Downloaded 14 times
More Related Content
Similar to Пригоди і романтика. 6 клас
Пригоди і романтика. 6 клас
- 1. Презентація за розділом “Пригоди іромантика” Виконала учениця 6-Б класу Підкамінської ЗОШ I-III ступенів Думінська Світлана Вчитель: Денисюк І.П.
- 2. Всеволод Нестайко Батько, ЗіновійНестайко, народився в Чернелиці; закінчив гімназію в м.Бучач під час Першої світової війни був січовим стрільцем в австрійській армії. Воював у лавах УГА, попав у польський табір полонених. Працював у Проскурові на цукроварні. 1930 або 1933 р. заарештований радянською владою; загинув у концентраційному таборі. Мама Нестайка викладала російську мову та літературу. По смерті батька у 30-ті роки переїжджає з сином до Києва, де під час нацистської окупації організовує маленьку підпільну школу. Дід, о. Денис Нестайко — багаторічний декан і парох (УГКЦ) м. Бучач, знаний громадський діяч повіту. Нестайко закінчує десятилітню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у п'ятому та дев'ятому класах. Курс дев'ятого класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступає на слов'янське відділення філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Всеволод Нестайко закінчує навчання на філологічному факультеті в 1952 році. У дитинстві разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком читали книжки: Миколи Трублаїні («Лахтак», «Шхуна „Колумб“»), Джека Лондона, Жуля Верна, Бориса Житкова, та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном.
- 3.
- 4. У дитинстві ябув руденький, худенький і маленький — чи не найменший у першому класі. І страшенно хотів якнайшвидше вирости. За порадою однокласника Васі, такого ж, як і я, шпінгалета, я прив’язував до однієї ноги важку праску, до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка і висів, поки вистачало сил, намагаючись витягти своє тіло. А ще той Вася мені сказав, що від дощу все росте. І я довго простоював під дощем, підставляючи струменям свою грішну руду голову. Мама дивувалася, чого в мене постійний нежить. Швидше вирости я хотів ще й тому, що дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований і загинув. З трьох рочків пізнав я, що таке доля безбатченка, де чи не єдиною втіхою були книжки. А коли мені було всього одинадцять, почалася війна. Дитинство моє урвалося, я одразу став дорослим. Бо лишився в окупованому фашистами Києві, і ті два роки згадувати не люблю — стільки там було страшного й недитячого. А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше. Написав я чимало книжок. Але чи не з найбільшою насолодою я писав про пригоди Яви і Павлуші.
- 5. Все почалося сорокроків тому з двох оповідань «Пригода в кукурудзі» і «Тореадори з Васюківки», що були надруковані 1963 року. Хлопці виявилися такими меткими й непосидючими, що примусили мене одразу ж написати повість «Пригоди Робінзона Кукурузо» (1964). А тоді повість «Незнайомець з тринадцятої квартири» (1966). І нарешті — повість «Таємниця трьох невідомих» (1970), що й склали романтрилогію, який перед вами. Минув час. Відбулися знаменні історичні події. Україна стала незалежною... І я вирішив повернутися до «Тореадорів». Аж ніяк не відмовляючись від попереднього тексту книжки, яка розійшлася по світу сотнями тисяч примірників, друкувалася й друкується в хрестоматіях, шкільних та студентських підручниках, я вирішив зробити нову авторську редакцію “Тореадорів з Васюківки”, позбавивши книжку деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З’явилися й нові епізоди. Допоміг мені в роботі прекрасний поет і талановитий редактор Іван Малкович. Щиро дякую йому за це. А вам, дорогі мої читачі, хочу сказати — не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні. І якщо Ява й Павлуша допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди й витівки дитинства, я буду щасливий. Всеволод Нестайко
- 6. “Як швидко життяпролетіло…”
- 7.
- 10. Кросворд 1 2 3 4 5 6 7 8 н е с т а й к о 1. Нестайко-майстер якогожанру? Пригодницького. 2. Прізвище Яви. Рень. 3. Повість “Тореадори з Васюківки” написав … Нестайко. Всеволод. 4. Де народився Всеволод Нестайко? Житомирщина. 5. Один із головних героїв твору “Тореадори з Васюківки”. Павлуша. 6. У школі мене називали:”… їжачок”. Рудий. 7. Як звати сестру Яви? Яришка. 8. Прізвище Павлуші. Завгородній.
- 11. Запитання 1.Кличка Явиної корови. Контрибуція. 2.Щобуло вишито на килимку, яким хлопці вимахували перед очима корови? Цуценята. 3.Як Ява назвав урятованого цуцика? Собакевич. 4.З якого класу подружилися Ява з Павлушею? З четвертого. 5.Кого з хлопців не любили за те, що той щодня чистив зуби і робив зарядку? Стьопку Карафольку. 6.Яким льотчиком ще не мріяв стати Павлуша? Льотчиком-художником.
- 12. Віктор Близнець Віктор Близнецьнародився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933 р. У 1957 p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 p ., а перша книжка оповідань «Ойойкове гніздо» вийшла 1963 p. Більшість написаних книжок — для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача «Повість минулих літ» (1980). В. Близнець був дитячим письменником за природою свого таланту: він умів розглядати проблему «від початку», звертатися до найпершого значення слова й метафори, відкривати нове в давно знайомому. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як «Паруси над степом» (1965), «Древляни» (1968), «Підземні барикади» (1977), «Вибух» (1980). 1968-й рік, коли вийшли друком «Древляни», — це час перелому в бік догматизму й стагнації у всіх сферах життя, розгортання масштабної боротьби проти національної інтелігенції, проти всіх виявів національної свідомості народу. Сама назва твору свідчила про спробу автора протистояти цій політиці. Персонажі твору, в якому чимало автобіографічного, — предки оповідача, кілька поколінь поліщуків. А вже наступна книжка В. Близнеця — повість «Звук павутинки» (1970) змусила критику говорити про автора як про одного з найяскравіших дитячих письменників України. Герой повісті Льонька, навколишній світ якого населений незвичайними звуками, явищами, істотами: він бачить срібного чоловічка, який не боїться Сопухи, він чує звук павутинки, він дружить, як із живим, із собакою Рексом, що його давно вбив сусід Глипа. Розкриваючи язичницьке світобачення дитини, письменник проникає в таїну світової гармонії, в якій існує Льонька. Не втратив дитячої здатності бачити й розуміти цей світ і Льоньчин дорослий приятель Адаменко, або Адам. Смерть Адама (його вбиває променева хвороба) — як наслідок (чи кара) за досліди й створення «атомного сонця» — для Льоньки не лише страшна трагедія, а й урок спокути, прозріння, самозречення.
- 13.
- 14.
- 15.
- 16.
- 18.
- 19. Кросворд б л и з н е ц ь 1. Що відповілакрапля у творі Близнеця на запитання хлопчика? Бумс. 2. Віктор Близнець переклав із давньоруської літопис “Повість минулих …” . Літ. 3. В.Близнець народився на … . Кіровоградщині. 4. Ми читали твір В.Близнеця “… павутинки”. Звук. 5. У який рік народився В.Близнець? Голодний. 6. Ким працювала мама Близнеця? Вчителька. 7. Кому Адам дав прізвище Ленд? Льонці.
- 20. Запитання 1.Який твір належитьВікторові Близнецю? «Звук павутинки». 2.Кому присвячений твір «Звук павутинки» ? Усім дітям. 3.Які з поданих образів можна віднести до реальних з оповідання «Звук павутинки» В.Близнеця: Адам, Ніна. 4.Що сталося з греблею, яку побудували Льонька і Адам? Вона розвалилася. 5.На що був хворий Адам? На білокрів’я. 6.Що трапилося з човником Ніни? Він продірявився.
- 21. Ярослав Стельмах Ярослав МихайловичСтельмах народився 30 листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем. Відомий літератор Абрам Кацнельсон згадував часи, коли він підтримав на Всесоюзному семінарі молодих письменників молодого українського драматурга Ярослава Стельмаха, порекомендувавши його п'єси знаменитому тоді Панасу Салинському — голові ради з драматургії Союзу письменників СРСР, що формував репертуар усіх театрів по країні. Ярослав Салинському дуже припав по душі і своїми талановитими творами і, головне, скромністю. У бесідах він жодного разу не згадав, що є сином класика української літератури, лауреата всіх існуючих тоді премій, Михайла Стельмаха. Він також писав оповідання, повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
- 22.
- 23.
- 24.
- 26. Кросворд я 1 2 р о 3 с л 5 6 7 а в 1. Лауреатом якоїпремії став Я.Стельмах? Котляревського. 2. Дорослі знають Я.Стельмаха насамперед як … . Драматурга. 3. Кого оплакував дядько Гнат? Тромбон. 4. Один із героїв повісті Я.Стельмаха “Химера лісового озера або Митькозавр із Юрківки”. Сергій. 5. Ім’я батька Я.Стельмаха. Михайло. 6. Як називається перша збірка оповідань Я.Стельмаха? Манок. 7. Ім’я по батькові вчительки ботаніки. Семенівна.
- 27. Запитання 1.Хто є головнимигероями оповідання «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» Я.Стельмаха? Сергій, Митько. 2. Яка вчителька прийшла на збори? Вчителька зоології і ботаніки. 3.Яке завдання вона дала дітям на літо? Зібрати колекцію комах. 4.Чи відпускали батьки хлопців до бабусі спочатку? Ні. 5.Хто захищав хлопців? Бабуся. 6.Скільки, на думку хлопців, років було хлопцеві з села? Чотирнадцять.