2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр

Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008 року
Н. 0. Ковальчук, А. І. Настенко
Літературне
ЧМТЯІ-ІІ-ІО(за підручником О. Я. Савченко) | | | | | | | £ |
І семестр
клас
Харків
Видавнича група «Основа»
2013

УДК 37.016
ББК 74.263
К89
Ковальчук Н. О., Настенко А. І.
К89 Літературне читання. 2 клас. І семестр (за
підручником О. Я. Савченко) —109, [3] с. — (Серія «По
чаткова школа. Мій конспект»).
ЕЗВК 978-617-00-1802-1.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків літературного читання в 2 класі (І семестр), складені відповідно до
вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012)
для шкіл з українською мовою навчання за підручником О. Я. Савченко
(К. : Видавничий дім «Освіта», 2012)
Задля зручності використання всі розробки розміщено на відривних
аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вчителеві, користу
ючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-
конспекти уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
Навчальне видання
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна
НАСТЕНКО Антоніна Іванівна
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ.
2 КЛАС. І СЕМЕСТР
(за підручником О. Я. Савченко)
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лебедева
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 29.05.2013. Формат 84x108/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 7,0. Замовлення № 13-06/17-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа” »
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
e-mail: office@osnova.oom.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
ISBN 978-617-00-1802-1
© Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2013
© ТОВ «Видавнича група “Основа” »,2013

ЗМІСТ
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ.............................................................................................5
В РІДНІЙ ШКОЛІ — РІДНЕ СЛОВО..................................................................................................................7
Наче вулик наша ш кол а....................................................................................................................................... 7
Урок 1. У дитинстві вивчене, що на камені висічене. Дмитро Павличко. Школа. Леонід Глібов.
Бачити — не бачи ть..............................................................................................................................7
Урок 2. Які бувають школи? Володимир Фетисов. Хто чого вчиться. Степан Жупанин.
У лісовій музичній школі. Марія Чумарна. Хто сьогодні зірка в к л а с і? ...................................9
Урок 3. Історії зі шкільного життя. Лариса Вахніна. К ордон...............................................................11
Урок 4. Хитрощі не люблять совісті. Василь Сухомлинський. Як Наталя в Лисиці
хитринку купила............................................................................................................................... 13
Урок 5. Веселе слово. Грицько Бойко. Ділові розм ови...........................................................................15
Урок 6. Урок позакласного читання. Наче вулик наша ш к о л а ............................................................17
Урок 7. Коли щось робиш, думай про наслідки. Надія Кулик. Ромасеве яблуко
і Петрикова груш а............................................................................................................................ 19
Урок 8. І сила перед розумом никне. Сильніше за силу (казка). Підсумок за тем ою ........................21
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово........................................................................................................ 23
Урок 9. Колискові пісеньки — перлинки української мови. Микола Сингаївський.
Колискова пісня, колискова. Ой люлі, ой люлі... Тиха нічка теплесенька.
Ходить котик по горі (колискові пісні, записані Миколою Сингаївським)........................... 23
Урок 10. Пісні та ігри, рідні з дитинства. Кукуріку, півнику (українська дитяча пісенька).
Добрий вечір, зайчику (українська дитяча пісенька). Дитячі заклички (з народного) . . . 25
УрокІІ. Звідки походять назви місяців. Прощальний листопад (за Василем Скуратівським) . . . 27
Урок 12. Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава.......................................................29
Урок 13. Поетичні перлини. Вадим Скомаровський. Лісова колиска. Дмитро Павличко.
Небеса прозорі (напам’ять) .......................................................................................................... 31
Урок 14. Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути. Василь Сухомлинський.
Я хочу сказати своє слово................................................................................................................ 33
Урок 15. Цікаві слова. Алла Коваль. Слова розповідають. Надія Кир’ян. Словенятко..................... 35
Урок 16. Чарівні слова. Лідія Компанієць. Ковалівна. Олена Пчілка. Журавель.
Андрій М’ястківський. Н еня.......................................................................................................... 37
Урок 17. В’язка народних прислів’їв. Володимир Лучук, Богдан Стельмах. Скоромовки............... 39
Уроків. Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості....................................... 41
Урок 19. Лічилки. Наталя Забіла. Лічилки. Жменька загадок із твого к л а с у .................................... 43
Урок 20. Ігор Січовик. Мовні цікавинки. Марія Хоросницька. Матусин заповіт.
Підсумок за тем ою ............................................................................................................................ 45
КАЗКА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ Ж И Т Ь .......................................................................................................... 47
Українські народні к а з к и ............................................................................................................................... 47
Урок 21. Вступ до теми. Уявлення про народну казку. Рукавичка (казка). Інсценізація казки.
Прислів’я ........................................................................................................................................... 47
Урок 22. На язиці медок, а на думці — льодок. Лисиця та їжак (казка). Прислів’я ........................... 49
Урок 23. Де сила не зможе, там розум допоможе. Цап та Баран (казка).................................................51
Урок 24. Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок................................................................53
Урок 25. По роботі й нагорода. Півник і двоє мишенят (казка). Підсумок за тем ою ........................... 55
Казки народів Є в р оп и ..................................................................................................................................... 57
Урок 26. Хто за чуже хапається, свого позбувається. Лисичка (російська народна к а зк а )............... 57
Урок 27. Хто дбає, той і має. Легкий хліб (білоруська народна казка)....................................................59
З

Урок 28. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся. Виноградар і змія
(іболгарська народна казка).................................................................................................................61
Урок 29. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся. Собаки, коти та миші
(чеська народна к а зк а )...................................................................................................................... 63
Урок ЗО. Урок позакласного читання. У світі казки чарівної......................................................................65
Урок 31. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. Сорочаче гніздо
(іанглійська народна казка)................................................................................................................ 67
НЕМА БЕЗ КОРЕНЯ РОСЛИНИ, А НАС, ЛЮДЕЙ, БЕЗ БАТЬКІВЩИНИ..............................................69
Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля м о я .....................................................................................69
Урок 32. Погана та пташка, якій своє гніздо не миле. Роде наш красний (українська
народна пісня). В цьому дворку, як у вінкуі (з народного)..........................................................69
Урок 33. Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя. Варвара Гринько. Сім {лічилка).
Степан Олійник. Тетянка усміхається!........................................................................................... 71
Урок 34. У колі рідної сім’ї. Володимир Лучук. Тільки мама. Приховала (з народного).
Галина Могильницька. Бабусина радість. Прислів’я ...................................................................73
Урок 35. Весняні дива. Василь Чухліб. П овінь.............................................................................................. 75
Урок 36. Урок позакласного читання. Твій друг — книга............................................................................ 77
Урок 37. Молодець проти овець, а проти молодця — сам вівця. Анатолій Григорук.
Молодець проти овець..........................................................................................................................79
Урок 38. Незвичайна яблуня. Андрій М’ястківський. Казка про яблуню.................................................81
Урок 39. Чи легко приносити радість іншим? Василь Сухомлинський. Покинуте кошеня.
Анатолій Костецький. Хвостата мова. Надія Кир’ян. Ми в цьому світі не самі.
Підсумок за тем ою ............................................................................................................................... 83
Добридень тобі, Україно м о я !............................................................................................................................ 85
Урок 40. Вступ до теми. Рідний край. Анатолій Костецький. Батьківщина (напам’ять).
Микола Чернявський. Рідний к р а й ................................................................................................. 85
Урок 41. Як тебе не любити, Києве мій! Наталя Забіла. Древній К и їв.......................................................87
Урок 42. Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами Василя
Сухомлинського)...................................................................................................................................89
Урок 43. Калинка — згадка про добре серце. Василь Скуратівський. Калина. Степан Жупанин.
Буду я природі другом. Галина Демченко. Калинка (казка).......................................................91
Урок 44. Хліб, сіль на вишитому рушнику — символ гостинності українського народу.
Тамара Коломієць. Хліб. Дмитро Павличко. Де найкраще місце на зем лі...............................93
Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко....................................................................................................... 95
Урок 45. Ось прийшли морози — і зима настала. Оксана Копиленко. Зима йде.
Вадим Скомаровський. Казкові шати. Оксана Сенатович. Веселий с н іг ..................................95
Урок 46. Допоможемо тваринам узимку. Ліна Костенко. Синички на снігу. Надія Кир’ян.
Зимові слова. Анатолій Качан. Крихта хліба ...............................................................................97
Урок 47. Доки рослина росте, доти очі милує. Сергій Носань. Ялинка. Олександр Олесь.
Ялинка. Леонід Глібов. Зимня пісенька ........................................................................................99
Урок 48. Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко........................... 101
Урок 49. Вже Різдво прийшло до хати, всім пора колядувати! Олекса Воропай. Коляда.
Андрій М’ястківський. На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Колядин, колядин,
а я в батька один... Щедрівочка щедрувала (з народного) (за вибором — напам’ять).
Валентина Малишко. Веселий Новий р ік ..................................................................................103
Урок 50. Підсумковий урок за розділом «Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко» .................. 105
ДОДАТОК........................................................................................................................................................107
4

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
№
з/п
Тема уроку Дата
В РІДНІЙ ШКОЛІ — РІДНЕ СЛОВО
Наче вулик наша школа
1 У дитинстві вивчене, що на камені висічене. Дмитро Павличко. Школа. Леонід Глібов.
Бачити — не бачить
2 Які бувають школи? Володимир Фетисов. Хто чого вчиться. Степан Жупанин. У лісовій
музичній школі. Марія Чумарна. Хто сьогодні зірка в класі?
3 Історії зі шкільного життя. Лариса Вахніна. Кордон
4 Хитрощі не люблять совісті. Василь Сухомлинський. Як Наталя в Лисиці хитринку купила
5 Веселе слово. Грицько Бойко. Ділові розмови
6 Урок позакласного читання. Наче вулик наша школа
7 Коли щось робиш, думай про наслідки. Надія Кулик. Ромасеве яблуко і Петрикова груша
8 І сила перед розумом никне. Сильніше за силу (казка). Підсумок за темою
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...
9 Колискові пісеньки — перлинки української мови. Микола Сингаївський. Колискова пісня,
колискова. Ой люлі, ой люлі... Тиха нічка теплесенька. Ходить котик по горі (колискові пісні,
записані МиколоюСингаївським)
10 Пісні та ігри, рідні з дитинства. Кукуріку, півнику (українська дитяча пісенька). Добрий вечір,
зайчику (українська дитяча пісенька). Дитячі заклички (з народного)
11 Звідки походять назви місяців. Прощальний листопад (за Василем Скуратівським)
12 Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава
13 Поетичні перлини. Вадим Скомаровський. Лісова колиска. Дмитро Павличко. Небеса прозорі
(напам’ять)
14 Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути. Василь Сухомлинський. Я хочу сказати
своє слово
15 Цікаві слова. Алла Коваль. Слова розповідають. Надія Кир’ян. Словенятко
16 Чарівні слова. Лідія Компанієць. Ковалівна. Олена Пчілка. Журавель. Андрій М’ястківський.
Неня
17 В’язка народних прислів’їв. Володимир Лучук, Богдан Стельмах. Скоромовки
18 Урок позакласного читання. 3 чистого джерела народної мудрості
19 Лічилки. Наталя Забіла. Лічилки. Жменька загадок із твого класу
20 Ігор Січовик. Мовні цікавинки. Марія Хоросницька. Матусин заповіт. Підсумок за темою
КАЗКА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ
Українські народні казки
21 Вступ до теми. Уявлення про народну казку. Рукавичка (казка). Інсценізація казки. Прислів’я
22 На язиці медок, а на думці — льодок. Лисиця та їжак (казка). Прислів’я
23 Де сила не зможе, там розум допоможе. Цап та Баран (казка)
24 Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок
25 По роботі й нагорода. Півник і двоє мишенят (казка). Підсумок за темою
Казки народів Європи
26 Хто за чуже хапається, свого позбувається. Лисичка (російська народна казка)
27 Хто дбає, той і має. Легкий хліб (білоруська народна казка)
5

№
з/п
Тема уроку Дата
28 Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся. Виноградар і змія (болгарська
народна казка)
29 Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся. Собаки, коти та миші (чеська
ЗО Урок позакласного читання. У світі казки чарівної
31 Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. Сорочаче гніздо (англійська
НЕМА БЕЗ КОРЕНЯ РОСЛИНИ, А НАС, ЛЮДЕЙ, БЕЗ БАТЬКІВЩИНИ
Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя
32 Погана та пташка, якій своє гніздо не миле. Роде наш красний (українська народна пісня).
В цьому дворку, як у вінку! (з народного)
33 Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя. Варвара Гринько. Сім (лічилка).
Степан Олійник. Тетянка усміхається!
34 У колі рідної сім’ї. Володимир Лучук. Тільки мама. Приховала (з народного). Галина
Могильницька. Бабусина радість. Прислів’я
35 Весняні дива. Василь Чухліб. Повінь
36 Урок позакласного читання. Твій друг — книга
37 Молодець проти овець, а проти молодця — сам вівця. Анатолій Григорук. Молодець проти овець
38 Незвичайна яблуня. Андрій М’ястківський. Казка про яблуню
39 Чи легко приносити радість іншим? Василь Сухомлинський. Покинуте кошеня. Анатолій
Костецький. Хвостата мова. Надія Кир’ян. Ми в цьому світі не самі. Підсумок за темою
Добридень тобі, Україно моя!
40 Вступ до теми. Рідний край. Анатолій Костецький. Батьківщина (напам’ять). Микола
Чернявський. Рідний край
41 Як тебе не любити, Києве мій! Наталя Забіла. Древній Київ
42 Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творамиВасиляСухомлинського)
43 Калинка — згадка про добре серце. Василь Скуратівський. Калина. Степан Жупанин.
Буду я природі другом. Галина Демченко. Калинка (казка)
44 Хліб, сіль на вишитому рушнику — символ гостинності українського народу. Тамара
Коломієць. Хліб. Дмитро Павличко. Де найкраще місце на землі
Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко
45 Ось прийшли морози — і зима настала. Оксана Копиленко. Зима йде. Вадим Скомаровський.
Казкові шати. Оксана Сенатович. Веселий сніг
46 Допоможемо тваринам узимку. Ліна Костенко. Синички на снігу. Надія Кир’ян. Зимові слова.
Анатолій Качан. Крихта хліба
47 Доки рослина росте, доти очі милує. Сергій Носань. Ялинка. Олександр Олесь. Ялинка.
Леонід Глібов. Зимня пісенька
48 Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко
49 Вже Різдво прийшло до хати, всім пора колядувати! Олекса Воропай. Коляда. Андрій
М’ястківський. На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Колядин, колядин, а я в батька один...
Щедрівочка щедрувала (з народного) (за вибором — напам’ять). Валентина Малишко.
Веселий Новий рік
50 Підсумковий урок за розділом «Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко»
б

В РІДНІЙ ШКОЛІ — РІДНЕ СЛОВО
НАЧЕ ВУЛИК НАША ШКОЛА
Урок 1. У ДИТИНСТВІ ВИВЧЕНЕ, ЩО НА КАМЕНІ ВИСІЧЕНЕ. ДМИТРО
ПАВЛИЧКО. ШКОЛА. ЛЕОНІД ГЛІБОВ. БАЧИТИ — НЕ БАЧИТЬ
Мета: ознайомити учнів з новим підручником; учити орієнтуватися в ньому; навчати
учнів виразно читати вірші, інтонувати речення, аналізувати прочитане; форму
вати в школярів інтерес до навчання; прищеплювати любов до школи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. БЕСІДА ПРО ЛІТНІ ВРАЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ, ПРОЧИТАНІ КНИЖКИ
Використання інтерактивної технології «Мікрофон».
III. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ ПІДРУЧНИКОМ «ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ»
1. Бесіда, розпитування
— У першому класі ми навчилися читати. Який підручник нам у цьому до
поміг?
— Згадаймо уроки нашого БукварикаІ
Гра«Сонечко»
Гра«Спускаємосяз піраміди»
Учні читають слова, намагаючись тримати очі на точці.
УР . ОК МО ВА
У . ЧНІ ДЗВІ . НОК
К . ЛАС УЧИ . ТЕЛЬ
ШК . ОЛА КНИ . ЖКА
ЗНА . ННЯ ПІДРУ . ЧНИК
— Молодці! Ви добре пам’ятаєте все те, чого навчив вас Букварик.
2. Ознайомлення з підручником «Літературне читання»
— У другому класі на уроках читання ми поринемо у чарівний світ худож
нього слова. Читатимемо багато чудових оповідань, віршів, казок, дізнаємося
про їх авторів. Допоможе нам у цьому новий підручник. Як він називається?
Колективнерозгляданняпідручника. Ознайомленнязіструктуроюпідручника
— Які відомості є на титульній сторінці?
— Де саме видано підручник? Хто його автор?
— Чудові ілюстрації до підручника намалювали художники. Назвіть їх.
— Розгляньте умовні позначення. (Учитель читає і детально пояснює
умовні позначення, с. 2.)
— Щоб легше було зорієнтуватися, у будь-якому підручнику є зміст. (Учні
розглядають зміст підручника, порівнюють його з малюнками форзаців.
За завданням учителя знаходять твори. Зачитують назви розділів. Учитель
читає напутнє слово, с. З. )
Клас
Дата
7

Фізкультхвилинка
IV. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
— Як називається перший розділ нашого підручника?
— Про що йтиметься у творах цього розділу?
1. Інтерактивна вправа «Ґронування»
— Напишіть на дошці центральні слова.
УРОК учні однокласники добро мова
Д ЗВ ІН О К школа учитель звук СЛОВО П ІС Н Я
перерва клас підручник вірш оповідання
Учитель пропонує учням назвати слова та фрази, що спадають їм на думку
із заданої теми. Записує слова та фрази довкола центрального слова.
— Школа стала для нас другою домівкою. Тут ми зростаємо і мужніємо,
стаємо розумними, здобуваємо знання й опановуємо рідну мову. Тому розділ
поділено на дві частини. Назва першої — «Наче вулик наша школа».
2. Опрацювання вірша Дмитра Павличка «Школа» (с. 5)
1) Читаннявірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Чому?
— Який він за настроєм?
2) Словниковаробота.
Рій бджоли
довкола задзвенить
вмить здається
мрій сміються
Учні читають слова згори вниз і навпаки.
— Чи всі слова зрозумілі?
— Прочитайте трискладові слова; слова з буквосполученнями дж, дз; з ь.
3) Читаннявіршаучнями. Вибіркове читання.
— Із чим автор порівнює школу? Чому?
— Із ким — дітей? Чому?
— Що ви знаєте про бджіл? Які вони?
— Про кого говорять «Працює, як бджілка»?
3. Опрацювання вірша-загадки Леоніда Глібова «Бачити — не бачить» (с. б)
1) Читаннявчителемпершихтрьохстрофзагадки.
— Чи відгадали ви загадку відразу?
— Які рядки вірша вам допомогли це зробити?
2) Повторне читання-«гудіння»загадкиучнями.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Як називається наш новий підручник?
— Що означають умовні позначки, уміщені в новому підручнику?
— Чи сподобався вам урок? Що найбільше запам’яталося?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Загадати загадку батькам.
8

Урок 2. ЯКІ БУВАЮТЬ ШКОЛИ? ВОЛОДИМИР ФЕТИСОВ.
ХТО ЧОГО ВЧИТЬСЯ. СТЕПАН ЖУПАНИН. У ЛІСОВІЙ МУЗИЧНІЙ
ШКОЛІ. МАРІЯ ЧУМАРНА. ХТО СЬОГОДНІ ЗІРКА В КЛАСІ?
Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; збагачувати
словниковий запас учнів; розвивати мовлення, уміння аналізувати прочитане, по
рівнювати твори, близькі за темою; виховувати інтерес до пізнання нового.
Хід уроку
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель ставить запитання, а учні, передаючи уявний мікрофон, вислов
люють власні думки щодо поставленого запитання.
Вправа «Мікрофон»
— Яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, казковим, продук
тивним, веселим, світлим, загадковим, проблемним...)
— А ви на уроці якими маєте бути? (Дисциплінованими, уважними, зібра
ними, активними, наполегливими...)
— Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий,
продуктивний урок.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота в парах. Читання вірша Д. Павличка «Школа»
2. Читання «дощиком» вірша-загадки Л. Глібова
3. Закріплення знань про структуру підручника
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Розв'язуванняпроблемнихпитань
— Кому потрібно навчатися?
— Якими бувають школи?
— Чи потрібно навчатися тваринам?
— Сьогодні почитаємо про те, як навчаються тварини.
V. УДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ
ВІРШОВАНИХ ТВОРІВ
1. Опрацювання вірша Володимира Фетисова «Хто чого вчиться» (с. 6)
Хащі — густий, непрохідний ліс, чагарник.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Хащі виростають
риби плавають
птиці бродять
звірі літають
— На які питання відповідають слова першого стовпчика? другого?
3) Роботанадвиразним читанням вірша.
4) Читаннявірша «ланцюжком»за строфами.
— Що сказано у вірші про людину? Прочитайте.
— Як ви розумієте виділене речення?
— Читаючи вголос, звертайте увагу, де речення починається, а де — завер
шується. Яку інтонацію підказує знак оклику?
Клас
Дата
9

5) Гра«Япочну, атизавершуй».
Учитель читає вірш, не дочитуючи останнє слово кожного рядка, що хором
промовляють діти.
6) Гра«Оркестр».
Читання вірша індивідуально і хором.
2. Опрацювання рубрики «Вчися працювати з підручником» (с. 7)
3. Опрацювання вірша Степана Жупанина «Улісовій музичній школі» (с. 7-8)
1) Роботанадзагадками.
— Разом зі Степаном Жупаниним ми побуваємо у лісовій музичній школі.
Хто є її головними героями, ви дізнаєтеся, відгадавши загадки.
• Не лікар, а дерева лікує. • Сам вечірньої години
З дерева лунає звук: Заховався в кущ малини.
Хто там стукає: тук-тук? {Дятел) Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну. (Соловей)
— Хто навчається у лісовій музичній школі?
3) Прослуховуваннязаписуголосівптахів.
— Чий голосок ви впізнали?
4) Гра«Повториголосок».
Учні імітують стукіт дятла, спів солов’я.
5) Читаннявіршаучнями. Гра«Бджілки».
Ритміка — рівномірне чергування звукових елементів.
7) Читаннявіршаза строфами.
8) Добираннярими.
Голосок — (урок); пташат — (влад); солов’їв — (школярів); голосів — (всі).
9) Роботанадзмістом вірша, відповідіназапитаннязазмістом вірша
у підручнику.
4. Опрацювання вірша Марії Чумарної «Хтосьогодні зірка в класі?»
1) Виразне читаннявіршавчителем.
— Поміркуйте разом над виділеним реченням.
— Чи згодні ви з думкою поетеси?
— Як тоді б ви назвали вірш?
2) Роботанадвиразним читанням вірша.
Читання вірша «луною» за вчителем.
— З якою інтонацією слід читати речення першої строфи? (Перелічення)
— Яким за інтонацією є останнє речення?
3) Творчаробота.
— Спробуйте змінити вірш, уставляючи у текст імена учнів вашого класу.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Якою темою об’єднані опрацьовані на уроці вірші?
— Яка школа вам найбільше сподобалася? Чим?
— Чи сподобався вам наш урок? Яким він був?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати вірші. Відповідати на запитання (с. 6—8).
10

Дата
Клас
Хід уроку
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик —
Одчепися, мій гаплик.
2. Мовленнєва зарядка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик.
— Дмухнемо на кульбабу.
— Замовкнемо!
3. Розпитування за складовоютаблицею
— Назвіть автора і твір.
• 3 соловейком позмагатись
Захотіли птахи всі. (Степан Жупанин «У лісовій музичній школі»)
• А людина виростає —
їздить! Плаває! Літає! (Володимир Фетисов «Хто чого вчиться»)
• Хай сяє, мов небо, наш зоряний клас. (Марія Чумарна «Хто сьогодні зірка
в класі?»)
— Про які школи читали на попередньому уроці?
— Хто в них навчається?
— Сьогодні прочитаємо історію зі шкільного життя.
V. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ВАХНІНОЇ «КОРДОН» (с. 9-10)
— Тільки справжній друг може допомогти подолати недоліки в поведінці,
справедливо підкаже вихід із незручної ситуації.
— Чи можуть бути друзями хлопчики і дівчатка?
— Послухайте оповідання Лариси Вахніної «Кордон».
1. Читання оповідання вчителем
2. Перевірка первинного сприймання
— Назвіть головних дійових осіб оповідання.
3. Словникова робота
Нишпорить — шукає.
Кордон — межа, рубіж; лінія, яка щось розділяє.
Урок 3. ІСТОРІЇ ЗІ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ЛАРИСА ВАХНІНА. КОРДОН
Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, свідомого, виразного чи
тання; навчати аналізувати прочитаний твір; збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати зв'язне мовлення; учити розрізняти справжніх друзів, бути добрими,
чуйними.
11

Читання «луною» за вчителем слів: звертається, повелося, дівчиськом,
нишпорить, самісінький.
Діти читають напівголосно слова першого і другого стовпчиків.
— Як можна назвати одним словом слова першого стовпчика? (Навчальне
приладдя)
— У другому стовпчику назвіть слово з м’яким приголосним. (Крейда)
Слова третього стовпчика учні читають «луною» за вчителем.
4. Гра «Блискавка»
— Назвіть «зайве» слово.
Учитель демонструє картку протягом 3 секунд.
парта сіла
парта сила
карта сіла
парта сіла
5. Читання тексту учнями за логічно завершеними частинами
Колективний поділ тексту на три частини.
6. Характеристика дійових осіб оповідання з елементами
вибіркового читання
— Де відбуваються події?
— Як Наталя звертається до Сашка?
— Які ввічливі слова вживає?
— Про яку рису характеру дівчинки це свідчить?
— Як повелася Наталя, коли помітила, що у Сашка немає ручки?
— Чому вона вчинила саме так?
— Чи хотіла вона сваритися з Сашком?
— Якою була Наталя? (Доброю, увічливою, делікатною, розумною, кміт-
— Як Сашко говорив з Наталею?
— Як він називав дівчинку?
— Навіщо намалював на парті кордон?
— Чому Сашко так ставився до Наталі?
— Чи заслуговувала вона на таке ставлення?
— Яким був Сашко? (Грубим, упертим)
— Чи взяв Сашко ручку, яку поклала Наталя?
— Чи відразу він витер кордон?
7. Робота за малюнком
— Розгляньте малюнок. Знайдіть абзац, що відповідає малюнку. Чим різ
няться вирази облич Сашка і Наталі?
8. Робота в групах. Складання власної кінцівки оповідання
— Чи сподобався урок?
— Хто з дійових осіб прочитаного твору сподобався, а хто — ні? Чому?
— Що є повчального в цих оповіданнях?
— Школа — це не лише уроки, а й людські стосунки.
гумка
пенал
ручка
зошит
дошка
крейда
риска
парта
нишпорить
викликала
блискучий
дівчисько
ливою)
Виразно читати. Дібрати до оповідання «Кордон» свій заголовок.
12

Урок 4. ХИТРОЩІ НЕ ЛЮБЛЯТЬ СОВІСТІ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ.
ЯК НАТАЛЯ В ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА
Мета: навчати учнів розуміти прочитаний текст, виділяти головне; розвивати вміння
аналізувати, правильно оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати почуття відпо
відальності.
Хід уроку
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Вправа «Продовжречення»
— Я дібрав свій заголовок до оповідання...
III. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою «Слухняний ротик»
Ець-ець-ець — подув сильний вітерець.
Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.
Ае-ае-ае — осінню вже повіває.
JIi-лі-лі — відлітають журавлі.
Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.
2. Гра «Дощик»
Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу
вірша В. Гринько «Лис».
Під горою хвойний ліс, В ній хитрюга неспроста
За горою хижий лис. Від собак хова хвоста:
Вкрита травами гора. Як навідавсь у курник,
Збоку — лисяча нора. То відразу півень зник!
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Складанняописутахарактеристикилисиці
— Хто бачив лисицю? Де? Яка вона?
— Як називає звіра Варвара Гринько? (Хитрюга)
— Чому лисицю називають «злодюжкою»?
— Проілюструйте відповідь прикладами.
— Які казки про цю руду тварину ви читали?
— Чому цю тварину так назвали? (Лисиця — це старослов’янське слово,
утворене від «лис», що означає жовтуватий, рудий колір. Через колір свого
хутра ця тварина й отримала цю назву.)
— Сьогодні ми недаремно згадали цю чудову тварину. Вона буде однією
з героїнь твору Василя Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці хитринку ку
пила».
V. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ
ХИТРИНКУ КУПИЛА» (С. 10-11)
1. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто її головні герої?
Клас
Дата
13

Ряд колір
продає
ковзани
злякалася
почервоніла
пухнастии
дерев’яна
хитрощі
дивується
крам
базар
кишеня
хитринка скаржиться
Читання стовпчиків слів за вчителем «луною».
— Поставте питання до слів першого стовпчика.
— Знайдіть слова-родичі у першому і третьому стовпчиках. (Хитринка —
хитрощі)
Пояснення значення слова крам — те, що є предметом торгівлі, купівлі-
продажу; товар.
3. Читання оповідання учнями «ланцюжком»
— Чим цей твір схожий на казку?
4. Вибіркове читання
— Куди пішла Лисичка? Що вона понесла продавати?
— Хто купив хитринку у Лисички?
— Прочитайте опис хитринки.
— Як «спрацювала» хитринка вдома?
— Що вирішила зробити Наталочка з хитринкою?
— Чи вдалося їй це зробити?
— Чому здивувалася Наталя?
— Чи зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка?
— Кому Наталя розповіла про свою пригоду?
— Прочитайте діалог мами і Наталі.
— У яких словах передано головну думку твору?
5. Перевірка сприйняття тексту
Тестування
1) Лисиця пішла на базар:
а) улітку; б) узимку; в) восени.
2) Наталя не хотіла:
а) готувати уроки; б) допомагати мамі; в) мити посуд.
3) Наталя вирішила:
а) повернути хитринку на базар Лисичці;
б) викинути хитринку у вікно;
в) заховати хитринку в шафу.
4) Наталя розповіла про свою пригоду:
а) татові; б) мамі; в) подружці.
5) Хитрощі не люблять:
а) правди; б) пустощів; в) совісті.
6) Совість у тому, що тобі:
а) страшно; б) дивно; в) соромно.
VI.ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Чого навчилися на уроці?
— Як потрібно боротися з лінощами?
— Чи повинна людина мати совість?
— Совість є у кожного з нас, але потрібно вчитися прислухатися до неї.
Розповідати казку за малюнками. Намалювати свій малюнок до казки.
14

Урок 5. ВЕСЕЛЕ СЛОВО. ГРИЦЬКО БОЙКО. ДІЛОВІ РОЗМОВИ
Мета: удосконалювати навички свідомого, виразного читання, уміння читати за осо
бами; учити ставити запитання за прочитаним; розвивати зв'язне мовлення, уміння
висловлювати оцінні судження; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
1. Розучування скоромовки
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Хай впіймає кішка мишку.
2. Робота за таблицею Шульте
Завдання: за ЗО с прочитати числа в послідовності від 1 до 25, не перемі
щаючи зір за межі центральної клітинки.
9 1 18 13 4
22 15 10 5 7
6 24 2 14 25
16 19 23 17 11
12 8 21 20 3
3. Гра «Знайди "зайве"слово»
ліс лисичка лісочок лісовий
котик кіт кит котячий
дуб дубочок зуб дубовий
1. Переказування оповідання Василя Сухомлинського «Як Наталя
у Лисиці хитринку купила»
2. Гра «Збери частини речення»
Побачила —... принесла додому.
Потрібно готувати уроки, але ж... не люблять совісті.
Хитрощі... не хочеться.
Купила Наталя хитринки... Лисиця хитринки продає.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Послухайте вірш.
АНДРЮХИНІ ВУХА
Наш малий Андрюха, —
Потилицю чуха:
«Чом у мене вух аж два,
А гусак безвухий?
От візьму я вуха, —
Думає Андрюха, —
І приклею гусаку:
Хай він маму слуха».
Дата
Клас
15

— Який настрій викликав у вас вірш?
— Чому було смішно?
— Кого висміює автор?
— Чи любите ви читати твори, що викликають сміх?
— Темою сьогоднішнього уроку є «Веселе слово».
Заніміла наша спинка
І затерпли кулачки.
Знов у нас фізкультхвилинка,
Наші любі діточки!
Позгинали вправні пальці
В кулачок і з кулачка.
А тепер, немов у танці,
Затанцюєм гопачка.
І ось так поставим руки
До плечей — і розведем,
Колові ми зробим рухи
І на парти покладем.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ГРИЦЬКА БОЙКА «ДІЛОВІ РОЗМОВИ» (с. 12-13)
1. Робота над загадкою
• Хоч і відстань розділяє,
Він нас з друзями з’єднає.
Щоб могли порозмовляти
І про все на світі взнати. (Телефон)
— Чи спілкуєтеся ви телефоном?
— З ким?
— З якого приводу?
2. Самостійне читання вірша учнями
— Про що говорили Петрик і Вова?
— Чи можна назвати її діловою?
— Що хотів підкреслити такою назвою автор вірша?
— Яку корисну справу міг зробити кожен із хлопчиків за час такої «ді
лової» розмови?
— Якою має бути ділова розмова?
— Коли і кому ви телефонуєте?
— Про що розмовляєте? Розкажіть.
3. Робота в парах
Підготувати і розіграти з сусідом по парті діалог «Розмова телефоном», ви
користовуючи слова ввічливості, звертання, дотримуючись правил спілку
вання.
— З чого почнете телефонну розмову?
— Яким був сьогоднішній урок?
— Що було повчального?
— Який висновок ви для себе зробили?
Читати виразно вірш. Відповідати на запитання підручника (с. 13).
16

Урок 6. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
НАЧЕ ВУЛИК НАША ШКОЛА
Мета: формувати уявлення учнів про загальнолюдські цінності, роль знань у житті лю
дини; викликати інтерес до навчання в школі; розвивати читацькі навички, пам'ять,
образно-аналітичне мислення; виховувати сумлінність, старанність.
Хід уроку
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Слухання пісні В. Шаїнського «Вчатьу школі»
2. Виразне читання вірша вчителем
...Ось і школа. Квіти, квіти
Загойдалися вгорі.
Ті, що звались просто діти,
Нині звуться школярі.
— Школа, — вчителька сказала,
— Це не просто гарний дім
І не просто класи, зали —
Треба знати нам усім.
В школі всіх наук джерела
Дбало зібрані людьми.
За віки міста і села
Школа вивела з пітьми.
Усього багато в школі
Є цікавого для вас.
А тепер ідіть поволі,
Любі діти, в другий клас!
П. Воронько
— Про що говоритимемо на уроці?
3. Робота в групах
Складання усної розповіді «Що тобі найбільше подобається в школі».
III. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНОГО ТВОРУ — ОПОВІДАННЯ АЛЛИ КОВАЛЬ
«ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО!»
1. Бесіда
— Яким є вік нашої школи?
— Як давні греки називали школу?
— Хто міг відвідувати школи Стародавньої Греції?
— Коли школа прийшла на наші слов’янські землі?
2. Гра «Продовж речення»
• Спочатку хлопчики ходили до школи...
• Завершувалося навчання в спеціальній школі...
• Дорогою до нас школа побувала у Стародавньому Римі...
3. Гра «Упізнай твір»
Вірші: «До школи» Романа Росяника, «У школу» Лесі Храпливої, «Го
ловна професія» Анатолія Костецького.
• Наука дасть нам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.
Клас
Дата
17

— Хто є автором цього вірша?
• Вчить пташка мати
Своїх пташат
Вгору здійматись,
В хмари злітать.
— З якого вірша слова?
• Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною...
— Якими словами продовжується вірш?
IV. КОЛЕКТИВНЕ ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ КАЗКИ
ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «ЛИСЕНЯТКО-ПЕРШОКЛАСНИК»
1. Самостійне читання казки учнями
— Що вирішило лисенятко?
— Яку відповідь дала мама?
2. Читання казки учнями «ланцюжком»
3. Тестування
1) Куди ходило лисенятко?
а) До лісу;
б) у садок;
в) до школи.
2) Чому лисенятко не хотіло йти до школи?
а) Болів живіт;
б)боліла голова;
в) болів зуб.
3) Що вирішила мама?
а) Вирвати зуб;
б) пожаліла і залишила вдома;
в) завела до школи.
4) Як повелося лисенятко?
а) Утекло;
б) злякалось і вирішило йти до школи;
в) погодилося вирвати зуб.
— Чи цікаво вам було на уроці?
— Що дає вам школа?
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Осінь
щедра, осінь золотава». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете
в куточку читача.
18

Урок 7. КОЛИ ЩОСЬ РОБИШ, ДУМАЙ ПРО НАСЛІДКИ.
НАДІЯ КУЛИК. РОМАСЕВЕ ЯБЛУКО I ПЕТРИКОВА ГРУША
Мета: учити учнів правильно і свідомо читати тексти; розвивати мовленнєву спосте
режливість; удосконалювати читацькі навички; ознайомити учнів із поняттям «аб
зац»; виховувати вдітей кращі людські якості (порядність, чесність).
Хід уроку
II. ВПРАВИ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ НАВИЧОК
1. Розчитування за складовоютаблицею
2. Вправа на розвитокуважності
Гра«Знайдипеньок»
У таблиці записано однакові слова, а поміж них таке, що відрізняється
тільки однією літерою. Слова показують дітям упродовж кількох секунд.
За цей час вони мають знайти і назвати це слово, тобто «пеньок».
рік мишка носити
рік миска носити
ріг мишка носити
рік мишка косити
Гра «Пройди лабіринт — прочитай слово»
г —ш я о У----►ч
А У-*— Р
грушка яблучко
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Надії Кулик «Ромасеве яблуко
і Петрикова груша» (с. 13-14).
IV. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення учнів із поняттям «абзац» (с. 73)
2. Опрацювання оповідання Надії Кулик«Ромасеве яблуко
і Петрикова груша» (с. 13-14)
1) Гра«Передбачення».
— Послухайте перший абзац оповідання і пофантазуйте, що буде далі.
Гра«Мікрофон»
Учні по черзі висловлюють власні думки щодо розвитку подальших подій
в оповіданні.
2) Читанняоповідання вчителем (докінця).
— Назвіть головних героїв оповідання.
яблуні сусідній тихесенько
яблука ростуть червонобока
груша пригощу здогадався
грушка перелазити зачепився
Клас
Дата
19

Читання слів «луною» за вчителем.
— З’єднайте у пари слова першого стовпчика, складіть речення.
На яблуні ростуть... (яблука), а на груші —...(грушки).
4) Повторне читання оповіданняучнями.
5) Аналіз будовиоповідання.
— Розгляньте, як побудовано текст.
— Скільки в ньому абзаців?
— Який з них найбільший?
— Який абзац складається з одного речення?
6) Аналіззмістуоповіданняз елементамивибіркового читання.
— Де і коли відбувалися події?
— Якими ви уявляєте хлопчиків?
— Хто з хлопчиків вам сподобався, а хто — ні? Чому?
— Що завадило Ромасю відчути задоволення від Петрикової груші?
— Як би ви вчинили на місці Ромася?
— Як ви оцінюєте вчинок Ромася?
7) Гра«Хвости».
Учитель читає початок речення, учні мають швидко знайти все речення
і прочитати його повністю.
Підійшов Ромась до тину...
У Ромасевому садку...
Сидить Ромась на лавочці...
8) Вправанарозвитокшвидкості читання.
Гра«Засічка — кидок»
На слово «кидок» учні починають читати текст мовчки для фіксування
часу. Коли лунає слово «засічка», то учні зупиняються, помічаючи останнє
прочитане слово. Відводять погляд. Відпочивають упродовж 10-15 с. Той
самий уривок читають ще двічі.
Після цього учні порівнюють усі результати. Роблять висновок, що багато
разове читання мовчки, як і вголос, збільшує темп читання.
9) Гра«Хтошвидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужито слова, що на картках-
блискавках.
гвіздок пригощу вродили
— Продовжте речення.
• Сьогодні на уроці я вчився...
• Найбільше мені сподобалося...
• Я запам’ятав, що...
Читати виразно оповідання, переказувати його. Як могли б скластися сто
сунки хлопчиків надалі?
20

Урок 8 .1СИЛА ПЕРЕД РОЗУМОМ НИКНЕ.
СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ {казка). ПІДСУМОК ЗА ТЕМОЮ Клас
Дата
Мета: формувати в учнів уміння висловлювати оцінні судження; навчати розуміти про
читане, виділяти головне; удосконалювати вміння читати за особами, ставити запи
тання за прочитаним; виховувати позитивні риси характеру.
Хід уроку
1. Розучування лічилки
Раз, два, три, чотири —
Кицю грамоти учили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.
2. Розчитування за складовоютаблицею
1. Переказування оповідання
I варіант — від імені Ромася;
II варіант — від імені Петрика.
2. Конкурс на кращу розповідь «Якмогли б скластися стосунки
хлопчиків надалі?»
1. Бесіда
— Сьогодні гостюватимемо у казки. Хто буде героями казки, ви дізнаєтеся,
якщо відгадаєте загадки.
• Я люблю комах, жучків, • Має вуса, пишний хвіст
їм біленьких черв’ячків. І негарну звичку:
В теплий край я не літаю: Спершу добре він поїсть,
Під стріхою хату маю, Після — вмиє личко. (Кіт)
Цвірінь — сів я на хлівець,
А звуть мене... (горобець).
Діти розглядають малюнки горобця і кота. Розповідають, що вони знають
про цих тварин.
— Чи можуть дружити між собою котик і горобець?
— Що станеться, якщо вони зустрінуться?
— Хто з них сильніший?
2. Робота над заголовком казки
— Прочитайте заголовок. Про що йтиметься?
3. Обговорення «Що сильніше за силу?»
• Спритність.
• Швидкість.
• Наполегливість.
• Зріст тощо.
— Чому?
21

ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ «СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ» (с. 14-15)
1. Читання казки вчителем
— Слухайте уважно казку. Чи все в казці так, як у житті?
2. Перевірка сприймання тексту казки
— Хто виявився сильнішим у казці?
— Чому?
Заліз попросив
спіймав заперечив
фиркнув здивувався
підскочив піднявся
застрибав крикнув
Учні читають стовпчики слів «луною» за вчителем.
4. Напівголосне читання тексту учнями
Прочитати напівголосно текст, обрати, кого стосуються слова першого
стовпчика, а кого — другого.
5. Характеристики котика і горобця
Хитрий
спритний Кіт
самовпевнений
розумний
винахідливий Горобець
розсудливий
6. Читання казки за особами
Діти читають, надягнувши маски котика і горобчика.
VI. РОБОТА НАД ПРИСЛІВ'ЯМИ
Діти роз’єднують і читають прислів’я (с. 15).
— Пройдіть лабіринтом і прочитайте ще одне прислів’я.
ЗУМ
(Маєш голову, май ірозум.)
— Що спільного у цих трьох прислів’ях?
— Чого вчать нас ці прислів’я?
VII. ПІДСУМОК ЗА ТЕМОЮ
Відповіді на запитання підручника (с. 15).
VIII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчив вас сьогоднішній урок?
— Що в житті сильніше за силу?
— Як розумні виховані люди розв’язують конфліктні ситуації?
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати казку за особами. Поставити одне одному запитання за прочита
ними творами.
22

РОЗВИВАЙСЯ, ЗВЕСЕЛЯЙСЯ, МОЯ РІДНА МОВО...
Урок 9. КОЛИСКОВІ ПІСЕНЬКИ — ПЕРЛИНКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. КОЛИСКОВА ПІСНЯ, КОЛИСКОВА.
ОЙ ЛЮЛІ, ОЙ ЛЮЛІ... ТИХА НІЧКА ТЕПЛЕСЕНЬКА. ХОДИТЬ КОТИК
ПО ГОРІ (колисковіпісні, записаніМиколою Сингаївським)
Мета: розширювати і поглиблювати знання дітей про красу і силу рідної мови; ознайо
мити учнів із колисковими піснями; учити аналізувати прочитані твори; удоскона
лювати навички виразного читання; виховувати любов і повагу до народної твор
чості.
Хід уроку
1. Розпитування за складовоютаблицею
2. Розвиток фонетичного сприймання
Гра«Хтощопромовляє?»
Пригадайте, діти, вмить, Як бджола в саду бринить: дз! дзі
Як пшениченька шумить: ш-ш-ш! Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр! джрі В морі синьому вітрила: ш-ш-ші
3. Читання скоромовки «дощиком»
У голубки-горлички туркотливе горличко,
Горличка туркоче, горличка воркоче.
1. Робота в парах. Читання казки за особами
2. Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання за змістом казки.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Діти, ми продовжуємо вивчення розділу. А як він називається?
(«Врідній школі — рідне слово»)
— На які дві теми розподілений розділ? («Наче вулик наша школа»; «Роз
вивайся, звеселяйся, моярідна мово...»)
— Саме другу тему розділу ми почнемо вивчати. Про що йтиметься у творах
цієї теми? Так, саме про нашу рідну мову ми читатимемо літературні твори.
Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, зако
лисуючи дитину, співає їй колискові, і де, як не у колисковій, відчуваються
краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови.
V. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем М. Сингаївського «Колискова пісня, колискова...»
(с. 16)
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, лагідно,розмірено)
Солодка м’ятою
материна споришем
Дата
Клас
23

найперша
колискова
чебрецем
суничним
— Яку загальну назву можна дібрати до слів другого стовпчика? (Рослини)
3) Читанняколисковоїучнями.
— Чим пахне колискова?
— Щоб краще відчути цей запах, понюхаймо ці трави. (Учні нюхають пу
чечки засушених трав.)
4) Слуханняколисковоїпісні. Бесідазазмістомпрослуханого.
— Яка мелодія у колискової? (Ніжна, ласкава)
2. Робота над колисковою «Ойлюлі, ой люлі...» (с. 77)
1) Читанняколискової«Ойлюлі, ойлюлі...»учнем.
— Чому саме ці птахи згадано в колискових?
2) Повторне читанняколискової.Добирання слів-рим.
— Знайдіть опис голубів у колисковій. Які пестливі слова вжито у колис
ковій?
3. Опрацювання колискової«Тиха нічка теплесенька...» (с. 77)
Читання тексту учнями мовчки.
— Хто, крім мами, колише дитину?
— Які слова — назви ознак ужито в колисковій?
— Доберіть пестливі слова до слів дитина, тихо, спати, бабуся.
4. Опрацювання колискової«Ходить котик...» (с. 77)
Читання колискової сильним учнем.
— Хто приносить дітям сон?
— Чому саме котик?
— Який він?
— Що котик робить зі сном?
— Де ходить котик?
— Чому Марійці котик сон «так дає»?
— Чи можна замінити ім’я у колисковій?
— Саме так і роблять мами, коли співають колискову. Кожна з них називає
ім’я своєї дитини.
VI. РОБОТА НАД РОЗВИТКОМ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
Гра«Відновіть вірш»
На плакаті записано колискову. Учні доповнюють її, потім дівчатка тихим
ласкавим голосом її наспівують.
Люлі, люлі, Дитиночки не... (будіть).
Прилетіли... (гулі) Колисочка... (хитається),
Та й сіли на люлі. Дитиночці дрімається.
Ой ви, гулі, не гудіть, А-а-а...
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким жанром народної творчості ви ознайомилися?
— Хто співає колискову? Кому?
— Яким голосом співають колискову?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять одну колискову (за вибором).
24

Урок 10. ПІСНІ ТА ІГРИ, РІДНІ З ДИТИНСТВА.
КУКУРІКУ, ПІВНИКУ {українська дитяча пісенька).
ДОБРИЙ ВЕЧІР, ЗАЙЧИКУ {українська дитяча пісенька).
ДИТЯЧІ ЗАКЛИЧКИ (з народного)
Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; формувати вміння ви
діляти дійових осіб, давати їм характеристику; учити читати діалог; розвивати об
разне мислення учнів; виховувати любов до національного надбання, шанобливе
ставлення до історії рідного краю.
Хід уроку
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок,
Та й сховався у куточок.
2. Гра «Розшифруйте!»
ПІ ДУ НА ДУ
СНЯ ША PO
(Пісня — душа народу)
3. Гра «Складаночка»
Із літер слова колискова скласти слова (колос, слово, сова, соло, коло, ко
лиска, слива, олива).
— Відгадайте загадку.
• Шерсть гладенька Хвостик в’ється,
І м’якенька, Тільки лапки —
Спинка гнеться, Цап-царапки!
— У якій колисковій котик є головним героєм?
— Хто вивчив цю колискову?
Діти розповідають вивчені колискові.
— Коли ви були маленькими і не вміли говорити, то мами, бабусі забав
ляли вас дитячими пісеньками. Я впевнена, що ви їх відразу згадаєте, щойно
почуєте.
Учні слухають запис пісеньки-забавлянки «Сорока-ворона».
— Пісня — це душа народу, його великий скарб. Пісня супроводжує лю
дину протягом усього життя. Ми ознайомимося з деякими дитячими пісень
ками.
1. Опрацювання пісеньки «Кукуріку, півнику» (с. 78)
1) Читанняпісенькивчителем.
— Який у вас настрій після прослуховування пісеньки?
Клас
Дата
25

— Ви прослухали пісеньку. У ній є слова, що вам не знайомі. Пояснення
цих слів — після тексту пісеньки під спеціальним знаком.
Учні читають пояснення слів. За потреби вчитель додатково їх пояснює, де
монструє малюнки.
Моя живеш
край йдеш
води лободи
моїй хатонька
м’ята правдоньку
— Яке слово в першому стовпчику “зайве”? (Води — відсутній звук [й ])
— Які слова в другому стовпчику римуються?
— Прочитайте слова з м’якими приголосними; пестливі слова.
3) Читанняпісенькиучнямисамостійно, напівголосно. Гра«Бджілки».
4) Роботанаданалізомзміступісеньки.
— Де живе півник?
— Де його хатка? Із чого вона?
— Що таке лобода?
— Із чого в хатці крокви?
— Чи уявляєте ви собі таку хатку?
— Чи міцною була така хатка?
— Як півник говорить про свою хатку?
— Про яку рису характеру півника це свідчить?
— З якою інтонацією слід читати слова півника?
— Чи схожа ця пісенька на казку? Чому?
5) Читанняпісенькивпарах(діалог).
2. Опрацювання дитячої пісеньки «Добрий вечір, зайчику» (с. 79)
1) Читанняпісенькиучнямисамостійно.
— Чим схожі ці дві пісеньки?
— Назвіть дійових осіб пісеньки.
— З якою інтонацією промовляє свої слова лисичка?
— Яка вона? (Хитра, улеслива)
— Як відповідає їй зайчик?
2) Читанняпісенькивпарах,хором.
3. Опрацювання дитячих закличок (с. 79)
1) Читаннязакличок«луною»за вчителем.
— Назвіть пестливі слова, що зустрічаються у закличках.
— Чому саме так діти звертаються до сонця, дощу?
2) Роботавпарах.
— Прочитайте заклички одне одному.
— Який настрій був у вас сьогодні на уроці?
— Що створило цей настрій?
Вивчити дві заклички. Намалювати хатинку півника.
26

Урок 11. ЗВІДКИ ПОХОДЯТЬ НАЗВИ МІСЯЦІВ.
ПРОЩАЛЬНИЙ ЛИСТОПАД (за Василем Скуратівським)
Мета: формувати вміння працювати над текстом, усвідомлювати його зміст; розвивати
в учнів допитливість, інтерес до історії; виховувати любов та повагу до народних
традицій.
Хід уроку
1. Запам'ятайте за вчителем
БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА
Був собі журавель Наша пісня гарна й нова,
Та журавочка, Почнем її, братці, знову!
Наносили сінця Був собі журавель
Повні ясельця. Та журавочка...
Олена Пчілка
2. Послухайте ідоскажіть
Да-да-да — стоїть у глечику... (вода).
Ди-ди-ди — дай напитися... (води).
Жа-жа-жа — ми знайшли... (вужа).
Жи-жи-жи — ти мені... (допоможи).
1. Виставка малюнків півниковоїхатки
2. Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні розповідають заклички одне одному.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яка зараз пора року?
— Назвіть осінні місяці. Поясніть їх назви.
— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Василя Скуратівського «Про
щальний листопад».
V. СПРИЙМАННЯ ЙУСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЯ СКУРАТІВСЬКОГО «ПРОЩАЛЬНИЙ ЛИСТОПАД» (с.20)
1. Читання оповідання вчителем
— Чи сподобалось оповідання?
— Що цікавого дізналися?
7) Читанняслів «луною»за вчителем.
Відмежовують, зустрічаються, падолист, братчини, переддня, відчиняє,
обтрусить, заячий.
2) Читаннястовпчиків слів «буксиром».
Осінній нагадує
останній танцювали
Клас
Дата
27

очевидно прокинутись
обтрусить передбачити
— Що спільного в словах першого стовпчика? (Перша літера «о»)
— Що спільного в словах другого стовпчика? (Слова — назви дій)
— Яке слово в першому стовпчику означає дію? (Обтрусить)
3. Повторне читання оповідання учнями напівголосно. Гра «Бджілки»
— Читаючи, поміркуйте, скільки разів назву листопада згадано у тексті.
— Чому цей місяць має різні назви?
4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Які народні назви листопада ви тепер знаєте? Прочитайте.
— Як вони утворені?
— Чому листопад із березнем брат?
— Які прислів’я складено про листопад?
— Чому день у листопаді порівнюють із заячим хвостом?
— Які народні прикмети згадано у тексті?
5. Гра «Розвідники»
— Скільки абзаців у тексті? (7)
— Знайдіть і прочитайте абзаци, що складаються з одного речення.
— Знайдіть і прочитайте найдовший абзац.
6. Гра «Хто швидше?»
— Знайдіть і прочитайте речення, у яких ужито слова, що є на картках-
блискавках.
Слова: весняний, снігу, хвіст, селяни.
7. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, стежачи не паль
чиком, а очима. Коли звучить команда «небо», учні припиняють читати, очі
піднімають угору. За командою «земля» учні мають продовжити читати з того
місця, де зупинилися. І так — кілька разів протягом читання всього тексту.
8. Гра «Чи є в оповіданні таке речення?»
Учитель читає речення. Учні знаходять його у тексті.
• Адже вони обидва розділяють різні пори року. (Ні)
• Про листопад український народ склав багато прислів’їв. (Так)
• День у листопаді, як заячий хвіст,— не встигнеш прокинутись — уже
темніє. (Ні)
9. Робота за картиною О. Шовкуненка «Осінь» (с.21)
— Розгляньте картину. Що на ній зобразив художник? Яка це пора?
— Які кольори використав митець, малюючи дерева, небо, землю?
— Світлий чи похмурий настрій передає картина?
Гра«Продовжречення»
— Сьогодні на уроці я дізнався...
— Найбільш мене зацікавило...
— Я запам’ятав...
— Знайдіть прислів’я про листопад, народні прикмети, пов’язані із цим мі
сяцем.
28

Урок 12. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ОСІНЬ ЩЕДРА, ОСІНЬ ЗОЛОТАВА
Мета: розширювати знання учнів про пору року — осінь; збагачувати їх уявлення про
красу рідної природи, особливості рослинного та тваринного світу в різні пори
року; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної природи.
Хід уроку
Запитала мишка мишку:
— Ти чого погризла книжку?
Мишка їй відповідала:
— їжі іншої не мала.
В. Каліна
2. Гра «Блискавка»
Учитель протягом кількох секунд демонструє картку. Учні вилучають
«зайве» слово.
мив коса сам
мив коза сам
мив коса сам
лив коса сам
мив коса сом
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадки.
■ Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
• У садках, гаях блукає
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Ось і настала золотокоса осінь. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі,
проте воно вже не таке спекотне, як улітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря
прозоре, легке, у ньому далеко чути кожен звук. Небо часто хмариться, ідуть
дощі, жовтіє та опадає листя, відлітають у вирій птахи, готуються до зими
звірі, у садах та городах збирають фрукти та овочі.
IV. РОБОТА НАД ВИСТАВКОЮ ЗІБРАННЯ ПОЕЗІЙ Н. ЗАБІЛИ, К. ПЕРЕЛІСНОЇ,
ЛІНИ КОСТЕНКО, І. КУЛЬСЬКОЇ, ТВОРІВ О. КОПИЛЕНКА, В. ЧУХЛІБА,
В. СУХОМЛИНСЬКОГО
1. Читання віршів про осінь заздалегідь підготовленими учнями
(К. Перелісна«Жовкнуть в політрави», «Журавлі», «Осінній дощик»)
2. Робота над віршем П. Осадчука «Осінь»
Самостійненапівголоснечитаннявіршаучнями.
— Де щебетали птахи?
Клас
Дата
29

— Куди вони поділися, коли сонечко схололо?
— Куди поділися звірі з настанням холодів?
— З чим поет порівнює листя?
Червона Шапочка маленька
По лісу йшла собі раденько.
Знайшла там ягідку червону,
Нагнулась, взяти щоб в долоню.
А далі — ягідка вгорі,
На розлогому гіллі,
Висить собі й милує око.
Зірвем її ми дітворі,
Бо ж так кортить, хоча й високо.
Підстрибнем високо мерщій.
Стрибай і ти, лишень не стій.
Затерпли рученьки від праці.
В кулак зберемо наші пальці,
А потім їх потрясемо,
Спочити пальчикам дамо.
Сідайте, діточки, за парти,
Навчання — праця. Це, не жарти.
3. Робота над віршем І. Кульської«Осінь»
Читання вірша підготовленими учнями.
— Які подарунки приносить осінь?
— Чому ми так щиро запрошуємо осінь у гості?
4. Робота над оповіданням М. Сладкова «Синиччин запас»
— Осінь — це особлива пора року, красива і журлива, час великих тру
дових справ. Люди готують поля, сади і городи до нових урожаїв. Тварини го
туються до зими, відлітають від нас перелітні птахи. Ми маємо допомогти
птахам, які залишаються в нас зимувати.
1) Самостійне читанняоповіданняучнями.
— Про яких запасливих тварин згадано в оповіданні?
— Як синички збирають запаси на зиму?
— Якого принципу вони дотримуються?
— Як роблять запаси на зиму ховрах, водяний щур?
2) Роботавгрупах.
— Яку картину ви намалювали б до оповідання?
— Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Які нові твори про осінь запам’ятали?
— Хто їх автори?
— Які почуття викликають ці твори?
— Чого навчають нас твори про природу?
— Перевірте прикмети.
• Грім у вересні — на теплу осінь.
• Павутиння стелиться по рослинах — до тепла.
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «З чистого
джерела народної мудрості». Завдання до уроку та список літератури ви зна
йдете в куточку читача.
ЗО

2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр

2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (6)

Similar to 2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр

Similar to 2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (14)

2 укр лит_ковальчук_по савченко_1_пособ_2013_укр