2. Оборонні пам’ятки широко
представлені в Україні земляними валами, замками,
фортецями тощо. Із зрозумілих причин, на жаль,
майже не збереглися дерев’яні оборонні споруди, яких
в Україні було дуже багато (наприклад, дерев’яні
замки і городища часів Київської Русі, козацькі
фортеці та ін.). Такі пам’ятки можемо побачити тільки
у вигляді реконструкцій. Разом з тим, на Західній
Україні можемо бачити дерев’яні оборонні дзвіниці.
Загалом, оборонні культові споруди є дуже цікавим
прошарком пам’яток: це церкви і дзвіниці, костели,
синагоги. Естетика таких споруд своєрідна, сувора.
Буремні часи примушували будівничих
зосереджуватися не на тонкому декорі і вишуканих
формах, а на потовщенні стін, зміцненні їх потужними
контрфорсами, наданні вікнам форми бійниць, а
дзвіницям – сторожових веж.
4. Замок с. Свірж.
Перемишлянський р-
н. Львівська обл.
Стиль: Відродження
(Ренесанс)
Оборонна башта,
с. П'ятничани.
Жидачівський район,
Львівська обл.
Стиль: Готичний
5. Культові споруди зводили для релігійних потреб,
які в минулому були значно актуальнішими. Православні і
греко-католики будували церкви, католики – костели, іудеї –
синагоги, мусульмани – мечеті тощо. Такі пам’ятки в Україні
дуже широко представлені. На жаль, збереглося дуже мало
пам’яток поганських культів.
Іноді споруди змінювали «користувачів» у різноманітних
комбінаціях: костели ставали мечетями, церкви – костелами і
навпаки. У випадках часткового перебудування таких
пам’яток можемо бачити нашарування в них різних
архітектурних підходів. Більш негативно на збереженість
пам’яток впливала втрата культового статусу. Найбільших
масштабів це набуло за радянських часів, коли в культових
спорудах влаштовували стайні, склади, спортзали, музеї і т. і.
Однак, найгірше явище тієї епохи – масове знищення
культових пам’яток (часто світового значення).
8. Громадські. Багато споруд було збудовано для
суспільного користування. У них містилися органи влади
(ратуші, думи), різноманітні установи (наприклад,
поштові), освітні та наукові установи (школи, університети,
бібліотеки, музеї, обсерваторії), заклади культури (театри),
вокзали і багато інших.
Стиль: Модерн
9. Житловий будинок
м.Львів , Ринок пл., 29
Стиль: Ампір
Слов'янський' готель
(к. ХІХ - п. ХХ ст.)
м. Черкаси
Стиль: Псевдоготика
10. Виробничі. Споруди, зведені з метою виробництва,
промислу або обробки, відносимо до виробничих. Спектр
наявних пам’яток цього типу також дуже широкий: від кузень і
млинів, зведених народними майстрами, до величезних
промислових комплексів, заводів, електростанцій тощо.
Скансен. Млин з с.
Колочава (к. ХІХ - п. ХХ ст.)
м. Ужгород
Стиль: Народний
12. Службові. Споруди, значення яких в комплексі пам’яток є
переважно допоміжним, відносимо до службових. Сюди належать,
наприклад, комори, льохи, склади, брами тощо.
Піч (XVІІ ст.)
Рівненська обл.,
Острозький р-н,
с.Межиріч ,
Стиль:
Відродження
(Ренесанс)
13. Скансен. Кіш з с. Руське (1886)
м. Ужгород
Стиль: Народний
Стиль: Бароко
14. Поховальні. Маємо в Україні масу пам’яток культу
поховання. Це, в першу чергу, кладовища, окремі могили і
склепи, і найдавніші із збережених – кургани. Поховання різних
релігійних конфесій часто мають свої характерні риси; багато
пам’яток є справжніми витворами мистецтва.
Вінницька обл.,
с.Круподеринці
Церква-мавзолей
графа Ігнатьєва (1910)
Стиль: Історизм
15. Пам'ятник. Пам’ятні знаки, стели, барельєфи і, врешті-решт,
пам’ятники, споруджені на честь якоїсь події, особистості, дати чи явища
завжди використовувалися суспільством для культурологічного або
ідеологічного впливу, формування колективної пам’яті і свідомості.
Внаслідок буремної історії України маємо багато випадків
«перекваліфікування» пам’ятників, а, точніше, постаментів, які в різний
час несли на собі зовсім різні символи.
16. Садово-паркові. Природні умови України сприяли
створенню садово-паркових комплексів, найчастіше поруч із
садибою представників заможного прошарку населення.
Протягом XVII-XIX ст. такі комплекси створювалися майже по
всій території сучасної України (окрім степової зони). Велика
частина парків дійшла до нас у здичавілому вигляді, однак є і
виключення, які приваблюють велику кількість туристів.
Вежа Святослава (не
збереглася) (1841)
Стиль: Історизм
17. Чортів Камінь в
смт. Підкамінь.
Запорізький дуб
(орієнтовно XIV ст.)
Природні. У цей розділ
включаємо нерукотворні
пам’ятки, створені самою
природою: печери, вікові дерева
тощо.
18. Інші. У цей розділ потрапили пам’ятки, які важко віднести до якогось
із попередніх.
Руїни міста Херсонеса
(VI ст. до н.е. - с. XV ст.)
Городище Тіра
(античність, розвинуте
середньовіччя)
