Твори Василя Чухліба люблять і дітлахи, які ще не вміють читати, і найменші школяри. Добрі та мудрі, вони ведуть дитину в дивосвіт природи, дарують радість, насолоду від спілкування з нею, збуджують уяву і кличуть відкривати її таємниці, оберігати нетлінну красу землі, любити рідний край.
Твори Василя Чухліба люблять і дітлахи, які ще не вміють читати, і найменші школяри. Добрі та мудрі, вони ведуть дитину в дивосвіт природи, дарують радість, насолоду від спілкування з нею, збуджують уяву і кличуть відкривати її таємниці, оберігати нетлінну красу землі, любити рідний край.
Вислови про Україну та її столицю Київ
Українські міста перебування зарубіжних письменників
Україна у долі О. де Бальзака, А.Міцкевича, Шолом-Алейхема, Р.Рільке, Г.Белля, М.Гоголя, О.Пушкіна
Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/pozaklasna_robota/zarubizhni_pismenniki_i_ukrajina/11-1-0-218
Завантажити
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/g_gejne_kniga_pisen_prezentacija/45-1-0-734
«Книга пісень» — найвідоміший твір Генріха Гейне. За життя поета «Книга...» видавалася 12 разів, а в другій половині ХІХ століття витримала понад сто накладів.
"Енеїда" Вергілія та "Енеїда" Котляревськогоssuser327330
Презентацію про "Енеїду" Вергілія та "Енеїду" Котляревського для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний покажчик, присвячений Анатолію Георгійовичу Костецькому, працьовитому, талановитому, цікавому, несподіваному, зі своїм власним баченням світу, високою поетичною культурою письменнику.
Вислови про Україну та її столицю Київ
Українські міста перебування зарубіжних письменників
Україна у долі О. де Бальзака, А.Міцкевича, Шолом-Алейхема, Р.Рільке, Г.Белля, М.Гоголя, О.Пушкіна
Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/pozaklasna_robota/zarubizhni_pismenniki_i_ukrajina/11-1-0-218
Завантажити
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/9_klas/g_gejne_kniga_pisen_prezentacija/45-1-0-734
«Книга пісень» — найвідоміший твір Генріха Гейне. За життя поета «Книга...» видавалася 12 разів, а в другій половині ХІХ століття витримала понад сто накладів.
"Енеїда" Вергілія та "Енеїда" Котляревськогоssuser327330
Презентацію про "Енеїду" Вергілія та "Енеїду" Котляревського для учнів 8-х класів за новою Програмою створила у 2018 році Наталія Станіславівна Галамай.
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний покажчик, присвячений Анатолію Георгійовичу Костецькому, працьовитому, талановитому, цікавому, несподіваному, зі своїм власним баченням світу, високою поетичною культурою письменнику.
Анатолій Костецький – улюбленець дітвори. Він віддав дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. У його віршах, казках, повістях-казках вибудоване ціле місто з вулицями й провулками, узвозами і майданами, палацами і звичайними будинками.
Олесь Донченко: світ його книг : (до 115-ї річниці від дня народження українського прозаїка, казкаря)
Олесь Донченко займає почесне місце в українській дитячій літературі. Він був одним з її заспівувачів, невтомним творцем і пропагандистом. Десятки поетичних, драматичних і прозових творів вийшли за три десятиріччя з-під його пера і принесли йому заслужену славу талановитого дитячого письменника України.
3. 3 листопада 1922 року на
Курщині
(с.
Тьоткіне
Глухівського району) в сім’ї
робітника
народився
майбутній
український
письменник і педагог Олексій
Петрович Столбін.
Мати, Ганна Степанівна, українка з Волині.
Батько, Петро Васильович, –
росіянин з м. Глушково.
4. На схилі свого віку Олексій
Столбін
видасть
книгу
«Листопад. Короткі фрагменти
мого життя», де буде згадувати:
«Все
моє
свідоме
життя
пов’язане
з
Україною,
куди
переїхали батьки, коли мені пішов
п’ятий
рік.
Спочатку
до
Конотопа, потім – до села Грузького.
Тут батьки придбали глинобитну
хату під соломою.»
З автобіографії письменника
5. «Я не пригадую, щоб
мати примушувала мене
готувати уроки. Доходило до
того, що вона ховала від
мене книжки і єдину гасову
лампу.
Тоді
я
з
каламарчика,
залізної
трубочки
і
гнотика
майстрував
каганчик, забирався з ним
на
піч,
завішувався
простирадлом
і
читав, читав, читав… Іноді
до ранку».
Столбін О.П. Листопад.
Короткі фрагменти довгого
життя.
6. «… ще з дитинства мав потяг до
малювання. Цю іскру Божу помітив Роберт
Донатович (вчитель малювання) і почав
старанно
роздмухувати
її.
Він
посприяв, щоб наша школа переплатила
на моє ім’я журнал «Юний художник». І
дарували мені не м’ячі, як було, а
фарби, кольорові олівці, альбоми для
малювання.»
Столбін О.П. Листопад. Короткі фрагменти
довгого життя.
Талант
малювати
залишився
у
письменника і по цей час. Тому майже всі
його книжки мають авторське художнє
оформлення.
7. «І треба було так статися, що вчителька
української мови і літератури дала написати
твір «На колгоспному подвір’ї». Я відвідав
конюшню і по своїй простоті описав усі
неподобства, які там побачив. Коні
недоглянуті, негодовані, непоєні, хворі, конюхи
пиячать. Твір надрукували в районній газеті.
Ефект був разючим. Як бомба розірвалась…. І
ось тоді я зрозумів силу друкованого
слова, вирішив стати журналістом».
«Спокій мені тільки сниться»: інтерв’ю з письменником.
// Добротворець / В. Голубченко. – Суми, 2007.
8. 1938 рік - закінчив сім класів Грузчанської школи на
Конотопщині.
«Мати приймає відчайдушне рішення – везти мене по науку до
Києва.
Якщо в Грузькому я був відмінником, гордістю школи, то в Києві
не тягнув і на трієчки. Просто мені бракувало загального
розвитку, начитаності, сміливості, комунікабельності. Дійшло до
того, що мене хотіли пересадити на клас нижче.
Класний керівник розтлумачив мені:
- Раджу тобі читати, читати й читати. Не пригодницьку
літературу, а переважно науково-популярну. І коли знатимеш
набагато більше, ніж у підручнику, у тебе теж розв’яжеться язик.
Відтоді усі вечори, вихідні, свята, канікули я проводив в
бібліотеці… усе читав, всотуючи, наче губка, корисне з книг.
Перше півріччя я закінчив без двійок. Восьмий клас – з чотирма
трійками».
Столбін О.П. Листопад. Короткі фрагменти довгого життя.
9. 1941-1947 роки перебував у
лавах червоної Армії в якості
механіка винищувача авіації.
За мужність і відвагу під час
Великої Вітчизняної війни
нагороджений орденами і
медалями.
10. В 1949 р. почалась педагогічна
діяльність Олексія Петровича:
вчитель мови і літератури
В’язівської середньої школи;
завуч Грузчанської середньої
школи;
12. директор Конотопської середньої школи №40.
Ця школа прославилась
цікавими формами
трудового виховання
учнів, а також міцною
дружбою з Конотопським
паровозоремонтним
заводом.
Школа і завод – це була
єдина дружна сім`я.
Про школу №40 в м. Конотоп згадував письменник Анатолій
Давидов: «Не звичайна то була школа. Як переступиш
поріг, немов би в зоосад потравляєш: у вольєрах звірі, різні
птахи, прямо в коридорі акваріум з екзотичними рибами. А
ще були учнівські майстерні по ремонту одягу, взуття і
меблів. Директорський кабінет ніколи не зачинявся, і
господарював у ньому не Олексій Петрович, а учні.»
Голубченко В. Добротворець. Педагогічна та просвітницька діяльність
письменника О.П.Столбіна.
13. 1961-1962 роки - заступник директора Сумського
обласного інституту вдосконалення кваліфікації
вчителів.
«Та я не жалкую, що доля
закинула мене в той інститут. Там я
одразу
звернув
увагу
на
тендітну, симпатичну, скромну
методистку
іноземної
мови
Міщенко Тетяну Агеївну.
Ми з нею в одній супрязі
долаємо всі негаразди нашого
життя-буття.
Вона
перший
читач, коректор і прискіпливий
рецензент усіх моїх творів. А
раніше
була
навіть
вірним
супутником
у
моїх
далеких
мандрах».
Столбін
О.
Листопад.
Короткі
14. 1963-1975 роки – перший заступник завідуючого
Сумського облвно. Протягом цього часу виходять художні
книги: «Давайте дружить», «Школа романтиків», «Вожата
з берізок», «Барабани б’ють тривогу», «Школьные
лесничества», «Зозулин хутір», «Берендеї».
Книга «Школьные лесничества».
Основна ідея : для учнів Природа має
стати найголовнішим Учителем, бо саме
в
неї
вони
вчаться
всьому
доброму, людяному і вічному.
15. В 1968 році вийшла книга «Вожата з берізок». Зливи
листів з відгуками на книгу надійшли у видавництво.
З листа старшої вожатої Ніни
Слободян:
«А я не можу, як Оксана
Коваль, перечити не тільки
директору, а й учителям.
Хоч вони постійно сварять
мене».
З листа:
«Ваша вожата просто
самовпевнене
знахабніле дівчисько, обурювався директор
школи з Полтави. –
Своєю зухвалою
поведінкою вона
підриває авторитет
старших і за віком, і за
освітою, і за досвідом
роботи. З яких це пір
яйця починають курей
вчити».
16. Визнання письменницького таланту на офіційному рівні
спонукало до прийняття рішення: Олексій Петрович за власним
бажанням залишив престижну чиновницьку посаду в
облвно, завершив вагому за результатами педагогічну
діяльність, за що був відзначений медаллю А. С. Макаренка і
якій віддав майже чверть віку, з них 14 років як керівник, - аби
зосередитись
на
літературному
поприщі,
впритул
долучитися, за його словами, до «виховання інженерів
людських душ».
17. Перша віха багатого на події життя плавно
перейшла у другу – професійне заняття
літературною творчістю.
1974 рік – прийнятий до лав Спілки письменників.
18. 1975 рік - на громадських засадах очолив Сумське
обласне літературне об’єднання .
1985 – 2000 роки – очолює Сумську організацію Спілки
письменників .
«Пишними квітами, хлібом-сіллю, теплотою щирих сердець зустрічала
Сумська земля відомих українських письменників. Їх приїзд знаменував
створення обласної організації Спілки письменників України.»
Серед дорогих гостей
були:
Павло
Загребельний, Віктор
Кава,
Віталій
Виноградов, Анатолій
Мороз, Дмитро Білоус,
Юрій
Мушкетик, Володими
р Канівець, Леонід
Татаренко…
19. Про історії письменницької організації
О.П.Столбін розповідає у книгах «Через
терни», «На зламі тисячоліть».
Письменник з документальною точністю
розповідає як крок за кроком ставало на ноги
письменництво Сумщини.
20. Олексія Петровича добре знають на Сумщині: у
школах і бібліотеках, коледжах і університетах.
Скрізь
він
бажаний
гість,
цікавий
співрозмовник, неперевершений оповідач.
21. 1984 рік - стає лауреатом літературної премії ім. М.Трублаїні.
2000 рік - стає лауреатом літературної премії ім. М.Хвильового.
Це солідний внесок
письменника О.П. Столбіна до
загальнодержавної літературної
скарбниці.
Майже всі його твори перевидані
російською мовою. Не менш
важливе і те, що впродовж 14 років
він - член редколегії журналу
«Піонерія» (нині «Однокласник»).
22. Внесок і справді вагомий: 23 різножанрові
резонансні художні твори, близько 50 окремих
гостросюжетних оповідань.
23. Крилаті вислови у
творах О.П.Столбіна
Якщо хочеш узнати людину, зроби її
начальником.
Сад - то найкращий пам’ятник за життя.
«Барабани б’ють тривогу»
Ліс муром не обнесеш. На нього замка не
повісиш. І сторожів біля кожного дерева не
поставиш. Найкращий захист лісів – це любов
до зеленого друга. А прищеплювати цю любов
треба з дитинства.
Ліси заслужено називають легенями землі
«Берендеї»
24. Ніколи не лінуйся робити
людям добро
Якщо людині залишилося
жити всього один день, то і
тоді не пізно почати все
спочатку.
Байдужість
–
найстрашніше зло.
Тільки півню байдуже –
прокукурікав, а там нехай
хоч не розвидняйся
»
«Горіхове озеро
25. Час не автобус. Він не знає заднього
ходу.
Є ще таке поняття, як обов’язок. І
чоловіча гідність. Вони поруч ходять.
«Залишаюсь собою»
У житті, як в авіації: можна назубок
вивчити всі інструкції, але поки в польоті
не наробиш помилок і не виправиш
їх, літати не навчишся.
«Кар’єра»
26. Інвалід навчання.
Ледачого вчать не молоком, а голодом.
Риболовля – що гра в лотерею.
«Чортова дюжина».
А з людьми треба по-людському.
Кожна дитина – це своєрідний
пересувний вулкан, нормальне
виверження якого -творчість.
Головне уміти постояти за себе і за
справу, якій ти служиш.
«Моя неспокійна любов».
27. Відгуки читачів про творчість О.Столбіна
Є багато вдячних і схвальних відгуків про Олексія
Петровича Столбіна – добру, щедру, чесну, доброзичливу
людину, педагога від Бога і талановитого письменника. Ось
декілька з них.
28. «Олексій Петрович не вчив мене в школі, та я його
вважаю за свого вчителя, бо в кого ж, як не в
нього, вчитися життєвій мудрості, письменницькому
хисту, а ще вірності темі, незрадливості в юності
обраного творчого шляху».
Анатолій Давидов, головний редактор журналу
«Барвінок», - Ленінська правда, 1984, 4 лютого
Зустрічаючись з Олексієм Петровичем, розумієш, що це
добра людина, інтелігент з почуттям гумору. Його душа
випромінює любов до рідної землі, до батьків, до природи, до
людей. Саме так любити свою батьківщину хотіла б і я.
Мудрі його слова допомагають мені йти життям
розумнішою і добрішою.
Олеся Линник, учениця 10-го класу.
Повісті О. Столбіна є актуальними і в наші дні, бо
перебудову суспільства треба починати з освіти та
виховання.
Інна Коваленко, учениця 10 класу.
29. Ксенія Марчук ( ЗОШ №18, 7 клас.
Бібліотека-філія №3):
«Одна з моїх найулюбленіших книжок
О. Столбіна «Віце-губернатор Заплави».
Чому? Тому, що вона актуальна і в наш
тяжкий час. Це розуміємо навіть ми діти. Ми теж небайдужі, ми вболіваємо
за природу, ми б хотіли жити і
навчатись в незалежній Україні. А саме
такі головні герої книжок О. Столбіна.
Мене багато чому навчив твір
письменника:
як
любити
рідну
Сумщину,
як
захищати
добро
і
справедливість,
як
рятувати
річки, озера, заплави, як жити по совісті
з друзями на цій чарівній землі».
Уривок з відгуку.
30. Не менш цікавим, ніж
малюнки самого
автора, є дитяче
бачення змісту його
творів.
31.
32.
33.
34. Завжди поруч з Олексієм Петровичем його рідні – донька
Людмила, онуки, правнуки.
Продовження мрій, сподівань, життєвих уподобань
відомого українського письменника.
Життя продовжується…
35. Голубченко В.Ю. Добротворець: Педагогічна та просвітницька
діяльність письменника О.П. Столбіна / В.Ю. Голубченко. - Суми :
Мрія-1 ЛТД, 2007. - 120 с.
Удовенко Г. Крилаті вислови у творах О.П. Столбіна
Г.М. Удовенко. – Суми : Нота-бене. – 2012. – 52 с.
/
Столбін О. Листопад. Короткі фрагменти
О.П.Столбін. – Суми : Мрія, 2005. – 180 с.
/
довгогожиття
Хвостенко Г.І. Олексій Столбін: Нарис життя і творчості /
Г.І. Хвостенко. - Суми : Мрія-1 ЛТД, 2007. - 200 с. - (Літературний
портрет)
Як на довгій ниві : життя і творчість О.П. Столбіна :
біобібліографічний покажчик. - Суми : Мрія-1, 2010.
Столбін О. На зламі тисячоліть / О. Столбін. – Суми, 2001. – 135 с.
Столбін О. Через терни.../ О. Столбін. – Суми: Козацький
вал, 1998. – 123 с.
36. Вертіль О. Слово і зброя механіка Столбіна / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. - 2010. - №76 (24
квіт.). - С. 11 : портр.
Спогади сумського письменника Олексія Столбіна про Велику Вітчизняну війну. (Бібліотеціфілії №3 Сумської централізованої бібліотечної системи ім. Т.Г. Шевченка присвоєно ім’я
письменника).
Мартиненко В. Створено музей Олексія Столбіна / В. Мартиненко // Ярмарок. - Голубченко
В.Ю. Добротворець: Педагогічна та просвітницька діяльність письменника О.П. Столбіна /
В.Ю. Голубченко. - Суми : Мрія-1 ЛТД, 2007. - 120 с.
8 квітня в бібліотечній філії №3 Сумської міської ЦБС ім. Олексія Столбіна відбулася
презентація книг "Добротворець" В. Голубниченка і "Олексій Столбін" Г. Хвостенка. Учасники
заходу відвідали новостворений музей-вітальню письменника О.Столбіна. Мудрик П.
Вшанування письменника / П. Мудрик // Суми і сумчани. - 2007. - №49(7 груд.). - С. 12.
Бібліотеці-філії
№3
Сумської
міської
ЦБС
Столбіна, письменника, котрий багато творів присвятив дітям.
присвоєно
ім'я
Олексія
Мудрик П. Чим живе нині письменник : Інтерв'ю з Олексієм Столбіним / П. Мудрик ; П. Мудрик
// Суми і сумчани. - 2007. - №39(28 верес.). - С. 12.
Поляков А. Взнос в будущее / А. Поляков // Панорама. - 2012. - №14 (28 марта-4 апр.). - С.
А18.
Про спільний захід, проведений О. Столбіним та молодим обдаруванням Катериною
Онопрієнко у бібліотеці-філії№3.