Урок з теми: "Українські землі в 60-70-х рр. XVII ст. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир'я"

1. Урок № 26
Тема. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я
Очікувані результати: після уроку учні зможуть:
а) оцінювати причини і наслідки внутрішньополітичної боротьби між різними угрупуваннями
українського суспільства;
б) давати оцінку діяльності гетьманів Лівобережної і Правобережної України, порівнювати
результати їхнього правління;
в) визначати причини і насідки укладення Андрусівського договору;
г) показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної
України, території, які перебували під контролем Польщі, Москви, Туреччини, напрямки
найважливіших походів, місця найголовніших битв і підписання найважливіших договорів;
д) характеризувати рівень втручання у внутрішні справи України сусідніх держав, визначати
наслідки цих процесів;
е) застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина», «Руїна»;
є) аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси;
ж) плекати в собі почуття патріотизму та громадянської свідомості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карти атласів, контурні карти.
Основні поняття й терміни: громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина,
Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир’я, протекторат, сердюки.
Основні дати: 1663 р. — поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;
жовтень 1663 — березень 1664 р. — похід польсько-татарсько-українського війська на Лівобережжя
на чолі короля Яна Казимира; 1664—1665 рр. — антипольське й анти гетьманське повстання на
Правобережжі; 1665 р. — укладення Московських статей; 30 січня 1667 р. — укладення
Андрусівського перемир’я між Московською державою і Річчю Посполитою.1665—1676 рр. —
гетьманство П. Дорошенка;
Хід у року
І. Організація навчальної діяльності
ІІ . Перевірка домашнього завдання
1) Кому вирішила передати булаву Старшинська Рада у квітні 1657 року?
2) Кого обрала гетьманом Старшинська Рада 23-26 серпня 1657 року?
3) Вкажіть роки гетьманування Івана Виговського.
4) Яку посаду займав Іван Виговський за гетьманування Богдана Хмельницького?
5) Де здобув освіту Іван Виговський?
6) Хто очолив антигетьманське повстання у 1658 році?
7) Чим закінчилось анти гетьманське повстання 1658 року?
8) Коли і між якими державами укладено Гадяцький договір?
9) У межах яких воєводств Гетьманщина повинна була увійти до складу Речі Посполитої за
Гадяцьким договором?
10) Під якою назвою повинна була увійти Гетьманщина до складу Речі Посполитої?
11) Коли відбулася Конотопська битва?
12) Дії якого кошового отамана Запорізької Січі спричинили те, що Виговського залишило
татарське військо на чолі з Мехмед-Гіреєм?
13) Як звали кримського хана, що очолював татарську кінноту під Конотопом?
14) Коли, ким і з ким були укладені Переяславські статті?
15) Чи мала право Гетьманщина вести самостійну зовнішню політику за Переяславськими
статтями?
1

2. 16) В яких містах Гетьманщини передбачалося розташування московських військ?
17) Хто очолював московські війська під час Чуднівської кампанії?
18) Між ким і коли було підписано Слободищенський трактат?
19) Закінчить речення: За Слободищенським трактатом відновлювалася чинність Гадяцької
угоди, проте вже не передбачалося створення…..
20) Хто став наказним гетьманом Лівобережної України у 1660 р. у Переяславі? (Які родинні
стосунки пов’язували Якима Сомка з Юрієм Хмельницьким?)
21) Кого обрала гетьманом рада правобережного козацтва у 1663 році?
22) Що таке «Чорна Рада» і коли вона відбулася?
23) Який гетьман і коли підписав Московські статті?
24) Що змусило Павла Тетерю повернутися додому під час спільного походу польських,
козацьких і татарських військ на територію Лівобережної України?
Цікаво знати
У 1664 р. польський уряд звинуватив Ю. Xмельницького в зраді й ув’язнив його до
Марієнбурзької фортеці. Після звільнення в 1667 р. він жив в Уманському монастирі. Брав участь у
повстанні Суховія і Ханенка проти П. Дорошенка. Але в 1670 р. (за іншими джерелами 1673 р.) Ю.
Хмельницького захопили кримські татари і відправили до Константинополя. Після ув’язнення в
Едичкульській в’язниці Ю. Xмельницький був архімандритом одного з грецьких монастирів. За
посередництвом французького посла (маркіза де Ноантель) турецький уряд намагався використати
Ю. Хмельницького для закріплення свого володіння на Правобережній Україні.
III. Мотивація навчального процесу
Ми продовжуємо вивчати один з найтрагічніших періодів в історії України під назвою Руїна
(дати назву періоду. Дати визначення, визначити причини його).
Укладення Слободищенського трактату спричинило політичний розкол українського
суспільства, після чого Україна фактично поділилася на дві частини – Лівобережну і Правобережну
зі своїми гетьманами і протекторами, діаметрально протилежними. Але не юридично. Юридично
Гетьманщина в межах означених воєводств була ще єдино. Але все йшлося до того, що (закінчити
речення) Україна опинилася в стані глибокої кризи.
Проблемне питання: Який рік можна вважати роком розколу Української держави на
Лівобережну і Правобережну Гетьманщину: 1663 чи 1667?
IV. Вивчення теми
1. Становище на Правобережній Україні
а) Коментована розповідь учителя. У жовтні 1663 р. на Лівобережну Україну вторглося
польське військо на чолі з королем Яном Казимиром, татари і правобережні козацькі полки на чолі з
П. Тетерею. Похід Лівобережжям тривав до березня 1664 р. і зазнав цілковитої поразки. Це було
востаннє, коли Польща намагалася відновити владу над Лівобережжям і коли її військо
вступало на цей берег Дніпра.
Повернувшись із невдалого походу, польська шляхта завзято почала відновлювати шляхетські
порядки. У відповідь спалахнуло антипольське повстання, до якого доклав руку й І. Виговський, що
намагався усунути П. Тетерю від влади. Повстанців очолили кошовий отаман І. Сірко, полковники
Василь Верениця, Василь Дерик, Остап Гоголь, Василь Дрозденко. Жорстоке протистояння
тривало до червня 1665 р., коли П. Тетеря втік до Польщі. На звільненому повстанням Правобережжі
гетьманом було обрано Петра Дорошенка (1665—1676 рр.). Він зумів приборкати анархію, що
панувала на Правобережжі, відновити діяльність органів влади і зміцнити свою владу. Своїм
першочерговим завданням він вважав об’єднання двох частин України.
б) Робота з документом
Із листа польського шляхтича Міхаля Калушевського до єзуїта Миколая Цвірського (29 липня
1663 р.)
2

3. Всі українські закутки злі, але особливо у Брацлавському краї. Давав він завжди в ньому
приклад: хоч би там єзуїтів посіяли, усе ж опришки вродяться; готові завжди непокоїти Вітчизну, так
там хвилі [їхнього свавілля] розбіглися. Звідти вийшли Кривоніс, Полян, Кривошапка, Пушкар і
Чуйко… І не думай жити в Україні, хіба щоб у день і ніч стояв кінь осідланий [напоготові] і то, щоб
був дуже прудким, не загнузданим і вправним; а спати [слід лягати] в іншій хаті і не на тому місці, де
собі постелиш.
Запитання до документа
Про що свідчили такі поради шляхтича єзуїту?
2. Посилення впливу московського уряду на українську державну політику.
а) Коментована розповідь. Обрання гетьманом Лівобережжя кошового отамана Запорозької
Січі І. Брюховецького відбулося перш за все завдяки російській підтримці. Іншим претендентом на
булаву був Я. Сомко, який виступав за сильну гетьманську владу і засуджував свавільні дії
московських воєвод в Україні. Москва вирішила зробити ставку на Брюховецького, який не
приховував своїх відверто промосковських настроїв і публічно підтримував знедолені маси.
Новообраний гетьман неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й
перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем Федором. У листопаді 1663 р.
новий гетьман підписав із представниками царського уряду Батуринські статті. Окрім
підтвердження договорів із Московською державою Б. та Ю. Хмельницьких, він містив п’ять нових
пунктів, а саме:
— гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно забезпечувати продуктами харчування
московські гарнізони, розташовані в Україні;
— гетьманський уряд зобов’язувався здійснити заходи, які б сприяли схопленню й
поверненню російських утікачів; їх переховування мало каратися смертю;
— установлювалася заборона для українських купців у Московській державі продавати вино і
тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів;
— заборонявся продаж хліба на Правобережну Україну й кримським татарам;
— необхідно було скласти перелік усіх козаків, міщан і поселян, указавши розміри їх
земельних володінь.
У вересні 1665 р. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви,
де підписав нові статті, що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду.
Згідно з Московськими статтями:
— українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їх населення
(крім козаків) стягувалися до царської скарбниці податки;
— вибори гетьмана відбувалися у присутності московських представників, а гетьманські
клейноди новообраний гетьман отримував від царя;
— дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися;
— київську митрополію мав очолити московський ставленик;
— гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це
здійснювалося виключно царем;
— збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних
містах, а повноваження російських воєвод суттєво збільшувалися (збирання податей з некозацького
населення хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд тощо).
Сам Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина і
великі маєтки. Московські статті стали новим важким ударом для української державності.
Московські воєводи, відповідно до нових статей, стали переписувати українське населення і
стягувати з нього податки, чинячи при цьому беззаконня і зловживання. Такі дії воєвод спричинили
народні заворушення й повстання Переяславського полку (1666 р.). За допомогою московських
військ воно було жорстоко придушене.
б) Робота з документом
Із літопису Самійла Величка
3

4. Гетьман Іван Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полковниками при милості
царської величності, оженився там, пойнявши дочку якогось боярина на ім’я Дарію, і при
гетьманському титулі дістав на себе від царської величності боярський чин. Віддячуючи за це, він
безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і дозволив безоглядно бути по всіх
малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж наїхали за
монаршим указом у Малу Росію й почали панувати з великим і безпошанівним всенародним
малоросійським утяжінням.
Запитання до документа
За що засуджував С. Величко гетьмана І. Брюховецького? Чи був справедливим цей осуд?
Документ. Посилення визиску царською Росією українського народу (1666)
«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви.., обдарен пребагато і привіз із собою воєвод
великоросійських во вся начальнійшія гради українськія... От тих же воєвод послані билі в меньшие
гради і надлєжащиє к ним уїздниє села прикажчики; також-де постановили ціловальщиков, то єсть
присяжних зборщиков, которие взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от
козака і мужика пошлину... А воєводи по всій Україні в свою область всіх граждан і все посольство
— людей земледільцев приємши, наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по
п’ять золотих грошей, а от коня по копи грошей і осьмачку жита давати». (Тараненко М. Г. Левітас
Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 150)
Документ. О. Бойко про Івана Брюховецького
«Це був спритний авантюрист і демагог, один із тих, як писав козацький літописець С.
Величко, що «для срібла й золота не тільки дав би виколоти собі око, але й брата й батька свого не
пощадив би, не те що вболівати за Україною». ...Займав відверто промосковські позиції і
неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату та утворення з його земель князівства на чолі
з царевичем Федором». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 173)
Завдання
1. Охарактеризуйте період гетьманування Івана Брюховецького. Якої орієнтації він
дотримувався у своїй політиці? Які наслідки мала його політика для України?
2. Як ви вважаєте, чому його гетьманування закінчилося так трагічно?
3. Андрусівське перемир’я 1667 року
а) Розповідь учителя
У цей час продовжувалася війна між Московською державою і Річчю Посполитою.
Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. Коли про
початок переговорів довідався П. Дорошенко, він зрозумів, що розраховувати на Польщу в боротьбі
проти Москви не варто, і за допомогою татар розгромив під Браїловим польське військо (19 грудня
1666 р.), тим самим не давши йому розміститися на Правобережжі.
б) Самостійна характеристика Андрусівського договору за підручниками
Тим часом у результаті тривалих переговорів 30 січня 1667 р. в селі Андрусово під
Смоленськом було досягнуто угоди про перемир’я на 13,5 років між Росією та Польщею
(Андрусівське перемир’я). На підписання до Андрусова не запросили ні лівобережного гетьмана І.
Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка, що вкотре засвідчувало
ставлення Москви і Варшави до України. Згідно з умовами перемир’я, закріплювався поділ України:
Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на 2 роки)
залишилися за Росією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.
в) Робота з контурною картою. Позначити межі розподілу Гетьманщини за
Андрусівським перемир’ям.
г) робота з документами (робота в групах)
4

5. Група 1. Документ. М. Аркас про Андрусівську угоду
«13 січня 1667 року в Андрусові підписана була угода Москви із Польщею на 13 літ. По тій
згоді Україна була поділена на дві частини, розділена Дніпром: лівий бік із Києвом дістався
Московській державі, а правий — Польщі. З сієї умови Український народ бачив, що Москва унівець
ставить його і тільки думає про себе. Над столітньою кривавою боротьбою українців за визволення з-
під польського ярма Москва люто насміялась. Тоді, як заради того ж визволення Україна оддала себе
під руку єдиновірної держави, — ся держава віддає її назад тій самій Польщі, у теє ж ярмо, не
питаючись народу, чи хоче він того». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С.
88)
Група 2. Документ. О. Субтельний про Андрусівську угоду
«...В січні 1667 року поляки та росіяни підписали Андрусівський мир. Попри те, що цей мир
головним чином торкався України, жодна із сторін не завдала собі клопоту проконсультуватися з
українцями. По суті, за цим миром Козацька Україна ділилась навпіл: поляки визнавали суверенітет
царя над Лівобережжям, а московіти давали згоду на повернення поляків у Правобережжя. Стосовно
делікатного питання про Київ вирішили, що місто ще на два роки лишиться під владою московитів, а
потім буде повернено полякам. Москва так і не виконала цього пункту, постійно утримуючи Київ.
Неозорі, фактично безлюдні землі запорожців переходили під подвійне польсько-московське
управління й мали правити за буфер проти наскоків татар». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.:
Либідь, 1991. — С. 135)
Завдання
1. Які наслідки мало для України Андрусівське перемир’я 1667 р. між Росією і Польщею?
2. Покажіть на карті, як була вирішена доля українських земель за умовами цього договору.
3. Чи одностайні автори документів у своїй оцінці Андрусівської угоди?
4. Чи згодні ви з думкою О. Субтельного, який називає цю угоду «політичною катастрофою»
для України? Свою відповідь обґрунтуйте.
г) Висновок (спроба формулювання висновку учнями методом «мозковий штурм»)
Андрусівське перемир’я дозволило розділити Україну між Московською державою та Річчю
Посполитою, стало юридичною перешкодою на шляху до об’єднання Правобережжя і Лівобережжя
під однією гетьманською булавою, прирікало її на політичний занепад.
V. Закріплення нових знань учнів
Бесіда за запитаннями
1) Коли відбувся поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину?
Як це було закріплено?
2) Чому похід польського короля Яна Казимира на Лівобережжя в 1663 р. зазнав поразки?
3) Із якою метою Московська держава укладала новий договір із кожним новим гетьманом?
4) Чому Андрусівське перемир’я завдало важкого удару по Українській державі?
Вправа «Запитайте в автора»
Обирається один із учнів, який виконуватиме роль автора. До нього ставляться запитання, які
готують учні після прочитання тексту. У кожного з учнів їх повинно бути не менше трьох.
Обговорювання продовжується, поки є запитання. Автора протягом роботи можна змінювати.
VI. Вирішення проблемного питання
Який рік можна вважати роком розколу Української держави на Лівобережну і Правобережну
Гетьманщину: 1663 чи 1667?
VII. Підсумки уроку
Обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну
від громадянської війни. Політичні хитання від Московської держави до Польщі зрештою призвели
до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу
5

6. Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну. Із громадянської війни в Україні скористувалися
сусідні держави, які через своїх ставлеників переслідували кожна свою мету. Зрештою, Річ
Посполита і Московська держава домовилися про юридичне оформлення поділу України.
Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по Українській державі. Воно стало гальмом
на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на
політичний занепад.
Документ. М. Костомаров про період Руїни
«Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищували надії, і люди позбулися віри
у свою справу, у свою мету. Виникла думка, що тієї мети взагалі не можна досягти. Через це зникала
воля і терплячість, слабшала любов до рідного краю, до громадського добра. Патріотичні вчинки і
жертви виявлялися даремними. Особисті приватні інтереси мали переваги над усіма чесними і
патріотичними поривами. Своє власне домашнє горе для кожного ставало непомірно тяжким,
кожний почав піклуватися тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали убогими, розум
притуплявся під вагою тяжкого пошуку шляху до порятунку. Усе, що було колись дорогим, святим,
тепер щоразу продавалося усе дешевше. Героєм часу вважали того, хто вмів зберегти себе самого,
виринути з болота анархії, утопивши в ньому іншого, забезпечивши себе самого, погубивши інших...
Так бувало, де суспільство не йшло до одноголосно наміченої мети, де суспільний ідеал поступався
ідеалу особистої наживи і самолюбства...»
Завдання
1. Чи згодні ви з думками, викладеними в цьому документі?
VІ. Домашнє завдання
1) Опрацювати § 21 підручника.
2) Творче завдання
Заповніть порівняльну таблицю «Діяльність українських гетьманів».
Ім’я Мета політики
Політична
орієнтація
Основні
напрямки
діяльності
Причини втрати
гетьманства
Ю. Хмельницький
П. Тетеря
І . Брюховецький
2) Творче завдання. Порівняти положення Батуринський і Московських статей
Батуринські статті Московські статті
6

7. Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну. Із громадянської війни в Україні скористувалися
сусідні держави, які через своїх ставлеників переслідували кожна свою мету. Зрештою, Річ
Посполита і Московська держава домовилися про юридичне оформлення поділу України.
Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по Українській державі. Воно стало гальмом
на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на
політичний занепад.
Документ. М. Костомаров про період Руїни
«Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищували надії, і люди позбулися віри
у свою справу, у свою мету. Виникла думка, що тієї мети взагалі не можна досягти. Через це зникала
воля і терплячість, слабшала любов до рідного краю, до громадського добра. Патріотичні вчинки і
жертви виявлялися даремними. Особисті приватні інтереси мали переваги над усіма чесними і
патріотичними поривами. Своє власне домашнє горе для кожного ставало непомірно тяжким,
кожний почав піклуватися тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали убогими, розум
притуплявся під вагою тяжкого пошуку шляху до порятунку. Усе, що було колись дорогим, святим,
тепер щоразу продавалося усе дешевше. Героєм часу вважали того, хто вмів зберегти себе самого,
виринути з болота анархії, утопивши в ньому іншого, забезпечивши себе самого, погубивши інших...
Так бувало, де суспільство не йшло до одноголосно наміченої мети, де суспільний ідеал поступався
ідеалу особистої наживи і самолюбства...»
Завдання
1. Чи згодні ви з думками, викладеними в цьому документі?
VІ. Домашнє завдання
1) Опрацювати § 21 підручника.
2) Творче завдання
Заповніть порівняльну таблицю «Діяльність українських гетьманів».
Ім’я Мета політики
Політична
орієнтація
Основні
напрямки
діяльності
Причини втрати
гетьманства
Ю. Хмельницький
П. Тетеря
І . Брюховецький
2) Творче завдання. Порівняти положення Батуринський і Московських статей
Батуринські статті Московські статті
6