Чернігів - місто легенд і церков. Саме історичне надбання міста справді вражає - 9 тисяч пам’яток, із них 1900 - національного значення. Утім, країна агресор не знає, що таке історія, культура та релігія. Вони нищать усе, до чого можуть дотягнутися, намагаючись забрати в українців найцінніше – наше коріння. Станом на сьогодні у Чернігові вже зафіксовано понад 20 злочинів проти культурної спадщини. У 2022 році Чернігів став одним з перших міст, яке російські окупанти весь час невпинно бомбардували артилерією та авіацією і зруйнували близько чверті його території. В матеріалі від відділу мистецтв приділено увагу об’єктам релігійної спадщини Чернігівщини, що зазнали пошкоджень чи були зруйновані російськими бомбами і снарядами.

1. Частина 1.

2. Чернігів став
містом-фортецею на
шляху російських військ
до Києва. Місто
потрапило під ворожий
обстріл у перші дні
війни і майже місяць
було оточене з усіх
боків.
Окупанти щодня
рівняли Чернігів з
землею артилерією та
авіабомбами. Його
околиці знищені майже
дощенту.
Сьогодні стародавнє місто помалу повертається до мирного життя, але на
його вулицях досі видно сліди від снарядів та бомб.

3. Яцево — кладовище в
Чернігові, розташоване на сході
міста, одне з 5 діючих.
Найбільше в Чернігові, входить
до 10 найбільших кладовищ
України. Відкрито 1974 року.
На території кладовища у 1996 році збудовано
Церкву святителя Феодосія. Церква Святого
Феодосія Углицького стала першим новим
храмом Чернігова, збудованим після 1991 року
в новітній Україні. Проєкт безкоштовно
розробили архітектори В. Устинов та Р.
Ліфшиць. Храм було освячено 28 листопада
1996 року.

4. Внаслідок обстрілу та
наступної пожежі 13 березня
2022 року пошкоджено
фасади та інтер’єр церкви, а
також знищено покрівлю,
куполи із позолоченими
хрестами.

5. 21 листопада 2018 році на кладовищі
Яцево було урочисто відкрито каплицю
Архистратига Божого Михаїла на
честь полеглих за Україну воїнів. Її
споруджено у 108-му секторі, де поховані
загиблі учасники АТО/ООС. Будівництво
каплиці розпочалося в 2016 році за
ініціативи ГО "Єдина родина Чернігівщини",
очолюваної батьком загиблого воїна
Миколою Шанським.
Внаслідок обстрілів та
пересування військової
техніки у квітні 2022 року
були частково зруйновані
надгробки бійців
АТО/ООС, пам’ятний знак
воїнам, полеглим за
Україну, а також
кладовищенську каплицю
св. Архистратига Михаїла.

6. Свято-Успенський Єлецький
жіночий монастир - пам'ятка
національного значення, один із
найстаріших православних
монастирів України.
Заснований 1060 року чернігівським
князем Святославом Ярославичем.
Розташований на підвищеному
правому березі річки Десна між
Чернігівським дитинцем і Троїцько-
Іллінським монастирем.
У наш час до складу
архітектурного ансамблю
Єлецького монастиря
входить Успенський собор XII
століття, надбрамна дзвіниця
XVII ст., трапезна
Петропавлівська церква і
келії того ж періоду, мурована
огорожа і дерев’яний
житловий будиночок,
побудований у 1688 році.

7. «Внаслідок обстрілів в середині березня постраждала
дзвіниця кінця XVII ст. і оборонні мури Єлецького
монастиря... Раніше люди заходили в монастир через
вхід з боку Валу, з вулиці Єлецької... Так от, саме біля
цього входу з вулиці Єлецької розташований 4-
поверховий житловий будинок. В цей будинок влучив
снаряд, він значно пошкоджений, і осколки від цього
снаряду потрапили по дзвіниці і по стіні Єлецького
монастиря. Мури встояли, бо вони там товщиною 1,5
м, але пошкоджена цегла і відбита штукатурка», -
розповів Андрій Глухенький, завідувач відділу наукового
дослідження печер та пам’яток археології Національного
архітектурно-історичного заповідника «Чернігів
Стародавній».
«Сам Єлецький собор в середині
монастиря, де знаходиться всім
відома чудотворна ікона, він встояв і
не пошкоджений. Віряни і монахині
моляться і вірять, що саме ця
чудотворна ікона Єлецької Богородиці
врятувала храм від руйнувань і
захищає Чернігів.»

8. Літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського у Чернігові
присвячено життю і творчості цього відомого українського письменника поч. ХХ ст. Музей
розташовано у його колишньому приватному будинку. Сьогодні це один з головних
культурних осередків Чернігова.
Коли почалася війна, Ігор Коцюбинський, директор музею та правнук письменника разом із
дружиною та ще двома працівниками переїхали жити до меморіального будинку. Хотіли
захистити музей від мародерів і грабіжників. Поліція охорони, яка до того опікувалася безпекою
музею, з початку повномасштабного вторгнення припинила виїжджати. Не приїхали вони й 6
березня, коли музей опинився під мінометним обстрілом. Того дня Ігор Коцюбинський також був
у музеї, обстрілів були десятки, вони не припинялися, тому майже весь час музейники провели
в погребі. Виходили тільки тоді, коли на вулиці трохи затихало. Увечері обстріли посилилися. У
район музею прилетіли 12 чи 13 мін. Одна з мін пролетіла на очах у директора за метр над
музеєм, зачепила меморіальний сарай, що відразу спалахнув, зруйнувала паркан.

9. Якщо в Другу світову війну будинок
уцілів, то у цій війні він зазнав
пошкоджень. Через мінометний
обстріл району міста, де розташований
музей, було зруйновано кілька
приватних будинків поряд із територією
садиби, а в самому меморіальному
будинку осколками пошкоджено стіни,
віконниці, двері, вибито деякі вікна.
Міни пошкодили і шафу з цінними
книгами та рояль, що стояв у вітальні
будинку, в якому понад сто років тому
жив і творив Михайло Коцюбинський.
Перед парадним входом до музею
височіє ялинка, яку Віра та Михайло
Коцюбинські посадили після переїзду
до Чернігова – це більш ніж столітнє
дерево теж отримало осколкові
поранення від рашистських
загарбників.

10. Міни падали в той час і поряд із церквою Казанської ікони Божої Матері.
Церква Казанської ікони Божої Матері (Свято-Казанська церква) в Чернігові була
споруджена в 1820-27 роках на честь перемоги у франко-російській війні 1812 року. У середині
XIX століття перебудовувалася. За СРСР після 1943 року використовувалася як кінотеатр. До
1984 року в Казанській церкві містився ремонтно-монтажний комбінат Укрголовторгтехніки
Міністерства торгівлі. У 1990-х роках церква була повернена релігійній громаді.

11. Внаслідок обстрілу у березні
2022 року пошкоджено
фасади, вікна, а також
зруйновано огорожу цієї
пам’ятки архітектури
місцевого значення.

12. Спасо-Преображенський собор - це
одна з найдавніших пам‘яток архітектури
першої пол. ХІ ст. в Україні й у всій Східній
Європі.
Побудований приблизно у 1033-1034 рр. за
розпорядженням першого відомого за
літописами чернігівського князя Мстислава
Володимировича.
Належить до комплексу пам’яток НАІЗ
«Чернігів Стародавній». Зараз собор –
діючий православний храм.
Про героїчне минуле Чернігова нагадує
Вал - одне з найбільш відвідуваних місць
міста. Раніше на вершині цього земляного
валу була зведена оборонна фортеця -
Дитинець, яка відокремлювалася від
зовнішньої частини міста глибоким ровом.
Його територія вважалася
найбезпечнішою для спорудження
соборів, церков, будинків князів і
феодалів.
Сьогодні на Валу знаходиться більшість
архітектурних пам'яток міста.

13. «У Чернігові серед пам‘яток, що належать до НАІЗ «Чернігів
Стародавній», постраждав Спасо-Преображенський собор.
Це було 24-25 березня, коли йшли обстріли району пішохідного
мосту… Оскільки це недалеко від Валу, то постраждав і Спасо-
Преображенський собор міста Чернігова. Під час бомбардувань
було пошкоджено південно-західну вежу собору, зокрема посічені
осколками стіни. Це права вежа, на якій немає дзвонів. I був
пошкоджений південний вхідний тамбур, на якому також побиті
осколками стіни та вибиті шибки у вікнах… Також трохи
пошкоджений дах хрещальні поруч зі Спаським собором. Туди
прилетів більший осколок…» - відмітив Андрій Глухенький,
завідувач відділу наукового дослідження печер та пам’яток
археології НАІЗ «Чернігів Стародавній».

14. Катерининська церква в Чернігові є
найвизначнішою в Україні пам’яткою стилю
українського (козацького) відродження ХVІІ-
ХVІІІ ст., що збереглася в автентичному
вигляді. Споруджена на честь героїзму козаків
Чернігівського полку, проявленого під час
штурму турецької фортеці Азов у 1696 році
під командуванням чернігівського полковника,
наказного гетьмана Якова Лизогуба. Церква
освячена в 1715 р. Архієпископом
Стаховським на честь святої Катерини, яку в
Україні шанували з давніх часів.
Внаслідок обстрілів пішохідного мосту у березні
2022 року постраждала південна стіна і східна
стіна Катерининської козацької церкви та
повилітали шибки із вікон. Осколки снарядів
пошкодили штукатурку храму, у деяких місцях
повилітали вікна.

15. Стіни Катерининської церкви отримали сліди
осколків, вікна побиті, але люди весь час
приходили до неї аби сховатися від
бомбардувань і обстрілів.
Роман Кіник, настоятель Катерининської церкви,
розповів: «Під час бомбардувань люди вдень
приходили до церкви, як до укриття. Хоч
підвалів у церкві нема – люди приходили
пересидіти обстріли. У Катерининській церкві
дуже товсті стіни, хоч і багато вікон, частина
з яких пошкоджені, але там більш-менш
безпечно. Церкву пошкодило трохи уламками,
підривалися міни під церквою, але вона в більш-
менш нормальному стані. Церква витримала у
1940-х роках, витримає і "руську навалу".

16. Болдині гори - історична
місцевість у Чернігові на
правому березі Десни,
найвища точка міста, а також
пам'ятка садовопаркового
мистецтва (з 1972 року). На її
території збереглося багато
археологічних, історичних і
архітектурних пам'яток. Тут
розташований один з
найбільших в Україні
некрополів, що складається з
232 курганів IX-XI ст.

17. Альтанку на Болдиних горах звели на початку ХХ
століття до приїзду імператора Миколи ІІ. Для нього
тут планувалася чайна церемонія з дивними
краєвидами. Але це не відбулося й альтанка
залишилась нащадкам, як романтичне місце.
Внаслідок обстрілів у квітні 2022 року старовинну
споруду паркової альтанки повністю знищено.
"Просто по цій альтанці влупили, судячи по вирві,
або крупнокаліберним снарядом, або бомбою. І ми
бачимо, що цю альтанку просто розшматувало на
друзки. Частина впала вниз, пошкодивши будівлі.
Частина тут розлетілась по Болдиній горі", –
розповідав директор Чернігівського обласного
історичного музею ім. В.Тарновського Сергій
Лаєвський.

18. Троїцько-Іллінський чоловічий
монастир знаходиться на південно-
західній околиці Чернігова на так званих
«Болдиних горах». Православна обитель
була заснована близько 1069 року
Антонієм Печерським.
Сьогодні комплекс монастиря включає в
себе Троїцький собор, Введенську
трапезну церкву, дзвіницю, будинок
архієрея, мур із баштами, корпуси келій
та Іллінську церкву з Антонієвими
печерами.

19. В Троїцькому соборі знаходяться мощі святого
Феодосія Чернігівського, небесного
покровителя міста. Віряни і монахи моляться і
вірять, що саме він врятував монастир від
руйнувань і захистив Чернігів. Єдині
пошкодження по Троїцькому монастирю – це
посічені осколками стіни східних келій за
собором, де живуть учні духовного училища.
Вибуховою хвилею були вибиті
три шибки в Iллінській церкві.
Пошкоджене вікно впало у вівтар
Iллінської церкви.

20. Антонієві печери,
Борисоглібський собор,
П’ятницька церква не
постраждали. Мабуть їх
захищають і святий
Антоній, і єрусалимський
камінь, вмурований в
стіну церкви - камінь
бажань.
Пошкоджень в місті зазнали не тільки споруди
релігійного характеру, але й чимала кількість
цивільної архітектури.
Про це – в нашому наступному матеріалі.