Лекція проф. Досенко В.Є.

1. Патофізіологія водно-
електролітного обміну. Набряки
Лектор – Досенко Віктор Євгенович,
д.м.н., професор,
провідний науковий співробітник відділу загальної та молекулярної
патофізіології Інституту фізіолоії ім. О.О.Богомольця НАН України

2. Фалес Мілетський:
"Все з води: по-перше,
початок всіх тварин -
сперма, а вона волога, по-
друге, всі рослини
вологою харчуються і від
вологи плодоносять, а
позбавлені її засихають;
по-третє, і сам вогонь
Сонця і зірок живиться
вологими випарами, так
само як і сам космос"

3. БАРОРЕЦЕПТОРИ
ВИСОКОГО ТИСКУ
Синокаротидна зона, дуга
аорти, передсердя, лівий
шлуночок серця
НИЗЬКОГО ТИСКУ
Великі вени, праве
передсердя та
шлуночок серця,
ниркові артерії

6. МЕХАНОРЕЦЕПЦІЯ

7. Acciidd--sseennssiinngg iioonn cchhaannnneell ((ASSIICC))

8. ASIC2 забезпечують механорецепцію
синокаротидної зони та дуги аорти

12. Вазопресин (АДГ) стумулює
реабсорбцію води через АКВАПОРИНИ

13. Аквапорини забезпечують
регуляцию осмолярності сечі

14. Вазопресин регулює “трафік” та
експресію аквапорина-2

15. Serum- and glucocorticoid-induced protein kinase (SGK) –
серин-треонінова протеїнкіназа, ключовий регулятор реабсорбції

16. NEDD4-2 (neural precursor cell expressed,
developmentally down-regulated 4-2) –
E3 убіквітин-лігаза

18. БАРОРЕЦЕПТОРИ
ВИСОКОГО ТИСКУ
Синокаротидна зона, дуга
аорти, передсердя, лівий
шлуночок серця
НИЗЬКОГО ТИСКУ
Великі вени, праве
передсердя та
шлуночок серця,
ниркові артерії

19. СИСТЕМА НАТРІЙУРЕТИЧНІ ПЕПТИДІВ –
ANP
BNP
CNP
28
32
22
ЕНДОКРИННА СИСТЕМА СЕРЦЯ

20. Ендотелін-1 опосередковує синтез та
секрецію НАТРІЙУРЕТИЧНИХ пептидів
у серці при перевантаженні

22. Jacobus Henricus
van't Hoff
(1852 – 1911)
The first Nobel Prize in
Chemistry was awarded
in 1901 to Jacobus
Henricus van 't Hoff, of
the Netherlands, "for his
discovery of the laws of
chemical dynamics
and osmotic pressure in
solutions."

24. МЕХАНІЗМ АКТИВАЦІЇ
ОСМОРЕЦЕПТОРІВ

25. Organum vasculosum of lamina terminalis –
відділ мозку, що забезпечує осморегуляцію

26. TTrraannssiieenntt rreecceeppttoorr ppootteennttiiaall cchhaannnneellss
((TTRRPP cchhaannnneellss))

27. TTRRPPVV11 ккааннааллии ззааппееззппееччууююттьь
ммееххааннооччууттллииввііссттьь ооссммооррееццееппттоорріівв

28. ЗНЕВОДНЕННЯ (дегідратація,
гіпогідратація) – патологічний процес, що
виникає, коли виділення води з організму
переважає над її надхоженням
ІЗОосмолярна ГІПЕРосмолярна
ГІПОосмолярна

29. ІЗОосмолярна дегідратація виникає за
еквівалентної втрати води та електролітів
(наприклад, крововтрата, опіки, поліурія)
ГІПОосмолярна дегідратація виникає тоді, коли
переважає втрата солей (наприклад, блювання,
пронос)
ГІПЕРосмолярна дегідратація виникає тоді, коли
переважає втрата води (наприклад,
гіпервентиляція, потовиділення,
слюновиділення, нецукровий діабет)

31. МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦЇ ДЕГІДРАТАЦІЇ
Активація
барорецепторів
низького тиску
Активація
симпатоадреналової
системи
Активація ренін-
ангіотензин-
альдостеронової системи
Збільшення продукції
антидіуретичного
гормону
Підвищення
реабсорбції натрію
Підвищення
Збільшення реабсорбції
води в нирках
осмотичного тиску
ВІДНОВЛЕННЯ ОБ´ЄМУ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ КРОВІ

32. ГІПЕРГІДРАТАЦІЯ (гіпергідрія) –
патологічний процес, що виникає, коли
виділення води з організму поступається її
надхоженню
ІЗОосмолярна ГІПЕРосмолярна
ГІПОосмолярна

33. ІЗОосмолярна гіпергідратація виникає за
рівномірного збільшення кількості води та
електролітів (наприклад, переливання
ізотонічних розчинів, оліго-анурія)
ГІПОосмолярна гіпергідратація виникає тоді,
коли в організм надходить більше води, ніж
електролітів (наприклад, переливання
гіпотонічних розчинів)
ГІПЕРосмолярна гіпергідратація виникає тоді,
коли в організм надходить більше електролітів,
ніж води (наприклад, пиття солоної води)

34. МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦЇ
ГІПЕРГІДРАТАЦІЇ
Активація
Активація
барорецепторів
високого тиску
натрійуретичної системи
серця
Пригнічення
реабсорбції натрію
Зменшення продукції
антидіуретичного
гормону
Зменшення реабсорбції
води в нирках
ВІДНОВЛЕННЯ ОБ´ЄМУ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ КРОВІ

35. НАБРЯК – це типовий
патологічний процес, що
характерізується накопиченням
міжклітинним рідини

37. Ernest Starling
(1866-1927)
STARLING EQUATION

39. Патогенетична класифікація
набряків
• ГІДРОСТАТИЧНІ (гіпергідратація, артеріальна або венозна
гіперемія, серцева недостатність анурія, тромбоз вен та ін.
• ОНКОТИЧНІ (гіпоонкотичні при втраті білків, цирозі,
голодуванні; гіперонкотичні при активації протеолізу в
тканинах, запаленні)
• МЕМБРАНОГЕННІ (запалення, алергія, токсичні впливи,
гіпоксія та ін.)
• ЛІМФОГЕННІ (порушення лімфовідтоку при паразитарних
хворобах, після хірургічних втручань та ін.)
• НАТРІЄВІ (серцева недостатність, гіперальдостеронізм,
недостатність печінки)
• ПСЕВДОНАБРЯКИ (збільшення гідрофільності колоїдів за
рахунок гормональних зрушень – мікседема, набряк
пологових шляхів)

40. При СЕРЦЕВИХ набряках реалізуються наступні механізми:
- гідростатичний (підвищення венозного тиску)
- мембраногенний (за рахунок гіпоксії та
гіперпродукції Na-уретичних пептидів)
- натрієвий (активація ренін-АТ-альдостеронової
системи, затримка натрію)
При НИРКОВИХ набряках реалізуються наступні механізми:
-гідростатичний,
- онкотичний (втрата білків)
- мембраногенний (за рахунок уремії)
- натрієвий (активація ренін-АТ-альдостеронової
системи, затримка натрію)
При ПЕЧІНКОВИХ набряках реалізуються наступні
механізми:
гідростатичний (підвищення тиску в портальній системі)
онкотичний (порушення синтезу білків)
мембраногенний (за рахунок ендогенної інтоксикації)
натрієвий (вторинний гіперальдостеронізм, затримка натрію)

41. При ЗАПАЛЬНИХ набряках реалізуються наступні
механізми:
- гідростатичний (за рахунок венозної гіперемії)
- онкотичний (руйнування білків в тканинах)
- мембраногенний (медіатори запалення впливають
на проникність)
При АЛЕРГІЧНИХ набряках реалізуються наступні
механізми:
- мембраногенний (за рахунок медіаторів)
- гідростатичний (за рахунок гіперемії)

43. НАБУХАННЯ ТА
ВИСУШУВАННЯ КЛІТИН