презетація до уроку Національно-визвольні повстання 20-30-х років ХVII ст.

1. 1. Що означає слово «козак» ?
2. Де збудовано фортецю, що вважається першою відомою Січчю?
3. Які часи в історії козаччини називають «добою героїчних походів» ?
4 Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської
цивілізації?
5. Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Конашевич Сагайдачного.
7. Яке значення мали походи Сагайдачного для розвитку нашої держави?

3.  Розглянути причини національно-визвольних
повстань;
 Охарактеризувати хід повстань, використовуючи
історичну карту;
 Ознайомитися з життям і діяльністю організаторів
повстань;
 Дати оцінку повстанням та висловити своє
ставлення до історичних діячів;
 Визначити основні наслідки повстань.

4.  ПОЛЬСЬКО-КОЗАЦЬКИЙ ЗБРОЙНИЙ
КОНФЛІКТ 1625 р.
 Занепокоєний масовим покозаченням українців,
які, запроваджуючи власне самоврядування,
відмовлялися коритися владі, уряд Речі
Посполитої розпочав підготовку до чергового
карального походу проти козаків.
 У вересні 1625 р. великий коронний гетьман
Станіслав Конецпольський з 30-тисячним
військом вирушив із Бара на Подніпров`я.
 Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом,
зустрівши поляків поблизу Канева, вдало
відбивалися.
 Особливо відчутних втрат польське військо
зазнало біля Курукового озера.
 Це змусило польське командування вдатися до
мирних переговорів, які було завершено
укладенням компромісної угоди. Від козаків
Куруківську угоду підписував Михайло
Дорошенко, обраний гетьманом замість
Жмайла.
Марко Жмайло
Станіслав
Конецпольський

6.  Куруківська угода
 Угода передбачала:
 козацький реєстр до 6 тис.;
 ті ж, хто не увійшов до списку, мусили повернутися
до маєтків своїх власників;
 одна тисяча козаків мала постійно перебувати на
Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян.
 Козаків зобов’язували:
 не втручатись в релігійні справи;
 відмовитися від морських походів;
 не підтримувати зносин з іншими державами.
 Куруківська угода встановлювала чіткий устрій
реєстрового козацтва за територіальним
принципом.
 Було створено шість полків реєстровців:
Білоцерківський, Канівський, Корсунський,
Переяславський, Черкаський і Чигиринський по
тисячі вояків у кожному. Кожен полк складався із
десяти сотень.
 Військова влада над реєстровцями належала
старшому (гетьману), якого обирала
загальновійськова рада й затверджував польський
уряд.

7. Як ви оцінюєте умови
Куруківської угоди?
До чого, на вашу думку, повинна
була призвести ця угода?

8.  ПОВСТАННЯ 1630 р. ПІД ПРОВОДОМ
ТАРАСА ФЕДОРОВИЧА (ТРЯСИЛА)
 Причини повстання
 Куруківська угода посилила суперечності між козаками -
тими, хто потрапив до реєстру і тими, хто залишився
поза ним. А що останніх була більшість, то загроза нових
спалахів козацького невдоволення залишилася.
 До того ж, ситуація в Україні ускладнювалася
запровадженням нового загальнодержавного податку. Не
вщухали конфлікти на релігійному ґрунті.
 Аби витримати населення в покорі, польський уряд
удався до сили: на Київщину було відправлено значну
частину коронного війська. Але ці нерозважливі дії
тільки погіршили становище.
 Мешканці міст і сіл бралися до зброї. Десятки тисяч
утікачів збиралися на Січі. Так визріло нове повстання.

9. Хід повстання
 Нереєстровці обрали гетьманом Тараса
Федоровича, більше відомого під
прізвиськом Трясило.
 У березні 1630 р. він зі своїм військом
підійшов до Черкас, а звідти рушив до
Корсуня, після здобуття якого на бік
Федоровича перейшла більшість
реєстровців.
 Польський уряд з метою придушення
повстання відправив у каральний похід
коронне військо.
 Вирішальні бої між повстанцями й
польським військом сталися під
Переяславом. Вони тривали протягом
трьох тижнів. 20 травня 1630 р. козаки
влаштували карателям "Тарасову ніч".
Тарас Трясило

11. Переяславська угода 1630 р.
 Причини укладення:
 успішні дії повстанців;
 чутки про дипломатичні контакти козаків з Московією,
Кримом та Швецією;
 невдоволення польських найманців, яким затримували
платню.
 Зміст
 Підтверджувала умови попередньої - Куруківської.
 Щоправда, козацький реєстр було збільшено до 8 тис.: до
реєстру вписувалися козаки, вилучені з нього на початку
року.
 Козаки отримували право самі обирати собі гетьмана.

12.  Порівняйте Куруківську та Переяславську
угоди: визначне спільні та відмінні риси.

13.  ПОВСТАННЯ 1635 р. НА ЧОЛІ З ІВАНОМ
СУЛИМОЮ
 Причини повстання
 Протягом 1632-1634 рр. тисячі козаків брали участь у
польсько-московській (Смоленській) війні. Коли ж 1634
р. між Москвою та Варшавою було підписано
Поляновський мирний договір, польський уряд вкотре
вдався до спроби ліквідувати козацтво. До цього поляків
спонукали постійні скарги на запорожців урядів
Туреччини і Криму. Через козацькі походи відносини
між Річчю Посполитою і цими державами настільки
загострилися, що постала загроза війни. Вже в лютому
1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив спеціальну
постанову "Про припинення козацької сваволі", на
територію Наддніпрянщини було введено загони
коронного війська.
 Крім того, з метою контролю над козаками
передбачалося збудувати в пониззях Дніпра, поближче
до Запорозької Січі, потужну фортецю, у якій постійно
перебувала б польська залога. Вояки залоги мали б
перешкоджати втікачам, які прагнули потрапити на
Низ, а також перекрити головний шлях постачання
Запорожжя провіантом і боєприпасами.

14.  Спорудження Кодацької фортеці
 Фортецю вирішили будувати на правому
березі Дніпра біля першого порога -
Кодацького.
 Будівництво очолив французький військовий
інженер, найманець польського
короля Гійом Левассер де Боплан.
 Фортецю Кодак спорудили швидко:
будівельні роботи тривали чотири місяці, і
вже до середини літа 1635 р. вона була цілком
готова.
 У Кодаку розмістилася польсько-шляхетська
залога, якою командував французький
офіцер Маріон.

15.  Здобуття Кодака запорожцями
 Будівництво Кодака вкрай обурило запорожців.
Вони обрали гетьманом Сулиму, який розробив
план зруйнування Кодака й розіслав універсали із
закликом до боротьби. На початку серпня 1635 р.
козацьке військо виступило із Січі.
 Іван Сулима скористався відсутністю коронного
війська й частини реєстровців, які тоді воювали в
Прибалтиці. Запорожці легко оволоділи Кодаком і
частково зруйнували фортецю. Завершивши
операцію, козаки відійшли на Запорожжя, де на
одному з островів спорудили табір.
 Наприкінці серпня розпочався похід проти
запорожців.
 Становище повстанців ускладнювалося.
Похолоднішало, забракло харчів і палива. У таборі
зростало невдоволення. Цим і скористалися
зрадники, вони схопили козацького ватажка та
його найближчих помічників і видали їх полякам.

17.  НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНЕ
ПОВСТАННЯ 1637-1638 рр. ПІД
ПРОВОДОМ ПАВЛА ПАВЛЮКА,
ЯКОВА ОСТРЯНИНА, ДМИТРА ГУНІ
 Жорстока розправа над Сулимою та його
подвижниками сама по собі не здатна
була придушити козацький рух.
 Тому уряд Речі Посполитої вирішив
переглянути реєстр Війська Запорозького
й вилучити з нього всіх неблагонадійних.
Такі дії польських можновладців стали
приводом до нового повстання.
 Його очолив полковник
реєстровців Павло Павлюк (Бут).
 Головна битвам між ворогуючими
сторонами відбулася 6 грудня 1637 р. під
Кумейками. Повстанці зазнали поразки.

19.  "Ординація..." 1638 р.
 1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм, який
ухвалив постанову під назвою "Ординація Війська
Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі
Посполитої".
 Йшлося про потребу застосування проти повстанців
військової сили.
 "На вічні часи" козаків позбавляли права обирати старшин.
 Заборонялося також козацьке судочинство.
 Реєстрове військо було обмежене до 6 тис. козаків.
 Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто не
мав права іти на Запорожжя.
 Козакам не дозволялося поселятися в містах, крім
прикордонних - Черкас, Чигирина і Корсуня.
 Два полки реєстровців, заступаючи один за одного, мали
постійно стояти на Запорожжі.

20.  Новий етап повстання
 Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів запорожців,
очолюваних Яковом Острянином, Дмитром
Гунею, вийшли із Січі й рушили на Київщину та
Полтавщину. Дорогою до січовиків приєдналися
численні озброєні загони селян і міщан.
 Повстанці вирішили зупинитися під містечком
Говтвою. 1 травня 1638 р. там стався переможний бій із
поляками.
 Так під владою повсталих опинилася вся Полтавщина.
Щоб остаточно розбити ворога, Острянин повів
військо під Лубни, проте облога Лубен виявилася
невдалою. Зазнавши численних утрат, повстанці
відійшли до Жовнина і стали там табором.
 Під Жовнином (31 травня - 10 червня 1638 р.) знов
стався бій, внаслідок якого сили повстанців було
розпорошено. Тяжко поранений Карпо Скидан
потрапив у полон і, ймовірно, був страчений.
 Острянин із козацькою кіннотою виявився відрізаним
від табору і, вирішивши, що битву програно, з
частиною козаків перейшов на порубіжні з
Московською державою землі
майбутньої Слобожанщини.

22.  Повстанці, які залишилися в таборі
(близько 20 тис.), обрали гетьманом
Дмитра Гуню і продовжували боротися.
У ніч проти 10 червня Гуня організував
відступ 10 тис. козаків. Над старим
дніпровським річищем, в урочищі
Старець, повстанці заклали новий табір.
 Близько двох місяців (червень-липень)
козаки вперто билися з ворогом. Проте
становище в таборі погіршувалося. Не
кращими були справи і в поляків.
Командування обох сторін вирішило
вдатися до переговорів. Незабаром
козацька старшина пристала на умови,
запропоновані польським урядом. У їх
основу було покладено "Ординацію
Війська Запорозького...".

24.  МІСЦЕ ПОВСТАНЬ 20-30-х рр. XVII ст. У РОЗВИТКУ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО
РУХУ
 Козацтво як стан польський уряд ліквідувати не спромігся, а отже, марними були
сподівання, що козаки, здобувши величезний воєнний досвід, заживши
європейської слави неперевершених вояків, загартувавшись у численних
збройних змаганнях на рідній землі, добровільно зречуться прагнення вибороти
волю.
 Повстання 30-х рр., попри їхню стихійність і незавершеність, засвідчили, що
козацтво було провідною верствою українського суспільства, користувалося
підтримкою всього населення, а його дії в боротьбі за права з кожним роком
ставали більш організованими і цілеспрямованими.
 З огляду на це особливо прикметним видається повстання 1637-1638 рр. З-поміж
інших воно відрізнялося і розмахом воєнних операцій, і кількістю учасників, і
тривалістю.
 Мав той козацький виступ ще одну яскраву ознаку: вперше його керівники
звернулись до всього населення України із закликами підтримати козаків. В
універсалах, листах і грамотах чітко визначалася мета боротьби: визволити
Україну від гніту Речі Посполитої, позбутися національно-релігійних утисків
тощо.
 Повстання зазнало поразки, бо висунута його керівниками програма ще не стала
загальнонародною. Звідси стихійність, брак належної згуртованості,
розпорошеність сил повстанців та їхніх бойових дій - ті вади, через які козацько-
селянські рухи 30-х рр. не мали успіху. Об'єднання українців навколо ідеї
визвольної боротьби потребувало часу. Отож, десятиліття "золотого
спокою" 1638-1648 р. для України було часом гуртування й нагромадження сил
перед новим змаганням.