Media osvita

1. Медіаосвіта в Україні
(результати дослідження)
Інститут соціальної та політичної психології
Національної академії педагогічних наук України
лабораторія психології масової комунікації та
медіаосвіти

2. Низький рівень медіакультури в
сучасному українському
:суспільстві
вразливість до
,медіаманіпуляцій
слабкий спротив насадженню
,низькопробної медіа продукції
аморальних цінностей
поширення медіазалежності

3. Зміни молодіжних
медіапрактик
•

4. Медіаосвіта – частина освітнього процесу, що
спрямована на вивчення закономірностей
масової комунікації
 преси,
 телебачення,
 радіо,
 кіно,
 відео,
 комп’ютерно опосередкованого спілкування,
 інтернету,
 мобільної телефонії тощо.

5. Основні завдання медіаосвіти –
підготувати особистість до
•
 життя в інформаційному суспільстві,
 до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною
системою мас-медіа,
 до сприйняття інформації,
 усвідомлення наслідків її впливу на психіку,
 формування культури спілкування з медіа,
творчих, комунікативних здібностей, критичного
мислення, умінь повноцінного сприйняття,
інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів,
 навчання різноманітних форм самовираження
через створення медіатекстів,
 оволодіння способами спілкування на основі
невербальних форм комунікації за допомогою
технічних засобів

6. Мапа експерименту
білим кольором позначено загальноосвітні навчальні заклади
чорним – вищі навчальні заклади (Київська, Луганська, Дніпропетровська,
Запорізька, Полтавська, Миколаївська,
Черкаська обл., Київ, АР Крим)

7. -СОЦІАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНИЙ
ПІДХІД
• По-перше, медіа пропонують нам зразки
поведінки і моделі міжособових стосунків
(частота подій)
• По-друге, медіа здатні компенсувати
негаразди реальних стосунків, виконують
функцію заміщення реальних стосунків на
віртуальні (анестезія).
• По-третє всі негативні впливи медіа можна
долати, якщо реальна комунікація
безпосереднє спілкування з людиною має
лідерство впливу.

8. Етапи реалізації
медіаосвітніх підходів
 одержання знань про історію, структуру, мову і
теорії медіа (освітня складова);
 розвиток сприйняття медіатекстів, їх „читання”,
активізація уяви, зорової пам’яті, розвиток різних
видів мислення (у тому числі й критичного,
логічного, творчого, образного, інтуїтивного),
умінь для розуміння ідей (моральних,
філософських проблем), образів тощо;
 розвиток креативних практичних умінь на
матеріалі медіа.

9. Вітчизняна модель медіаосвіти:
матриця змістових складових

10. Дослідження уявлення щодо
ризиків споживання телепродукції

11. 1
2
3
4
5
6

12. І. Думки батьків про ризики впливу
телебачення на дітей

13. • Фоновий перегляд
– мати дивиться телевізор, годуючи дитину
груддю
– Включає телевізор, щоб у дитини не було
відчуття самотності
– Дитина грається іграшками при паралельному
перегляді програм дорослими в кімнаті
– Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком
• Це окремий напрям досліджень
ІІ. Існують ризики для дітей до 4-х
років
•

14. ІІ. Ризики для дітей 5-7 років
Надмірна вразливість (все, що в телевізорі показують,
все є, все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально;
«мамо я боюся, навіщо вони так роблять?)
Моральний розвиток (що не показують – то все добре,
так треба робити, приймає все на віру)
Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між
собою спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як
тільки зійдуться на дитячому майданчику,
починають битися, імітувати вбивства з
якихось фільмів; починає перетворюватись на
Губку Боба
•

15. ІІ. Ризики для дітей від 7 до 9-10
років
Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і
всьо, навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо –
все купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо)
 Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не
чує, що ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити
уроків)
 Вплив від дитини, яка дивилася (треба
дивитися зомбі, бо всі дивляться)
Страх, що зі мною це
станеться (Земля загине, погано
спить)
•

16. Висока залежність від думки однолітків
(це всі дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не
дивишся)
Копіювання моделей поведінки (може
слугувати ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли
п’ятеро на одного, і впав, а б’ють; брат брата підколює;
захоплення героями)
Вважають, що це є нормою життя, що це
так і повинно бути (це подобається, це адреналін;
кримінал – норма, вживання алкоголю)
Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор,
«овощ пасивний», нема міркування,
розвитку)
ІІ. Ризики для дітей 11-13 років
•

17. Копіювання моделей стосунків із
перекрученими людськими цінностями
(пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба
берегти близьких і себе; демонструється безвідповідальність,
якісь розборки між людьми, що вважались недостойними,
невістка не зрозуміла свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це
така крутизна)
Спрощене розуміння подій
(Оксана Макар: не сприймають, що це про
правоохоронну систему, а про подію;
спотворене бачення соціального життя;
рисує нереальний світ, переноситься в
нього)
ІІ. Ризики для дітей 14-16 років
•

18. ІІ. Думки дітей про
телебачення

19. Діти проти психотравмуючого
впливу телебачення
• «Найбільший страх
викликають програми, у
яких показують
вбивства, насилля,
жахи, стриптиз».
• «Пугают фильмы
ужасов, потому что
после них кажется, что с
тобой может произойти
то же самое».

20. Сцени насильства викликають
звикання до них
• «Неприємно, коли
демонструють сварки і
бійки політичних діячів.
Зовсім не хочеться бути
такими, як вони. Погано
тільки, що я сам до
цього потроху звикаю.”
• «Складається
враження, що вбивства
на екрані вже не лише
норма, але й розвага,
від якої ми починаємо
отримувати
задоволення»

21. Бажання наслідувати героїв
Бути героєм = вбивати ?
• цитую хлопчика:
«Хочу, как в том
фильме, где всех
убивают, а в конце и
я бы был в тюрьме,
убил бы себя, это
было б супер!».

22. страждають від страшних
повідомлень про дійсність
•
• Новини лякають
,більше ніж фільми
• Десятикласники підрахували:
У новинах до 40 відсотків
позитиву і понад 60 відсотків
негативу. (катастрофи, аварії,
злодіяння із загибеллю
людей).
• Якими позначками
промаркувати новинні
?передачі
• Шокують сюжети
передач про реальні
події

23. Розпізнання батьками значення
графічних позначок

24. • Батьків дітей різного віку турбують різні ризики негативного впливу
телебачення
• Існуюча система позначок не задовольняє потреб батьків у інформуванні
про зміст ризиків
• Кількісне статистично достовірне підтвердження рівня підтримки нової
системи позначок методом репрезентативного масового опитування
батьків дітей різного віку має враховувати такі параметри:
– Ступінь задоволеності батьків телеконтентом і впливом сучасного телебачення на
інтеектуальний, емоційний і соціальний розвиток дитини,її психологічне
благополуччя
– Рівень зацікавеності батьків у покращенні ситуації
– Рівень медіакультури батьків та особливості їх медіапрактик
– Ступінь інтуїтивного роз уміння, точності розпізнання і прийняття графічних
образів позначок
– Рівень готовності батьків до відповідального споживання і використання системи
розумних позначок
– Рівень активності батьків у випадку впровадження нової системи
ВИСНОВКИ

25. Дякуємо за увагу!
• Автор – Любов Найденова, завідувачка
лабораторії психології масової комунікації та
медіаосвіти Інституту соціальної та політичної
психології НАПН України, к.псих.н
• mediasicolo@gmail.com