Л.М.Масол, Л.С.Аристова (ідручник повністю)

1. Л. М. МАСОЛ, Л. С. АРИСТОВА
МУЗИЧНЕ
МИСТЕЦТВО
Підручник для 7 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
Харків
«сиция»
2015

2. УДК 78(075.3)
ББК 85.31я721
М31
М асол Л. М .
М 31 Музичне мистецтво : підруч. для 7 кл. для аагально-
освіт. навч. закл. / Л. М. Масол, Л. С. Аристова. — Харків :
СИЦИЯ, 2015. — 000 с . : іл.
ІЗВМ 978-966-2542-62-2.
УДК 78(075.3)
ББК 85.31я721
ІБВМ 978-966-2542-62-2
О /1. М. Масол, Л. С. Аристова. 2015
© Видавництво «СИЦИЯ*.2015
Т)арміуині!
Під час навчання у школі ви ознайомилися з великою кількіс­
тю музичних творів, композиторами та виконавцями. Кожного
року ви отримували нові музичні враження, слухали музику,
співали піспі, інтерпретували музичні твори, ділилися власними
роздумами. Світ музики неосяжний і різноманітний. Адже саме
музика може допомогти людині пізнати саму себе і своїх сучас­
ників, зрозуміти переживання інших людей, які жплн багато
століть назад, а також уявити, якою буде людина майбутнього.
У сьомому класі ви ознайомитесь з новаторством у музиці і по­
міркуєте, яку роль відіграє музика у вашому житті. Підручник
допоможе відкрити нові сторони музичного мистецтва, поринути
у світ загадкових музичних образів. Допоможуть у цьому відомі
композитори та виконавці.
Додаткові рубрики «Портрет митця*, оМузичний калей­
доскоп*, численні завдання для узагальнення та самостійного
пошуку допоможуть вам не тільки розширити коло зпапь про
музику, а й збагатити палітру інформації про художню куль­
туру загалом. На вас чекають поради щодо слухання музики,
перегляду фільмів, читання художніх творів, у яких йдеться про
відомих композиторів і виконавців, музичні напрями і стилі. А
знайдете усе цс ви в «Бібліотеці», «Фільмотеці» та «Мсдіатсці»,
що наприкінці кожної теми.
Сподіваємося, що ви отримаєте справжнє естетично задово­
лення від слухання музики і виконання запропонованих пісспь.
Тож нехай музика звучить у вашому серці!
З величезною повагою
А в т о р и

3. Р О ЗД ІЛ
1 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
В НАШОМУ ЖИТТІ
«Іще мільйони слів і мелодій залишились не записа­
ними, ті, які вже від нас давно пішли, ті, що канули у
вічність. Щ о зараз? Зараз приходить нове покоління,
якому хочеться зробити щось нове, оригінальне, бо воно
думає, що донині ніхто такого не робив. Ці люди дума­
ють, що тільки вони здатні де зробити. Ось на такому
пориві й живе українська пісня сьогодні...»
Ніна Матвіемко

4. Тема 1 -2
МУЗИКА КРІЗЬ ВІКИ
Чи замислювалися ви над таємницями щзшси, яка виливає
не тільки па людину, а й па всс живе па нашій планеті?
Навіщо людині музика? Тільки припустіть, що сталося б, якби
зникла вся музика. Чи змогло б жити людство без неї?
Іще давньогрецький філософ Піфагор зауважував, що кожна
планета мас власну музику, планета «звучить*. Музика, а
саме її головні елементи — мелодія і ритм, здатні по-різному
впливати па емоційний етап людини. Нехай кожен з вас спробує
поскепериментувати: коли сумно — увімкнути веселу музику, а
якщо весело — сумну. Чи зміниться ваш настрій?
Музика навіть здатна впливати па долю людей: може
закликати до боротьби та перемоги, вести за собою, лікувати
душевні рани, заспокоювати тощо. У чому ж секрет невичерпної
сили музики? Можливо, у тому, як саме вона виражає людські
почуття — мовою звуків, ритмів, музичних інтонацій...
М УЗИЧНИЙ К А ЛЕЙ Д О С К О П
Нозадовго до Поршої світової війни газоти всього світу повідо­
мили про трагічну катастрофу найбільшого на той час міжконтиненталь­
ного пароплава «Титанік». В океані він но зміг оминути крижану гору —
айсборг.
Як виявилося згодом, врятувати вдалося переважно жінок Ідітей, та
й то не всіх. Раптом люди, охоплені страхом і панікою, побачили, як на
верхню палубу вийшли музиканти симфонічного оркестру, який щове­
чора виконував музику для пасажирів «Титаніку». Музиканти, з інстру­
ментами в руках, розсілися втій самій послідовності, що й на концертах,
і заграли...
Заграли Третю симфонію Бетховена — героїчну симфонію героїчного
композитора. Симфонію великого музиканта, чиє життя ітворчість були
насичоні невтомною, напруженою боротьбою із жорстокою долою, що
спіткала на нього з перших до останніх днів життя, боротьбою з горем,
нужденністю, приниженнями і несправедливістю, боротьбою за щастя,
радість.
Смертельно пораноний «Титанік- гинув повільно, болісно, довго, немов
но хотів розлучатися із життям. А сотні людей, прирочоних разом з ним на
загибель, слухали музику Ботховона, яка зміцнювала їхню волю, кожна
зіграна нота наповнювала їхні серця мужністю, відволікала від паніки
й душевних страждань — від того, що неминучо загрожувало кожному
пасажирові в той час на кораблі.
Музика Ботховона звучала доти, поки холодний квітневий окоан
но накрив палубу разом з музикантами, разом з останніми звуками
ботховонської симфонії.
То якою ж могутньою силою має володіти музика, щоб надати людям
підтримку в трагічні миті їхнього життя, допомогти їм зберегти душевну
рівновагу, людську гідність.
За Д Кабаловським
Ф ото музикантів оркестру «Титаніка»
О
♦ Я у с в іт і м у з и к и : с п р и й м а ю , р о з у м ію
Людвигван Ботховоч, Третя симфонія (фрагмент).
Що вразило вас у прослуханій музиці? Що відчували, коли слухали цей
твір? Запропонуйте власну назву цього твору. Поміркуйте, чому для
свого останнього в житті концерту музиканти «Титаніку» обрали саме
музику Ботховона. Пригадайте життєвий ітворчий шлях композитора,
про який вам відомо з уроків музичного мистецтва.
За можливості перегляньте фрагмент з останнім концертом з
кінофільму «Титанік» (рож. Дж. Каморон, 1997 р.) Поміркуйто. якою
силою володіла музика.
6

5. - ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Л ю д в и г ван Б етховен (1 7 7 0 -
1827) — відомий німецький композитор.
Народився в м. Бонн, у сім'ї тенора при­
дворної капели. З раннього дитинства
вчився музики. У 8-річному віці дав свій
перший концерт у Кельні, а потім і в інших
містах. Через брак грошей у сім’ї Лю двиг
був змушений вступити на службу вже в
13 років — працював помічником органіста.
Тоді й почав створювати музику.
У 1787 р. Бетховен вирушив д о Відня (Австрія), де в присутності
Моцарта виконував свої твори. Однак стати його учнем Лю двигу не
вдалося: сімейні обставини змусили юного композитора поверну­
тися в Бонн, щоб піклуватися про молодших братів. Тут він служив
в оперному театрі, давав уроки, грав в оркестрі на альті, виступав
з концертами.
Д о Відня Бетховен повернувся прославленим піаністом і визна­
ним композитором. Він звернув на себе увагу не тільки ідеальною
грою, а й вольовим характером. Ось як він написав одному вельмо­
жі в запалі: «Князю! Тим, хто ви є, зобов’язані щасливому випадку
і походженням; тим, хто е я, зобов'язаний самому собі. Князів є і
буде тисячі, Бетховен — тільки один!».
Втрачати слух Бетховен почав дуже рано — в 27-літньому віці,
саме тоді він досяг висот популярності. Тоді й виник задум напи­
сання Третьої симфонії, що вважається початком нового періоду
його творчості.
Упродовж наступних десяти років геній Бетховена розквітнув
наповну: композитор створив 5 симфоній, музику д о трагедій
Гете, оперу «Ф е де ліо », «Крейцерову сонату» і безліч інших тв о ­
рів. Музика Бетховена дієва, активна, передає напружений пульс
думки.
Останнє десятиліття життя композитора було затьмарене полі­
тичною ситуацією в Австрії й особистими негараздами. Він цілко­
вито втратив слух. Тому вже не наважувався диригувати останньою
своєю симфонією — Д е в ’ятою. Цей твір мав тріумфальний успіх,
однак Бетховен вже не міг чути овації. Тоді одна із солісток по­
вернула його обличчям до публіки, і композитор побачив оплески!
Л Е Г Е Н Д А П Р О П ІСН Ю
Музика А. Сердюка Вірші В. Коваля

6. 1. Живо іще в світі відлунок
легенди, старої, мов світ,
Як Бог Україні в дарунок
дав пісні калиновий цвіт.
З тих пір і пісні, і калина
живуть між людей недарма:
Боз пісні нома України,
без пісні народу нома
Двічі Двічі
Приспів:
Звучи, наша пісне вкраїнська, звучи,
Несуть твбо в світ журавлині ключі.
Носуть такі мудрі і віщі слова:
«Поки живо пісня — Вкраїна жива!»
«Поки живо пісня — Вкраїна жива!»
2. Як хмарою туги нависне
і стиснеться сорцо в журбі.
Журба пореллсться у пісню,
і пісною стано той біль.
Коли ж прийдо радість безкрая,
П'янка, як весняна вода,
То й пісня про щастя лунає,
Весела, дзвінка, молода.
Приспів.
3. Летить за моря і кордони,
Тривожить, сорця і втіша
Ця пісня крилата й бездонна,
Немов українська душа.
В чужому краю до останку
Ти молишся нею в журбі,
А пісня, немов вишиванка,
Лягас на душу тобі.
Двічі
Приспів.
1 . Знайдіть в літературі про музично мистецтво відомості про Третю сим­
фонію Л . Ботховона. Дайто відповідь на запитання: чому композитор
назвав свою симфонію «Героїчною»?
2. За бажанням. Перегляньте в ІнтернетІ відоофрагмонти впливу музики
на тварин та воду. Поміркуйте: у чому виявляється сила музики?
3. М узичний проект: «Сучасно життя музики Людвига ван Бетховена».
Бібліотека:
• ЗгоржА. Один против судьбы: повесть о жизни Людвига ван Ботховона
/пер. с чеш. — М .: Дет. лит., 1973. — 318 с.
• Фишман Н. Этюды и очерки по ботховениане. — М .: Музыка, 1982. —
264 с.
Ф ільм отека:
• М/ф »ЛюдвигванБотхооон» (рож. В. Петкевич, О. Черкасова, 2007 р.);
• Х/ф •Порописуючи Ботховона» (рож. А. Холланд, 2006 р.)
• « Велично шоу на Зомлі: Людвиг ван Ботхооон- (рож. О. Горовацький,
I. Волосоцький, 2011 р.);
• Х/ф •Життя Ботховона» удвох серіях (рож Б. Галантор, 1978 р.).
М едіатека: Л ван Ботхооон, Третя симфонія.
5§ротягом багатьох років павчапия музичному мистецтву
ви слухали музику всесвітньо відомого німецького
композитора Йогаппа Ссбастьяпа Баха. Композитор написав
велику кількість музпчпих творів. І якби вам спало па думку
власноруч переписати ноти всіх його творів, па цс довелось би
витратити декілька десятиліть! Йогапп Ссбастьяи Бах — дійсно
геніальний композитор, але за життя він здобуті популярність
лише як органіст.
Уся музика Баха побудована па контрапункті: дві, три,
чотири та більше мелодійних ліній звучать водночас, створюючи
дивну гармонію. Німецький геній довершив мистецтво фуги —
дуже складної за формою композиції, яка зазвичай включає
чотири музичні партії. Кожна мелодія подібна до інших, але всі
вони викопуються в різний проміжок часу.
Збірник фуг та прелюдій «Добре темперований клавір» с взір­
цем поліфонічної клавірпої музики, посібником для викопавців.
Бстховсп назвав його свосю «музичною Біблією», для Шумапа
вона була «найкращою граматикою*. Серед 48 фуг тут немає
схожих між собою, кожну з них вирізняє розмаїття мелодій і
настроїв. І хоча вони пов’язапі між собою, проте с самостійними
творами.
Найвідомішою п и і і і с Токата і фуга ре міпор Й.-С. Баха.
Вона звучить не лише в класичному виконанні, а й у
різноманітних аранжуваннях, і навіть рок-обробці. Прелюдію
ре міпор ви слухали в шостому класі у виконанні Банди
Лапдовської таВапсси Мей. Пригадайте, що вас вразило утворі.
У деяких джерелах можна зустріти різні назви цього твору:
Токата ре мінор, або Прелюдія (токата) ре міпор. Токата
(з італійської «чіпати», «штовхати») в сучасному розумінні —
цс інструментальна п’єса, яка виконується у швидкому темпі.
Прослухайте цей твір у рок-обробці.
ЙоганнСобастьянБах,Токата іфуга ре мінор з ітомуДТКувиконанні
ВіктораЗІнчуха наелектрогітарі.

7. Породайто свої вражоння від твору Й .-С . Баха. Як змінилася музика?
Яко виконання сподобалося більше? Чому?
Творчість вндатпого композитора світу' падихпула чима­
лу кількість виконавців й аранжувальників різних часів. Цей
твір набув такої популярності, що сучасні музиканти викопу­
ють його навіть па склянках, келихах і фужерах. Послухай­
те фрагмент цього твору у виконанні музиканта Роберта Тісо.
Музичний інструмент, палко­
му він виконує свої твори, на­
зивають «скляною арфою» або
«кристалофопом». Віл являє
собою три ряди келихів різно­
го розміру, наповнених різним
об’ємом води. Звуки, ніжні й
дзвінкі водночас, видобува­
ються шляхом легкого прове­
дення пальцем по облямівці
посуду.
Йоганн Собастьян Бах, Токата І ф уга ро м інор з І тому Д ТК
у виконанні Роборта Тісо на склянках.
Йогапп Бах часто імпровізував за клавесином патеми відомих
пісень, створюючи вишукані й прості сюїти. Дітвори складають­
ся з німецьких (алеманда), французьких (куранта), іспанських
(сарабанда) та англійських (жига) танців.
Досить великої популярності набула і світська вокальпо-
іпструмсптальпа музика Баха. Композитор написав близько
ЗО кантат, вокально-інструментальних творів для солістів
хору та оркестру. Вони пронизані веселими та життєрадісними
інтонаціями, у кожній із них спостерігається гумор автора.
Послухайте уривок з «Кавової кантати» (1732 р.) — дотепної
жанрової сценки, у якій буркотливий батько забороняє доньці
пити каву — модний па той час паній. Ллє винахідлива донька
дуже легко обходить його заборони.
Йогами Собастьян Бах, Кавова кантата (фрагмент).
П О Р ТР Е Т М И ТЦ Я '
Й о га н н С о б а с ть я н Б ах (1 6 8 5 -1 7 5 0 ) —
видатний німецький композитор XVIII ст.
Численні обов'язки Баха — придворно­
го композитора, органіста, керівника цер­
ковного хору та оркестру, педа го га -м узи-
канта — спонукали автора д о написання
творів, призначених д л я виконання під час
церковних богослуж інь, музичних свят, на
публічних концертах, вечорах і в придвор­
них салонах.
О дни м з улю блених занять Й оганна С ебастьяна б уло відві­
дування сільських церков, д е його не знали, в убранні бідного
ш кільного вчителя. Він просив у церковного органіста зіграти на
о ргані... Присутніх вражала міць і пиш ність його гри, а д е хто на­
віть тікав з переляку, вважаючи, що без допом оги нечистої сили
звичайна лю дина не здатна так велично грати.
1. Проаналізуйте музичну мову Токати і фуги ре мінор Й .-С . Баха. Д о
якого жанру належить цей твір? Схарактеризуйте образний зміст твору.
2. Поміркуйте, чому в XXI ст. створюють аранжування музики Й.-С. Баха.
3. Знайдіть в Інторноті музичні аранжування творів Й .-С . Баха. Розкажіть,
який твір найбільшо сподобався і чому.
Бібліотека:
• Иссорлис С. Всякие диковины про Баха и Ботховона, а такжо про Мо­
царта, Шумана, Брамса, Стравинского / пор. с англ. Л . Мочаловой. —
С П б .: Азбука-классика: Нота Ми, 2004. — 219 с.
• СомошкоА. Бах ісини. Органні та клавірнітвори. — Тернопіль: Навчаль­
на книга-Богдан, 2006. — 64 с.
Ф ільм отека:
• Т/ф «Вочоря в чотири руки» (рож. М. Козаков, 1999 р.);
• М/ф «Казки старого піаніно. Й .-С . Бах» (сцен. І. Марголіна, 2011 р.).
М едіатека:
« Й.-С. Бах, Токата і фуга ре мінор з І тому Д ТК (у виконанні Віктора
Зінчука на електрогітарі та Роборта Тісо на склянках);
• Й. -С. Бах, Кавова кантата (фрагмент).

8. НАРОДНА ПІСНЯ В СУЧАСНОМУ ЖИТТІ
давніх-давен український народ вирізняється своєю музикаль­
ністю. Українськапісня здобулавизнання о ціломусвіті. Народ­
на лірика своїм походженням сягас в глибину століть. Задопомо­
гою мошгах засобів, художньої уяви та фантазії людина вкладала
в мелодії власні спостереження заприродою, навколишнім світом,
а також емоції та почуття, що вирували в й серці.
«Наймолодшим» різновидом українських народних музич-
но-поетичпих творів с ліричпі пісні. До родинно-побутових
належать майже всі п іст про родиппе ж и т т я , а також ті, що сто­
суються особистого життя людипи (піспі про кохаппя, жіночу
долю, сирітство, гумористичні, колискові, піспі дітей, молоді
та дорослих). Ліричпа побутова пісня присвячена темі сімейно-
побутових стосунків.
Українська народна пісня «Чом ти не прийш ов» у виконанні тріо
Маронич.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Т р іо М аренич — український
вокально-інтструм ентальний ан­
сам бль 1970-х рр., д о різноманіт­
ного репертуару якого входили на­
родні та авторські пісні. Виконавці
гурту — Валерій та Антоніна М арени-
чі (подруж ня пара) і Світлана (сестра
Антоніни), виконували відомі на­
родні пісні у власному аранжуванні.
У 1979 р. світ побачив першу платівку гурту. Того ж року ВІА «Тріо
М аренич» представляли Радянську Україну на Євробаченні із
піснями «О й у гаю при Дунаю » та «Н есе Галя воду». Згодом їм
було присвоєно звання заслужених артистів України.
Послухайте виконання української пародпої піспі «Чом ти
пс прийшов» Наталісю Бучипською — відомою вітчизняною
співачкою, пародпою артисткою України. Співачка викопус
піспі українською, російською, вірменською, англійською та
французькою мовамп. Серед авторів її пісень відомі композитори
й пости: Юрій Рнбчипський, Руслан Квінта, Володимир
Матецький та інші.
Українська народна пісня «Чом ти но прийш ов» у виконанні
Наталі? БучинськоТ.
Порівняй виконання пісні тріо Мареничами з виконанням НаталП
БучинськоІ. Чим відрізняється сучасно виконання народної пісні?
Що змінилося?
Український рок-фольк гурт «Русичі» викопус народні піспі в
різних стилях, з елементами сучасних гармоній і ритмів. Мстою
їхпьої творчої формації с популяризація пародпої музики, до­
несення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної
творчості, яка сягас своїм корінням у глибоке та сильне своєю
енергетикою минуле.
Українська народна пісня «Чом ти не прийш ов» у виконанні рок-
фольк-гурту «Русичі».
Як змінилася народна пісня? Яко виконання сподобалося найбільше?
Чому?
Ч О М Т И Н Е П Р И Й Ш О В
Українська народна пісня

9. 1 Чом ти но прийшов, 3. А старша состра
як місяць зійшов? сідольцо знайшла,
Я тобо чокала. коня осідлала.
Чи коня но мав, Поїдь, братику,
чи стожки но знав, ДвМ до ДІВЧИНОНЬКИ, двічі
м а т но пускала? що тобо чокала.
2 . 1коня я мав, і стожку я знав, 4 . Точо річонька,
і мати пускала. новеличонька.
Наймонша состра, Скочу— пороскочу.
бодай но зросла, двм Віддайте моно, моя матінко, д вМ
сідольцо сховала. за кого я скочу.
1. По-сучасному виконайте будь-яку народну пісню, яку вивчали раніше.
2. Послухайте українські народні пісні в сучасному виконанні. Яко вико­
нання сподобалося найбільше?
3. Дослідіть творчий шлях виконавців народних пісень.
4. Ознайомтеся із творчістю відомого українського співака Анато­
лія Солов'янонка. Послухайте народну пісню «Там, до Ятрань круто
в'ється». Поміркуйте, що вирізняє його виконавську манору.
5. М узичний проект: «Сучасне життя української народної пісні», -Пісні
мого краю».
Бібліотека:
• Українські народні пісні /упоряд. В. Єсипка. — К .: Техніка, 2003. — 210 є.
• Українські народні пісні. Випуск 2 /род ЗиряновЯ. — К .:Дніпро, 1961.
- 399 с.
• Українські народні пісні/ род. Гомбор Г. — К .: МузичнаУкраїна, 1976. —
148 с.
• Добрий вочір, дівчино: українські народні пісні / упоряд. Цимбал Н. —
К .: Музична Україна, 1988. — 224 с.
• Українська пісенна спадщина / род. Пастушонко А. — К. : ПП «ДМ»,
2004. 296 с.
Медіатека:
• Українські народні пісні у виконанні тріо Маронич: «Посилала моно
м а т», -Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею...»,
«Тиша навкруги». «Чом ти не прийшов?».
• Українська народна пісня «Чом ти не прийшов?» у виконанні рок-фольк-
гурту «Русичі», Ніни Кірсо та гурту «Фрістайл» та в інших виконаннях.
Співочий символ країни, берогипя пародпої піспі, легепда
української сцсіш —усс цс прославетнуукраїнськуспівачку
Нілу Матвієпко. Українська пародпа піспя в її впкопаппі отри­
мала нове життя, зазвучала з повою силою.
ПОРТРЕТ М ИТЦЯ
М атвієнкоНіна М итроф анівна (народ,
у 1947 р.) — українська співачка, народна
артистка України, лауреат Державної
премії ім. Т Г Шевченка.
Народилася в багатодітній сім’ї. Одна з
викладачок інтернату, де навчалася Ніна,
порадила дівчинці професійно навчатися
співу. У 1966 р. Ніна записалася в студію
Українського народного хору ім. Григорія
Верьовки, а вже два роки потому стала
його солісткою.
Відтоді Ніна Матвіенко веде активну концертну діяльність: з
великим успіхом гастролю вала в Мексиці, Канаді, СШ А, Чехії,
Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки.
Репертуар співачки багатий на народні пісні, серед них ліричні,
гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII ст., обрядові.
Ніна Матвіенко співпрацює з відомими сучасними композиторами
й поетами України: Євгеном Станковичем, Олегом Кивою,
Мирославом Скориком та іншими.
Співачка виконала ролі в телевиставах: «М аруся Чурай»,
«Катерина Білокур»; у художніх фільмах: «С олом 'яні дзвони»,
«П ропала грамота»; у радіовиставах, а також озвучила низку
науково-популярних, документальних кінофільмів тощо.
Українська народна пісня «Ой у вишневому садку» у виконанні Ніни
Матвіенко.
Схарактеризуйте манеру виконання співачки. Що саме вразило в її
виконанні? Які пісні у виконанні Ніни Матвіенко ви слухали раніше?

10. Послухайте українську народну пісню «Ой у вишневому садку- у ви­
конанні українського гурту «Експрос». Порівняйте цой варіант із ви­
конанням Ніни Матоієнко.
Українська народна пісня «О й у вишневому садку» у виконанні
гурту «Експрос*.
«Країна мрій» — міжнарод­
ний фостиваль отнічноТ музики, що
проходить на Співочому полі в Києві.
Упоршо фостиваль відбувся в 2004
році з ініціативи Олега Скрипки —
соліста гурту «Воплі Відоплясова*
(«ВВ*), тому й назва творчого заходу
походить від однойменної пісні цього
гурту. Час проводоння фестивалю збі­
гається з народним святом Івана Ку­
пала (кінець червня — початок липня).
Фостиваль нагадує гуляння-ярма-
рок, упродовж якого (2 -5 днів), окрім
музичних виступів на основній ецоні Співочого поля, відбуваються різ­
номанітні ярмарки, зокрема, виробів ужиткового мистецтва народних
майстрів. Тут проходять книжкові ярмарки, майстер-класи народних
ремесел, до можна побачити, як виробляються ті чи інші витвори лю д­
ської фантазії, та навіть взяти участь в них. На фостивалі можна відвіда­
ти дитячу галявину, посмакувати стравами етнічної кухні.
«Трипільсько коло- — міжна­
родний ококультурний фостиваль з
п'ятирічним циклом. Кожні чотири
роки мають назву однієї Із стихій при­
роди: Вода, Земля, Вогонь, Повітря,
та мають власну мистецьку, освітню,
екологічну I соціальну тематику.
Ф остиваль «А р т-П о ло * — це
«поло», до народжуються і втілюють­
ся творчі ідеї, які згодом можна по - і
бачити на сценах концертних залів, у
галороях різних міст і країн. «Арт-Поло» — цо більшо, ніж подія. Тут по­
єднуються музика й різні стилі та жанри сучасних складових культури.
Кожний учасник знаходить тут можливість по-своєму розповість про
вічно.
1 Біля річки, біля броду.
Набирала дівка воду.
А в руках ново відерцо —
Дай напитись, моє сорцо, двічі
Т райда рада...
2 Пити довго я не стану,
Тільки раз на тобо гляну.
Всю красу твою дівочу
Зберогти у сорці хочу, Д в іч і
Трайда рада...
і
3. Пий, козачо, на барися,
Та й на мене но дивися, ,
Непогана я дівчина — І
Та у мене є хлопчина, Двічі
Трайда рада...
Н. Старовойтова. Козак з дівчиною

11. 1. Поміркуйте, яко значення народної пісні о житті сучасної людини.
2. Схарактеризуйте манеру виконання відомих вам співаків та гуртів, які
виконують народні пісні.
3. Підготуйте повідомлення про творчість Ніни Матвіенко.
4. Виконайте українську народну пісню «Біля річки, біля броду» з інсце­
нізацією. Під час виконання імпровізуйте танцювальні рухи відповідно
до сюжету пісні.
5. Організуйте та проводіть у класі або школі фостиваль української
народної пісні «Співацьке коло». Складіть програму фестивалю.
6. За бажанням. Знайдіть в інторноті інформацію про дитячі музичні
фестивалі, зокрема фольклорної музики. Послухайте чи перегляньте
декілька виступів конкурсантів. Чим відрізняється дитяче виконання на­
родних пісень від дорослого? Чим особливі, на вашу думку, спів юного
виконавця, репертуар дібраних пісень, власно виступ?
Конкурсанти дитячого фестивалю «Яскрава країна»
Бібліотека:
• Ніна Матвіенко. Ой виорю нивку широкую. — К .: Український центр
народної культури «Музей Івана Гончара», 2003.
Фільмотека:
• Д/ф «Співає Ніна Матвіенко» (1967 р.);
• Д/ф «Русалчин тиждень» (рож. Н. Мотузко, 1990 р.).
Медіатека: українські народні пісніу виконанні НіниМатвіенко («Ой, роду
наш красний», «Висока верба», «Ішло дівча лучками», «Прилетіла пере-
пілонька»).
Хореографічне мистецтво існує з найдавніших часів. Культо­
ві, трудові, мисливські та інші обряди супроводжувалися
не тільки грою па музичних інструментах і співом, а н танцями.
Розгорнуті танцювальні вистави, порідко пов'язані з релігійни­
ми церемоніями, існували в Стародавньому Єгипті, Індії, Китаї,
Вірменії, Греції, Римі й інших країнах.
Тан е ц ь — форма хореографічного мистецтва, художні
образи якої створюються рухами і положеннями тіла
лю дини.
Сучасний тапець (contemporary dance) —
танцювальний напрям, який включає танцю­
вальні техніки і стилі X X — початку XXI ст.,
що сформувалися иа основі американського і
європейського танців модерн і постмодерп.
Сучасний тапець вирізняється яскравістю
емоцій, різкими змінами настрою, і загалом
вважається, що сучасний тапець, як і піспя,
з усіх видів мистецтва чи пс найшвидше «ре­
агує* па зміни у світі, у суспільстві зокрема.
Часто, зароджуючись па вуличних або клуб­
них помостах, танцювальні напрями інте­
грувалися иа професійні сцени естради, коицерт-холів. Сучасна
хореографія — цс невід'ємний елемент багатьох слов’янських
концертних програм та конкурсів. Так, у 2004 р. па міжнародно­
му конкурсі піспі «Євробачсппя» перемогла українська співачка
Руслала Лижичко з композицією «Дикі танці*.
РусланаЛижичко «Дикі танці» (відоокліп), «Аркан».
Схарактеризуйте стиль виконання співачки. Що вас вразило в цих
пісенно-хореографічних номерах?

12. Руслана (справжнє ім’я Лижичко Рус­
лана Степанівна) — українська співачка,
диригент. Народилася в 1973 р. у Львові.
Навчалася на диригентськом у відділенні
Львівської консерваторії ім. М. Лисенка.
У 1993 р. Руслана перемогла на Всеукра­
їнському фестивалі сучасної і популярної
музики «Червона рута». А в 1998 р. випус­
тила свій дебю тний альбом «Дзвінкий ві­
те р », на який отримала позитивні відгуки
критиків.
За рік співачка випустила диск «Останнє Різдво 90-х», до якого
увійшли народні й авторські Різдвяні твори в оригінальних інстру­
ментальних аранжуваннях. Тематику Різдва Руслана розвинула й
у наступній своїй студійній роботі «Добрий вечір тобі...» (2003 р .).
Руслана активно поєднує у своїй музиці мотиви гуцульських ме­
лодій, насичених звучанням українських народних інструментів,
з сучасними танцювальними ритмами. Її експерименти відобра­
зилися в платівці «Дикі танці» (2003 р .), наклад якої склав 500 000
примірників. Із англомовною версією пісні «Wild Dances» Руслана
перемогла в 2004 р. на конкурсі пісні «Євробачення», за що укра­
їнці віддячили співачці званням народної артистки України.
1 На нашій Україні і небо голубіше,
На нашій Україні і сонце на тепло.
На нашій Україні дівчата наймиліші,
На нашій Україні і пісня на добро.
Приспів.
У саду калина, на ставку верба,
Пісня журавлина — радість і журба,
Сонячна долина, стежка в споришах,
1співа пташина, як моя душа! (Двічі)
2 На нашій Україні І зорі найрясніші
І хата біла-біла, неначе у вінку.
На нашій Україні молитва найсвятіша
І пісня солов'їна в вишновому садку.
Приспів.
1. За бажанням: дослідіть, які танцювальні техніки Iстилі використовують
у сучасних танцях.
2. Віднайдіть в Інтернеті інформацію про українські танцювальні конкурси
та фестивалі. Які танці на них представлені?
Бібліотека:
• Шистко О. Українські танці — Вид-во: Soft Academy. 2007. — 265 с.
Фільмотека:
• Т/ф «Балатні туфольки» (рож. Сандра Голдбахер, 2007 р.)
• Х/ф«Біллі Елліот*(реж. Стівен Долдрі, 2000 р.)
• Х/ф «M/йтато — Баришніков•(реж. Д. Поволоцький, М. Другой, 2011 р.)
Медіатека: Руслана «Дикі танці», «Аркан», «Край», «Давай, грай!»

13. Одним із найцікавіших народних танців с танго, який
виник в Аргентині. У минулому танго танцювали чо­
ловіки, щоб здобути прихильність жінок, та згодом тапець
почали виконувати в парі. Музика танго вирізняється енер­
гійним і чітким ритмом, а власне танець відображає склад­
ні взаємовідносини між закоханими, їхні почуття одне до
одного. Отримавши розвиток па батьківщипі, на початку
XX ст. «тапгомалія* поширилася Європою, Північною .Амери­
кою і навіть Австралією.
Сьогодні, окрім аргентинського танго, існують й іттгі стилі,
зокрема уругвайське тапго, бальне танго (американського і між­
народного стилю), фінське тапго і старовинне танго. Основне роз­
межування — цс тапго соціальне (аргентинське) і тапго бальне.
Спочатку музика тапго створювалася виключно як супровід
до танців. Як самостійний інструментальний твір цей танець
з'явився завдяки аргентинському композиторові та виконавцю
Лстору П'яццолі, якого прозвали «батьком тапго».
Твір «Лібсртапго» («Libcrtango») був написаний Астором
П’яццолою в 1974 р. в Італії. Композиція, назва якої виникла
внаслідок поєднання двох іспанських слів «libcrtad» (воля) і
«tango» (тапго), вважаються своєрідним рубіжем у творчості
ІГяццолн — від класичного танго до власного стилю «Tango
Nuevo*. Чимало відомих музикантів викопували «Libcrtango».
Дж. Ввтріано
Танго під дощем
Астор П'яццолла, «ЛІбортанго» у виконанні гурту «Київські солісти*.
Який настрій музики? Висловто власно ставлення до прослуханої
музики.
Чим відрізняється музика класичного танцю танго від твору Астора
П’яццоли «ЛІбертанго«?
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Астор ГГяццола (1921-1990) —
аргентинський музикант і компози­
тор другої половини XX ст., чи? тво­
ри значно збагатили жанр танго.
Народився в родині італійських
емігрантів, дитинство минуло в
Нью-Йорку.
Серед захоплень хлопчика чільне
місце посіли джаз і кінематограф. У
1937 р. повернувся на батьківщину.
За дев'ять років створює в Аргенти­
ні власний музичний колектив.
Улюбленим музичним інструментом П’яццоли є акордеон, який
він намагається «перетворити» на сольний інструмент, створюючи
для нього академічну музику.
Згодом отримав стипендію на навчання в Парижі, де спрямував
свою увагу на музику танго. Упродовж тривалого періоду життя
гастролює з концертами містами Аргентини, Бразилії, США. За­
писав чимало платівок, однак світове визнання композитор здо­
був у 1980-х pp. у складі квінтету «Tango Nuevo».
Астор П'яццола — один із небагатьох композиторів, хто зміг за­
писати й виконати на концертах майже всі свої твори. Упродовж
останнього десятиріччя свого життя композитор склав понад
300 композицій танго, 50 мелодій до кінофільмів, серед яких «Ген­
ріх IV» (режисера Марко Белоккьо), «Армагеддон» (Алена Жесуа),
«Південь» і «Посилання Гарделя» (Фернанда Соланаса), а також
музику до театральних вистав і балетів.

14. Сьогодні неможливо уявити світ танцю боа хореографічних кон­
курсів. Аджотаноцьздавна відображає культуру і звичаї народу. Конкур­
си танців популярні як сород дитячих ансамблів, так і сород дорослих
професійних колективів.
Історія англійських танцювальних фостивалів розпочинається у
20-х pp. XXст. Порший танцювальний фостиваль відбувся у м. Блокпул
і прозонтував різні танцювальні напрями. Згодом з'явився Британський
чемпіонатзі стандартнихтанців сород профосіоналів й аматорів. Подією
року, яка збирає найбільшу кількість глядачів у Блокпулі, і донині вва-
жаєтсья командний турнір Фестивалю сород профосіоналів. Сьогодні
в цихзмаганнях берутьучасть команди з Німеччини, Японії, Італії, CULIA,
Австралії та країн Скандинавії.
Традиційнимтанцювальним фес­
тивалем вважається Віденський
бал, який відбувається у столиці
Австрії п|д час бального сезону. Ві­
денські бали занесені ЮНЕСКО до
переліку нематеріальної культурної
спадщини людства. Особливість
цього заходу полягає в дотриман­
ні бального протоколу, за яким бал
відкривають юні пари танцюристів
—дебютантів, опівночі обов'язково
_. має відбутися «опівнічний виступ», аВіденський бал , _____
на світанку — закриття балу.
Наша країна також має власну тан­
цювальну фестивальну традицію. Так, щороку в Києві проходить між­
народний фостиваль танців народів світу-Dances of the World», підчас
якого можна відчути енергію культур Iпобачити розмаїття танцювальних
стилів багатьох країн.
Неможливо уявити сучасне танцювальне мистецтво, кіло,
театр і телебачення без надзвичайно чуттєвих, енергійних і роз­
маїтих латиноамериканських танців.
Латиноамериканські танці — загальна назва бальних
і народних танців, що сформувалися на території
Латинської Америки.
Цс дивовижне поєднання традицій індіанської, африканської
та іспанської культур. Однак найбільшого впливу латиноамери­
канські танці зазнали саме від іспанської музики. Л зародилися
вони па Кубі в середині XIX ст. Сьогодні поняття «латиноаме­
риканські танці» об'єднує чимало течій. До основних з них на­
лежать самба, румба, ча-ча-ча, пасодобль, джайв.
Румба — парний кубинський тапець африканського похо­
дження. Вирізняється цей танець з-поміж інших передусім
плавними рухами в поєднанні із широкими кроками. Най-
відомішою в усьому світі мелодією румби є «Сиат^ппапіст*
(«Гуаптшіамсра*), яку написав Хоссіто Фернапдсс у 30-х рр.
XX ст. па вірш Хосе Марті. У пісні йдеться про мешканку кубин­
ської провінції Гуаптапамо. Сьогодні цю композицію вважають
класикою латппоамсрикопсього танцю.
М. Соваррубізс. Румба Ш
Хосоіто Форіїандос, «Гуантанамора».
Які характерні особливості прослуханої музики? Схарактеризуйте
музичну мову твору (ритм, темп, характер, динаміку тощо).

15. Не мепш улюбленим латиноамери­
канським танцем с самба, що виникла в
Бразилії і сьогодні с одним з національ­
них символів цісї країни. Самба здобула
світове визнання завдяки бразильським
карнавалам, найвідоміший з яких від­
бувається в Ріо-де-Жанейро. У Бразилії
виникли найрізноманітніші напрями
самби, які розвиваються у численних
танцювальних школах.
Бразильський композитор Зскіпья
де Абрсу в 1917 р. написав інструмен­
тальну мелодію «Тісо-Тісо по РиЬа», І >
яку зпас весь світ під скороченою назвою Самба у виконанні бальних
«Тісо-Тісо». Цю мелодію досі люблять танцівників
і пам’ ятають майже в усіх країнах світу,
хоча з моменту її створення минуло майже сто років!
1 ^ 1 Зокіньядо Аброу,«ТІко-ТІко»
На якому інструменті виконується твір? Який його характер? Який
танець нагадує твір?
1. За бажанням: спробуйте відтворити характерні рухи бразильської
самби.
2. Колективна робота. Створіть програму «Шкільного балу», що склада­
ється з латиноамериканських танців.
3. Музичний проект: «Танці народів світу: краса та гармонія».
Бібліотека:
• Рогаццони Г. Латиноамериканские ганцы. —М .: БММ АО, 2001.
• Мур А. Вальныо танцы.—М инск: РУП, 2004.
Фільмотека:
• Х/ф •Кроквпород: осо або нічого» (рож. Сі Т., 2014 р);
• Х/ф •Зроби крок: лови момонт»(рож. Дуан А., 2013 р.).
Медіатека: танці народів світу.
Щороку шанувальники карнавалів й маскарадів приїжджа­
ють з пайвіддалепіншх куточків світу в італійське місто
па воді — Венецію. Саме тут з'явилася вишукала традиція кар­
навального святкування. Вистави венеціанського карнавалу від­
буваються просто псба, на тлі унікальних декорацій - пам’яток
архітектури, які пов’ язані між собою численними каналами й
містками.
На центральній площі Сап-Марко відбувається церемонії від­
криття карнавалу, а потім розпочинається масове костюмованс
гуляння. Протягом двох тижнів у Венеції проводять різноманіт­
ні концерти, влаштовують пспсрсворшспі феєрверки, в театрах
проходять вистави, ав середньовічних палацах — бали-млеклра­
ди. І звідусіль — з майданів і площ, з будинків міських жителів
і величних споруд, та навіть із граційних гондол, що перевозять
людей, — лупає жива музика!
Карнавал - театралізоване свято, учасники якого
вдягають яскраві костюми й маски.
Роздивіться костюми й маски учасників карнавалу на ілюстраціях.
Які інструменти звучать? Яка музика може лунати?
Учасники венеціанського карнавалу

16. А. С о т р . Ескізи венеціанських карнавальних костюмів
Карнавал падихас художників на створсішя вишуканих кос­
тюмів і загадкових масок, а композиторів — па написання чудо­
вої музики. У різний час музиканти відображали свої святкові
карнавальні емоції у звуках, тембрах і ритмах.
Атмосферу карнавального свя­
та можпа почути у фортепіанному
«Карнавалі Роберта Шумана», в
увертюрах «Карнавал» Антоні-
па Дворжака, Гектора Бсрліоза,
Олександра Глазунова. Італій­
ський композитор і скрипаль Нік-
коло Плгапіпі написав варіації
«Венеціанський карнавал» для
скрипки і фортепіано, а фрон­
да Пажо. Венеціанський цузький композитор Жап-Батист
карнавал Арбап — варіації «Карнавал у
Венеції» для труби.
Жан-БатистАрбан, «Карнавал у Венеції».
Не менш яскравий і захоплюючий кар­
навал відбувається щороку па іншому боці
Земної кулі, в тропічній Бразилії, а соме в
її столиці — Ріо-дс-Жапейро. Особливістю
бразильського карпавалу с форма його про­
ведення. Глядачі розміщуються па трибунах
уздовж самбадрому — спеціальної території,
якою йдуть учасники карнавалу.
Пригадай, у чому полягають особливості цього
танцю.
Парад шкіл самби — цс неймовірно яскраве, блискуче й
енергійне явище. Адже перед публікою по черзі рухаються
фантастичнооформленіплатформи,паяких безупиппотопцюють
самбу запальні бразильські красуні. Щоб перемогти па конкурсі
тлпцівпнки мають вразити журі, яке складається із 40 суддів,
своєю хореографією, декораціями, костюмами, гримом. Тому
кожна школа самби, зокрема йдитяча, впбнрас тему, розробляє
сценарій і упродовж року готує виступ.
Талант і фантазія сотень художників і праця тисяч бразильців
перетворили Самбадром в казковий світ. Яких тільки образів тут
можна побачити: дракони, слони й тигри, мешканці підводпого
царства, піратські кораблі, римські легіонери тощо.
Карнавальна платформа, присвячена темі джазу (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

17. Соржіо Аброу, «Бразильский карнавал» у виконанні дитячого
естрадного ансамблю «Сюрприз».
Який загальний настрій прослуханих творів? Хто їх виконує? Чим вони
відрізняються?
1. Яко значення музики й танців на карнавалі?
2. Здійсніть віртуальні екскурсії, щоб дізнатися про традиції карнавалу в
Ніцці та інших містах.
3. Перегляньте в Інтернеті відоозапис карнавалу у Ріо-де-Жанейро. У чому
виявляються особливості його проведення? Підготуйте повідомлення
4. Музичний проект. Уявіть себе рожисорами-постановниками кар­
навального свята. Доберіть музичні твори, які допоможуть передати
характерні образи традиційних карнавальних персонажів, наприклад.
Кота, Джокора (Блазня), Венеціанської дами. Підготуйте пантоміму
під музику кожного з творів. Організуйте і проводіть конкурс на кращу
презентацію.
Ібліотока:
• Єрмолаєв В.І. Нариси історії Бразилії. - Соцекгіз, 1962. - 578 с.
• Строганов А.І. Латинська Америка у XX столітті. — М., 2002.
фільмотека;
• Д/ф «Карнавал в Ріо-де-Жанейро» (2010 р.)
• Д/ф «Романтичні міста: Карнавал у Венеції» (2010 р.)
Модіатока:
• Жан-БатистАрбан, «Карнавал у Венеції»
• СоржіуАброу, -Бразильский карнавал» (у виконанні дитячого естрад­
ного ансамблю «Сюрприз».
В
останній чверті минулого століття на культурному обрії
України замайоріла досі небачена «зірка» — фольк-онера
«Цвіт папороті» Євгена Стапковнча. Саме цей твір започатку­
вав нову добу в музично-театральному мистецтві. Адже до того
часу в Україні пс існувало такого музичного жанру, який ґрун­
тувався би виключно иа українському фольклорі: історичних
нарисах, народних звичаях, прикметах, фантазіях тощо. Ми­
тець но-иоваторськи поєднав у своєму творі звучання оркестру із
самобутнім співом народного хору, традиційний фольклор — із
сучасними засобами виразності, зокрема авангардними. «Цвіт
папороті» особливий ще й тим, що композитор увів до складу
симфонічного оркестру народні інструменти.
В основі фольк-опери — літературні твори Миколи Гоголя,
національний фольклор, героїчний епос, народні обряди та
піспі, легенди. Лібрето написав Л. Стельмашспко, а декора­
ції до фольк-опери створив український художник €. Лнснк.
З політичних причин у 1979 р. прсм’срапс відбулася, адекорації
було зпшцепо.
Г. Семирадський. Ніч напередодні Івана Купала

18. У фольїс-опсрі «Цвіт папороті» псмас паскрізпого сюжсту,
звичного для жапру опори мопологів, арій, дуетів. Твір скла­
дається з трьох дій: у першій змальовуються картппи із життя
Запорозької Січі; у другій розкриваються особливості пародпого
побуту — сцспи па свято Купала; зміст третьої — прославлення
подвигів, здійснених народними героями заради Батьківщини.
У другій дП фольк-опори «Цвіт папороті* відображено народно
життя вусіх його проявах: світлих! радісних, суворих ітрагічних. Поряд із
реальними святковими обрядами на Івана Ку­
пала зображоно й фантастичні образи, зокрома
русалок.
У сцені «Русалчині купала» оркестрово звучання
нозвичайними способами поєднується з голосами
хору — шепотом, зойками, зітханнями, — усо це
створює таємничу атмосферу. На цьому тлі звучить
соло русалки — пісня про загублену дівочу долю
«Ой, глибокий колодязю».
Ало в почальний спів, начо вихор, уривається
купальський шабаш відьом. Виразна, пластична
мелодія змінюється вигуками, завиваннями. Куль­
мінацією шабашустає фантастична «Фуга нечисті*.
У ній майжо відсутні мелодії, оскільки головна тома
фуги — скоромовка, що промовляється з «жорсто­
кістю» (авторська вказівка).
Коли опівночі зацвітає папороть, шабаш рапто­
во обривається, і все навкруги завмирає. Звучить
акапольний спів хору, якому акомпанує л ише запи­
сана иа плівку «музика лісу« — шум листя, пташине
щебетання тощо.
Євгон Станкович. «К упала», II дія з фольк-опори «Ц в іт папороті»
у виконанні камерного хору «Київ».
Схарактеризуйте образи, які виникають у цьому фрагменті. Які його
композиційні особливості?
Євгон Станкович, «О й , глибокий колодязю », «Русалчині
купала» з фольк-опори «Ц в іт папороті» у виконанні хору
ім. Г Ворьовки, солістка — Ніна Матвіенко.
Як у другій дії опори відображені святкові обряди на Івана Купала,
купальський шабаш відьом? Який характер музичного фрагменту
твору? Чим вражає прослухана музика? Що незвичного у виконанні
ви помітили?
П О Р ТР ЕТ М ИТЦЯ
С та н к о в и ч Є в ге н Ф е д о р о в и ч (на­
род. в 1942 р.) — український композитор,
музичний і громадський діяч, лауреат
численних вітчизняних і міжнародних пре­
мій і нагород, народний артист України,
Герой України. Народився в м. Сваляві,
д е здобув початкову музичну освіту. П ро­
довжував навчання в музичному училищі
Уж города, потім у консеваторіях Львова і
Києва (учень Б. Лятошинського, М. Скорика).
У доробку композитора — 6 симфоній,
9 камерних симфоній, ф ольк-опера «Ц в іт папороті», 6 балетів,
велика кількість ораторій, камерно-вокальних й інструм енталь­
них творів. Також написав музику д о ш ести вистав і понад сотні
фільмів.
Прослухайте пісню Михайла Коваля «Балада про Крути». Пригадай!
що таке балада.
У цій піспі йдеться про криваві події 1918 р., коли відбув­
ся нерівнозначний бій між більшовицькою армією і загоном
київських студентів та бійців вільного козацтва па залізнич­
ній станції Крути. Запекле протнетояппя тривало упродовж
5 годип. Завдяки значній кількісній перевазі супротивника
українська молодь зазнала поразки, віддавши свої життя за
українську державність.

19. Підчас поховавші 27 юнаків, які
потрапили до більшовиків у полоп,
а потім були ними страчені, побли­
зу Лскольдової могили в Києві го­
ловаУкраїнськоїЦентральноїРади
М. Грушевський назвав загиблих
героями, а пост П. Тичіша при­
святив мужпім патріотам вірш
«Пам’яті тридцяти*.
1 То по чорно гайвороння над степом кружляє —
Дика орда Муравйова фізно наступає.
Щоб ворога зупинити, на станцію Крути
Відправились добровольці — молоді рекрути.
Приспів:
Славних хлопців-добровольців зібралося триста,
А дорога, начо доля, коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,
Бо проллється кров юнача цілою рікою.
2 Зима снігом замітає, січуть скоростріли.
Щоб ворога зупинити — не вистачить сили.
Вже набої закінчились, а навколо — поле.
Піднялися — І в атаку кинулись соколи.
Приспів.
3 Не вернуться вже ніколи до рідної хати,
Не зустріне, не пригорне заплакана мати.
Постріляні, порубані — але незборимі
Зосталися тут лежати сини України.
Приспів:
Славних хлопців-добровольців загинуло триста,
Бо така вже їхня доля — коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, — біль мого народу...
Віддали життя героТ за нашу свободу.
1. Поміркуйте, чому жанр опори Є. Станковича «Цвіт папороті» визначено
як «фольк-опера».
2. Якою є тематична основа фольк-опери «Цвіт папороті-?
3. Схарактеризуйте композиторський стиль Є. Станковича.
Бібліотека:
• Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. — К. :
ДМЦНЗКМ, 2002. — 178 с.
• Музика: Дитяча енциклопедія / упоряд. Володарська М., Канов-
ський 6. — Харків: Фоліо, 2008. — 328 с.
Фільмотека:
Д/ф «Цвіт папороті» (рож. В. Вітер, 1988 р.)
Модіатока:
Є. Станкович, фрагменти з фольк-опори «Цвіте папороть».

20. Сучлсиа балетна вистава відрізняється від класичного бале­
ту тим, що їй притаманні ритмопластичні танці, пантоміма,
елементи акробатики, світлозвукові ефекти, оригінальні деко­
рації, костюми, і новіть спів (хорп).
Пригадайтехарактерніознакикласичного балету. З якихтанцювальних
номерів складається балетна вистава? Які балоти ви знаєто?
ВідомийкомпозиторІгорОгравіпськпйстворив балет «Веснасвя­
щенна», у якому відобразив язичницьку Русь навесні: з дівочими
хороводами, культом Землі, жертвопринесенням па честь богині
Весни. У балеті подзвичайпосильпийі виразний ритм. Композитор
використовує основні музичні засоби — тембр, гармонію і ритм,
щоб зобразити взаємовідносини природи і людини.
Новизна і складністьмузики відчули і глядачі підчас прем'єри,
і оркестр па репетиціях. Лібрето до балету пописати сам компози­
тор — Ігор Огравіпський, і Ми­
колаРсріх — всесвітньо відомий
художник, який також створив
декорації і костюми до вистави.
Прем’єру балету глядачі пс
сприйняли, залишивши поза
увагою оригінальність і склад­
ність хореографії на тему язич­
ницьких обрядів. Але минули
роки, і балетпідкорив серця ша­
нувалигіпсів мпстсцтва в усьому
св^ Сцена з балету І. Стравінського
«Весна священна»
Ігор Страоінський, фрагменти з балоту ..Весна священна».
Чим вражає музика балоту? Які картини-образи виникли у вашійуяві?
Чому глядачі на прем'єрі но сприйняли балет?
Стравінський Ігор Ф едорович (1882—
1971) — всесвітньо відомий композитор
та диригент українського походження. Наро­
дився в сім'ї співака в Оранієнбаумі, поблизу
м. Санкт-Петербург
З дитячих років навчався гри на форте­
піано. Талант композитора яскраво проявив­
ся в жанрі балету. Під керівництвом М. Рим-
ського-Корсакова були написані перші твори
— скерцо і соната для фортепіано, сюїта для
голосу з оркестром «Фавн і пастушка», симфонія «Феєрверк» для
оркестру, прем’єру якої відвідав відомий хореограф Сергій Дягі-
лев. Він високо оцінив талант молодого композитора. Протягом
трьох років співпраці з трупою Дягілєва Стравінський написав три
балети, що принесли йому світову славу — «Жар-птиця», «Пе­
трушка» та «Весна священна».
Стравінський, творчість якого вплинула на розвиток музики
XX ст., посідає особливе місце серед композиторів того часу.
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
1. Які теми та образи використав у своєму балеті «Весна священна»
Ігор Стравінський?
2. Поміркуйте, чому композитори сучасності звертаються до фольклору
та музичнихтрадицій минулого?
3. Працюємо разом. Об'єднайтесь у групи, оберіть легенду або міф,
проілюструйте Пмузичними фрагментами (народної та сучасної му­
зики), створітьоскізи докорацій. Поясністьсвій вибір музичнихтворів.
Визначте жанр твору, дайте назву.
Бібліотека:
• Даолокамооа С. Галина Уланова. Я не хотела танцевать — М. : АСТ-
ПроссСКД, 2010. — 280с.
Фільмотека:
• Д/ф «Мой соробряньїй шар. Галина Уланова» (2010 р.)
• Д/ф «Майя Плисецкая» (реж. В. Катанян, 1981 р.)
Модіатока: Ігор Страоінський, фрагменти з балету «Весна священна»

21. У
світі музики дужо часто трапляються випадки, коли твір,
призначений для якогось інструмента, наприклад для
струпного (скрипки), викопусться паклавішному (фортепіапо).
Для цього здійснюють потний ♦переклад» композиції.
Аранжування в музиці —це пристосування, переклад
музичного твору, написаного для певного інструмента
(голосу, співака чи ансамблю), для його виконання
в іншому складі інструментів (голосів).
Найвідомішими аранжувальниками XIX ст. вважають Нікко-
ло Пагапіиі і Ферсица Ліста. Віртуоз Лагапіпі — визначний
італійський майстер скрипки, створив чимало нспорсвсршспих
музичних творів, які сам і викопував. Його техпіка виконання
вирізнялася неймовірною довершеністю. Музикант цілковито
змінив саму природу скрипкового виконання: умів грати такі
п’ссн, які, як вважалося, неможливо відтворити.
Якщо Пагашпі вважають гспісм скрипки, то Ферсица
Ліста — його двійником-піапістом. Австрійський композитор
гастролював містами Європи, щоразу збираючи переповнені
концертні зали.
Щоб продемонструвати свій талант і віртуозну гру на
інструменті, обос митців написаливласні твори, які відповідали
заданій мсті. Так, Н. Пагапіиі створив 24 каприси для скрипки.
Ці твори с справжнім посібником для досвідчених професійних
музикантів, оскільки техпіка виконання цих творів —
подзвпчайпа складна.
Пікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор (для соло скрипки).
Які картини ви уявили? Який характер музики? Схарактеризуйте
засоби виразності твору.
Нікколо Паганіні, Каприс N2 24 ля мінор в араюкуоанні
Ференца Ліста для соло фортепіано.
Що змінилося у виконанні?
■ПОРТРЕТ МИТЦЯ
Нікколо Паганіні (1782-1840) —
італійський скрипаль-віртуоз, композитор
та гітарист.
У віці 7 років уперше взяв до рук скрипку.
А вже за рік Нікколо написав свою першу
скрипкову сонату і кілька складних варіа­
цій. У 11-річному віці виступає із самостій­
ним концертом у Генуї (серед виконаних
творів — власні варіації на французьку
революційну пісню «Карманьола»).
На зламі століть Нікколо успішно ви­
ступає в Пармі, опісля отримує запро­
шення виступити при дворі герцога Фердинанда Бурбонсько-
го. Потім гастролює Італією, Німеччиною, Францією, Австрією,
Великою Британією.
Паганіні вражав слухачів віртуозним виконанням, яскравістю
образів, польотом фантазії, драматичними контрастами. У його
творчості повною мірою виявлялися особливості італійського
народного імпровізаційного стилю.
Паганіні першим зі скрипалів виконував концертні програ­
ми напам’ять, вводячи у гру нові технічні прийоми. Музикант
розширив межі впливу скрипкового мистецтва. Деякі твори
композитора настільки технічно складні, що після його смерті
тривалий час вважалися такими, які неможливо виконати.
Фрагмент оригінальних нот Каприса № 10

22. 1. Ллється музика слова Твоє звучання
Так чарівно, казково, Кришталево чисте,
Напрочуд загадково, Твої слова —
Начо серця струна. Мов зоряно намисто.
Мила, ніжная мово,
Оживаєш ти знову 2 Ти «»вениш над полями,
Голосними струмками, Над лугами, лісами
Наче рання весна.. Ніжним голосом мами,
Що маля забавля.
Приспів: Лине хай на Вкраїну:
«Очі карі та сині», —
Українська мово, Хай І дочкам, і сину
Твоє чарує Душу спів звесоля.
Мелодійно слово. Приспів.
1. Порівняйте Каприс № 24 ля мінор Н. Паганіні у скрипковому виконанні
з фортепіанною Інтерпретацією Ф. Ліста. Схарактеризуйте тому, темб­
рово забарвлення. Які зміни музики відбулися у процесі варіювання
теми?
2. Схарактеризуйте ритмічні, мелодичні, регістрові та динамічні особли­
вості варіацій. Занотуйте у зошит.
3. Уявіть собо журналістом тижновика «Музична афіша». Підготуйте
свій відгук на концерт, у програмі якого звучав Каприс № 24 ля мінор
Н. Паганіні у фортепіанному виконанні, транскрипція Ф. Ліста.
Бібліотека:
• ЗильборквитМ. Мир музыки: Очерк. — М .: Дет. лит., 1988.
• Тибальди-Кьоза М. Паганини. — М .: Молодая гвардия, 1981.
• Виноградов А. Осуждение Паганини. — М .: Мает, лит., 1983. — 688 с.
Ф ільмотека:
• Х/ф •Никколо Паганини» (1982);
• Х/ф •Ференц Лист —Грёзы любви* (рож. Мартон Колоти, 1970).
Модіатока:
• Н. Паганіні. 24 Каприси;

23. Пригадайте, що вам відомо про жанр рапсодії. Що характерно для
нього?
А
ранжування тем Пагапілі входить до відомого Концерту
для фортепіано з оркестром Сергія Рахмапіпова і мас назву
♦рапсодія*. Як ви пам’ятаєте, жанр рапсодії випик у далекому
минулому — сягас часів давньогрецьких співаків-оповідачів.
Сучасна рапсодія — цс інструментальний твір вільної форми,
в основі якого зазвичай покладено народну тему. Рапсодію па
тему Паганіні С. Рахмапіпова вирізняє масштабний задум,
величне темброве рішепия — її викопус оркестр із солюючпм
фортепіано; виразна тема, ознаки тричастиішої композиції кон­
церту, наскрізний тематичний розвиток.
Соргій Рахманінов, Рапсодія на тему Паганіні з Концерту для
фортепіано з оркестром № 1.
Як змінилася тома Н. Паганіні у творі С. Рахмапіпова? Які особливості
звучання прослуханого твору?
Концертна рапсодія для соло фортепіано з оркестром с, вод­
ночас, варіаційним циклом па тому Двадцять четвертого Ка-
прнсу Пікколо Паганіні.
Видатний український композитор Мирослав Скорше ство­
рив блискучі оркестрові обробки каприсів Пагапілі, у яких
дотсппо зіставив музику XIX ст. і сучасні мотиви.
Пізніше, па основі інструментальної інтерпретації Миросла­
ва Скорика каприсів Паганіні був створений балет «Каприси».
Балстмсйстером-постаповпиком твору став народний артист
України Віктор Литвинов. Сюжет балету «Каприси» — цс істо­
рія великого маестро, гепіальпого творця позачасом і простором.
Це спроба показати долю окремої особистості.
і " * ! Н ік ко л о Паганіні —Мирослав Скорик, Десять каприсів із циклу
«24 каприси для великого симфонічного оркестру» (на вибір).
ПОРТРЕТ МИТЦЯ
С корик М ирослав М ихайло­
вич (народ, в 1938 р.) — український
композитор і музикознавець, внуча-
тий племінник видатної співачки Со­
ломії Крушельницької. Народився
у Львові, тут відвідував музичну школу.
Навчався у Львівській державній
консерваторії ім. М. В. Лисенка під ке­
рівництвом Станіслава Людкевича. По
закінченню стажувався у Дмитра Каба-
левського. Тривалий час викладав ком­
позицію в Київській консерваторії.
У доробку митця — різноманітні музичні жанри: опера, балет,
реквієм, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, для
фортепіано, скрипки), твори для оркестру, різноманітних ансамб­
лів, сольного фортепіано. Окрім того, композитор завзято писав
музику до багатьох фільмів і театральних вистав, джазову та по­
пулярну музику.
У музичній редакції Мирослава Скорика світ побачив опери
М. Леонтовича «На Русалчин Великдень», А. Вахнянина «Купало»,
Д. Січинського «Роксолана».
У своїх творах М. Скорик переосмислює український, зокрема
карпатський, фольклор, а також втілює власне бачення міської са­
лонної музики, джазу. Композиції митця постійно звучать на укра­
їнській та європейській сценах, а також у США, Канаді й Австралії.
Сьогодні Мирослав Скорик є співголовою Спілки композиторів
України і художнім керівником Національного театру опери та ба­
лету ім. Т.Г. Шевченка (м. Київ).
М. Скорик диригує оркестром

24. Нікколо Паганіні, Каприс № 24 ля мінор у рок-аранжуванні
Віктора Зінчука.
1. Поміркуйте, чим сучасна інтерпретація одного з творів, який вам
сподобався, відрізняється від оригіналу композитора.
2. Як у сучасних аранжуваннях змінюється музичний образ твору, його
форма та засоби виразності (мелодика, ритм, темп, динаміка, інстру-
монтування тощо)?
3. Працю ємо разом. Об'єднайтесь у групи і знайдіть в Інтернеті
колекцію картин, скульптур, архітектурних споруд, зміст яких спів­
звучний музичним творам, прослуханим на уроці. Створіть музичне
слайд-шоу на тему «Музика крізь віки: Н. Паганіні - Ф . Ліст - С Рахма­
нінов -М . Скорик».
Бібліотека:
• Брянцева В Детство и юность Сергея Рахманинова. — М. : Советский
композитор, 1973.
• Бажанов Н. Рахманинов. — М. : Молодая гвардия, 1966.
Фільмотека:
• Д/ф «Гении. Сергей Рахманинов» (рож А Кончаловский)
• Д/ф «Портрет Рахманинова» (реж. А. Косачев, 1992)
• Д/ф «Ветка сирени (о С.В. Рахманинове)» (реж. П. Лунгин, 2007)
М одіатока:
• С Рахманінов. Концерт для фортепіано з оркестром № 1, Рапсодія на
тему Паганіні
• Н. Паганіні-М.Скорик. Десяпгь каприсів із циклу «24 каприси для велико­
го симфонічного оркестру»
• Н. Паганіні. Каприс № 24, ля мінор (рок-аранжування Віктора Зінчука)
У
світі небагато естрадно-симфонічних оркестрів, що ко­
ристуються такою славою і популярністю, як оркестр під
керувавцям французького композитора й аранжувальника Поля
Моріа. Мільйони проданих, платівок, гастролі по всьому світу,
незмінний успіх па концертних майданчиках усіх континен­
тів — ось який творчий шлях цього відомого колективу. В ор­
кестрі працювали чудові музиканти, кожен з яких досяг висо­
кого рівня майстерності, й усе-таки своїми успіхами колектив
зобов'язаний одній людині — свосму керівникові.
Творчість французького Гралд-орксстру під керівництвом
Поля Моріа яскраво поєднала в собі розважальне й академічне
музичне мистецтво. Упродовж ЗО років колектив аранжував і
записав тисячі мелодій.
Аранжування у джазовій музиці пов’язане а імпровізацій­
ним стилем музикування, коли гармонічні та фактурні зміни
музиканти вносять у твір під час виконання. У X X ст. у світ
інструментальної музики вривається електроніка. З появою
електронно-акустичної апаратури — синтезаторів, магнітофо­
нів, комп'ютерів — з’явилися нові можливості для творчості
композиторів, а виникнення електроінструментів розширило
горизонти для виконавців.
Пригадайте Скерцо («Ж арт») Й .-С. Баха, яке ви слухали у 6 класі
в різних виконаннях. Порівняйте з аранжуванням Поля Моріа
Йоганн Собастьян Бах, Скерцо Із сюГги № 2 у виконанні оркестру Поля
Моріа.
Чому, на вашу думку, ця музика залишається популярною вже майже
півстоліття? Порівняйте інтерпретацію П. Моріа з виконанням, яке ви
слухали раніше. Чи змінилася музика?