Este documento discute la teoría del caso en el nuevo Código Procesal Penal peruano. Brevemente describe que el sistema es acusatorio y adversarial, con roles separados para el fiscal, defensor y juez. Luego explica que la teoría del caso es la visión estratégica del litigante sobre los hechos relevantes, la ley aplicable y las pruebas. Finalmente, ofrece consejos sobre cómo construir una teoría del caso sólida, incluyendo la identificación de hechos, teorías legales, proposiciones fácticas
Dokumen tersebut membahas mengenai hukum acara perdata di Indonesia, mencakup pengertian dan sumber-sumber hukum acara perdata, asas-asas yang diterapkan dalam hukum acara perdata seperti asas sidang terbuka untuk umum dan asas mendengar kedua belah pihak, serta tata cara pengajuan tuntutan hak, proses pemeriksaan perkara di pengadilan, dan putusan hakim beserta pelaksanaannya.
Este documento discute la teoría del caso en el nuevo Código Procesal Penal peruano. Brevemente describe que el sistema es acusatorio y adversarial, con roles separados para el fiscal, defensor y juez. Luego explica que la teoría del caso es la visión estratégica del litigante sobre los hechos relevantes, la ley aplicable y las pruebas. Finalmente, ofrece consejos sobre cómo construir una teoría del caso sólida, incluyendo la identificación de hechos, teorías legales, proposiciones fácticas
Dokumen tersebut membahas mengenai hukum acara perdata di Indonesia, mencakup pengertian dan sumber-sumber hukum acara perdata, asas-asas yang diterapkan dalam hukum acara perdata seperti asas sidang terbuka untuk umum dan asas mendengar kedua belah pihak, serta tata cara pengajuan tuntutan hak, proses pemeriksaan perkara di pengadilan, dan putusan hakim beserta pelaksanaannya.
How to Make Awesome SlideShares: Tips & TricksSlideShare
Turbocharge your online presence with SlideShare. We provide the best tips and tricks for succeeding on SlideShare. Get ideas for what to upload, tips for designing your deck and more.
О. А. Банчук, І. О. Дмитрієва, Л. М. Лобойко, З. М. Саідова. — К.: «Арт-Дизайн», 2014. — 49 с.
У звіті проаналізовані неформальні практики, які склалися під час застосування нового КПК України від 13 квітня 2012 року. Звіт складено на підставі інформації, отриманої внаслідок проведених інтерв'ю з учасниками кримінальних проваджень (адвокатами, прокурорами, суддями), соціологічних і експертних опитувань, вивчення судової практики, публікацій у ЗМІ й аналізу фахових публікацій.
Це видання здійснене завдяки фінансовій підтримці Програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів та Програми реформування кримінального судочинства та боротьби з корупцією Департаменту юстиції США Посольства США в Україні (OPDAT).
2. План
1. Поняття і види доказів в цивільній
справі. Належність та допустимість
доказів.
2. Доказування в цивільній справі,
його елементи та стадії.
3. Засоби доказування в цивільному
процесі.
4. Забезпечення доказів.
3. Нормативно-правові акти
• Конституція України. Прийнята на V сесії
Верховної Ради України 28 червня 1996 року //
Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
• Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-
ІV від 18 березня 2004 р. // ВВР. – 2004. - № 40-41,
42. – Ст. 492.
• Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року
№ 435-IV // ВВР. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
• Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10 січня
2002 р. // ВВР. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135 (із
змінами).
• Про міжнародне приватне право. Закон України
від 23 червня 2005 р. № 2709-ІV // ВВР. – 2005. - №
32. – Ст. 422.
• Конвенція про правову допомогу та правові
відносини в цивільних, сімейних та кримінальних
справах. Міжнародна угода від 22 січня 1993 р.
Ратифіковано Україною 10 листопада 1994 року №
240/94 ВР.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду
України
• Про застосування Конституції
України при здійсненні правосуддя.
Постанова Пленуму Верховного
Суду України від 1 листопада 1996
року № 9.
5. 1. Поняття і види доказів в цивільній справі.
Належність та допустимість доказів
• доказами з цивільної справи є будь-
які фактичні дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність
обставин, що обґрунтовують вимоги і
заперечення сторін та інших
обставин, які мають значення для
вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК).
6. Докази в цивільному процесі характеризуються
ЗМІСТОМ
ПРОЦЕСУАЛЬНОЮ
ФОРМОЮ
ВСТАНОВЛЕНИМ
ПРОЦЕСУАЛЬНИМ
ПОРЯДКОМ
7. За джерелом їх одержання
судом докази поділяються на:
ОСОБИСТІ ЗМІШАНІРЕЧОВІ
8. В залежності від зв' язку доказів
із обставинами, що підлягають доказуванню
(за зв'язком із предметом доказування)
ПРЯМІ НЕ ПРЯМІ
9. В залежності від способу утворення
(процесу формування)
ПЕРВИННІ ПОХІДНІ
10. В залежності від мети доказування
ОСНОВНІ ПРОТИЛЕЖНІ
(КОНТРДОКАЗИ)
11. Крім того, за змістом докази можуть бути
безпосередніми та посередніми;
залежно від характеру отриманої суб'єктом
вживання інформації докази можуть бути
перепрацьованими (концентрованими) та
звичайними;
в залежності від методів виявлення докази
можуть бути безпосередніми та
опосередкованими.
12. Стаття 58 ЦПК встановлює правила належності
доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо
предмета доказування.
2. Сторони мають право обгрунтовувати належність
конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або
заперечень.
3. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються
предмета доказування.
Належність доказів – правова категорія, яка
свідчить про взаємозв'язок доказів з
обставинами, що підлягають встановленню як
для вирішення всієї справи, так і для здійснення
окремих процесуальних дій.
13. Стаття 59 ЦПК визначає правила
допустимості доказів:
1. Суд не бере до уваги докази, які одержані
з порушенням порядку, встановленого
законом.
2. Обставини справи, які за законом мають
бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись
іншими засобами доказування.
14. Недопустимими є докази:
• а) одержані з порушенням порядку,
встановленого законом;
• б) які походять з інших засобів доказу
вання, ніж ті, що визначені законом для
підтвердження певних обставин.
15. 2. Доказування в цивільній справі: його
елементи та стадії
• Судове доказування – це діяльність
учасників цивільного процесу при
визначальній ролі суду з надання,
збирання, дослідження й оцінки доказів
з метою встановлення з їх допомогою
дійсних обставин справи, прав і
обов’язків сторін.
16. Судове доказування поєднує в собі
дві взаємопов'язані складові:
ПІЗНАВАЛЬНУ
(РОЗУМОВУ)
ПРАКТИЧНУ
(ПРОЦЕСУАЛЬНУ)
17. Суб'єктами доказування у цивільному
процесі є
• суд
• особи, які беруть участь у справі, та інші
учасники процесу, які мають матеріально
правову та процесуальноправову
заінтересованість у вирішенні справи і які
відповідно до своїх процесуальних прав
та обов'язків вчиняють дії, що мають
значення для вирішення справи
18. Об'єктами доказування
• є обставини, що підлягають
встановленню для вирішення справи
або певної процесуальної дії.
20. 3. Засоби доказування
цивільному процесі
• Засоби доказування. Доказами з цивільної
справи є фактичні дані, які отримані в
установленій законом процесуальній формі.
Фактичні дані (докази) суд одержує з певних
джерел, що називаються у законі засобами
доказування.
• Засоби доказування є зовнішнім вираженням
доказів, їх також називають джерелами
доказів, тобто джерелами, з яких суд отримує
фактичні дані (докази).
21. перелік засобів доказування
(ч. 2 ст. 57 ЦПК):
• пояснення сторін, третіх осіб, їхніх
представників, допитаних як свідків;
• показання свідків;
• письмові докази;
• речові докази, зокрема звуко і
відеозаписи;
• висновки експертів.
22. 4. Забезпечення доказів
• забезпечення доказів передбачає
вжиття судом невідкладних заходів
щодо закріплення у визначеному
процесуальному порядку фактичних
даних з метою використання їх як
доказів при розгляді цивільних справ.
23. Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК способами
забезпечення судом доказів є:
• допит свідків;
• призначенням експертизи;
• витребування та (або) огляд доказів,
у тому числі за їх
місцезнаходженням.