Якщо ви ще й досі не познайомилися з творами відомого дитячого письменника Анатолія Костецького, то, ви надзвичайно багато втратили. Але не журіться і, головне, не гайте часу. Краще візьміть до рук хоча б одну з його численних книжок і ви переконаєтеся: все, що створено цим письменником, — неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з вас. Так добре він знає і відчуває той світ, у якому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують сьогоднішні хлопчики й дівчатка — герої його фантастично-пригодницьких повістей та віршів. І у деяких його книжок в цьому році ювілей.
Якщо ви ще й досі не познайомилися з творами відомого дитячого письменника Анатолія Костецького, то, ви надзвичайно багато втратили. Але не журіться і, головне, не гайте часу. Краще візьміть до рук хоча б одну з його численних книжок і ви переконаєтеся: все, що створено цим письменником, — неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з вас. Так добре він знає і відчуває той світ, у якому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують сьогоднішні хлопчики й дівчатка — герої його фантастично-пригодницьких повістей та віршів. І у деяких його книжок в цьому році ювілей.
Презентація до уроку української літератури у 6 класі на тему "Ігор Калинець. Коротко про життя. Писанки, Стежечка, Блискавка, Веселка, Криничка, Дим"
https://uchilka.in.ua/igor-kalynets/
Щороку в другу неділю травня українці відзначають День матері. Найперше слово, яке пестить слух до кінця життя. Найніжніші й дбайливі руки. Найдобріше і чуйне серце. Мама – це наш ангел-охоронець, наша домівка, наш всесвіт. Тому це особливе свято, яке нагадує про рідну і кохану людину. Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися письменниками у поезії та прозі.
З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ підготував віртуальну виставку «Рідна мати моя, ти ночей не доспала…».
Запрошуємо до перегляду!
Презентація до уроку української літератури у 6 класі на тему "Ігор Калинець. Коротко про життя. Писанки, Стежечка, Блискавка, Веселка, Криничка, Дим"
https://uchilka.in.ua/igor-kalynets/
Щороку в другу неділю травня українці відзначають День матері. Найперше слово, яке пестить слух до кінця життя. Найніжніші й дбайливі руки. Найдобріше і чуйне серце. Мама – це наш ангел-охоронець, наша домівка, наш всесвіт. Тому це особливе свято, яке нагадує про рідну і кохану людину. Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися письменниками у поезії та прозі.
З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ підготував віртуальну виставку «Рідна мати моя, ти ночей не доспала…».
Запрошуємо до перегляду!
«Шляхами Григорія Сковороди».Віртуальні мандри за книгою «Сковорода від А до Я»estet13
Життя Сковороди могло скластися, як життя звичайної людини. Він міг стати і високим церковним достойником, і заможною світською людиною. Кажуть, він навіть хотів узяти шлюб і був якийсь час женихом прекрасної панянки. Але ні, навесні 1769 року, у розквіті сил, він рушив у вічні самотні мандри нашою любою Україною. Він навчав людей добра, складав музику, милувався розкішною природою.
А ще писав чудові твори, як-от байка про те, що таке сродність, «Бджола і Шершень», пісня «Ой ти, пташко жовтобоко», в якій зринає образ Явора, діалог про пізнання самого себе «Нарцис» чи той-таки «Буквар миру», присвячений темі нерівної рівності, яскраво змальованій за допомогою емблеми Бога-фонтана та байок про Кота-ласуна й про кмітливе Козеня.
Та головне – він жив так, як учив, а вчив так, як жив. Життя Сковороди – то немовби вічна ловитва невловного Птаха-істини, шляхетна гра, в якій він шукав тільки одного: ЩАСТЯ. А що таке щастя? Душевний спокій і радість. Як його досягти? Дуже просто – прожени зі свого серця житейські клопоти й сповни його любов’ю. І тоді ти скажеш услід за Сковородою: «Спасибі Богу за те, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним!»
Рушаймо ж і ми у віртуальні мандри шляхами славетного філософа за книгою Леоніда Ушкалова «Сковорода від А до Я», щоб зрозуміти, що ж то за така жадана для кожного з нас солодка легкість буття… Уперед!
2. Чистых радостей светлый исток,
Закрепленье счастливого мига,
Лучший друг, если ты одинок,-
Это –книга. Да здравствует
книга!
Тетяна Щепкіна-Куперник
3. з’явився на узбіччі вулиці з відром вапна та довгою малярською
щіткою в руці. Він зміряв оком паркан, і вся його радість умить
розвіялась, а душу сповнила глибока туга…
Усі тамтешні матері щиро ненавиділи його, бо він був нероба,
безпритульник і розбишака, а ще тому, що їхні діти тяглися до
нього, тішилися його забороненим товариством і шкодували,
що не можуть бути такими, як він.
він побачив у садку незнайому дівчинку — чарівне створіння з
голубими очима, золотавим волоссям, заплетеним у дві довгі
коси, в білому літньому платтячку й мереживних
панталончиках.
4. Марина Цвєтаєва народилася 26 вересня (8 жовтня) 1892
року в Москві.
Червоним пензлем
Горобина спалахнула
миттєво.
Падало листя,
Я народилася.
Сперечалися сотні
Дзвонів.
День був суботній:
Іоанн
Богослов.
5. Батько Марини, Іван
Володимирович, —
професор Московського
університету, відомий
філолог і
мистецтвознавець; став у
подальшому директором
Румянцевського музею і
засновником Музею
витончених мистецтв.
6. Мати, Марія Мейн (за
походженням — з
польсько-німецької сім'ї,
що обрусіла), була
піаністкою, ученицею
Антона Рубінштейна.
7. Дитинство Марини пройшло в тихому будинку в Трьохпрудному провулку,
що став для неї справжнім прихистком і «найріднішим з усіх своїх місць».
Я благаю – поки не пізно
Ти приходь подивитись наш дім…
Цей світ незворотно-чудовий
Ти застанеш ще, поспіши!
У провулок сходи Трьохпрудний,
У цю душу моєї душі.
8. Марина росла в атмосфері любові і взаєморозуміння. У неї було справжнє
дитинство з ялинками, маскарадами, театрами і виїздами на дачу. Проте
юну Цвєтаєву не цікавили ні знамениті музеї, ні рідкісні книги. Марина
жила у світі прочитаних книг, піднесених романтичних образів,
перебуваючи у світі власних фантазій і ілюзій.
9. У 1910 році за свої кошти вона
видає в друкарні А.І.
Мамонтова збірку віршів
«Вечірній альбом», що була
присвячена Марії
Башкирцевій. Тираж склав
всього 500 примірників. В
"Вечірньому альбомі"
Цвєтаєва багато сказала про
себе, про свої почуття до
дорогих її серцю людей;
насамперед про маму і про
сестру Асю.
10. (Боюсь!) Біжить - крізь темінь
стежка -
Хлопчина, прийма у вдови,
Як Діоген, що в бочці мешка.
Сіяє в залі трону лак
Над юнаком – корона вежить
Раптом (О Господи!) – жебрак,
Ще й мовить: Трон мені
належить!»
Та кожен знову в пітьмі зник.
Британії судьба - страждати…
-Та чом би серед любих книг
Знов з лампою не задрімати?
О золоті мої часи,
Палає серце на папері!
Та й імені ці золоті:
Жебрак, принц, Том і
Геккельбері!
З раю моїх дитячих літ
Ви, незрадливі любі друзі,
Шлете мені палкий привіт
В старій червоній палітурці
Що тільки вивчу я урок
Відразу йду до вас бувало
- Вже пізно! – мамо, лиш
рядок!... -
Та мати завше забувала.
На лампі мерехтять вогні…
Як гарно з книгою у хаті!
Під Гріга, Шумана, Кюі
Про долю Тома запізнати.
Вже смеркло, холод у вікно…
Том з Беккі з вірою чекають.
І смолоскип індійця Джо
У сутінках печер блукає
На цвинтарі десь крик сови…
11.
12. Цвинтар – 1) Подвір'я і кладовище біля церкви. 2) Місце,
відведене для поховання померлих; кладовище.
Прийма – в значенні «приймак», хлопець, який живе і
виховується в чужій родині; названий син.
Діоген - давньогрецький філософ. Діоген був людиною,
яку сьогодні назвали б вигнанцем. Він не переймався
пошуком роботи й не мав власного майна та постійного
місця проживання.
13. Чистых радостей светлый исток,
Закрепленье счастливого мига,
Лучший друг, если ты одинок,-
Это –книга. Да здравствует
книга!
Тетяна Щепкіна-Куперник
Чи згодні ви зі словами поетеси?
Чи були книги вірними друзями М. Цвєтаєвої?
Чиї твори поетеса прочитала першими?
14. Розповідати про творчість М. Цвєтаєвої
Виразно читати поезію
Підготувати розповідь про улюблену книгу або
намалювати палітурку до улюбленої книги.