1. Міністерство освіти і науки України
Красноармійський міський відділ освіти
Красноармійський навчально-виховний комплекс
ПРИКРАСИ ДЛЯ ПАННОЧКИ
Творчий проект
9 клас
Виконала: Анастасія Гукова,
учениця 9 класу
Красноармійського НВК
Керівник проекту: І.В.Малєєва,
учитель трудового навчання
Красноармійського НВК
2010 рік
2. І. Вступна частина
Для участі у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання
потрібно виконати творче завдання за темою «Прикраси для панночки».
Мені дуже подобається займатися 2ісероплетіння, тому я вирішила
розробити і виготовити прикраси з бісеру - комплект «Біла лілія», до складу
якого входить кольє і сумочка-клатч. Надихнула мене на цю ідею казкова
зимова погода, білий пухнастий сніг і зимові візерунки на вікнах. Тому, мої
квіти витончені, мов білі сніжинки.
Ця прикраса є символ ніжності, чистоти української дівчини. Вона буде
пасувати до будь-якого образу та підкреслить особливу дівочу красу. «Біла
лілія» здатна створити романтичний стиль, додати елегантності, шарму та
вишуканості. Мені подобається романтичний стиль, тому я з радістю почала
працювати над цією роботою.
Оригінальний задум втілила у творчість, і як результат – витвір мистецтва. У
цій прикрасі будь-яка дівчина почуватиметься справжньою принцесою на
казковому балу.
Для зручності виконання роботи я склала план.
План роботи з виконання творчого завдання
1. Обрати виріб з теми «Прикраси для панночки».
2. Визначити рівень знань та вмінь. Порадитися з учителем і батьками з
приводу можливості виготовлення цієї прикраси.
3. Вивчити можливі джерела інформації з обраної теми.
4.Знайти цікавий матеріал з історії бісероплетіння.
5.Підібрати та проаналізувати моделі – аналоги.
6. Розробити конструкцію власної прикраси з оформленням відповідної
документації (ескіз, схема, технологічна послідовність).
7. Дібрати і придбати матеріали і інструменти.
8. Виготовити виріб.
9. Оформити пояснювальну записку.
10.Захистити проект.
3. ІІ. Основна частина
ІІ -1. Історичні відомості з розвитку бісероплетіння
Мистецтво виготовлення прикрас із бісеру прийшло до нас із глибини
історії. З покоління у покоління передавалась техніка виготовлення оздоб,
узорів та народних орнаментів. Завдяки своїй різноманітності, барвистості,
самобутнім народним мотивам, витонченості селянські бісерні прикраси
здобули визнання не тільки на батьківщині, а й за її межами. Вироби
сільських майстринь, створені понад 100 років тому, і сьогодні чарують
своєю красою, вражають оригінальністю форм та кольорових поєднань:
чудово пасують до сучасного одягу.
Бісер – це невеличкі або малюсінькі (найчастіше скляні) бусинки з
наскрізними отворами, крізь які їх можна нанизувати на дротик, нитку або
волосину. Використовуючи бісер, можна створювати всілякі кольє й намиста,
браслети й каблучки, амулети й предмети домашнього побуту; ним
прикрашають головні убори й одяг, роблять іграшки й сувеніри, оздоблюють
картини й ікони, а на початку ХХІ століття з бісеру був створений навіть
цілий
садок
натуральної
величини!
Бісерне мистецтво – це кращі ліки від половини людських хвороб і
найкраща можливість освоїти ази навчання чарівництву! За допомогою
бісероплетіння можна лікувати різні важковиліковні недуги, наприклад: лінь,
жадібність, сум і поганий настрій; можна творити чудеса, оживляючи свої
фантазії; можна рятувати друзів від злої чарівниці Порожньої Нудьги.
За всіх часів люди високо цінували видатні зовнішні якості бісеру. Усі
бачили, що бісер – це дуже гарний, міцний і стійкий матеріал.
Вчені вважають, що перші бусини вигадали первісні люди багато
тисячоліть тому. Свої перші прикраси або обереги вони робили із мушлів
молюсків, зубів і кісток тварин, переможених на полюванні, різноманітних
камінчиків, перлин, кругляшків із глини, насіння рослин – чим не бусинки?
Усе це нанизувалося на волосся коня або мамонта, міцні травинки або інші
природні волокна... Прикраси були не просто виробами, а засобом
спілкування з богами й духами. Зараз це видається досить дивним, але
носили прикраси найчастіше мужчини. Амулети, намиста мали
забезпечувати удачу на полюванні і в бою, відлякувати злі сили.
Батьківщиною бісеру прийнято вважати Древній Єгипет, де протягом
багатьох сторіч із непрозорого скла виготовляли штучні бусинки. Поарабськи вони називалися «бусра» (у множині «бусер»), звідси й з'явилася
його
нинішня
назва.
4. У Давньому Єгипті бісер і бусини були не тільки прикрасою, але й засобом
обміну на інші товари. Наскільки приємніше було давньоєгипетським
продавцям і торговцям, які в обмін на якісь давньоєгипетські булочки або
породистого верблюда одержували не зім'ятий незрозумілий папірець, а
симпатичненький браслетик або мішечок першокласного бісеру!
Але Європа запозичила мистецтво бісероплетіння не з Єгипту, а з Візантії,
де воно найбільше розквітло в 13 столітті. А згодом бісер почала виготовляти
Венеція, яка й донині зберегла почесний титул «столиці скла». Вироби з
бісеру вважались прикрасами вищого ґатунку. Носили їх в різних країнах порізному. В італійських, німецьких князівствах гаптування з бісеру розквітло в
15 столітті. А в 16-17століттях бісер потрапив до Чехії, котра й досі відома,
як країна – виробник бісеру найрізноманітніших форм, кольорів, розмірів та
прозорості.
На території нашої країни бісер був відомий ще за стародавніх часів.
Наші прабатьки в той час віддавали перевагу живим природним
матеріалам і, насамперед, перлам. Цей шляхетний матеріал оспіваний і
опоетизований народом настільки, що його білизна, матовий, переливчастий
блиск залишалися емблемою чистоти й святості навіть через кілька
тисячоліть
і
в
їхніх
пра-пра-правнуків.
У скіфо-сарматську епоху (2-2,5 тисячі років тому) намиста вже широко
використовувалися як народами північних територій, так і племенами
Причорномор'я. А в часи Київської Русі вони й зовсім не були рідкістю.
Причому слов'янські народи були знайомі зі скляними намистом і бісером не
тільки завдяки торгівельним стосункам із країнами Близького Сходу й
Візантією. Скляні намиста, персні й браслети всіляких форм із непрозорого,
напівпрозорого й прозорого скла різноманітних кольорів (переважно
зеленого, жовтого, синього, бузукового й чорного) виготовляли в невеликих
місцевих
скломайстернях.
Час найширшого застосування бісеру на Україні – це кінець 18 – перша
половина 19 століття. У цей період дрібні намистинки застосовували усюди:
вишивали, в’язали, ткали, плели, оздоблювали найрізноманітніші предмети
побуту – панно, подушки, гаманці, кисети, підв’язки, шнурки, нитки бісеру
вплітали в пряжу. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, вплітали
в коси, носили їх на грудях, шиї, руках. Носили прикраси по-різному: в одних
селах тільки жінки, в інших - і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чоловічі
капелюхи,
дівочі
весільні
головні
убори.
Найпоширеніші були шийні та нагрудні жіночі прикраси у вигляді вузеньких
смужок, плескатих ланцюжків та заокруглених ажурних комірців.
5. До Західної України бісерне мистецтво потрапило з Чехії і одразу ж пустило
глибоке коріння на грунті поетичної вдачі народу. Прикраси з бісеру
найпоширеніші
в
Закарпатській,
Львівській,
Івано-Франківській,
Чернівецькій областях.
Приємно усвідомлювати, що з тих пір бісер зовсім не постарішав! За всіх
часів, від Давнього Єгипту й до наших днів, людям дуже подобається
прикрашати бісером предмети побуту (ті прості речі, що оточують нас
щодня).
Сучасні бісеринки можуть виготовлятися не тільки зі скла, але й з
найрізноманітніших матеріалів: дорогоцінних і напівкоштовних каменів,
металів, дерева, пластмаси.
За допомогою квітів та прикрас, виконаних з бісеру, можна додати в
домашній інтер’єр новизну, в котрій поєднані стилі нового хай-теку і
класичного малюнку.
В народі вважають, що прикраси з бісеру виконують функцію оберегів.
Навіть «зле око» зупиниться насамперед на майстерно виготовлені речі, яка
одразу ж і поглине увесь негатив. Яскраві бісерні мережива вважаються
носіями магічних сил, які роблять і найневибагливішу прикрасу амулетом.
Тож не дивно, що бісероплетіння займаються тільки люди з чистими
намірами
й
«легкою
рукою».
Майстерно, зі смаком виготовлені вироби незмінно викликають
захоплення, вражають оригінальністю форм та кольорових сполучень. З
бісеру плетуть і тчуть сумочки і гаманці, декоративні наволочки для подушок
і підстаканники, серветки, картини, чохли для окулярів. Бісером
прикрашають полотняні сорочки і головні убори, керсети й кептарі. І,
звичайно, його широко використовують для виготовлення таких жіночих
прикрас, як комірці, ґердани, пояси, брошки, кулони, сережки тощо.
Сучасні прийоми нанизування бісеру дбайливо збережені традиції
старовинного народного мистецтва, нині майстерно доповнені новими
формами й узорами. Адже дуже важко відмовитися від такої багатої
спадщини.
6. ІІ – 2. Моделі – аналоги та їхній аналіз
Модель №1
Кольє «Квіти» нагадує дівочий віночок. Для
плетіння цього кольє потрібен бісер одного
розміру але різних кольорів і відтінків.
Модель №2
Різнокольорові кульки зв’язані гачком із
акрилової пряжі і нанизані на шовковий шнур
або атласні стрічки дуже подобаються молоді.
Модель №3
Ожерєльє з білою квіткою виготовлено з білого
бісеру, прозорого з посрібленою серединою,
перлин різного розміру.
Модель №4
Намисто з декоративних великих ґудзиків,
переплетених різнокольоровими атласними
стрічками мають привабливий вигляд.
Модель №5
Кольє «Снігові квіти» сяє мов сніг на сонці.
Для того, щоб відтворити це сяйво потрібно
поєднати різні види бісеру: чеський прозорий з
посрібленою серединою, японська рубка білого
і молочного кольорів, перлини.
7. Аналізуючи моделі – аналоги, я звернула увагу на те, що вони всі різні за
формою, матеріалом, з якого вони виготовлені. Потім розробила власні
вимоги до прикраси й визначила, які моделі їм відповідають.
Аналіз моделей – аналогів прикраси
Вимоги до прикраси
Призначення прикраси
Матеріал для виготовлення виробу
Форма
Зручність використання
Простота конструкції
Естетичний вигляд
Модель, у якій ураховані вимоги
№1–5
№ 1, 3, 5
№1
№1–5
№2–4
№1–5
Висновок: у результаті проведеного аналізу (таблиця) можна сказати, що
модель №1 найбільше відповідає моєму задуму за формою, а модель №5 – за
кольоровою гамою. Поєднуючи обрані моделі за визначеними властивостями
я розробила нову модель і замалювала ескіз.
ІІ – 3. Конструювання виробу.
Ескіз
8. Матеріали
Бісер прозорий з посрібленою серединою
Бісер білий перламутровий
Бісер молочного відтінку
Рубка прозора
Штучні перлини
Капронова стрічка молочного відтінку
Ліска №2
Нитки для низання
Застібка
Атласна тканина білого кольору
Пластиковий аркуш 24 * 16 см.
Інструменти
Голка для бісероплетіння
Ножиці
ІІ – 4. Технологічна послідовність виготовлення виробу
Виготовлення об’ємного шнура
Ажурний обємний шнур виконують на 14 бісеринах технікою низання за
схемою
9. Виготовлення елемента «Лист»
Низання починають від середини листа і виконують спочатку в один, а потім
в інший бік. Ширина залежить від кількості бісера в першому ряду.
Спочатку виконують праву частину листа за схемою:
Коли виконали потрібну кількість рядів, отриманий ланцюжок треба
повернути на зворотній бік так,щоб початкові бісерини опинилися праворуч.
Продовжують плетіння за схемою:
10. Виконання елемента «Лілія».
Виконати зигзагоподібну заготовку на 7 зубців за схемою:
Зібрати по виступаючим бісеринам квітку. В середину вшити
перлини.
штучні
12. Виготовлення сумочки – портмоне.
Виконують низання ажурного полотна за схемою, розрахувавши необхідну
кількість бісеру в сантиметрах.
Зборка сумочки.
