Анатолій Костецький – улюбленець дітвори. Він віддав дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. У його віршах, казках, повістях-казках вибудоване ціле місто з вулицями й провулками, узвозами і майданами, палацами і звичайними будинками.

1. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ

2. Народився Анатолій Костецький 6 грудня 1948 року в місті
Києві в учительській родині. Батько працював учителем фізики й
математики, мати викладала російську мову і літературу. Вона
змушена була брати з собою на уроки трирічного Анатолія, бо
дитячих садочків тоді на всіх не вистачало. Хлопчик сидів за
останньою партою, йому давали олівці, папір та ще книжечки, щоб
чимось зайняти дитину. Тому в чотири роки він навчився читати, а
в п’ять – писати.

3. З дитячих літ хлопчик захоплювався казками, які йому розповідала
бабуся. І ще запам’ятав, як перед школою він все-таки півроку відвідував
дитячий садок, а там вихователька давала йому книжки, щоб він читав
їх іншим дітям, поки вона перемовлялася з кимось.
У школі Анатолій вчився добре, але був непосидючим, тому часто мав
незадовільну поведінку. Канікули проводив із бабусею. Бабусині казки,
пісні, й соковита народна мова, й просторі луки поблизу села, над якими
з весни до кінця літа велично кружляли лелеки, хатина, у якій щоліта з
батьками бував на канікулах , прищепили майбутньому письменникові
любов до слова.

4. Після закінчення школи в 1963 році Анатолій Костецький
навчався в технікумі радіоелектроніки, потім у Київському
університеті. Закінчивши аспірантуру, він одинадцять років
працював в університеті, викладав мовознавство на
філологічному та романо-германському факультетах. У
вісімдесятих роках залишив цю роботу: треба було робити
вибір – наука чи літературна творчість.

5. Ще в першому класі у Анатолія був зошит із власними віршами.
У п’ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші,
присвячені Тарасові Шевченку. Друкуватись почав у двадцять
років. Свою літературну творчість Костецький розпочав з ліричних
віршів про природу та кохання. В 1967 році доля звела його з
Михайлом Стельмахом, який щедро почав ділитися з ним
таємницями творчості. Він порадив Анатолію писати для дітей і
через кілька років в 1972 році уже був редактором першої книжечки
Костецького «Джміль про сонечко гуде» .

6. І від того часу письменник дарував нові й нові твори дітям –
найвдячнішому своєму читачеві. Чимало їх розміщено в
підручниках та читанках для молодших школярів.
Багато часу Костецький віддав перекладам творів для дітей з
англійської, німецької та деяких слов’янських мов.

7. Майже тисячу віршів для дітей написав Анатолій Костецький.
Привертають увагу лірично гумористичні вірші поета. Герої збірок
«Все про мене», «Лист до птахів», «Слово про матір» , «Бюро знахідок» ,
«Де літо живе», «Як будували дитсадок» страшенно полюбляють
задавати «глобальні» запитання: чому дітям треба спати, чому я схожий
на батька, чого каша довго холоне, чому в мене нема хобота, як у слона,
навіщо у дерева стільки гілок?.. Такі віршовані загадки наче
передбачають ясну авторську відповідь: «Не знаєте? Так і я не знаю!»
Не чекали? А малі читачі нехай думають над ними разом із героями
віршів. Цілком ймовірно, що відповідь вони знайдуть! Адже автор не
дав готової…

8. У прозі письменник надавав перевагу жанру казки, яка, на
його думку, повинна виховувати дітей добром, щирістю і
правдою. Особливе місце також займають фантастично-
пригодницькі та казкові повісті. Серед них широко відомі
прозові твори «Все – як насправді», «Хочу літати» , «Суперклей
Христофора Тюлькіна, або Здавайтеся – вас викрито» , «Мінімакс
– кишеньковий дракон, або День без батьків».

9. Упродовж кількох років на радіо Костецький вів цікаву та пізнавальну
передачу «Пригоди славнозвісних книг» про історію написання відомих
книг для дітей. У ній ніжно й зворушливо звертався до своїх малих
читачів, називав їх «книголюбчиками та казкознавчиками», відкривав для
них багатий зміст світової літератури.
Пізніше була видана книга «Пригоди славнозвісних книг» в якій
оригінально розповідаються біографії кращих дитячих книг 20 століття.

10. Творчість Костецького відзначена преміями кількох
українських конкурсів на кращу книгу для дітей. Він – лауреат
Державної літературної премії імені Лесі Українки, премії імені
Миколи Трублаїні. Упродовж багатьох років очолював Творче
об’єднання дитячих письменників України.
Закінчив свій земний шлях Анатолій Костецький 10 березня
2005 року, зоставивши дітям словесні скарби – твори, що
промовляють до дитини голосом Любові, Поваги і розуміння її
потреб.