В Україні звикли покладати надії на те, що вирішення наших проблеми залежить від Європи і сподіватися, що санкції – вагомий важіль впливу на країну агресора. 樂Але чи так це? Для чого насправді були запроваджені санкції проти Росії та чому більша частина санкційних пакетів втратили свою ефективність і суттєво не вплинули на економічну та політичну ситуацію у Росії? Пропонуємо Вам декілька важливих висновків доповіді від наших експертів: ✔️Санкції були запроваджені ще до анексії Криму та окупації Донбасу, а отже не обов'язково залежать від ситуації в Україні, як багато хто думає. ✔️Цілі та мотивації різних країн, що запроваджували санкції, різні, і Україна має виробити до них різний підхід, а не один. ✔️Росія взяла курс на поступове послаблення або скасування санкцій через зближення з Європою та демонстрацію "прогресу" у питаннях Донбасу. Послаблення санкційного тиску очікується до 2024-2026 років.

4. 2 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Доповідь присвячено спробі розібратися в одній-єдиній темі – у механізмі санкційного тиску на Російську
Федерацію. Ця тема стабільно потрапляє на перші шпальти національних ЗМІ ось уже шостий рік, а санкції
навіть стали одним зі стовпів зовнішньополітичної активності України після 2014 року. Питання впроваджен-
ня санкцій проти РФ є предметом обговорення на різних рівнях — від побутових розмов про політику до
виступів представників політичних еліт і керівників низки держав. Санкції — один із головних елементів
ширшої теми — «протистояння з Росією».
Говорячи про тиск на Росію в питаннях Криму і Донбасу, депутати Верховної Ради, члени уряду і навіть пре-
зидент країни впродовж останніх 5 років заходами впливу називали насамперед подовження наявних або
впровадження нових санкцій. Ці обмеження стали основою державних комунікацій з теми війни з Росією, і
як для внутрішньої, так і для зовнішньої аудиторії. Часто це призводило до гіперболізації санкційного меха-
нізму, через що його значення в житті країни та населення суттєво переоцінювалося.
У суспільстві доволі швидко сформувалася впевненість у тому, що «санкції Заходу» — це універсальний і
надзвичайно дієвий інструмент тиску, який змусить керівництво РФ піти на певні поступки в питаннях Дон-
басу та Криму, а в ідеалі ще й повернути ці території Україні, відшкодувавши завдану матеріальну шкоду.
У протилежному разі, за такою логікою, Російську Федерацію очікує неминучий економічний колапс уже
найближчим часом.
Можна стверджувати, що на певному етапі в українському суспільстві виник міф про санкції Заходу, що
спирався на 4 ключові тези:
Існує коаліція розвинених держав, які готові тиснути на Росію з причин, безпосередньо
пов’язаних із подіями в Україні.
Війна в Україні, анексія Криму й пов’язані з ними події в пріоритеті тем міжнародної полі-
тики, бо мають моральну перевагу над усіма іншими.
Надзвичайно успішна українська зовнішня політика спромоглася забезпечити тези 1 і 2,
значно підвищивши свою ефективність через пробудження інтересу до України з боку
інших держав.
Санкції — це той ефективний механізм тиску, що змушує Російську Федерацію йти на по-
ступки в українському питанні. Через їх подовження Кремль вимушено балансує на межі
економічного колапсу, що веде до стрімкого погіршення якості життя пересічних росіян.
Вступ
Теза №1
Теза №2
Теза №3
Теза №4

5. 3
Частково ці тези мають право на існування. Зокрема, 2014 року «українське питання» перебувало в пер-
шій трійці міжнародного порядку денного, і справді згуртувало кілька провідних країн у тиску на Росію.
Це дало можливість українській владі заявити про зовнішньополітичні перемоги і прогнозувати падіння
рівня доходів росіян, зниження обсягів експорту, обвал національної валюти та решта процесів, які мали
б підштовхнути Москву до зміни політичного курсу, а можливо, навіть до «палацового перевороту», який
здійснили б олігархи з близького оточення Володимира Путіна, незадоволені санкціями, що завдавали
удару по їхньому бізнесу.
Переможні реляції створили міф. Міф створив запит, виставив рамку майбутніх перемог. Звісно, україн-
ському уряду нічого не залишалось, як підтримувати видимість успіхів (заради подовження власного по-
літичного життя), попри те, що вже на 2016 рік українське питання посунулося на периферію міжнародної
політики із ТОП 5 порядку денного ЄС і США. А російська економіка адаптувалася після першого шоку від
санкцій і почала змінюватися під нові умови.
На жаль, змушені констатувати, що цей міф, поза всім іншим, завадив побачити реальні механізми санк-
ційного тиску, зрозуміти мотивацію держав, що вдаються до таких механізмів впливу на Росію. Це означає,
що ми самі себе позбавили можливості впливати на процеси, використовувати їх собі на користь у полі-
тичному та економічному аспектах. І головне — ми обмежили себе в прогнозуванні ситуації, можливості
створювати власні алгоритми дій, що враховують мотивацію і поточний стан ключових гравців. Міфи по-
роджують викривлене сприйняття реальності, а це є причиною помилкових рішень і неправильної комуні-
кації, що кінець кінцем призвело до колапсу зовнішньої політики. Почасти це і спровокувало вищезгадану
маргіналізацію санкційної теми України на міжнародній арені.
Прикро, адже санкції завжди були дієвим інструментом, ефект від якого, якщо застосовувати їх грамотно,
змінює баланс сил у перспективі 10–15 років. За таких обставин більшість санкційних інструментів малое-
фективні з позиції впливу «тут-і-тепер», окрім перших 2–3 років «санкційного шоку».
Цей документ — одна з перших системних спроб розібратися в розмаїтті санкцій, впроваджених щодо
громадян РФ, російських компаній або секторів економіки, оцінити їхню ефективність, дієвість, точки ви-
ходу, а також мотивацію тих, хто впроваджував ці пакети. Без чіткого розуміння, що таке антиросійські
санкції, чому їх ввели і як вони діють, вибудовувати власну зовнішню політику майже неможливо.

6. 4 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Санкційний тиск:
види, логіка дії та
точки виходу

7. 5
В українських (та й російських) ЗМІ зазвичай всі види обмежувальних заходів позначають одним словом
— «санкції». Насправді інструментарій санкційного тиску досить широкий, і кожен вид обмежень має свою
логіку, точки входу і виходу.
Санкції, які застосовують держави (групи держав), можна умовно поділити на кілька груп за принципом дії
та визначенням сфери їхніх дій.
САНКЦІЇ ЩОДО ДЕРЖАВИ — санкції, які застосовують на певні операції та/чи політичні, гуманітарні контак-
ти до певних держав. У такому разі, якщо не зазначено інше, під обмеження потрапляють усі операції з фі-
зичними та юридичними особами країни, до якої впроваджено санкції. Може запроваджуватися заборона
на операції з державними цінними паперами цієї держави, операції з її борговими зобов’язаннями тощо,
контакти з політичним керівництвом. Цей вид санкцій трапляється надзвичайно рідко та практично ніколи
в повному обсязі не застосовується. Максимально наближені до цього прикладу санкції та економічне
ембарго США проти Куби.
САНКЦІЇ ЩОДО ПЕВНИХ ТЕРИТОРІЙ — повна або часткова заборона на економічні операції, політичні та
культурні контакти з юридичними (іноді й фізичними) особами на певній території. Як приклад можна на-
вести санкції до окупованого Криму.
САНКЦІЇ, СПРЯМОВАНІ НА ПЕВНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ АБО КАТЕГОРІЮ ТОВАРІВ/ТЕХНОЛОГІЙ можуть місти-
ти заборону на постачання (чи придбання) певних видів товарів, технологій або послуг компаній із країни,
що потрапила під санкції. Як приклад можна назвати збройові ембарго або, у випадку з РФ, заборону на
постачання певних видів обладнання для нафтохімічної промисловості. Яскравим прикладом можуть бути
санкції проти енергетичного сектора Ірану, впроваджені США в листопаді 2018 року.
САНКЦІЇ ДО ФІЗИЧНИХ ОСІБ впроваджуються до громадян однієї або кількох держав, об’єднаних спільною
ознакою за видом діяльності або спільною участю у військових, політичних, економічних діях, які вважа-
ються незаконними, агресивними, сумнівними або ворожими (залежно від тлумачення країною, що впро-
ваджує санкції). Часто містять блокування активів, заборону на проведення фінансових транзакцій, візові
заборони та обмеження. Досить поширений механізм, його застосовують багато держав.
САНКЦІЇ ДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ (до їхніх структурних підрозділів в інших державах, компаній, де є частка
власності фігуранта санкційного списку) досить часто впроваджуються з економічних або політичних мо-
тивів. Передбачають підвищений контроль до співпраці з такими юридичними особами, повну або частко-
ву заборону на контакти і ділові взаємини, блокування активів, заборону на операції з боргами і цінними
паперами фігурантів.
Компанії, що порушили санкційний режим, який діє в їхній країні стосовно інших держав, как правило,
відповідають згідно з національним законодавством. В окремих випадках (якщо це названо в режимі впро-
вадження санкцій) компанії з третіх країн, що порушують санкційний режим, самі можуть опинитися під
обмеженнями.
Таким чином, держава, накладаючи санкції, може чинити тиск, залежно від необхідності, в економічній,
політичній, гуманітарній сферах. Однак санкційний режим часто суперечить низці міжнародних договорів,
виходить за їхні межі. Це вважається нормою для окремих держав або міжнародних організацій, коли є
необхідність впливати на політику тієї чи іншої країни, групи осіб. До прикладу, однобічне впровадження
санкцій США проти Ірану в травні 2018 року одразу після виходу Штатів із «ядерної угоди» 2015 року вважа-
ється незаконним з погляду міжнародного права, і міжнародна спільнота цього не визнала.
Санкційнийтиск:види,логікадіїтаточкивиходу

8. 6 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Відповідно, режим впровадження санкцій передбачає наявність приводу — події або низки подій, у яких за-
лучені потенційні фігуранти санкційних списків. Це може бути політика держави, рішення окремих фізичних
осіб, специфіка роботи юридичних осіб, починаючи від поширення технологій та закінчуючи фінансуван-
ням тих чи інших сил зі своїх прибутків. І, нарешті, участь окремих громадян у діяльності, незаконній або
небажаній з позиції держави (групи держав, міжнародної організації), що накладає санкції. Це, наприклад,
тероризм, кіберзлочинність, відмивання грошей, участь у діяльності наркокартелів тощо.
З іншого боку, є ще один механізм, який прямо не належить до санкцій. Це інструменти держави із захи-
сту власного ринку, до яких можна залічити антидемпінгові розслідування, регулювання ввізних мит, квоти
на ринках, впровадження інструментів експортного контролю, закриття власного ринку.
Такі механізми залучаються за рішенням органів виконавчої влади у визначених національним законодав-
ством випадках. Формально, якщо вони суперечать взятим державами на себе зобов’язанням, їх можна
оскаржити в міжнародних організаціях (судах, трибуналах). Утім, на практиці такий економічний тиск — ме-
тод дій більш потужних держав (з більш потужною економікою) стосовно слабших партнерів. Спрощуючи,
це такий собі інструмент Realpolitik у межах конкурентної боротьби різних держав.
Як приклад можна навести політику Російської Федерації стосовно країн-сусідів, особливо у сфері торгівлі
харчовими продуктами (активність Роспотребнадзору). Ще один приклад – система експортного контролю
США, про яку йтиметься нижче.

9. 7
Санкційнийтиск:види,логікадіїтаточкивиходу

10. 8 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Санкції ЄС і США
проти РФ:
детальний огляд

11. 9
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Кажучи про «санкційний тиск Заходу на РФ», варто окремо розглянути характер санкцій, накладених на РФ
з боку США і Європейського Союзу, бо вони відрізняються як за характером впливу, так і за принципами,
механізмами впровадження, призупинення і скасування.
ЄвропейськийСоюзісанкції,накладенінаРосію
Механізм впровадження санкцій в Європейському Союзі складається з двох етапів:
ухвалення рішення (Decision) Радою Європейського Союзу, що визначає загальний характер санк-
цій і тих, стосовно кого їх впроваджують;
ухвалення тим самим органом (хоча право можуть делегувати Єврокомісії) постанови (regulation) з
детальним описом механізму роботи санкцій.
Враховуючи, що Рада Європейського Союзу складається з 28 міністрів — по одному від кожної держави в
ЄС, — таке рішення завжди було результатом компромісу. Узгодження тексту документу, переліку фігурантів
обмежень може тривати кілька місяців.
Санкції ЄС, як правило, ухвалюють із зазначенням дати завершення санкційного режиму. Відповідно, вони
потребують регулярного подовження. Якщо таке рішення не ухвалюють або ухвалюють по закінченню дії
санкційного режиму, такий режим вважається скасованим.
Говорячи про санкції ЄС до Росії, можна стверджувати, що формальним приводом для їх впровадження
були й залишаються події в Україні, починаючи з анексії Криму 2014 року і до збройного зіткнення, яке
завершилося затриманням українських катерів і полоном для моряків 2018 року. Винятком можна вважати
хіба що впровадження обмежень1
після отруєння в березні 2018 року Сергія та Юлії Скрипалів у британ-
ському Солсбері2
. Усі санкції, впроваджені щодо Російської Федерації, мають термін дії 12 місяців і досі
регулярно подовжувалися щороку.
Санкції, накладені за анексію Криму, подовжені 20.06.2019 і діють до
23.06.2020 3
.
Цей пакет впроваджує заборону на торговельні, фінансові та інші операції з організація-
ми, зареєстрованими в Криму. Крім того, забороняється передавати іншим підприємствам
з третіх країн широкий перелік товарів, якщо вони (товари) переміщені на територію Криму.
Список, оприлюднений на сайті Єврокомісії, містить понад 200 видів товарів — від сталі до
«механізмів для закоркування вина»4
.
01
01
02

12. 10 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
02
03
04
Другий пакет санкцій «стосовно дій, що підривають суверенітет і терито-
ріальну цілісність України».
Тобто санкції, впроваджені внаслідок початку війни на Донбасі 17 березня 2014 року. Цей пакет подовжено
також не на рік, а на півроку — до 15 березня 2020 року 5
.
Під обмеження потрапляють6
183 фізичні особи, переважно громадяни Російської Федерації
та України, 47 юридичних осіб, з яких 22 — «організації», такі як «Батальйон «Восток»», «Ба-
тальйон «Сомалі»», «Армія Новоросії», «Донецька народна республіка» тощо. Тобто реальних
компаній або НВО в переліку не більше від 25. Реальні компанії в списку: «Технопромекспорт»,
«Інтеравтоматика», «Алмаз-Антей», компанії російської «оборонки», а ще перелік із 10 крим-
ських компаній, представлених на європейському ринку.
Санкції, накладені «через дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні» від
31 липня 2014 року (зі змінами і доповненнями).
Цей пакет впроваджено після інциденту з малазійським авіалайнером «Боїнг» рейсу МН17, це один із най-
суворіших пакетів обмежень, накладених на Росію. Востаннє його подовжили на 6 місяців, він діє до 31
січня 2020 року 7
.
Обмеження містять заборону на продаж, купівлю і передавання зброї (з затвердженого в ЄС
списку видів озброєнь 8
), товарів подвійного призначення з відповідного списку груп това-
рів9
, а також обмеження на кредитування терміном понад 30 днів для 5 російських банків і 6
компаній («Роснефть», «Рособоронпром», «ОАК», «Газпром нефть», «Транснефть» і «Уралва-
гонзавод»), а також будь-які контракти з ще 9 компаніями російської «оборонки» 10
. У списку
обмежень зазначено ще 30 видів товарів, використовуваних для нафто- і газовидобування з
важкодоступних родовищ. Фактично йдеться про обмеження, що впливають на технологічний
розвиток російського нафтогазового сектора.
Санкції проти поширення і використання хімічної зброї 11
.
Цей пакет містить обмеження стосовно сирійського Центру науково-дослідних робіт (SSRC), 9
фізичних осіб, 6 з яких — сирійські науковці з цього НДІ та троє учасників операції з отруєння
Скрипалів.

13. 11
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Аналізуючи кожен із цих пакетів, можна констатувати, що найдієвіший впроваджено 31 липня 2014 року
після збиття малазійського «Боїнга» рейсу MH17. Не варто залишати поза увагою пакет від 17 березня
2014 року, у який потрапили кілька компаній російського оборонного комплексу. Однак впадає в око той
факт, що ці пакети пролонговані не на рік (як пакет щодо Криму), а на 6 місяців. До того ж для подовження
режиму санкцій знов потрібна згода усіх 28 держав — членів ЄС.
Якщо відкинути персональні обмеження, накладені на громадян Російської Федерації та України (загалом
це не представники політичних або бізнес-еліт), то дієві механізми санкційного тиску на РФ сьогодні такі:
заборона на бізнес-відносини з будь-якими компаніями, зареєстрованими в Криму; порушення цього
обмеження може призвести до внесення контрагента в санкційний список;
заборона на постачання в Російську Федерацію інструментів, технологій та виробів12
для розробляння
нафтогазових родовищ. Проте цей пункт стосується насамперед виробів для глибинного свердління,
розвідки та видобування на шельфі, розвитку нових методів видобутку вуглеводнів. Вони (крім труб, дея-
ких видів свердел тощо) не стосуються виробів, що використовуються в старому технологічному процесі
розвідки і видобування;
заборона на постачання в РФ складників бойових отруйних речовин і компонентів, з яких такі можуть
бути виготовлені;
заборона на купівлю та продаж окремих видів озброєнь і техніки, а також продукції подвійного при-
значення. Варте уваги, що продаж продукції подвійного призначення можливий, якщо контрагентом із
російського боку буде «цивільне» підприємство;
заборона на розміщення депозитів, роботу з борговими інструментами терміном понад 30 днів для 5
російських банків і 9 компаній російського ВПК;
заборона на фінансові операції зі згаданими банками і компаніями для юридичних осіб інших юрисдик-
цій, де 50 % і більше акцій належать резидентам ЄС;
заборона на роботу з борговими і фінансовими інструментами для 3 російських нафтогазових компаній.
Втім, з цими механізмами є одна проблема, що не дозволяє говорити про повноцінний тиск на Росію. За
рідкісними винятками, вони не комплексні. Тобто вони не охоплюють всю російську економіку, і в деяких
випадках половинчасті або часткові, що дає РФ можливості для маневрів (чим вона і користується). Отже,
говорити про потужний санкційний тиск на російську економіку не випадає. До речі, це демонструють і
показники ВВП Російської Федерації: уже 2016 року економіка РФ зросла на 0,3 %, 2017-й дав зростання 1,6
%, а 2018-й — 2,3 % проти показників попереднього року.
Схожі проблеми і з пакетом обмежень щодо окупованого Криму. Він спрацював, якби Росія намагалася
розвивати там мирну економіку регіону. Проте політика Кремля полягає у створенні на півострові потужно-
го групування військ, фактично перетворення його на велику військову базу (модернізація верфей, ство-
рення транспортної інфраструктури вздовж місць скупчення техніки, будівництво житла для військових,
модернізація аеродромів), тому санкції не критичні для виконання цих планів. Їх просто не враховують, а
зосереджуються на обмеженнях, що стосуються мирного життя, особливо щодо населення степного Криму
в північній частині півострова.

14. 12 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Чи можна посилити санкції ЄС і долучити до переліку нові компанії? Теоретично така можливість
є, однак механізм затвердження санкцій потребує згоди всіх 28 членів Ради ЄС за кожним пунктом
рішення. Тобто щодо кожної компанії, кожного прізвища. Саме тому під дію санкцій не потрапляють
великі російські компанії — усі вони ведуть бізнес і на території ЄС та мають групи підтримки серед
політичних еліт Євросоюзу. Таким чином, якщо комусь удається заручитися підтримкою хоча б однієї
країни-члена, то про санкції проти цієї компанії можна забути.
Менше з тим, санкції, особливо обмеження на передавання технологій і технологічного обладнання
компаніям ВПК і нафтогазового сектора впливають на розвиток технологічного потенціалу цих галу-
зей російської економіки. Сьогодні РФ може нарощувати видобуток вуглеводнів, однак, і це визнано
навіть у профільній «Стратегії розвитку мінерально-сировинної бази Росії до 2035 року», зростання
обсягів видобутку на старому технологічному устрої (навіть з урахуванням державних інвестицій
у розвідку і видобуток) можна забезпечити лише до 2024–2025 рр.13
Далі обсяги стабілізуються й,
навіть за умови припливу західних технологій у 2027–2030 рр., очікується падіння обсягів видобутку
на 2–3%.
З цього можна виснувати, що РФ таки зацікавлена в скасуванні (або призупиненні) європейських
санкцій, як мінімум другого і третього пакетів. Чи наважаться на такий крок країни Євросоюзу і як
саме послаблять санкційний тиск на РФ?
Судячи з останніх світових тенденцій і численних заяв офіційних осіб у Брюсселі, Парижі та Берліні,
значна частина європейських еліт розглядає тепер конфлікт в Україні як обтяжливий процес на
шляху реалізації їхніх власних довгострокових інтересів, скорегованих змінами міжнародної ситуації
(погіршення відносин із США, внутрішня структурна криза в ЄС, маргіналізація ролі НАТО в архітек-
турі безпеки, зростання глобального напруження). Тому для ЄС питання санкцій проти РФ стало
проблемою, яку хотілося б розв’язати, щоб повернутися до торгівлі з Росією та співпраці з питань
безпеки. Однак навряд чи ЄС скасує санкції без хоча б проміжного розв’язання питання Донбасу.
Утім, у практиці Євросоюзу існує «компромісний варіант» — призупинення дії санкцій через «про-
грес», який демонструє держава в проблемній сфері. Європейські політики переконані, що таким
чином вони стимулюють фігурантів санкційних списків (або країну, що перебуває під санкціями)
змінити політику в бік нормалізації ситуації 14
.
Цей механізм уже використала Республіка Білорусь, яка, по суті, не виконала жодної з 7 ключових
вимог щодо зміни політичного режиму. Продемонстрований «прогрес» полягав лише в більш стри-
маній риториці, послабленні репресій і виході з тюрем частини (наголошуємо – частини) політв’язнів.
Як результат, дію санкцій призупинили, і це рішення підтверджується вже четвертий рік поспіль.
Пікантність ситуації полягає в тому, що білоруський режим уже двічі розіграв таку комбінацію: у
2008–2009 рр. санкції так само «призупиняли», але поновили після розгону мітингу протесту опозиції
в грудні 2010 року.
Ще один красномовний приклад виходу з-під санкцій внаслідок «міжнародного компромісу» сто-
сується Судану. Держава потрапила під суворі американські та європейські санкції після грома-
дянської війни, геноциду в Дарфурі та Південному Кордофані, вона десятиліттями перебувала під
авторитарним правлінням президента Омара аль-Башира, на арешт якого видав ордер Міжнародний
кримінальний суд. На додачу Судан багато років згадувався у списку країн, що фінансують міжна-
родний тероризм. Однак після 2016 року, з поступовою зміною глобального порядку денного і міжна-

15. 13
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
родної кон’юнктури, геополітична роль Судану різко зросла. Це спричинило поступове пом’якшенння
риторики Євросоюзу і США щодо представників суданської влади та особисто президента аль-Ба-
шира. Уже на межі 2014–2015 рр. країни Заходу почали «чистити» санкційні списки щодо Судану,
залишивши тільки міжнародні пакети, накладені через Раду Безпеки ООН. А після військового пе-
ревороту 11 квітня 2019 року, що поклав край 30-річному правлінню аль-Башира, попри те, що Судан
не виконав жодної умови міжнародних організацій, США і Європа заговорили про скасування решти
санкцій 15
. Показово, що навіть після розстрілу демонстрантів у центрі Хартума на початку червня
цього року, внаслідок якого загинуло понад 100 людей, країни Заходу відмовилися впроваджувати
санкції проти представників суданської влади 16
.
Варто окремо відзначити, що навіть у режимі дії санкцій, законодавство ЄС дозволяє винятки з фі-
нансових та інших обмежень. Такими можуть бути, наприклад, платежі за медичне обслуговування
(або інші гуманітарні цілі), дипломатична діяльність, участь у роботі міжнародних організацій.
Завдяки останньому, наприклад:
цивільні компанії можуть купувати техніку подвійного призначення для «гуманітарних цілей». На-
приклад, для забезпечення якості життя людей, що живуть на Крайній Півночі після тих чи інших
природних катаклізмів.
особи із санкційного списку ЄС можуть без перешкод відвідувати органи Ради Європи або, за
наявності медичних рекомендацій, проходити лікування в європейських клініках.
Друге застереження стосується підприємств російського ВПК. Санкції ЄС стосуються насамперед
європейських компаній і компаній з часткою європейського капіталу. Вони не поширюють обмежен-
ня на інших партнерів російської «оборонки». Загалом це влаштовує Росію, оскільки ринки збуту її
озброєнь перебувають поза ЄС, а процес виробництва не передбачає використання великої кілько-
сті європейських компонентів.

16. 14 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
СполученіШтатиАмерики
таїхні санкційні механізми
Система санкційного тиску, ухвалена в Сполучених Штатах Америки докорінно відрізняється від
європейської. По-перше, вона більш гнучка, по-друге, має значно більше інструментів застосування
санкцій і виведення з-під них.
Ключова відмінність — наявність двох незалежних механізмів накладання санкцій та їх скасування.
Це санкції, що накладає Казначейство США, та обмеження, впроваджувані Міністерством торгівлі.
В українських ЗМІ активно говорять про перший із названих механізмів, практично не зважаючи на
існування другого.
САНКЦІЇ КАЗНАЧЕЙСТВА США
Коли мова заходить про санкції, ми звикли розмірковувати про механізми, які реалізує Казначейство
США. Механізм їх впровадження такий:
Ухвалюється закон про пакет санкцій до держави, групи осіб або за іншою ознакою, в якому
описуються причини впровадження, умови скасування (не завжди) і прикладний перелік або
категорія юридичних і фізичних осіб, які під нього підпадають.
Санкції не починають діяти одразу після ухвалення закону. Механізм запускає президент США
своїм указом, де визначено, на кого санкції поширяться і якою мірою (повністю чи частково). До
одного закону може бути видано кілька президентських указів (Executive order).
Навіть якщо компанія потрапила під санкції та щодо неї видано указ, вона за певних умов може
й далі працювати на підставі наданого Казначейством «винятку» під назвою універсальна
ліцензія (General License). Так, наприклад, щодо російського олігарха Олега Дерипаски та його
компаній було видано 16 General License 17
, які вивели їх усі з-під санкцій. Важливо зазначити,
що перша ліцензія з’явилася наступного дня після оприлюднення президентського указу про
впровадження санкції.
01
02
03

17. 15
До Росії сьогодні застосовуються санкції за 15 пакетами, з яких тільки один стосується України і ще
один (список Магнітського) у двох із трьох виконавчих указів згадує події в Україні як одну з причин
впровадження його в дію. Повний список зі стислим описом обмежень подаємо ниже:
Глобальні терористи (Specially Designated Global Terrorist).
Правове джерело: виконавчий указ18
президента США № 13224 від 25 вересня 2001 року.
Вид обмежень: заморожування активів на території США, заборона на будь-які фінансові
транзакції з цими особами в межах США з фізичними і юридичними особами США, грома-
дянами, що мають посвідку на проживання у США або компаніями, зареєстрованими у США,
але керованими зовнішніми структурами, заборона на будь-які внески на рахунки цих осіб,
заборона на в’їзд до США.
Кіберсписок 2.0 (CYBER2)
Правове джерело: виконавчий указ19
президента США № 13757 від 28 грудня 2016 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього.
Сирійський список (SYRIA)
Правове джерело: виконавчий указ20
президента США № 13399 від 25 квітня 2006 року, вико-
навчий указ21
президента США № 13460 від 15 лютого 2008 року.
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього.
Санкції адміністрації Д. Трампа (Countering America’s Adversaries
Through Sanctions Act)
Правове джерело: законопроект «Про протидію ворогам Америки через санкції», затвер-
джений Конгресом і підписаний у серпні 2017 року
Вид обмежень: заморожування активів і майна, заборона на в’їзд до США, заборона переда-
вати, продавати і купувати майно у США, заборона на отримання послуг Експортно-імпортно-
го банка, обмеження в отриманні ліцензій, обмеження на отримання віз до США, а також забо-
рона на отримання довгострокових позик, заборона проводити з ними фінансові транзакції.
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Список №1
Список №2
Список №3
Список №4

18. 16 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Корейський пакет 1.0 (DPRK)
Правове джерело: виконавчий указ22
президента США № 13551 від 1 вересня 2010 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього, за-
борона інвестицій і реінвестицій у КНДР, імпорт товарів, послуг і технологій із КНДР, експорт,
реекспорт і передавання КНДР товарів, послуг і технологій, заборона суднам плавати під
прапорами інших держав, заборона на польоти в КНДР.
Корейський пакет 2.0 (DPRK-2)
Правове джерело: виконавчий указ23
президента США № 13687 від 6 січня 2015 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього, за-
борона інвестицій і реінвестицій у КНДР, імпорт товарів, послуг і технологій із КНДР, експорт,
реекспорт і передавання КНДР товарів, послуг і технологій, заборона суднам плавати під
прапорами інших держав, заборона на польоти в КНДР.
Корейський пакет 3.0 (DPRK-3)
Правове джерело: виконавчий указ24
президента США від 18 березня 2016 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання іншим особам або відмову
від нього, заборона інвестицій і реінвестицій у КНДР, імпорт товарів, послуг і технологій із
КНДР, експорт, реекспорт і передавання КНДР товарів, послуг і технологій, заборона суднам
плавати під прапорами інших держав, заборона на польоти в КНДР.
Корейський пакет 4.0 (DPRK-4)
Правове джерело: виконавчий указ25
президента США № 13810 від 20 вересня 2017 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання іншим особам або відмову
від нього, заборона інвестицій і реінвестицій у КНДР, імпорт товарів, послуг і технологій із
КНДР, експорт, реекспорт і передавання КНДР товарів, послуг і технологій, заборона суднам
плавати під прапорами інших держав, заборона на польоти в КНДР.
Список №5
Список №6
Список №7
Список №8

19. 17
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Транснаціональназлочинність(TransnationalCriminalOrganizations).
Правове джерело: виконавчий указ26
президента США № 13581 від 24 липня 2011 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього, забо-
рона проводити з ними фінансові транзакції.
Список Магнітського (Global Magnitsky Sanctions)
Правове джерело: виконавчий указ27
президента США від 10 березня 2014 року, виконавчий
указ28
президента США від 19 березня 2014 року, виконавчий указ29
президента США № 13818
від 26 грудня 2017 року
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього, забо-
рона проводити з ними фінансові транзакції, заборона на отримання візи до США та в’їзд на
територію США.
Ядерний список (Weapons of Mass Destructions)
Правове джерело: Електронний кодекс федеральних норм (стаття 31, підстаття «Б», розділ
5, частина 544).
Вид обмежень: заморожування рахунків на території США, а також рухомого і нерухомого
майна на території США, заборона на його продаж, передавання або відмову від нього, забо-
рона проводити з ними фінансові транзакції.
Кубинський список (CUBA).
Правове джерело: Електронний кодекс федеральних норм (стаття 31, підстаття «Б», розділ
5, частина 544).
Вид обмежень: заборона будь-яких фінансових і кредитних транзакцій між структурами та
особами, що потрапляють під юрисдикцію США, заборона фінансових операцій з іноземною
валютою громадянами США, експорт або вивіз із США золота або срібла, валюти або коштов-
ностей, заборона будь-яких транзакцій за межами США з інституціями, що потрапляють під
юрисдикцію США.
Список №9
Список №10
Список №11
Список №12

20. 18 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Український пакет (UKRAINE).
Правове джерело: виконавчий указ30
президента США № 13660 від 10 березня 2014 року,
виконавчий указ31
президента США № 13661 від 19 березня 2014 року, виконавчий указ32
пре-
зидента США № 13662 від 24 березня 2014 року, виконавчий указ33
президента США № 13685
від 19 грудня 2014 року, виконавчий указ № 13849 34
від 20 вересня 2018 року. виконавчий указ
президента США № 13883 від 1 серпня 2019 року 35
.
Вид обмежень: заморожування активів і майна, заборона на передавання, експорт, продаж
замороженого майна та активів на території США, заборона на в’їзд до США, заборона інвес-
тицій у Крим із США, заборона імпорту будь-якої продукції в США з Криму, експорт, реекспорт
або передавання будь-якої продукції США в Крим, фінансові транзакції або надання гарантій
і ліцензій у Крим. Заборона американським компаніям (у тому числі іноземним, що мають 25
% і більше американської власності) операції з борговими паперами уряду РФ за першого їх
розміщення.
Іранські пакети (IFSR) і (IRAN)
Правове джерело: Електронний кодекс федеральних норм (стаття 31, 561)36
для пакета (IFSR)
та Електронний кодекс федеральних норм (стаття 31, 560)37
для пакета (IRAN)
Вид обмежень: заборона будь-яких фінансових і кредитних транзакцій між структурами та
особами, що потрапляють під юрисдикцію США, заборона фінансових операцій з іноземною
валютою громадянам США, експорт або вивіз із США золота або срібла, валюти або коштов-
ностей, заборона будь-яких транзакцій за межами США з інституціями, що потрапляють під
юрисдикцію США.
Санкції щодо Венесуели (VENEZUELA-EO13850)
Правове джерело: виконавчий указ президента США № 13850 від 2 листопада 2018 року 38
.
Вид обмежень: заборона будь-яких фінансових і кредитних транзакцій між структурами та
особами, що потрапляють під юрисдикцію США, заборона фінансових операцій, заборона
виплачувати дивіденди за цінними паперами, заборона на операції з борговими зобов’язан-
нями, заморожування та арешт майна, активів. Заборона на експорт або вивіз із США золота
або срібла, валюти або коштовностей, заборона будь-яких транзакцій за межами США з ін-
ституціями, що потрапляють під юрисдикцію США.
Як видно зі списку, американські санкції до громадян РФ, російських компаній впроваджували за-
довго до анексії Криму та початку війни на Донбасі – найстаріші записи та список обмежень Казна-
чейства датуються 2001 роком (санкції проти глобального тероризму і кубинський пакет санкцій).
Список №13
Список №14
Список №15

21. 19
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Станом на літо 2019 року в санкційному списку Казначейства39
понад 400 компаній і фізичних осіб
за «українською» програмою, а також близько 120 компаній за рештою пакетів. Загальна кількість
із 520 входжень можна назвати умовним, бо списки корегуються щомісяця (іноді частіше), їх можна
змінити підзаконним актом.
Типові обмеження в рамках цих санкційних механізмів: заморожування активів і майна, заборона на
в’їзд до США (для фізичних осіб), заборона на передавання, продаж і купівлю майна у США, заборона
користуватися послугами Експортно-імпортного банка, обмеження на отримання ліцензій, обмежен-
ня на отримання віз до США, а також заборона на отримання довгострокових позик, заборона на
експортні та реекспортні операції, заборона на інвестиційну діяльність та інвестиції з боку амери-
канських компаній і компаній з часткою американського капіталу.
Тут важливо підкреслити: ці санкції не мають глобального характеру. Інакше сказати, якщо проти
компанії впроваджено американські санкції, вона не може співпрацювати саме із США, але це не оз-
начає, що вона не може працювати в інших країнах світу, про що в нас часто забувають, сприймаючи
санкції США як заборону світового масштабу.
До санкційного списку компанії потрапляють, по суті, за підзаконним актом (виконавчим указом),
то можна стверджувати, що США має досить гнучкий механізм санкційного тиску. Загалом, на базі
законів про можливі обмеження, виконавча влада сама ухвалює остаточне рішення щодо персон і
міри потрапляння під дію санкційного режиму. Вихід із-під санкцій відбувається так само — рішенням
представників виконавчої влади. Утім, окрім виходу є режим призупинення дії санкцій на певний
період або надання універсальної ліцензії, яка корегує накладені обмеження. Це може бути як осла-
блення за окремими напрямами, так і повне скасування всіх обмежень.

22. 20 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
САНКЦІЇ МІНІСТЕРСТВА ТОРГІВЛІ —
МАЛОПОМІТНИЙ, АЛЕ ДІЄВИЙ МЕХАНІЗМ
Другий санкційний механізм — обмеження в торгівлі, які впроваджується рішенням Міністерства тор-
гівлі США. Цей механізм спирається на статтю 744 (з додатками)40
Кодексу законів США, яка визначає
відносини з фізичними, юридичними особами і державами – «недоброзичливцями Америки».
Відповідно до цього нормативного акта Міністерство торгівлі США має механізми впровадження руч-
них обмежень на торгівлю з конкретними фізичними і юридичними особами за кордоном. Для цього
в Міністерства є так званий «Список контролю за торгівлею» (Commerce Control List)41
– документ,
у який внесли фізичних і юридичних осіб, за якими встановлено експортний контроль з боку Бюро
промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США.
У цьому списку зазвичай присутні дві категорії компаній: ті, яким Мінторгівлі забороняє видавати
експортні ліцензії, і перелік тих, хто мав брати додатковий дозвіл у Міністерства для отримання (чи
підтвердження) своєї ліцензії вести справи з американськими компаніями. Сюди входять ліцензії на
експорт, реекспорт і передавання різних товарів і технологій. Водночас до більшості російських ком-
паній зі списку Штати застосовують принцип «презумпції відмови», яка прописана окремо в пункті
«b» частини 746.542
Кодекс федеральних нормативних актів США.
Список торговельного контролю поділяється на 10 категорій за видами діяльності компаній у ньо-
му. Ось ці категорії:
ядерні матеріали, виробничі потужності та обладнання;
матеріали, мікроорганізми, токсини і хімікати;
оброблені матеріали;
електроніка;
комп’ютери;
телекомунікація;
сенсори;
засоби навігації та радіоелектронного авіаційного обладнання;
двигуни та космічні апарати;
засоби та обладнання для діяльності на морі.
01
02
03
04
05
06
07
08
09
10

23. 21
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Кожна категорія поділяється на п’ять окремих підгруп:
а) обладнання, деталі та компоненти;
б) обладнання для інспекції, тестування і виробництва;
в) програмне забезпечення;
г) виробниче обладнання;
д) технології.
Станом на початок липня в Commerce Control List містяться дані на 292 фізичних особи та компанії
(загалом на компанії та їхніх власників). Враховуючи, що санкції Міністерства торгівлі, які наклада-
ють на холдинг, автоматично поширюються на всі його структурні підрозділи, у тому числі за кордо-
ном, реальна кількість компаній, що потрапили під санкційний тиск за цим механізмом, перевищує
700. І лише 30 % із них з’явилися в цьому переліку впродовж 2014–2019 рр., тобто після початку агресії
РФ проти України. Перші записи датовані 2009 роком щодо низки компаній — розробників ракетної
техніки.
Як і в механізмах Казначейства, санкції Мінторгівлі передбачають винятки. Щоб працювати з ком-
паніями із санкційного списку, треба подати заявку на отримання спеціального дозволу-ліцензії, яка
може бути разовою (на одну угоду), бути обмежена однією галуззю або мати термін дії не більше
від року. У такому форматі, наприклад, відбувається співпраця з НДІ технічної фізики та НДІ експе-
риментальної фізики. Щодо цих структур діє заборона на передавання будь-яких технологій, окрім
технологій переробляння відходів АЕС та збіднення збройового урану для виготовлення палива для
атомних станцій. Важливо, що обмеження до цих інститутів запровадили ще 2011 року.
Зважаючи на специфіку обмежень Мінторгівлі, варто визнати, що тиск чиниться не стільки на бізнес
фігурантів списку, скільки на можливості їх розвитку. Сполучені Штати Америки — не унікальний і не
єдиний ринок збуту (отримання) товарів, але США — один зі світових технологічних лідерів. І, якщо
оцінювати джерела технологій, знань, то в більшості дослідницьких центрів, технологічних компаній,
зареєстрованих в інших юрисдикціях, присутній або американський капітал, або право на викори-
стання технологій, правовласниками яких є резиденти США. Для таких структур співпраця з компа-
ніями із санкційних списків містить ризики самим потрапити під обмеження. З огляду на це, навіть із
ліцензією на роботу:
контрагенти уникатимуть укладати довгострокові угоди, оскільки будь-якої миті може змінитися
режим дозволів на роботу з фігурантом санкційних списків;
навіть якщо укладається контракт, іде спільна робота, виникають додаткові витрати, пов’язані зі
страхуванням ризиків. Результат — вартість технологій, товарів та послуг для компанії зі списку
Мінторгівлі США підвищується;
пріоритет у співпраці надаватиметься короткостроковим угодам. Якщо ж мова про спільну наукову
роботу, то будуть чинитися спроби локалізувати фінальний етап дослідження на території США

24. 22 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
або в інших схожих юрисдикціях. Таким чином, права на результат будуть, найімовірніше, нале-
жати західним партнерам. Типовий приклад: розробляння НБЛ Як-130, де права на планер порівну
належать російським та італійським компаніям, але РФ обмежена в ринку збуту готового літака
територією колишнього СРСР.
І знов, як і у випадку з санкціями, які впроваджує Казначейство, у списку Мінторгівлі простежується
механізм, за якого регулюється режим обмежень підзаконним актом, тобто внутрішнім документом
міністерства. Це гарантує гнучкість використання інструменту для досягнення поставлених санкцій-
ною політикою цілей.
Логіка санкційноговпливу,
або Два пікивпливу
Механізм санкцій полягає в тиску на державу, групу компаній або фізичних осіб, щоб змінити їхню
політику, поведінку, логіку дій. З огляду на це, можна виокремити кілька напрямів впливу санкцій-
ного режиму.
ЗАКРИТТЯ РИНКІВ – позбавлення можливості з одного боку купувати певні види товарів та си-
ровини, а з іншого — продавати власну продукцію. Механізм надзвичайно дієвий, бо перекриває
опоненту доступ до фінансових ресурсів.
ФІНАНСОВІ ОБМЕЖЕННЯ — цей напрям полягає в позбавленні доступу до кредитних ресурсів,
звуженні можливості держави, компанії або бізнесмена для розвитку своїх економічних проектів.
Ці обмеження ефективні, якщо спрямовані проти відкритої економіки та за відсутності внутріш-
ніх (інших) джерел кредитування. Як правило, впровадження таких санкцій стосовно однієї групи
компаній підвищує вартість позичених грошей для решти (у тому числі урядових структур). Другий
напрям – блокування активів, розміщених на території інших держав. Це доволі дієво, бо позбавляє
державу (компанію, фізичну особу) доступу до власних активів.
ОБМЕЖЕННЯ В ПЕРЕДАВАННІ ТЕХНІКИ, ТЕХНОЛОГІЙ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ. У
короткостроковій перспективі такий вид санкцій практично непомітний, адже в межах наявного
технологічного устрою компанії працюють далі, отримують прибуток. Однак без можливості онов-
лення, вдосконалення свого технологічного потенціалу уже в середньостроковій перспективі, за
10–15 років, вони програватимуть у конкурентній боротьбі. Часто-густо, коли технологічний процес
складний, побудований на технологіях і обладнанні, доступ до яких перекрито, ефект можна від-
чути вже за 4–5 років, бо компанія втратить можливість підтримувати навіть наявну технологічну
складність процесів.

25. 23
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМИХ ОСІБ. Як правило, не впливають на економіку держав, концентру-
ються на представниках еліт. Такий гуманний принцип надзвичайно популярний у країнах ЄС –
змусити політичне керівництво змінити підходи, але не створювати проблем простим громадянам.
Механізм дієвий, утім, лиш у випадках, коли фігуранти санкційних списків мають інтереси (активи,
контакти з партнерами, політичне лобі тощо) за кордоном. Теоретично механізм потужний для
політичних еліт усіх держав, що працюють у системі координат розвинених демократій. Якщо санк-
ції застосовують до представників авторитарних режимів, їхня результативність матиме, напевно,
характер психологічного впливу, а не реальний вимірюваний результат в економічній чи політичній
сфері (яскраві приклади — Судан, Іран, Сирія, Північна Корея, М’янма).
Найпоширеніший (за кількістю фігурантів у списках) четвертий вид – персональні санкції. Однак,
як сказано вище, їхній ефект доволі обмежений, оскільки:
якщо мова заходить про політику країни під санкціями, він справді відчує певні незручності на
побутовому рівні. Однак є механізми, щоб нівелювати такі обмеження, якщо ця персона стане
членом делегації або постійної робочої групи в міжнародних організаціях. Наприклад, делегати
ПАРЄ, навіть під санкціями ЄС, можуть спокійно мандрувати по Європі не як російські політики, а
як люди, що працюють у системі Ради Європи. Те саме стосується ОБСЄ, міжнародних трибуналів,
структур ООН тощо;
коли мова йде про бізнесмена, олігарха, він справді може втратити контроль над частиною своїх
коштів. Утім, досі історія не знала випадків, щоб через санкції під арешт чи блокування потрапляли
всі іноземні активи близького до влади бізнесмена. Крім того, керівництво держави може ком-
пенсувати частину втраченого, надавши держзамовлення або безпосередню допомогу підпри-
ємствам, що залишилися під контролем такого бізнесмена. Паралельно зберігається можливість
мандрувати, користуватися послугами «з міркувань гуманності». Наприклад, через необхідність
курсу лікування, реабілітації тощо;
Якщо активи бізнесмена мають потужні економічні зв’язки з компаніями з третіх країн, і товари,
послуги, які постачаються їм, важливі для економіки держави, що впровадила санкції, можуть
застосувати «режим винятків», як це сталося з компаніями російського олігарха Дерипаски в США.

26. 24 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Говорячи про вплив персональних санкцій, доречно оцінити період їх впровадження і говорити про
«миттєвий шок», оскільки за 2–3 роки спрацюють компенсаторні механізми, і фігурант санкційних
списків не відчуватиме великих проблем.
В умовах санкційного тиску на держави, механізм впливу і реакції дещо відрізняється. Можна чітко
виокремити два піки впливу, суттєво відмінні за характером і результатами.
Миттєвий шок, коли держави та компанії втрачають частину ринку збуту, постачальників, а коопера-
ційні зв’язки розриваються. Цей пик супроводжує відтік капіталу з країни, оскільки власники бізнесу,
очікуючи погіршення ситуації, прагнуть зберегти свої активи.
Друга причина відтоку капіталу (яка спостерігалася у Венесуелі, КНДР, Білорусі, Судані, ОАЕ, Сирії,
Лівії) – прагнення вивести свої підприємства зі сфери застосування санкцій, локалізувати частину
виробництва в інших юрисдикціях. На цей час припадають підвищені витрати держави, зумовлені
двома чинниками:
прагнення (якщо йдеться про державу) частково компенсувати своїм компаніям втрати через
дію санкцій;
знайти альтернативні джерела постачання необхідних товарів і послуг, ринки збуту власної
продукції.
Період миттєвого шоку триває від 12 до 36 місяців. За цей час економіка країни адаптується до
нових умов, напрацьовує нові ланцюжки взаємодії навіть зі старими партнерами. Якщо під санкції
потрапляє бізнес, який не потребує технологічної підтримки, постійної модернізації, то ситуація ста-
білізується і держава може існувати під дією санкцій десятиліттями.
Якщо ж мова про галузі, що потребують постійного надходження технологій і технологічного об-
ладнання, то після початкового шоку ситуація стабілізується і спостерігається зростання. Це
відбувається завдяки інтенсифікації використання ресурсів старого технологічного устрою або як
результат програми імпортозаміщення. До того ж у разі їх реалізації можливе і зростання складності
національної економіки, і навіть розвиток певних галузей.
Однак варто відзначити, що стабілізація і, можливо, економічне зростання мають свої часові межі:
вони тривають, поки наявна технологічна база забезпечує виробництво. З часом обладнання спра-
цьовується, і через технологічне відставання від конкурентів зростають ризики кризи в роботі окре-
мих компаній або цілих галузей. Цей процес і є другим санкційним шоком, що настає за 10-15 років
після впровадження санкцій.
ПершийI
IIДРУГА ПРИЧИНА
01
02

27. 25
СанкціїЄСіСШАпротиРФ:детальнийогляд
Ось типові приклади.
Ситуація у Венесуелі, яка після впровадження перших секторальних обмежень у галузі видобутку
нафти (2003–2004 рр.) позначилася півторарічним спадом видобутку, змінилася, показавши еко-
номічне зростання і розвиток нафтогазової сфери. Однак без припливу технологій країна стала
вразливою до різкого коливання цін на світових ринках і дій конкурентів. Навіть більше, запаси
доступних родовищ вичерпуються, розвідувальне свердління відсутнє (через дію санкцій), тож
країна не здатна забезпечити навіть стабільний рівень видобутку, що безперервно знижується
вже сьомий рік поспіль і сьогодні становить менш як 40 % від рівня 2012 року. Враховуючи, що
економіка Венесуели залежить від торгівлі нафтопродуктами, така динаміка спричинила тривалу
глибоку кризу. Оскільки до спроби знайти альтернативу у вигляді залучення ресурсів і технологій
з КНР і Російської Федерації вдалися запізно, це не дало швидких результатів у короткостроковій
перспективі 43
.
Ситуація з космічною галуззю Росії і з ракетобудуванням загалом. Російські компанії, що пра-
цюють із новими матеріалами, ракетним паливом, розробляють і виробляють електроніку класу
«space», почали потрапляти під американські обмеження на межі 2006 року, коли Мінторгівлі США
запровадило перші санкції до трьох російських НДІ. До 2010 року в санкційних пакетах Казначей-
ства (пакети з розповсюдження ядерної зброї, корейські та іранські пакети) опинилися, наприклад,
НДІ «Квант» (електроніка класу «space»), компанія «Гефест-М», що постачає в Корею спеціальні
сорти сталі та сплавів, компанія «Рособоронекспорт». Однак більшість внесень до списку йшло
від Мінторгівлі США. За період з 2006 до 2010 року під американські санкції потрапили не менш як
20 підприємств, пов’язаних з російською ракетною і космічною програмами, включно з 4 НДІ. На
першому етапі дії таких обмежень Російська Федерація демонструвала хорошу динаміку розвитку
космічної та ракетної програм, переважаючи за кількістю запусків ракет-носіїв сумарні показники
США, ЄС і КНР (33 з урахуванням програми з ЄС проти 30). З 2015 року на тлі зростання активності
інших країн Росія втрачає свої позиції. У результаті, 2018 рік закінчився з показниками 17 запусків
у РФ проти 39 в КНР, 31 в США, 11 в ЄС. Водночас у Росії фактично припинили роботу над новою
ракетою-носієм «Ангара», є проблеми з випуском ракет-носіїв типу «Протон», а запуски здійсню-
ються на базі модернізованих ракет типу «Союз», розроблених у 1960-х роках. Теоретично РФ має
можливість надолужити відставання за умови доступу до розробок інших країн, технологічного
обладнання та, найголовніше, електроніки. Однак ці напрямки потрапляють у сферу обмежень,
впроваджених Міністерством торгівлі США.
Підсумовуючи тему механізмів впливу санкцій на економіку держави та її еліти, необхідно чітко
розрізняти піки впливу: перший — одразу після впровадження, другий, технологічний, — настане
за 10–15 років.
Таким чином, якщо держава пережила перший шок, вплив санкційних обмежень у короткостроковій
перспективі мінімальний. За цей час політичні еліти можуть напрацювати механізми адаптації влас-
ної економіки до нової оперативної реальності й алгоритми виходу з-під санкцій у перспективі 7–10
років, щоб уникнути другого, технологічного шоку.

28. 26 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Майбутнє санкцій.
Український інтерес

29. 27
Майбутнєсанкцій.Українськийінтерес
Механізмивпливуіситуація
вРосійськійФедерації
У попередньому розділі ми проаналізували чотири основні механізми впливу санкцій. Оскільки йдеться
про санкції проти Російської Федерації, логічно розглянути стан російської економіки в розрізі санкційного
тиску.
Якщо оцінювати розміри номінального ВВП Російської Федерації 2013, 2014 и 2015 рр., можна виснувати,
що РФ сповна відчула шок від першого піку санкційного впливу — номінальний ВВП країни впав на 3 %, а
експорт (у грошовому виразі) — на понад 40 %.
Однак говорити про винятковий вплив санкцій не випадає, оскільки російська економіка істотно зале-
жить від цін на нафту і сировинні товари. А на 2014–2015 рр. спостерігався обвал нафтових котирувань
практично вдвічі, що показано на графіку нижче.

30. 28 Санкції проти РФ: між ефективністю та ілюзіями?
Таким чином, падіння економіки РФ пов’язано насамперед із ситуацією на зовнішніх ринках, і вже потім
із впливом санкцій. Це помітно зі зміни структури зовнішньої торгівлі Російської Федерації, як показано на
діаграмі експорту товарів і послуг із РФ 2013 і 2014 рр.
Крім падіння обсягів із 721 млрд 2013 року до 424 млрд дол. 2017-го, бачимо також зміну структури — змен-
шення частки нафтогазової складової та збільшення частки агро- та металургійної промисловості, що
загалом відповідає зміні балансу цін на світових ринках.
У такому разі виникає логічне запитання: чи можна цю різницю 297 млрд дол. оцінювати як результат впли-
ву санкцій та зміни цін на світових ринках? Ні, оскільки тут необхідно оцінювати баланс зовнішньої торгівлі
товарами та послугами. Нижче подано інформацію, зібрану за даними Світового банку та Атласу складності
світової економіки, розробленого в Гарварді.
На прикладі цих даних можна констатувати, що, попри санкційний тиск, економіка Російської Федерації
стабільна, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі щорічно дає не менше від 90 млрд дол. компаніям і
частково уряду. Для порівняння: баланс зовнішньої торгівлі товарами та послугами України 2018 року був
негативний: –11 млрд дол.
Навіть більше, можна зробити ще один висновок: російська економіка пережила перший санкційний
шок і адаптувалася до нових умов. Дмитро Некрасов у доповіді «Межі стійкості Росії»44
, виданій Укра-
їнським інститутом майбутнього ще 2017 року, особливо підкреслював цей факт: «На початок 2017 року
російська економіка загалом адаптувалася до санкцій і низьких цін на нафту. Скорочення ВВП зупинилося
в четвертому кварталі 2016 року і склало, за різними оцінками, 0,3–0,5 %. Рубль зміцнів, якщо порівнювати
з піковими значеннями початку 2016 року, на 31 %, фондові індекси зросли на 35–40 %. Чисте вивезення
капіталу приватним сектором скоротився з 152 млрд дол. 2014 року до 19 млрд 2016 року. Інфляція з рівня
в 12,9 % 2015 року знизилась до 4,2 % на початку 2017 року. Ключова ставка ЦБ знизилася з 17 % до 9,5 %».
Подальші події, зокрема зростання внутрішніх інвестицій, реалізація низки галузевих програм розвитку
(серед іншого і щоб позбутися імпортозалежності) сприяли зростанню технологічної складності45
росій-
ської економіки. За даними Атласу складності світової економіки46
, коефіцієнт складності економіки РФ
зріс із 0,06 пункту 2013 року до 0,24 пункту 2017-го. Аналогічний рейтинг обсерваторії світової економіки
Массачусетського технологічного інституту дає ще більше зростання — з 0,05 до 0,85 пункту.
Менше з тим, говорити про повну неефективність санкцій не випадає. Сам президент РФ Володимир
Путін оцінив втрати російської економіки від обмежень. Наприклад, 2015 року він заявляв, що сумарно
вплив падіння цін на нафту і санкцій обійшовся РФ у 160 млрд дол.47
Видання Bloomberg, посилаючись
на дослідження Скотта Джонсона, стверджує, що за п’ять років дії санкцій и падіння цін на нафту, навіть з
урахуванням подолання першого шоку, російська економіка втратила близько 150 млрд дол 48
.