25 листопада виповнюється 210 років від дня народження Миколи Пирогова – геніального вченого, талановитого лікаря-хірурга, класика демократичної гуманістичної педагогічної думки, пам’ять про якого з вдячністю шанує людство. Він є однією з найяскравіших зірок на вітчизняному небосхилі, чиє ім’я навіки вписане золотими літерами у всесвітню історію. Микола Пирогов створив перший атлас топографічної анатомії людини, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Він засновник військово-польової хірургії. Ідеалом життя Миколи Івановича були слова: «Не шукай нічого іншого, як бути людиною в справжньому значенні цього слова». Цей геніальний чоловік зробив величезний внесок у розвиток медицини, своїми руками врятував сотні життів. Микола Іванович Пирогов завдяки своєму практичному досвіду розробив величезну кількість медичного й ветеринарного інструменту, значною частиною якого лікарі користуються досі й навіть не замислюються, хто був його автором. Микола Іванович Пирогов був хірургом від Бога! До 210-річчя від дня народження талановитого лікаря відділ краєзнавства підготував книжкову виставку-ювілей «М. І. Пирогов – видатна особистість Вінниччини». Експозиція містить біографічні та історичні нариси, мемуари, путівники, покажчики тощо.

1. LOGO
М. І. Пирогов – видатна
особистість Вінниччини
До 210-річчя від дня народження видатного хірурга,
анатома, засновника польової хірургії, педагога,
громадського діяча

2. LOGO
Пирогов Микола Іванович (13 (25)
листопада 1810, Москва − 23 листопада
(5 грудня) 1881, Вінниця) − видатний
хірург, анатом і педагог.
Створив перший
атлас топографічної анатомії людини,
започаткував
використання анестезії при оперативних
втручаннях. Засновник військово-
польової хірургії.
Доктор медицини, професор, член-
кореспондент Санкт-Петербурзької
академії наук, таємний радник.

3. LOGO
Освіта
Микола Пирогов навчався вдома та в
приватному пансіоні Княжева, який він не
закінчив через нестатки в сім’ї. У неповних 14
років М. Пирогов став студентом Московського
університету. Вісімнадцятирічним юнаком
закінчив його, і, як один із кращих випускників,
отримав направлення до професорського
інституту при Дерптському університеті для
підготовки та здобуття професорського звання.
1832 р. в Дерпті (нині − Тарту) Пирогов блискуче
захистив докторську дисертацію і розпочав свою
викладацьку та наукову діяльність як професор
кафедри хірургії медичного факультету
університету. З 1836 р. талановитий науковець
уже очолював згадану кафедру та хірургічну
клініку при університеті.
За п’ять років завідування кафедрою хірургії
в Дерптському університеті М. І. Пирогов набув
слави високоерудованого дослідника з
надзвичайно широким світоглядом, блискучого
хірурга, талановитого педагога.
Дерптський університет (Тартуський
університет), Естонія

4. LOGO
Наукова діяльність
У 1841 р. вченому запропонували
очолити спеціально створену для нього
кафедру госпітальної хірургії в
Петербурзькій медико-хірургічній
академії. 1841–1856 pp. були
найпліднішими в науковій діяльності
М.І. Пирогова. Лише протягом 1843–
1854 pp. він зробив 1140 хірургічних
операцій.
Незабаром Микола Іванович
відкрив перший хірургічний госпіталь
на тисячу ліжок і пропрацював там 10
років.
Хірург створив абсолютно нову
дисципліну – топографічну анатомію.
А незабаром з’явився анатомічний атлас
людини. Завдяки цій інновації хірурги
почали оперувати з мінімальним
пошкодженням.

5. LOGO
Військово-польовий хірург
1847 р. відкриваються нові
сторінки діяльності М. І. Пирогова
як військово-польового хірурга.
Він поїхав на Кавказ у чинну
армію для надання допомоги
пораненим воїнам.
Вперше у світовій практиці
здійснив операцію на полі бою, під
час якої випробував на поранених
дію ефірного наркозу. На той час
це був складний експеримент.
Микола Іванович Пирогов
брав участь у Кримській війні,
зокрема в героїчній обороні
Севастополя.

6. LOGO
М. І. Пирогов і Вінниччина
Вишня... Мальовничий
подільський куточок неподалік
Вінниці. Саме з ним пов’язані останні
20 років життя Миколи Пирогова –
легендарного лікаря, мужнього
вченого, полум’яного педагога.
Навесні 1861 р. Микола Пирогов
переїхав до Вінниці й оселився на
хуторі Вишня (нині – с. Пирогове),
де лікував хворих у заснованій ним
лікарні, а також активно займався
громадською роботою. Відразу ж
після приїзду до с. Вишні його
обрали мировим посередником 2-ї
дільниці Вінницького повіту.
Герасименко, В. И. Усадьба Н. И.
Пирогова «Вишня» : (крат. ист. очерк)
/ В. И. Герасименко. – Винница : [б.
в.], 1950. – 36 с.

7. LOGO
М. І. Пирогов і Вінниччина
У 1862 р. М. І. Пирогову
надійшов лист з Італії.
Просили врятувати життя
національному герою
Джузеппе Гарібальді.
Хірург зберіг його поранену
ногу. Усі знамениті хірурги
того часу одноголосно
пропонували ампутувати
ногу, і лише один Пирогов,
ретельно оглянувши рану,
категорично відкинув цю
пропозицію.

8. LOGO
М. І. Пирогов і Вінниччина
Тут, у Вишні, Микола Іванович завершив
роботу над власними мемуарами. «Вопросы жизни.
Дневник старого врача» написав для історії, для
людства з надією на майбутнє.
Зі своєї садиби М. І. Пирогов тричі виїздив. У
1862–1866 рр. він керував підготовкою молодих
учених у професорському інституті в Німеччині.
1870 року М. І. Пирогов як представник Товариства
Червоного Хреста побував на франко-прусській
війні, а 1877 року – на російсько-турецькій.
Пирогов, Н. И.
Вопросы жизни. Дневник старого врача /
Н. И. Пирогов. – Санкт-Петербург : Воен.-
мед. акад., 2008. – 392 с. : портр.

9. LOGO
М. І. Пирогов і Вінниччина
5 грудня 1881 року від
ракового виснаження Микола
Іванович помер. Його
поховали у склепі церкви
Миколи Чудотворця у
Вишні.
Перед своєю смертю лікар
став автором ще одного
відкриття − абсолютно нового
способу бальзамування тіл
померлих. Тіло Пирогова було
забальзамоване
петербурзьким лікарем
Дмитром Виводцевим.

10. LOGO
Пирогов, Н. И. Избранные педагогические
сочинения / Н. И. Пирогов ; ввод. ст. В. З. Смирнова. –
Москва : АПН, 1952. – 702 с.
Красновский, А. А. Педагогические идеи Н.
И. Пирогова / А. А. Красновский. − Москва :
Учпедгиз, 1949. − 196 с. : ил., портр.

11. LOGO
Николай Иванович Пирогов в
усадьбе Вишня. − [Санкт-Петербург] :
[Воен.-мед. акад.], [2009]. − 16 с. : цв. ил.
Основне значення діяльності Пирогова
полягає в тому, що своєю самовідданою й
здебільшого безкорисною працею він
перетворив хірургію на науку, озброївши
лікарів науково обґрунтованою методикою
оперативного втручання.

12. LOGO
Кучер, В. А. Н. И. Пирогов: уроки истории
(врач, хирург, учёный, педагог, общественный деятель)
/ В. А. Кучер, Ю. М. Мостовой, Э. М. Ходош ; под ред.
Э. М. Ходош ; Винниц. нац. мед. ун-т им. Н. И.
Пирогова. – Харьков ; Винница : [б. и.], 2012. – 56 с. :
портр.
Собчук, Г. С. Золотая осень Н. И. Пирогова :
жизнь и деятельность Н.И. Пирогова в усадьбе Вишня
/ Г. С. Собчук, П. А. Кланца, О. П. Кланца. – Винница
: Консоль, 2005. – 160 с. : цв. ил.

13. LOGO
Микола Іванович Пирогов –
видатний хірург, педагог і громадський діяч
: (до 200-річчя від дня народж.) :
біобібліогр. покажч. / Нац. акад. пед. наук
України ; упоряд.: Л. О. Пономаренко, Л. О.
Стельмах, С. П. Пєєва ; наук. ред. П. І.
Рогова. – Київ : Пед. думка, 2011. – 124 с. :
портр. – (Видатні педагоги світу ; вип. 7).

14. LOGO Вшанування пам’яті
М. І. Пирогова
Першим пам’ятником М. І. Пирогову стала родинна церква-некрополь, споруджена
вдовою О. А. Пироговою 1885 року за проєктом архітектора В. І. Сичугова.
1910 р. з ініціативи Товариства вінницьких лікарів оголошена підписка для збору
коштів на спорудження лікарні імені М. І. Пирогова у м. Вінниці, відкриття якої
відбулося 1917 року.
Тоді ж на території медичного закладу встановлено перший у м. Вінниця пам’ятник
М. І. Пирогову.
Ім’я М. І. Пирогова присвоєно медичним університетам (Вінниця, Москва),
провідним медичним центрам (Софія, Москва), лікарням, санаторіям (Україна, Росія).
Іменем Пирогова названо астероїд 2506, відкритий 26.08.1976 р. (Кримська
астрофізична обсерваторія).
Вулиця Пирогова − найдовша вулиця Вінниці (8 км), яка пролягає повз садибу
вченого.
Пам’ять про видатного хірурга живе у вивченні та популяризації його наукової
спадщини. Цій меті слугує діяльність медичних наукових товариств, зокрема,
Пироговського товариства лікарів, витоки якого сягають початку 1880-х років, а
також започатковані тоді Пироговські з’їзди. Велику роль у вивченні наукової спадщини
та вирішенні питання збереження тіла М. І. Пирогова відіграли Всеукраїнські з’їзди
хірургів (з 1926 р.).
1954 р. були започатковані Пироговські читання, які відбувалися в містах,
пов’язаних з життям і діяльністю видатного хірурга.

15. LOGO Вшанування пам’яті
М. І. Пирогова

16. LOGO Національний музей-садиба
М. І. Пирогова
Національний музей-садиба М. І. Пирогова було відкрито 9 вересня 1947
року в колишній садибі М. І. Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців
доктора медицини А. А. Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на
посаді попечителя Київського навчального округу.
Собчук, Г. С. Національний музей-садиба М. І. Пирогова :
путівник / Г. С. Собчук, П. А. Кланца, О. П. Кланца. – Вінниця :
Антекс-УЛТД, 2004. – 60 с. : кольор. іл.

17. LOGO Національний музей-садиба
М. І. Пирогова
Національний музей-садиба М.
І. Пирогова [Образотворчий матеріал]
= M. I. Pyrogov National Memorial
Estate : фотоальбом. – Вінниця :
ВіГОР : Багіра, 2011. – 96 с. : кольор.
іл., кольор. фот.
Я безкорисливо присвятив
все своє життя служінню
істині і Батьківщині.
М. І. Пирогов

18. LOGO
Вінниччина медична – 2020 : календар знамен.
і пам’ят. дат / уклад. О. А. Юрчишина ; відп. за вип.
Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2019. – 108 с.
Чому ми так мало знаємо про наше
минуле, так швидко його забуваємо і
так легко ставимося до того, що чекає
нас у майбутньому?
М. І. Пирогов

19. LOGO
…Великими діяннями генія натхненні
наші сучасники. Сторінки біографії
Миколи Івановича Пирогова чарують
своєю відкритістю, чесністю,
благородством і, підкріплені
непохитною вірою в правду,
працелюбністю і самовідданістю,
служать великим прикладом для
сьогоднішніх і майбутніх поколінь.

20. LOGO
За більш детальною інформацією з цієї теми
звертайтеся на сайт Вінницької обласної
універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва
https://library.vn.ua/e-catalog
Віртуальну книжкову
виставку-ювілей
підготувала бібліограф
І категорії відділу
краєзнавства
Зелена О. М.