ОСОБЛИВОСТІОСОБЛИВОСТІ
БУДОВИ КЛІТИНБУДОВИ КЛІТИН
ЕУКАРІОТІВЕУКАРІОТІВ
Тема 6
1
ЕУКАРІОТИЕУКАРІОТИ ––
ОРГАНІЗМИ, КЛІТИНИ ЯКИХ
МАЮТЬ ЯДРО, ОТОЧЕНЕ
МЕМБРАННОЮ ОБОЛОНКОЮ.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
3
Форми клітин еукаріотів – різноманітні
 Розміри, у середньому, 5...100 мкм;
(рідше – 1...10 мм і дуже рідко – до 10...20
см).
 Кількість клітин у багатоклітинних
організмів неоднакова (102
...104
- у
примітивних безхребетних, 1015
...1017
– у
високоорганізованих хребетних,
у крові людини – 1012
...2012
еритроцитів.
Середня маса клітини становить
10-8
...10-9
г.
БУДОВА ЕУКАРІОТИЧНОЇ
КЛІТИНИ
КЛІТИННА СТІНКА
ДРІЖДЖІВ:
5
 манани та глюкани (полімери манози та
глюкози) (50...90 % маси клітинної стінки);
 білки, багаті незамінними амінокислотами (за
винятком лізину) (7...10 %);
 ліпіди (1...10 %);
 xітин (0,5...3 %), (у рубцях);
 мінеральні речовини (3...9 %).
Товщина дорівнює 70...350 нм (середня –
130...260 нм).
ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА
МЕМБРАНА (ЦПМ)
6
 Характерна рідинно-мозаїчна будова, як і для інших
біологічних мембран
ЦИТОПЛАЗМА:
У цитоплазмі розрізняють:
• Основну речовину (матрикс, гіалоплазму, цитозоль),
• Включення
• Органели
 У молодому віці цитоплазма – гомогенна,
 у старому – гетерогенна (стає щільнішою та
зернистою).
 для молодих дріжджів характерне явище
циклозу – рух цитоплазми по колу
У цитоплазмі зосереджені мікротрубочки
та мікронеми (ультрамікроскопічні нитки),
які утворюють скелет клітини
(цитоскелет).
ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА
СІТКА (РЕТІКУЛУМ)
(ЕР)
являє собою систему порожнин, канальців
та трубочок, що сполучаються між собою,
пов’язані з ЦПМ і ядерною стінкою
(нуклеолемою) та оточені мембраною.
Функції:
 є системою синтезу та транспорту
органічних речовин у цитоплазмі клітини;
 просторово розділяє ферментні системи для
їх послідовного вступу у біохімічні реакції.
ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА
(РЕТІКУЛУМ) (ЕР)
 Буває гладенький та гранулярний
(шорсткий)
Функції гладенького ЕР пов’язані з метаболізмом
ліпідів та деяких внутрішньоклітинних
полісахаридів.
На гранулярному ЕР здійснюється синтез білка
КОМПЛЕКС (АПАРАТ) ГОЛЬДЖІ
(ДІКТИОСОМИ)
 складається із стопи розташованих одна
паралельно одній сплющених цистерн
 головна функція – упаковка, хімічна
модифікація, транспортування клітиною та
екскреція назовні синтезованих речовин, іноді –
синтез певних речовин.
Бере участь у оновленні і рості ЦПМ, .
є місцем утворення лізосом
МІТОХОНДРІЇ
 від грец. μίτος — нитка і χόνδρος
— зернятко, крихта – поліморфні
(овальні, паличкоподібні,
гранулярні, нитчасті або гіллясті)
мембранні структури.
МІТОХОНДРІЇ
Оточені подвійною мембраною:
 зовнішня - гладенька, легкопроникна для багатьох
речовин,
 внутрішня - значно менш проникна, утворює
численні складки – кристи
РИБОСОМИ
 Рибосома – немембранна
органела, що являє собою
сферичну частку
діаметром 15...35 нм і
складається із двох
нерівних субодиниць –
великої і малої.
 Функції – участь у
біосинтезі білка
ЯДРО
 У дріжджів має розмір 100...200 нм і
здебільшого округлу форму
 Нуклеолема – ядерна оболонка (подвійна
мембрана)
 Перинуклеарний простір - вузький простір
між зовнішньою та внутрішньою ядерними
мембранами
 Каріоплазма (ядерний сік) – внутрішнє
напіврідке середовище ядра.
ЯДРО
Функції ядра:
 генетична - участь у зберіганні й передачі
спадкової інформації
 метаболітична – збереження та передача
інформації про синтез всіх білків, в тому числі і
ферментів за безпосередньою участю яких
відбувається метаболізм клітини
 контрольна - ядро - центр управління
клітини, контролює процеси розмноження,
росту і розвитку клітини.
Хімічний склад ядра:
ДНК - 60 % від маси сухих речовин;
білки – 35 %,
Інші речовини (і-РНК, т-РНК полісахариди,
ліпіди та мінеральні речовини) - 5 %.
ВАКУОЛІ
 порожнини із клітинним соком, відокремлені від
цитоплазми ліпопротеїдною мембраною –
тонопластом.
Вакуолі бувають подвійного походження:
 від ендоплазматичного ретикулуму (служать
місцем депонування білків, гідролітичних
ферментів, ліпідів і запасних речовин клітини )
 від апарату Гольджі (є структурою, що ізолює
продукти розпаду й акумулює чужорідні токсичні
речовини, тобто містять непотрібні продукти
діяльності клітини).
ЛІЗОСОМИ
 дрібні сферичні або овальні органели
клітини діаметром 1 мкм, оточені
ліпопротеїдною мембраною, у яку вбудовані
білки – переносники продуктів метаболізму.
ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ
РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ
 Глікоген – полісахарид із сильно
розгалуженою структурою; накопичується
тільки у зрілому віці; є запасним (резервним)
вуглеводом; забарвлюється розчином Люголя
у червоно-бурий колір.
 Трегалоза - запасний вуглевод, що зумовлює
стійкість дріжджів в умовах зберігання,
синтезується клітиною, в основному, за
аеробного росту
ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ
ДРІЖДЖІВ
 Волютин (метахроматин) – виконує роль
фосфатного бюро – складається в
основному з поліфосфатів із довгим
ланцюгом.
ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ
РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ
 Ліпіди – з’являються в дріжджовій
клітині, в основному, в старому віці.
Представлені лецитином і стеринами
(стеролами, стероїдами).
Морфологічні ознаки та
практичне значення
дріжджів
Дріжджі – одноклітинні
еукаріоти, не здатні до
фотосинтезу (гетеротрофи),
аероби, але в анаеробних
умовах здатні отримувати
енергію за рахунок
спиртового бродіння.
МОРФОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ
 Форма клітин:
округла та еліпсоподібна (Saccharomyces );
паличкоподібна (Schizosaccharomyces );
неправильної форми
 лимоноподібні (Saccharomycodes),
 грушеподібні (Schizoblastosporion),
 трикутні (Trigonopsis)
 місяцеподібні (Selenotila),
 стрілоподібні (Brettаnomyces) тощо
Є дріжджі, що змінюють форму клітин та утворюють псевдоміцелій під
впливом зовнішніх факторів (Candida,Trichosporon).
ФОРМИ ДРІЖДЖОВИХ КЛІТИН
РОЗМІР КЛІТИН
 діаметр 1...2 до 10 мкм (у середньому – 5...6 мкм);
 довжина 1...2 до 20 мкм (у середньому – 7...8 мкм).
ЕКОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ
 поверхня, соки та нектари плодів,
 квіти,
 ґрунт,
 поверхня тіла та слизових оболонок
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ДРІЖДЖІВ
 Харчова промисловість (виноробство,
хлібопечення, спиртова промисловість
тощо).
 Біотехнологічна промисловість (одержання
білка, ліпідів, вітамінів, гормонів тощо).
 Медицина (лікувальний засіб проти анемії,
фурункульозів, карбункульозів, підсилення
дії прищеплювального матеріалу, лікування
катаракти, трофічних виразок тощо).
 Дріжджові клітини – зручний об’єкт
досліджень у генетиці, цитології, біохімії.
РОЗМНОЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ
 Вегетативне розмноження
(не утворюються спеціальні органи розмноження ):
 брунькування,
 поділ,
 поділ брунькуванням
(спеціальні органи розмноження утворюються, але
злиття клітин не відбувається):
 утворення балістоспор (Sporobolomyces);
 утворення артроспор
(Trichosporon, Collybia);
 утворення товстостінних хламідоспор;
 утворення бластоспор (Candida).
БЕЗСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ
СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ (утворюються спеціальні клітини (гамети), які
мають гаплоїдний набір хромосом)
 Етапи:
плазмогамія – злиття цитоплазм двох клітин
каріогамія – злиття двох ядер (клітина
перетворюється на зиготу і має диплоїдне ядро)
перетворення на сумку (аск) зі щільною оболонкою
мейоз – редукційний поділ ядра (утворюються ядра
з гаплоїдним набором хромосом),
утворення аскоспор,
прорастання вегетативних клітин
ЦИКЛИ РОЗМНОЖЕННЯ
ДИПЛОЇДНИХ (А)ТА ГАПЛОЇДНИХ
(Б) ДРІЖДЖІВ
ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ВИДІВ
ДРІЖДЖІВ
 Saccharomyces cerevisiae - довжина клітин: –
2,5...10 мкм, діаметр – 2,5...6,8 мкм;
вегетативно розмножуються брунькуванням
 Широко використовуються у промисловості.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДРІЖДЖІВ –
САХАРОМІЦЕТІВ

6 1

  • 1.
  • 2.
    ЕУКАРІОТИЕУКАРІОТИ –– ОРГАНІЗМИ, КЛІТИНИЯКИХ МАЮТЬ ЯДРО, ОТОЧЕНЕ МЕМБРАННОЮ ОБОЛОНКОЮ.
  • 3.
    МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ 3 Форми клітинеукаріотів – різноманітні  Розміри, у середньому, 5...100 мкм; (рідше – 1...10 мм і дуже рідко – до 10...20 см).  Кількість клітин у багатоклітинних організмів неоднакова (102 ...104 - у примітивних безхребетних, 1015 ...1017 – у високоорганізованих хребетних, у крові людини – 1012 ...2012 еритроцитів. Середня маса клітини становить 10-8 ...10-9 г.
  • 4.
  • 5.
    КЛІТИННА СТІНКА ДРІЖДЖІВ: 5  мананита глюкани (полімери манози та глюкози) (50...90 % маси клітинної стінки);  білки, багаті незамінними амінокислотами (за винятком лізину) (7...10 %);  ліпіди (1...10 %);  xітин (0,5...3 %), (у рубцях);  мінеральні речовини (3...9 %). Товщина дорівнює 70...350 нм (середня – 130...260 нм).
  • 6.
    ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА (ЦПМ) 6  Характернарідинно-мозаїчна будова, як і для інших біологічних мембран
  • 7.
    ЦИТОПЛАЗМА: У цитоплазмі розрізняють: •Основну речовину (матрикс, гіалоплазму, цитозоль), • Включення • Органели  У молодому віці цитоплазма – гомогенна,  у старому – гетерогенна (стає щільнішою та зернистою).  для молодих дріжджів характерне явище циклозу – рух цитоплазми по колу У цитоплазмі зосереджені мікротрубочки та мікронеми (ультрамікроскопічні нитки), які утворюють скелет клітини (цитоскелет).
  • 8.
    ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА (РЕТІКУЛУМ) (ЕР) являє собоюсистему порожнин, канальців та трубочок, що сполучаються між собою, пов’язані з ЦПМ і ядерною стінкою (нуклеолемою) та оточені мембраною. Функції:  є системою синтезу та транспорту органічних речовин у цитоплазмі клітини;  просторово розділяє ферментні системи для їх послідовного вступу у біохімічні реакції.
  • 9.
    ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА (РЕТІКУЛУМ) (ЕР) Буває гладенький та гранулярний (шорсткий) Функції гладенького ЕР пов’язані з метаболізмом ліпідів та деяких внутрішньоклітинних полісахаридів. На гранулярному ЕР здійснюється синтез білка
  • 10.
    КОМПЛЕКС (АПАРАТ) ГОЛЬДЖІ (ДІКТИОСОМИ) складається із стопи розташованих одна паралельно одній сплющених цистерн  головна функція – упаковка, хімічна модифікація, транспортування клітиною та екскреція назовні синтезованих речовин, іноді – синтез певних речовин. Бере участь у оновленні і рості ЦПМ, . є місцем утворення лізосом
  • 11.
    МІТОХОНДРІЇ  від грец.μίτος — нитка і χόνδρος — зернятко, крихта – поліморфні (овальні, паличкоподібні, гранулярні, нитчасті або гіллясті) мембранні структури.
  • 12.
    МІТОХОНДРІЇ Оточені подвійною мембраною: зовнішня - гладенька, легкопроникна для багатьох речовин,  внутрішня - значно менш проникна, утворює численні складки – кристи
  • 13.
    РИБОСОМИ  Рибосома –немембранна органела, що являє собою сферичну частку діаметром 15...35 нм і складається із двох нерівних субодиниць – великої і малої.  Функції – участь у біосинтезі білка
  • 14.
    ЯДРО  У дріжджівмає розмір 100...200 нм і здебільшого округлу форму  Нуклеолема – ядерна оболонка (подвійна мембрана)  Перинуклеарний простір - вузький простір між зовнішньою та внутрішньою ядерними мембранами  Каріоплазма (ядерний сік) – внутрішнє напіврідке середовище ядра.
  • 15.
    ЯДРО Функції ядра:  генетична- участь у зберіганні й передачі спадкової інформації  метаболітична – збереження та передача інформації про синтез всіх білків, в тому числі і ферментів за безпосередньою участю яких відбувається метаболізм клітини  контрольна - ядро - центр управління клітини, контролює процеси розмноження, росту і розвитку клітини. Хімічний склад ядра: ДНК - 60 % від маси сухих речовин; білки – 35 %, Інші речовини (і-РНК, т-РНК полісахариди, ліпіди та мінеральні речовини) - 5 %.
  • 16.
    ВАКУОЛІ  порожнини ізклітинним соком, відокремлені від цитоплазми ліпопротеїдною мембраною – тонопластом. Вакуолі бувають подвійного походження:  від ендоплазматичного ретикулуму (служать місцем депонування білків, гідролітичних ферментів, ліпідів і запасних речовин клітини )  від апарату Гольджі (є структурою, що ізолює продукти розпаду й акумулює чужорідні токсичні речовини, тобто містять непотрібні продукти діяльності клітини).
  • 17.
    ЛІЗОСОМИ  дрібні сферичніабо овальні органели клітини діаметром 1 мкм, оточені ліпопротеїдною мембраною, у яку вбудовані білки – переносники продуктів метаболізму.
  • 18.
    ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ Глікоген – полісахарид із сильно розгалуженою структурою; накопичується тільки у зрілому віці; є запасним (резервним) вуглеводом; забарвлюється розчином Люголя у червоно-бурий колір.  Трегалоза - запасний вуглевод, що зумовлює стійкість дріжджів в умовах зберігання, синтезується клітиною, в основному, за аеробного росту
  • 19.
    ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ Волютин (метахроматин) – виконує роль фосфатного бюро – складається в основному з поліфосфатів із довгим ланцюгом.
  • 20.
    ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ Ліпіди – з’являються в дріжджовій клітині, в основному, в старому віці. Представлені лецитином і стеринами (стеролами, стероїдами).
  • 21.
  • 22.
    Дріжджі – одноклітинні еукаріоти,не здатні до фотосинтезу (гетеротрофи), аероби, але в анаеробних умовах здатні отримувати енергію за рахунок спиртового бродіння.
  • 23.
    МОРФОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ  Формаклітин: округла та еліпсоподібна (Saccharomyces ); паличкоподібна (Schizosaccharomyces ); неправильної форми  лимоноподібні (Saccharomycodes),  грушеподібні (Schizoblastosporion),  трикутні (Trigonopsis)  місяцеподібні (Selenotila),  стрілоподібні (Brettаnomyces) тощо Є дріжджі, що змінюють форму клітин та утворюють псевдоміцелій під впливом зовнішніх факторів (Candida,Trichosporon).
  • 24.
  • 25.
    РОЗМІР КЛІТИН  діаметр1...2 до 10 мкм (у середньому – 5...6 мкм);  довжина 1...2 до 20 мкм (у середньому – 7...8 мкм).
  • 26.
    ЕКОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ  поверхня,соки та нектари плодів,  квіти,  ґрунт,  поверхня тіла та слизових оболонок
  • 27.
    ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДЖІВ  Харчовапромисловість (виноробство, хлібопечення, спиртова промисловість тощо).  Біотехнологічна промисловість (одержання білка, ліпідів, вітамінів, гормонів тощо).  Медицина (лікувальний засіб проти анемії, фурункульозів, карбункульозів, підсилення дії прищеплювального матеріалу, лікування катаракти, трофічних виразок тощо).  Дріжджові клітини – зручний об’єкт досліджень у генетиці, цитології, біохімії.
  • 28.
    РОЗМНОЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ  Вегетативнерозмноження (не утворюються спеціальні органи розмноження ):  брунькування,  поділ,  поділ брунькуванням
  • 29.
    (спеціальні органи розмноженняутворюються, але злиття клітин не відбувається):  утворення балістоспор (Sporobolomyces);  утворення артроспор (Trichosporon, Collybia);  утворення товстостінних хламідоспор;  утворення бластоспор (Candida). БЕЗСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ
  • 30.
    СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ (утворюютьсяспеціальні клітини (гамети), які мають гаплоїдний набір хромосом)  Етапи: плазмогамія – злиття цитоплазм двох клітин каріогамія – злиття двох ядер (клітина перетворюється на зиготу і має диплоїдне ядро) перетворення на сумку (аск) зі щільною оболонкою мейоз – редукційний поділ ядра (утворюються ядра з гаплоїдним набором хромосом), утворення аскоспор, прорастання вегетативних клітин
  • 31.
    ЦИКЛИ РОЗМНОЖЕННЯ ДИПЛОЇДНИХ (А)ТАГАПЛОЇДНИХ (Б) ДРІЖДЖІВ
  • 32.
    ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ВИДІВ ДРІЖДЖІВ Saccharomyces cerevisiae - довжина клітин: – 2,5...10 мкм, діаметр – 2,5...6,8 мкм; вегетативно розмножуються брунькуванням  Широко використовуються у промисловості.
  • 33.