1. C
НАЦІЯ

2. • Етнос — стійка сукупність людей, що історично склалася на
певній території, яка має загальні, відносно стабільні
особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлює
свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.

3. • Нація — історично сформована спільнота людей, якій
притаманні спільні економічне життя, мова, території, певні
ознаки психології, які виявляються в особливостях її культури,
мистецтва та побуту.

4. • Національна самосвідомість — сукупність соціальних,
моральних, політичних, економічних, естетичних, релігійних,
філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і
особливості духовного розвитку націй.

5. • Націоналізм — ідеологія і політика, основу якої складають ідеї
національної винятковості і переваги, прагнення до
національної замкнутості, місництва, недовіра до інших
націй.

6. • Національне відродження – прагнення нації до здобуття
суверенітету та творення власної держави.

7. Фази духовного пробудження і політизації
етносів:
• Академічна, на якій історики, етнографи, мовознавці досліджують
культурну спадщину та минуле даного етносу, публікуючи свої праці
мовами іншого народу;
• Культурна, коли мова даного етносу, яка на попередньому плані тільки
вивчалась, тепер впроваджується в систему освіти та стає мовою
літературно-художньої творчості;
• Політична, у процесі якої усвідомлюються політичні проблеми й
інтереси народу, висуваються вимоги створення автономії або
незалежної держави.

8. • Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим
принципом якої є вища цінність нації та її основа в процесі
державотворення. Як політичний рух, націоналізм прагне до
захисту інтересів національної спільності у відносинах з
державною владою.

9. Українські націоналісти

10. Російські націоналісти

11. Французькі націоналісти

12. Грецькі націоналісти

13. Формування політичної нації в Україні
• Підґрунтям сучасної української нації є український етнос. Історія
нашого народу починається із середини першого тисячоліття
нашої ери. Протягом свого існування український народ
намагався створити самобутню державу.

14. • В історії українського державотворення провідну роль відіграли
Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Богдан
Хмельницький, Пилип Орлик, Михайло Грушевський та багато інших,
які формували державну традицію.
• Особливого розвитку національного відродження відбувається в ХІХ ст.

15. • Наступним етапом націотворення стали знакові події на початку ХХ ст.:
революційні процеси 1905-1917 рр., створення УНР і ЗУНР, і їх Злука. Але
на перешкоді цим змінам став тиск з боку російських і польських
правлячих кіл.

16. • Радянська доба визначилась створенням української держави, яка
мала чітко визначені територіальні межі, власний адміністративний
апарат. Але усі економічні, політичні та культурні питання
вирішувались в Москві.

17. • Проте наприкінці 50-х років минулого століття в СРСР виникає
невелика група людей (дисиденти), яка постійно збільшувалась і не
боялась критикувати політику уряду. Серед видатних українських
дисидентів можна назвати В. Мороза, В. Чорновола, О. Мешко,
Б. Гориня, В. Стуса.

18. • Повноцінне становлення й утвердження української нації
починається після розпаду СРСР у грудні 1991 р. Упродовж років
своєї незалежності Україна довела, що вона є суверенною
унітарною державою з визначеною політичною нацією.

19. • Отже, формування української нації – це тривалий процес,
результатом якого є здобуття українським народом незалежності та
створення суверенної держави.