Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12–18 листопада 2018 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 15–18 листопада 2017 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 15–21 грудня 2018 року провів експертне опитування «2018 рік в оцінках експертів». Метою опитування було з’ясувати думки та оцінки експертів щодо основних підсумків 2018 року для України та прогнозів на наступний рік. Усього опитано 67 експертів.
Павло Щелін. Російський досвід політичного протесту: минуле й сьогоденняUIFuture
У політичній науці склався консенсус щодо того, що існує взаємозв'язок між типом політичного режиму й природою політичного протесту. У демократичних політичних режимах протести — невід'ємна частина політичного життя і ефективний механізм солідаризації громадян та політичної комунікації, яка не загрозлива для стабільності політичного режиму в цілому, але доповнює його. В авторитарних режимах, навпаки, протести й будь-яка несанкціонована громадянська активність сприймається ворожо й з підозрою, що супроводжується спробами державних структур взяти її під контроль (Linz 2000). Проте, протягом останніх 30 років мирні політичні протести (не збройні повстання) стали одним з головних механізмів режимних трансформацій по всьому світові — спроб переходу від авторитарних політичних режимів до демократичних. До найвідоміших з них відноситься низка так званих "кольорових революцій" в Україні, Грузії, Молдові, Сербії 2000-х років. і "Арабська весна" 2011 року. У контексті цього дослідження я не розглядаю те, наскільки успішним був процес будівництва інститутів демократії після перемоги політичного протесту. Мене цікавлять виключно причини успіху тієї чи іншої хвилі протесту на російському досвіді. Під успіхом я розумію зміну вищої політичної влади в країні в результаті протестів, а не нормальної процедури виборів, і декларований перехід від одного політичного режиму до іншого. Теорії протестної активності численні, і я приведу приклади деяких з них. Тимур Куран висунув гіпотезу, що ключовим фактором є масовість політичного протесту, так як у міру зростання числа учасників, ймовірність репресивних заходів щодо кожного окремого протестувальника знижується1, і продемонстрував це на прикладі "оксамитових революцій" у Східній Європі в 1989–1990 роках. Гінкель і Сміт припускають, що протести — це, перш за все, засіб мобілізації населення активною меншістю, яка краще обізнана як про стан справ у країні, так і про відносну силу влади2. А для Ломана протести— засіб політичної комунікації між суспільством, позбавлений інших каналів представництва, і владою3. Усі згадані вище інтерпретації, як і багато інших, ефективні для опису функцій протесту в політичному режимі в теоретичній перспективі, однак надають мало інформації про те, чому одні протести виявляються успішними, а інші — ні. Спрощуючи, чому в Україні в 2004 році протестувальникам вдалося домогтися перегляду підсумків виборів, а в Росії в 2011–2012 роках "болотні протести" призвели лише до більшої авторитаризації режиму.
РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: ГРОМАДСЬКА ДУМКА НАСЕЛЕННЯmResearcher
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Спільне дослідження Центру політико-правових реформ, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Democracy Reporting International стосовно функціонування демократичних інститутів України під час війни
ОЦІНКА ПРОБЛЕМАТИКИ КОРУПЦІЇ В ГРОМАДСЬКІЙ ДУМЦІmResearcher
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 15–18 листопада 2017 року провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 15–21 грудня 2018 року провів експертне опитування «2018 рік в оцінках експертів». Метою опитування було з’ясувати думки та оцінки експертів щодо основних підсумків 2018 року для України та прогнозів на наступний рік. Усього опитано 67 експертів.
Павло Щелін. Російський досвід політичного протесту: минуле й сьогоденняUIFuture
У політичній науці склався консенсус щодо того, що існує взаємозв'язок між типом політичного режиму й природою політичного протесту. У демократичних політичних режимах протести — невід'ємна частина політичного життя і ефективний механізм солідаризації громадян та політичної комунікації, яка не загрозлива для стабільності політичного режиму в цілому, але доповнює його. В авторитарних режимах, навпаки, протести й будь-яка несанкціонована громадянська активність сприймається ворожо й з підозрою, що супроводжується спробами державних структур взяти її під контроль (Linz 2000). Проте, протягом останніх 30 років мирні політичні протести (не збройні повстання) стали одним з головних механізмів режимних трансформацій по всьому світові — спроб переходу від авторитарних політичних режимів до демократичних. До найвідоміших з них відноситься низка так званих "кольорових революцій" в Україні, Грузії, Молдові, Сербії 2000-х років. і "Арабська весна" 2011 року. У контексті цього дослідження я не розглядаю те, наскільки успішним був процес будівництва інститутів демократії після перемоги політичного протесту. Мене цікавлять виключно причини успіху тієї чи іншої хвилі протесту на російському досвіді. Під успіхом я розумію зміну вищої політичної влади в країні в результаті протестів, а не нормальної процедури виборів, і декларований перехід від одного політичного режиму до іншого. Теорії протестної активності численні, і я приведу приклади деяких з них. Тимур Куран висунув гіпотезу, що ключовим фактором є масовість політичного протесту, так як у міру зростання числа учасників, ймовірність репресивних заходів щодо кожного окремого протестувальника знижується1, і продемонстрував це на прикладі "оксамитових революцій" у Східній Європі в 1989–1990 роках. Гінкель і Сміт припускають, що протести — це, перш за все, засіб мобілізації населення активною меншістю, яка краще обізнана як про стан справ у країні, так і про відносну силу влади2. А для Ломана протести— засіб політичної комунікації між суспільством, позбавлений інших каналів представництва, і владою3. Усі згадані вище інтерпретації, як і багато інших, ефективні для опису функцій протесту в політичному режимі в теоретичній перспективі, однак надають мало інформації про те, чому одні протести виявляються успішними, а інші — ні. Спрощуючи, чому в Україні в 2004 році протестувальникам вдалося домогтися перегляду підсумків виборів, а в Росії в 2011–2012 роках "болотні протести" призвели лише до більшої авторитаризації режиму.
РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: ГРОМАДСЬКА ДУМКА НАСЕЛЕННЯmResearcher
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Спільне дослідження Центру політико-правових реформ, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Democracy Reporting International стосовно функціонування демократичних інститутів України під час війни
ОЦІНКА ПРОБЛЕМАТИКИ КОРУПЦІЇ В ГРОМАДСЬКІЙ ДУМЦІmResearcher
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
На які першочергові реформи чекають громадяни УкраїниmResearcher
Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
КМИС: результаты исследования общественного мнения в УкраинеmResearcher
По данным опроса, подавляющее большинство украинской общественности серьезно обеспокоено тем направлением, в котором движется страна, и видит, как перед страной стоят многочисленные вызовы. Тенденция в общественном мнении в Украине продемонстрировала значительный нисходящий тренд в течение прошлого года: вот как украинцы воспринимают многочисленные экономические и политические проблемы, стоящие перед страной.
РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: ГРОМАДСЬКА ДУМКА НАСЕЛЕННЯmResearcher
Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 р. в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованої територій Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІDonbassFullAccess
Яку роль відіграли ЗМІ у наростанні сьогоднішніх конфліктів? Що ще може спричинити невдоволення українців?
Проект “Конфлікт в медіа і медіа в конфлікті: донесення дражливих питань через ЗМІ” реалізовуємо для того, аби знайти відповіді на ці питання та разом з українськими медіа спробувати вплинути на зменшення суспільної напруги. Це в жодному разі не спроба критикувати медіа. Аби зменшити загрозу викликів, які стоять перед українцями, варто знайти порозуміння між суспільною думкою, владою та медіа. Соціологи провели глибинні інтерв’ю із понад 50 експертами в галузі медіадосліджень, журналістики, соціології, політології, антропології, конфліктології. Також було проведено всеукраїнське репрезентативне дослідження та фокус–групи за участі мешканців Львова, Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська.
Дослідження громадської думки щодо ситуації у країні під час пандемії COVID-1...mResearcher
За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 49% українців повністю або скоріше впевнені в правильності дій Президента в контексті боротьби з коронавірусом, а 45% — зовсім або не дуже впевнені.
На які першочергові реформи чекають громадяни УкраїниmResearcher
Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
КМИС: результаты исследования общественного мнения в УкраинеmResearcher
По данным опроса, подавляющее большинство украинской общественности серьезно обеспокоено тем направлением, в котором движется страна, и видит, как перед страной стоят многочисленные вызовы. Тенденция в общественном мнении в Украине продемонстрировала значительный нисходящий тренд в течение прошлого года: вот как украинцы воспринимают многочисленные экономические и политические проблемы, стоящие перед страной.
РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: ГРОМАДСЬКА ДУМКА НАСЕЛЕННЯmResearcher
Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 р. в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованої територій Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІDonbassFullAccess
Яку роль відіграли ЗМІ у наростанні сьогоднішніх конфліктів? Що ще може спричинити невдоволення українців?
Проект “Конфлікт в медіа і медіа в конфлікті: донесення дражливих питань через ЗМІ” реалізовуємо для того, аби знайти відповіді на ці питання та разом з українськими медіа спробувати вплинути на зменшення суспільної напруги. Це в жодному разі не спроба критикувати медіа. Аби зменшити загрозу викликів, які стоять перед українцями, варто знайти порозуміння між суспільною думкою, владою та медіа. Соціологи провели глибинні інтерв’ю із понад 50 експертами в галузі медіадосліджень, журналістики, соціології, політології, антропології, конфліктології. Також було проведено всеукраїнське репрезентативне дослідження та фокус–групи за участі мешканців Львова, Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська.
Дослідження громадської думки щодо ситуації у країні під час пандемії COVID-1...mResearcher
За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 49% українців повністю або скоріше впевнені в правильності дій Президента в контексті боротьби з коронавірусом, а 45% — зовсім або не дуже впевнені.
РЕЗУЛЬТАТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ОПИТУВАННЯ У ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХmResearcher
Регіональне дослідження громадської думки проведене в Донецькій та Луганській областях Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології (із залученням мережі фірми «Юкрейніан Соціолоджі Сервіс») протягом 18 лютого – 2 березня 2020 року. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками як вік, стать та місце проживання. Теоретична похибка вибірка не перевищує 3,5%.
Регіональне дослідження громадської думки проведене в Донецькій та Луганській областях Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології (із залученням мережі фірми «Юкрейніан Соціолоджі Сервіс») протягом 18 лютого – 2 березня 2020 року. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками як вік, стать та місце проживання. Теоретична похибка вибірка не перевищує 3,5%.
Психоемоційний стан українців на карантиніmResearcher
Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS"
Українці в умовах протидії коронавірусуmResearcher
Проект Rubicon — це віддалене CATI-опитування ролінгового формату. А саме кожен день ми опитуємо однаковий розмір вибіркової сукупності (N=200), репрезентативно статті, віку, населеному пункту та регіону проживання України. Таким чином, ми накопичуємо загальний масив даних, що складається із результативних щоденних масивів. Це дозволяє не тільки отримувати оперативні дані, а і відслідковувати динаміку щоденно або через певний проміжок часу (що особливо актуально у нестандартних умовах розвитку суспільства, а саме це зараз спостерігається в Україні). При закінченні проекту ми плануємо вийти на вибірку у 1600 респондентів та проаналізувати результати дослідження у декількох векторах. Отже, до вашої уваги результати роботи 28-30 березня 2020 р. із вибіркою в 609 респондентів. Надалі при більшому накопиченні вибірки ми будемо оновлювати ці результати.
Емоції і поведінка українців на карантиніmResearcher
Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Терміни проведення: 1-2 квітня 2020 року. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Ставлення до медичної реформи в УкраїніmResearcher
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Дослідження громадської думки щодо ситуації в країні під час пандемії COVID-19mResearcher
Вибірка дослідження складає 809 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.
Как жители Беларуси рагируют на коронавирус?mResearcher
Исследовательская компания Satio, которая провела онлайн-опрос среди жителей Беларуси на тему их отношения к коронавирусу. Участие приняли 1002 человека в возрасте от 18 до 64 лет.
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ПІД ЧАС КАРАНТИНУmResearcher
Вибірка: репрезентує доросле населення України (окрім Криму та непідконтрольних територій (НПКТ) на Сході України) за такими показниками як стать, вік, регіон проживання та тип населеного пункту.
Ми, Factum Group, аналітична й креативна команда
однодумців, українців, професіоналів, що люблять свою
країну, запускаємо соціальну ініціативу YOUкраїна
Опрос проводился в период с 24 января по 2 февраля 2020 года. Опрошено 1804 респондента в возрасте от 18 лет и старше. Выборка репрезентирует население Украины по полу, возрасту, типу населенного пункта и региону проживания (за исключением неподконтрольных территорий Донецкой и Луганской областей, АР Крым, и г. Севастополь). Метод опроса – личное формализованное интервью (face-to-face). Максимальная погрешность выборки не превышает +/-2,4%.
Оцінка рівня соціальної безпеки в умовах поширення коронавірусної інфекціїmResearcher
Фахівцями Поліського національного університету спільно з Житомирською міською радою та регіональними ЗМІ проведено анонімне онлайн-опитування громадян України, метою якого був збір емпіричного матеріалу щодо поведінки та настроїв населення в умовах оголошення ПКІ та впровадження карантинних заходів. Збір та обробка даних проведена у середовищі ArcGis.
Оцінка рівня соціальної безпеки в умовах поширення коронавірусної інфекції
П’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитування
1. П’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитування
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12–18 листопада 2018 року провів
опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на
майбутнє. В опитуванні взяло участь 80 експертів. Для порівняння використовуються
результати експертного опитування «Четверта річниця Майдану», яке Фонд
«Демократичні ініціативи» проводив 15–18 листопада 2017 року; результати
експертного опитування «Третя річниця Майдану», проведеного 11–18 листопада 2016
року; експертного опитування «Друга річниця Майдану», проведеного 15–18 листопада
2015 року, та експертного опитування «Річниця Майдану», проведеного 13–18
листопада 2014 року.
● Експерти переважно характеризують Євромайдан як Революцію гідності –
революцію за демократизацію та європейський вибір. Однак другим найбільш поширеним
серед опитаних експертів розумінням подій Майдану є те, що ці події були скоріше рухом
«проти», а не «за», спрямованим проти чинної влади, яка прагнула встановити
авторитарний режим та часто діяла у протизаконний спосіб та у власних інтересах, чим
скомпрометувала себе в очах суспільства.
● Абсолютна більшість опитаних експертів вважає, що Майдан досягнув
перемоги, і ця позиція домінує вже п’ятий рік поспіль.
● До цілей Майдану, яких вже було досягнуто, експерти відносять відновлення
курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового
режиму з ЄС, а також повалення влади Януковича та часткове оновлення політичних еліт,
яке відбулося одразу після падіння режиму колишнього президента. Важливими
досягненнями Майдану експерти також вважають початок низки реформ у різних сферах
суспільного життя та посилення громадянського суспільства і його впливу на владу, хоча
така думка є дещо менш поширеною.
● Головною метою Майдану, що досі не була реалізована, експерти вважають
«перезавантаження» системи влади та оновлення принципів її діяльності, прихід якісно
нових еліт та люстрація старих. Не було також здійснено систематичної боротьби з
корупцією, деолігархізації влади, реформи правоохоронних органів та судочинства, а
також не досягнуто економічного зростання і не покарано представників попереднього
режиму за їхні посадові злочини та злочини проти Майдану.
● З-поміж найбільш істотних позитивних наслідків Майдану експерти
виокремлюють передовсім підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання
безвізового режиму; активізацію громадянського суспільства та волонтерського руху;
зміну влади внаслідок усунення режиму Віктора Януковича та, як наслідок, часткове
оновлення політичних еліт; консолідацію української політичної нації та зростання
національної свідомості громадян.
● До негативних наслідків Майдану відносять втрату Україною територіальної
цілісності внаслідок збройної агресії Росії, хоча експерти зазначають, що до цього призвів
не сам Майдан як такий, а реакція Росії на революційні події в Україні та її бажання
скористатися тимчасовою слабкістю української держави. Варто зазначити, що конфлікт з
Росією деякі експерти розглядають і як згуртовуючий фактор для українського
суспільства, втім визнаючи високу ціну цього конфлікту для України.
2. ● Більшість опитаних експертів вважає повторення Майдану у найближчий рік-два
неможливим або малоймовірним. Така думка переважає вже другий рік поспіль. Втім,
близько третини опитаних вважають такий розвиток подій можливим чи навіть впевнені у
його реалізації.
● Потенційні причини ймовірного виникнення масових акцій протесту більшість
експертів вбачають у корумпованості влади, здачі національних інтересів на користь Росії.
Масові акції протесту, на думку експертів, можуть статися й через подальше погіршення
рівня життя чи кричущі випадки порушення прав людини.
● Щоб досягнути цілей Майдану треба, на думку експертів, зосередитися на
ефективній боротьбі з корупцією, реформуванні правоохоронних органів та судової
системи, а також на економічному розвиткові.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
1. Як би Ви стисло визначили – чим, власне, були ті події, які дістали назву
«Євромайдан»?
Кількість згадок
Революція за демократизацію і європейський вибір – «Революція
Гідності»
42
Протести проти скомпрометованої та авторитарної діючої влади 28
Поштовх до модернізації та якісних змін у суспільстві та державі 10
Протест проти проросійських еліт та проросійського вектору
розвитку України
4
Вияв народного незадоволення, яким скористалися політики 3
Інше 2
2. Як Ви вважаєте, чи переміг Майдан?
Кількість відповідей
Безумовно, так 20
Скоріше, так 46
Скоріше, ні 6
Безумовно, ні 3
Важко сказати 5
3. Які головні цілі Майдану були досягнуті? (вкажіть не більше 5 основних)
Кількість згадок
3. Відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про
асоціацію з ЄС, отримання «безвізу»
64
Повалення режиму Віктора Януковича та часткове оновлення
політичних еліт
52
Відхід від авторитарних методів управління, збереження
демократії, збільшення прозорості органів влади
22
Початок проведення реформ (правоохоронних органів, медичної
реформи, децентралізації тощо)
19
Відхід від проросійського курсу держави та послаблення впливу
РФ
20
Посилення громадянського суспільства та його впливу на владу 15
Створення антикорупційних інституцій, початок боротьби з
корупцією
11
Національна самоідентифікація, декомунізація, посилення позицій
української мови
9
Відновлення конституційного балансу, повернення до Конституції
2004 року
5
Покращення обороноздатності країни 4
Інші 5
4. Які цілі Майдану не були досягнуті? (вкажіть не більше 5 основних)
Кількість згадок
«Перезавантаження» системи влади та оновлення принципів її
діяльності, прихід якісно нових еліт та люстрація старих
50
Системна боротьба з корупцією 36
Реформи судочинства та правоохоронних органів, дотримання прав
людини та верховенства права
24
Притягнення до відповідальності винних у злочинах проти
учасників Євромайдану та покарання представників попереднього
режиму за вчинені злочини
22
Деолігархізація політики та економіки 22
Економічні реформи та зростання рівня життя населення 21
Демократизація, посилення підзвітності влади суспільству,
посилення впливу суспільства на владу
9
Проведення реформ та зокрема виборчої реформи 9
Інше 11
5. Які основні наслідки мали події Майдану? (вкажіть не більше 5). Кожен з
наслідків просимо оцінити знаком «+» - позитивно, «-» - негативно чи «+» «-» - як
позитивно, так і негативно.
4. Позитивні наслідки
Кількість згадок
Утвердження західного вектора розвитку, активізація співпраці
з західними державами та зокрема асоціація з ЄС і отримання
безвізового режиму
53
Початок реформ у країні (децентралізація, медична та освітня
реформа, правоохоронних органів, реформи енергетичного
сектору)
30
Активізація громадянського суспільства, посилення його
впливу на владу, поява волонтерського руху
26
Зміна влади внаслідок усунення режиму Віктора Януковича та
часткове оновлення політичних еліт
22
Зростання національної свідомості громадян, декомунізація та
прогрес у культурній політиці
21
Дистанціювання від Росії та зменшення її впливу на Україну,
консолідація суспільства внаслідок російської агресії
18
Модернізація збройних сил та підвищення обороноздатності
України
11
Антикорупційні реформи та поява нових антикорупційних
органів, зменшення толерантності до корупції в суспільстві
5
Демократичні реформи та покращення ситуації зі свободою
слова
3
Повернення до Конституції 2004 року 3
Перспектива створення єдиної помісної церкви 3
Інше 10
Негативні наслідки
Кількість згадок
Втрата Україною територіальної цілісності внаслідок збройної
агресії Росії (анексія Криму та частини Донбасу)
47
Погіршення соціально-економічної ситуації та матеріального
становища населення
16
Нові еліти або неефективні, або складаються зі старих
політиків
12
Проблеми у здійсненні реформ в різних галузях, невдачі
антикорупційних заходів
6
Зростання нетерпимості та легітимація політичного насильства 3
Радикалізація та поляризація всередині суспільства 3
Розчарування суспільства в можливості здійснення швидких
перетворень
3
Інше 10
6. Як Ви вважаєте, чи можлива поява найближчим часом (рік-два) Майдану-3?
Кількість відповідей
Скоріше за все, так і буде 3
5. Загалом можливо 21
Мало вірогідно 32
Ні, найближчими роками нового Майдану не буде 21
Важко сказати 3
7. Якщо Ви вважаєте появу Майдану-3 можливою, то що може стати головною
причиною?
Кількість згадок
Зрада національних інтересів, компроміси з Росією 12
Катастрофічне падіння рівня життя населення (зубожіння), економічна
криза
11
Масові порушення прав громадян, розправа над представниками
громадянського суспільства чи опозиційними політиками,
незадоволена потреба суспільства в справедливості
9
Зовнішній вплив, втручання Росії 8
Корумпованість влади та відсутність помітних результатів боротьби з
корупцією
7
Фальсифікація виборів 7
Узурпація влади президентом та посилення авторитарних тенденцій 4
Відсутність, затягування або неефективність реформ 3
Популізм 3
Реванш проросійських сил 3
Свавілля та відірваність від народу високопосадовців 2
8. Що в першу чергу треба зробити для досягнення цілей Майдану? Визначте три
основні кроки.
Кількість згадок
Боротьба з корупцією: розбудова антикорупційних органів, забезпечення їх
роботи, досягнення реальних покарань
36
Завершити судову реформу та реформи правоохоронних органів,
забезпечити чесність і непідкупність системи верховенства права
27
Ухвалити прогресивний виборчий закон та обрати Верховну Раду за новими
правилами
21
Зосередитись на розвитку економіки, залученні інвестицій та, як наслідок,
покращенні життя людей
18
Завершити люстрацію та сприяти якісному оновленню політичних еліт 13
Сприяти посиленню громадянського суспільства, пошуку діалогу між
суспільством та владою, ефективний контроль за владою з боку суспільства
12
Провести (завершити) втілення розпочатих реформ 10
Втілювати положення Угоди про Асоціацію з ЄС 10
Покарати винних у злочинах проти Євромайдану, а також учасників
злочинів попередньої влади
7
Не допустити реваншу проросійських сил на наступних виборах 3
Розробити державну стратегію щодо окупованого Криму та закінчення
конфлікту на Донбасі
4
Інше 13
СПИСОК ОПИТАНИХ ЕКСПЕРТІВ
1. Андрушків Андрій
2. Банчук Олександр
3. Бевзенко Любов
4. Бєлий Дементій
5. Бистрицький Євген
41. Куликов Андрій
42. Купрій Володимир
43. Линник Наталія
44. Логацький Віктор
45. Марциновський Анатолій
6. 6. Борзило Інна
7. Боярчук Дмитро
8. Буник Микола
9. Бурковський Петро
10. Бут Юрій
11. Вергелес Тетяна
12. Вишняк Олександр
13. Волосевич Інна
14. Гарань Олексій
15. Гелетій Марія
16. Гетман Олег
17. Головенко Роман
18. Гонюкова Лілія
19. Горбань Юрій
20. Грищенко Інна
21. Дейнеко Іван
22. Добровольский Данило
23. Довгич Віталій
24. Дроздов Остап
25. Дубровський Володимир
26. Жернаков Михайло
27. Жугай Віталій
28. Замятін Віктор
29. Зарембо Катерина
30. Іванов Антон
31. Калітенко Олександр
32. Калниш Валерій
33. Квурт Костянтин
34. Кермач Руслан
35. Кириченко Юлія
36. Кисельов Сергій
37. Колодій Антоніна
38. Конончук Світлана
39. Котигоренко Віктор
40. Кузяків Оксана
46. Мельник Олексій
47. Миргородський Артем Валерійович
48. Міщенко Михайло
49. Огородник Сергій
50. Островський Павло
51. Палій Олександр
52. Панченко Валентин
53. Пашков Михайло
54. Петренко Євген
55. Печончик Тетяна
56. Поляков Єгор
57. Пономаренко Володимир
58. Радченко Євген
59. Рибаченко Віктор
60. Романюк Оксана
61. Семиволос Ігор
62. Сидорчук Кирило
63. Сінченко Дмитро
64. Скіпальський Андрій
65. Скорик Михайлина
66. Славінська Ірина
67. Соколенко Наталія
68. Стецьків Арсен
69. Стецьків Тарас
70. Таран Віктор
71. Тимощук Віктор
72. Тузов Дмитро
73. Федоренко Костянтин
74. Хавронюк Микола
75. Чабанна Маргарита
76. Чайка Роман
77. Шабунін Віталій
78. Шелест Ганна
79. Юрчишин Ярослав
80. Якименко Юрій
7. 6. Борзило Інна
7. Боярчук Дмитро
8. Буник Микола
9. Бурковський Петро
10. Бут Юрій
11. Вергелес Тетяна
12. Вишняк Олександр
13. Волосевич Інна
14. Гарань Олексій
15. Гелетій Марія
16. Гетман Олег
17. Головенко Роман
18. Гонюкова Лілія
19. Горбань Юрій
20. Грищенко Інна
21. Дейнеко Іван
22. Добровольский Данило
23. Довгич Віталій
24. Дроздов Остап
25. Дубровський Володимир
26. Жернаков Михайло
27. Жугай Віталій
28. Замятін Віктор
29. Зарембо Катерина
30. Іванов Антон
31. Калітенко Олександр
32. Калниш Валерій
33. Квурт Костянтин
34. Кермач Руслан
35. Кириченко Юлія
36. Кисельов Сергій
37. Колодій Антоніна
38. Конончук Світлана
39. Котигоренко Віктор
40. Кузяків Оксана
46. Мельник Олексій
47. Миргородський Артем Валерійович
48. Міщенко Михайло
49. Огородник Сергій
50. Островський Павло
51. Палій Олександр
52. Панченко Валентин
53. Пашков Михайло
54. Петренко Євген
55. Печончик Тетяна
56. Поляков Єгор
57. Пономаренко Володимир
58. Радченко Євген
59. Рибаченко Віктор
60. Романюк Оксана
61. Семиволос Ігор
62. Сидорчук Кирило
63. Сінченко Дмитро
64. Скіпальський Андрій
65. Скорик Михайлина
66. Славінська Ірина
67. Соколенко Наталія
68. Стецьків Арсен
69. Стецьків Тарас
70. Таран Віктор
71. Тимощук Віктор
72. Тузов Дмитро
73. Федоренко Костянтин
74. Хавронюк Микола
75. Чабанна Маргарита
76. Чайка Роман
77. Шабунін Віталій
78. Шелест Ганна
79. Юрчишин Ярослав
80. Якименко Юрій