Історія України, 8 клас

2. Мета:охарактеризувати постать І.С.Мазепи, розкрити його роль і
значення в історії українського державотворення, показати
дипломатичний хист гетьмана та мистецтво політичного маневру,
прослідкувати процес становлення Мазепи як людини з ясними
переконаннями, яка має чітку мету, зазирнути в особисте життя
великого патріота України та показати, що воно було взірцем
моральності та втіленням християнських чеснот, звернути увагу учнів
на значну культурно-просвітницьку та меценатську діяльність
І.С.Мазепи;
виховувати в учнів почуття національної гордості, гідності,
патріотизму, поваги до національної історії, до синів та дочок України,
життя яких стало зразком служіння своєму народу, пробуджувати в
учнів жвавий інтерес до вивчення історичної спадщини українського
народу;
розвивати в учнів навички роботи з інформаційно-комунікаційними
технологіями, вміння аналізувати документи, робити висновки.

3. 1.Лівобережна Гетьманщина наприкінці 17 ст.
Обрання гетьманом І.С.Мазепи.
2.Особа І.С.Мазепи в історичній науці.
3.Внутрішня політика українського гетьмана.
4.Зовнішня політика гетьмана Мазепи.

4. “Я…НІЧОГО НЕ ШУКАЮ, ОКРІМ
БЛАГОДЕНСТВА ТОМУ НАРОДОВІ, ЯКИЙ
УШАНУВАВ МЕНЕ ГЕТЬМАНСЬКОЮ
ГІДНІСТЮ І З НЕЮ ДОВІРИВ МЕНІ ДОЛЮ
СВОЮ. ПРОКЛЯТИЙ БУВ БИ Я І ЗОВСІМ
БЕЗСОВІСНИЙ, ЯКБИ…ЗРАДИВ ЙОГО ЗА
СВОЇ ІНТЕРЕСИ.”
В ЧОМУ ВБАЧАВ І.С. МАЗЕПА НАЙБІЛЬШЕ БЛАГОДЕНСТВО
ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ?

5. УКЛАДЕНІ ІВАНОМ САМОЙЛОВИЧЕМ
1.Заборона гетьману судити й звільняти генеральну
старшину.
2.Заборона гетьману листуватися з правителями
інших держав.
3.Гетьманські представники не мали права бути
присутні на з’їздах послів, де обговорювалися
українські справи.
4.Заборона гетьману карати будь-кого без суду і згоди
старшини.
5.Заборона посилати гетьманських представників на
переговори царських послів з польськими або
кримськими послами.

6. КОНОТОПСЬКІ СТАТТІ КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ
1.Заборона гетьману судити й звільняти генеральну
старшину.
1.Гетьман не мав права без царського указу
позбавляти старшину керівних посад; козацька
старшина без дозволу царя не могла скидати
гетьмана.
2.Заборона гетьману листуватися з правителями
інших держав
2. Гетьманському урядові заборонялось
підтримувати дипломатичні стосунки з іноземними
державами. Листи і документи, отримані гетьманом
із сусідніх держав, наказувалося, не відкриваючи,
надсилати до Москви.
3.Гетьманські представники не мали права бути
присутні на з’їздах послів, де обговорювалися
українські справи.
2. Обмежувалось право гетьмана розпоряджатись
військовими землями.
4.Заборона гетьману карати будь-кого без суду і згоди
старшини
4. В Батурині – гетьманській столиці повинен був
розміщуватись полк московських стрільців.
5.Заборона посилати гетьманських представників на
переговори царських послів з польськими або
кримськими послами.
5. Гетьман мав сприяти тому , аби “Малоросію не
називали землею Гетьманською, а лише визнавали
землею, що знаходиться під царською владою” та
заохочувати шлюби між українцями та росіянами.
6.Українським купцям заборонялося торгувати в
Московській державі та торгувати з Кримом.

9. Герб Івана Мазепи на фасаді
Церкви Всіх Святих в Лаврі
(малий герб)
Великий герб І.С. Мазепи

10. Релігійні споруди, що були збудовані, відремонтовані за особисті
кошти І.С.Мазепи та при його активній допомозі.
Вознесенська
церква в Переяславі.
Церква всіх Святих над Економічною
брамою Києво-Печерської лаври
Музей гетьманства в
Києві

11. Києво – Печерська Лавра

12. Релігійні споруди, що були збудовані, відремонтовані за особисті
кошти І.С.Мазепи та при його активній допомозі.
Богоявленський
соборБратського
монастиря в Києві.
Михайлівський
Золотоверхий собор в
Києві.
Церква Св.Покрови Богородиці
в с. Дігтярівці Новгород-
Сіверського району
Чернігівської областІ

13. Троїцький собор в Чернігові збудований на кошти І.С.Мазепи

14. 1.Україна стає незалежною державою з титулом князівства
та довічною владою гетьмана –князя.
2.Всі загарбані Московією землі мають бути повернуті
Україні.
3.Шведський король має захищати Україну, коли про це
попросить гетьман або “стани”.
4.Шведський король не має права претендувати на титул
князя чи командувача збройними силами України.
5.Для стратегічних потреб шведське військо може займати 5
українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

15. Вигляд Батуринської
фортеці
Палац Мазепи
в Батурині

16. О.Меньшиков
Французький посол при російському дворі
повідомляв своєму міністерству іноземних
справ:”Московський генерал Меншиков
приніс на Україну всі страхіття помсти та війни.
Всіх приятелів Мазепи безчесно катовано;
Україна залита кров’ю, зруйнована грабунками
і виявляє скрізь страшну картину варварства
переможців.”
Англійський посол при російському дворі
Чарльз Вітворт доповідав своєму керівництву:
“В Батурині зарізано жорстоко 6 тис. чоловік
без огляду на вік і стать”.

17. Будинок
Генерального суду
Лівобережної
України кін. 17 ст.
Гончарівка. Пам’ятна плита
на честь гетьмана Івана
Мазепи 1991 рік
Пам”ятник жертвам
Батуринсько ї трагедії
2004 рік. Цитадель

18. Зали музею “Будинок Генерального судді Василя
Кочубея”

19. Шведський король Карл ХІІ
Російський цар Петро І
Гетьман Лівобережної
України І.С.Мазепа

20. Шведські війська
Преображенський полк
Козаки Мазепи
Полтавська битва

22. М, Бернігерот. Портрет Яна Мазепи
Д.Галяховський.
Портрет Мазепи.
Гравюра.

23. Невідомий художник.
Портрет Івана Мазепи в латах з
Андріївською стрічкою
(кінець17ст.)
Дніпропетровський художній
музей
Невідомий художник. Портрет
Івана мазепи (кін. 19 ст. )

24. Я.П.Норблін. Портрет єврея-
орендаря з маєтку Чарторий
ських, прозваного “Мазепа”.
Портрет Великого гетьмана
Литовського Казимира Павла
Яна Сапеги. Бл. 1700 р.
Грипсгольм (Швеція).
Невідомий портрет,
який приписують
І.С.Мазепі.

25. На даний час ці зображення не
ідентифіковані як портрети
І.С.Мазепи

26. Цей портрет Мотрі Кочубей зберігався в родині Івана Кочубея,
який в 1918 році, покидаючи батьківщину, продав будинок
Літаренку. Останнього попросив зберегти портрети Любові
Федорівни Кочубей та її дочки Мотрі. Літаренка у 30-х роках
розкуркулили, а хату відібрали. Згодом в цю хату поселилась сім’я
Максименків, які на горищі випадково і знайшли полотна,
загорнуті в мішковину. Напис латиною під портретом Мотрі
обрізали ,бо картина не вміщувалась в рамку і повісили портрет в
оселі. Краєзнавець Олександр Кодаков, побачивши в 1967 році це
зображення, скликав до Батурина істориків та мистецтвознавців.
Проведена експертиза показала, що це була олійна копія 19 ст.
(Сергій Павленко. “Голос України” 21 травня 1994 р. №94)
Василь Кочубей

28. І.С.Мазепа продовжив і зміцнив
започатковану Б.Хмельницьким ідею
української козацької державності, а
відтак підніс прапор боротьби з
незалежність Гетьманщини.
Вчинок І.С.Мазепи надихав нові
покоління борців за національне
визволення українського народу. Із
«мазепинством» російський царизм
боровся упродовж двох століть після
смерті гетьмана.
Сподівався досягти визволення України
насамперед через таємні переговори й
угоди з європейськими монархами.
Розраховував підняти народ на боротьбу,
спираючись на власний авторитет і
найближчих соратників.
На політичні дії і рішення І.С.Мазепи
наклали відбиток як зовнішні так і
внутрішні чинники. Йому не вдалося
українське суспільство, а жорстка
протидія зовнішніх сил остаточно
зруйнувала плани гетьмана.
Підтримка І.С.Мазепою козацької
старшини сприяла перетворенню її на
політичну еліту, що протягом наступних
десятиліть чинила опір послідовній
політиці царизму щодо обмеження
суверенітету Гетьманщини.
Культурно-просвітницька діяльність
гетьмана сприяла формуванню
інтелектуальної еліти Гетьманщини.

33. Шабля І.С.Мазепи. Ермітаж Росія

34. Історико - краєзнавча експедиція до місць,
пов’язаних з життям та діяльністю І.С.Мазепи

35. Зали музею Полтавської битви

36. Церква в м. Полтаві

37. Арка Дружби трьох народів – українського,
російського та шведського, яких історія звела в
протиборстві під час Полтавської битви 1709 року

38. Пам’ятник І.С.Мазепі,
який планується
поставити в м. Полтаві.
Архітектор: Віктор Шевченко
Скульптори: Микола Білик
Назар Білик