Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
1 природ володарська_ривкіна_2012_укр
1. 1
Серія «Усі уроки в початковій школі»
Заснована у 2006 році
Харків
Видавнича група «Основа»
2012
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
6. 6
ОрієнтОвне календарнО-
тематичне планування
№ з/п тема уроку Дата
Вступ
1 Для чого ми вивчаємо природознавство
світ, у якому ти живеш
2 Що потрібно знати про природу
3 жива і нежива природа
4
екскурсія. Ознайомлення з об’єктами неживої та живої
природи
5 як людина пізнає світ
6 як людина пізнає світ
7 Спостереження та досліди
8
Спостереження та досліди. Практична робота.
Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою
лупи
9
екскурсія. Спостереження за осінніми змінами в живій
і неживій природі
10 Природні та рукотворні об’єкти (тіла)
11 Дослідницький практикум. З чого це виготовлено?
12–13
Запитання до природи. З чого виготовляють папір?
чому малює твій олівець?
14
живі організми, їх ознаки та умови, необхідні для
життя, різноманітність
15 Значення природи для життя людини
16 Бережливе ставлення до природи
світ неживої природи
17 Сонце та його значення для життя на Землі
18
Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води
(безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече)
19
Вода в природі та в житті людини. Дослідницький
практикум. Куди зникає вода з калюжі?
20
Запитання до природи. як економно використовувати
воду вдома?
7. 7Орієнтовне календарно-тематичне планування
№ з/п тема уроку Дата
21
Повітря та його властивості. Демонстрація властивостей
повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намага-
ється зайняти весь доступний простір)
22 Значення повітря для живої природи
23 Запитання до природи. чому підстрибує м’яч?
24
Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи
і господарської діяльності людини
25
Гірські породи, їх значення для людини. Практична
робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід
рідного краю
світ живої природи
26
Рослини, їх будова. Практична робота. Вивчення будови
рослин
27 Дерева, кущі, трав’янисті рослини
28 Листяні та хвойні рослини
29
екскурсія у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки
у природі
30 Дикорослі та культурні рослини
31
Кімнатні рослини. Практична робота. Догляд за
кімнатними рослинами
32 Тварини
33 Дикі та свійські тварини
34
Запитання до природи. чи розуміються тварини між
собою?
35 Комахи
36 Дослідницький практикум. як живуть мурахи?
37 Риби
38 Птахи
39 Звірі
40 Запитання до природи. чим снідає їжачок?
41 Тварини «живого куточка», хатні улюбленці
42
Запитання до природи. За що нам удячні хатні
улюбленці (рослини, тварини)?
43
екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого
куточка», зоопарку (на вибір)
8. 8 Усі уроки природознавства. 1 клас
№ з/п тема уроку Дата
Рідний край
44 Природа в місті (селі) та його околицях
45
Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі
в місті (селі)
46 Водойми рідного краю
47 Охорона водойм
48
екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки по-
близу водойми (у лісі)
49 Дикорослі рослини рідного краю
50 Лікарські рослини
51 Охорона рослин
52 червона книга. червонокнижні рослини рідного краю
53 Культурні рослини рідного краю
54 Запитання до природи. Звідки береться олія?
55 Тварини рідного краю
56 Охорона тварин
57 Свійські тварини рідного краю
58 Праця людей у місті (селі)
59
Дослідницький практикум. чим славиться моє місто
(село)
Моя країна — Україна
60
Україна — моя Батьківщина. Дослідницький
практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш
61
Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини,
гори, водойми)
62 Водойми України
63 Міні-проект. як облаштувати джерело?
64
найбільші річки та озера України, їх значення для
людини
65 чорне та Азовське моря. Значення морів
66 Гори України
67 Природа Українських Карпат
68 Природа Кримських гір
9. 9
вступ
Урок 1
Тема. Для чого ми вивчаємо природознавство
Мета: дати учням уявлення про природознавство як предмет; учити розповідати, що
вивчає природознавство, ставити питання про природу; розвивати вміння працювати
в парах, вести прості діалоги; виховувати інтерес до вивчення природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
II. повідомлення теми і мети уроку
— Здрастуйте, юні любителі природи! я рада вас вітати на уроці,
на якому ми дізнаємося багато цікавого і дивного!
Ми починаємо вивчати новий навчальний предмет — природо-
знавство. Спробуємо разом прочитати назву нашого предмета по
складах. (Діти читають із дошки: «При-ро-до-знав-ство».)
— як ви вважаєте, про що ми говоритимемо на цьому уроці?
(Відповіді дітей.)
— на наших уроках ви маєте бути уважними і винахідливими,
допитливими та працелюбними. Хто готовий почати працювати?
Сядьте красиво. Молодці!
III. вивчення нового матеріалу
1 Розповідь учителя з елементами бесіди
— Ми починаємо вивчати природознавство.
Що для вас означає це слово? З яких слів воно утворюється?
(Утворюється з двох слів: «природа» і «знати»; означає «вивчати
природу».)
— Отже, природознавство — це сукупність певних знань про
природу.
10. 10 Усі уроки природознавства. 1 клас
Знання про природу люди накопичували з давніх-давен і пере-
давали з покоління в покоління. Без них вони просто не змогли б
жити. Зоряне небо допомагало їм знайти дорогу в інші краї та по-
вернутися додому. Знання про корисні копалини були потрібні для
будівництва, виготовлення посуду та зброї, добування солі тощо.
Можливість харчуватися давали знання про ґрунти, рослини та
тварин. Знання про воду та вітер допомогли людям вести господар-
ство (вітряки, млини), подорожувати (вітрильники) та ін.
— чи потрібні знання про природу людині сьогодні? (Так, по-
трібні.)
— які саме знання? (Знання про ґрунти, рослин, тварин, ко-
рисні копалини, речовини тощо)
— Так, дійсно, сьогодні, людині як ніколи потрібні знання про:
• ґрунти і рослини — для отримання високого урожаю пшениці,
цукрових буряків, картоплі;
• свійських тварин — для виведення нових порід, які дають ба-
гато молока, м’яса, шерсті;
• природу — для використання сили води і вітру, атомної енергії
та енергії Сонця на електростанціях;
• корисні копалини: вугілля, нафту, газ, залізну руду, золото —
для використання їх у промисловості.
— Для чого людині потрібні знання про природу? (Знання про
природу значно полегшують життя людині.)
2 Робота з малюнками про природу
на дошці — малюнки із зображенням куточків природи.
Учитель читає вірш.
Озирнися навкруги, дружок!
Бачиш річку, поле і лужок,
Пташині зграї, вертоліт,
Що відправився в політ.
Вітерець голубить квіти,
Бавляться довкола діти.
— Розгляньте малюнки, визирніть у вікно, озирниться. Що таке
природа? Що і хто є частиною природи? (Природа — це те, що до-
вкола нас. Це — різні істоти і предмети, тварини, небо, хмари, де-
рева, будинки, люди.)
— Добре, діти! Молодці! і мені хочеться, щоб ви навчилися спо-
стерігати за природою, вивчати, досліджувати, та слухати її, бути
допитливими!
Світ, що довкола нас, красивий і загадковий. Щоб багато дізна-
тися про природу, потрібно вміти ставити запитання.
11. 11Вступ
— Що б ви хотіли дізнатися про природу? (Відповіді дітей.)
Учитель вислуховує запитання учнів, звертає увагу на найцікавіші та
вдало складені.
Фізкультхвилинка
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Ознайомлення зі словами-помічниками
— Діти, подивіться на дошку! я принесла для вас квітку.
Учитель дістає ромашку зі словами-помічниками.
— як називається ця квітка? (Ромашка)
— Що незвичайного ви помітили в цій квітці? (На кожній пе-
люстці написано слово.)
— Ці слова-помічники допоможуть вам ставити запитання.
2 Робота в парах
— на партах у вас багато цікавих предметів. (У кожного учня на
парті лежить певний предмет: шишки, овочі, фрукти, іграшки —
птахи, тварини.)
— Розгляньте предмети і поставте одне одному запитання.
У цьому вам допоможуть слова-помічники.
— Хто спробує поставити запитання мені? (Учні ставлять за-
питання вчителеві.)
V. підсумок уроку
— Що вивчає предмет природознавство?
— Для чого людині потрібні знання про природу?
— які слова вам допомогли правильно складати запитання?
(Учні називають слова-помічники.)
— Для чого необхідні вміти складати запитання? (Щоб багато
дізнатися про довкілля)
Для чого?
Що?Хто?
чому?
Куди?
Звідки?
як?
Де?
Коли?
12. 12
світ, у якОму ти живеш
Урок 2
Тема. Що потрібно знати про природу
Мета: розповісти учням, що природа загадкова і дивна, що її слід вивчати; розвивати
вміння ставити запитання про природу; виховувати інтерес до пізнання природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
II. повідомлення теми і мети уроку
— Що вивчає предмет природознавство?
— Для чого людині потрібно знання про природу?
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що необхідно знати про при-
роду.
III. вивчення нового матеріалу
1 Читання вірша Н. Красоткіної
Гляньте, ліс вдалині темніє,
Але я вам сказати мушу,
Він розказувать казку вміє,
Має він поетичну душу.
і живуть в лісі звірі, птахи,
Для людей вони загадкові.
і великі, й малі комахи
Дуже дивні, а ще казкові.
А людина живе у світі,
як природи рідна дитина,
Без довкілля не може й миті
на землі цій прожить людина.
13. 13Світ, у якому ти живеш
Без повітря і без водички,
і без сонечка, й сині неба.
і без квіточки, без травички...
Та природу вивчати треба.
Щоб не скривдити, не зламати,
А в гармонії з світом жити.
Тож природу нам треба знати,
Бо прийшли ми у світ — любити!
— які казки може розповісти ліс?
— чому необхідно вивчати природу?
— як ви розумієте слова «в гармонії з світом жити»?
2 Читання вчителем розмови між двома хлопчиками (за Н. Красоткіною)
1-й х л о п ч и к. яка чарівна природа! яка вона загадкова та
дивна!
2-й х л о п ч и к. А що тут такого дивного та загадкового? При-
рода як природа, усе на місці... не бачу тут нічого загадкового.
1-й х л о п ч и к. і що, все на світі знаєш? і нема ніде загадок?
2-й х л о п ч и к. ні, не бачу я ніяких загадок. Це люди самі собі
загадують загадки, щоб потім було що розгадувати. А коли я чогось
і не знаю, бо ще малий, то візьму книжку та й почитаю — і все зна-
тиму.
1-й х л о п ч и к. А звідки ж усе знатимеш?
2-й х л о п ч и к. ну, сказав же — з книжок! Від людей!
1-й х л о п ч и к. А книжки хто написав?
2-й х л о п ч и к. ну, звісно ж, люди!
1-й х л о п ч и к. Отже, потрібно природу вивчати, щоб для нас
написати книжки, щоб діти могли про все дізнатися. А нам слід
бути спостережливими, щоб бачити і пізнавати цей великий світ
і всі загадки у ньому, бо їх безліч!
2-й х л о п ч и к. чому все загадки, загадки?
1-й х л о п ч и к. Тому що природа їх повсякчас нам загадує. Ди-
вишсятинасвіт,інібитовсетобівідомо,аколипочинаєшз’ясовувати
суть, то виявляється, що стільки всього невідомого, дивного, загад-
кового!
2-й х л о п ч и к. і щоб усе знати, необхідно розгадувати загадки
природи?
1-й х л о п ч и к. Потрібно любити природу, без природи людина
не може прожити і миті.
2-й х л о п ч и к. Теж сказав! не проживе і миті, яка дурниця! ну
й придумав!
14. 14 Усі уроки природознавства. 1 клас
1-й х л о п ч и к. От, дивак! А ти закрий рот і ніс пальчиками по-
міцніше! Так і тримай! ну! (2-й хлопчик закриває рот і ніс, через де-
який час відпускає руку і хапає ротом повітря.) ну, як воно?
2-й х л о п ч и к. Так це ж мені повітря забракло, до чого тут при-
рода?
1-й х л о п ч и к. А це і є природа! Усе, що нас оточує: повітря,
сонце, небо, гори, ріки, моря, озера, земля, каміння, вода, — все це
і є природа.
А ще природа — це всі рослини, тварини: птахи, риби, комахи.
і люди — це теж частинка живої природи. Без природи людина
не може і миті прожити, ти сам переконався у цьому. їй потрібні по-
вітря, вода, їжа... і все це людина бере з природи.
2-й х л о п ч и к. Ага. Тепер я починаю розуміти... А я думав...
1-й х л о п ч и к. От бачиш. Вода — у природі, їжу також у при-
роді людина бере. Усе для людського життя є в природі. А без неї аж
ніяк не проживеш.
Тому потрібно нам природу вивчати, знати, любити і берегти,
адже наш світ дуже крихкий, тендітний... чарівний світ.
А загадок у ньому стільки, що й не переказати! і про звірят, і про
рослини, і про все на світі.
А ти знаєш, скільки над нами є повітря, щоб усе живе на Землі
могло дихати?
2-й х л о п ч и к. ні! А що, багато? Воно ж легке! Що ж воно там
важить!
1-й х л о п ч и к. А ось і ні! Уяви собі, що на тіло дорослої людини
повітря тисне із силою від 12 до 15 тонн! Тільки людина цього не від-
чуває, бо зовнішній тиск вирівнюється внутрішнім тиском, що
є у нас всередині...
2-й х л о п ч и к. Ого! нічого собі! Це так само, нібито на людину
поставити величезну вантажівку, КАМАЗ, наприклад... Справді
цікаво. є, все-таки, загадки у цьому світі!
1-й х л о п ч и к. А ти гадав, що нема... Вони на кожному кроці,
лише потрібно бути трохи спостережливим, допитливим, і світ стане
дуже цікавим.
— чому необхідно вивчати природу?
— чому вважають, що природа чарівна? загадкова? дивовижна?
3 Пояснення вчителя
— Визирніть у вікно. Що ви там бачите? (Дерева, небо, хмари,
дощ, земля тощо)
— Подивіться на підвіконня в класі. Що бачите? (Кімнатні рос-
лини)
15. 15Світ, у якому ти живеш
— Улітку ви купалися в річці, озері, деякі — в морі. Ви спостері-
гали дощ, веселку, дивилися на птахів. і ліс, і річка, і небо, і пові-
тря, яким ми дихаємо, і вода, яку ми п’ємо, і дощ, і сніг — усе це
природа. не належить до природи лише те, що зроблено руками лю-
дини.
— Порівняйте між собою Сонце, повітря, воду, птаха, рослини,
каміння і велосипед, сукню, будинок, цеглу. чим відрізняються ці
групи предметів? (Сонце, повітря, вода, птах, рослини, каміння не
зроблені руками людини, на відміну від велосипеда, сукні, будинку,
цегли.)
— Отже, нас оточує світ природи (сонце, вода, ґрунт, рослини,
тварини), який не створений руками людини, і вироби (будинки,
одяг, машини), які зроблені людиною.
Схема на дошці:
Що нас оточує
Вироби людини Природа
нежива жива
Фізкультхвилинка
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Проведення дослідження
— Зараз осінь. В’яне листя. Тільки не хочеться деревам з листям
розлучатися. А вітер міцнішає, так і хоче лист відірвати, на холодну
землю кинути. Але ось один лист краї загнув, майже трубочкою
згорнувся. Підставляє вітру круглі боки листок, вітер на нього
з усіх боків дме, а зірвати не може. чому?..
— Проведемо дослід: візьміть аркуш паперу за краї та підніміть
його. Що сталося? (Аркуш зігнувся.) А тепер згорніть аркуш у тугу
трубочку. Спробуйте її зігнути. Легко це зробити? (Ні) Ось чому
і вітер безсилий проти листка, зігнутого трубочкою.
Побачила одного разу людина такий листок. Замислилася.
і придумала міст через річку у вигляді такої трубочки. Великий
міст, у тисячу метрів завдовжки. як ви вважаєте, який міст утво-
рився?
— Що допомогло людині таке вигадати?
— Природа, як книга, яку не можна прочитати до кінця і яка
дає людині нові ідеї.
16. 16 Усі уроки природознавства. 1 клас
2 Гра «Постав своє запитання»
Учитель ставить запитання про природу.
— чому восени жовтіє листя?
— чому листя опадає на зиму?
— чому одні птахи відлітають на південь, а інші залишаються
на зимівлю?
— Тепер ловіть м’яч і ставте свої запитання, на які хотіли б
отримати відповіді на уроках природознавства.
V. підсумок уроку
— Розгляньте схему. Розкажіть, що нас оточує.
— Що необхідно знати про природу?
— яким потрібно бути, щоб світ став цікавим?
— чому природа схожа на книгу?
17. 17Світ, у якому ти живеш
Урок 3
Тема. Жива і нежива природа
Мета: розширювати знання учнів про різноманітність природи; розвивати вміння
групувати об’єкти неживої та живої природи, порівнювати об’єкти (тіла) живої та не-
живої природи з метою виявлення відмінностей між ними; розвивати пізнавальну
активність учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. повідомлення теми і мети уроку
1 Вправа «Погода»
— який сьогодні день — ясний, хмарний, похмурий?
— яке небо?
— які опади?
— який вітер?
— яка температура повітря?
— Що змінилося порівняно з минулим тижнем?
— Сьогодні ми говоритимемо про те, що нас оточує, про світ,
у якому ми живемо. Ви здогадалися, що йтиметься про природу. До-
рослі називають це словом довкілля, навколишній світ.
2 Вивчення вірша
Повітря, земля і вода — це Природа.
Природа — це я. і ти — це Природа.
Пустелі і гори, поля і ліси.
і ми — тільки частка цієї краси.
— на уроці ви дізнаєтеся, що належить, а що не належить до
природи, навчитеся розрізняти живу і неживу природу.
III. вивчення нового матеріалу
1 Гра «Я почну, а ти завершуй»
• Сьогодні дорогою до школи я бачив…
• Біля школи росте…
• нашу землю вдень освітлює…
• Уночі я бачила на небі…
• Ми п’ємо…
• Риби живуть у…
• Ми дихаємо...
18. 18 Усі уроки природознавства. 1 клас
на дошці — малюнки.
— як назвати одним словом усе, про що ви говорили? Де ми це
зустрічаємо?
— Так, навколо нас. Це і є природа. (На дошці учитель записує
слово «природа».)
— А чи хотіли б ви здійснити подорож у той куточок природи, де
ви відпочивали влітку? яка природа вас там оточувала?
2 Релаксаційна пауза
— Сядьте зручніше, заплющте очі. я хочу запросити вас у ман-
дрівку на хмаринці.
Звучить музика.
— Уявіть, що ви стрибнули на білу пухнасту хмаринку, схожу
на м’яку гору із подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно роз-
ташувалися на цій великій подушці. Мандрівка починається. наша
хмаринка повільно піднімається у синє небо. Відчуваєте, як віте-
рець обвіває обличчя? Тут, високо в небі, усе спокійно і тихо.
Ми наближаємося до місця вашого відпочинку... Розплющте
очі. як красиво! Розкажіть, що ви бачите. (На дошці — мапа Укра-
їни з дитячими фотографіями про літній відпочинок.)
— Мені дуже хочеться поближче розглянути, які предмети при-
роди там є. Але наша хмаринка так високо, що це зробити немож-
ливо без спеціального приладу — телескопа що допомагає спостері-
гати за предметами на далекій відстані. (На дошці з’являється
малюнок телескопа.)
— У мене він є! Допоможіть, будь ласка, його налагодити.
Фізкультхвилинка
Для цього:
• підведіться;
• протріть лінзу;
• витягніть трубу;
• наведіть різкість;
• нахиліться вперед;
19. 19Світ, у якому ти живеш
• присядьте;
• станьте навшпиньки.
— Усе!.. Зупинилися! Дуже гарно видно!
Учні сідають.
— назвіть, які предмети природи ви бачили. (На дошці — ма-
люнки.)
3 Гра «День — ніч»
Під час гри на дошці — малюнки.
— наша невеличка подорож добігла кінця, ми повертаємося до-
дому. А в цей час…
Робота в парах
— Обговоріть у парах, на які дві групи можна розділити ма-
люнки, що є на дошці? (Формуються вміння групувати предмети
за певними ознаками: належить, не належить до природи.)
4 Розповідь учителя
— Рослини, тварини і люди — це жива природа. Сонце, Місяць,
зірки, повітря, вода, ґрунт — це нежива природа.
Рослини Тварини
Об’єкти живої природи
Люди, поміж яких ти живеш
явища
природи
вода ґрунт
нежива природа
А ще? повітря каміння
20. 20 Усі уроки природознавства. 1 клас
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Гра «Що зайве?»
— Розгляньте малюнки на дошці. який малюнок «зайвий»?
чому? (Лопата зайва, оскільки це — виріб людини, а решта —
об’єкти природи.)
2 Розв’язування логічних завдань «Що зайве? Чому?»
• небо, Місяць, вода, зорі, пісок, карта.
• Дуб, камінь, Сонце, повітря.
• Вітер, річка, білка, веселка, дощ.
• Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.
— якою буває природа? (Живою і неживою)
— назвіть ознаки живої та неживої природи.
— як взаємопов’язані жива і нежива природа?
3 Гра «Уважний ряд»
Учитель готує предметні малюнки із зображенням сонця, бе-
рези, гриба, місяця, річки, олівця, дівчинки, машинки, будинку
і показує їх по черзі. Діти першого ряду плескають у долоні, якщо
показане належить до живої природи, другого — до неживої, а тре-
тього — до рукотворного світу.
4 Гра «Об’єкти живої природи»
Діти підводяться. Учитель упереміж називає об’єкти живої при-
роди і вироби: м’яч, собака, телевізор, трактор, хмара, сумка, сні-
жинка, річка, ложка, бурулька, ранець, піщинка, гойдалки тощо.
Діти присідають, коли чують назву виробу, і піднімають руки вгору,
коли чують термін, що характеризує об’єкт природи (не зроблений
руками людини).
— Зверніть увагу на об’єкти, що не належить до природи, —
міст, будівля, пам’ятник. Вони теж зроблені руками людини.
5 Виконання завдань
1) Що з переліченого належить до неживої природи: орел, туман,
людина, комаха, місяць, мороз? (Туман, місяць, мороз)
2) Гра «я знаю три предмети…».
— наведіть по три приклади об’єктів живої та неживої при-
роди.
21. 21Світ, у якому ти живеш
3) Людина виростила багатий урожай пшениці. Пшениця — це
об’єкт природи або виріб людини? (Пшениця — частина жи-
вої природи.)
4) який виріб колись був частиною живої природи?
а) Цегляний будинок;
б) лляний рушник;
в) глиняний кухоль;
г) сталевий ніж.
(Лляний рушник спочатку був рослиною.)
6 Робота над загадками
Учитель пропонує учням відгадати загадки і визначити, що з відгадок
належить до живої природи, що — до неживої, а що — до рукотворного
світу. Діти обов’язково пояснюють, чому вони визначили приналежність
певного предмета до певної групи.
• Лиш торкнись до колючок —
Він згортається в клубок.
не вгадаєте ніяк?
Підказати? Це... (їжак).
• В небі хмарка пролітала,
Білий пух розсипала.
Він на землю міцно ліг.
називають його... (сніг).
• Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш... (буквар).
7 Гра-змагання між хлопчиками і дівчатками
Демонстрація мультфільму «Про мавпочок» (1 хв — із завдан-
ням: назвати якомога більше предметів природи і речей, створе-
них людиною).
V. підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Що таке природа?
— якою буває природа? (Живою і неживою)
— Що належить до живої природи?
— Що належить до неживої природи?
— чим жива природа відрізняється від неживої?
— До якої природи належить людина?
— як взаємопов’язані жива і нежива природа?
22. 22 Усі уроки природознавства. 1 клас
Урок 4
Тема. Екскурсія. Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи
Мета: створити умови для закріплення уявлень про об’єкти живої та неживої природи;
сприяти формуванню в учнів навичок практичних спостережень за об’єктами живої
та неживої природи, умінь, необхідних для роботи в групі, умінь групувати об’єкти
неживої та живої природи; наводити приклади об’єктів живої та неживої природи;
розвивати навички роботи в групі (обговорення і складання розповіді про екскурсію);
виховувати любов до природи; ознайомити з правилами поведінки в природі.
підготовка до екскурсії: учитель визначає місце проведення екскурсії; розроб-
ляє маршрут для дослідження таким чином, щоб його можна було використовувати
і для проведення інших сезонних екскурсій, що дасть змогу показати школярам усі
сезонні зміни в природі на одних і тих самих об’єктах; учитель продумує правила
безпечної поведінки на екскурсії, прийоми, що допоможуть об’єднати учнів у групи.
Хід екскурсії
1 Ознайомлення з правилами безпечної поведінки під час проведення екскурсії
Учитель ознайомлює учнів із правилами безпечної поведінки
під час проведення екскурсії. Можна запропонувати учням само-
стійно визначити правила безпечної поведінки на екскурсії. Цей
етап важливий, оскільки це перша екскурсія в курсі природознав-
ства. необхідно, щоб учні засвоїли загальні правила безпечної по-
ведінки під час проведення цієї та наступних екскурсій. Можливо,
учителеві доведеться витратити близько 10 хв часу, відведеного на
екскурсію. Але на наступних екскурсіях можна буде лише нагаду-
вати загальні правила безпечної поведінки під час проведення екс-
курсій і за потреби додавати спеціальні правила залежно від тема-
тики екскурсій. (8–9 хв)
2 Вправа «Утворіть коло»
Учитель просить учнів утворити коло і нагадує, що природа по-
діляється на живу і неживу, пропонує згадати відмінність живих
організмів від тіл неживої природи. (3 хв)
3 Ознайомлення із поняттям спостереження
Учитель пропонує учням назвати близькі за значенням слова до
слова спостерігати. (Орієнтовні відповіді учнів: бачити, оглядати,
уважно розглядати і т. ін.). Вислухавши відповіді, учитель разом
з учнями підбиває підсумок: спостереження — це зорове вивчення,
уважне розглядання певних об’єктів або явищ природи. Воно дає
змогу описувати об’єкти та явища природи. Спостереження можна
проводити неозброєним оком або за допомогою збільшувальних
приладів — бінокля, лупи, мікроскопа. Учитель повідомляє, що на
сьогоднішній екскурсії вони спостерігатимуть за об’єктами живої
та неживої природи неозброєним оком. (3 хв)
23. 23Світ, у якому ти живеш
4 Об’єднання у групи
Учитель об’єднує учнів у групи у будь-який відомий йому спосіб.
Групи отримують однакові завдання, але обирають для їх вико-
нання різні ділянки на території, визначеній учителем. (Різні за
змістом завдання зазвичай не викликають у школярів цього віку
інтересу під час обговорення результатів спостережень.) на вико-
нання завдання відводять 15 хв.
Завдання групам
1) Оберіть уподобаний вами куточок природи на ділянці, визначе-
ній учителем.
2) Знайдіть на обраній вами ділянці об’єкти живої та неживої при-
роди. не ламайте гілки, не рвіть рослини, не ловіть тварин.
3) Позначте на плані (план на аркуші формату А3 дає вчитель) об-
раної вами ділянки об’єкти живої природи червоним кольором,
а об’єкти неживої природи — синім кольором.
4) Презентуйте результати вашої роботи іншим групам. Розка-
жіть, як ви визначили об’єкти живої та неживої природи:
а) назвіть знайдені вашою групою об’єкти живої та неживої
природи;
б) назвіть ознаки, що допомогли вам визначити об’єкти живої
природи;
в) намалюйте найбільш уподобаний вами об’єкт живої при-
роди.
5) чи може жива природа існувати окремо від неживої природи?
чому ви так вважаєте?
4 Презентація результатів своєї роботи (5 хв)
Підбиття підсумків
Учитель пропонує підрахувати, скільки всього об’єктів живої та
неживої природи вдалося побачити під час екскурсії. які об’єкти
живої природи зустрічалися в усіх груп? Склавши разом аркуші
з відзначеними на них об’єктами живої та неживої природи, можна
отримати цікаву загальну карту обраної для екскурсії ділянки. на
наступних екскурсіях можна використовувати цю карту, наносити
на неї нові об’єкти відповідно до тематики екскурсії. (5 хв)
5 Екологічна гра «Вороняче полювання»
Дітям видають переліки, що містять назви природних об’єктів.
їх пошуки вимагають від дітей не лише уважності, але й творчого
підходу. наведемо приклад такого переліку, але учитель може сам
включити в нього предмети, що діти можуть знайти на пришкіль-
ній ділянці.
24. 24 Усі уроки природознавства. 1 клас
Мисливський перелік
• Пір’їнка.
• насіннячко рослини, принесене вітром.
• Кленовий лист.
• Колючка.
• Щось кругле.
• Щось пухнасте.
• Щось гостре.
• Щось красиве.
• Щось, що може шуміти.
• Щось біле.
• Щось м’яке.
• Щось неважливе для природи. (Не забувайте, що в природі ВСЕ
має своє значення.)
• Щось дуже важливе для природи. (У природі ВСЕ важливе!)
• Сонячна пастка. (Усе, що ловить сонячне тепло, — вода, камені,
рослини, тварини)
Діти мають знайти об’єкти з цього переліку на обраних ними ді-
лянках. Учитель просить дітей розподілити ці об’єкти за групами:
жива і нежива природа.
6 Рефлексія (3хв)
— Що було для вас найцікавішим на екскурсії?
— наскільки легко або складно було кожному учасникові впо-
ратися із завданнями?
— Що нового ви дізналися про пришкільну ділянку?
Урок 5
Тема. Як людина пізнає світ
Мета: ознайомити учнів із органами чуття (очі, вуха, ніс, язик, шкіра); учити на-
зивати їх; сприяти розвитку вмінь розпізнавати різноманітні форми предметів; учити
знаходити між ними схоже і відмінне, визначати істотні ознаки; розвивати мовлення;
виховувати повагу до однокласників.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
25. 25Світ, у якому ти живеш
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
II. повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як людина пізнає світ.
III. вивчення нового матеріалу
1 Бесіда
— які звуки ви чули, коли йшли до школи? (Гавкав собака,
їхала машина, розмовляли люди.)
— які запахи ви відчували, гуляючи на шкільному подвір’ї?
(Запах хвойних дерев, трав’янистих рослин)
— Хто з вас гладив собаку, кішку? Що ви відчували? (Гладячи
собаку, кішку, ми відчуваємо тепло тіла тварини, м’якість шер-
сті, форму тіла; бачимо радість тварини.)
— Що допомогло вам побачити предмети, почути звуки, відчути
запахи, відчути тепло? (У цьому нам допомогли очі, вуха, ніс,
шкіра.)
— чи будемо ми відчувати тепло і м’якість шерсті собаки або
кішки, якщо тварина торкнеться нашої щоки або голої ноги?
— якщо ми гладитимемо собаку, кішку в рукавичках, то ми
зможемо відчути тепло тварини? (Ми можемо відчувати, що шерсть
тварини м’яка, не лише руками, але і щокою, і лобом, і ногою, якщо
нога гола.)
— Уявіть, що ви загоряєте на сонечку. Що ви бачите? чуєте? від-
чуваєте?
— Що допомогло вам?
Висновок. іформацію про навколишній світ ми отримуємо за до-
помогою органів чуття (носа, очей, вух, шкіри).
2 Гра «Око, вухо»
Діти утворюють коло.
— я називатиму частини тіла людини: голова, рука, ніс, лоб,
шия, вуха, губи, палець, нога тощо. якщо ви почуєте слово «око», то
повинні швидко сісти на місце, потім підвестися і сказати, що ви
бачите праворуч від себе.
Фізкультхвилинка
3 Гра «Відгадай, чий голосок»
Спочатку обирають ведучого, йому зав’язують очі. Весь клас хо-
ром промовляє слова:
нумо дружно встанемо в кружок
і скажемо:
— Відгадай, чий голосок!
26. 26 Усі уроки природознавства. 1 клас
Слова «Відгадай, чий голосок» промовляє тільки той, на кого показує
учитель. Ведучий повинен відгадати, хто говорить.
— який орган чуття допомагав вам грати? (Вуха)
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Робота над загадками
— чи знаєте ви себе? Відгадайте загадки.
• Один говорить, двоє дивляться та слухають. (Язик, очі, вуха)
• Два сусіди-непосидьки: вдень на роботі, вночі на відпочинку.
(Очі)
• Між двох світил я в середині один. (Ніс)
• П’ять братиків — роками рівні, ростом різні. (Пальці)
• Усе життя одне одну обганяють, а обігнати одна одну не можуть.
(Ноги)
• червоні двері в моїй печері,
Білі звірі сидять біля дверей.
і м’ясо, і хліб — усю здобич мою —
я з радістю білим звірам віддаю. (Губи, зуби)
2 Гра «Що змінилося?»
на набірне полотно виставляють предметні малюнки. За коман-
дою «День — ніч» учні заплющують та розплющують очі. Учитель
змінює порядок, кількість предметів і запитує, що змінилося.
• Було собі два брата
й обидва Кіндрата,
через доріжку живуть,
А один одного не бачать. (Очі)
• Маленьке, кругленьке,
А весь світ бачить. (Око)
• Два віконця маємо,
Добре про них дбаємо,
Обидва близько себе,
як зорі до неба. (Очі)
• Прийшла біда — тече вода. (Око)
— якою є відгадка до всіх цих загадок?
3 Гра «Хто краще чує»
Учитель пропонує дітям заплющити очі, зосередитися і намага-
тися запам’ятати всі звуки, які вони почують протягом однієї хви-
лини. Потім діти розплющують очі та називають все, що вони по-
чули. Перемагає той, хто почув більше звуків.
27. 27Світ, у якому ти живеш
Учитель просить дітей зосередитися і намагатися почути, як
працює їх організм: як стукає їх серце, які звуки видають, руха-
ючись суглоби тощо. Після цього діти розповідають усе, що вони по-
чули, і про звуки свого організму.
Самі мовчать, а нам допомагають почути тих,
Хто розмовляє й весело співає. (Вуха)
4 Гра «Імітатор»
Один учень — ведучий — імітує звуки тварин. Хто відгадав —
стає ведучим.
5 Гра «Що я бачу»
Ведучий учень вигукує: «Кругле!». Усі відгадують, що побачив
учень. Це може бути, наприклад годинник. Хто першим правильно
назвав круглий предмет, той називає іншу ознаку. Це може бути ма-
теріал, із якого зроблені предмети:
• певного кольору;
• прямокутні;
• дерев’яні;
• металеві;
• кам’яні;
• назви яких починаються з певної літери тощо.
V. підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Що таке органи чуття?
— назвіть органи чуття.
Урок 6
Тема. Як людина пізнає світ
Мета: ознайомити учнів із органами чуття (язик, шкіра); учити називати їх; закріплю-
вати знання учнів про органи чуття, що допомагають пізнавати світ; учити визначати
властивості предмета; розвивати мислення, увагу; виховувати працьовитість.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
28. 28 Усі уроки природознавства. 1 клас
II. повідомлення теми і мети уроку
на дошці — малюнок двох яблук на гілці.
— чим відрізняються ці яблука? (Розміром, формою, кольором)
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати, як людина пізнає
світ.
III. вивчення нового матеріалу
1 Розповідь учителя
— Уявіть, що один хлопчик їсть солодке яблуко, а інший —
кисле.
— як дізнатися, у кого кисле яблуко? (Про те, що яблуко кисле,
можна дізнатися за виразом обличчя хлопчика.)
— Що допомогло хлопчикам розрізнити смак яблука? (Визна-
чити смак яблука вони змогли за допомогою язика.)
— язик — це орган чуття. Він допомагає нам визначити смак
яблука, груші, цукру, тобто краще пізнавати навколишній світ.
— Порівняйте яблука на гілці. Що ви можете сказати про них?
2 Робота над загадками
• Лежить дошка у болоті,
ні сохне, ні гниє,
А користь людям дає. (Язик)
• якби не було у тебе того,
не сказав би ти нічого. (Язик)
3 Гра «Назвіть предмет за ознаками»
Учитель називає ознаки предмета, учні відгадують цей пред-
мет.
• Холодне, солодке, тане на язиці. (Морозиво)
• Дуже кислий жовтий фрукт. (Лимон)
4 Гра «Про смак»
Учитель просить дітей пригадати слова, що характеризують
смак, наприклад: гострий, кислий, солоний, солодкий, прісний. Усі
слова, названі дітьми, записує на дошці.
Потім кожний обирає собі певний смак і пояснює, чому цей смак
йому подобається найбільше.
Учитель просить дітей назвати, що може бути кислим, солоним
і т. ін. (наприклад, кислими можуть бути молоко, сік, слива,
усмішка). Це завдання діти можуть виконувати у групах. Перема-
гає група, яка придумає до певного слова, що визначає смак, яко-
мога більше відповідних слів.
29. 29Світ, у якому ти живеш
Учитель пропонує дітям жартівливий варіант цього завдання.
Об’єднує дітей у групи і просить кожну групу придумати жартів-
ливі історії про те, як продукти змінили смак. наприклад:
• чому корова стала давати солоне молоко?
• чому лимон виріс солодким?
• чому огірок виріс кислим?
• чому перець став прісним?
• чому в яблука з’явився смак перцю?
Висновок: смак — джерело великого задоволення. Він робить
можливим отримання задоволення від їжі. Це відчуття дане людині
для захисту. Воно застерігає від уживання їжі, що може бути небез-
печною для організму.
5 Гра «Найапетитніша страва»
Учитель пропонує дітям уявити, що вони їдять свою улюблену
страву. Діти описують смак цієї страви, не називаючи її. За описами
одне одного діти відгадують, які страви якнайбільше полюбляють
їх друзі.
Потім діти малюють свою страву і розповідають, з чого її при-
готували. З малюнків дітей організують виставку «наші улюблені
страви».
6 Робота над загадкою
Між двох світил
я посередині один. (Ніс)
— чим людина розпізнає запахи?
— які запахи ви вдихаєте охоче?
— які викликають у вас огиду?
— які попереджають про небезпеку?
— Запахи не лише дають нам інформацію про навколишній
світ, вони поліпшують (або псують) наш настрій.
Фізкультхвилинка
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Гра «Відгадай предмет»
Учитель загадує предмет, а діти намагаються дізнатися, який
предмет загаданий. Учні можуть ставити будь-які запитання,
а учитель відповідає «так» або «ні», але сам предмет не називає.
— Задуманий предмет живий? (Так)
— Він кусається? (Ні)
— Він нявкає? (Так)
— Кішка? (Так)
30. 30 Усі уроки природознавства. 1 клас
2 Робота за малюнками
— Розгляньте малюнки. якими органами чуття дівчинка кори-
стується в кожному випадку? Покажіть стрілкою.
V. підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— назвіть органи чуття.
Урок 7
Тема. Спостереження та досліди
Мета: учити проводити дослід і спостереження; розкрити зміст понять «дослід»,
«спостереження»; пояснити відмінність між спостереженням і дослідом як різними
способами отримання відповідей на питання про навколишній світ; повторити термін
«органи чуття»; учити проводити спостереження та досліди з метою визначення ознак
предметів за допомогою органів чуття; розвивати практичні навички, спостережли-
вість; виховувати інтерес до предмета.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
31. 31Світ, у якому ти живеш
II. повідомлення теми і мети уроку
— чи на всі запитання можна знайти відповідь у книгах?
— на деякі запитання ви можете відповісти самостійно. Для
цього ми проведемо досліди і спостереження.
III. вивчення нового матеріалу
1 Спостереження за гілочками ялини і сосни
— Гілочки яких дерев лежать у вас на столі ліворуч? (Сосна та
ялина)
— як можна відрізнити сосну від ялини? як розташовані голоч-
ки у сосни? (Парами)
— які вони завдовжки? (Довгі, вузькі)
— А що скажете про голочки у ялини? (Розташовуються по од-
ній. Коротші, ніж у сосни; колючі.)
— Потріть пальчиками хвоїнки, понюхайте. (Запашні, смоля-
нисті)
— А чи можна назвати голочки-хвоїнки листям? (Так)
— чи скидають ялина і сосна хвоїнки на зиму? Хто був у хвой-
ному лісі? Що бачили під ялиною і сосною? (Вони не скидають хвою.
Але все таки листопад у них відбувається помалу і поступово. На
місці опалих хвоїнок виростають нові.)
— Ми провели спостереження.
2 Проведення спостереження і досліду з бурулькою
Росте вона вниз головою,
не влітку росте, а зимою.
як сонце її припече —
Заплаче вона і втече. (Бурулька)
— Зараз ми ознайомимося зі спостереженням за бурулькою і до-
слідом із нею.
Мишко спостерігав, що ввечері з даху звисають бурульки.
А вдень, коли світить сонце, вони починають танути.
— який дослід вирішив провести Мишко? Він зірвав бурульку
і помістив її в склянку. Склянку поставив біля батареї.
— Що сталося з бурулькою? (Вона швидко розтанула.)
— Що таке дослід і спостереження?
Дослід — це відтворення певного явища, створення чого-небудь
нового в певних умовах із метою дослідження, випробування.
Спостереження — це процес уважного розглядання за ким або
чим-небудь.
— наведіть приклади своїх спостережень і дослідів, які ви про-
водили з батьками.
32. 32 Усі уроки природознавства. 1 клас
3 Ознайомлення з правилами проведення досліду
— Зараз ми проведемо досліди, за допомогою яких намагатиме-
мося на дотик, із заплющеними очима визначити предмети.
1) Роботу можна проводити стоячи, але розмовляти одне з одним
тихо, щоб не заважати іншим.
2) Дослід діти проводять по черзі: один експериментує, а інший
спостерігає; під час другого досліду учні міняються ролями.
3) Після виконання завдання учні мовчки беруться за руки і під-
німають їх угору, показуючи, що робота завершена. За дозволом
учителя вони підходять до столу і замінюють «лабораторне
устаткування».
4 Проведення дослідів. Робота в парах
Рекомендації. Для першого досліду готують декілька непрозо-
рих мішечків або коробок з-під взуття, у яких зроблений отвір для
дитячої руки. У мішечки (коробки) поміщають набір предметів, які
учні визначатимуть на дотик. Це можуть бути палички для лічби,
ключик, обручка, шишка, котушка ниток, кругла кулька та ін.
якщо клас невеликий, то кожній парі можна підготувати свій набір
предметів.
Для другого досліду знадобляться скляночки з холодною і теп-
лою водою. Вони стоять на підносі на вчительському столі.
Для третього досліду потрібні тарілочки з насінням злаків (овес,
пшоно, рис, пшениця).
Фізкультхвилинка
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Обговорення результатів проведених дослідів
Учні розповідають, як вони виконували досліди, що виявили
під час їх проведення.
— Ми не бачили предметів, але упізнали їх на дотик. Ми не
знали, у якій склянці холодна вода, поки не відчули шкірою рук,
що одна склянка тепла, а інша — холодна. Ми не бачили насіння
проса, але змогли його упізнати — відчути на дотик.
Висновок: шкіра людини — це її орган дотику, що допомагає
нам упізнати предмет навіть тоді, коли ми його не бачимо.
V. підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— назвіть органи чуття.
— яких правил потрібно дотримуватись, проводячи досліди?
— чим дослід відрізняється від спостереження? (Спостережен-
ня відбувається з відстані, без особистого контакту, а дослід ми
проводимо самі.)
33. 33Світ, у якому ти живеш
Урок 8
Тема. Спостереження та досліди. Практична робота. Дослідження дрібних деталей
предметів за допомогою лупи
Мета: дати учням уявлення про спостереження та досліди як методи вивчення при-
роди; учити проводити дослід і спостереження; закріплювати знання та використання
терміну «органи чуття»; учити проводити досліди і спостереження з метою визначення
ознак предмета; розвивати спостережливість і увагу; виховувати колективізм.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— яка зараз пора року?
— який місяць?
— яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— який стан неба?
— яка температура повітря?
— чи були сьогодні протягом дня опади?
II. повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми продовжимо експериментувати, спосте-
рігати та досліджувати.
III. вивчення нового матеріалу
1 Розповідь учителя
— Щоб знати природу, потрібно спостерігати за предметами,
явищами природи. У природі повсякчас відбуваються різноманітні
зміни: сходить і заходить сонце, іде дощ, ростуть дерева, летить
птах. Ці зміни називаються явищами природи. істоти живої та
предмети неживої природи, за якими ви спостерігатимете, назива-
ються предметами спостереження.
2 Ознайомлення з основними правилами спостереження
— Спостерігатимете за явищами природи ви вранці, коли йти-
мете до школи.
Розгорніть щоденники спостереження (учитель користується
календарем погоди).
явища природи позначають спеціальними умовними познач-
ками. (Учитель показує, діти хором називають.)
— Відзначте сьогоднішню погоду: стан неба, опади, вітер.
34. 34 Усі уроки природознавства. 1 клас
Спостерігайте не тільки за явищами, а й за предметами живої та
неживої природи, знаходьте у природі цікавинки, підмічайте, кому
потрібно допомогти, яку корисну справу слід зробити у довкіллі.
— як проводять спостереження? (За допомогою власних органів
чуття та спеціальних приладів.)
— якими повинні бути спостерігачі? Звісно, розумними, терп-
лячими, уважними, точними, охайними. і тому вчіться бути та-
кими. які саме прилади вам допоможуть спостерігати? (Термоме-
три, лупа, рулетка, компас тощо)
3 Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи
— Сьогодні ми ознайомимося з лупою.
Лупа або, як її ще називають, збільшувальне скло, є одним із
найбільш простих приладів, за допомогою яких людина розширює
можливості свого зору.
Бачити лупу і користуватися нею доводилося, імовірно, багато
кому з вас. Поміщаючи лупу між оком і предметом, ви бачите цей
предмет у збільшеному вигляді, отримуючи можливість розгледіти
такі деталі предмета, що непомітні неозброєному оку.
Лупа дає людині велику користь. її постійно використовують
у своїй роботі годинникарі, майстри, які мають справу з різними
дрібними механізмами, а також працівники багатьох інших профе-
сій. Користування лупою значно полегшує їх працю, збільшує її
продуктивність і підвищує якість.
Учитель пропонує учням розглянути крізь лупу літери в книзі, шкіру
на руці, краї листочків рослин тощо.
4 Повторення правил безпеки під час проведення дослідів
5 Проведення дослідів. Робота в парах
Рекомендації. Для першого досліду знадобляться пакетики
з чаєм (м’ятним, лимонним, суничним). Роздавальним матеріалом
можуть бути пакетики з листям смородини, кропу, м’яти, часточ-
ками часнику, зернами кави.
Для другого досліду використовують одноразові скляночки
з різними соками (яблучним, томатним, морквяним). Можна вико-
ристовувати мінеральну воду, зелений чай.
Для третього досліду слід підготувати чисто вимиті баночки
з крупною сіллю, цукровим піском, крохмалем, борошном, ма-
ленькі одноразові ложечки і тарілочки.
Фізкультхвилинка
35. 35Світ, у якому ти живеш
IV. узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1 Обговорення результатів проведених дослідів
Підбиваючи підсумки першого досліду, школярі розповідають
про предмети, які їм вдалося упізнати за запахом.
Висновок. ніс — орган нюху.
Третій дослід цікавий тим, що для визначення речовин потрібно
використати два органи чуття. Так, наприклад, борошно і крохмаль
можна відрізнити від цукру і солі із зав’язаними очима на дотик,
а цукровий пісок — від крупної солі, крохмаль — від борошна
можна відрізнити і за смаком.
Потім діти розповідають про хід проведення другого досліду.
— які напої вам удалося визначити?
Висновок. язик — орган смаку.
2 Гра «Джерело звуку»
Діти заплющують очі та намагаються визначити джерело звуку.
Учитель відчиняє і зачиняє двері, плескає в долоні, переливає воду
із склянки в склянку тощо.
— який орган чуття вам допоміг? (Вуха)
— як називається це чуття? (Слух)
3 Виконання практичних завдань
— Знайдіть предмети, які збільшують зображення, що сприй-
маються оком.
36. 36 Усі уроки природознавства. 1 клас
— Оберіть, які звуки може почути людське вухо.
— які запахи може відчути людський ніс?
V. підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— назвіть органи чуття.
37. 37Світ, у якому ти живеш
— Для чого потрібно спостерігати?
— які предмети допомагають нам спостерігати?
— чим спостереження відрізняється від досліду? (Спостережен-
ня відбувається з відстані, без особистого контакту, а дослід люди
проводять самі.)
Урок 9
Тема. Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій
і неживій природі
Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести
спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності
рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа»,
«жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування
вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологіч-
ні зв’язки і залежності явищ та об’єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе
ставлення до природи.
Рекомендації. Першу екскурсію в природу необхідно провести у вересні, обравши
сонячний день. Учні ще добре пам’ятають про літню пору, що сприятиме проведенню
бесіди на високому емоційному рівні.
Хід екскурсії
— Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на
природі. Озирніться навколо! яка пишність фарб нас оточує! Хочу
висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.
ОСінЬ
нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
і малює осінь
жовтим по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
є червона фарба
В неї і рожева…
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає…
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини —
Колються нечемні
Сосни та ялини.
38. 38 Усі уроки природознавства. 1 клас
— Про яку пору пише поетеса?
— назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.
— Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в при-
роді.)
— Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що
пов’язані зі зміною пір року.)
— назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава,
ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)
Діти можуть називати об’єкти, зроблені руками людини (будинок, ма-
шина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба
і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває під-
сумок.
— як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не
зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати
об’єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)
— Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. назвіть
їх. (Нежива і жива природа)
— я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про
яку природу в них ідеться.
• не звір, а виє. (Вітер)
• йшов довгов’язий, та в землю зав’язнув. (Дощ)
• Без вогню горить. (Сонце)
Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не
лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визна-
чити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду
про ознаки осені в неживій природі.
— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер,
дощ, сонце.
— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)
— Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило
дуже яскраво, тому було спекотно.)
— яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було ви-
соке.)
— як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)
Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
і на нас водиця ллється.
як це явище зоветься? (Дощ)
— Що це? (Дощ)
— Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осін-
ній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній
