Учебники

1. Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована у 2009 році
Харків
«Видавнича група “Основа”»
2011

2. Серія «Початкова школа. Мій конспект»
ISBN 978-617-00-1106-0
Конопельнюк М. В.
К64 Читання. 4 клас (для шкіл з російською мовою на-
вчання). — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 134, [2] c. :
табл. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-1106-0.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки уро-
ків читання в 4 класі, складені відповідно до вимог чинної програми (для
шкіл з російською мовою навчання) за підручником О. Н. Хорошковської,
Н. О. Воскресенської, А. О. Свашенко (К. : Промінь, 2004).
Для зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Місця для записів дозволяють творчому вчителеві, користу-
ючись запропонованими матеріалами як основою, скласти власні плани-
конспекти уроків курсу.
Для вчителів початкових класів.
УДК 37.16
ББК 74.263
УДК 37.16
ББК 74.263
К64
© Конопельнюк М. В., 2011
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011

3. 3
ЗМІСТ
І семестр
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Урок 1
Тема. Микола Чернявський «Рідний край». Тетяна Перовська «Казки і лічилки…». Прислів’я і приказки. Загадки . . . . 7
Урок 2
Тема. Скоромовки. Звуконаслідування. Вірші «Кумкання жаб», «Небилиця». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3
Тема. Казки. Чарівні казки. «Золоте яєчко» (скорочено). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11
Урок 4
Тема. Казка «Орися» (скорочено). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
Урок 5
Тема. Легенди. «Легенда про річку Либідь». «Ангел-хранитель Києва» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15
Урок 6
Тема. Народна обрядова поезія. Обжинкові пісні. «Кругом, женчики, кругом», «Ой я жала, жала»,
«Пісенька житнього віночка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Урок 7
Тема. В. Скуратівський «Як у серпні дбаємо, так зимою маємо» (скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19
Урок 8
Тема. Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «"Жниця" Миколи Пимоненка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ — ДІТЯМ
Урок 9
Тема. Йде нашим краєм чарівниця-осінь. Ганна Черінь «Осіння виставка». Юрій Збанацький «Щедра осінь». . . . . . . . . .23
Урок 10
Тема. «Чарівна осінь» (за Юрієм Старостенком). І. Коваль «Осінь». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25
Урок 11
Тема. Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «Осінь очима художника» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27
Урок 12
Тема. Євген Шморгун «Осінь у лісі», «Доріжка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29
Урок 13
Тема. «Чого шумиш, дібровонько?» (українська народна пісня). Ліна Костенко «Осінній сад ще яблука глядить…».
Володимир Іванович «Осінь мрійна». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31
Урок 14
Тема. Україна — рідний край. Ганна Черінь «Рідна хата».
«Найдорожчий скарб» (за Борисом Харчуком). Юрій Рибчинський «Наша мова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33
Урок 15
Тема. Україна — незалежна держава . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35
Урок 16
Тема. Ольга Хорошковська «Київ — столиця України» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37
Уроки 17–18
Тема. Леся Храплива «Вишивані квіти». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39
Урок 19
Тема. Микола Вороний «Євшан-зілля» (скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41
Урок 20
Тема. Роман Завадович «Маруся Богуславка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .43
Урок 21
Тема. «Сторінки сивої давнини» (за Костянтином Паустовським) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45
Урок 22
Тема. «Закувала та сива зозуля» (козацька пісня). «Україна…» (за Леонідом Білецьким) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47
Урок 23
Тема. Леся Українка (стаття). Леся Українка «Мамо, іде вже зима» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49
Урок 24
Тема. Василь Симоненко «Виростеш ти, сину…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .51
ЯК НЕ ЛЮБИТИ ЗИМИ СНІЖНО-СИНЬОЇ НА УКРАЇНІ МОЇЙ…
Урок 25
Тема. Анатолій Костецький «Грудень». Євген Шморгун «У полях». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53
Уроки 26–27
Тема. Олесь Лупій «Тінь ворога». Людмила Привалова «Білі коні». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55
Урок 28
Тема. Ірина Ґудзик «Вертеп» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57
Урок 29
Тема. Тамара Коломієць «З Новим роком!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59
Урок 30
Тема. Тамара Коломієць «Січень». «Колядники» (за Софією Майданською). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .61
ІІ семестр
Урок 31
Тема. Щедрівки «Ой сивая та і зозулечка», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Засівальна». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63
Урок 32
Тема. Олександр Леонтович «Три сестриці» (казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .65

4. 4
Урок 33
Тема. Віталій Конопелець «Якого кольору сніг?». «Мільйон мільйонів сестричок» (за Зіркою Мезантюк) . . . . . . . . . . . .67
Урок 34
Тема. Євген Гуцало «Іній». Анатолій Камінчук «Іній» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .69
Урок 35
Тема. Петро Сингаївський «Все навколо ніби в самоцвітах». Леся Українка «Спить озеро…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .71
Урок 36
Тема. Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «Зимова хата» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Урок 37
Тема. Ніна Бічуя «Чотири руді лисиці». Іванна Блажкевич «Узимку» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .75
Урок 38
Тема. «Пригода на ковзанці» (за Оленою Цегельською) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77
Урок 39
Тема. Ігор Калинець «Снігобородьки». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .79
Урок 40
Тема. Ірина Жиленко «Вечір гномів». Леонід Глібов «Зимова пісенька». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81
Урок 41
Тема. Розвиток мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .83
ЧИТАЄМО БАЙКИ, НЕБИЛИЦІ, БЕЗКІНЕЧНИКИ
Урок 42
Тема. Езоп «Хворий ворон» (байка). Український байкар. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .85
Урок 43
Тема. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» (байка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
Урок 44
Тема. Іван Світличний «Безкінечник». Тамара Коломієць «Дідів обід». Оляна Рута «Без кінця-краю». . . . . . . . . . . . . . . .89
Урок 45
Тема. Василь Шевчук «Небилиця». Ігор Січовик «Сміхота». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .91
А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА…
Урок 46
Тема. Дмитро Павличко «Весна». Володимир Перепелюк «Степовий соловейко».
«Ой, чого ти, жайворонку» (українська народна пісня). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93
Урок 47
Тема. Галина Комарова «Тарас Шевченко» (скорочено). «Тарасові пісні» (за Оксаною Іваненко) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95
Урок 48
Тема. Тарас Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97
Урок 49
Тема. Тарас Шевченко «Встала весна, чорну землю...», «Дивлюсь — аж світає…». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .99
Урок 50
Тема. Березень (за Василем Скуратівським) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101
Урок 51
Тема. Ганна Чубач «Повернулися гусоньки рано…». Павло Грабовський «Веснянка». Іван Франко «Гріє сонечко». . . . .103
Урок 52
Тема. Розвиток мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105
Урок 53
Тема. Михайло Слабошпицький «Лелеча весна». Леся Українка «Уже весняне сонце припікає...» . . . . . . . . . . . . . . . . . .107
ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ В ЖИТТІ З МАЛОГО
Урок 54
Тема. «Іван Якович Франко» (за Михайлом Коцюбинським). Іван Франко «Дивувалась зима», «Заєць та їжак» . . . . . . .109
Урок 55
Тема. «Берегиня» (за Василем Скуратівським). Роман Завадович «Наш Великдень» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .111
Урок 56
Тема. «Про писанки і про Великдень» (за Ярославою Музиченко). Марія Хоросницька «Навбитки». . . . . . . . . . . . . . . . .113
Урок 57
Тема. Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани». «Леонід Каденюк — космонавт України» (стаття) . . . . .115
Урок 58
Тема. «Промінець — син сонця» (за Казимирою Поляковою) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .117
Уроки 59–60
Тема. Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119
Урок 61
Тема. Віктор Гончаренко «Старі окопи» (скорочено). Микола Станович «Біля пам’ятника» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .121
Уроки 62–63
Тема. Олесь Донченко «Гроза» (скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123
Урок 64
Тема. Дмитро Луценко «Для мене багато не треба…». Микола Русько «Мамі». Іван Гнатюк «Мати» . . . . . . . . . . . . . . . . .125
Урок 65
Тема. Іван Процьків «Легенда про матерів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127
Урок 66
Тема. Василь Сухомлинський «Скільки ж ранків я проспав…» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .129
Уроки 67–68
Тема. Лідія Компанієць «Твоя земля». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .131
Додаток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135

5. 5
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
№ з/п Тема уроку Дата
І СЕМЕСТР
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
1
Микола Чернявський «Рідний край». Тетяна Петровська «Казки і лічилки…».
Прислів’я і приказки. Загадки
2 Скоромовки. Звуконаслідування. Вірші «Кумкання жаб», «Небилиця»
3 Казки. Чарівні казки. «Золоте яєчко» (скорочено)
4 Казка «Орися» (скорочено)
5 Легенди. «Легенда про річку Либідь», «Ангел-хранитель Києва»
6
Народна обрядова поезія. Обжинкові пісні. «Кругом, женчики, кругом», «Ой я жала,
жала», «Пісенька житнього віночка»
7 В. Скуратівський «Як у серпні дбаємо, так зимою маємо» (скорочено)
8 Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «"Жниця" Миколи Пимоненка»
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ — ДІТЯМ
9
Йде нашим краєм чарівниця-осінь. Ганна Черінь «Осіння вистава».
Юрій Збанацький «Щедра осінь»
10 «Чарівна осінь» (за Юрієм Старостенком). Г. Коваль «Осінь»
11 Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «Осінь очима художника»
12 Євген Шморгун «Осінь у лісі», «Доріжка»
13
«Чого шумиш, дібровонько?» (українська народна пісня). Ліна Костенко «Осінній сад
ще яблука глядить…». Володимир Іванович «Осінь мрійна»
14
Україна — рідний край. Ганна Черінь «Рідна хата». «Найдорожчий скарб» (за Борисом
Харчуком). Юрій Рибчинський «Наша мова»
15 Україна — незалежна держава
16 Ольга Хорошковська «Київ — столиця України»
17–18 Леся Храплива «Вишивані квіти»
19 Микола Вороний «Євшан-зілля» (скорочено)
20 Роман Завадович «Маруся Богуславка»
21 «Сторінки сивої давнини» (за Костянтином Паустовським)
22 «Закувала та сива зозуля» (козацька пісня). «Україна…» (за Леонідом Білецьким)
23 Леся Українка (стаття). Леся Українка «Мамо, іде вже зима»
24 Василь Симоненко «Виростеш ти, сину…»
ЯК НЕ ЛЮБИТИ ЗИМИ СНІЖНО-СИНЬОЇ НА УКРАЇНІ МОЇЙ…
25 Анатолій Костецький «Грудень». Євген Шморгун «У полях»
26–27 Олесь Лупій «Тінь ворога». Людмила Привалова «Білі коні»
28 Ірина Ґудзик «Вертеп»
29 Тамара Коломієць «З Новим роком!»
30 Тамара Коломієць «Січень». «Колядники» (за Софією Майданською)
ІІ СЕМЕСТР
31 Щедрівки «Ой сивая та і зозулечка», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Засівальна»
32 Олександр Леонтович «Три сестриці» (казка)
33
Віталій Конопелець «Якого кольору сніг?». «Мільйон мільйонів сестричок» (за Зіркою
Мезантюк)
34 Євген Гуцало «Іній». Анатолій Камінчук «Іній»
35 Петро Сингаївський «Все навколо ніби в самоцвітах». Леся Українка «Спить озеро…»
36 Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «Зимова хата»
37 Ніна Бічуя «Чотири руді лисиці». Іванна Блажкевич «Узимку»

6. 6
№ з/п Тема уроку Дата
38 «Пригода на ковзанці» (за Оленою Цегельською)
39 Ігор Калинець «Снігобородьки»
40 Ірина Жиленко «Вечір гномів». Леонід Глібов «Зимова пісенька»
41 Розвиток мовлення
ЧИТАЄМО БАЙКИ, НЕБИЛИЦІ, БЕЗКІНЕЧНИКИ
42 Езоп «Хворий ворон» (байка). Український байкар
43 Леонід Глібов «Коник-стрибунець» (байка)
44
Іван Світличний «Безкінечник». Тамара Коломієць «Дідів обід». Оляна Рута «Без
кінця-краю»
45 Василь Шевчук «Небилиця». Ігор Січовик «Сміхота»
А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА…
46
Дмитро Павличко «Весна». Володимир Перепелюк «Степовий соловейко». «Ой, чого ти,
жайворонку» (українська народна пісня)
47
Галина Комарова «Тарас Шевченко» (скорочено). «Тарасові пісні»
(за Оксаною Іваненко)
48 Тарас Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий…»
49 Тарас Шевченко «Встала весна, чорну землю…», «Дивлюсь — аж світає…»
50 «Березень» (за Василем Скуратівським)
51
Ганна Чубач «Повернулися гусоньки рано…». Павло Грабовський «Веснянка». Іван
Франко «Гріє сонечко»
52 Розвиток мовлення
53
Михайло Слабошпицький «Лелеча весна». Леся Українка «Уже весняне сонце припі-
кає…»
ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ В ЖИТТІ З МАЛОГО
54
«Іван Якович Франко» (за Михайлом Коцюбинським). Іван Франко «Дивувалась зима»,
«Заєць та їжак»
55 «Берегиня» (за Василем Скуратівським). Роман Завадович «Наш Великдень»
56
«Про писанки і про Великдень» (за Ярославою Музиченко). Марія Хоросницька
«Навбитки»
57
Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани». «Леонід Каденюк — космонавт
України» (стаття)
58 «Промінець — син сонця» (за Казимирою Поляковою)
59–60 Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»
61 Віктор Гончаренко «Старі окопи» (скорочено). Микола Станович «Біля пам’ятника»
62–63 Олесь Донченко «Гроза» (скорочено)
64
Дмитро Луценко «Для мене багато не треба…». Микола Русько «Мамі». Іван Гнатюк
«Мати»
65 Іван Процьків «Легенди про матерів»
66 Василь Сухомлинський «Скільки ж ранків я проспав…»
67–68 Лідія Компанієць «Твоя земля»

7. 7
І семестр Клас Дата проведення уроку
І СЕМЕСТР
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Урок 1
Тема.МиколаЧернявський«Ріднийкрай».ТетянаПеровська
«Казки і лічилки…». Прислів’я і приказки. Загадки
Мета: ознайомити учнів з віршем Миколи Чернявського «Рід-
нийкрай»;розширитиуявленняпрофольклорніджерела;роз-
вивати читацькі інтереси; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: тематична виставка книг, малюнків, вишиті
серветки, рушники.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Вступна бесіда
— Перед вами на партах лежить новий підручник1
. Прочитайте його назву.
— Чи можна зрозуміти з назви підручника, що ми робитимемо протягом
уроку? (Ми будемо багато читати, вивчати художнє слово.)
— Автори цього підручника, Ольга Назарівна Хорошковська, Наталія Оста-
півна Воскресенська та Алла Олександрівна Свашенко, зробили його цікавим,
яскравим, багатим на чудові малюнки та захоплюючі твори.
За допомогою цієї книги ми ознайомимося з мовою і традиціями рідного на-
роду, найцікавішими оповіданнями і віршами українського письменства. (Де-
монстрація обкладинки, форзацу та змісту підручника.)
2. Робота над віршем Миколи Чернявського «Рідний край» (с. 3)
1) Читання вірша вчителем.
2) Бесіда за змістом.
— Назвіть рядки, у яких висловлена основна думка вірша.
— У вірші приховано назву нашої Батьківщини. Знайдіть її і прочитайте.
(Україна)
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
— Наш рідний край називається Україна. А любов до Батьківщини почина-
ється з любові до творчості свого народу.
Багата українська мова піснями, легендами, казками, загадками, при-
слів’ями, приказками, прикметами — народною мудрістю. Колись народна
мудрість передавалася від покоління до покоління, із вуст в уста, тобто усно,
тому і називають ці твори усною народною творчістю, або фольклором. З ви-
никненням писемності завдяки збирачам народних творів (етнографам) ми ма-
ємо можливість ознайомитися з народною мудрістю з книжок. І саме новий під-
ручник допоможе нам у цьому.
 Фізкультхвилинка
IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Розглядування виставки книг
— Прочитайте заголовки книг і доведіть, що вони справді стосуються теми
уроку.
— Як ви вважаєте, про що може йтися в цих книжках?
— Які книги ви читали? Які книги бачите вперше?
1
Хорошковська О. Н., Воскресенська Н. О., Свашенко А. О. Українська мова. Художнє
слово. Читання: Підруч. для 4 кл. — К. : Промінь, 2004.

8. 8
2. Робота над віршем Тетяни Перовської «Казки і лічилки…» та малюнками до
нього (с. 4)
1) Читання вірша учнем, який гарно читає.
2) Бесіда за змістом вірша.
— Про що розповідає цей вірш?
— Яке значення мають казки, лічилки, колядки і повір’я?
— Знайдіть у вірші слова, які означають те, що українці називають «обере-
гами».
— Уважно розгляньте малюнки на с. 4. Знайдіть у вірші рядки, яким вони
відповідають.
3. Робота з прислів’ями і приказками (с. 5–6)
1) Читання прислів’їв «ланцюжком».
2) Читання визначення прислів’я вчителем.
3) Бесіда.
— Чи мають прочитані нами прислів’я повчальний характер?
— Як ви це зрозуміли?
— До кого звернені прислів’я?
— Як ви зрозуміли кожне прислів’я?
4) Гра «Склади прислів’я».
— Зберіть зі складів прислів’я, прочитайте його. (Прислів’я записане на
дошці.)
ві
кон
це,
а
че
рез
ньо
го
у
весь
світ
вид
но
ке
лень
Книж
ка
ма
— Як ви його розумієте?
5) Читання визначення приказки вчителем.
6) Читання приказок учнями вголос.
7) Словникова робота.
Вінець — це не тільки вінок або коштовний головний убір, а й успішне за-
вершення якоїсь справи.
8) Бесіда.
— Як ви зрозуміли останню приказку?
— Що означає «дивитися лисицею»?
— Як таке можливо, що на м’якому було твердо спати? Чи слід сприймати
ці слова в прямому розумінні?
4. Робота із загадками
1) Повідомлення вчителя.
— Загадка — від слів «гадати», «думати» — дотепне запитання або вислів,
що вимагає розкриття, відгадки.
Виникли загадки дуже давно. Вони бувають про тварин, явища природи,
рослини, предмети побуту тощо.
2) Читання та відгадування загадок у парах (с. 6–7).
V. Підсумок уроку
— Якою була тема нашого уроку?
— Які види творів належать до фольклору?
— Які прислів’я і приказки запам’ятали?
— Відгадайте, яке прислів’я записано на ґронах калини. («Без верби і ка-
лини нема України», — на дошці зображені ґрона калини зі словами.)
VI. Домашнє завдання
Підручник, с. 3–5. Підготувати виразне читання віршів. Вивчити напам’ять
декілька прислів’їв, приказок, загадок.
(Див. Додаток до уроку на с. 16)

9. 9
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 2
Тема. Скоромовки. Звуконаслідування. Вірші «Кумкання
жаб», «Небилиця»
Мета: ознайомити учнів зі скоромовками, віршами «Кум-
кання жаб» та «Небилиця»; розширити знання учнів про
різноманітність фольклорних жанрів; розвивати читацькі
інтереси; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: індивідуальні картки.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Виразне читання самостійно дібраних прислів’їв, приказок, загадок напа-
м’ять
2. Виразне читання віршів Миколи Чернявського «Рідний край» та Тетяни
Петровської «Казки і лічилки…»
3. Робота за індивідуальними картками
— Прочитайте прислів’я на картках. Які з них підійдуть до вірша «Рідний
край»?
Картка 1
• У чужій стороні і весна не красна.
• Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.
• Бджола мала, а й та працює.
Картка 2
• Землю сонце прикрашає, а людину — праця.
• Де рідний край, там і рай.
• Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
— Послухайте віршовані рядки.
•Хитру сороку
Спіймати морока,
А сорок сорок —
Сорок морок.
•Кріп в окріп —
Я несу на кухню кріп.
Кине мама кріп в окріп,
А до кропу ще й петрушку, —
Смачно варить мама юшку.
— Як називають такі твори? (Скоромовки)
— Як слід вимовляти скоромовки?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Усна народна творчість» і озна-
йомимося з такими фольклорними жанрами, як скоромовки і звуконасліду-
вання. Також прочитаємо вірші «Кумкання жаб» та «Небилиця», які допомо-
жуть нам визначити особливості цих форм народної творчості.
 Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота над скоромовками (с. 8)
1) Читання скоромовок учнями напівголосно.
— Прочитайте скоромовки спочатку повільно, правильно вимовляючи
звуки [ч] і [ц], а потім — швидше.

10. 10
2) Бесіда.
— Що таке скоромовка?
— Які скоромовки ви вже знаєте?
3) Читання скоромовок напам’ять.
— Вивчіть 1–2 скоромовки і прочитайте їх напам’ять.
2. Робота над віршем «Кумкання жаб» (с. 8)
1) Читання вірша вчителем.
2) Бесіда.
— Чому вірш назвали звуконаслідуванням?
— Звуки яких тварин наслідуються?
— Спробуйте відтворити кумкання жаб.
— Як ви вважаєте, навіщо потрібні звуконаслідувальні вірші? (Вони озна-
йомлюють маленьких дітей зі звуками тваринного світу.)
3) Робота в парах.
Один учень читає запитання, другий — відповідає.
3. Робота над небилицями
1) Читання небилиці, записаної на дошці, вчителем.
Був собі Іван-Сміхован,
Що все робив сміхом.
Кілком підперізувався,
Підпирався міхом,
На печі ставок мав,
Черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками,
Качок стріляв маком.
Цей Іван-Сміхован
На полиці молотив,
На припічку віяв,
А під пічкою виорав
Й пшеницю посіяв!
Отакий-то наш Іван:
І веселий, і чудний —
Просто Сміхован.
2) Словникова робота.
Кілок — груба палиця, загострена з одного кінця.
Сак — риболовна снасть із сітки.
Орати — обробляти землю плугом.
3) Бесіда за змістом.
— Чому вірш називається небилицею?
— Що таке небилиця?
— За що Івана прозвали Сміхованом?
— Що він робив неправильно?
— Що взагалі неможливо?
4. Робота над віршем «Небилиця» (с. 8–9)
1) Читання вірша учнем, що добре читає.
2) Бесіда за змістом.
— Чому вірш має таку назву?
— Чого із того, що описано у творі, не може бути в житті?
— Чи всі з названих тварин живуть у лісі?
3) Виразне читання вірша учнями.
VI. Закріплення й осмислення вивченого матеріалу
1. Бесіда
— З якою метою вивчають скоромовки?
— Для чого потрібні віршики-небилиці?
— Чим вони приваблюють?
2. Вивчення скоромовки напам’ять (за вибором учителя)
VII. Підсумок уроку
— Про що дізналися на уроці?
— Який із віршів вам найбільше сподобався?
VIII. Домашнє завдання
Підручник, с. 8–9. виразно читати скоромовки, віршик, небилицю. Ви-
вчити напам’ять 1–2 скоромовки не з підручника.
(Див. Додаток до уроку на с. 16)

11. 11
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 3
Тема. Казки. Чарівні казки. «Золоте яєчко» (скорочено)
Мета: вчити учнів визначати основну думку казки, знахо-
дити зачин і кінцівку казки; формувати вміння правильно
і виразно читати; розвивати швидкість читання; виховувати
інтерес до читання казок, зокрема чарівних
Обладнання: картки для розвитку техніки читання: «Прочи-
тай скоромовкою», «Піраміди».
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Я всміхаюсь сонечку:
— Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці:
— Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику:
— Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся,
Зичу їм добра!
М. Познанська
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Конкурс на кращого читця скоромовок, вивчених напам’ять
2. Читання віршів-небилиць учнями
3. Робота за картками для розвитку техніки читання
Картка 1
Прочитай скоромовкою
ба бо бу би бі бе бю бя
ва во ву ви ві ве вю вя
Картка 2
Прочитай слова, не зводячи очей з точок.
а) б)
ма
ри ба
пали
ма а
б
м
к
м
м
б
д д
и і и
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда
— Що таке казка?
(Можна запропонувати дітям згадати визначення казки на с. 9.)
— Які казки ви знаєте? Про кого в них ідеться? (Про тварин)
— Які казки про тварин запам’яталися вам із 3-го класу?
— Назвіть головних героїв цих казок?
2. Переказ казки
— Спробуйте коротко переказати зміст казки, яка вам найбільше запам’я-
талася.
 Фізкультхвилинка
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати казки, але не прості, а чарівні.
Прочитаємо казку «Золоте яєчко» і вчитимемося визначати зачин і кінцівку
твору.

12. 12
V. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя з елементами бесіди
— Ви вже знаєте, що таке казка і що казки бувають про тварин і рослин.
Як ви вважаєте, чому деякі казки називають чарівними? Що таке «чари»?
(Чари — це магічні дії, за допомогою яких, як вважали у народі, можна впли-
нути на людину і природу. Отже, якщо в казці розповідається про дивні,
чарівно-фантастичні предмети або явища, про людей, тварин або рослин, на-
ділених чарівними можливостями, то така казка називається чарівною.)
— Чи знаєте ви казки, які можна визначити як чарівні? Назвіть їх.
— Хто головні герої цих казок?
— Що або хто в них чарівний, магічний?
2. Комбіноване читання казки «Золоте яєчко» (с. 9–13)
Учитель читає перший абзац, один з учнів — другий і т. д.
— Яка основна думка казки?
3. Самостійна робота над казкою
1) Підготовка до читання.
Діти читають слова, записані на дошці.
го-лод-но-ї бу-ду-ва-ти-ся
на-зби-ра-є за-клю-чив
зі-тхну-ла по-про-щав-ся
се-стрич-ка згор-бив-ся
про-ковт-нув по-вер-неш-ся
за-пла-ка-ла за-баг-не
за-ло-ми-ла о-дру-жив-ся
вкляк-ла
2) Самостійне читання казки пошепки.
3) Робота над поділом казки на частини.
— Пригадайте, як називаються частини тексту.
— Що таке зачин? Кінцівка?
— Поділіть казку на частини, дібравши заголовок до кожної з них.
Учитель разом з дітьми добирає найвдаліші заголовки до частин твору.
1) Два брати.
2) Петрова знахідка.
3) Диво у сім’ї бідного брата.
4) Батько і син у лісі.
5) Повернення в сім’ю лиха.
6) Зустріч Петра з Лісовою Царівною.
7) Повернення Петра додому.
8) Петро — Лісовий Цар.
4. Вибіркове читання казки з елементами бесіди
— Знайдіть зачин казки. Прочитайте.
— Прочитайте кінцівку казки.
— Як ви її розумієте?
VI. Узагальнення і систематизація знань
1. Виразне читання казки учнями «ланцюжком».
— Під час читання намагайтеся передати своє ставлення до обох братів.
2. Творча робота
— Уявіть, що гуляючи в лісі, ви зустрілися з Лісовим Царем.
— Що б ви йому сказали? Про що запитали?
VII. Підсумок уроку
— Які казки називаються чарівними?
— Перекажіть частину казки, яка сподобалася найбільше.
VIII. Домашнє завдання
Підручник, с. 9–13. Читати казку, підготувати її переказ за планом.

13. 13
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 4
Тема. Казка «Орися» (скорочено)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з чарівними казками;
розвивати швидкість читання та творчу уяву учнів; пра-
цювати над чіткою вимовою; виховувати почуття вірності,
взаємодопомоги.
Обладнання: таблиця Шульте (у кожного учня).
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Переказ казки «Золоте яєчко» (за планом)
2. Вибіркове читання
— Знайдіть відповідний уривок до малюнка на с. 10. Прочитайте.
— Які малюнки до цієї казки намалювали б ви, якби були художниками?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Читання чистомовок
Би-би-би — ще зелені боби.
Бі-бі-бі — плаття зшито тобі.
Да-да-да — стоїть у глечику вода.
Ди-ди-ди — дай напитися води.
Жа-жа-жа — ми знайшли вужа.
Жи-жи-жи — ти мені допоможи.
Жі-жі-жі — дуже гострі ножі.
2. Робота за таблицею Шульте
Таблиця Шульте — це квадрат 20×20 см, поділений на 25 частин, у кожну
з яких вписано числа від 1 до 25. Завдання полягає в тому, щоб показати олівцем
розташовані в таблиці числа із зростанням натурального ряду, не переміщуючи
погляд за межі центральної клітини. Час роботи з таблицею Шульте — 25 сек.
21 5 20 2 18
13 23 9 14 12
24 10 1 19 17
16 7 8 25 6
3 15 4 11 22
IV. Мотивація навчальної діяльності
— Послухайте уривок із казки, яку будемо читати сьогодні.
«— Молодице, в танець!
— Я б пішла в танець, та не маю гарного намиста.
— Звідки ти взялася на мою голову! — заревів чорт.
Схопив люто хвоста в зуби, вдарив ногою у двері й шугнув до сіней».
— Чи є в цьому уривку щось чарівне? Чому так вважаєте?
V. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ми продовжуємо знайомство з чарівними казкам і прочитаємо
українську народну казку «Орися».
VI. Вивчення нового матеріалу. Робота над казкою «Орися» (с. 14–17)
1. Читання казки вчителем
— Про що ця казка?
— Якою була Орися? Доведіть свою думку словами казки.

14. 14
2. Словникова робота
— Прочитайте пояснення до слів із казки на с. 14–15. Чи всі вони вам зро-
зумілі?
— Що таке макітра? (Це вид глиняного посуду великого розміру з широким
отвором).
— Що означає «розв’язати язика» (багато говорити); «зав’язати язика»
(замовкнути).
 Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями мовчки
4. Вибіркове читання казки
— Прочитайте, який сон наснився чоловікові Орисі.
— Куди потрапила Орися?
— Чому щез чорт?
5. Підготовча робота до читання за особами
(Звернути увагу на інтонування окличних речень.)
— Як треба читати слова чорта? (Спонукально, ніби з наказом)
— Як звертається чорт до Орисі? (Молодичко)
— Коли чорт промовляв з нетерпінням?
6. Читання за особами
— Прочитайте уривки, у яких Орися розмовляє з чортом.
7. Робота з приказками
— Знайдіть у казці приказки і спробуйте пояснити їх значення.
VІI. Узагальнення і систематизація знань
 Бесіда
— Чим цікава казка «Орися»? Чому її назвали чарівною?
— А що незвичайне, чарівне було в новому вбранні?
— Чи є в казці вигадані істоти? Назвіть.
— Як ви вважаєте, чому багатії глузували з парубка та Орисі?
— Перечитайте зачин казки. Чим він незвичний?
VIІI. Підсумок уроку
— Чи сподобалася вам чарівна казка?
— Охарактеризуйте Орисю.
ІX. Домашнє завдання
Підручник, с. 14–17. Читати і переказувати казку «Орися». Намалювати
головну героїню в одязі, який дав їй чорт.

15. 15
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 5
Тема. Легенди. «Легенда про річку Либідь». «Ангел-храни-
тель Києва»
Мета: ознайомити учнів із легендами, розширити їх знання
про історичне минуле України; продовжити роботу над тех-
нікою читання; виховувати любов до Батьківщини.
Обладнання: ілюстрації із зображенням краєвидів Києва.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Переказ уривка казки, який найбільше сподобався
2. Конкурс на кращий малюнок Орисі у багатому вбранні
3. Бесіда
— Чим сподобалася казка?
— Що таке казка?
— Що ще, крім казок, належить до усної народної творчості?
— З якими фольклорними жанрами ми вже ознайомилися в цьому році?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
 Розгадування кросворда
1) к а л и т о ч к а
2) б е з к і н е ч н а
3) з а г а д к а
4) п і в е н ь
5) п і с н я
6) н а р о д
7) к а з к а
1) Як називається казка, в якій чоловік ходив міняти волів та повернувся
додому без грошей?
2) Як називається пісенька, що не має кінця?
3) Дотепний вислів, що потребує розкриття, відгадки.
4) Хто зумів перехитрити лисицю у казці «Котик і Півник»?
5) Віршований твір, який виконують під музику.
6) Населення держави, жителі країни.
7) Вид усної народної творчості, який має такий зачин: «Був собі чоловік та
жінка…»
— Прочитайте слово у виділеному стовпчику.
 Фізкультхвилинка
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Лексична робота
— Прочитайте визначення жанру легенда (с. 18).
— Яка різниця між легендою і казкою?
— Про що розповідають легенди? (Про героїчне минуле нашого народу, про
походження назв міст, сіл, птахів, рослин.)

16. 16
2. Робота над «Легендою про річку Либідь» (с. 18)
1) Читання легенди вчителем.
— Як ви гадаєте, чи могло таке трапитися насправді?
— Які легенди ви знаєте?
2) Читання легенди учнями мовчки.
3) Вибіркове читання.
— Прочитайте, як утворилася річка Либідь.
— Чому в палаці стало сумно?
— Прочитайте опис княжни. Як ви розумієте це порівняння?
3. Робота над легендою «Ангел-хранитель Києва» (с. 19–20).
1) Вступна бесіда.
— Як називається наша держава?
— Яке місто є столицею України?
— Хто із вас був у Києві? Що цікавого бачили в цьому місті?
2) Читання легенди підготовленим учнем.
— Як називають покровителя Києва?
— Прочитайте рядки, якими можна підписати малюнок на с. 19.
3) Читання легенди учнями «ланцюжком».
V. Підсумок уроку
— Що таке легенда?
— Про що нове в історії нашої країни дізналися?
VI. Домашнє завдання
Підручник, с. 18–19. Читати легенди.
Додаток до уроку 1
 Якими бувають загадки?
За будовою загадки поділяють на:
• запитання (Хто на собі свій будиночок носить? (Равлик));
• оповідання (Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка, а де
з річки воду брала, там коромисло зламала. (Веселка));
• розмову (Летів гусак, а проти нього зграя гусей. — Здорові були, сто гу-
сей! — каже гусак. — Нас не сто, — кажуть гуси, а стільки, що якби ще
стільки, та ще півстільки, та чверть стільки, та ще ти один, отоді було б
сто. (36);
(36 + 36 + 18 + 9 + 1 = 100).
Додаток до уроку 2
 Народні скоромовки
•Хима дома, Хими нема,
Хама дома, Хоми нема.
•Гай-гай, коточок
Випив бабин медочок,
Випив і злякався,
За жбанок сховався.
•Улас у нас, Панас у нас.
•Побіля Прокопа паляниці пекла.

17. 17
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 6
Тема. Народна обрядова поезія. Обжинкові пісні. «Кругом,
женчики, кругом», «Ой я жала, жала», «Пісенька житнього
віночка»
Мета: розширити знання учнів про обрядову поезію, зокрема
про обжинкові пісні та значення хліба в житті людини; ви-
ховувати повагу до хліборобської праці та любов до україн-
ського фольклору.
Обладнання: тематична виставка книг, плакатів, дитячих
малюнків, аудіозапис пісні «Вийшли в поле косарі».
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда за змістом легенд
— Як утворилася річка Либідь?
— Чому княжна мусила жити одна-однісінька?
— Як архангел Михаїл став ангелом-хранителем Києва?
— Що відомо про архангела з історичних джерел?
2. Читання уривків із легенд
— Які уривки вас найбільше зацікавили? Чому?
— Прочитайте їх.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Робота із забавкою
Учні разом з учителем промовляють слова, виконуючи відповідні рухи.
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншому — менший,
Більшому — більший.
Шусть у піч!
Шусть у піч!
Саджай — виймай!
Саджай — виймай!
Ріжу, ріжу,
Я куштую,
Гай!
2. Робота з акровіршем
Хвалить його кожен,
Любить його кожен,
І дня ми прожити
Без нього не можем.
— У всі часи це слово вимовляли з пошаною, бо хліб — основа життя. Люди
завжди пов’язували з ним свою турботу і любов, віддавали йому свою працю
і талант.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося про народні традиції шанування
хліба, пов’язані зі збиранням врожаю — жнивами. Сьогодні ми читатимемо на-
родні пісні «Кругом, женчики, кругом», «Ой я жала, жала», «Пісенька жит-
нього віночка», а пісню «Вийшли в поле косарі» послухаємо в аудіозаписі.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя про обжинкові пісні
— Обрядові пісні — одні з найдавніших. Колись люди вірили в чарівні сили
природи. Вони вважали, що природа охоче допоможе: вчасно піде дощик, соне-
чко обігріє земні паростки, і буде гарний урожай, — треба тільки знати, якими
словами звернутися, як попросити про це природні сили.

18. 18
Дозрівав хліб. Наставали жнива. Колись давно пшеницю і жито жали сер-
пами. У перший день жнив святково вбрані люди до схід сонця вирушали
в поле. Починала жати найкраща жниця. Виходили в поле і косарі. При цьому
просили в Бога гарної погоди, щоб на ниві було стільки снопів, щоб зозуля не
могла перелічити.
Коли закінчували жнива, то останній сніп квітчали. Його урочисто несли
в село і віддавали господареві, а він ставив на покуті. Це означало, що жнива
в цього господаря закінчилися, а у хаті є достаток і хліб.
 Фізкультхвилинка
2. Слухання пісні «Вийшли в поле косарі»
— Про кого ця пісня?
— Яку роботу виконували косарі в полі?
3. Робота над статтею «Обжинкові пісні» (с. 20–21)
1) Самостійне читання статті учнями мовчки.
2) Бесіда за змістом статті.
— Чим займався український народ з давніх-давен?
— Який обряд пов’язаний із хлібом-сіллю?
— Прочитайте уривок, який свідчить, що сівба і збір урожаю були для
українського народу святами.
— Чи знаєте ви, що таке Дідух? (Сніп, який ставили у кутку хати перед
Різдвом як символ достатку та сімейного благополуччя.)
3) Робота в парах.
— Побудуйте діалог за змістом тексту: один запитує — інший відповідає.
4) Словникова робота.
Женчики — ті, хто серпами жнуть.
Корогва — військовий або церковний прапор.
Пильнувати — бути уважним.
Стодола — будівля для зберігання снопів.
4. Робота над піснею «Кругом женчики, кругом» (с. 21)
1) Читання пісні вчителем.
— Коли співають женці цю пісню — на початку чи наприкінці жнив?
2) Читання пісні учнями «ланцюжком».
— Що планують робити женці після жнив?
3) Виразне читання пісні окремими учнями по два рядки.
— Прочитайте рядки, у яких висловлено головну думку пісні.
5. Робота з піснею «Ой я жала, жала» (с. 22)
1) Самостійне читання пісні учнями напівголосно.
— Від якої особи ведеться оповідь у пісні?
— Прочитайте рядки, у яких дівчина зрозуміла, що помилялася. У чому
вона помилялася?
2) Конкурс «Кращий читач».
6. Робота над «Пісенькою житнього віночка» (с. 22)
1) Виразне читання пісні учнем, який гарно читає.
2) Гра «Дочитай рядок» (за текстом пісні).
VI. Узагальнення і систематизація знань
1. Бесіда
— Чому обжинкові пісні так називають? Коли їх виконували?
— З якими народними обрядами вони пов’язані?
2. Розглядання виставки книг
VII. Підсумок уроку
— З якою поезією ознайомилися на уроці?
— Які пісні запам’ятали?
VIII. Домашнє завдання
Підручник, с. 20–22. Вивчити напам’ять пісню, яка найбільше сподобалася.
(Див. Додаток до уроку на с. 22)

19. 19
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 7
Тема. В. Скуратівський «Як у серпні дбаємо, так зимою ма-
ємо» (скорочено)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з народними обряда-
ми; формувати в учнів уміння правильно та виразно читати,
аналізувати текст; виховувати повагу до людей праці.
Обладнання: індивідуальні картки.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
 Конкурс на кращого читця обжинкових пісень
Учні декламують вивчені напам’ять обжинкові пісні.
— Які обряди, пов’язані зі жнивами, вам запам’яталися?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота за індивідуальними картками
— Підкресліть слова, які належать до теми «Хліб — усьому голова». (с. 30)
парта книги олівець
пампушка зошит пиріжок
буханець калач хлібина
паляниця бублик колосок
2. Гра «Продовж сам»
ПРО СМАЧНІ КАЛАЧІ
Чу-чу-чу, чу-чу-чу
Калачі печу.
Че-че-че, че-че-че
…
Іч-іч-іч, іч-іч-іч
…
Чи-чи-чи, чи-чи-чи
…
Чі-чі-чі, чі-чі-чі
…
Чу-чу-чу, чу-чу-чу
Калачі печу.
Че-че-че, че-че-че
Добре піч пече.
Іч-іч-іч, іч-іч-іч
— Сам не лізь у піч.
Чи-чи-чи, чи-чи-чи
— Ти на мене не кричи!
Чі-чі-чі, чі-чі-чі
— Їж, будь ласка, калачі!
3. Робота з прислів’ям
— Прочитайте прислів’я за неповними буквами.
ОДИН ЖНИВ ЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ
(Один жнив’яний день рік годує.)
— Як ви розумієте це прислів’я?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати стародавні звичаї зби-
рання врожаю. Ознайомимося з цікавим оповіданням В. Скуратівського «Як
у серпні дбаємо, так зимою маємо».

20. 20
Василь Тимофійович Скуратівський багато років вивчав народні обряди,
звичаї, прислів’я, приказки. Одне з його оповідань зі спогадів про дитинство
прочитаємо сьогодні.
 Фізкультхвилинка
V. Вивчення нового матеріалу. Робота над оповіданням
В. Скуратівського «Як у серпні дбаємо, так зимою маємо» (с. 23–26)
1. Читання тексту вчителем
2. Перевірка сприйняття тексту
— Про що ви дізналися?
— Чи сподобався старовинний обряд збирання врожаю? Чим?
— Чи є у творі прислів’я, яке ми сьогодні вже читали?
— Знайдіть його в тексті.
3. Лексична робота
— Знайдіть пояснення цих слів у тексті: женчики, Спасова, борода, цурка,
толока.
(Слова записані на дошці.)
4. Підготовка до читання
по-ве-че-ря-єм
най-від-по-ві-даль-ні-ша
гос-по-дар-ські
як-най-швид-ше
за-по-чат-ку-ван-ня
вза-є-мо-до-по-мо-ги.
5. Читання оповідання учнями «ланцюжком»
— Що таке Спасова борода?
— Навіщо плели обжинковий віночок?
6. Читання тексту учнями мовчки
— Доберіть заголовки до кожної частини.
1 частина. Підготовка до жнив.
2 частина. Свято праці.
7. Робота з прислів’ями
— Знайдіть у тексті прислів’я. Поясніть їх значення.
VI. Підсумок уроку
— З яким оповіданням ми сьогодні ознайомилися?
— Хто автор оповідання?
— Про що цікаве дізналися?
VII. Домашнє завдання
Підручник, с. 23–26. Виразно читати і переказувати оповідання.

21. 21
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 8
Тема. Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «"Жниця" Миколи
Пимоненка»
Мета: ознайомити учнів з репродукцією картини Миколи
Пимоненка «Жниця»; вчити порівнювати вивчені пісні та
оповідання з витвором живопису; розвивати мовленнєві на-
вички; виховувати повагу до людей праці.
Обладнання: репродукція картини М. Пимоненка «Жниця»
у підручнику.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу.
Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто це? Що це?»
Рідна, лагідна, найдорожча — (хто?) матуся.
Жовті, червоні, осінні —
Нова, цікава, бібліотечна —
Пухнаста, руда, хитра —
Білий, холодний, пухкий —
Запашний, білий, смачний —
2. Вибірковий переказ оповідання В. Скуратівського «Як у серпні дбаємо, так
зимою маємо»
— Розкажіть, з чого починаються зажинки.
— Де стояла Спасова борода цілий рік?
— Перекажіть уривок, у якому розповідається про жниварську толоку.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
Вже не за горами золоті жнива,
Вже до землі хилиться колосок зерна.
— Сьогодні ми прочитаємо текст Елли Бєлкіної про картину Миколи Пи-
моненка «Жниця», розглянемо репродукцію описаної картини і порівняємо її
з творами, які ми вже вивчили.
 Фізкультхвилинка
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота над текстом Елли Бєлкіної «"Жниця" Миколи Пимоненка»
1) Читання тексту вчителем.
— Якими кольорами змальовано небо, поле, жінку?
2) Читання тексту учнями пошепки.
— Яка основна тема творчості Миколи Пимоненка?
— Який образ створив художник у картині «Жниця»?
2. Робота за репродукцією картини в підручнику (с. 27)
— Розгляньте репродукцію картини. Як змальовано жінку-жницю?
— Який настрій у неї? Як це передано фарбами?
3. Творча робота
— Порівняйте оповідання В. Скуратівського та репродукцію картини.
— Як готувалися до жнив селяни?
— Як одягалися в жнива? Чому?
— Чи знайшло це відображення в картині Миколи Пимоненка?
— Як би ви намалювали цю картину? Які кольори облрали б? Чому?

22. 22
V. Узагальнення і систематизація знань
1. Гра «Доповни вірш словами»
Вірш записано на дошці.
Сійся, жито і пшениця, —
Буде дітям… (паляниця).
Для веселої малечі
Бублик вигляне із… (печі).
А рум’яний… (пиріжок)
Скочить прямо на зубок.
Виросте всього доволі
На широкім житнім… (полі).
Запеклося сонце в хлібі.
Хто зростав його —... (спасибі).
В. Крищенко
2. Бесіда
— Як слід ставитися до хліба, хліборобів?
— Чому жнива важливі для народу?
— Як ви вважаєте, чи збереглися звичаї, про які дізналися, і в наш час?
3. Робота із запитаннями «Перевір себе» (с. 28)
VI. Підсумок уроку
— Про що важливе дізналися сьогодні на уроці?
— Чи сподобалася вам репродукція картини Миколи Пимоненка «Жниця»?
VII. Домашнє завдання
Скласти розповідь за репродукцією картини «Жниця».
Додаток до уроку 6
СМАЧНА ХЛІБИНА
Стара муха тісто місить,
Комар воду носить,
Кішка пече бухнятко,
А кіт хліба просить.
А як напекли того хліба —
Пташки прилетіли,
Посідали за столом,
Та й шматочки з’їли.
 Скоромовка
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу.
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу.
 Прислів’я, приказки, повір’я
Хліб — усьому голова.
Без солі, без хліба немає обіду.
Паляниця — хлібова сестриця.
Земля — матінка, а хліб — батечко.
• Хліб випікали переважно в суботу. І дивились: як гарно вдається — то бу-
де вдача на цілий тиждень, якщо гливкий — на сльози, підгорить — на сму-
ток, потріскається — чекай новин.
• Житнім зерном обсипають молодих, примовляючи: «Сип, жито, щоб довго
в парі жити, і не сип пшеницю, бо буде вдовиця».

23. 23
І семестр Клас Дата проведення уроку
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ — ДІТЯМ
Урок 9
Тема. Йде нашим краєм чарівниця-осінь. Ганна Черінь «Осін-
ня виставка». Юрій Збанацький «Щедра осінь»
Мета: формувати в учнів уміння правильного, виразного
читання вірша; вчити працювати з нарисом; розвивати слов-
никовий запас, мовленнєві навички учнів; виховувати любов
до природи.
Обладнання: предметні малюнки для вправи на розвиток
пам’яті, репродукція картини І. І. Левітана «Золота осінь»,
малюнки на дошці, аудіозапис творів П. І. Чайковського
з альбому «Пори року».
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Конкурс на кращу розповідь за репродукцією картини Миколи Пимоненка
«Жниця»
Учні розповідають складені ними оповіді.
— Чия розповідь сподобалася? Чим саме?
2. Вправа на розвиток зорової пам’яті за предметними малюнками
— Подивіться на предметні малюнки впродовж 10 с. запам’ятайте, що на
них зображено. Намалюйте з пам’яті.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ЛЕГЕНДА
За народними переказами, Осінь — старша дочка Сонця. Вона останньою
залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порою року. Посилаючи
Осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддам своє зо-
лото. Будь щедрою, і люди любитимуть тебе».
— Чи виконує Осінь наказ Сонця?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ознайомимося з авторами про чарівну пору року — осінь. Про-
читаємо вірш Ганни Черінь «Осіння вистава» й оповідання Юрія Збанацького
«Щедра осінь», дотримуючись правил виразного читання.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда
— Люди здавна милувалися красою осені й намагалися передати свої по-
чуття словом. Як називають таких людей? (Письменники, поети)
— А ще дивовижну красу осені можна зобразити за допомогою мелодії. Як
називають людей, які відтворюють свої почуття в музиці? (Композитори)
— Інші талановиті люди своє замилування красою цієї пори передають
у творах живопису.
— Як називають цих людей? (Художники)

24. 24
2. Слухання аудіозапису твору «Жовтень» П. І. Чайковського з альбому «Пори
року».
— Які картини викликає музика у вашій уяві?
— Який настрій збуджує музика — веселий чи сумний?
— Що б ви хотіли зараз зробити?
 Фізкультхвилинка
3. Робота за репродукцією картини І. І. Левітана «Золота осінь»
— І. Левітана називали поетом природи, який бачив у непомітному пейзажі
дивну красу.
— Чим цікава картина?
— Які кольори використав художник?
4. Колективна робота над творами Ганни Черінь «Осіння вистава» (с. 30–31)
1) Читання вірша учнями мовчки.
2) Лексична робота.
— Які слова вам незрозумілі?
— Назвіть слова, які римуються.
— Чи є римовані слова ознакою вірша?
— Прочитайте визначення на с. 31.
— Яким подіям присвячені вірші, що ми вивчали на попередніх уроках?
3) Читання вірша вголос з використанням партитури.
— Для того щоб прочитати вірш виразно, слід виділяти голосом підкреслені
слова, робити паузи перед розділовими знаками:
— коротка пауза — одна коса риска (/);
— довга пауза — дві косі риски (//).
4) Робота над художніми засобами вірша.
— Які ознаки осені змальовано?
— Назвіть слова, вжиті у переносному значенні.
— З чим порівнюється листя берези, ясеня, клена?
— Прочитайте відповідні уривки.
5. Робота над твором Юрія Збанацького «Щедра осінь» (с. 31–33)
1) Ознайомлення з правилами читання тексту-нарису (с. 33).
Правила читає вчитель.
2) Читання нарису підготовленими учнями.
3) Словникова робота.
— Прочитайте пояснення до слів на с. 31–33. чи всі вони вам зрозумілі?
4) Перевірка сприйняття тексту.
— Як змальовано осінь? Доведіть, прочитавши відповідні уривки тексту.
5) Вибіркове читання учнями.
— Прочитайте, як люди ставляться до осені?
— Які щедроти дарує осінь людям?
6) Читання тексту учнями вголос, «ланцюжком».
VI. Узагальнення і систематизація знань
— Про яку пору року йшлося на уроці?
— Як хазяйнує осінь?
— Що допомогло нам побачити осінь у лісі, саду, на городі?
— Якими словами можна передати красу і щедрість осені?
VII. Підсумок уроку
— Як треба читати нариси?
— Назвіть правила, яких слід дотримуватися при виразному читанні.
VIII. Домашнє завдання
Підручник, с. 30–33. Виразно читати вірш та нарис.

25. 25
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 10
Тема. «Чарівна осінь» (за Юрієм Старостенком). І. Коваль
«Осінь»
Мета: удосконалювати навички виразного читання; збага-
чувати лексичний запас учнів; учити порівнювати художні
твори; формувати естетичні смаки; розвивати уяву, спосте-
режливість; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: букет осіннього листя, ілюстрації із зображен-
ням осені.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Встаньте, діти, всі рівненько,
І сідайте всі тихенько.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
 Бесіда
— Діти, яка пора року надворі? (Осінь)
— А що змінилося в природі? (Листя пожовкло, дерева стоять у задумі,
день став коротшим.)
— Як поводяться звірі, люди? (Готуються до зими.)
— А чи любите ви осінь? Чому?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Виразне читання вірша вчителем
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить,
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода,
Вітер, мовби над потоком,
Їй косиці розпліта.
2. Бесіда за змістом вірша
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас викликає: веселі, сумні?
— Скільки поетів, композиторів, художників майстерно описували чи сло-
вом, чи музикою, чи мовою фарб красу осені! Нікого не залишає вона байду-
жим. Найкращі почуття прокидаються у нас, коли ми мандруємо лісом чи пар-
ком. Заплющте очі, уявіть, що ви йдете тихим зажуреним парком, а над вами
лагідне небо і не дуже щедре та яскраве сонечко. Частинку цієї краси я прине-
сла вам у букеті.
— Пригадайте, як шурхотить листя під ногами.
— Діти, якими словами можна передати ознаки осені? (Осінь (яка?) щедра,
барвиста, золота, багата, жовтокоса, чарівна, роботяща.)
— А з ким ми порівнюємо осінь? Як ми ще її називаємо? (Осінь-тітонька,
чарівниця, хазяйка, господиня)
— Де ходить осінь? (По гаях, лісах, парках, полях)
— Які стоять дерева? (Задумливі, святково вбрані)
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням за Юрієм Старостенком «Ча-
рівна осінь» та віршем Григорія Коваля «Осінь», дізнаємося про значення не-
зрозумілих слів і будемо вчитися любити природу рідного краю.

26. 26
 Фізкультхвилинка
V. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя про автора
— Юрій Старостенко народився і виріс серед чудової природи Білорусі. По-
чав писати ще змалку. Письменник часто повторював: «Коли я пишу для дітей
про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».
Багато задумів не встиг здійснити Юрій Старостенко, але твори які він за-
лишив, допомагають нам краще пізнати цей цікавий світ, любити й охороняти
рідну природу.
2. Робота над оповіданням за Юрієм Старостенком «Чарівна осінь» (с. 34)
1) Читання оповідання вчителем.
2) Перевірка сприйняття тексту.
— Подумайте: це розповідь чи опис?
— А може, розповідь з елементами опису? Доведіть свою думку.
— Чому осінь називають чарівною?
3) Лексична робота.
Спалахувати — вспыхивать.
Стовбур — ствол.
Шар — слой.
Дорікати — попрекать.
4) Читання оповідання учнями напівголосно.
5) Вибіркове читання оповідання.
— Знайдіть вислови, вжиті в переносному значенні. У чому полягає їх роль?
3. Робота над віршем Г. Коваля «Осінь» (с. 35)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які почуття викликає вірш?
2) Виразне читання вірша учнями.
— Тепер прочитайте вірш самі. Але спочатку підготуйтеся до його читання.
Зверніть увагу на те, що у ваших підручниках є розмітка. Подумайте, як ви
його будете читати — голосно чи ні й чому?
3) Бесіда за змістом вірша.
— Які ознаки осені описано у вірші?
— Чому автор говорить, що роси «пахнуть медом»?
— Як авторові вдається створити сумний настрій?
— Які слова і вислови він для цього вживає?
— Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні?
— Яку частину осені ми звемо «бабиним літом»?
— Чому автор говорить, що «осінь в’яже рукавички з бабиного літа»?
4) Конкурс на кращого читця вірша.
VI. Підсумок уроку
— Чим осінь відрізняється від інших пір року?
— Назвіть прикмети осені?
— Що об’єднує вірш Григорія Коваля «Осінь» та оповідання за Юрієм Ста-
ростенком «Чарівна осінь»?
VII. Домашнє завдання
Підручник, с. 34–35. Читати вірш за розміткою.

27. 27
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 11
Тема. Розвиток мовлення. Елла Бєлкіна «Осінь очима ху-
дожника»
Мета: формувати в учнів навички правильного, свідомого
читаннятексту;вчитибачитийрозумітипрекрасневприроді;
розвивати образне мислення; виховувати почуття любові до
природи.
Обладнання: ілюстрації з краєвидами Києва, букет з осінньо-
го листя, індивідуальні картки з буквами.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка домашнього завдання
1. Виразне читання учнями вірша Г. Коваля «Осінь»
2. Робота з індивідуальними картками
— Знайдіть і закресліть букву «М» за одну хвилину.
В М Т Н М З К Р М М С Ж
Ш Р М Л К М Ч Щ М Ф Б Т
М В Й М Ц М Х Д Б М Х М
Й Ф М Г С Т М Ч М Ж Р В
ЛГ МР ЛР СТ РЩ НД МЧ
3. Гра «Склади римовані рядки»
На-на-на, на-на-на —
Бачив я слона.
Ні-ні-ні, ні-ні-ні —
…
Ну-ну-ну, ну-ну-ну —
…
Ня-ня-ня, ня-ня-ня —
…
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда
— Коли до нас приходить осінь?
— Назвіть осінні місяці.
— Чому вони так називаються?
— Які зміни відбуваються в природі з кожним осіннім місяцем?
— Якою буває осінь?
— Яка осінь вам найбільше подобається?
— А звідки цієї пори року стільки «золота»?
2. Слово вчителя
— Справді, осінь — золота пора. Давньослов’янське слово «осінь» означало
«час жнив». Тому спочатку осінню називали короткий відтинок часу, а потім
у це поняття об’єднали три місяці — вересень, жовтень, листопад. Осінь нага-
дує вередливу царівну, котра то теплом повіє, то щедро золотом посипле, а то
й може закапризувати чи заплакати, немов оте мале дитя.
IV. Мотивація навчальної діяльності
1. Читання вірша вчителем
Як швидко літо проминуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах полинуло
Кохане літечко з двора!..

28. 28
Садок марніє потихеньку,
Пожовклі падають листки,
Вітрець не віє вже тепленько, —
Жене понурії хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
Олена Пчілка
2. Бесіда
— Які почуття викликає вірш?
— Подивіться на букет з листя, погляньте у віконечко.
— Скільки ж кольорів має осінь?
— Назвіть осінні квіти, які кольорами схожі на осіннє сонце, опале листя.
(Чорнобривці, айстри, хризантеми)
V. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з репродукцією картини Сергія Федоровича
Шишка «Осінь над Дніпром». Порівняймо її із зображенням жнив на малюн-
ках. Спробуймо самостійно намалювати осінь.
VI. Вивчення нового матеріалу
1. Робота над оповіданням Елли Бєлкіної «Осінь очима художника» (с. 35–37)
1) Читання оповідання вчителем.
2) Перевірка сприйняття тексту.
— Як можна передати красу осені? (Словами, музикою, кольорами)
— У якому місті мешкав художник С. Ф. Шишко?
— Який настрій передав він у своїй картині?
3) Вибіркове читання тексту учнями.
— Прочитайте, як змалював природу художник С. Шишко на картині
«Осінь над Дніпром».
4) Читання тексту учнями мовчки.
5) Складання усної розповіді.
— Спробуйте розповісти, яку казку навіяла вам чарівниця-осінь, зображена
на картині.
2. Фізкультхвилинка
VII. Узагальнення й систематизація знань учнів
1. Робота з прислів’ями
• Осінь сумна, а весело жити.
• Осінь іде і за собою дощ веде.
• Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.
• Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом.
— Як ви розумієте ці прислів’я?
2. Творча робота
— Намалюйте малюнок про осінь. Хтось намалює осінь веселою, радісною,
жартівливою, хтось — замріяною, засмученою, а хтось — заплаканою.
VIII. Підсумок уроку
1. Бесіда
— Про яку пору року йшлося на уроці?
— Репродукцію якої картини розглядали?
2. Обговорення й оцінювання творчих робіт
IX. Домашнє завдання
Складіть і запишіть розповідь, казку або віршик про осінь.