2. Іспанська кухня поділяється на регіональні кухні. І кожна з
них має свої особливості. Адже вони напряму залежать від
того, які продукти використовуються для приготування
страв.
Іспанія - півострів, оточений двома морями. І, природно,
мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою.
Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що
виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку
ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія - гориста країна.
Тут - свої продукти. В іспанській кухні дуже мало молочних
продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на
маслиновій олії. Іншими загальними ознаками іспанської
кухні є вживання яєчних десертів та винятково білого
пшеничного хліба.
3. Чуррос – іспанські пончики
з заварного тіста, які
прийнято їсти обмокнувши в
шоколад. Саме з них
починають свій ранок
мешканці Мадриду. В
кав'ярнях Мадриду до них
подають стакан води
безкоштовно. А якщо їх
приготувати більшого
розміру вони міняють назву
на поррас. Й тоді їх можна
фарширувати шоколадом
чи ванільним кремом.
Класичний рецепт чуррос,
як стверджує Хорхе
Молінера, це вода та
борошно, а інші
інтерпретації з молоком та
яйцями – це вже
вдосконалений підхід.
4. Туррон (turron) в перекладі з іспанської
означає нуга. Це традиційні іспанські
різдвяні солодощі, які готують з меду,
білків або жовтків, різноманітних горіхів. З
листопада прилавки ломляться від
усіляких турронів — мигдальні, жовткові,
шоколадні, з цукатами, з праліне, з
повітряним рисом, всіх не злічити! Іспанці
кажуть, що немає на світі такої жінки, яка
спробувавши смак справжнього
іспанського туррона з шампанським, не
погодиться на будь-які Ваші авантюри.
5. Канарські острови є автономною
областю Іспанії і мають дві столиці.
Кухня Канарських островів також має
свої особливості. Вона славиться
своїми соусами mojo picon (у перекладі
— «гостре макання»). На Канарах у
кожної господині свій секрет
приготування цього соусу, тому
варіантів дуже багато, хоча основа одна
— оливкова олія, винний оцет, гострий
перець.
6. ФАЛАН
Історія флану сходить до епохи Римської імперії, де він
називався «tyropatina». Дуже популярний в середні
віки.Випікався пиріг із здобного тіста, яке при випічці в
формі сильно піднімалося, здувалося міхуром, а в
середині його утворювалися порожнечі. Потім це здуття
зрізалося, порожнина підчищувалася і заповнювалася
солодкими фруктовими та іншими начинками. З якимись
начинками торти допікалися кілька хвилин, з якимись —
лишались холодними.У перекладі з давньо-французького
«флан» означає плаский пиріг, по-іспанськи —
altoalemana flado. Залежно від начинки флани подавалися
або як закуска, або як десерт.Рецептів фланів дуже
багато, на будь-який смак.В Іспанії та у Франції флан має і
ще одне значення — десерт крем-карамель.
7. В'ялені помідори—
закуска чи то домашня
заготівля, популярна як
в Іспанії, так і в Італії.
Якщо для іспанців -це
перш за все додаток до
м'яса, риби і салатів,
сировину для соусів, то
італійці споживають її
як антипасту.
8. Сангрія є одним з найпопулярніших
слабоалкогольних напоїв в Іспанії, на
основі червоного вина з додаванням
шматочків фруктів і цукру. Сангрію можна
приготувати з найрізноманітніших
інгредієнтів. Смакові якості напою можуть
значно варіюватися в залежності від виду
фруктів використаних при приготуванні.
Деякі також додають газовану воду,
надаючи напою ігристості. Інші взагалі
готують сангрію на основі білого вина.
Влітку рекомендується подавати напій
добре охолодженим, взимку — підігрітим,
засмаченим корицею, гвоздикою і
мускатним горіхом. У зв'язку з відсутністю
традиційно суворого рецепту сангрію
іноді називають «винною окрошкою», на
що мимоволі наштовхує її вигляд: велика
ємність із сумішшю льоду, цитрусових і
червоного вина.
9. Паелья а— «пательня, сковорода») —
іспанська (валенсійська) страва
найчастіше з рису, або маленьких
макаронних ріжків, з доданням
шафрану та оливково олії . Паелья
може бути рибною або м'ясною, з
морських продуктів або м'яса птиці,
рідше змішаною. Існує багато
різновидів цієї страви. Основний час
тушкування паельї приходиться на
приготування соусу. Потім в цьому соусі
смажиться або вариться рис та інші
овочі, до яких потім
додаються криветки, устриціі та
різноманітні спеції.
10. фабада — іспанське ситне бобове стю, що виникло та
найчастіше зустрічається в автономному
співтоваристві Астурія, проте поширене на території всієї
Іспанії та у світових ресторанах іспанської
кухні. Консервовану фабаду продають в супермаркетах
країни.
Фабада є гострою та ситною стравою, через що її
здебільшого споживають у зимовий період та як найбільшу
страву дня — під час обіду. Зазвичай її подають як стартер,
проте вона може бути й основною стравою. В основному
фабаду подають разом з хлібом,
астурійським сидром чи червоним вином.
11. Тортилья — тонкий
коржик
з кукурудзяного або пшен
ичного борошна, що
вживається в їжу
головним чином
в Мексиці, США,
країнах Центральної
Америки та Канаді. У
Мексиці тортилья —
національна страва.
12. Чорі́со, або чорізо — національна
страва іспанської, галісійської та
португальської кухонь, ковбаски зі
свинини зі спеціями. Смак ковбасок є
специфічним через різкий характерний
запах. Серед багатьох видів чорісо
(чорізо) найпопулярнішими є chorizos
con chili або chorizos con pimiento, тобто
ковбаски з червоним
перцем (паприкою).
13. Та́пи або (тільки в
множині) та́пас —
в Іспанії закуска, що
подається в барах
до пиваабо вина. Це
можуть бути горішки,
чипси чи оливки або
самостійні страви:
наприклад, «пінчо
моруно» (шашлик з
свинини), або «пінчос
доностьяррас» в Сан-
Себастьяні (багато різних
холодних та гарячих
закусок).
