Download to read offline
Uploaded byВиктория Красинько
6 3
Особливості морфології клітин рослин і тварин. Їх значення для біотехнології
More Related Content
6 3
- 1. Тема 6 (закінчення) “Особливостіморфології та використання у біотехнології клітин рослин і тварин. Клітинна інженерія”
- 2.
- 3. Ультраструктура клітини – тонкаструктура, яка виявляється за допомогою електронної мікроскопії
- 4. Ультраструктура рослинної клітини Ультраструктураузагальненої рослинної клітини, виявлена за допомогою електронного мікроскопа: 1 – серединна пластинка; 2 – клітинні стінки сусідніх клітин; 3, 16 – плазматична мембрана; 4 – клітинна стінка; 5 – гладенький ендоплазматичний ретикулум; 6 – вакуоль з клітинним соком; 7 – апарат Гольджі; 8 – пухирець Гольджі; 9 – тонопласт; 10 – мітохондрія; 11 – цитоплазма; 12 – грана хлоропласта; 13 – оболонка хлоропласта (дві мембрани); 14 – хлоропласт; 15 – мікротрубочки (часто по периферії клітини); 16 – цитоплазма; 17 – ядерна оболонка; 18 – еухроматин; 19 – гетерохроматин; 20 – ядерце; 21 – ядерна пора; 22 – рибосоми, зв’язані з ендоплазматичним ретикулумом; 23 – гранульований ендоплазматичний ретикулум; 24 – ядро; 25 – плазмодесма; 26 – вільні рибосоми
- 5.
- 6. Клітинна стінка рослинноїклітини Клітинна стінка – жорстка складається з целюлозних мікрофібріл, занурених у матрикс . Функції: • механічна опора і захист • підтримання тургорного тиску, • транспорт води і мінеральних солей; Різні модифікації, наприклад просочування лігніном, забезпечують виконання спеціалізованих функцій.
- 7. Основні функції клітинних стінок: •захисна – оберігає клітину від різних пошкоджень, • опорна – зовнішній “скелет” клітини. Клітинна стінка (оболонка) складається з основного компоненту – матриксу і фібрілярного комплексу – каркасу, заглибленого в матрикс. Клітинна стінка рослин
- 8. плазмалема пектин, геміцелюлоза зв'язки целюлоза Клітиннаоболонка У рослин клітиннаоболонка включає фібрілярний компонент – зібрані в пучки водонерозчинні волокна полісахариду целюлози та матрикс із полісахаридів – пектину, геміцелюлози. целюлоза
- 9. Відповідно до рідинно-мозаїчноїмоделі, біологічна мембрана складається з двох шарів ліпідів, у які занурені молекули білків. Плазматична мембрана (плазмалема)
- 10. Ліпіди мембран маютьв структурі дві різні частини: неполярний гідрофобний «хвіст» і полярну гідрофільну «голову». Таку подвійну природу сполук називають амфіфільною.
- 11. Ліпіди мембран утворюють двошаровуструктуру. Кожен шар складається зі складних ліпідів, розташованих таким чином, що неполярні гідрофобні «хвости» молекул знаходяться в тісному контакті один з одним. Так само контактують гідрофільні частини молекул.
- 12. Структури рослинної клітини, якімістять генетичний матеріал Ядро Пластиди (хлоропласти) Мітохондрії Цитоплазма
- 13. Хлоропласти Ультраструктура хлоропласту: 1. зовнішнямембрана; 2. міжмембранний простір; 3. внутрішня мембрана (1+2+3: оболонка) 4. строма (рідина) 5. тилакоїд з просвітом (люменом) всередині 6. мембрана тилакоїду 7. грана (стопка тилакоїдів) 8. тилакоїд (ламела) 9. зерно крохмалю 10. рибосома 11. пластидна ДНК 12. крапля жиру
- 14. Рослинні тканини Тканина –це філогенетична структура клітин і міжклітинної речовини, яка характеризується певними морфофункціональними властивостями, високою спеціалізацією, властивою лише цьому видові тканин. За функціональним призначенням виділяють такі основні типи рослинних тканин: твірна, провідна, механічна, покривна, основна.
- 15. Твірна тканина (меристема) Меристема(від грецьк. meristos – той, що здатний до поділу) – це група клітин, яка зберігає здатність до мітотичного поділу з утворенням дочірніх клітин. Типи меристем: апікальна, латеральна, інтеркалярна.
- 16. Тип меристеми Місце знаходженняРоль Результат Апікальна У кінчиках коренів та пагонів Забезпечує первинний ріст, утворюючи первинне тіло рослини Збільшення у довжину Латеральна (камбій) У старіших частинах рослини, розташовується паралельно довгій осі органа, наприклад короковий камбій (фелоген) та судинний камбій Забезпечує вторинний ріст. Судинний камбій дає початок вторинним провідним тканинам, у т.ч. деревині (вторинній ксилемі); короковий камбій утворює перидерму, яка заміняє епідерміс і містить корок Збільшення у товщину Інтеркалярна Між ділянками постійних тканин, наприклад у вузлах у багатьох однодольних – в основі листків у злаків Робить можливим ріст у проміжних ділянках (не на кінчиках). Це суттєво для тих рослин, апікальні ділянки яких часто піддаються руйнуванню або пошкодженню, наприклад об’їдаються травоядними тваринами (у злаків) або ушкоджуються хвилями (у бурих водоростей); при цьому відпадає необхідність гілкування. Збільшення у довжину Типи меристем та їх функції
- 17. Клітинна інженерія Клітинна інженерія– це галузь біотехнології, в якій застосовуються методи штучного виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища, де ці клітини в стерильних умовах продовжують жити і розмножуватись.
- 18. Культивування клітин рослин Калус– недеференційована клітинна маса, здатна до росту і розмноження. Клонування - створення численних генетичних копій одного індивідуума за допомогою безстатевого розмноження.
- 19. Використання меристем для утворення калусних культур: 1– вихідна рослина з бажаними ознаками; 2 – меристема з верхівкової бруньки; 3 – меристема з пазушної бруньки; 4 – ріст пагона; 5, 11 – стимулювання утворення коренів; 6 – невелика рослина; 7 – немеристематична тканина; 8 – калус; 9 – ріст зародків; 10 – стимулювання утворення пагонів та коренів
- 20.
- 22. Вид рослини Цільовий продукт Передбачуванезастосування Lithospermum erithrorhizon (горобейник) Шиконін та його похідні Червоний пігмент, використовуваний у косметиці як «біологічна губна помада», антибактеріальний агент, використовуваний при лікуванні ран, опіків, геморою Nicotiana tabacum (тютюн) Убіхінон-10 Важливий компонент дихального і фотосинтетичного ланцюгів переносу електронів, застосовуваний як вітамін і в аналітичних цілях Глутатіон Учасник багатьох окисно-відновних реакцій у клітині, прирівнюється до вітаміну Morinda citrifolia Антрахінони Сировина для лакофарбової промисловості CoIeus blumei Розмаринова кислота Жарознижувальний засіб Berberis stolonifera (барбарис) Ятроризин Спазмолітичний лікарський засіб Приклади практичного застосування культур рослинних клітин
- 23.
- 24.
- 25. Ультраструктура узагальненої тваринної клітини 1– мікроворсинка; 2 – процес формування піноцитозного пухирця; 3 – піноцитозний пухирець; 4 – гладкий ендоплазматичний ретікулум; 5 – мікротрубочки (часто по периферії клітини); 6 – лізосоми; 7 – вільні рибосоми, розсіяні у цитоплазмі; 8 – дві центріолі, розташовані під прямим кутом одна до одної; 9 – двомембранна ядерна оболонка; 10 – ядерна пора; 11 – ядерце; 12 – гетерохроматин; 13 – еухроматин; 14 – цитоплазма; 15 – плазматична мембрана; 16 – рибосоми, повязані з ендоплазматичним ретікулумом; 17 – гранульований ендоплазматичний ретікулум; 18 – мітохондрія; 19 – апарат Гольджі; 20 – секреторна гранула; 21 – процес екзоцитозу; 22 – процес поглинання або секреції.
- 26. Тонкий поверхневий шартваринної клітини завтовшки кілька десятків нанометрів, який знаходиться над плазматичною мембраною називають глікокаліксом. Глікокалікс глікокалікс
- 27. Глікокалікс – складаєтьсяз глікопротеїнів (сполук білків з вуглеводами) і гліколіпідів (сполук ліпідів з вуглеводами), приєднаних до плазматичної мембрани.
- 28. Глікокалікс забезпечує: безпосереднійзв’язок клітин із зовнішнім середовищем, обмежує доступ до плазмалеми часток середовища певного розміру, позаклітинне травлення завдяки наявності у ньому ферментів, сприйняття подразнень за рахунок клітинних фото-, термо-, хемо- та механорецепторів, які знаходяться в ньому, зв’язок між клітинами, організуючі їх у тканини.
- 29.
- 30. Одержання моноклональних антитіл Схемаодержання моноклональних антитіл: 1 – мієломні клітини у культурі; 2 – клітини мієломи; 3 – імунізація; 4 – спленоцити; 5 – гібридизація (злиття); 6 – селекція гібридом; 7, 10 – культивування гібридом; 8 – культивування in vivo; 11 – культивування in vitro; 9, 12 – моноклональні антитіла
- 31. Способи застосування моноклональних антитіл Галузьмедицини Спосіб застосування Аналіз Структурні зонди для ідентифікації специфічних особливостей на поверхні клітин Діагностика Набори реактивів для діагностики вагітності; виявлення естрогенних рецепторів для діагностики деяких форм раку молочної залози Імунодіагностика Точне визначення кількості специфічних антигенів Імуноочистка Очищення антигенів, наприклад інтерферона Терапія Спрямований перенос токсинів у ракові клітини, інактивація отрут, пасивна імунізація, лікування аутоімунних хвороб