ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА

1. Біологія 8 клас
Урок №1

2. МЕТА УРОКУ
 познайомитися з поняттям «біологічна система»,
ознайомитися зі структурною організацією
клітини, її органелами й функціями, які вони
виконують.
 формувати системне мислення; виховувати
бережливе ставлення до свого організму.

3. Подумай
Клітини багатоклітинного організму
не можуть існувати поза цим
організмом, вони гинуть. Як ви
вважаєте, чому?

4. ЩО НАЗИВАЮТЬ СИСТЕМОЮ?
 Система (від грец. systema- ціле, складене із
частин, поєднання) —це безліч елементів,
взаємозалежних і пов'язаних між собою, що
утворюють цілісність, єдність.
 Навколишній світ складається із систем. Існують
неживі, або абіотичні, системи. А з появою
людини з'явилися соціальні системи, наприклад
етноси, нації, держави.

5. Живі організми - це цілісні
біологічні системи
 Кожна біологічна система здатна й до
саморегуляції, тобто до регулювання власних
життєвих функцій та підтримання сталості свого
внутрішнього середовища. Завдяки цьому живі
організми мають змогу пристосовуватись до змін у
навколишньому середовищі та відповідати на них
зміною інтенсивності власних процесів
життєдіяльності.

6. БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ.
 До біологічних систем належать біологічні
об'єкти різного рівня складності :клітини,
тканини, органи, системи органів, організми,
популяції, біоценози й екосистеми, аж до
біосфери в цілому, які, як правило, мають
кілька рівнів структурно-функціональної
організації.

7. Жива матерія може перебувати на різних рівнях
організації, що поступово сформувалися в
процесі її еволюції.
Розрізняють такі рівні
організації живої матерії:
- молекулярний;
- клітинний;
- тканинний;
- органний або системний;
- організмовий;
- популяційно-видовий;
- біогеоценотичний;
- біосферний.

8. Рівень функціонування біологічних
макромолекул - біополімерів: нуклеїнових
кислот, білків, полісахаридів, ліпідів,
стероїдів. З цього рівня починаються
найважливіші процеси життєдіяльності:
обмін речовин, перетворення
енергії, передача спадкової
інформації. Цей рівень
вивчають: біохімія,
молекулярна генетика,
молекулярна біологія,
біофізика.

9. Характеризується тим, що в кожній клітині як
одноклітинних, так і багатоклітинних організмів
відбуваються обмін речовин і перетворення
енергії, зберігається та реалізується вся
спадкова інформація. Клітини
здатні до розмноження і передачі
спадкової інформації дочірнім
клітинам. Цей рівень вивчають
цитологія, цитохімія, цитогенетика,
мікробіологія.

10. Клітинний рівень - це рівень клітин бактерій,
ціанобактерій, одноклітинних та багатоклітинних
організмів. Клітина - це структурна та
функціональна одиниця живого. Вона є
елементарною одиницею будови, життєдіяльності
і розвитку живої матерії.

11. Тканинний рівень організації - це рівень, на
якому вивчається будова і функціонування
тканин. Досліджується цей рівень гістологією і
гістохімією.

12. Системний рівень організації - це рівень
органів багатоклітинних організмів. Під час
індивідуального розвитку клітини
спеціалізуються за будовою та виконуваними
функціями, часто формуючи тканини. З тканин
формуються органи. Вивчають цей рівень
анатомія, фізіологія, ембріологія.

13. Біологічним системам властива
ієрархічність
Це означає, що система одного рівня організації
може бути елементом системи більш високого
рангу.
Наприклад, клітина — це складна система, що
складається з елементів — органел. Водночас
клітина є елементом більш складної системи —
тканини. Тканини, у свою чергу, утворюють
органи, а органи — організм. Організми утворюють
біологічні системи надорганізмового рівня, до яких
належать популяції, види, біоценози, екосистеми
та біосфера в цілому.

14.  Відкритість - обмін речовин з навколишнім середовищем.
 Відкритість - обмін речовин з навколишнім середовищем.
 Стійкість, адаптація й гомеостаз. Здатність протистояти впливу
зовнішнього середовища, використовуючи отриману ззовні
енергію, й пристосовуватися до середовища проживання,
підтримуючи при цьому сталість свого внутрішнього середовища.
 Мінливість у ході індивідуального й історичного розвитку, тобто
живі системи можуть еволюціонувати.
 Спадковість – передача спадкової інформації
 Подразливість – реагування на подразливість.
 Циклічність (повторюваність).

15. Організм людини — це цілісна біологічна
система, що складається із взаємозалежних та
взаємопов'язаних між собою компонентів —
клітин, тканин, органів і фізіологічних систем.
Жоден компонент людського організму не може
довго існувати самостійно, тому що він не
здатен виконувати одночасно всі функції
живого.

16. Організм людини
 Організм людини – це цілісна
система, яка володіє
властивостями: обміном
речовин і енергії,
подразливістю, гомеостазом,
саморегуляцією,
саморепродукцією,
адаптацією, ростом і
розвитком.
Обмін речовин і енергії – це
головна умова і ознака життя.
В організмі людини, в його
органах, тканинах, клітинах
безперервно утворюються,
руйнуються, оновлюються
клітинні структури і складні
хімічні сполуки.

17. Ієрархічність систем обумовила
виділення кількох основних
рівнів організації живої
природи:
 клітинного,
 організмового,
 популяційно-видового,
 біоценотичного, екосистемного й біосферного.

19. Клітина-це
 жива елементарна одиниця, яка є складною
біохімічною самовідтворюючою структурною
системою.

20. Форма та розміри живих
клітин різноманітні і
залежать від походження та
функції їх. Клітини бувають
кулясті, зіркоподібні,
багатогранні тощо.

24. Основні частини клітин
 - цитоплазма і ядро. У ядрі
містяться хромосоми — носії спадкових задатків
організму. Клітина вкрита мембраною, що
забезпечує вибірну проникність речовин. У
цитоплазмі містяться органели: ендоплазматична
сітка, рибосоми,мітохондрії, лізосоми, комплекс
Гольджі, клітинний центр. Органели
функціонують взаємоузгоджено, забезпечуючи
нормальну життєдіяльність клітини. Отже, клітина
є цілісною біологічною системою.

26.  Клітинна оболонка
(cytolemma) складається з
внутрішньої та зовнішньої
пластинок і розміщеної
між ними світлої зони.
Припускають, що ці
пластинки складаються з
молекул білків, а світла
зона — з молекул ліпідів.
Клітинна оболонка є
бар'єром, що визначає, які
речовини можуть виходити
з клітини або проникати в
неї іззовні.
 .

27. Цитоплазма
 (від грец.цитос - клітина) - в'язка напіврідка
речовина, в якій містяться органели, що виконують
у клітині різні функції. До органел належать
ендоплазматична сітка, рибосоми, комплекс
Гольджі, лізосоми, мітохондрії, клітинний центр
та інші.

28.  Ендоплазматична сітка(від грец.ендон -
усередині і плазма) - це система мембран, які
утворюють велику кількість канальців, трубочок і
цистерн. Основні її функції - переміщення речовин
усередині клітини.
 Розрізняють ендоплазматичну сітку.:
 зернисту (гранулярну)
 незернисту (агранулярну)
 На поверхні зернистої, на відміну від незернистої,
містяться рибосоми.

29.  Ендоплазматична сітка являє собою складну
систему трубочок, цистерн, мішечків, стінки яких
утворені тришаровими ліпопротеїдними
пластинками. На основі електронно-
мікроскопічних досліджень розрізняють
незернисту та зернисту ендоплазматичні сітки,
які можна вважати частинами однієї системи
тому, що за певних умов одна з них переходить в
іншу.

30.  Внутрішній сітчастий апарат, або комплекс Гольджі
складається з дископодібних сплющених міхурців, що
обмежені мембранами і розміщені один над одним. в ній
відбуваються полімеризація полісахаридів та утворення
їхніх сполук з білками Тут також можуть
нагромаджуватися ферменти, гормони, ліпопротеїди та
інші біологічно активні речовини.

31.  Цитоцентр розташований біля ядра,
складається з центріолі (centriolum) та
диплосоми (diplosoma) і являє собою
циліндричне тіло, побудоване з дев'яти груп
мікротрубочок. Встановлено, що цитоцентр
бере участь у русі клітини та її поділі.

32.  Мітохондрії
(mitochondrium) —мають
форму ниток, паличок або
зерен, відокремлених від
цитоплазми зовнішньою та
внутрішньою
мітохондріальними
мембранами між якими є
міжмембранний проміжок,
заповнений рідким вмістом.
Внутрішня мітохонДріальна
мембрана місцями
випинається в порожнину
мітохондрії, заповнену
напіврідким матриксом, і
утворює кристи.

33.  У клітинах мітохондрії звичайно розміщені
безладно, але можуть нагромаджуватись у тих
ділянках клітини, де найбільш інтенсивно
здійснюються окислювально-відновні
процеси. Це дає змогу припустити, що
мітохондрії беруть участь у
внутрішньоклітинному диханні.

34. Ядро
 Життєво необхідною
частиною клітини є
ядро (nucleus s, karyon),
виявлене майже у всіх
тваринних і рослинних
клітинах. Форма його
іноді відповідає формі
клітини, але частіше
залежить від її
функціональних
особливостей.
Розрізняють ядра
кільцеподібної,
паличкоподібної,
кулястої та інших форм.
Ядро складається з
каріотеки, каріоплазми
та ядерця.

35. Каріотека (karyotheca) оточує ядро; складається із
зовнішньої та внутрішньої ядерних мембран, між якими
знаходиться цистерна каріотеки. Подекуди зовнішня і
внутрішня ядерні мембрани стикаються та формують
ядерні пори складної будови, крізь які відбувається обмін
речовин між каріоплазмою та цитоплазмою.

36. ядерце
 Майже у всіх ядрах тваринних клітин є різної
форми тільця, які сильно заломлюють світло —
ядерця (nucleolus), що мають складну
субмікроскопічну будову. В ядерці розрізняють
нуклеолонему (nucleolonema), утворену тонкими
філаментами та гранулами (філаментозна та
зерниста частини), і аморфну частину.

37.  РОЗМНОЖЕННЯ КЛІТИН ТА УТВОРЕННЯ БІЛКА
 Загальною властивістю всіх живих систем є самовідтворювання їх,
завдяки чому можливий ріст організму, а також заміщення його
відмерлих та пошкоджених тканин.
 У багатоклітинних організмах клитини розмножуються поділом.
Розрізняють прямий поділ клітини та ядра — амітоз (ami-tosis
cellularis) і непрямий — мітоз (mitosis cellularis). Розмноження
статевих клітин називають мейозом (meiosis).

38. а—в — профаза; г—д — метафаза; е — анафаза; е—ж —
телофаза; 1 — ядро; 2 — ядерце; 3 — центріола; 4 —
хромосоми; 5 — діастер; 6 — центральне веретено.
 Найпоширеніший спосіб
поділу клітин — мітоз,
під час якого протягом
кількох фаз відбувається
повна перебудова ядра

39. Дай відповідь на запитання
 1. Що таке система?
 2. У чому полягають властивості біологічних
систем?
 3. Доведіть, що організм людини є цілісною
системою.

40. Склади таблицю
Структурні
елементи клітини.
Функції, що вони
виконують.

41. ПІДСУМКИ УРОКУ.
 Властивості біологічних систем: відкритість, спадковість,
подразливість, мінливість, адаптація, стійкість, гомеостаз,
циклічність.
 Організм людини — це цілісна біологічна система, що
складається із взаємозалежних та взаємопов'язаних між собою
компонентів — клітин, тканин, органів і фізіологічних систем.
 Організм людини складається з величезної кількості клітин,
різних за формою, розмірами, масою і функціями. Усі вони мають
однакові структурні елементи: цитоплазматичну мембрану,
цитоплазму, ядро і органели (ендоплазматичну сітку, комплекс
Гольджі, рибосоми, лізосоми, мітохондрії, клітинний центр), які
функціонують взаємоузгоджено. Отже, клітина є цілісною
біологічною системою.
 Основу структури клітин становлять хімічні елементи:
Гідроген, Оксиген, Карбон і Нітроген. З цих елементів
утворюються прості й складні органічні сполуки. До складу
клітин входять також неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі.