Історико-краєзнавчий нарис «Козацька обитель над Сулою : Спасо-Преображенський Мгарський монастир» присвячено унікальній пам’ятці духовності, історії та архітектури, одному із найдревніших монастирів нашої країни, який відразу від часу заснування протягом усього свого існування відігравав визначну роль у духовному житті України.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Київ, 2021

2. 2
УДК 016:271.2
К59
Козацька обитель над Сулою : Спасо-
Преображенський Мгарський монастир : од Києва
до Лубен : до 30-річчя незалежності України :
історико-краєзнавчий нарис / уклад. І. В. Рудік,
б-ка № 159 ЦБС Дарницького району м. Києва. –
Київ, 2021. – 13 с.

3. 3
Історико-краєзнавчий нарис «Козацька
обитель над Сулою : Спасо-Преображенський
Мгарський монастир» присвячено унікальній
пам’ятці духовності, історії та архітектури, одному
із найдревніших монастирів нашої країни, який
відразу від часу заснування протягом усього свого
існування відігравав визначну роль у духовному
житті України.
Видання складається з таких розділів:
I. Краса рукотворна янголами натхненна
II. Література про Спасо-Преображенський
Мгарський монастир
III. Джерела з Інтернету
Історико-краєзнавчий нарис «Козацька
обитель над Сулою : Спасо-Преображенський
Мгарський монастир» розрахований на широке
коло користувачів.
При його укладанні використана література з
фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету.
Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.

4. 4
Мгарський Лубенський
Спасо-Преображенський
монастир – православний
чоловічий монастир,
заснований на правому березі
р. Сула поблизу с. Мгар,
неподалік м. Лубни Ісаєю
Копинським та дружиною
кн. Михаїла Вишневецького
Раїною…
Енциклопедія історії України
І. Краса рукотворна
янголами натхненна
Спасо-
Преображенський
Мгарський
монастир було
засновано 1619 року
коштом видатної
жінки – княгині
Раїни Вишневецької, двоюрідної сестри святителя
Петра Могили, дружини державного та
військового діяча Великого князівства
Литовського Михайла Корибута-Вишневецького,
матері неоднозначної особи в українській історії

5. 5
Яреми Вишневецького. Місце заснування
монастиря за легендою
Раїні Вишневецькій
вказали ангели. Одного
разу уві сні вона
опинилася у раю, два
ангели повернули її на
землю і сказали їй, якщо
вона побудує на своїх
землях на березі річки
Сули церкву, то на віки
вічні оселиться у раю.
Першим ігуменом Мгарського монастиря у
1622 році став майбутній Митрополит Київський і
всієї Русі Ісая Копинський. Ним була освячена
перша у обителі дерев’яна Спасо-Преображенська
церква.
Сьогодні ми можемо побачити на території
монастиря Спасо-Преображенський собор,
побудований у добу
українського бароко
архітекторами
І. Баптистом та
М. Томашевським.
Спасо-Преображенський
собор
Будівництво собору
розпочалося 1684 року

6. 6
під опікою гетьмана І. Самойловича, а
завершилося 1692 року турботами гетьмана Івана
Мазепи.
Собор був прямокутним з двома баштами
обабіч головного фасаду, тринефним,
шестистовпним, семибанним.
Спасо-
Преображенський
собор
У XVIII
столітті собор
відбудовували після
пожежі зусиллями першого архімандрита
монастиря, українського церковного і освітнього
діяча Я. Горленка (Йоасафа Бєлгородського).
Під час відбудови собор одержав
п’ятибанне завершення,
Бароковий херувим
його фасад та інтер’єр
були оздоблені
барельєфами.
У 1762 – 1765 роках майстер С. Шалматов
виготовив багатоярусний різьблений іконостас
собору.

7. 7
Спасо-Преображенський собор Мгарського
монастиря – один із найвизначніших зразків
архітектури українського бароко.
Монахи Мгарського монастиря збирали й
вирощували лікарські рослини, виготовляли з них
ліки і разом з молитвами поширювали серед
парафіян монастиря.
Як наслідок цього
царським указом у
Лубнах заснували
першу у Російській
імперії польову
аптеку.
До початку ХХ століття в монастирі
зберігалися святі мощі Афанасія Лубенського,
патріарха Царгородського, який помер тут
повертаючись з Москви до Константинополя.
Святитель Афанасій причислений до лику святих у
1662 році. Зараз його мощі знаходяться в
Благовіщенському соборі
Харкова.
У 1785 році
на місці, де він любив
усамітнюватися, була
побудована дзвіниця.
Свт. Афанасій
Лубенський, патріарх
Царгородський

8. 8
При монастирі існував скит з церквою
Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Монастир завжди був твердинею
православ’я. 1622 року Ісая Копинський створив
тут православне братство.
Населення монастиря були здебільшого з
колишніх запорозьких козаків. 1663 року в
монастирі перебував монах Гедеон – син Богдана
Хмельницького Юрій.
Мгарський монастир свого часу відвідали
майже всі гетьмани України. Багато хто з них
жертвував значні кошти на його утримання.
У XVII – XVIII ст. у монастирі був
створений Мгарський літопис.
У монастирі побували майже всі класики
української
літератури ХІХ –
ХХ ст., дехто з
чужоземців, як-от
Петро І. та
О. Пушкін.
Мгарський
монастир відіграв
значну роль у духовному становленні Христа ради
юродивого старця Паісія Києво-Печерського
(Прокопія Григоровича Яроцького), уродженця
Лубен, який ще дитиною відвідував обитель.
Монастир проіснував до 6 серпня 1919 року.
Тоді більшовиками були розстріляні ченці
Мгарського монастиря з ігуменом Амвросієм.

9. 9
Новомученики поховані за вівтарем
скитської церкви.
Ікона Мгарських
преподобномучеників з
святителями Йоасафом
Белгородським та
Афанасієм
Цареградським і
Лубенським
На території
монастиря за радянських часів знаходилася дитяча
колонія, з 1937 року – дисциплінарний батальйон,
з 1946-го – військові склади, з 1985-го –
піонерський табір. Це призвело до запустіння
монастиря.
Духовне життя Мгарської обителі було
відновлено в 1993 році.
Про значимість Мгарського Спасо-
Преображенського православного монастиря
свідчить те, що він неодноразово згадується у
Літописі Самійла Величка.
Є багато згадок про монастир і у інших
українських майстрів слова.
Тарас Григорович Шевченко у повісті
«Близнюки» у вуста свого героя вкладає таку
розповідь про Мгарський монастир: «Слухав
всенощні бдіння в Лубенському монастирі перед
ракою святого Афанасія, патріарха

10. 10
Олександрійського… Слухав від якогось-то
переходящого богомольця легенду про успіння
святого Афанасія в сидячому положенні. Й про те,
що дочці лютого Яреми Вишневецького-Корибута
снився сон, що вона в раю й її звідти вивели
ангели, говорячи, що якщо вона своїм коштом
вибудує храм Божий у добрах своїх поблизу міста
Лубни, то поселиться уже на віки вічні в раю. Вона
й спорудила храм собі… Були в монастирі у
Лубнах. Замовляли молебень святому Афанасію.
Наче живий за склом, мій голубчик. Ось церква,
так церква, хоч поряд із нашим Благовіщенням
постав…». [3]
Оскільки Тарас
Григорович писав
свою повість на
засланні, то у ній є
помилки: свт.
Афанасій – патріарх
Цареградський,
Мгарський монастир заснувала не дочка, а мати
Яреми Вишневецького-Корибута.
Читаємо про Мгарський монастир у іншій
повісті Кобзаря – «Музикант»: «На другий день
хотів поїхати в Лубни (з Прилук) оглянути й
подивитися на монастир, який звела набожна мати
Яреми Вишневецького-Корибута». [3]
Історик Дмитро Яворницький в «Історії
запорізьких козаків» писав: «У кошового отамана

11. 11
Запорізької Січі Івана Сірка була дружина Софія,
«мучимая вельми от біса», яку батьки возили для
зцілення у Києво-Печерський монастир, але
вилікував її патріарх Афанасій у Лубенському
Мгарському монастирі, і «доселі (до 1671 р.)
пребивающая здрава »». [3]
Про Мгарський монастир написано у
повістях Івана-Нечуя Левицького «Князь Єремія
Вишневецький», Олеся Донченка «Лукія», поемі
Ліни Костенко «Маруся Чурай», в романах
Миколи Лазірського «Степова квітка»,
Володимира Малика «Чумацький шлях», поляка
Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем».
ІІ. Література про Спасо-
Преображенський Мгарський
монастир
1. Білокінь, С. І. Мгарський Лубенський Спасо-
Преображенський монастир /
С. І. Білоконь // Енциклопедія історії
України : у 10 т. Т. 6 : Ла-Мі. – Київ :
Наукова думка, 2009. – С. 567-568.
2. Чорна, С. Місце для обителі вказали янголи :
Мгарському монастирю – 400 років /
Світлана Чорна // Голос України : газета
Верховної Ради України. – 2020. – 4 січ.
(№ 2). – С. 10.

12. 12
ІІІ. Джерела з Інтернету
3. Данилець, О. Козацька обитель над Сулою :
виповнилося 400 років від дня заснування
Мгарського Спасо-Преображенського
монастиря / Олександр Данилець. – Режим
доступу :
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kozacka-
obitel-nad-suloyu/. – Мова : укр.
4. Дяченко, Т. Лубенщина і князі
Вмшневецькі / Т. Дяченко. – Режим
доступу : https://www.mgarsky-
monastery.org/history/14. – Мова : укр.
5. Зеленюк, Н. М. Мгарський монастир у
художній літературі / Н. М. Зеленюк. –
Режим доступу : https://www.mgarsky-
monastery.org/history/15. – Мова : укр.
6. Мгарський Лубенський Спасо-
Преображенський монастир : енциклопедія
історії України. – Режим доступу :
http://resource.history.org.ua/cgi-
bin/eiu/history.exe?. – Мова : укр.
7. Мгарський монастир : історична довідка. –
Режим доступу :
http://lubnyrada.gov.ua/storichna-
dovidka/storichna-dovidka/mgarskiy-
monastir. – Мова : укр.

13. 13
8. Мгарський Спасо-Преображенський
монастир: матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.
9. Мгарский Спасо-Преображенский
монастырь : официальный сайт. – Режим
доступу : https://www.mgarsky-
monastery.org.ua/. – Мова : рос.
10. Преображенский Мгарский мужской
монастырь. – Режим доступу :
https://monasteries.org.ua/objects/monasteries/5
2/. – Мова : рос.
11. Спасо-Преображенський собор Мгарського
монастиря : 1684 – 1692 рр. : Українська
церковна архітектура. – Режим доступу : :
https://parafia.org.ua/UCA/church/spaso-
preobrazhenskyj-sobor-mharskoho-monastyrya-
h/. – Мова : укр.
12. Ульяновський, В. Трагедія в Лубенському
Мгарському монастирі 1919 року / Василь
Ульяновський. – Режим доступу :
https://shron3.chtyvo.org.ua/Ulianovskyi_Vasyl
/Trahediia_v_lubenskomu_Mharskomu_monast
yri_1919_roku.pdf?PHPSESSID=f8ce2e050627
d03037da978dcd3defca. – Мова : укр.