Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

презентация народна ¦грашка

3,969 views

Published on

  • Dating direct: ❤❤❤ http://bit.ly/39pMlLF ❤❤❤
       Reply 
    Are you sure you want to  Yes  No
    Your message goes here
  • Sex in your area is here: ❤❤❤ http://bit.ly/39pMlLF ❤❤❤
       Reply 
    Are you sure you want to  Yes  No
    Your message goes here
  • Be the first to like this

презентация народна ¦грашка

  1. 1. Методика ооззннааййооммллеенннняя ддііттеейй зз ууккррааїїннссььккооюю ннааррооддннооюю ііггрраашшккооюю  ІІссттооррііяя ввииннииккннеенннняя ннааррооддннооїї ііггрраашшккии..  ККллаассииффііккааццііяя ууккррааїїннссььккиихх ннаарроодднниихх ііггрраашшоокк..  ХХааррааккттееррииссттииккаа ввииддіівв ннааррооддннооїї ііггрраашшккии..  ММООДД іізз ннааррооддннооюю ііггрраашшккооюю..
  2. 2. УУккррааїїннссььккаа ннааррооддннаа ііггрраашшккаа ННаа ттееррииттооррііїї УУккррааїїннии ннааййддааввнніішшіі ппррооттооттииппии ііггрраашшккии ввиияяввллеенніі вв сс.. ММееззиинн ККооррооппссььккооггоо ррааййооннуу ЧЧееррннііггііввссььккооїї ооббллаассттіі.. ЦЦее ббууллии ффііггууррккии ппттаашшоокк,, ввооввккаа ччии ссооббааккии,, ввииггооттооввллеенніі зз ммааммооннттооввооггоо ббииввнняя ппррииббллииззнноо 2255 ттиисс.. ррооккіівв ттооммуу.. ММааллии ввооннии ооббрряяддооввее ззннааччеенннняя.. УУIIVV——IIIIII ттиисс.. ддоо нн.. ее.. ттррииппііллььцціі ввииггооттооввлляяллии ккееррааммііччнніі жжііннооччіі ссттааттууееттккии,, ррііззннооммааннііттнніі ффііггууррккии ттвваарриинн ((ооввееццьь,, ккооннеейй,, ббииккіівв ттаа іінн..)) ттаа їїхх ддииттииннччаатт,, яяккіі ссииммввооллііззууввааллии ппллооддююччііссттьь.. ВВ ммооггииллььннииккуу ннаа ттееррииттооррііїї ЛЛььввііввссььккооїї ооббллаассттіі ааррххееооллооггааммии ззннааййддеенноо ллііппнніі ппоорроожжннииссттіі ффііггууррккии ппттаашшоокк,, щщоо ззггооддоомм ттррааннссффооррммууввааллииссяя вв ііггрраашшккии--ссввиищщииккии.. ДДииттяяччіі ііггрраашшккии ддааввннііхх ссллоовв''яянн ((ддеерреевв''яянніі ккооннииккии,, ккааччееччккии)) ззннааййддеенноо ппіідд ччаасс ррооззккооппоокк ннаа ННааддддннііппрряяннщщиинніі.. ДДааттоовваанніі ввооннии ппррииббллииззнноо XX —— ппооччааттккоомм XXIIII сстт.. УУ ттоойй ччаасс ппооббууттууввааллии іі ттаакк ззвваанніі ттееххннііччнніі ііггрраашшккии:: ллууккии,, ммееччіі,, ддззииґґии ттоощщоо.. УУ ддооххррииссттиияяннссььккиийй ппееррііоодд ііггрраашшккии ппеерреевваажжнноо ззооббрраажжааллии ссввяящщеенннниихх ттвваарриинн,, ппттааххіівв,, ффааннттаассттииччнниихх ііссттоотт,, щщоо ссввііддччииттьь ппрроо їїхх ззвв''яяззоокк зз яяззииччннииццььккиимм ккууллььттоомм,, ннааррооддннооюю ммііффооллооггіієєюю.. ППіісслляя ппррииййнняяттттяя ххррииссттиияяннссттвваа ііггрраашшккии ззддееббііллььшшооггоо ввииккооррииссттооввууввааллии зз ііггррооввооюю ттаа ддееккооррааттииввннооюю ммееттооюю.. ООддннаакк ддееяяккіі зз нниихх ззббееррееггллии ррииттууааллььнниийй ххааррааккттеерр іі ддооттееппеерр ((яяллииннккооввіі ппррииккрраассии ддоо ННооввооггоо ррооккуу,, ссввяяттккооввіі ккууллььккии ттоощщоо))..
  3. 3. Від українських іграшок періоду XIV—XVIII ст. майже ннііччооггоо ннее ззббееррееггллооссяя.. ООддннаакк ееттннооггррааффии ссттввееррдджжууююттьь,, щщоо ввииггооттооввллеенннняя ззааббааввоокк ннее ппррииппиинняяллооссяя нніі вв XXIIVV,, нніі вв XXVVII ссттооллііттттяяхх.. УУ ддррууггіійй ппооллооввиинніі XXVVIIIIII сстт.. ввннаассллііддоокк ррооззввииттккуу вв УУккррааїїнніі яяррммааррккооввооїї ттооррггііввлліі ррооззппооччааллооссяя ммаассооввее ввииррооббннииццттввоо ззааббааввоокк ннаа ппррооддаажж.. ЖЖоодднниийй яяррммаарроокк ннее ооббххооддииввссяя ббеезз ггллиинняянниихх ккооннииккіівв,, ббааррааннччииккіівв,, ппііввннииккіівв,, ммааллееннььккооггоо ппооссууддуу,, лляяллььоокк —— «ппаанньь»,, ррооззппииссаанниихх ооррннааммееннттоомм,, ппррииккрраашшеенниихх ккооллььооррооввооюю ггллииннооюю іі ппооккррииттиихх ппррооззооррооюю ппооллииввооюю.. РРооззккввіітт ккууссттааррннооггоо ііггрраашшккооввооггоо ппррооммииссллуу ппррииппааддааєє ннаа ссееррееддииннуу XXIIXX сстт.. ННааййббііллььшшее ввииггооттооввлляяллии ззааббааввоокк ннаа ННааддддннііппрряяннщщиинніі,, ППооддіілллліі,, ППррииккааррппааттттіі.. ССеерреедд ттооггооччаасснниихх ііггрраашшоокк ННааддддннііппрряяннщщииннии ккііннццяя XXIIXX сстт.. —— ддеерреевв''яянніі ккууххллииккии ддлляя ззааччееррппуувваанннняя ррііддииннии,, ддеерреевв''яянніі лляяллььккии,, ммааллееннььккіі ммооддеелліі ппооббууттооввиихх ррееччеейй ((ііггрраашшккооввіі ттооввккааччииккии,, ттааччііввккии,, рруубблліі,, ооззддооббллеенніі ррііззььббллеенннняямм)),, ддззииґґии,, ввііттрряяччккии ттаа іінн.. ППооппуулляяррннииммии ббууллии ммееххааннііччнніі ззааббааввккии зз ввііддппооввііддннииммии ррууххооввииммии ееллееммееннттааммии —— ввииррііззаанніі ффііггууррккии ппооппааррнноо зз''єєддннаанниихх ппллааннккааммии ввееддммееддіівв,, ккоовваалліівв,, ттккааччіівв;; ггооллооввооллооммккии ддлляя ддііттеейй —— ттаакк ззвваанніі ввееллииккаа іі ммааллаа ммооррооккии.. ВВееллииккаа ммооррооккаа ссккллааддааллаассяя зз ддввоохх ддооввггиихх іі ддввааннааддццяяттии ккооррооттккиихх ккііллооччккіівв,, щщоо ууттввооррююввааллии ннаа ооссннооввнніійй ооссіі ттррии ххрреессттооппооддііббнніі ккооннссттррууккццііїї,, аа ммааллаа —— іізз ччооттииррььоохх ооддннааккооввиихх ккііллооччккіівв,, ззвв''яяззаанниихх уу ххрреессттиикк.. ЩЩообб їїхх ррооззііббррааттии,, аа ппооттіімм ссккллаассттии,, ннееооббххіідднноо ббууллоо ввиияяввииттии ккммііттллииввііссттьь іі ввииннааххііддллииввііссттьь..
  4. 4. Найбільше дерев'яних іграшок виготовляли на Прикарпатті, у Яворові (Львівська обл.). Це різноманітні візочки з драбинками, кониками, іграшкові меблі (столи, скрині, лави-ліжка — бамбетлі), іграшкові музичні інструменти (сопілки, пищики, тарахкальця, тріскачки та ін.). Селище Опішня (Полтавська обл.) відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики (коник, квочка з курчатами, пташниця, вершники, міські та сільські жінки у типовому одязі, звірі-музики тощо). Гончарі, крім ужиткового посуду, виробляли й «дріб», тобто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки, горнятка, маснички тощо. Вони повторювали традиційні форми ужиткового посуду, а розписували їх відповідно до місцевості, де виготовляли (опішнянські, косівські, Васильківські та ін.). На Поділлі відомими осередками виготовлення керамічної іграшки були Бубнівка, Бар Вінницької області, Адамівка — Хмельницької, Калагарівка — Тернопільської області та ін. Найпопулярнішими тут були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові; очі і рот позначали крапками і рисками. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. Традиційні іграшки-вершники зображали на коні селян, козаків, військових тощо. Подільські свищики мали вигляд тварин і птахів.
  5. 5. У XIX — на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець Тернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишнівецькі забавки витонченіші та барвистіші. Наприкінці XIX ст. на Львівщині (с. Стара Сіль), виникли рідкісні в українському народному мистецтві сюжети — «танок» і «колисочка». Перший зображує жінку і чоловіка у танці. Свищик «колисочка» має вигляд «колиски на кружалах», у якій лежить дитина. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця («хихички»), відомі ще з часів трипільської культури, — порожнисті кульки завбільшки з гусяче яйце, прикрашені оздобленнями (сонце, півмісяць та ін.). На Гуцульщині вівчарі ліпили іграшки з плавленого овечого сиру. Випасаючи овець, вони виготовляли казкових оленів, баранчиків, фантастичних півників, коників, а повернувшись із полонини, дарували їх дівчатам і дітям. Згодом цим почали займатися жінки, і в XIX ст. виготовлення іграшок із сиру стало домашнім промислом. Найбільшими осередками цього промислу були села Брустурів, Річка, Сні-давка і Шепіт теперішньої Івано-Франківської області.
  6. 6. В Україні іграшки виробляли не тільки з твердих і пластичних матеріалів, а також із лози, соломи, рогози, повісма, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон. Першим збирачем і дослідником української народної іграшки був священик із Суботова Марко Грушевський (1865—1938), родич відомого історика Михайла Грушевського. У 1904 р. було опубліковано його працю «Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії». Народна іграшка є специфічним витвором. Вона мусить мати пізнавальну цінність для дитини, відображати явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка повинна не тільки нести інформацію, а й бути естетичною, втілювати оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.
  7. 7. Класифікація ззаа ЄЄ.. ФФллььооррііннооюю ((11888899--11995522))  ммооттооррнноо--ссппооррттииввнніі іі ттррееннууввааллььнніі ііггрраашшккии ((мм''яячч,, ооббрруучч,, ккеегглліі,, ппііррааммііддккии,, ммооззааїїккаа ттаа іінн..)).. ВВооннии ррооззввииввааююттьь ссппррииттннііссттьь,, ооккоомміірр,, ссллуухх,, ззооссеерреедджжееннііссттьь,, ввииннааххііддллииввііссттьь,, ууввааггуу,, ппііддввиищщууююттьь ммооттооррннуу ааккттииввннііссттьь.. ВВииккооррииссттооввууююччии їїхх,, ннееооббххіідднноо ввррааххооввууввааттии ввііккооввіі ооссооббллииввооссттіі,, ссииллии ддииттииннии;;  ссююжжееттнніі,, ііггрраашшккии--ооббррааззии ((ллююддии,, ттввааррииннии,, ттррааннссппоорртт,, ммеебблліі ттоощщоо)).. ССппрриияяююттьь ррооззввииттккуу ссююжжееттнноо--ррооллььооввиихх ііггоорр,, ррооззшшииррееннннюю йй ууттооччннееннннюю ууяяввллеенньь,, ссооццііааллььннооггоо ддооссввііддуу ддииттииннии.. ННааййвваажжллииввіішшаа,, ннааййддааввнніішшаа іі ннааййппооппуулляяррнніішшаа ссеерреедд нниихх лляяллььккаа.. ООссооббллииввее ззннааччеенннняя їїїї уу жжииттттіі ттаа ггрріі ддииттииннии ззууммооввллееннее ттиимм,, щщоо ввооннаа ззооббрраажжууєє ллююддииннуу.. ВВииккооррииссттооввууююччии їїїї уу ггрріі,, ддііттии ввііддооббрраажжааююттьь жжииттттяя,, ддііяяллььннііссттьь,, ссттооссууннккии ллююддеейй;;  ттввооррччоо--ттррууддооввіі ііггрраашшккии ((ннааппііввффааббррииккааттии,, зз яяккиихх ддииттииннаа ссттввооррююєє ооббрраазз іі ппооттіімм ггррааєєттььссяя)).. ДДоо нниихх ннааллеежжааттьь ррііззннооммааннііттнніі ббууддііввееллььнніі ммааттееррііааллии,, ккооннссттррууккттооррии,, ррооззббііррнніі ммооддеелліі.. ООссооббллииввііссттьь ввииккооррииссттаанннняя їїхх ппоолляяггааєє уу ннееооббххііддннооссттіі ддииттииннии ппеерреедд ппооччааттккоомм ггррии ззввеессттии ссппооррууддуу.. ЦЦее ррооззввииввааєє ккооннссттррууккттооррссььккіі ззддііббннооссттіі,, ссппрриияяєє ттррууддооввооммуу ввииххооввааннннюю;;  ттееааттррааллььнніі ііггрраашшккии ((ппееррссооннаажжіі ттііннььооввооггоо іі лляяллььккооввооггоо ттееааттрріівв,, ннааббооррии ддлляя ііггоорр-- ддррааммааттииззаацціійй,, ііггрраашшккооввіі ппррииккрраассии ттоощщоо)).. ППррииззннааччеенніі ззддееббііллььшшооггоо ддлляя ддііттеейй ссттаарршшооггоо ддоошшккііллььннооггоо ввііккуу,, ззббааггааччууююттьь ххууддоожжннєє ссппррииййммаанннняя,, ппііддввооддяяттьь ддііттеейй ддоо ттееааттррааллььннооїї ггррии..
  8. 8. • ттееххннііччнніі ііггрраашшккии.. ВВооннии ооззннааййооммллююююттьь ддииттииннуу зз ттееххннііккооюю,, ффооррммууююттьь ууяяввллеенннняя ппрроо ннееїї,, ррооззввииввааююттьь ттввооррччііссттьь,, ввииннааххііддллииввііссттьь.. їїмм ввллаассттииввіі ууммооввннііссттьь,, ввііддттввоорреенннняя ззааггааллььнниихх ффууннккцціійй ммаашшиинн іі ммееххааннііззмміівв,, ззддааттннііссттьь ііммііттууввааттии уу ггрріі ооссннооввнніі ффууннккццііїї ппррееддммееттаа.. •ТТееххннііччнніі ііггрраашшккии ммоожжууттьь ббууттии ссююжжееттннииммии ((ооззннааййооммллююююттьь ддііттеейй іізз ззооввнніішшнніімм ввиигглляяддоомм ттееххннііччнниихх ппррееддммееттіівв:: ппііддййооммнниийй ккрраанн,, ттррааннссппооррттеерр ттоощщоо));; ттааккииммии,, щщоо ддееммооннссттррууююттьь ддііюю ффііззииччнниихх ззааккоонніівв,, ппррооццеессии ((ііггрраашшккооввіі ффооттооааппааррааттии,, ккааллееййддооссккооппии,, ммооддеелліі ллііттааккіівв ттоощщоо)),, щщоо ппееррееддббааччааююттьь ддииттяяччее ккооннссттррууюювваанннняя іі ттееххннііччннее ввииннааххііддннииццттввоо ((ккооннссттррууккттооррии,, ббууддііввееллььнніі ммааттееррііааллии,, ннааппііввффааббррииккааттии));; • ннаассттііллььнніі ііггррии.. ССппрряяммоовваанніі ввооннии ннаа ввиирріішшеенннняя ррііззннооммааннііттнниихх ддииддааккттииччнниихх ззааввддаанньь:: ррооззввииттоокк ккммііттллииввооссттіі,, ввииннааххііддллииввооссттіі,, ууввааггии,, шшввииддккооггоо оорріієєннттуувваанннняя уу ффооррмміі,, ккооллььоорріі,, ррооззмміірріі,, ллооггііччннооггоо ммииссллеенннняя.. ДДоо нниихх ннааллеежжааттьь ппааррнніі ккааррттииннккии,, ллооттоо,, шшаашшккии,, шшааххии,, ііггррии-ппооддоорроожжіі ттоощщоо;; • ввеессеелліі ііггрраашшккии.. ББууддууччии ззаассннооввааннииммии ннаа ппррииннццииппіі ннеессппооддііввааннооссттіі,, ввооннии ппррииззннааччеенніі ддлляя ззааббааввии,, ррооззввааггии,, їїхх ннее ммоожжннаа ввииккооррииссттооввууввааттии уу ббууддьь-яяккіійй ггрріі.. ТТааккіі ііггрраашшккии ррааддууююттьь ддііттеейй ннеессппооддііввааннииммии ррууххааммии,, ззввууччаанннняямм:: ззааййччиикк,, щщоо ссттррииббааєє;; ккллооуунн,, яяккиийй ппееррееввееррттааєєттььссяя ннаа ддррааббииннцціі;; ссооллооввееййккоо,, щщоо ссппііввааєє,, ттаа іінн.. ДДоо нниихх ннааллеежжииттьь ббааггааттоо ннаарроодднниихх ііггрраашшоокк;; • ммууззииччнніі ііггрраашшккии ((ппттаашшккии,, щщоо ссппііввааююттьь,, ббрряяззккааллььццяя,, ццииммббааллии,, ккссииллооффооннии ттаа іінн..)).. РРооззвваажжааююччии ддііттеейй,, ввооннии ооддннооччаасснноо ррооззввииввааююттьь ммууззииччнниийй ссллуухх;;
  9. 9. ККллаассииффііккааццііяя ззаа ккооннккррееттннииммии ввииххооввннииммии ззааввддаанннняяммии.. 11.. ООббааззнніі.. ППееррееддааююттьь ооббррааззии ррііззннооммааннііттнниихх ттвваарриинн,, ллююддеейй,, ппооббуутт,, ппррееддммееттии.. 22.. ТТееххннііччнніі.. ЗЗннааййооммлляяттьь зз ррііззннооюю ттееххннііккооюю.. 33.. ІІггрраашшккии ззааббааввлляяннккии.. ААттррииббууттииккаа.. 44.. ДДииддааккттииччнніі ііггрраашшккии..
  10. 10. ЗЗаа ммііррооюю ууззааггааллььннееннооссттіі ооббррааззіівв 11.. РРееааллііссттииччнніі,, щщоо ппееррееддааююттьь ттииппооввіі ррииссии,, яяссккррааввіі ооббррааззии іі ііннддииввііддууааллььнніі ооссооббллииввооссттіі ооббєєккттаа.. 22.. УУммооввнноо-ооббррааззнніі.. ВВииддііллеенніі ппееввнніі ддееттаалліі,, щщоо ппііддккрреессллююююттьь ззооввнніішшнніі ооззннааккии ппррееддммееттаа.. 33.. ІІггрраашшккии-ззааммііссннииккии..
  11. 11. Класифікація ззаа СС..ВВ.. ЛЛаассуунноовваа 11.. ЗЗаа ммааттееррііааллоомм ввииггооттооввллеенннняя::  ГГллиинняяннаа  ДДееррееввяяннаа  ТТрряяппяяннаа  ГГааннччііррккоовваа  ССииррннаа  ССооллооммяяннаа
  12. 12. ЗЗаа ммііссццеемм ввииггооттооввллеенннняя ::  ППооддннііппрряяннссььккаа  ВВооллииннссььккаа  ППррииккааррппааттссььккаа  ггууццууллььссььккаа
  13. 13. ЗЗаа ііггррооввооюю ддіієєюю::  ССввиищщииккии  ББрряяззккааллььццяя  ДДееррееввяянноо-ммееххааннііччнніі  ЛЛяяллььккии  ММеебблліі  ССппооррттииввнниийй ііннввееннттаарр  ООббррааззнніі ааббоо ссююжжееттнніі
  14. 14. ЗЗаа ттееммааттииккооюю ссююжжееттуу::  ЖЖііннооччіі ооббррааззии  ТТввааррииннии  ККооммппооззииццііїї ззаа ккааззккооввиимм ссююжжееттоомм
  15. 15. ЗЗаа ккууллььттууррнноо--ггооссппооддааррссььккиимм ттииппоомм::  ММииссллииввссььккіі  ЗЗееммллееррооббссььккіі  РРииббааллььссььккіі  РРееммііссннииччіі  ссккооттааррссььккіі
  16. 16. з За зааддііяяннііссттюю вв ооббрряяддооввиихх ддііяяхх::  ВВеесснняянніі  ЗЗииммооввіі  ЛЛііттнніі  ооссіінннніі
  17. 17. Найвідоміші ммііссццяя ввииггооттооввллеенннняя ііггрраашшоокк єє::  ППррииккааррппааттттяя:: мм.. ККооссіівв іі мм.. ККуутт..  ЛЛььввііввщщииннаа:: мм.. ЯЯввоорріівв іі мм.. ССттаарраа ссіілльь..  ППооллттааввщщииннаа:: мм.. ООппіішшнняя іі мм.. ХХооммууттееццьь..  ДДннііппррооппееттррооввщщииннаа:: мм.. ППееттррииккііввккаа..  ВВооллиинньь:: мм.. ККооввеенньь..
  18. 18. мм.. ККооссіівв іі мм.. ЯЯввоорріівв
  19. 19. ЗАВДАННЯ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З УКРАЇНСЬКОЮ НАРОДНОЮ ІГРАШКОЮ 1. Формування відчуття прекрасного на занятті-«замилуванні». Без захоплення, радості і насолоди від розглядання іграшок не можна досягти розуміння дітьми сутності народних декоративних промислів. 2. Художній розвиток дітей (формування естетичної культури). Він здійснюється через ознайомлення з історією виникнення промислу та його осередками, з найвідомішими майстрами, з мовою виробів і народними традиціями. Для закріплення набутих дітьми знань треба залучати їх до творчої діяльності, де б вони мали змогу продуктивно використати свої враження.
  20. 20. Етапи наступностіпізнавальних ззааввддаанньь 1. Перший етап (молодша група). Завдання: викликати позитивне емоційне ставлення малят до народної іграшки, збудити зацікавлення, замилування нею, спираючись на притаманне дітям цього віку сприймання близького їм світу казок, природи, навколишніх предметів. 2. Другий етап (середня і старша групи). Завдання: поглиблено знайомити дітей з видами народних іграшок як об’єктами декоративно-0вжиткового мистецтва, спираючись на їхній попередній емоційний досвід. На цьому етапі дошкільнята довідуються про історію промислів, про народних майстрів, технологію виготовлення іграшок, особливо елементів і колориту оздоблення, оволодівають практичними вміннями. 3. Третій етап (старша група). Завдання: забезпечити умови для творчого самовираження дітей у предметній діяльності (малюванні, ліпленні, аплікації). Дати змогу творити за власними уподобаннями, послуговуючись набутим емоційним досвідом і знаннями художніх особливостей українських народних іграшок.
  21. 21. ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗЗААННЯЯТТЬЬ ППОО ООЗЗННААЙЙООММЛЛЕЕННННЮЮ ЗЗ УУККРРААЇЇННССЬЬККООЮЮ ННААРРООДДННООЮЮ ІІГГРРААШШККООЮЮ 1. Вступне заняття мистецтвознавчого характеру («замилування»). Діти розглядають іграшки, ілюстрації, складають описові розповіді, казки, слухають художні твори. 2. Заняття з декоративної образотворчої діяльності: ліплення, аплікація, малювання. Практична зображувальна робота поєднується з уточненням і поглибленням теоретичних знань. За зразок беруть не одну, а кілька іграшок або ілюстрацій, щоб запобігти стереотипічністі дитячих робіт і збудити активне мислення та творчу уяву. 3. Заняття мистецтвознавчого характеру для узагальнення знань дітей. Демонстраційним матеріалом виступають уже знайомі дітям іграшки різних промислів – дерев’яні, глиняні, скляні та сирні. Дошкільнята порівнюють їх, виділяють найпривабливіші, найяскравіші елементи і вчаться давати естетичну оцінку. 4. Творчі заняття із зображувальної декоративної діяльності. Орієнтировка тематика: «Ми народні умільці», «Готуємось до ярмарку», «Сувенір у подарунок», «В гостях у народного майстра».
  22. 22. оз Конспекти занять по озннааййооммллееннннюю зз ууккррааїїннссььккооюю ннааррооддннооюю ііггрраашшккооюю ддлляя ддііттеейй ссттаарршшооггоо ддоошшккііллььннооггоо ввііккуу.. „„ППррииккрраассииммоо ссааррааффааннии ммааттррііййккаамм”” ППррооггррааммооввиийй ззмміісстт.. ВВччииттии ссааммооссттііййнноо ппррииккрраашшааттии ссииллууеетт ссааррааффааннаа,, ррооззттаашшооввууввааттии ввііззеерруунноокк ппоо ввссььооммуу ссииллууееттуу ааббоо ввннииззуу ппоо ккррааюю.. РРооззввииввааттии уу ддііттеейй ввііддччууттттяя ккооллььоорруу.. ВВииххооввууввааттии уувваажжннііссттьь,, ссааммооссттііййннііссттьь.. ММааттееррііаалл.. ММааттррііййккаа,, ввииккррііййккии ссааррааффааннччииккіівв зз ккооллььооррооввооггоо ппааппеерруу,, ффааррббии ррііззнниихх ккооллььоорріівв,, ппееннззлліі.. ППооппеерреедднняя ррооббооттаа.. РРооззппооввііддьь ппрроо ііссттооррііюю ссттввоорреенннняя ммааттррііййккии ((ззввееррннууттии ууввааггуу ннаа ккооллььооррии ттаа ооррннааммееннтт ннаа ссааррааффаанніі ммааттррііййккии)),, зз яяккооггоо ввооннаа ррееггііооннуу.. РРооззгглляядд ввііззееррууннккіівв ннаа ооддяяззіі ммааттррііййккии,, ааллььббоомміівв ддлляя ррооззффааррббооввуувваанннняя.. ММееттооддииккаа ппррооввееддеенннняя ззаанняяттттяя.. ЗЗввееррннууттии ууввааггуу ддііттеейй ннаа ккрраассуу ооддяяггуу ((ввііззеерруунноокк ннаа ппллааттттяяхх уу ддііввччааттоокк,, ннаарряядднніі ссааррааффааннии ннаа ммааттррііййккаахх)),, ррооззгглляяннууттии їїхх.. ННаа ппррооххаанннняя ввииххооввааттеелляя ддііттии ззннааххооддяяттьь вв ггррууппіі ппррееддммееттии,, яяккіі ппррииккрраашшеенніі ввііззееррууннккоомм.. ППіісслляя ццььооггоо ввооннии ммааллююююттьь ввііззееррууннккии ннаа ссааррааффааннччииккаахх ммааттррііййоокк,, ррооззгглляяддааююттьь,, яяккіі ввииййшшллии ввііззееррууннккии,, ввииббииррааююттьь ттіі,, яяккіі їїмм ббііллььшшее ссппооддооббааллииссяя,, ооббггррууннттооввууююттьь ссввооїї ввііддппооввііддіі..
  23. 23. Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки Програмовий зміст. Продовжувати знайомити з особливостями петриківської іграшки. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури. Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів. Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями. Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює відповіді: «На білому фоні яскраві фарби виглядатимуть найсвятковіше». Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об’ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.

×