1. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

2. План
• Судовий розгляд як інститут цивільного
процесуального права і стадія
цивільного процесу.
• Судове засідання – процесуальна форма
розгляду цивільних справ.
• Ускладнення в процесі судового
розгляду цивільних справ.
• Фіксування цивільного процесу.
• Заочний розгляд справи. Умови і
порядок проведення заочного розгляду
справи.

3. Нормативно-правові акти
• Конституція України. Прийнята на V
сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року // Відомості ВРУ. –
1996. - № 30. – Ст. 141.
• Цивільний процесуальний кодекс
України № 1618-ІV від 18 березня
2004 р. // ВВР. – 2004. - № 40-41, 42. –
Ст. 492.

4. Постанови Пленуму
Верховного Суду України
• Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя. Постанова
Пленуму Верховного Суду України від 1
листопада 1996 року № 9.
• Про застосування норм цивільного
процесуального законодавства при
розгляді справ у суді першої інстанції.
Постанова Пленуму Верховного Суду
України від 12 червня 2009 р. № 2.
• Про судове рішення у цивільній справі.
Постанова Пленуму Верховного Суду
України від 18 грудня 2009 р. № 14.

5. 1.Судовий розгляд як інститут цивільного
процесуального права
і стадія цивільного процесу
• Судовий розгляд як інститут цивільного
процесуального права – це система норм,
що регулюють суспільні відносини між судом
та іншими учасниками процесу і діяльність
суду та інших учасників процесу, спрямовану
на розгляд і вирішення цивільно-правових
спорів.
• Судовий розгляд як стадія цивільного
процесу – це система процесуальних дій
суду та інших учасників процесу,
спрямованих на розгляд і вирішення
цивільно-правового спору по суті.

6. Цивільні справи розглядаються та
вирішуються судом першої інстанції
протягом розумного строку, але не більше
двох місяців з дня відкриття провадження у
справі, а справи про поновлення на роботі,
про стягнення аліментів – одного місяця. У
виняткових випадках за клопотанням
сторони, з урахуванням особливостей
розгляду справи, суд ухвалою може
подовжити розгляд справи, але не більше як
на один місяць (ст. 157 ЦПК).
Судове засідання є процесуальною формою
судового розгляду.

7. 2.Судове засідання – процесуальна форма розгляду
і вирішення цивільних справ
• Розгляд судом цивільної справи
відбувається в судовому засіданні з
обов’язковим повідомленням осіб,
які беруть участь у справі. Судове
засідання проводиться в спеціально
обладнаному для цього приміщенні
суду – залі засідань в призначений
день і час (ст. 158 ЦПК).

8. Роль головуючого в судовому засіданні.
Головуючий керує ходом судового засідання,
забезпечує додержання послідовності і порядку
вчинення процесуальних дій, здійснення
учасниками цивільного процесу їх процесуальних
прав і виконання ними обов’язків, спрямовує
судовий розгляд на забезпечення повного,
всебічного та об’єктивного з’ясування обставин
справи, усуваючи із судового розгляду все, що не
має істотного значення для вирішення справи.
Головуючий наділений повноваженнями вживати
необхідних заходів для підтримання в судовому
засіданні належного порядку, розглядати
клопотання та інші звернення.

9. Судове засідання з розгляду цивільної
справи складається з чотирьох частин:
підготовча
ухвалення і
проголошення
рішення
розгляд справи по суті –
дослідження
обставин справи і
перевірка
їх доказами
судові дебати

10. Відповідно до ст. 214 ЦПК у нарадчій кімнаті при
ухваленні рішення суд вирішує такі питання:
• чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися
вимоги і заперечення сторін, та якими доказами
вони підтверджуються;
• чи є інші фактичні дані (пропущення строку
позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
• які правовідносини сторін випливають із
встановлених обставин;
• яка правова норма підлягає застосуванню до цих
правовідносин;
• чи слід позов задовольнити або в позові
відмовити;
• як розподілити між сторонами судові витрати;
• чи є підстави допустити негайне виконання
судового рішення;
• чи є підстави для скасування заходів забезпечення
позову.

11. 3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних
справ
Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ
можливі в процесуальних формах:
тимчасового припинення
провадження у справі
закінчення провадження
у справі без ухвалення
судового рішення

12. Перерва в судовому засіданні – це відстрочка
розгляду справи на короткий час у зв’язку з вирішенням
окремих процесуальних питань, а також у зв’язку з
необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в
обідню перерву, нічний час, святкові та вихідні дні.
Відкладення розгляду справи полягає в перенесенні
розгляду справи у зв’язку з неможливістю його
проведення на відносно тривалий час із призначенням
конкретного дня нового судового засідання (ч. 2 ст. 191
ЦПК).

13. Зупинення провадження у справі поділяється на:
Обов'язкове Не обов'язкове

14. Закриття провадження у справі –
форма закінчення розгляду цивільної
справи без ухвалення рішення суду,
наслідком якого є неможливість
повторного звернення до суду з тотожним
позовом. Закриття провадження у справі
відбувається за наявності підстав, які
свідчать, що процес виник неправомірно
або таким є його продовження.

15. Обставини, які свідчать про відсутність у
заявника права на пред’явлення позову:
• справа не підлягає розгляду в порядку цивільного
судочинства;
• набрали законної сили рішення суду або ухвала
суду про закриття провадження у справі у зв’язку з
відмовою позивача від позову або укладенням
мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з
приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав;
• є рішення третейського суду, прийняте в межах
його компетенції з приводу спору між тими самими
сторонами, про той самий предмет і з тих самих
підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у
видачі виконавчого листа на примусове виконання
рішення третейського суду або повернув справу на
новий розгляд до третейського суду, який ухвалив
рішення, але розгляд справи у тому самому
третейському суді виявився неможливим.

16. Обставини, що виникають після відкриття
провадження у справі та свідчать про усунення
спору або неможливість подальшого провадження
у справі:
• позивач відмовився від позову і відмова
прийнята судом;
• сторони уклали мирову угоду і вона визнана
судом;
• померла фізична особа, яка була однією із
сторін у справі, якщо спірні правовідносини
не допускають правонаступництва;
• ліквідовано юридичну особу, яка була
однією із сторін у справі.

17. Підстави залишення заяви без розгляду
умовно поділяють на дві групи:
обставини, які свідчать про
недотримання заявником
передумов права
на пред’явлення
позову
Обставини, які виникають
після відкриття
провадження у справ
і та свідчать про усунення
спору або про неможливість
подальшого провадження
у справі

18. 4. Фіксування цивільного процесу
• Фіксування судового засідання
технічним засобом здійснює секретар
судового засідання або за
розпорядженням головуючого інший
працівник апарату суду.

19. У журналі судового засідання
зазначаються такі відомості:
• 1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
• 2) найменування суду, який розглядає справу,
прізвище та ініціали судді, секретаря судового
засідання;
• 3) справа, що розглядається, імена
(найменування) сторін та інших осіб, що беруть
участь у справі;
• 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
• 5) назва процесуальної дії;
• 6) час вчинення процесуальної дії;
• 7) інші відомості, визначені ЦПК (ч. 2 ст. 198 ЦПК)

20. Про кожну окрему процесуальну дію,
проведену поза судовим засіданням,
складається протокол, який є
процесуальним документом, у якому
зазначається порядок та результат
вчинення відповідної процесуальної дії.
При складанні протоколу можуть
застосовуватися технічні засоби (ст. 200
ЦПК).

21. 5. Заочний розгляд справи. Заочне
рішення
• Заочний розгляд справи (ст. 224-233
ЦПК) – це форма судового розгляду
цивільної справи за відсутності
відповідача, який не з’явився до суду
без поважних причин, з наданням йому
права звернутися із заявою про
перегляд рішення по справі судом, який
його ухвалив.

22. Процесуальний закон передбачає наявність
чотирьох умов для заочного розгляду справи:
1) неявка відповідача
2) належне його
повідомлення
4) згода позивача
3) відсутність поважних
причин неявки

23. Заочний розгляд справи не може відбутися:
• 1) за відсутності у справі відомостей про вручення
відповідачу повідомлення про судове засідання;
• 2) у разі участі у справі кількох відповідачів, якщо у
судове засідання з’явиться хоча б один з
відповідачів;
• 3) у разі зміни позивачем предмета або підстави
позову, зміни розміру позовних вимог, у зв’язку з чим
суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про
це відповідача;
• 4) у разі явки в судове засідання представника
відповідача;
• 5) за наявності заяви відповідача про розгляд справи
за його відсутності, оскільки при надходженні до суду
такої заяви сторона вважається присутньою у залі
судового засідання;
• 6) якщо відповідач у своїй заяві просить відкласти з
якихось причин судове засідання і заперечує проти
ухвалення заочного рішення, навіть якщо суд визнає
причину неявки неповажною