 Оприлюднення договіру та зміни до нього;  Які зміни умов вважаються істотними, а які ні;  Конфліктні ситуації: ріст цін на енергоносії, відмова від укладання договору;  І найголовніше: як мінімізувати ризики для обох сторін при укладанні договору та внесенні змін до нього.

1. Заєць Наталія
консультант з питань публічних закупівель,
канд. екон, наук, юрист
Договір про закупівлю та зміни
до нього

2. це господарський договір, що укладається між замовником і
учасником за результатами проведення процедури
закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг,
виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України
з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір про закупівлю

3. Відповідальність за укладений договір
Укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не
відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;
Внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом
тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника
від 25500 грн до 51000 грн.
Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур
закупівель/спрощених закупівель, визначених законом,
тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника
від 34 000 грн до 170 000 грн

4. 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної
закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог щодо того, що умови договору про закупівлю не повинні
відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому
числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених Законом, крім випадків зупинення
перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження.
Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

5. Нікчемність договору
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про
визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту
як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним
способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування
правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з
відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними.
Постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 (№ в ЄДРСР
98789042)

6. Порядок
укладання
договору про
закупівлю
ВИМОГИ ЗАКОНУ ТА
ВИМОГИ ЗАМОВНИКІВ

7. Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду
господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено
законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної
закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу
надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Вимоги Закону до укладення договору

8. Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день
визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі
З метою забезпечення права на
оскарження рішень замовника до
органу оскарження договір про
закупівлю не може бути укладено
раніше ніж через 10 днів з дати
оприлюднення в електронній
системі закупівель повідомлення
про намір укласти договір про
закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з
учасником, який визнаний переможцем
процедури закупівлі, протягом строку дії
його пропозиції, не пізніше ніж через 20
днів з дня прийняття рішення про намір
укласти договір про закупівлю відповідно до
вимог тендерної документації та тендерної
пропозиції переможця процедури закупівлі.
У випадку обґрунтованої
необхідності строк для
укладання договору
може бути продовжений
до 60 днів
Протягом 1 дня з дати
ухвалення такого рішення
замовник оприлюднює в ЕСЗ
повідомлення про намір
укласти договір про закупівлю
Строки укладання договору

9. Окремі ситуації, що можуть виникнути при укладанні
договору
у разі (ч. 7 ст. 33 Закону):
- відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про
закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної
закупівлі;
- неукладення договору про закупівлю з вини учасника;
- ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом;
- ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав,
установлених статтею 17 цього Закону,
замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника
Замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників,
строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір
про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цим Законом

10. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у
відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і
пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться,
незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного
підпису
(стаття 641 ЦКУ).

11. Замовником здійснювалася закупівля електроенергії. Тобто, це предмет закупівель у якому, в
більшості випадків, відпасти потреба не могла.
Суд погодив висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача
16 823 762, 38 грн збитків у вигляді неодержаного доходу.
Суд дійшов висновку, що з моменту прийняття замовником у встановленому порядку рішення
про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднення відповідного повідомлення, у
замовника немає підстав для визнання торгів такими, що не відбулися у порядку,
передбаченому ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі у разі скорочення
видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Постанова ВС Справа № 909/190/18
Наслідки неукладення договору

12. За приписами ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована
пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді
вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари,
надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її
бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в
пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття,
повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в
момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Господарський суд в Миколаївській області справа № 915/1995/19

13. Позовні вимоги учасника (позивача) були обгрунтовані тим, що всупереч приписів ч. 2 ст.
32 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач не уклав з позивачем договір про
закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі. Відміна тендера була саме з
причин неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення
законодавства з питань публічних закупівель – сплив строків для укладення договору.
Господарський суд м. Києва від 10.09.2020 № 910/817/20
Суд встановив, що в Законі конструкція "замовник укладає", а не "замовник
має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме
на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови
якого вже узгоджені сторонами.
Тобто, єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність
саме учасника торгів, а не замовника.

14. Враховуючи викладене, кінцевий строк укладання договору 07.01.2021.
Скаржник на розгляд Колегії надає, зокрема:
- опис вкладення у цінний лист від 06.01.2021 (файл Опис.pdf);
- договір на закупівлі природнього газу від 06.01.2021 (файл Договір.PDF), підписаний
УЧАСНИКОМ з відбитком печатки.
Документація не містить окремих вимог щодо порядку укладення договору.
Замовник не довів та документально не підтвердив, що Скаржник відмовився від підписання
договору та не надав підписаний УЧАСНИКОМ договір у
визначений Документацією та Законом строк.
Враховуючи наведене, Пропозиція Скаржника була неправомірно відхилена Замовником з
наведеної підстави.
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-04-011600-c

15. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної
закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему
закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у
паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури
закупівлі/спрощеної закупівлі (ч. 8 ст. 12 Закону № 922).
Форма подання документів учасником
переможцем

16. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що ненадання переможцем
торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути
може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок,
наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.
Постанова ВС у справі № 640/21823/18
Цінова пропозиція переможця

17. Суди встановили, що спірне рішення відповідача обґрунтоване тим, що подання документів
після закінчення строків для подання тендерної пропозиції, не є складовою тендерної
пропозиції, а тому їх наявність чи невідповідність умовам Документації не може стати
підставою для відхилення пропозиції учасника.
Проте, відповідачем за результатами розгляду скарги Компанії «ХХХ» не було надано оцінки
вимогам тендерної документації Замовника та відповідності наданих вказаною компанією
компанією документів тендерної пропозиції на її виконання.
Постанова ВС від 17.03.2020 по справі № 826/8263/18
Цінова пропозиція переможця

18. Слід зазначити, що у складі Пропозиції УЧАСНИКА відсутня пропозиція учасника (згідно з додатком
3).
Відповідно до вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє
тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо
учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22
цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Враховуючи наведене, УЧАСНИК не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті
22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
UA-2020-06-22-003822-c
Цінова пропозиція учасника при розгляді
скарги

19. Зразок товару при укладенні договору
Сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на
підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом,
каталогом тощо).
стаття 702 ЦКУ

20. Проект договору ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУ
ДОГОВОРУ

21. Вимоги Закону
У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про
закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов (стаття 22 Закону)
У разі ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом,
замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника (стаття 33 Закону)

22. Зміна умов договору
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної
пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за
одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої
ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків:
1) визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
та/або
2) випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення
ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

23. Позиція суду (три інстанції)
Вказаною нормою встановлено заборону на зміну істотних умов договору (предмет, ціна, строк виконання
робіт, тощо) порівняно зі змістом тендерної пропозиції, а не на формальне викладення пунктів та
розділів договору у редакції, що відрізняється від проекту договору, який є додатком до тендерної
документації та тендерної пропозиції, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору.
Закон не містить заборони на уточнення редакції пунктів проекту договору при погодженні його умов
між замовником та переможцем торгів, якщо внаслідок цього не змінюються істотні умови договору.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87180236

24. Позиція АМКУ
Замовник не надав документального підтвердження та не спростував твердження Скаржника
щодо ненадання Скаржнику договору, передбаченого саме Документацією.
Також Замовник не довів та документально не підтвердив, що Скаржник відмовився від
підписання договору, передбаченого умовами саме Документації.
Враховуючи наведене, Пропозиція Скаржника була неправомірно відхилена Замовником з
наведеної вище підстави.
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-09-10-006099-c

25. Невідповідність договору вимогам ТД
У частині четвертій статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» не йдеться про тендерну
документацію.
Натомість є застереження до основних вимог до договору про закупівлю за результатами проведення
її процедури та неможливість надалі зміни істотних умов договору про закупівлю вже після його
підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які встановлені в
цій же правовій нормі.
Невідповідність дати початку постачання електроенергії, вказаної у тендерній документації, даті,
яка визначена в укладеному договорі між замовником та учасником за результатами проведення
процедури закупівлі, не є порушенням у розумінні частини четвертої статті 36 цього Закону.
Постанова КАС ВС від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20 (№ в
ЄДРСР 96706697)

26. Зміна істотних
умов договору
ПОРЯДОК ТА УМОВИ ЗМІНИ
УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ
ПРО ЗАКУПІВЛЮ

27. Зміна істотних умов договору
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися
після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в
повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом

28. Істотні умови договору
При укладенні господарського договору сторони
зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет,
ціну та строк дії договору.

29. Предмет договору
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування
(номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги
до їх якості.
Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових
для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГКУ, а у разі їх
відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист
інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

30. Ціна договору
Ціна у господарському договорі визначається в
порядку, встановленому ГКУ, іншими законами,
актами Кабінету Міністрів України.

31. Строк дії договору
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські
зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не
поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.
Закінчення строку дії договору не звільняє сторону від відповідальності за порушення
умов договору, а також не є підставою для припинення зобов'язань за ним, оскільки
згідно з ч. 1 ст. 202 ГКУ такою умовою є виконання, проведене належним чином.

32. Порядок внесення змін до договору
Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та
умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також
бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Інформаційний лист Мінекономіки № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020

33. Вимоги законодавства щодо зміни істотних
умов договору
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна
надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у
двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про
результати її розгляду.
стаття 188 ГКУ

34. Зменшення обсягів закупівлі
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу
видатків замовника

35. Збільшення ціни за од.товару до 10 %
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару
на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з
моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення
ціни за одиницю товару.
Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов
договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

36. Джерела інформації
1) Постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 912/994/20;
2) Постанова КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19;
3) Постанова КАС ВС від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17.

37. Межа підвищення ціни
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення
шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з
боку продавця.
Як встановили суди попередніх інстанцій, загалом, за наслідками укладення оспорюваних додаткових угод початкову
ціну Договору сторони збільшили на 61%, що призвело до зниження обсягів закупівлі.
Це призвело також до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця та інших
учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво. Таким чином, держава втратила можливість скористатися
пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так
і не змогла.
Враховуючи зазначене, наявні підстави стверджувати, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов
договору.

38. Інформаційний лист Мінекономіки від
27.10.2016 № 3302-06/34307-06
У залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю
можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10
відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких
може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент
укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення
суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з
урахуванням зазначених змін.

39. Скільки разів може бути змінено ціну
товару?
Верховний Суд звертає увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення
державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що
вказано і в самому листі Мінекономіки.
У цій справі Відділ і відповідач дійшли згоди підписати додаткові угоди про збільшення ціни на газ,
внаслідок чого вартість 1000 куб. м газу збільшилася для Відділу на 45,81%, а обсяг поставки зменшився
на 31,57 %.

40. Ліміт збільшення ціни до 10%
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне
коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь
невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб
не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить
непрозорою процедуру відкритих торгів.
Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни,
визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних
додаткових угод).

41. Ризики постачальника
Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки
товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при
цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу
закладати їх у ціну договору.
Верховний Суд зауважує, що відповідачі вважають положення частини 4 статті 36 Закону "Про
публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару. Але такий
висновок є помилковим.

42. Право учасника на збільшення ціни
Щодо аргументів скаржника про значний проміжок між датою формування тендерної пропозиції та
датою укладення договору (в середньому близько двох місяців), волатильність цін на ринку
природного газу, яка й викликає необхідність постійного коригування договірної ціни, Верховний Суд
зауважує, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики
сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване "цінове
застереження"). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може
бути перерахована.

43. Хто підтверджує коливання ціни?
Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за
допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни,
визначеної у договорі.
Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість
виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які
виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має
довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну
товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

44. Документальне підтвердження
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право
надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке
коливання.
Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації,
а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

45. Довідка ТПП
Надані відповідачем копії листів та фактографічних довідок ТПП можуть використовуватися для
підтвердження коливання ціни товару на ринку, але довідки та листи, що знаходяться в матеріалах
справи, не містять інформацію про коливання ціни газового палива на ринку, розрахунку вартості
газового палива станом на попередні календарні дати, у тому числі, на дату подання цінової пропозиції і
дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення.

46. Форма підтвердження
В документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її
порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік
збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої
інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю
вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх
змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни
повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень
коливання ринку, джерел інформації тощо.

47. Страхування ризиків
Відповідачі не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на
газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості
визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок
ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має
підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Враховуючи, що договір не містив відповідних
застережень та положень, зазначені аргументи скаржника відхиляються.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, відповідно до яких такі дії
відповідачів кваліфіковані як недобросовісні.

48. Правомірна зміна ціни договору
Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною
виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який
входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально
підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

49. Покращення якості
Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю

50. Продовження строку дії договору
Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі
товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених
об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної
сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю

51. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-
промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної
сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення
суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів
малого підприємництва видається безкоштовно.
Обставини непереборної сили

52.  фінансова та економічна криза;
 дефолт;
 зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до
національної валюти;
 недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника;
 відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів;
 відсутність у боржника необхідних коштів
 тощо.
Не вважають форс-мажорними
обставинами:

53. Зміна ціни в сторону зменшення
Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без
зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у
разі коливання ціни товару на ринку

54. Зміна податків
Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і
зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування -
пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування

55. Окремий порядок у договорі
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін,
- зміни курсу іноземної валюти,
- зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS
- регульованих цін (тарифів) і нормативів,
що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни
ціни.

56. Порядок зміни повинен передбачати:
 коли ним прийматимуться зазначені підстави для зміни ціни договору;
 яким документом має бути підтверджено їх наявність;
 за якою формулою (порядком) здійснюватиметься перерахунок ціни
договору.

57. Зміна ціни електроенергії
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної
комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №
312 (Правила № 312) встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу
здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем
електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

58. Примірний договір: визначення ціни
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної
енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або
безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір
споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

59. Тарифи в договорі
Електропостачальник включає в єдиний платіжний документ за електричну енергію
також суми оплати за послуги оператора системи, якщо таку оплату забезпечує
електропостачальник, у тому числі за послуги оператора системи передачі, та послуги
постачальника послуг комерційного обліку, якщо оплата за ці послуги забезпечується
електропостачальником.
Інформація про ці платежі має бути зазначена окремо згідно з тарифами (цінами) на
послуги відповідних учасників роздрібного ринку.

60. Інформаційний лист Мінекономіки №
3304-04/69987-06 від 24.11.2020
Внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за
наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо
щодо кожного випадку.
Закон не містить обмежень щодо укладення однієї або одночасно декількох
додаткових угод до договору про закупівлю у разі застосування кількох підстав.

61. Постачання до укладення договору
Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України
сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до
відносин між ними, які виникли до його укладення

62. Зміна неістотних умов договору
Верховний Суд зазначає, що для встановлення порушення ч. 2 ст. 31 та ч.
5 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" слід встановити, що
спірні уточнення умов договору були саме зміною істотних умов
договору і вони не належать до легітимних випадків таких змін.
Постанова КГС ВС від 13.04.2021 у справі № 904/2344/19
(№ в ЄДРСР 96276016)

63. Істотні умови договору, а саме умови про предмет, ціну та строк дії договору у проекті договору, оформленого як
додаток 5 до тендерної документації та у підписаному за результатами тендеру договорі є ідентичними та
незмінними, що спростовує твердження заявника про порушення вимог ст. 36 Закону України «Про публічні
закупівлі».
Твердження заявника про те, що вимоги до гарантійного обслуговування є складовими предмету договору, теж не
відповідають дійсності, оскільки і ст. 180 Господарського кодексу України, і ст. 656 Цивільного кодексу України чітко
визначено, що є предметом договору, й жодних слів про відношення до предмету договору гарантійних строків данні
статті кодексів не містять.
За таких підстав у задоволенні позову слід відмовити.
Господарський суд Луганської області 17 липня 2017 року
Справа №913/457/17 Провадження №14/913/457/17
Неістотні умови договору

64. Розірвання
договору
ПОРЯДОК РОЗІРВАННЯ
ДОГОВОРУ ТА ДІЇ ЗАМВОНИКА

65. Розірвання договору
1) Розірвання договору з причин неможливості учасником його виконувати.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або
законом.
2) Розірвання договору в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,
зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом,
або розірвання договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або
законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
3) Розірвання договору в судовому порядку.
Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного
порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною
договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при
укладенні договору.

66. Відмова від виконання договору
Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного
виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися
при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше
не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це
передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

67. Нагальна потреба у разі розірвання
договору
Переговорна процедура: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк,
достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми,
визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за
рішенням замовника щодо кожного тендера;
Спрощена закупівля: розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк,
достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми,
визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.

68. Момент розірвання договору
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту
досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором
чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому
порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну
або розірвання договору законної сили.
Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набуття
законної сили рішення суду про розірвання договору (ст. 653 ЦК).

69. Вимоги сторін при розірванні договору
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до
моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін,
друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

70. Звітність за
результатами
договору про
закупівлю
КОЛИ ТА ЩО ОПРИЛЮДНЮВАТИ

71. Замовник оприлюднює
 договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його
укладення;
 повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках,
передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня
внесення змін;
 звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання
сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови
його виконання сторонами, або його розірвання.

72. Дякую за увагу!
Заєць Наталія
+380664447250