What is SCEP, how does it work, what can you use it for and how is it integrated into OpenCA. Later forked into OpenXPKI project.
Slides are historical versions from 2004, so SCEP protocoll may have evolved since then. Look at: http://tools.ietf.org/html/draft-nourse-scep-23
Be aware that there may be security implications while using scep in open environments: http://www.kb.cert.org/vuls/id/971035
Be aware that scep has been switched to historic status in favor of two more advanced protocols:
"The IETF protocol suite currently includes two certificate management protocols with more comprehensive functionality: Certificate Management Protocol (CMP) [RFC4210] and Certificate Management over CMS (CMC) [RFC5272]."
What is SCEP, how does it work, what can you use it for and how is it integrated into OpenCA. Later forked into OpenXPKI project.
Slides are historical versions from 2004, so SCEP protocoll may have evolved since then. Look at: http://tools.ietf.org/html/draft-nourse-scep-23
Be aware that there may be security implications while using scep in open environments: http://www.kb.cert.org/vuls/id/971035
Be aware that scep has been switched to historic status in favor of two more advanced protocols:
"The IETF protocol suite currently includes two certificate management protocols with more comprehensive functionality: Certificate Management Protocol (CMP) [RFC4210] and Certificate Management over CMS (CMC) [RFC5272]."
With the ever growing number of attacks against SSL/TLS, quick turnaround time is required to write proof of concept code to test new attacks. Extending existing TLS stacks to implement such code is difficult and error prone. Due to that need, we developed an offensive focused TLS stack which allows to quickly prototype attacks against all elements of the stack (protocol, crypto, certificates, …)
scapy-ssl_tls is an offensive TLS stack which lives above scapy. I will demonstrate how to look for protocol and crypto related flaws in custom TLS stacks, and how to quickly build prototypes.
A basic tutorial on using sqlmap on Kali Linux for sql injection.
The main focus being on comparison between manual and automated sql injection.
Some important parameters discussed and steps to be taken to discover vulnerabilities
By rushikesh kulkarni, president of Anonymous Club of BMSCE
Threat actors are increasing their use of fleless
malware for one simple reason: most organizations
aren't prepared to detect it. Education is the frst step in
determining what threat these new attacks pose and what
you can do to detect and stop fileless malware attacks. Learn more at: https://www.bluvector.io
For more information on NPM, visit: http://www.solarwinds.com/network-performance-monitor.aspx
Watch this webcast: http://www.solarwinds.com/resources/webcasts/monitoring-wan-performance-with-cisco-ip-sla.html
The foundation of things our Head Geek learned back in the US Air Force basic training are a large part of what's made him successful as a professional today. In this webcast, our Head Geek puts on his drill sergeant's hat and discusses the basics that every network engineer, server chick, network manager, or IT dude should know about managing networks. This is a no-frills webcast where we focus on the fundamentals. Some of the things that we'll cover are:
• Assessing your current capabilities
• Prioritizing your needs
• Baselines
• Fundamental technologies No matter where you are in your career, you don't want to miss this session!
SSL is an acronym for Secure Sockets Layer. It is a protocol used for authenticating and encrypting web traffic. For web traffic to be authenticated means that your browser is able to verify the identity of the remote server.
Software-Defined Networking (SDN): Unleashing the Power of the NetworkRobert Keahey
It goes without saying that cloud computing has dramatically reshaped the information technology services landscape. Virtualization is unleashing the power of commodity-based technology and open source communities are building new applications and services at an astonishing rate, but networking has lagged behind compute and storage in virtualization and automation. We’ve become accustomed to specialized networking silicon, complex operating systems and highly distributed control planes. For the most part, we’ve accepted the model along with its high costs.
All that is changing! New protocols such as OpenFlow are freeing the network control plane from proprietary operating systems and hardware platforms. We are entering a new era where customers control the features – and release schedules – of new, open networking applications that address the needs of the mega-scale world.
A lot of work is required to realize the potential of Software-Defined Networking (SDN), where we can enjoy the benefits derived from “software automating software.” This talk will examine some of the history that led us to the point where current networking architectures are no longer viable for cloud computing at mega-scale. We’ll take a look at the basics of SDN and some of its key elements – OpenFlow, network virtualization, and orchestration – along with some of the initiatives and companies that are setting the stage for the next generation of networking.
With the ever growing number of attacks against SSL/TLS, quick turnaround time is required to write proof of concept code to test new attacks. Extending existing TLS stacks to implement such code is difficult and error prone. Due to that need, we developed an offensive focused TLS stack which allows to quickly prototype attacks against all elements of the stack (protocol, crypto, certificates, …)
scapy-ssl_tls is an offensive TLS stack which lives above scapy. I will demonstrate how to look for protocol and crypto related flaws in custom TLS stacks, and how to quickly build prototypes.
A basic tutorial on using sqlmap on Kali Linux for sql injection.
The main focus being on comparison between manual and automated sql injection.
Some important parameters discussed and steps to be taken to discover vulnerabilities
By rushikesh kulkarni, president of Anonymous Club of BMSCE
Threat actors are increasing their use of fleless
malware for one simple reason: most organizations
aren't prepared to detect it. Education is the frst step in
determining what threat these new attacks pose and what
you can do to detect and stop fileless malware attacks. Learn more at: https://www.bluvector.io
For more information on NPM, visit: http://www.solarwinds.com/network-performance-monitor.aspx
Watch this webcast: http://www.solarwinds.com/resources/webcasts/monitoring-wan-performance-with-cisco-ip-sla.html
The foundation of things our Head Geek learned back in the US Air Force basic training are a large part of what's made him successful as a professional today. In this webcast, our Head Geek puts on his drill sergeant's hat and discusses the basics that every network engineer, server chick, network manager, or IT dude should know about managing networks. This is a no-frills webcast where we focus on the fundamentals. Some of the things that we'll cover are:
• Assessing your current capabilities
• Prioritizing your needs
• Baselines
• Fundamental technologies No matter where you are in your career, you don't want to miss this session!
SSL is an acronym for Secure Sockets Layer. It is a protocol used for authenticating and encrypting web traffic. For web traffic to be authenticated means that your browser is able to verify the identity of the remote server.
Software-Defined Networking (SDN): Unleashing the Power of the NetworkRobert Keahey
It goes without saying that cloud computing has dramatically reshaped the information technology services landscape. Virtualization is unleashing the power of commodity-based technology and open source communities are building new applications and services at an astonishing rate, but networking has lagged behind compute and storage in virtualization and automation. We’ve become accustomed to specialized networking silicon, complex operating systems and highly distributed control planes. For the most part, we’ve accepted the model along with its high costs.
All that is changing! New protocols such as OpenFlow are freeing the network control plane from proprietary operating systems and hardware platforms. We are entering a new era where customers control the features – and release schedules – of new, open networking applications that address the needs of the mega-scale world.
A lot of work is required to realize the potential of Software-Defined Networking (SDN), where we can enjoy the benefits derived from “software automating software.” This talk will examine some of the history that led us to the point where current networking architectures are no longer viable for cloud computing at mega-scale. We’ll take a look at the basics of SDN and some of its key elements – OpenFlow, network virtualization, and orchestration – along with some of the initiatives and companies that are setting the stage for the next generation of networking.
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераМаксим Павленко
Університет: Бердянський державний педагогічний університет
Кафедра: Комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні й інформатики
Дисципліна: Сучасні інформаційні технології
Автор: Павленко Лілія Василівна
План
1. Загальна інформація про комп’ютери
1.1. Класифікація сучасних комп’ютерів
1.2. Перспективи розвитку комп’ютерної техніки
2. Склад персонального комп’ютера
2.1. Архітектура персонального комп’ютера
2.2. Склад центрального обладнання персонального комп’ютера
2.3. Пристрої збереження інформації у персональному комп’ютері
3. Периферійне обладнання персонального комп’ютера для введення-виведення інформації і допоміжних функцій
4. Програмне забезпечення комп’ютерів
4.1. Системні програми
4.2. Інструментальні програми
4.3. Прикладні програми
Lec15 архiтектура та проектування компонентних систем
1. Крос-платформне програмування
Лекція 15
Архітектура та проектування
компонентних систем. Розподілена
архітектура компонентних систем
3 червня, 2015
Примітка: частину слайдів лекції підготовлено за
матеріалами курсу А.Н.Свістунова, ННГУ, ВМК, ИТЛаб,
ЛМСС
2. • Розподілена архітектура компонентних
систем
• Компонентно-орієнтоване проектування
• Формальні та візуальні методи
конструювання компонентів
3. Визначення
• Розподілена система - ряд з’єднаних централь-
них процесорів (ЦП, CPU), що працюють разом
• Розподілена система - ряд машин з нерозділе-
ною пам'яттю
• Розподілена система - система із просторово
розподіленими компонентами, які не викорис-
товують ніякої спільної пам'яті й не підлягають
децентралізованій адміністрації. Для реалізації
спільних цілей можлива кооперація компонентів
• Розподілена система - набір незалежних
комп'ютерів, що уявляється користувачами
єдиною об'єднаною системою [1]
– стосовно апаратури: всі машини автономні
– стосовно програмного забезпечення: користувачам
надається у користування єдина система
4. Визначення (2)
• Розподілена система - взаємопов'язаний набір
автономних комп'ютерів, процесів або
процесорів
– Вузли РС - комп'ютери, процеси або процесори
– Автономні - обладнані, принаймні, своїм власним
блоком керування. Отже паралельний комп'ютер з
одним потоком управління і декількома потоками
даних (SIMD) не підпадає під визначення РС
– Визначення включає програмні системи, побудовані
як набір взаємодіючих процесів
– Взаємопов'язані - вузли повинні мати можливість
обмінюватися інформацією
• Розподілена ІС – сукупність програмних компонен-
тів, що взаємодіють один з одним. Кожний з таких
компонентів може розглядатися як програмний
модуль (застосування), що виконується в рамках
окремого процесу
5. Фактори розвитку РС
• зростання продуктивності комп'ютерів при
зменшенні вартості обробки інформації
• розповсюдження швидких локальних мереж
• зростання швидкості роботи з Internet
• розвиток теорії і практики створення
програмних засобів розподілених БД та засобів
графічного інтерфейсу для них
• упровадження еталонної моделі взаємодії
відкритих систем OSI для реалізації стеків
протоколів реальних систем
10. Мотивація
• Обмін інформацією
• Поділ ресурсів
– Користувачі сумістно використовують дорогі ресурси ЕОМ
та дорогі периферійні пристрої
• Збільшення надійності завдяки реплікації
– Деякі вузли системи можуть вийти з ладу, інші
продовжуватимуть функціонувати і зможуть взяти на себе
завдання зіпсованих компонентів
• Збільшення продуктивності завдяки распаралелю-
ванню та балансуванню навантаження
– Напр., збільшення загальної пропускної спроможності
системи шляхом балансування навантаження її складових
• Спрощення розробки завдяки спеціалізації
– Система розбивається на модулі, кожен з яких відповідає за
частину функціональності і взаємодіє з іншими модулями
11. Централизована (одноланкова) архітектура
• Переваги
– користувачі сумістно викорис-
товують дорогі ресурси ЕОМ
та дорогі периферійні пристрої
– централізація ресурсів та
обладнання полегшує обслуго-
вування й експлуатацію
обчислювальної системи
– відсутня необхідність адмініст-
рування робочих місць корис-
тувачів
• Головний недолік
– користувачі повністю залежать
від адміністратора хост-ЕОМ
IBM System/360
12. Архітектура “файл-сервер”
• Функції сервера: зберігання даних
і коду програми
• Функції клєнта: обробка даних
• Переваги
– багатокористувацький режим
роботи з даними (<5-10 користув.)
– зручність централізованого
управління доступом
– низька вартість та висока
швидкість розробки
– невисока вартість оновлення та
зміни ПЗ
• Недоліки
– проблеми багатокористувацької роботи з даними
(забезпечення їх цілісності, несуперечливоісті)
– низька продуктивність та ненадійність системи
– погана можливість підключення нових клієнтів (збільшується
навантаження на мережу)
13. Архітектура “клієнт-сервер”
• Клієнт-сервер – обчислювальна
або мережева архітектура, в якій
завдання або мережеве наванта-
ження розподілені між поста-
чальниками послуг (сервісів) -
серверами - та замовниками
послуг - клієнтами
• Як визначити кордони між
функціоналом клієнта і сервера?
– Тонкий клієнт (thin client) – усі
або більша частина завдань з
обробки інформації переноситься
на сервер
– Товстий клієнт (rich client) – забезпечує розширену
функціональність незалежно від центрального сервера
• Можна виділити рівні користувацького інтерфейсу,
обробки та даних
– Дволанкова, триланкова, багатоланкова архітектури
14. Переваги та недолки архітектури
“клієнт-сервер”
• Переваги
– можливість розподілити функції обчислювальої системи
між декількома незалежними комп'ютерами в мережі
– всі дані зберігаються на сервері, який захищений
набагато краще більшості клієнтів, простіше забезпечити
контроль повноважень, щоб дозвляти доступ до даних
тільки клієнтам з відповідними правами доступу
– підтримка багатокористувацької роботи
– гарантія цілісності даних
• Недоліки
– непрацездатність сервера може зробити непрацездатною
усю обчислювальну мережу
– адміністрування системи вимагає кваліфікованого
професіонала
– висока вартість обладнання
– бізнес логіка застосувань залишилася в клієнтському ПЗ
15. Варіанти архітектури клієнт-сервер
• Триланкова архітектура - передбачає наявність
трьох компонентів: клієнтського застосування (т.з.
“тонким клієнт” або термінал), сервера застосувань,
до якого підключено клієнтську програму, та
сервера БД, з яким працює сервер застосувань
• Переваги
– Масштабованість, конфігурованість
– Висока безпека та надійність
– Низькі вимоги до швидкості
мережі та продуктивності
терміналу
• Недоліки
– Висока складність створення
застосувань, їх розгортання
та адміністрування
– Високі вимоги до продуктив-
ності серверів та мережі, що
їх з’єднує
16. Варіанти архітектури клієнт-сервер (2)
• Модель сервісу - одну послугу реалізує не
один, а декілька серверів
• Переваги
– Збільшується продуктивність
системи та її стійкість до збоїв
(зупинка одного з серверів не
є критичною)
– Дозволяє реалізувати різні
стратегії балансування навантаження між серверами
системи
• Недоліки
– Складніша реалізація у порівнянні з базовою
архітектурою
– Виникають проблеми з реплікацією оброблюваних
даних (підтримання на всіх серверах системи
актуальною копії даних) та підтримкою цілісності
розподілених даних
17. Варіанти архітектури клієнт-сервер (3)
• Проксі-сервер - служба (комплекс програм) у
комп'ютерних мережах, що дозволяє клієнтам
виконувати непрямі запити до інших мережних
служб
– Часто застосовується при роботі в Інтернет
• Переваги
– Можливі стратегії балансування навантаження (посередник
може вирішувати, на якій з серверів відправити запит)
– Економія трафіку за
рахунок підтримка кешу
останніх запитів
– Прискорює роботу
– Захист локальної
мережі від атак ззовні
– Анонімність при
підключенні до сайтів
18. Архітектура P2P
• Архітектура P2P (Peer to Peer) – мережа рівноправних
вузлів
– В чистій P2P не існує поняття клієнтів або серверів, лише
рівні вузли, які одночасно функціонують як клієнти та
сервери по відношенню до інших вузлів мережі
– Приклади: MPI, децентралізовані мережі обміну інформа-
цією та повідомленнями FidoNet, Usenet, Napster
• Переваги
– Зберігає працездатність
мережі при будь-якій
конфігурації її учасників
– Дозволяє організовувати
дуже витончені політики
розподілу навантаження
• Недоліки
– Проблеми масштабуван-
ня, надмірності та
відмовостійкості
19. Мобільні агенти
• Мобільний агент (Peer to Peer) – програмний модуль,
що надсилається клієнту та виконується на ньому
– Іноді певні задачі доцільно вирішувати на клієнті, оскільки
на ньому вже розташовані усі необхідні дані
– Приклад: веб-сторінка, що містить апплет
• Переваги
– Розвантаження сервера, зниження мережевого трафіку
• Недоліки
– Складність реалізації
механізму передачі
та виконання мобіль-
них агентів, а також
контролю безпеки
20. Проблеми
• Поширення застосувань
• Гетерогенність
• Відкритість
• Безпека
• Масштабованість
• Обробка помилок і відновлення після збоїв
• Паралелізм
• Прозорість
• Керованість
21. Поширення застосувань
• Фрагментація
– поділ програми на модулі для розповсюдження
• Конфігурація
– Зв'язок модулів один з одним (залежності)
• Розміщення
– Вивантаження модулів на цільову систему
– Розподіл обчислювальних модулів між вузлами
(статичний або динамічний)
22. Гетерогенність
• Гетерогенні системи - міститять цілий набір
незалежних комп'ютерів, з'єднаних
різноманітними мережами
• Різні
– мережеві інфраструктури
– апаратне та програмне забезпечення (напр.,
Intel&Motorolla, UNIX sockets & Winsock calls)
– мови програмування (і подання даних)
• Відмінності повинні бути приховані
• Інтерфейси і реалізація можуть бути різними
– Базові концепції зазвичай незмінні
• Необхідні стандарти
23. Гетерогенність. Як приховати відмінності?
• Middleware - проміжне ПЗ між платформою і
компонентами розподіленого застосування
– Дозволяє гетерогенним вузлам взаємодіяти
– Визначає однорідну обчислювальну модель
– Підтримує одну або декілька мов програмування
– Забезпечує підтримку розподілених застосувань
» Виклик віддалених об'єктів
» Віддалений виклик SQL
» Розподілена обробка транзакцій
• Приклади: CORBA, Java RMI, Microsoft DCOM
24. Гетерогенність. Як приховати відмінності? (2)
• Мобільний код - розроблений для міграції між
вузлами
– Необхідно долати апаратні відмінності (різні набори
інструкцій)
• Віртуальні машини
– Компілятор створює байт-код для VM
– VM реалізована для усіх аппаратних платформ та ОС
• Методи грубої сили
– Портуємо код під кожну платформу...
25. Відкритість
• Відкрита РС (open distributed system) – система,
яка пропонує стандартні засоби та служби
доступу до системи широкому колу
користувачів, що використовують стандартні
синтаксис і семантику усіх протоколів взаємодії
• Гарантує розширюваність
• Можливість повторного використання
• Важливі фактори
– Наявність чітких специфікацій
– Наявність повної документації
– Опубліковані інтерфейси
– Тестування і перевірка на багатьох платформах
26. Безпека
• Три компоненти
– Конфіденційність - забезпечення захисту від несанк-
ціонованого доступу в систему
– Цілісність - забезпечення цілісності і збереження даних
– Доступність - забезпечення захисту при паралельному
доступі до ресурсів
• Завдання: відправка важливої інформації по
мережі безпечно і ефективно
– Авторизація
– Криптографія - ніхто крім отримувача не має
прочитати дані
• Невирішені проблеми
– Атаки типу DoS (відмови в обслуговуванні)
– Безпека мобільного коду
» Непередбачені ефекти
» Може вести себе подібно троянському коню
27. Масштабованість
• РС масштабована, якщо вона залишається
ефективною при збільшенні кількості
користувачів або ресурсів, що обслуговуються
• Проблеми
– Контроль вартості ресурсів
– Контроль втрат продуктивності
• Вартість фізичних ресурсів
– Зростає, при збільшенні кількості користувачів
– Не повинна рости швидше, ніж O(n), де n - кількість
користувачів
• Втрати продуктивності
– Збільшуються з ростом розміру даних (і кількості
користувачів)
– Час пошуку не повинен рости швидше, ніж O(log n),
де n – розмір даних
28. Обробка збоїв
• Збої частіші, ніж у централізованих системах,
але зазвичай локальні
• Обробка збоїв включає
– Визначення факту збою (може бути неможливо) -
діагностика
» Може бути можлива (помилки передачі - контрольна
сума)
» Може бути неможлива (віддалений сервер не працює
або просто дуже завантажений)
– Маскування
» Багато збоїв можна приховати
» Може бути неможливим (усі диски пошкоджені)
» Не завжди добре
– Відновлення
29. Параллелизм
• Контроль паралелізму
– Звернення декількох потоків до ресурсу
» Правильне планування доступу у паралельних
потоках (усунення взаємовиключення, транзакції)
– Синхронізація (семафори)
» Безпечно, але знижує продуктивність
– Спільні ресурси повинні працювати коректно
в багатопотоковому середовищі
30. Прозорість (transparency)
• Прозорість - приховування гетерогенної і
розподіленої структури системи так, щоб
користувачеві система здавалася монолітною
– Доступу: доступ до локальних і віддалених ресурсів за
допомогою однакових викликів
– Розташування: доступ до ресурсів незалежно від їх
фізичного розташування
– Паралелізму: можливість декільком процесам паралельно
працювати з ресурсами, не впливаючи один на одного
– Реплікації: можливість декількох екземплярів одного ресурсу
використовуватися без знання фізичних особливостей
реплікації
– Обробки помилок: захист програмних компонентів від збоїв,
що відбулися в інших програмних компонентах. Відновлення
після збоїв
– Мобільності: можливість перенесення програми між
платформами без її переробки
– ...
31. Керованість
• Розподілені ресурси не мають центральної
точки керування
• Локальна оптимізація не завжди означає
глобальну оптимізацію
– Потрібен глобальний погляд на проблему
– Не завжди можливий (є системи, що нікому конкретно
не належать)
32. Висновки
• Розподілена система
– Автономні (але з'єднані середовищем передачі даних)
вузли
– Взаємодія за допомогою передачі повідомлень
• Багато прикладів того, що РС потрібні, і їх
потрібно вміти будувати
• РС існують і їх потрібно вміти розвивати і
підтримувати
33. Наслідки
• Паралельність
– Незалежні процеси (синхронізація)
– Необхідність поділу ресурсів (дані, сервіси, пристрої)
– Типові проблеми – дедлоки, ненадійні комунікації
(проблема звільнення ресурсів)
• Немає “глобального" часу
– Асинхронна передача повідомлень
– Обмежена точність синхронізації часу
• Немає стану системи
– Немає жодного процесу у розподіленій системі, який
би знав поточний глобальний стан системи
– Наслідок паралелізму та механізму передачі даних
• Збої
34. Збої
• Процеси виконують автономно, ізольовано
• Невдачі окремих процесів можуть залишитися
невиявленими
• Окремі процеси можуть не підозрювати про
загальносистемні збої
• Збої відбуваються частіше ніж в централізованій
системі
• З’являються нові причини збоїв (яких не було в
монолітних системах)
• Мережеві збої ізолюють процеси і
фрагментують систему
35. Література
• Таненбаум Э., М. ван Стеен.
Распределенные системы. Принципы и
парадигмы. – СПб: Питер. – 2003 г. –
880 c.
• Свистунов А.Н. Построение распределенных
систем на Java. - М.: ИНТУИТ-Бином,
2010. - 199 c. -
http://www.intuit.ru/studies/courses/633/489/
info
Информационные системы окружают нас повсюду, область их применения постоянно расширяется, а сами они становятся все более и более сложными. Некоторые системы вырастают и усложняются настолько, что приобретают глобальный характер, и от их правильного и надежного функционирования начинает зависеть деятельность десятков или даже сотен тысяч людей. В силу своей &quot;глобальности&quot; (нужно обеспечить доступ к системе из территориально разнесенных между собой точек), а также в силу ряда других причин такие системы часто имеют очень сложную архитектуру, предполагающую их функционирование в виде набора компонентов, каждый из которых выполняется на отдельном узле. Поскольку число таких систем постоянно возрастает, требования, предъявляемые к ним, достаточно серьезны, сложность проектирования и разработки таких систем высока, а методы и средства, применяемые при реализации таких проектов, отличны от принятых при разработке &quot;монолитных&quot; систем - существует необходимость в специализированных курсах. Следует отметить, что на распределенные системы и обработку распределенной информации направлено значительное внимание в последние несколько лет, и почти каждый университет предлагает по крайней мере один курс по разработке распределенных алгоритмов. Существует большое число книг о принципах построения распределенных систем, в том числе считающийся классическим учебник [1].
Далее, используя термин &quot;распределенная система&quot;, мы будем подразумевать взаимосвязанный набор автономных компьютеров, процессов или процессоров. Компьютеры, процессы или процессоры будут упоминаться как узлы распределенной системы. Будучи определенными как автономные, узлы должны быть, по крайней мере, оборудованы своим собственным блоком управления. Таким образом, параллельный компьютер с одним потоком управления и несколькими потоками данных (SIMD) не подпадает под определение распределенной системы. Чтобы быть определенными как взаимосвязанные, узлы должны иметь возможность обмениваться информацией.
Так как процессы могут играть роль узлов системы, определение включает программные системы, построенные как набор взаимодействующих процессов, даже если они выполняются на одной аппаратной платформе. В большинстве случаев, однако, распределенная система будет, по крайней мере, содержать несколько процессоров, соединенных коммутирующей аппаратурой.
Более ограничивающие определения распределенных систем могут быть также найдены в литературе. Tanenbaum [1], например, называет систему распределенной, только если существуют автономные узлы, прозрачные для пользователей системы. Распределенная система в этом смысле ведет себя как виртуальная самостоятельная компьютерная система, но реализация этой прозрачности требует разработки замысловатых алгоритмов распределенного управления.
injecting/receiving packets, making routing decisions, buffers to hold packets
У сьогоднішньму світі усе пов’язане: усі пристрої з’єднані у мережу і дають можливість користуватися великим різномаїттям її служб. Це вже не здається дивним, бо на цьому вже зросло ціле покоління людей.
Існує точка зору, що сучасна мережа і є операційною системою.
Терміни:
Бездротова сенсорна мережа (wireless sensor network, WSN) - розподілена, самоорганізована мережа множини датчиків (сенсорів) і виконавчих пристроїв, об&apos;єднаних між собою за допомогою радіоканалу. Область покриття подібної мережі може становити від декількох метрів до декількох кілометрів за рахунок здатності ретранслювати повідомлення від одного елемента до іншого.
Сенсорні мережі можуть бути використані в багатьох прикладних областях:
системи оборони й забезпечення безпеки;
контроль навколишнього середовища;
моніторинг промислового устаткування;
охоронні системи;
моніторинг стану сільськогосподарських угідь;
керування енергопостачанням;
контроль систем вентиляції, кондиціювання й освітлення;
пожежна сигналізація;
складський облік;
спостереження за транспортуванням вантажів;
Реальний приклад використання WSN - бездротова система моніторингу стану будівельних конструкцій, розроблена російською компанією methlogic в 2010 році. Система забезпечує збір, реєстрацію й відображення показань від безлічі датчиків, установлених на різних елементах конструкцій для контролю їх напружено-деформованого стану й структурної цілісності.
Bio-MEMS (biomedical (or biological) microelectromechanical systems) — абревіатура від біомедичні (або біологічні) мікроелектромеханічні системи.
Клиент-сервер
Архитектура &quot;клиент-сервер&quot; в настоящее время наиболее распространенная архитектура, в которой выполнено, пожалуй, большинство работающих информационных систем. Существует даже мнение, что почти все остальные архитектуры могут быть представлены как большая или меньшая вариация этой, базовой.
В традиционном понимании система, выполненная в архитектуре &quot;клиент-сервер&quot;, представляет собой совокупность взаимодействующих компонент двух типов - клиентов и серверов. Обычным также является разнесение этих компонент по узлам двух типов - соответственно узлам-клиентам и узлам-серверам. Клиенты обращаются к серверам с запросами, серверы их обрабатывают и возвращают результат. Клиент, вообще говоря, может обращаться с запросами к нескольким серверам. Серверы также могут обращаться с запросами друг к другу. Таким образом, типичный протокол для одного факта взаимодействия может быть представлен в виде двух обменов - запрос на сервер и ответ сервера.
Наиболее часто встречающийся класс приложений, выполненных в архитектуре &quot;клиент-сервер&quot;, - различные приложения, работающие с базами данных. В таком случае в качестве сервера выступает СУБД, обеспечивающая выполнение запросов клиента, который, в свою очередь, реализует интерфейс пользователя.
Рассмотренные далее модели систем, по сути, являются вариациями архитектуры &quot;клиент-сервер&quot;.
Існують природні обмеження
Деякі визначаються легко, інші важче
Обхід вузьких місць
Децентралізація алгоритмів
Приклад - Domain Name Service
Тиражування і кешування даних
Прозорість продуктивності: можливість конфігурації системи з метою збільшення продуктивності при зміні складу платформи виконання
Прозорість масштабованості : можливість збільшення продуктивності без зміни структури програмної системи і використовуваних алгоритмів