Моральні основи товаришування

1. Моральні основи товаришування.
Конфлікт.
Справжній і позірний авторитет.

2.  Товаришування, дружба — взаємини між людьми,
які народжуються, міцніють на основі спільного
навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати
можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з
одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага
один до одного, принциповість у взаєминах,
симпатія, взаємодопомога.

3.  Культуру взаємин у колективі характеризує скромність,
доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне,
точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до
тих, хто порушує вимоги колективу.
 Взаємоповага, чуйність, ввічливість — неодмінні ознаки
дружного класу. Неприпустимі в класі образливі
прізвиська, непристойні жарти щодо дружби хлопців і
дівчат (як правило, їх допускають ті учні, які самі не
вміють дружити, товаришувати), неповага до дівчат,
грубість у взаєминах. Дружбу, товаришування можна
зруйнувати грубими, недоречними жартами.

4.  Дерево міцне корінням, людина — друзями.
 • Друзі пізнаються в біді.
 • Дружба — найбільший скарб.
 • Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду
каже.
 • Дружба та братство — дорожче багатства.
 • Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
 • 3 ким поведешся, від того й наберешся.

5.  Поняття «конфлікт».
 Що таке «конфлікт»? Зіткнення, серйозне протиріччя.
 Конфлікт –це зіткнення протилежних
інтересів,думок,поглядів; серйозні розбіжності; гостра
суперечка. Чи можемо ми обійтись без конфліктів? Чому?
Конфлікт –це добре чи погано?
 Істинна причина + привід = КОНФЛІК

6.  Види конфліктів за кількістю учасників:
внутрішньоособистісні (один учасник);
міжособистісні (два учасника);
 соціальні (багато учасників, держави).
 Причини: економічні; політичні; етнічні; культурні
та релігійні; професійні.

7.  Способи протікання:
 Пристосування - згладжування протиріч, навіть на шкоду
своїх інтересів;
 Компроміс - взаємні поступки;
 Співробітництво - спільне вироблення рішень, що
задовольняє інтереси сторін Ігнорування - спроба (або
прагнення) виходу з конфліктної ситуації, не вирішуючи
її;
 Суперництво - відкрита боротьба за свої інтереси, завзяте
відстоювання своєї позиції.

8.  Вирішення конфліктів:
 Стиль ухиляння. Він реалізується тоді,коли людина не відстоює свої
права,не співпрацює ні з ким для вирішення проблеми чи просто
ухиляється від розв’язання конфлікту.
 Стиль співпраці. Використовуючи,стиль співпраці,людина бере активну
участь у вирішенні конфлікту та відстоює свої інтереси,але при цьому
намагається співпрацювати з іншою людиной
 Стиль пристосування. Він означає,що людина діє сумісно з іншою не
намагаючись відстоювати власні інтереси.Людина діє в такому стилі, коли
«жертвує» своїми інтересами на користь іншої людини,поступаючись їй чи
жаліючи її.
 Стиль компромісу. Застосовуючи стиль компромісу,людина дещо
поступається своїми інтересами,щоб задовольнити їх частков,інша сторона
робить те саме.
 Стиль конкуренції. Людина,яка використовуює цей стиль, досить активна і
в переважній більшості іде до вирішення конфлікту своїм власним
шляхом; вона не дуже зацікавлена у співпраці з і ншими людьми, зате
здатна на вольові рішення.

9.  Всі дихайте…
 Не дихайте…
 Все в порядку, спочивайте,
 Дружно руки піднімайте,
 Все прекрасно, опускайте.
 Похиліться, розігніться, потяніться
 Станьте прямо, подивіться
 один на одного й усміхніться…

10.  А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі
батьківського авторитету в сімейному вихованні
дітей. Адже діти ще не мають достатнього
соціального досвіду, відбувається активний процес
його успадкування, і вияви авторитету батька і
матері можуть позитивно чи негативно впливати на
збагачення дітей їхнім соціальним досвідом.

11.  вторитет любові до дітей, здатність творити духовне
тепло, радість. "Праця любові, — писав В.О.
Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб
у дітях утвердити самого себе, продовжити у них своє
духовне багатство. Якщо ви по-справжньому любите
своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до
дружини з роками не лише не слабшає, але стає більш
глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе
дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це
значить бути мужнім у любові?"

12.  авторитет знання передбачає обізнаність батьків з
особливостями фізичного і соціально-психічного розвитку
дитини, її повсякденними успіхами та труднощами у навчанні,
знання інтересів та вподобань, кола друзів, товаришів;
 • авторитет допомоги має виявлятися не у виконанні за дитину
її обов'язків у сфері праці, навчання, а в методичній пораді: як
доцільніше виконати те чи інше завдання, у створенні
сприятливих ситуацій для подолання труднощів. Адже лише у
самостійній наполегливій діяльності відбувається активний
розвиток особистості. Виконання за дитину її обов'язків
ослаблює, збіднює особистість;

13.  авторитет вимогливості передбачає достатній і
об'єктивний контроль матері та батька за ретельним
виконанням дочкою чи сином своїх обов'язків, доручень у
всіх сферах діяльності. Якщо це робиться систематично,
у дитини поступово формуються звички відповідальності
за виконання обов'язків і доручень;
 • авторитет правди ґрунтується на загальнолюдській
моральній нормі — "не бреши". Лише правда у взаєминах
батька з матір'ю, з дітьми, іншими членами сім'ї найвище
цінується дітьми. Брехні приховати не можна. Рано чи
пізно брехня став очевидною, приносить дитині
страждання та розчарування у тих, хто сказав неправду;

14.  авторитет поваги ґрунтується на гуманістичній
сутності виховання. Маленька дитина — це не лише
біологічна істота, а Людина, Особистість. Вона
перебуває в стані активного розвитку, вступає у
взаємини з іншими людьми (старшими,
молодшими), припускається помилок, у неї ще мало
соціального досвіду, знань. Але дитину потрібно
поважати як найбільшу цінність: вона — Людина.

15.  Поряд з виявами справжнього авторитету у поведінці
батьків нерідко зустрічаються вияви, за словами А.С.
Макаренка, так званого фальшивого авторитету: авторитет
фальшивої, удаваної любові, авторитет відстані між
батьком чи матір'ю і дитиною, авторитет чванства,
авторитет педантизму, авторитет резонерства, авторитет
безмірної доброти і вседозволеності, авторитет фальшивої
дружби, взаємин "на коротку ногу", авторитет підкупу,
авторитет подавлення, деспотичної реакції на будь-які
відхилення дитини від норми поведінки.

16.  Презентацію підготувала,
вихователь Хімченко Н.Ю.