Лекційний матеріал за темою "Особливості будови еукаріотичних клітин". Частина 1. "Дріжджі"

1. ОСОБЛИВОСТІОСОБЛИВОСТІ
БУДОВИ КЛІТИНБУДОВИ КЛІТИН
ЕУКАРІОТІВЕУКАРІОТІВ
Тема 6
1

2. ЕУКАРІОТИЕУКАРІОТИ ––
ОРГАНІЗМИ, КЛІТИНИ ЯКИХ
МАЮТЬ ЯДРО, ОТОЧЕНЕ
МЕМБРАННОЮ ОБОЛОНКОЮ.

3. МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
3
Форми клітин еукаріотів – різноманітні
 Розміри, у середньому, 5...100 мкм;
(рідше – 1...10 мм і дуже рідко – до 10...20
см).
 Кількість клітин у багатоклітинних
організмів неоднакова (102
...104
- у
примітивних безхребетних, 1015
...1017
– у
високоорганізованих хребетних,
у крові людини – 1012
...2012
еритроцитів.
Середня маса клітини становить
10-8
...10-9
г.

4. БУДОВА ЕУКАРІОТИЧНОЇ
КЛІТИНИ

5. КЛІТИННА СТІНКА
ДРІЖДЖІВ:
5
 манани та глюкани (полімери манози та
глюкози) (50...90 % маси клітинної стінки);
 білки, багаті незамінними амінокислотами (за
винятком лізину) (7...10 %);
 ліпіди (1...10 %);
 xітин (0,5...3 %), (у рубцях);
 мінеральні речовини (3...9 %).
Товщина дорівнює 70...350 нм (середня –
130...260 нм).

6. ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА
МЕМБРАНА (ЦПМ)
6
 Характерна рідинно-мозаїчна будова, як і для інших
біологічних мембран

7. ЦИТОПЛАЗМА:
У цитоплазмі розрізняють:
• Основну речовину (матрикс, гіалоплазму, цитозоль),
• Включення
• Органели
 У молодому віці цитоплазма – гомогенна,
 у старому – гетерогенна (стає щільнішою та
зернистою).
 для молодих дріжджів характерне явище
циклозу – рух цитоплазми по колу
У цитоплазмі зосереджені мікротрубочки
та мікронеми (ультрамікроскопічні нитки),
які утворюють скелет клітини
(цитоскелет).

8. ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА
СІТКА (РЕТІКУЛУМ)
(ЕР)
являє собою систему порожнин, канальців
та трубочок, що сполучаються між собою,
пов’язані з ЦПМ і ядерною стінкою
(нуклеолемою) та оточені мембраною.
Функції:
 є системою синтезу та транспорту
органічних речовин у цитоплазмі клітини;
 просторово розділяє ферментні системи для
їх послідовного вступу у біохімічні реакції.

9. ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА
(РЕТІКУЛУМ) (ЕР)
 Буває гладенький та гранулярний
(шорсткий)
Функції гладенького ЕР пов’язані з метаболізмом
ліпідів та деяких внутрішньоклітинних
полісахаридів.
На гранулярному ЕР здійснюється синтез білка

10. КОМПЛЕКС (АПАРАТ) ГОЛЬДЖІ
(ДІКТИОСОМИ)
 складається із стопи розташованих одна
паралельно одній сплющених цистерн
 головна функція – упаковка, хімічна
модифікація, транспортування клітиною та
екскреція назовні синтезованих речовин, іноді –
синтез певних речовин.
Бере участь у оновленні і рості ЦПМ, .
є місцем утворення лізосом

11. МІТОХОНДРІЇ
 від грец. μίτος — нитка і χόνδρος
— зернятко, крихта – поліморфні
(овальні, паличкоподібні,
гранулярні, нитчасті або гіллясті)
мембранні структури.

12. МІТОХОНДРІЇ
Оточені подвійною мембраною:
 зовнішня - гладенька, легкопроникна для багатьох
речовин,
 внутрішня - значно менш проникна, утворює
численні складки – кристи

13. РИБОСОМИ
 Рибосома – немембранна
органела, що являє собою
сферичну частку
діаметром 15...35 нм і
складається із двох
нерівних субодиниць –
великої і малої.
 Функції – участь у
біосинтезі білка

14. ЯДРО
 У дріжджів має розмір 100...200 нм і
здебільшого округлу форму
 Нуклеолема – ядерна оболонка (подвійна
мембрана)
 Перинуклеарний простір - вузький простір
між зовнішньою та внутрішньою ядерними
мембранами
 Каріоплазма (ядерний сік) – внутрішнє
напіврідке середовище ядра.

15. ЯДРО
Функції ядра:
 генетична - участь у зберіганні й передачі
спадкової інформації
 метаболітична – збереження та передача
інформації про синтез всіх білків, в тому числі і
ферментів за безпосередньою участю яких
відбувається метаболізм клітини
 контрольна - ядро - центр управління
клітини, контролює процеси розмноження,
росту і розвитку клітини.
Хімічний склад ядра:
ДНК - 60 % від маси сухих речовин;
білки – 35 %,
Інші речовини (і-РНК, т-РНК полісахариди,
ліпіди та мінеральні речовини) - 5 %.

16. ВАКУОЛІ
 порожнини із клітинним соком, відокремлені від
цитоплазми ліпопротеїдною мембраною –
тонопластом.
Вакуолі бувають подвійного походження:
 від ендоплазматичного ретикулуму (служать
місцем депонування білків, гідролітичних
ферментів, ліпідів і запасних речовин клітини )
 від апарату Гольджі (є структурою, що ізолює
продукти розпаду й акумулює чужорідні токсичні
речовини, тобто містять непотрібні продукти
діяльності клітини).

17. ЛІЗОСОМИ
 дрібні сферичні або овальні органели
клітини діаметром 1 мкм, оточені
ліпопротеїдною мембраною, у яку вбудовані
білки – переносники продуктів метаболізму.

18. ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ
РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ
 Глікоген – полісахарид із сильно
розгалуженою структурою; накопичується
тільки у зрілому віці; є запасним (резервним)
вуглеводом; забарвлюється розчином Люголя
у червоно-бурий колір.
 Трегалоза - запасний вуглевод, що зумовлює
стійкість дріжджів в умовах зберігання,
синтезується клітиною, в основному, за
аеробного росту

19. ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ
ДРІЖДЖІВ
 Волютин (метахроматин) – виконує роль
фосфатного бюро – складається в
основному з поліфосфатів із довгим
ланцюгом.

20. ЗАПАСНІ ПОЖИВНІ
РЕЧОВИНИ ДРІЖДЖІВ
 Ліпіди – з’являються в дріжджовій
клітині, в основному, в старому віці.
Представлені лецитином і стеринами
(стеролами, стероїдами).

21. Морфологічні ознаки та
практичне значення
дріжджів

22. Дріжджі – одноклітинні
еукаріоти, не здатні до
фотосинтезу (гетеротрофи),
аероби, але в анаеробних
умовах здатні отримувати
енергію за рахунок
спиртового бродіння.

23. МОРФОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ
 Форма клітин:
округла та еліпсоподібна (Saccharomyces );
паличкоподібна (Schizosaccharomyces );
неправильної форми
 лимоноподібні (Saccharomycodes),
 грушеподібні (Schizoblastosporion),
 трикутні (Trigonopsis)
 місяцеподібні (Selenotila),
 стрілоподібні (Brettаnomyces) тощо
Є дріжджі, що змінюють форму клітин та утворюють псевдоміцелій під
впливом зовнішніх факторів (Candida,Trichosporon).

24. ФОРМИ ДРІЖДЖОВИХ КЛІТИН

25. РОЗМІР КЛІТИН
 діаметр 1...2 до 10 мкм (у середньому – 5...6 мкм);
 довжина 1...2 до 20 мкм (у середньому – 7...8 мкм).

26. ЕКОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ
 поверхня, соки та нектари плодів,
 квіти,
 ґрунт,
 поверхня тіла та слизових оболонок

27. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ДРІЖДЖІВ
 Харчова промисловість (виноробство,
хлібопечення, спиртова промисловість
тощо).
 Біотехнологічна промисловість (одержання
білка, ліпідів, вітамінів, гормонів тощо).
 Медицина (лікувальний засіб проти анемії,
фурункульозів, карбункульозів, підсилення
дії прищеплювального матеріалу, лікування
катаракти, трофічних виразок тощо).
 Дріжджові клітини – зручний об’єкт
досліджень у генетиці, цитології, біохімії.

28. РОЗМНОЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ
 Вегетативне розмноження
(не утворюються спеціальні органи розмноження ):
 брунькування,
 поділ,
 поділ брунькуванням

29. (спеціальні органи розмноження утворюються, але
злиття клітин не відбувається):
 утворення балістоспор (Sporobolomyces);
 утворення артроспор
(Trichosporon, Collybia);
 утворення товстостінних хламідоспор;
 утворення бластоспор (Candida).
БЕЗСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ

30. СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ (утворюються спеціальні клітини (гамети), які
мають гаплоїдний набір хромосом)
 Етапи:
плазмогамія – злиття цитоплазм двох клітин
каріогамія – злиття двох ядер (клітина
перетворюється на зиготу і має диплоїдне ядро)
перетворення на сумку (аск) зі щільною оболонкою
мейоз – редукційний поділ ядра (утворюються ядра
з гаплоїдним набором хромосом),
утворення аскоспор,
прорастання вегетативних клітин

31. ЦИКЛИ РОЗМНОЖЕННЯ
ДИПЛОЇДНИХ (А)ТА ГАПЛОЇДНИХ
(Б) ДРІЖДЖІВ

32. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ВИДІВ
ДРІЖДЖІВ
 Saccharomyces cerevisiae - довжина клітин: –
2,5...10 мкм, діаметр – 2,5...6,8 мкм;
вегетативно розмножуються брунькуванням
 Широко використовуються у промисловості.

33. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДРІЖДЖІВ –
САХАРОМІЦЕТІВ