1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – одне з найбільш «дитячих» свят у світі. Воно було засноване в листопаді 1949 р. у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Україна 1 червня відзначає відразу два офіційних дитячих свята – на державному та міжнародному рівні. В Україні воно встановлене згідно з Указом Президента «Про День захисту дітей» від 30 травня 1998 року на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям».

1. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека
ім. К. А. Тімірязєва
Сектор правової інформації
Дитинство в Україні: права, гарантії, захист
Віртуальна виставка
Вінниця, 2020

2. 1 червня відзначається Міжнародний день захисту
дітей – одне з найбільш «дитячих» свят у світі. Воно було
засноване в листопаді 1949 р. у Парижі рішенням сесії Ради
Міжнародної демократичної федерації жінок.
Україна 1 червня відзначає відразу два офіційних
дитячих свята – на державному та міжнародному рівні. В
Україні воно встановлене згідно з Указом Президента «Про
День захисту дітей» від 30 травня 1998 року на підтримку
ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді,
Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного
фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям».

3. Ставлення до дітей – міра духовної
гідності людини.
Я. Бриль

4. Конвенція ООН про права дитини. – Київ : ЮНІСЕФ, [2011]. – 47 с.
Конвенція містить повний перелік прав
дитини: на життя, на ім’я, на набуття
громадянства, на піклування з боку
батьків, на збереження своєї
індивідуальності, право бути заслуханою в
ході будь-якого розгляду, що стосується
дитини; право на свободу совісті та релігії;
право на особисте та сімейне життя;
недоторканість житла; таємницю
кореспонденції; право користуватися
найдосконалішими послугами системи
охорони здоров’я; благами соціального
забезпечення; на рівень життя, необхідний
для її розвитку; на освіту; на відпочинок;
на особливий захист.
Конвенція ООН з прав дитини була
підписана Україною 21 лютого 1990 року,
набрала чинності в Україні 27 вересня
1991 року і стала першим документом з
питань захисту дітей.

5. Конституція України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом
на 1 верес. 2017 р. : (офіц. текст). – Київ : Паливода А. В., 2017. – 76 с.
Конституцією України 1996 р.
офіційно закріплено право кожної
людини на життя (ст. 27).
Частина 2 статті 28 Основного
Закону закріпила положення про
недопустимість катування, жорсткого,
нелюдського або такого, що принижує
гідність особи, поводження чи
покарання.
Значну кількість особистих прав
людини охоплює поняття
«недоторканість особи», яке
розглядається, з одного боку, як право на
свободу та особисту недоторканість (ст.
29), а з другого, як право на охорону
особистого та сімейного життя (ст. 32).
Частина 1 ст. 52 Конституції України
передбачає рівність дітей у своїх правах
незалежно від походження, а також від
того, народжені вони у шлюбі чи поза
ним.

6. Сімейний кодекс України : із змінами та допов. станом на 2 жовт. 2018
р.: офіц. текст. – Київ : Правова єдність : Алерта, 2018. – 82 с.
Сімейний кодекс містить багато новел, що
стосуються охорони прав дитинства.
Так ст. 150 Сімейного кодексу України закріплює
обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Кодексом забороняються будь-які види експлуатації
батьками своєї дитини, фізичні покарання, а також
застосування ними інших видів покарань, які
принижують людську гідність дитини.
Сімейний кодекс України встановлює право дитини
на належне батьківське виховання. Згідно зі ст. 152
Кодексу дитина має право противитися неналежному
виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї; має
право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до
органу опіки та піклування, інших органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та
громадських організацій. При досягненні 14 років
дитина має право звернутися за захистом своїх прав та
інтересів безпосередньо до суду.
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою
батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з
питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

7. Цивільний кодекс України : із змінами та допов. станом на 4 жовт. 2018
р.: офіц. текст. – Київ : Правова єдність : Алерта, 2018. – 312 с.
Відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу
України фізична особа, яка не досягла 14
років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові
правочини;
2) здійснювати особисті немайнові права
на результати інтелектуальної, творчої
діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе
відповідальності за завдану нею шкоду.
Цивільний кодекс України визначає
основні майнові права дитини, які
регулюються нормами цивільного,
сімейного, житлового законодавства та
іншими підзаконними актами.

8. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального
захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» : чинне
законодавство зі змінами та допов. станом на 1 черв. 2018 р. (офіц. текст) / Україна.
Закони. – Київ : Вид. Паливода А. В., 2018. – 32 с.
Цей Закон визначає
правові, організаційні, соціальні
засади та гарантії державної
підтримки дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського
піклування, а також осіб з їх
числа, і є складовою частиною
законодавства про охорону
дитинства.

9. Закон України «Про охорону дитинства». Конвенція про права дитини :
чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 2 квіт. 2018 р. (офіц.
текст) / Україна. Закони. – Київ : Вид. Паливода А. В., 2018. – 56 с.
Закон визначає охорону дитинства в
Україні як стратегічний
загальнонаціональний пріоритет, що має
важливе значення для забезпечення
національної безпеки України,
ефективності внутрішньої політики
держави, і з метою забезпечення
реалізації прав дитини на життя,
охорону здоров’я, освіту, соціальний
захист, всебічний розвиток та виховання
в сімейному оточенні, встановлює
основні засади державної політики у цій
сфері, що ґрунтуються на забезпеченні
найкращих інтересів дитини.

10. Про молодіжні та дитячі громадські організації : Закон України зі змінами
та допов. станом на 1 черв. 2018 р. від 01.12.1998 № 281-XIV : Дата
оновлення : 26. 11.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-14.
(дата звернення 25.05.2020).
Цей Закон визначає особливості
організаційних і правових засад
утворення та діяльності молодіжних і
дитячих громадських організацій та
державні гарантії забезпечення їх
діяльності.
Засновниками молодіжних та
дитячих громадських організацій
можуть бути громадяни України, а
також іноземці та особи без
громадянства, що перебувають в Україні
на законних підставах, які досягли 14-
річного віку.

11. Україна. Закони. Про освіту : закон України : станом на 1 лют. 2019 р. :
відповідає офіц. тексту. – Харків : Право, 2019. – 135 с.
Закон регулює суспільні відносини, що
виникають у процесі реалізації
конституційного права людини на освіту.
В Україні створюються рівні умови
доступу до освіти. Ніхто не може бути
обмежений у праві на здобуття освіти. Право
на освіту гарантується незалежно від віку,
статі, раси, стану здоров’я, інвалідності,
громадянства, національності, політичних,
релігійних чи інших переконань, кольору
шкіри, місця проживання, мови спілкування,
походження, соціального і майнового стану,
наявності судимості, а також інших
обставин та ознак.

12. Діяльність прокурора щодо захисту майнових та житлових прав дітей :
наук.-практ. посіб. / Генеральна прокуратура України, Нац. акад. прокуратури
України ; за заг. ред. В. Д. Войцишена. – Київ : ЦУЛ, 2018. – 714 с.
У науково-практичному посібнику
викладено основні засади організації
діяльності прокурора щодо захисту
майнових та житлових прав дітей;
визначено систему та компетенцію
органів державної влади й місцевого
самоврядування, що здійснюють
державну політику в цій сфері.
Видання розраховане на
працівників органів прокуратури,
викладачів і науковців, аспірантів та
студентів вищих юридичних навчальних
закладів.

13. Кудрявцева, О. М.
Конституційно-правові основи захисту прав дитини в Україні / О.
Кудрявцева. – Київ : Арт Економі, 2015. – 268 с.
Монографію присвячено
дослідженню проблем
конституційно-правових основ
захисту дитини в Україні.
Розкриваються сутність і зміст
категорій «конституційні права
дитини» та «конституційно-правові
основи захисту прав дитини»,
висвітлюється генезис утвердження
основних концептуальних підходів
до питання захисту конституційних
прав дитини у правовій доктрині та
практиці України.

14. Борисова, В.
Проблемні питання форм сімейного влаштування дитини, що
залишилася без батьківського піклування, за законодавством України / В.
Борисова // Право України. – 2019. – № 2. – С. 133–147.
Метою статті є аналіз сформованих у
доктрині права підходів до розуміння форм
влаштування дитини, позбавленої батьківського
піклування, на виховання, а також викладення
власного бачення подолання сирітства в Україні,
шляхом запровадження як легалізованих на
рівні закону сімейних форм влаштування таких
дітей, а вони є пріоритетними порівняно з
інтернатними формами, так і не пойменованих
сімейних форм виховання.
Автор обґрунтовує твердження, що кожна з
легалізованих форм сімейного виховання
(патронат, прийомна сім’я, дитячий будинок
сімейного типу) має свої особливості, однак
об’єднує їх те, що одним із елементів
фактичного складу їх виникнення є відповідний
договір: про патронат; про влаштування дітей у
прийомну сім’ю для виховання й спільного
проживання; про організацію діяльності
дитячого будинку сімейного типу.

15. Кружинська, Л. В.
Правове виховання дітей / Л. В. Кружинська // Бюл. М-ва юстиції
України. – 2019. – № 5. – С. 31–32.
Сучасна сім’я несе найбільшу
відповідальність за виховання дитини.
Саме вона має виконувати головне
завдання – забезпечувати матеріальні
та педагогічні умови для духовного,
морального, інтелектуального й
фізичного розвитку своїх дітей.
Конституційним обов’язком батьків
є утримання своїх дітей до
повноліття.
Законом України «Про освіту» на
батьків покладена відповідальність за
фізичне здоров’я та психічний стан
дітей, створення належних умов для
розвитку їхніх природних здібностей.

16. Кацюба, К.
Виконання юридичного обов’язку батьків піклуватися про своїх
повнолітніх дітей / К. Кацюба, М. Конюхова // Підприємництво, госп-во і
право. – 2019. – № 6. – С. 12–18.
Стаття присвячена аналізу проблем
цивільно-правових аспектів механізму
реалізації юридичного обов’язку батьків
утримувати своїх повнолітніх дітей. У
дослідженні проблематики автори
використовували законодавство України і
світову практику регулювання даних
відносин. Зазначено, що відповідно до
загальної світової практики батьки
зобов’язані утримувати дітей до досягнення
ними повноліття, але існують і винятки із
цього правила у передбачених
законодавством випадках.
Автори дослідили особливості
обов’язку батьків з утримання своїх
повнолітніх дітей і проблеми, які можуть
виникнути у разі спроби реалізації такого
права дитиною або одним із батьків.

17. Козак, О.
Особисті немайнові права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, при влаштуванні їх на виховання у прийомну сім’ю / О. Козак //
Підприємництво, госп-во і право. – 2019. – № 11. – С. 30–35.
У статті встановлено
недоцільність жорсткого
закріплення конкретного віку
дитини, з якого необхідно
враховувати її думки щодо
влаштування до прийомної сім’ї.
Розмежовано поняття «згода
дитини» і «думка дитини» у разі
влаштування її у прийомну сім’ю.
Констатується пріоритет особистих
прав прийомних дітей і похідний
характер майнових прав. Особисті
права прийомної дитини не мають
об’єктивно встановлених
законодавством меж, що свідчить
про їх абсолютність.

18. Бурлака, О.
Зарубіжний досвід соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, і можливості його використання в Україні / О.
Бурлака // Підприємництво, госп-во і право. – 2020. – № 1. – С. 60–64.
На основі аналізу
наукової літератури узагальнено
досвід Великої Британії,
Німеччини та Польщі щодо
соціального захисту дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського
піклування, та визначено
можливості його використання в
Україні.

19. Дякуємо за увагу!
Чекаємо вас за адресою:
вул. Соборна, 70, ІІІ поверх
E-mail: pravo@library.vn.ua
Телефон: +38 (0432) 59-20-55