільний час

13. ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
 Уточнення концептуального розуміння сутності ваучера для осіб
віком старше 45 років – це тільки інструмент соціального
залучення вразливих груп населення чи своєрідна страхова
премія для осіб, які достатньо довго сплачували страхові
внески?
 Які критерії допуску є принциповими, а які можна зняти (вік
старше 45 років, страховий стаж не менше 15 років, освіта не
нижче професійно-технічної)?
 Наскільки широким може бути вибір професій та напрямів
підготовки?
 Що можна зробити і кого залучити для покращення стану
інформованості населення?
 Що можна зробити для посилення мотивації взяти участь у
ваучерній програмі?
 Що можна зробити для зменшення адміністративного
навантаження?
 Розширення кола потенційних учасників ваучерної програми –
які категорії населення мають бути залучені та на яких умовах?