More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Презентація няк 72 слайди.pptx
Similar to Презентація няк 72 слайди.pptx (20)
Презентація няк 72 слайди.pptx
- 2. Виразковий коліт • Виразковий коліт – хронічний запальний процес невідомої етіології, що спричиняє тривале запалення слизової оболонки кишечника без наявності гранульом у біопсійному матеріалі та уражає пряму кишку та різні за обсягом ділянки у інших відділах товстої кишки; перебіг ВК характеризується зміною рецидивів та періодів ремісії.
- 3. • Незважаючи на те що неспецифічний виразковий коліт більшості людей відомий як «хвороба Заходу», у наш час спостерігається стрімке зростання поширеності й захворюваності на Сході та в Південній Америці. Також повідомляється про зростання захворюваності в Кореї, Японії, Індії та Китаї (хоча раніше вважалося, що у країнах Азії неспецифічний виразковий коліт трапляється рідко). Загалом географічно виразковий коліт більш поширений у Західній і Північній півкулях. • Серед найважливіших епідеміологічних факторів розвитку неспецифічного виразкового коліту найбільше значення має, безперечно, стан навколишнього середовища, а не генетична схильність популяції. • Відомі дані, що тривале грудне вигодовування — захисний фактор щодо розвитку запальних захворювань кишечнику. Цікаво, що ризик розвитку неспецифічного виразкового коліту зростає у людей після того, як вони кидають палити.
- 4. КЛАСИФІКАЦІЯ За перебігом • Гостра, в тому числі блискавична форма (5%). • Хронічний безперервний перебіг (10%). • Хронічний рецидивуючий перебіг (85%) За поширеністю процесу • Тотальний коліт • Лівобічний коліт • Проктосигмоїдит • Проктит За стадією захворювання • активна (1-й, 2-й, 3-й ступінь на основі ендоскопії) • Ремісія
- 5. За ступенем тяжкості (Truelove, Wilts): • Тяжка форма: діарея більше 6 разів на добу з макроскопічно видимою кров’ю; лихоманка вище 37,5 °С; тахікардія вище 90 уд./хв; анемія (зниження гемоглобіну менше 75% від норми); підвищення ШОЕ вище 50 мм/год. • Форма середньої тяжкості: проміжна між тяжкою і легкою формами • Легка форма: діарея менше 4 разів на добу; нормальна температура тіла; відсутність тахікардії; легка анемія (гемоглобін не нижчий за 100 г/л); ШОЕ нижче 30 мм/год.
- 6. По ендоскопічній картині виділяють чотири ступеня активності запалення в кишці • I ступінь (мінімальний) характеризується набряком слизової оболонки, гіперемією, відсутністю судинного малюнка, легкою контактною кровоточивістю, дрібноточковими геморагіями.
- 7. • II ступінь (помірний) визначається набряком, гіперемією, зернистістю, контактною кровоточивістю, наявністю ерозій, зливними геморагіями, фібринозним нальотом на стінках.
- 8. • III ступінь (виражений) характеризується появою множинних зливних ерозій та виразок на тлі описаних вище змін у слизовій оболонці. У просвіті кишки гній і кров.
- 9. • IV ступінь (різко виражений): крім перерахованих змін, визначається формуванням псевдополіпів і кровоточивих грануляцій.
- 10. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ Диференціальна діагностика повинна проводитися з цілою низкою нозологічних форм, що включають інфекційні, функціональні та злоякісні хвороби, найбільш часто із хворобою Крона. Перша атака виразкового коліту може протікати під маскою гострої дизентерії.
- 12. Лікування НВК
- 13. Лікування НВК залежить від активності перебігу Доповнення. Індекс Мейо: Ремісія ≤2*; Легкого ступеня 3–5; Середнього ступеня 6– 10; Тяжкого ступеня 11– 12.
- 14. • На сьогодні існують два підходи до лікування запальних захворювань кишки (ЗЗК): терапія “Крок вгору” та “Крок вниз”. Метою лікування ЗЗК є індукція з наступною підтримкою ремісії та заживлення слизової. Оскільки неможливо передбачити перебіг захворювання, існуючим взірцем лікування є терапія “Крок вгору”: перехід до агресивного медикаментозного лікування, коли застосування терапії з меншими побічними проявами неефективне або захворювання продовжує прогресувати. Якщо є можливість стратифікувати ризик на момент постановки діагнозу, можна змінити підхід на терапію “Крок вниз” потужними біологічними препарати першої лінії, що покращують перебіг захворювання та результати
- 15. Нова редакція рекомендацій по НВК-2017 Нове в лікуванні ВЗК: • Ректальна піна будесоніду • Будесонід-ММХ Месалазін-ММХ • Дози месалазину для підтримуючої терапії ВК • Включена терапія післяопераційних ускладнень (резервуари, і т.д.) • Дози системних стероїдів при НВК • Адалімумаб для лікування ВК • Ведолізумаб • Біостимулятори
- 17. Компоненти консервативного лікування НВК • Патогенетична терапія: • Базова терапія препаратами 5 АСК • Терапія резистентних і / або важких форм: • кортикостероїди системно або місцево, • цитостатична терапія, • біологічна терапія • антибіотикотерапія (для БК)
- 19. Частота призначень різних фармакологічних препаратів при лікуванні ЗЗК
- 21. За сучасними рекомендаціями (ЕССО, UGA) Месалазин є препаратом першої лінії лікування виразкового коліту легкого та середнього ступеня тяжкості
- 22. Використання месалазину при виразковому коліті • Висока ефективність при лікуванні загострення легкого та середнього ступеня тяжкості • Превентивна протипухлинна дія • Наявність широкої лінійки фармпрепаратів для забезпечення доставки месалазину в уражену ділянку шлунково-кишкового тракту • Безпека тривалого прийому для підтримуючої терапії в період ремісії
- 24. • Терапія першої лінії у пацієнтів з легкою або середньоважкою формою НВК полягає у застосуванні аміносаліцилової кислоти (месалазину), до якої належать препарати месалазину для перорального і ректального застосування, а також проліки (сульфасалазин [5-аміносаліцилова кислота, пов`язана із сульфапіридином] , ольсалазин [димер аміносаліцилової кислоти] і балсалазид [5-аміносаліцилова кислота, пов`язана з р-аланіном]
- 25. • Пероральне застосування 5- аміносаліцилової кислоти в дозах 1500- 2400 мг/добу є ефективним у більшості пацієнтів, а підвищення дози до 3000- 4800 мг/добу викликає покращення ще у 10% хворих. • При проктиті та лівосторонньому НВК може бути досягнутий більш виражений лікувальний ефект у відповідь на ректальне застосування месалазину або кортикостероїдів, ніж при • застосуванні препаратів 5- аміносаліцилової кислоти або кортикостероїдів для • системного застосування.
- 27. Максимальний вміст месалазину в таблетці(1,2г) – мінімальна кількість таблеток на добу
- 28. Мезанавт працює незалежно від швидкості транзиту по товстій кишці 50 оборотів в хвилину симулюють нормальну моторику товстої кишки. При посиленні моторики товстої кишки вивільнення 5-АСК з таблеток Мезаванта прискорювалося, але залишалося пролонгованим
- 29. Лікарські форми ректальних препаратів месалазину Супозиторі ї Салофальк 250мг 500мг Пентаса 1000мг Клізми Салофа льк (суспен зія) 4г(60м л) 2г(30м л) Ректал ьна піна Салофа льк 1г в дозі
- 30. Розподілення препарату при використанні ректальних форм клізма піна супозиторій 10 90 50 50 10
- 31. Динаміка клінічних симптомів у хворих з НВК на фоні лікування Пентасою Динаміка ендоскопічних даних у хворих з НВК на фоні лікування Пентасою
- 32. Важкі побічні дії препаратів Месалазину • Аналіз комітету з безпеки медикаментів в Великобританії 1991-1998 рр • В аналіз увійшли 4,7 мільйона випадків прийому сульфасалазину 2,8 мільйона випадків прийому месалазина • Пацієнти з ВЗК і ревматоїдний артрит • Частота оцінювалася як Серйозні небажані явища на 1 мільйон випадків прийому препарату
- 33. Легкі побічні реакції препаратів Месалазину • В аналіз увійшли 4,7 мільйона випадків прийому сульфасалазину 2,8 мільйона випадків прийому месалазина • У пацієнтів з ревматоїдним артритом в порівнянні з пацієнтами з ВЗК достовірно частіше відзначені: • зміна кровотворення • лікарські гепатити • Шкірні алергічні реакції
- 34. Пацієнти,які не отримували лікування 5- аміносаліцилатами мали в 5 разів вищий ризик рецидиву
- 35. Висновок • Месалазин високо ефективний при лікуванні загострення ВК легкого та середнього ступеня тяжкості, ефективний при легких формах БК тонкокишечної локалізації, а також для підтримуючої терапії НВК • Тривалий прийом месалазину має превентивну протипухлинну дію при ВК
- 38. Нова лікарська форма Будесоніду- ректальна піна 1 балон містить 14 аплікацій В 1 аплікації міститься 2 мг будесоніду (20 мл) 1 упаковка містить: 1 балон з піною 14 аплікаторів, покритих мастилом 14 поліетиленових пакетів (для утилізації використаних аплікаторів)
- 39. Порівняльні ефекти ректальної піни Буденофальк іі піни гідрокортизон 248 пацієнтів з активним виразковим проктосигмоїдитом. Буденофальк ректальная піна 2 мг / 20 мл на добу або піна з гідрокортизоном 100 мг / 15 мл на добу 8 тижнів. результати: Буденофальк піна демонструє рівну ефективність з піною гідрокортизону щодо клінічної, ендоскопічної ремісії, а також гістологічного загоєння і зниження індексу ВК
- 40. • Американська гастроентерологічна асоціація (American Gastroenterological Association — AGA) розробила шлях (але не гайдлайн) лікування пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом неспецифічного виразкового коліту. Менеджмент середньотяжкого і тяжкого неспецифічного виразкового коліту включає застосування короткого курсу глюкокортикостероїдів із подальшою підтримкою тіопуринами, біологічним фактором некрозу пухлини (анти-TNF) з/без імуносупресивного агента, або новим антиінтегриновим препаратом ведолізумабом з/без імуносупресивного агента. Нещодавно для терапії середньотяжкого і тяжкого виразкового коліту схвалено новий препарат — тофацитиніб, який є інгібітором Янус- кінази. Ймовірно, цей препарат буде включений до нових рекомендацій щодо менеджменту неспецифічного виразкового коліту найближчим часом.
- 42. Топічний глюкокортикоїд - Будесонід • Ефективність 51-69% при призначенні на 8- 12 тижнів при середньотяжкому НВК Фармакокінетичні обмеження Буденофалька- діє тільки в ілеоцекальному сегменті - використовується при БК ілеоцекальної локалізації • Кортімент - новий топічний ГКС - використовується при виразковому коліті
- 44. Системні глюкокортикоїди • Ефективність підтверджена Кохранівским систематичним оглядом * і становить від 60% до 97% • Середня рекомендована доза перорального ГЛК - 1 мг / кг на добу в перерахунку на преднізолон
- 45. • Глюкокортикоїдні гормони (ГКГ) застосовуються при лікуванні НВК уже понад 30 років. Вони є препаратами, з ефективністю яких у терапії важких загострень ВК порівнюють активність інших лікарських засобів. • Ефекти ГКГ опосередковуються через зв`язування гормонів з їх цитоплазматичним рецептором. При використанні більших доз ГКГ пригнічується функція гіпофізарно-надниркової системи. Тому при раптовому припиненні лікування стероїдними гормонами розвивається гостра надниркова недостатність. Після тривалого лікування ГКГ повне відновлення вироблення кортикотропіну і кортикостероїдів гіпофізом і корою наднирників відбувається повільно – протягом 6-9 місяців. У цей період хворі також перебувають у стані підвищеного ризику розвитку гострої надниркової недостатності. Глибока незворотна атрофія кори наднирників розвивається рідко.
- 46. • Варто підкреслити, що найвищі індекси безпеки відзначені у препаратів груп бетаметазону – 2,6%, дексаметазону –2,3%, у свою чергу індекс препаратів гідрокортизону складав 1,3%, преднізолону – 1,4%. • Істотний прогрес глюкокортикоїдної терапії пов`язаний з розробкою ГКГ. Ці синтетичні гормони мають високу рецепторну афінність, низьку всмоктувальну здатність (високий пресистемний метаболізм), у меншій мірі інгібують гіпоталамо- гіпофізарно-адреналінову вісь. З них найбільш відомий будесонід. Препарат добре розчиняється у воді і жирах, що забезпечує ефективне проходження та зв`язування його клітинами кишкового епітелію. Висока спорідненість до глюкокортикоїдних рецепторів забезпечує локальну дію в місці запалення. У процесі всмоктування 90% будесоніду при першому проходженні через печінку перетворюється в біологічно неактивні метаболіти.
- 47. Основні зміни в стероїдній терапії НВК (2017) • Сумарна тривалість курсу ГКС не повинна перевищувати 12 тижнів. Дози пероральних і внутрішньовенних ГКС практично еквівалентні. Вибір внутрішньовенного шляху введення ГКС при гострій важкій атаці обумовлений можливим впливом зневоднення, гіпопротеїнемії і прискореного пасажу по шлунково- кишковому тракті на абсорбцію і подальшу фармакокінетику пероральних ГКС.
- 48. Основні зміни в стероїдній терапії НВК (2017) • Вибір дози ГКС повинен визначатися активністю захворювання, але не масою тіла пацієнта. • Визначено максимальні дози ГКС - 60 мг в перерахунку на метилпреднизолон (тобто 75 мг преднізолону). Виняток становить тільки надважкий виразковий коліт.
- 49. Схема зниження дози преднізолону • Повна доза орально 2 тижні (режим одноразово після сніданку), • Зниження по 5 мг / тиждень до повного скасування Зниження по 5 мг / тиждень до добової дози 20 мг (4 таб), далі по 2,5 мг / тиждень до повного скасування
- 50. Схема зниження дози буденофальку • Повна доза - 3 мг 3 рази на день орально 2 місяці • 3 мг 2 рази на день орально 2 тижні • 3 мг 1 раз в день орально 2 тижні
- 52. • Препарати будесоніду та преднізолону для ректального застосування порівняно з месалазином менш ефективні . • Пацієнтам, у яких пероральне й/або ректальне застосування препаратів 5- аміносаліцилової кислоти є неефективним, слід призначати преднізон у добовій дозі 40 мг/добу, але не перевищуючи дозу з розрахунку 1 мг/кг на добу або еквівалентну їй
- 53. • В популяційному дослідженні було продемонстровано, що в 34% пацієнтів з НВК для досягнення ремісії необхідне застосування кортикостероїдів. Через 4 тижні повна ремісія була досягнута у 54% пацієнтів, а частковий ефект – ще у 30%; однак через рік у 49% пацієнтів відзначався віддалений ефект, у 22% – для досягнення ефекту знадобилося застосування стероїдів, у 29% – хірургічне втручання. Пацієнтам з легкою/середньоважкою формою НВК, що зберігається, незважаючи на терапію 5-аміносаліциловою кислотою, кортикостероїдами, азатіоприном , можна призначати інфліксимаб, препарати химерних моноклональних антитіл до фактора некрозу пухлини a (ФНП-a) . Інфліксимаб вводять у дозі 5 мг/кг у 1-шу добу, на 2-й і 6-й тиждень.
- 54. • Пацієнтів з важкою формою НВК, а також тих, у кого пероральне застосування кортикостероїдів виявилося неефективним, необхідно госпіталізувати для внутрішньовенного введення кортикостероїдів . Циклоспорин, такролімус та інфліксимаб ефективні у пацієнтів з важким НВК, у яких внутрішньовенне введення кортикостероїдів є неефективним [12-17]. Циклоспорин вводять довенно у вигляді безперервної інфузії протягом 24 год у дозах 2-4 мг/кг на добу , а такролімус застосовують перорально, дозуючи препарат до досягнення концентрації в сироватці крові 5-15 нг/мл. На сьогодні недостатньо даних, що дозволяють встановити, лікування яким із трьох вищевказаних лікарських засобів є найбільш ефективним у пацієнтів даної групи.
- 57. Покази до призначення біологічної терапії • Відсутність ефекту від системних кортикостероїдів протягом 2 тижнів при адекватній тяжкості дозі (гормонорезистентними) • Загострення протягом 3 місяців після скасування / зниження дози стероїдів (гормонозависимость) і / або Неефективність імуносупресорів
- 58. • Станом на січень 2019 р. для лікування пацієнтів із середньотяжким і тяжким неспецифічним виразковим колітом схвалено три • інгібітори TNF: інфліксимаб, адалімумаб і голімумаб, • а також два біосиміляри • інфліксимабу.
- 59. Покази до проведення біологічної терапії при важкій атаці НВК • При відсутності ефекту від стероїдної терапії через 7 днів показана терапія «другої лінії», яка включає наступні варіанти лікування: • Біологічна терапія або введення циклоспорину А (для виразкового коліту) в / в або всередину 2-4 мг / кг протягом 7 днів з контролем показників функції нирок і визначенням концентрації препарату в крові (УД1a, СР А) ,. • При відсутності відповіді на 2-ю інфузію інфликсимаба або 7-денний терапії циклоспорином А необхідно розглянути варіанти хірургічного лікування
- 60. Препарати ФНП
- 61. • Пацієнти, які часто потребують проведення терапії стероїдними засобами, лікування необхідно розпочинати з азатіоприну у дозі 2,5 мг/кг на добу. Можна розглянути доцільність проведення індукційної терапії інфліксимабом у дозі 5 мг/кг на початку лікування, а також на 2-й і 6-й тиждень лікування з наступним проведенням підтримуючої терапії через кожні 8 тижнів у пацієнтів із захворюванням, при якому необхідне застосування стероїдів. Індукційну терапію інфліксимабом (5 мг/кг) також проводять при захворюванні, яке виявило стійкість до медикаментозної терапії. Лікування інфліксимабом (5 мг/кг) також необхідне пацієнтам, у яких монотерапія азатіоприном або 6-меркаптопурином виявилася неефективною.
- 62. • Як альтернатива застосуванню інфліксимабу можна використовувати підшкірне введення адалімумабу в початковій дозі 160 мг і в дозі 80 мг на 2-й тиждень з наступною підтримуючою терапією в дозі 40 мг щотижня або підшкірне введення цертолізумаб пеголу у початковій дозі 400 мг у 1-й день лікування, на 2-й і 4-й тиждень з наступною підтримуючою терапією в дозі 400 мг через кожні 4 тижні
- 63. Новий біологічний препарат для терапії НВК • З червня 2016 зареєстровано новий препарат для лікування ВЗК у дорослих - Ведолізумаб • є гуманізований імуноглобулін (Ig) G1, Мат проти людського лімфоцитарного інтегрина α4β7
- 64. Роль людського лімфоцитарного інтегрина α4β7 з MAdCAM-1 при запальних захворюваннях кишечника α4β7 интегрин експресований на поверхні підгрупи T-клітин, які мігрують переважно в шлунково-кишковому тракті при НВК MAdCAM-1 експресується головним чином на клітинах ендотелію судин в кишечнику Взаємодія α4β7 интегрина з MAdCAM-1 відіграє провідну роль в міграції Т- лімфоцитів, що викликають хронічний запальний процес при ВЗК
- 65. Фармакологічні ефекти Ведолізумаба • Ведолізумаб зв'язується з α4β7 інтегринів, тим самим перешкоджає міграції лімфоцитів в шлунково- кишковому тракті
- 66. Підтримка ремісії • Терапією першої лінії для підтримки ремісії є пероральне застосування препаратів месалазину і проліків • Початкова терапія при легкій/середньоважкій формі НВК полягає у застосуванні препаратів 5- аміносаліцилової кислоти. • У пацієнтів з лівосторонньою формою захворювання як альтернативний підхід можна використовувати препарати 5-аміносаліцилової кислоти тільки місцево ректально або в сполученні з її пероральним застосуванням. • При проведенні місцевої терапії найбільш адекватною лікарською формою у випадку проктиту є супозиторії, тоді як при більш розповсюджених формах захворювання, при яких уражена сигмовидна кишка або більш протяжні ділянки товстої кишки, необхідно використовувати препарати у формі клізм або піни.
- 67. Підтримка ремісії • Препаратів 5-аміносаліцилової кислоти перорального або місцевого застосування в дозах понад 1500 мг/добу достатньо для досягнення ремісії. Пероральне або місцеве застосування 5-аміносаліцилової кислоти необхідно продовжувати як підтримуючу терапію у пацієнтів, в яких при індукційній терапії даним лікарським засобом досягнутий лікувальний ефект. • Якщо при середньоважкій формі НВК не досягнутий лікувальний ефект у відповідь на застосування препаратів 5-аміносаліцилової кислоти, а також у випадку важкої (але не блискавичної) форми захворювання, необхідне лікування кортикостероїдними засобами для перорального застосування в добовій дозі 40-60 мг преднізолону (або в еквівалентній дозі).
- 68. • У пацієнтів, у яких розвинувся рецидив на фоні застосування препаратів 5-аміносаліцилової кислоти, необхідно застосовувати стероїдні засоби . Хворим з важким НВК, яким необхідна індукційна терапія циклоспорином або такролімусом, можна призначати азатіоприн або меркаптопурин . Однак дані про ефективність терапії азатіоприном і меркаптопурином для лікування пацієнтів з НВК нечисленні й суперечливі. Азатіоприн призначають у дозі 2-3 мг/кг на добу, меркаптопурин – у дозі 1,0-1,5 мг/кг на добу. Метотрексат виявився неефективний при НВК . Інфліксимаб ефективний для підтримки ремісії та для обмеження застосування стероїдних засобів у пацієнтів, у яких не вдалося зберегти стан ремісії або які мають потребу в застосуванні стероїдів, незважаючи на лікування 5- аміносаліциловою кислотою, азатіоприном, меркаптопурином або сполученням усіх зазначених препаратів . • Антибіотики призначаються при НВК для лікування вторинної інфекції на тлі терапії аміносаліцилатами і глюкокортикоїдами або при розвитку гнійних ускладнень. Частіше застосовують метронідазол та ципрофлоксацин у звичайних дозах в/в протягом 10-14 днів
- 69. Показання до хірургічного лікування Абсолютні: 1. Кишкова кровотеча - виділення більше 800 мл калових мас з кров'ю на добу, крововтрата більше 100мл на добу. 2. Токсична дилатація ободової кишки - розширення ободової кишки більш 50 мм, відсутність ефекту від ендоскопічної декомпресії та комплексної інтенсивної терапії протягом 12 годин. 3. Перфорація товстої кишки - наявність пневмоперитоніуму та/або перитонеальних симптомів. 4. Карцинома.
- 70. Відносні: 1. Резистентна форма - відсутність позитивної динаміки або наявність негативної динаміки на фоні сучасної консервативної терапії гострої тяжкої форми або тяжкого загострення ВК. 2. Стероїдозалежна форма - необхідність введення глюкокортикоїдів для підтримки клінічної ремісії або легкого ступеня коліту протягом періоду часу більше 6 місяців. 3. Дисплазія слизової оболонки товстої кишки при тривалому стажі захворювання. 4. Порушення розвитку і затримка росту в дитячому та юнацькому віці.
- 71. ВИДИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ Колпроктектомія - дозволяє вилікувати хворого від НВК. При тяжкому перебігу виконується колпроктектомія або субтотальна колектомія із залишенням кукси прямої кишки. Операція завершується ілеостомією або формуванням резервуара з тонкої кишки і ілеоанальним анастомозом, що вважається стандартом хірургічного лікування.
- 72. • Колектомія, комбінована з черевно-анальною резекцією прямої кишки - при наявності раку в ободової кишці. • Колектомію, комбінована з черевно- промежинною екстирпацією прямої кишки - при раку прямої кишки. Операцію при цьому завершують накладанням постійної одностовбурової ілеостоми за Бруком
- 73. Альтернативні методи лікування невизначеної ефективності • Антибіотики • Головна ціль застосування антибіотиків у випадку виразкового коліту активного перебігу полягає у лікуванні супутніх кишкових інфекцій, спричинених Cl. difficile.
- 74. • Гельмінти. • Епідеміологічні спостереження щодо гельмінтозних інфекцій та виразкового коліту, а також експериментальні дані щодо сприятливої дії деяких паразитичних черв'яків на перебіг імунообумовлених форм коліту дали поштовх для проведення терапевтичних досліджень дії яєць свинячого волосоголовця (Trichuris suis). Під час рандомізованого дослідження за участю 54 пацієнтів із виразковим колітом легкого та помірного активного перебігу, 3 з 30 пацієнтів, які приймали яйця Trichuris suis (2500 одиниць раз на два тижні протягом 12 тижнів), досягли ремісії, у порівнянні з 1 з 24 пацієнтів у групі плацебо (p клінічно незначне), а відповідь на лікування спостерігалася у 43% та 17% пацієнтів, відповідно (p=0,04).
- 75. • Гепарин. • Окрім антикоагуляційної дії, гепарин також сприяє відновленню та нормалізації епітелію. Втім з двох контрольованих досліджень нефракціонованого гепарину, за участю невеликої кількості пацієнтів, та трьох досліджень низькомолекулярного гепарину, за участю 100 пацієнтів, сприятлива дія гепарину при лікуванні виразкового коліту активного перебігу була доведена лише результатами дослідження із найменшою кількістю учасників
- 76. • Лейкоцитоферез • Під час лейкоцитоферезу відбувається екстракорпоральне відділення лейкоцитів із крові шляхом пасажу крові через абсорбтивну систему із застосуванням ацетатцелюлозних гранул (Adacolumn®, Otsuka Pharmaceuticals) або поліестерних волоконних фільтрів. • . Результати деяких обсерваційних та рандомізованих досліджень та двох рандомізованих досліджень незвичного дизайну, під час яких порівнювали дію лейкоцитаферезу із преднізолону порівнянні із не справжньою системою свідчать про наявність сприятливої дії лейкоцитаферезу. Втім за результатами клінічного дослідження належного дизайну за участю 168 пацієнтів із виразковим колітом, існування ефективності справжньої системи лейкоцитоферезу у порівнянні із не справжньою, не було доведене. •
- 77. • Терапія із використанням пробіотиків • Систематичний огляд Кокранівської бази даних, зокрема результатів досліджень терапевтичної ефективності прийому пробіотиків з метою індукції ремісії у пацієнтів із виразковим колітом активного перебігу, не дав позитивних результатів, які б свідчити про перевагу пробіотиків у порівнянні з плацебо.