«Методика вивчення мотивації до навчання у учнів», виступ Липчак О.В. на педраді

1. «Методика вивчення мотивації до навчання у учнів»
виступ завідувача бібліотеки Липчак О.В.
на педагогічній раді
Слайд 1. Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителю радість, щоб
повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну
повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідження…
Тут знахідки, відкриття, радощі і прикрощі.
В.О. Сухомлинський
Слайд 2. Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від
стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей,
пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання.
Слайд 3. Сучасна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт,
що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі
навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі цієї
навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання.
Мотивація – це процес спонукання людини до діяльності з метою досягнення
особистих цілей, колективних та суспільних.
Слайд 4. Старшокласники мають досить великий досвід знаходження та
діяльності в шкільному співтоваристві, і, відповідно, випробували тривалий вплив
загальношкільного виховного поля. Тому вони стають головними носіями
культури, цінностей, традицій школи.
Щоб дослідити процес формування мотивації до навчально – пізнавальної
діяльності, я запропонувала шкільному психологу провести анкетування серед
учнів 11 класу.
Результати анкетування дали змогу отримати інформацію про стан сформованості
мотивації до навчання.
Слайд 9. 3 учня - зовнішній мотив навчання : навчання залежить від зовнішніх
умов(самопочуття, настрою, загальної атмосфери класу).
4 учня – навчальний мотив: внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує
залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність.
1 учень – соціальний мотив: прагнення особистості шляхом навчання утвердити
свій соціальний статус у суспільстві, певному соціальному колективі.
1 учень – навчання не потрібне. Навчається за примусом батьків. До школи ходить
заради спілкування з однокласниками.

2. Слайд 10. Як бачимо, існує органічний взаємозв’язок між мотивацією і рівнем
професійної компетентності педагогічних кадрів, від яких, в основному, і
залежить створення якісної національної освіти.
І тому анкетування учнів 10– 11-их класів (25 осіб ) проводилось з метою
визначення ставлення вчителів до дітей, об’єктивності оцінювання та
викладацьких умінь педагогів.
Результати анкетування наведені в наступних діаграмах:
Слайд 18. Із отриманих результатів можемо зробити висновки, що більшість
учнів вважають:
1) знання, які вони отримують у школі є інколи цікавими - 80%;
2) навчання у школі є обов’язком – 76%;
3) історія, інформатика, хімія, біологія, київщинознавство, українська мова і
література –це уроки, на яких найбільше використовуються інноваційні
підходи;
4) учителі в ставленні до учнів не завжди справедливі -68%;
5) учителі в ставленні до учнів інколи реалізують індивідуальний підхід -64%;
6) пояснюють свій матеріал зрозуміло – 56%;
7) в оцінюванні знань учнів учителі об’єктивні – 64%;
8) більшість учнів задовольняє викладання у школі - 52%;
9) у більшості не виникає конфліктів із учителями -72%.
Слайд 19: Таким чином, найважливішою якістю нового педагога має бути
неповторний почерк, особиста філософська доктрина, прагнення до
самореалізації. І в даному контексті сам учитель, стає найважливішим
інноватором, головним мотивом якого має бути така установка: «я» повинен
досягнути успіху, щоб його досягли учні, а учні повинні досягнути успіху, щоб
його досягли держава і суспільство.
І як тут не процитувати такі рядки:
Нема жахливішої роботи, ніж учительська,
Нема виснажливішої роботи від учительської,
Де нерви паляться, мов хмиз сухий,
Де серце рветься в клекоті і чаді.
Але нема щасливішої долі,
Коли Людина з Твоїх рук, Учителю,
Іде у світ – на краплю світ людніє.
І.Драч «Дума про вчителя»