А чи задумувались ви, скільки потрібно часу для розкладання речовин, які ми щодня викидаємо у смітник? Наприклад: паперовий рушник – 2–3 тижні, бананова шкірка – 3–4 тижні, паперовий пакет – 1 місяць, апельсинова шкірка – 6 місяців, коробка від молока – 5 років, недопалок – 10–12 років, гумова покришка або ж пластиковий контейнер – 50–80 років, одноразовий підгузок – 500 років, пластиковий пакет – 200–1000 років. Останнім часом усе гостріше постає питання щодо зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище. Тому нині тема утилізації відходів дуже актуальна. Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Рідній природі на допомогу». Запрошуємо до перегляду!

1. «Рідній природі
на допомогу»

2. Досвід України
Утилізація — це перероблення відходів з метою
раціонального використання.

3. 1. Сортуйте пакувальні матеріали згідно речовини, з якої
вони зроблені, та кладіть їх у відповідний контейнер.
2. Завжди намагайтеся зменшити об’єм пакувального матеріалу, який ви
викидаєте. Випустіть повітря із бляшанки чи пластикової пляшки та закрийте
їх кришечкою. Ущільніть папір та картон. Це допоможе значно підвищити
ефективність збору сортованого сміття.
3. Намагайтеся відокремити частини пакування,
вироблені із різних матеріалів: зніміть металеву
кришку із скляної пляшки, вийміть картонний
піддон із пластикового контейнеру для
харчових продуктів. Це дозволить обмежити
наявність сторонніх домішок у матеріалі, що
перероблюється, та збільшити кількість
відновлюваної сировини.
Завдяки сортуванню сміття можливо
повторно використовувати сталь,
алюміній, папір, деревину, пластик та скло.

4. 5. Зверніть увагу, що папір чи картон, зхабруднений рештками їжі
(наприклад, коробка з-під піци) є настільки ж шкідливим, як і
розчинники чи фарби. Не можна класти у бак для паперу касові чеки чи
використані серветки, оскільки це знижує якість сортування паперового чи
картонного сміття.
4. Перед тим, як покласти тару до відповідного
контейнера, очистіть її від решток їжі. Це
сприяє зменшенню кількості відходів, які
відправляють на звалища.
6. Не слід класти вироби з кераміки чи порцеляни,
дзеркала та лампочки до баку для скла, оскільки це
зведе нанівець ваші старання по роздільному
збору скляного сміття.

5. 9. У бак для збору пластику кладуться усі
види пластикової тари. Не слід класти
сюди інші предмети, навіть якщо вони
зроблені з пластику (іграшки, вази, невеликі
побутові прилади, канцелярське приладдя).
10. Пам’ятайте, що тару, виготовлену з
деревини, ящики з-під фруктів та вина, а
також невеликі коробки з-під сиру є тарою,
що підлягає переробці
7. Забезпечте правильне сортування алюмінієвої тари.
Крім алюмінієвих бляшанок, також кладіть у бак підноси
для їжі та тару з-під продуктів харчування, тюбики,
аерозольні балончики та алюмінієву фольгу.
8. Забезпечте правильне сортування металевої тари.
Кришки від пляшок та консервних бляшанок, бляшанки з-під риби,
аерозольні балончики, інші циліндричні ємності,
кроненпробки від різноманітних пляшок та ємностей.

7. Досвід Європи
Щоб встановити соціальну справедливість і зобов’язати саме тих, хто продукує
відходи, платити за них, а також стимулювати тих, хто випускає продукцію, з
якої утворюються відходи, впроваджувати більш екологічні підходи, європейці
придумали механізм розширеної відповідальності виробника. Його суть
полягає в тому, що виробники зобов’язані закладати у свою продукцію певну
частину коштів на збір та утилізацію використаної продукції, а потім за ці
кошти організувати збір відходів та їх утилізацію.

8. За таким механізмом також утилізують небезпечні відходи в медицині
(шприци, крапельниці, медикаменти), а також використані оливи та
мастила, що є небезпечними для довкілля. В деяких країнах, наприклад
Німеччині, завдяки цьому механізму впроваджена депозитарна система
збору тари, де у вартість продукції включається не лише ціна на
переробку, а й кошти, які повертаються користувачу після того, як він
поверне тару.

9. Швеція вже є лідером в області екологічних ініціатив (завдяки, не в
останню чергу, своїм електричним дорогам) і планує стати на 100%
вільною від використання викопного палива до 2050 року. Але країна не
зупиняється на досягнутому.
Так, Швеція переробляє 99% відходів, і тільки 1% надходить на звалища.
Процес, званий “відходи в енергію” (waste-to-energy), дозволяє
отримувати стійку електрику практично з будь-якого сміття.

10. З 4,4 млн тонн побутових відходів, які щорічно
утворюються в країні, 2,2 млн тонн перетворюються в
енергію з використанням технології waste-to-energy
(WTE), повідомляє Global Citizen. Сміття, що
надходить на WTE-заводи, спалюється для одержання
пари, яка потім використовується для обертання
турбін та вироблення електроенергії. Швеція є
настільки успішною у практиці поводження з
відходами, що вона фактично імпортує 800 000 тон
сміття з сусідніх країн на свої 32 сміттєпереробні
заводи.

11. Сміття в мистецтві
Апсайлінг (англ. – upsycling) – це
перетворення старих речей та сміття у нові,
потрібні вироби чи у витвори мистецтва.
Старі джинси стають новою сукнею,
пластикові коробочки – меблями.

15. Меблі власними руками

19. Список літератури:
• Гетьман, В. І. Сучасний стан проблеми відходів: небезпека для життя
/ В. І. Гетьман // Довкілля та здоров’я. – 2014. – № 2. – С. 45–50.
• Глобус // Наук. світ. – 2010. – № 6. – С. 11.
• Гуменюк, Г. Д. Будущее пластмасс : способы переработки
пластмассовой тары / Г. Д. Гуменюк, А. В. Войтюк //
Мир упаковки. – 2014. – № 6. – С. 42–45.
• ЕКОтрансформація: досягнення в сфері «еко»,
складнощі року, що минає, та головні завдання
на 2018 рік // Екологія підприємства. – 2017. –
№ 12. – С. 6–13.
• Анцибор, Д. В. «Сортуй правильно – змінюй світ на
краще» / Д. В. Анцибор // Вихов. робота в шк. – 2017. – №
10. – С. 31–34.
• Волошина, І. В. Переробка сміття, що містить пластик
(огляд) / І. В. Волошина // Теплофізика та теплоенергетика.
– 2019. – № 3. – С. 90–98.

20. • Жук, А. Роздільне збирання відходів в реаліях
України / А. Жук // Надзвичайна ситуація. – 2018.
– № 4.– С. 49.
• Заборона на захоронення відходів: чи запрацює з
2018 року? Прогноз експертів // Екологія
підприємства. – 2018. – № 1. – С. 60–63.
• Мороз, О. Сортування побутових відходів: поетапна
діяльність ОМС (частина 2) / О. Мороз // Місцеве
самоврядування. – 2019. – № 8. – С. 75–79.
• Мороз, О. Сортування побутових відходів: що
можуть зробити ОМС (частина 1) / О. Мороз //
Місцеве самоврядування. – 2019. – № 7. – С. 71–75.
• Таранцова, А. Успішний кейс РВВ : про проект
роздільного збирання побутових відходів на
прикладі міста Вишгорода / А. Таранцова //
Екологія підприємства. – 2018. – № 12. – С. 66–70.
• Липовецька, Н. Майбутнє – за роздільним сортуванням сміття /
Н. Липовецька // Діловий вісн. – 2013. – № 3. – С. 16–17.

21. • Теліженко, О. М. Розроблення системи
сортування твердих побутових відходів на основі
індивідуального збирання ресурсно-цінних
фракцій за телефонним викликом / О. М.
Теліженко, Т. І. Шевченко // Екол. вісн. – 2013. –
№ 5. – С. 23–24.
• Управління відходами – 2017: 50 головних запитань.
Міжнародний досвід. Практика України. Частина 1 //
Екологія підприємства. – 2017. – № 10. – С. 26–43.
• Цікаві факти про переробку відходів // Біологія. – 2014.
– № 14. – С. 31–43.
• Яриш, П. Чи будемо добрими учнями у вивченні і
впровадженні в нашій країні зарубіжного досвіду
щодо збирання, сортування та утилізації відходів
упаковки / П. Яриш // Харч. і перероб. промисловість. –
2002. – № 2. – С. 8–9.
• Тетеньова, І. О. Гігієнічна оцінка сучасних технологій поводження
з твердими побутовими відходами та можливість впровадження їх в
Україні / І. О. Тетеньова // Довкілля та здоров’я. – 2017. – № 3. – С. 49–54.

22. Дякую за увагу!
Підготувала: зав. сектору журнальної періодики
Мазур Т. М.
Дизайн: зав. сектору електронних комунікацій та
баз даних
Пашкова О. А.