Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
визволення україни від нацистських загарбниківguknet
До 70-річчя визволення Києва і річниці визволення України від нацистських загарбників і їх союзників. Презентація на тему "Визволення України". Автор - Гук Олександр Іванович, вчитель історії Київського спортивного ліцею-інтернату
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
визволення україни від нацистських загарбниківguknet
До 70-річчя визволення Києва і річниці визволення України від нацистських загарбників і їх союзників. Презентація на тему "Визволення України". Автор - Гук Олександр Іванович, вчитель історії Київського спортивного ліцею-інтернату
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Бій під Крутами – символ героїзму та жертовності в боротьбі за незалежну Українуestet13
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Бутко Сергій Володимирович,
Горобець Сергій Михайлович,
співробітники Українського інституту національної пам’яті
Дню пам’яті та примирення та Дню Перемоги над нацизмом Чернігівська обласна бібліотека для дітей присвячує
історичний екскурс пам’яті «Пам’ятаємо. Перемагаємо».
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...estet13
Цей день в історії. 28 жовтня Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни.
Друга світова війна стала результатом приходу до влади та змови антигуманних режимів – нацистського та радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав, свобод і життя людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху загарбницьких амбіцій, злочинів та військової агресії.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) як у складі Червоної армії, так й армій західних союзників і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні.
Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. У 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистів Україна не отримала волю, а опинилася під іншим пануванням. Його наслідками стали масові репресії та депортації сотень тисяч українців, поляків і цілого кримськотатарського народу.
Завершення Другої світової війни не звільнило Україну від тоталітарного режиму Радянського Союзу, який скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Минуло вісім десятиліть – і світ опинився на порозі глобальної війни. Сьогодні світова спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки.
Зараз, як і в роки Другої світової, Україна воює з підступним агресором - росією, що посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у світі. Ми добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за мир і свободу.
У 1939–1945 ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму.
Розібратися у важливих історичних питаннях допоможе презентація «Україна у вогні Другої світової», надана Бутком Сергієм Володимировичем, співробітником Українського інституту національної пам’яті. Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні!
Україна у вогні Другої світової. С.Бутко.pptxestet13
Війна теперішня допомогла багатьом українцям побачити і зрозуміти, скільки брехні про війну минулу оточувало їх дотепер. Вони перестали вірити тому, що говорила радянська пропаганда, тому, що повторює сучасна російська. Але через те вони ще більше хочуть знати, що ж сталося в минулому.
Злочини комуністичного режиму проти людей, замовчування і заперечення правди радянською владою та створення купи міфів – з цим необхідно розбиратися нам зараз, щоб відновити історичну справедливість.
Завдяки українським історикам нині йде потужний процес відновлення історичної правди.
2. • …Ще спала затуманена земля,
А небо вже здригалося в злобі.
Ніхто не знав, не відав, звідкіля
Летить війна з хрестами на собі.
Олександр Богачук
3. • Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому...
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»
Олекса Роздольський
4. 22 червня 1941 р. Німеччина напала
на СРСР.
• У загарбницьких планах фашистів
Україна займала особливе місце.
Згідно з планом «Ост» Німеччина
мала намір депортувати з України
десятки мільйонів людей,
переселивши сюди колоністів-
німців. Частину її земель
передбачалося передати
• сателітам гітлерівської
Німеччини.
5. Один з перших повітряних
таранів здійснив льотчик
І.І. Іванов на світанку
22 червня 1941 року в нерівному
повітряному бою поблизу міста
Дубно таранив фашистський
літак «Хейнкель-111»
Пам’ятник на честь першого
І.І. Іванов повітряного тарану м. Дубно
7. • Танковий екіпаж, яким командував Герой
Радянського Союзу О.Ф. Фролов, 28 червня в районі
с. Птича біля Дубного підпалив кілька ворожих
машин. Проте від вибуху одного з ворожих снарядів
спалахнула і його машина, ще один снаряд відбив у
танка гармату. В цю мить Фролов і члени його
екіпажу спрямували свій палаючий танк у ворожу
головну машину. Так було здійснено один з перших
у Великій Вітчизняній війні танковий таран.
• Танкісти загинули.
• О.Ф. Фролов
9. У боях за Рівне танкісти П.І. Абрамов та
О.О. Голіков зі свого танка вогнем гармати та кулемета,
а також гусеницями машини нищили гітлерівців, які
вступали у місто. Тяжко поранені, вони загинули, але
не здалися ворогу.
П.І. Абрамов О.О. Голіков
10. У липні 1941 р. вся територія
Рівненщини була окупована
11. 22 липня 1942 р. німецькі війська захопили останнє
українське місто Свердловськ Ворошиловградської
( нині Луганської) області. Отже, вся територія України
опинилась під окупацією Німеччини та її союзників.
12. Резиденція Еріха Коха –
рейхкомісара окупованої України
Рейхскомісар «України» Еріх
Кох з цинізмом садиста
наставляв своїх підлеглих: «Я
відомий як жорстокий
собака. Тому і призначений
рейхскомісаром «України».
Наше завдання — висмоктати
з України все, що тільки
можна взяти, не беручи до
уваги ні почуттів, ні власності
українців. Я чекаю від вас
крайньої жорстокості у
ставленні до місцевого
населення».
15. За час оборони і відступу Червона армія втратила
70% свого складу. Значна частина бійців потрапила в
полон і опинилася у створених німцями
концентраційних таборах, у яких створювали
нестерпні умови , аби прискорити масову загибель
в’язнів. Людей змушували виконувати тяжкі роботи,
щоб знесилити їх, а потім відправляли на смерть.
16. З перших днів окупації в області
розгорнулась антифашистська боротьба
Відомими командирами радянських партизанів стали С
Ковпак, О. Федоров, М. Наумов. Зокрема, партизанські
з'єднання С Ковпака пройшли бойовий шлях від
Путивля до Карпат. Героїзм учасників рейду блискуче
змалював у своїй книзі "Люди з чистою совістю" один з
командирів Петро Вершигора.
17.
18. Визволення Рівненської області від німецько-
фашистських загарбників почалось у ході
Житомирсько-Бердичівської наступальної операції,
яка розгорнулась наприкінці 1943 року.
27. 2 лютого 2014 р. Вшанування пам’яті
загиблих односельчан учнями
гімназії
28. Фільми, які варто подивитися
«Піаніст» - фільм
Романа Поланського,
який був удостоєний
«Золотої пальмової гілки»
на Канському
кінофестивалі 2002 року,
а також трьох премій
«Оскар».
«Список
Шиндлера» - фільм
Стівена Спілберга 1993
року, отримав 7 премій
«Оскар», включаючи
премію за найкращий
фільм
«Хлопчик у
смугастій
піжамі» - фільм
2008 року режисера
Марка Хермана за
однойменним
романом Джона
Бойна.
29. • Тебе немає.
• Але є мій спомин.
Я не згадаю,
• ні, я спом'яну.
І спом'яну, і пом'яну.
І ще раз війни
Ліна Костенко