C
НАЦІЯ
• Етнос — стійка сукупність людей, що історично склалася на
певній території, яка має загальні, відносно стабільні
особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлює
свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.
• Нація — історично сформована спільнота людей, якій
притаманні спільні економічне життя, мова, території, певні
ознаки психології, які виявляються в особливостях її культури,
мистецтва та побуту.
• Національна самосвідомість — сукупність соціальних,
моральних, політичних, економічних, естетичних, релігійних,
філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і
особливості духовного розвитку націй.
• Націоналізм — ідеологія і політика, основу якої складають ідеї
національної винятковості і переваги, прагнення до
національної замкнутості, місництва, недовіра до інших
націй.
• Національне відродження – прагнення нації до здобуття
суверенітету та творення власної держави.
Фази духовного пробудження і політизації
етносів:
• Академічна, на якій історики, етнографи, мовознавці досліджують
культурну спадщину та минуле даного етносу, публікуючи свої праці
мовами іншого народу;
• Культурна, коли мова даного етносу, яка на попередньому плані тільки
вивчалась, тепер впроваджується в систему освіти та стає мовою
літературно-художньої творчості;
• Політична, у процесі якої усвідомлюються політичні проблеми й
інтереси народу, висуваються вимоги створення автономії або
незалежної держави.
• Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим
принципом якої є вища цінність нації та її основа в процесі
державотворення. Як політичний рух, націоналізм прагне до
захисту інтересів національної спільності у відносинах з
державною владою.
Українські націоналісти
Російські націоналісти
Французькі націоналісти
Грецькі націоналісти
Формування політичної нації в Україні
• Підґрунтям сучасної української нації є український етнос. Історія
нашого народу починається із середини першого тисячоліття
нашої ери. Протягом свого існування український народ
намагався створити самобутню державу.
• В історії українського державотворення провідну роль відіграли
Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Богдан
Хмельницький, Пилип Орлик, Михайло Грушевський та багато інших,
які формували державну традицію.
• Особливого розвитку національного відродження відбувається в ХІХ ст.
• Наступним етапом націотворення стали знакові події на початку ХХ ст.:
революційні процеси 1905-1917 рр., створення УНР і ЗУНР, і їх Злука. Але
на перешкоді цим змінам став тиск з боку російських і польських
правлячих кіл.
• Радянська доба визначилась створенням української держави, яка
мала чітко визначені територіальні межі, власний адміністративний
апарат. Але усі економічні, політичні та культурні питання
вирішувались в Москві.
• Проте наприкінці 50-х років минулого століття в СРСР виникає
невелика група людей (дисиденти), яка постійно збільшувалась і не
боялась критикувати політику уряду. Серед видатних українських
дисидентів можна назвати В. Мороза, В. Чорновола, О. Мешко,
Б. Гориня, В. Стуса.
• Повноцінне становлення й утвердження української нації
починається після розпаду СРСР у грудні 1991 р. Упродовж років
своєї незалежності Україна довела, що вона є суверенною
унітарною державою з визначеною політичною нацією.
• Отже, формування української нації – це тривалий процес,
результатом якого є здобуття українським народом незалежності та
створення суверенної держави.

Нація

  • 1.
  • 2.
    • Етнос —стійка сукупність людей, що історично склалася на певній території, яка має загальні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлює свою єдність і відмінність від інших подібних утворень.
  • 3.
    • Нація —історично сформована спільнота людей, якій притаманні спільні економічне життя, мова, території, певні ознаки психології, які виявляються в особливостях її культури, мистецтва та побуту.
  • 4.
    • Національна самосвідомість— сукупність соціальних, моральних, політичних, економічних, естетичних, релігійних, філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і особливості духовного розвитку націй.
  • 5.
    • Націоналізм —ідеологія і політика, основу якої складають ідеї національної винятковості і переваги, прагнення до національної замкнутості, місництва, недовіра до інших націй.
  • 6.
    • Національне відродження– прагнення нації до здобуття суверенітету та творення власної держави.
  • 7.
    Фази духовного пробудженняі політизації етносів: • Академічна, на якій історики, етнографи, мовознавці досліджують культурну спадщину та минуле даного етносу, публікуючи свої праці мовами іншого народу; • Культурна, коли мова даного етносу, яка на попередньому плані тільки вивчалась, тепер впроваджується в систему освіти та стає мовою літературно-художньої творчості; • Політична, у процесі якої усвідомлюються політичні проблеми й інтереси народу, висуваються вимоги створення автономії або незалежної держави.
  • 8.
    • Націоналізм -ідеологія і напрямок політики, базовим принципом якої є вища цінність нації та її основа в процесі державотворення. Як політичний рух, націоналізм прагне до захисту інтересів національної спільності у відносинах з державною владою.
  • 9.
  • 10.
  • 11.
  • 12.
  • 13.
    Формування політичної націїв Україні • Підґрунтям сучасної української нації є український етнос. Історія нашого народу починається із середини першого тисячоліття нашої ери. Протягом свого існування український народ намагався створити самобутню державу.
  • 14.
    • В історіїукраїнського державотворення провідну роль відіграли Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик, Михайло Грушевський та багато інших, які формували державну традицію. • Особливого розвитку національного відродження відбувається в ХІХ ст.
  • 15.
    • Наступним етапомнаціотворення стали знакові події на початку ХХ ст.: революційні процеси 1905-1917 рр., створення УНР і ЗУНР, і їх Злука. Але на перешкоді цим змінам став тиск з боку російських і польських правлячих кіл.
  • 16.
    • Радянська добавизначилась створенням української держави, яка мала чітко визначені територіальні межі, власний адміністративний апарат. Але усі економічні, політичні та культурні питання вирішувались в Москві.
  • 17.
    • Проте наприкінці50-х років минулого століття в СРСР виникає невелика група людей (дисиденти), яка постійно збільшувалась і не боялась критикувати політику уряду. Серед видатних українських дисидентів можна назвати В. Мороза, В. Чорновола, О. Мешко, Б. Гориня, В. Стуса.
  • 18.
    • Повноцінне становленняй утвердження української нації починається після розпаду СРСР у грудні 1991 р. Упродовж років своєї незалежності Україна довела, що вона є суверенною унітарною державою з визначеною політичною нацією.
  • 19.
    • Отже, формуванняукраїнської нації – це тривалий процес, результатом якого є здобуття українським народом незалежності та створення суверенної держави.