2. Початок війни
• На світанку 22 червня 1941 року, згідно
з директивою №21(план "Барбаросса"),
вермахт напав на територію СРСР.
Сталін проголосив війну з Німеччиною
Великою Вітчизняною. "Тисячолітньому
рейху" залишилося жити 1418 днів.
3. Умань була окупована з серпня 1941 року по березень 1944 року. Німці в місті
почували себе як вдома. Немало людей радо вітали їх навіть з хлібом-сіллю, але
скоро погляди змінились на протилежні. Люди зрозуміли, що прийшли поневолювачі
набагато гірші за більшовиків. Євреїв і циган знищували без будь-яких причин, а
українцям, у кращому випадку, випадало бути довічними рабами. В селах почались
облави. Не брали до Німеччини тільки хворих заразними хворобами. Тому багато
дівчат і хлопців навмисно заражали себе різними коростами, щоб до Німеччини не
послали. А інші більше ховались в льохах, тікали під час облав в поле, викопували
схованки в хатах.
4. • Коли розпочалася Німецько-радянська війна 1941–
1945 років, німецька армія не йшла широким
фронтом, фашистські загарбники оточували окремі
підрозділи радянської армії, брали їх в «котли».
Не¬далеко від Умані під селом Підвисоке ворогу
вдалося зробити найбільший на всій Правобережній
Україні «котел». Гітлерівці повідомляли, що в районі
Умані вони взя¬ли в полон 103 тисячі радянських
бійців, 317 танків, 858 гар¬мат. Про число вбитих
можна було тільки здогадуватись. Очевидці
розповідали, що вода в Синюсі у ті дні стала рудою
від крові.
5. • В кар’єрі Уманського цегельного заводу окупанти влаштували концтабір «Уманську
яму» за даними німецького командування, 14 серпня 1941 року знаходилось близько 50
тыс. російських військовополонених. Російський поет Є. Долматовський, який пройшов
страхіття німецького полону, у своїй книзі «Зелена брама» розповів про уманський
табір. Під пекучим сонцем, або під дощовою зливою постійно знаходилися близько 80
тис. військовополонених. Для того, щоб врятуватися від дощу, полонені будували собі
«помешкання» у глиняних стінах кар’єру. Ці нори, по іншому їх важко назвати, часто
обвалювалися, і це призводило до загибелі людей. У таборі постійно відчувалася
нестача води та їжі.
6. • 18 серпня Гітлер прибув до Умані, де разом з Муссоліні, біля села
Легедзине, вони приймали парад італійського корпусу. Кар'єр
колишнього Уманського це¬гельного заводу перетворили в
концтабір, який люди назвали «Уманською ямою». Табір був
розрахований на 7 тисяч полонених, а зігнали до нього майже 80
тисяч.
7. • Від початку окупації євреям було
дозволено мешкати тільки в гетто (
район Старого базару ). Під
приводом проведення перепису
єврейського населення гітлерівці
наказали всім євреям з’явитися з
речами і документами у
призначений час. У Судний день (
Йом-Кіпур ) в Сухому Яру почалися
масові розстріли. Згодом ще одним
«полігоном» для нацистів став
Собківський ліс поблизу Умані. У
цих двох місцях було розстріляно
понад 20 тис. євреїв.
8. • Порядкували гітлерівці у нашому міст 943 дні і наслідки загально відомі:
концтабір «Уманська яма», 25 тисяч розстріляних уманчан у Сухому яру,
зруйноване місто. Важким випробуванням для жителів міста стала Велика
Вітчизняна війна. Уманська оборонна операція була однією з трагічних
сторінок початкового періоду війни. Тисячі військовополонених були
замучені в концтаборі «Уманська яма». Фашисти розстріляли 12 тисяч
жителів міста, декілька тисяч вивезли на примусові роботи до Німеччини.
Місто зазнало значних руйнувань. Під час Великої Вітчизняної війни
окупанти спалили в місті близько п’ятисот кращих будинків, зруйнували
п’ять великих корпусів сільськогосподарського інституту, більшість шкільних
будинків і медичних закладів, будинки пошти, телеграфу і телефонної
станції, знищили міську бібліотеку, пограбували краєзнавчий музей і
чудовий субтропічний сад-оранжерею в парку «Софіївка», в самому парку
вирубали багато вікових дерев, влаштували своє кладовище.
9. Автор презентації:
Гончарук Ольга
СТУДЕНТКА ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
E-MAIL: GONCHRYK34IF@MAIL.RU
САЙТ: HTTP://GONCHARYK34IF.BLOGSPOT.COM