2. ▪ Здоров’я - це стан
повного
фізичного, духовного і
соціального
добробуту, а не тільки
відсутність хвороб і
фізичних дефектів.
3. Були визначені складові формування здоров`я, а саме:
· спосіб життя - до 50%,
· вплив навколишнього середовища - до 20%,
· генетична компонента (спадковість) - до 20%,
· доступність і якість медичної допомоги - до 10%.
4. ▪ Здоров’я окремої людини пов’язане зі значними коливаннями значень
найважливіших показників життєдіяльності та адаптаційних можливостей
організму.
5. Здоров’я населення загалом
й окремих груп людей
визначається комплексом
таких показників, як
народжуваність, смертність, с
мертність
немовлят, захворюваність, рі
вень фізичного розвитку
людей, середня
тривалість життя.
6. ▪ У США, Німеччині, Швейцарії
витрати на охорону здоров’я
перевищують 10 % ВВП, а у
Франції, Нідерландах, Чехії, Ка
наді, Австралії наближаються
до 10 %. В африканських
країнах цей показник
становить 2-3 %, а в Судані -
лише 0,3 % ВВП.
7. ▪ Найкращий цей показник (10-20 ліжок) в економічно розвинутих державах
(Швейцарія, Японія, Норвегія, Нідерланди), а найгірший (3-4 ліжка) - у
країнах, що розвиваються (Габон, Конго, Папуа-Нова Гвінея). Цей показник
не дуже високий - у США, Великій Британії, Канаді, Республіці
Корея, Сінгапурі цей показник становить 4-5 ліжок на 1000 осіб.
8. ▪ Про економічні й
соціальні успіхи
країни можна судити
за рівнем дитячої
смертності та
смертності немовлят
(діти віком до 1 року).
У середньому у світі
показник дитячої
смертності становить
57 смертей на 1000
живонароджених
дітей.
9. В економічно розвинутих країнах цей показник становить
усього 9/1000, а в країнах, що розвиваються, - 62/1000, а в
деяких країнах і 100/1000. За материками це виглядає так:
▪ у Північній Америці - 7/1000,
▪ в Європі - 12/1000,
▪ в Австралії і Океанії - 24/1000,
▪ в Латинській Америці - 35/1000,
▪ в Азії - 56/1000,
▪ в Африці - 86/1000.
10. ▪ Показники народжуваності та смертності є найвищими в країнах, що розвиваються, їхнє
зниження відбувається з ростом економічного розвитку країни: показники
народжуваності знижуються з підвищенням соціального статусу жінки, а смертності -
завдяки поліпщенню медичного обслуговування і підвищення рівня життя.
11. Ще кілька десятиліть тому
рівень народжуваності в
деяких країнах – у
Бразилії, Єгипті, Індії, Мексиці
- досягав до 5 -6 дітей в однієї
жінки. Нині загальний рівень
народжуваності у світі
становить – 1, 2 дитини в
однієї жінки.
12. Розрізняють два типи відтворення населення як показники його природного руху.
▪ Перший тип відтворення населення характеризується низькою народжуваністю і
низькою смертністю. Природний приріст тут до 10 осіб на 1000 мешканців. Це
призводить до скорочення трудових ресурсів, старіння нації. До цього типу відносять
розвинуті країни Західної, Східної, Центральної
Європи, США, Японію, Канаду, Австралію. Від’ємний приріст населення мають
Німеччина, Угорщина, Бельгія, Австрія, Данія, Україна.
13. Другий тип відтворення
населення характеризується
високою народжуваністю і
низькою смертністю. До
цього типу належать країни
Африки, Азії, Латинської
Америки, Албанія.
14. ▪ Складність і динаміку чисельності й руху
населення висвітлює теорія
демографічного переходу. Вона пояснює
відмінності у природному прирості
населення різних регіонів насамперед
соціально-економічними чинниками.
Тривалість життя людини - один із
важливих демографічних показників.
15. ▪ Учені вважають, що середня видова тривалість людського
життя становить 110-115 і, можливо, 120-140 років, та
насправді вона значно менша, хоча й має тенденцію до
збільшення. Нині тривалість життя людини в різних країнах
неоднакова: найвища - в Японії й Ісландії (понад 80
років), найнижча - у Республіці Чад (39 років).
16. На сьогодні стан здоров`я населення України можна вважати кризовим:
· з 1991 р. смертність в країні перевищує народжуваність;
· середня тривалість життя, очікувана при народженні, є чи не найнижчою за всі
останні десятиліття;
· різниця у середній тривалості життя при народженні між чоловіками і жінками у
багатьох регіонах країни досягає 10 і вище років, що перевищує біологічну розбіжність
і відображає надсмертність чоловіків.
17. ▪ Причинами кризи є:
· відсутність у значної частини населення навичок здорового способу життя;
· деструкція суспільства і незадовільне матеріальне становище населення;
· негативний вплив навколишнього природного середовища;
· не завжди достатня і доступна медична допомога.
18. ▪ За прогнозами Інституту демографії НАЙ України, у 2026
р. населення країни скоротиться до 36 млн осіб, тобто
становитиме на 10 млн менше, ніж сьогодні.
