Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.

2. Бетлегем села Чома Берегівського району Закарпатської області. 2021 рік
Бетлегем села Чома Берегівського району Закарпатської області
а обласному фестивалі «Коляди в старому селі».
Закарпатський музей народної архітектури та побуту, м. Ужгород, 2020 рік

3. 1
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
ПРО АВТОРІВ................................... 2
Відлуння подій.................................. 3
БЕДЗІР В.
Вона зігріває й збагачує.............. 3
НІКОЛЕНКО О.
Коли собі заспіваю… ..... ………6
БЕДЗІР В.
Українців двох країн
зближують… вареники…………7
ВАШ О.
Стартувала «Карпатська ватра»..10
ОФІЦИНСЬКА М.
Центр культури презентував
два пісенні збірники… ............. 11
ГОМОЛЯК М.
Попри все свято відбулося ……12
ОФІЦИНСЬКА М.
«Дробойка» завітала до Хуста...13
ГРУШОВСЬКА-НІКОЛЕНКО Л.
У Тячеві звучали запальні
коломийки............................ ……14
ДОВГАНИЧ Л.
Фольклор – безцінне джерело
творчості Віктора Теличка..........16
ДОВГАНИЧ Л.
Роздуми після зустрічі з маестро...18
ОФІЦИНСЬКА М.
Ілона Сідак презентувала
виставку «…для Тебе»… ............19
ГАЙДУК О.
Сильні духом… ............. ………..20
ДОВБУШ Б., НОВГРАДІ-ЛЕЦО В.
Джерела життєвої мудрості….22
ГРИСЬ Т.
Зустріч з відомим
фольклористом………….………23
ОФІЦИНСЬКА М.
На порядку денному –
мистецькі школи…...............…..24
ОФІЦИНСЬКА М.
Приклад дитячої дипломатії..25
МАДЯР-НОВАК В.
Ой хто, хто Миколая любить.......26
ОФІЦИНСЬКА М.
До нас іде Миколай… ...........….28
ПРЕССЛУЖБА
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОВА.
На Закарпатті відзначили
кращих діячів культури і
мистецтв за 2021 рік… . ………..29
№ 3, 4 (59, 60), 2022
Щоквартальний
вісник
Засновник:
КЗ «Обласний
організаційно-
методичний центр
культури» ЗОР.
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації
Серія ЗТ № 722/314
ПР від 30.01.2019.
Адреса: 88000,
м. Ужгород,
вул. Волошина, 18.
www.zakfolkcenter.info
е-mail:
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська.
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська.
Відповідальна
за випуск:
Г. Дрогальчук.
Автори світлин:
В. Бедзір, О. Гайдук,
К. Губена,
М. Офіцинська,
В. Сичкун, а також
з архіву
Л. Дубенко,
М. Мовнара,
КЗ “ООМЦК” ЗОР.
Художнє оформлення
обкладинки:
М. Дем’ян.
Дизайн та верстка:
М. Коваль.
Редагування
та коректура:
М. Офіцинська.
Відповідальність за
достовірність фактів,
власних назв та імен,
інших відомостей
несуть автори.
Редакція може не
розділяти погляди
та думки, які автори
висловлюють у своїх
публікаціях.
На першій сторінці
обкладинки робота
учениці
Ільницької ШМ
Цогли Софії.
Гарнітура Book Antiqua.
Ум. друк. арк. 9,76.
Формат 60ç84/8.
ЗМІСТ
ОФІЦИНСЬКА М.
Виставу «Різдвяне сяйво»
презентували у скансені………32
Творча майстерня……… ………..34
АНДРІЙЦЬО В.
Там, де синє небо гори
обіймає………………… ........……34
ГРУШОВСЬКА-НІКОЛЕНКО Л.
Поетичні спроби
Еріка Скальського…...................38
СІДОР О.
Несе заряд добра, бажання та
натхнення….................................40
ХЛАНТА І.
Коли грає і співає – душу
виливає…......................................43
Постаті…… ................................….47
ШКІРЯ В.
Оспівував красу рідних Карпат....47
ШКІРЯ В.
Найбільше щастя –
творити для людей….................49
ШКІРЯ В.
Він ішов до читача
із чистою душею… .................…52
КУЗАН В.
Творець і аферисти……...……..54
МАДЯР-НОВАК В.
Гідне вшанування
столітнього ювілею
Володимира Гошовського… ….57
ХЛАНТА І.
Народна притча в системі
духовних цінностей
Григорія Сковороди……....……64
Стане у пригоді…… .................…..67
УХАЧ Л.
Прийшло Стрітення Господнє
у наші Карпати…...................….67
МОВНАР М.
Закарпатський народний танець
«Трибушанка»….....................….70
Цікаво знати…… ......................…..80
МАДЯР-НОВАК В.
Традиції колядування у селі
Чома Закарпатської області..…80
Актуально……...........................…..82

4. 2 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
АНДРІЙЦЬО Василь – викладач
кафедри мистецьких дисциплін КЗВО
«Академія культури і мистецтв» ЗОР,
заслужений працівник культури Укра-
їни
БЕДЗІР Василь – журналіст, власний
кореспондент газети «Урядовий кур’єр»
на Закарпатті
ВАШ Олена – методист відділу ін-
новаційних програм та культурно-мис-
тецьких проектів комунального закладу
«Обласний організаційно-методичний
центр культури» Закарпатської обласної
ради
ГАЙДУК Олена – завідувач відді-
лу інноваційних програм та культур-
но-мистецьких проектів КЗ «Обласний
організаційно-методичний центр куль-
тури» ЗОР
ГОМОЛЯК Марія – голова цикло-
вої комісії «Інформаційна, бібліотечна
та архівна справа», викладач-методист
КЗВО «Академія культури і мистецтв»
ЗОР
ГРИСЬ Таїсія – артистка Заслуженого
академічного Закарпатського народного
хору
ГРУШОВСЬКА-НІКОЛЕНКО Лілія
– провідний методист відділу інновацій-
них програм та культурно-мистецьких
проєктів комунального закладу «Облас-
ний організаційно-методичний центр
культури» ЗОР
ДОВБУШ Богдана – завідувач відді-
лу обслуговування користувачів Закар-
патської обласної універсальної наукової
бібліотеки імені Ф. Потушняка
ДОВГАНИЧ Людмила – музикозна-
вець, м. Ужгород, член Національної Все-
української музичної спілки
КУЗАН Василь – голова Закарпат-
ської організації Національної спілки
письменників України
МАДЯР-НОВАК Віра – провідний
методист відділу народної творчості та
аматорського мистецтва комунального
закладу «Обласний організаційно-мето-
дичний центр культури» Закарпатської
обласної ради, викладач Ужгородсько-
го музичного фахового коледжу імені
Д. Є. Задора, кандидат мистецтвознав-
ства, заслужений діяч мистецтв України
МОВНАР Микола – провідний ме-
тодист відділу народної творчості та
аматорського мистецтва комунального
закладу «Обласний організаційно-мето-
дичний центр культури» Закарпатської
обласної ради
НІКОЛЕНКО Ольга – директор бу-
динку культури села Худльово Середнян-
ської селищної ради
НОВГРАДІ–ЛЕЦО Віктор – бібліо-
текар 1 категорії відділу обслуговуван-
ня користувачів Закарпатської обласної
універсальної наукової бібліотеки імені
Ф. Потушняка
ОФІЦИНСЬКА Марина – завідувач
інформаційно-редакційного сектору ко-
мунального закладу «Обласний органі-
заційно-методичний центр культури»
Закарпатської обласної ради
СІДОР Оксана – провідний методист
Іршавського міського будинку культури,
заслужений працівник культури України
УХАЧ Людмила – викладач-мето-
дист комунального закладу вищої освіти
«Академія культури і мистецтв» Закар-
патської обласної ради, заслужений пра-
цівник культури України
ХЛАНТА Іван – провідний методист
відділу народної творчості та аматор-
ського мистецтва комунального закладу
«Обласний організаційно-методичний
центр культури» Закарпатської обласної
ради, заслужений діяч мистецтв України
ШКІРЯ Василь – член Національної
спілки письменників України
ПРО АВТОРІВ

5. 3
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
Відлуння подій
Відлуння подій
ВОНА ЗІГРІВАЄ Й ЗБАГАЧУЄ
Елементи нематеріальної культурної
спадщини в переліку Закарпатської області
презентували їхні носії
Цього дня на території Закарпатського
обласного музею народної архітектури та
побуту не продавали пиво, звідти не лину-
ли аромати шашликів, як часто попри війну
буває на багатолюдних заходах. Але це не
завадило сотням гостей, які прийшли сюди
28 серпня 2022 року, щоб стати учасниками
дійства «Жива спадщина», яке влаштував
обласний організаційно-методичний центр
культури – комунальний заклад Закарпат-
ської обласної ради. На святі народних ре-
месел, музики і танців, які відтворюють і до
найменших деталей узгоджуються з народ-
ними звичаями і традиціями, побував ко-
респондент «Урядового кур’єра».
Належно оцифровані
«Ми не просто зібрали фольклорні ко-
лективи, щоб показати наші страви чи
гастрономічні можливості, а презентували
ті елементи нематеріальної культурної спад-
щини, які є в реєстрі Закарпатської області,
а також ті, що увійшли до загальнонаціо-
нального переліку, – розповіла директор об-
ласного організаційно-методичного центру
культури Ганна Дрогальчук. – Три елементи
живої спадщини Закарпаття влітку цього
року увійшли до переліку елементів немате-
ріальної культурної спадщини України. Це
традиції лозоплетіння села Іза, приготуван-
ня та культура споживання сливового леква-
ру, гуцульська бриндзя. Ми їх презентувати,
щоб якомога більше людей в Україні дізна-
лися про скарби, які маємо.
До слова, елементи, які увійшли в облас-
ний реєстр культурної спадщини, ми іден-
тифікували, дослідили, оцифрували, тобто
зняли на відео.
Не менш важливо, що ці елементи нашої
нематеріальної культури демонстрували
самі носії. Це люди, які поприїжджали з різ-
них територіальних громад, не використо-
Ганна Дрогальчук, Василь Івашко, Володимир Чубірко

6. Відлуння подій
Відлуння подій
4 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
вуючи коштів з обласного бюджету, а лише
за власні».
Традицію приготування сливового лек-
вару демонстрували подружжя Андраш і Ві-
ола Мештер, а також Йосип Торпоі.
Бриндзя, ріплянка і… музики
Своїми надбаннями приїхали поділи-
тися гості з п’яти (усіх шість) районів Закар-
паття. Найбільше їх делегувала Рахівщина,
представники якої оселилися в найбільшій
музейній садибі «Гуцульська ґражда». Цей
старовинний комплекс будівель до остан-
ньої колоди перевезли в музей саме з Рахів-
ського району, із села Стебний.
Тож цілком виправ-
дано, що поряд на га-
лявині рахівці частували
свіжоприготованим бано-
шем із бринзою. А всере-
дині гражди молода майс-
триня з Великого Бичкова
Марія Чорній демонстру-
вала мереживні бичків-
ські медяники, які сама
спекла і оздобила. Вікто-
рія Томашук, жителька
Рахова, частувала і давала
змогу придбати бриндзю
із власного селянського
господарства.
Наступну хатину оку-
пували гості із селища
Ясіня того самого району.
Вони приїхали на чолі з
головою їхньої терито-
ріальної громади Андрієм Делятинчуком.
Приймали гостей у народному одязі; оздо-
бивши свій тимчасовий прихисток предме-
тами гуцульського реманенту, теж пригоща-
ли традиційними стравами.
Саме рахівці сповіщали про всі основні
заходи свята голосним гулом трембіт.
А ось носії народної традиції із села Ко-
лочава на Хустщині привезли ріплянку. Усі,
хто чув про цю страву горяні хто ще не чув
про неї, поспішали скуштувати. А водночас
і зарядитися гучними коломийками, які, не
перестаючи, виконували троїсті музики ро-
дини Марковичів.
Леквар і ткацтво – в угорській традиції
На подвір’ї угорського газдівства, що
теж існує в музеї, представники громадської
спілки «Закарпатська угорська туристична
рада» ще із сьомої ранку готували сливовий
леквар. Разом з головою цієї організації Ан-
драшем Мештером розклали багаття й пе-
ремішували сливи у велетенському казані.
Час післяобідній, а готовим вариво буде ще
нескоро: треба помішувати плоди, аж доки
з них не випарується вся волога і повидло
не випадатиме з перевернутої догори лож-
ки. Серед жінок, які готують леквар і печуть
смачні пампушки (по-місцевому, фанки),
пані Віола, дружина Андраша.
Великоберезьке мереживне ткацтво
представляли ткалі із села Кідьош на Бере-
Майстриня Марія Чорій розписує медяник
Іван Рацин з учасниками художнього аматорства села Новоселиця

7. Відлуння подій
Відлуння подій
5
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
гівщині. Дивували майстерністю газдині
з Ужгородщини, які привезли Великодо-
бронське перебірно-човникове ткацтво.
А як не згадати про багатьох гостей із
Королівської громади – з сіл Черна, Но-
воселиця і Хижа, де сформувалися влас-
ні традиції в гастрономії, обрядових дій-
ствах, музикуванні. Перше з них увійш-
ло до переліку чернянською начанкою,
друге – новоселицькою слив’янкою; тре-
тє відоме унікальними весільними тра-
диціями, які відтворив фольклорний ко-
лектив «Хижанські візерунки».
Вінкоплети й коломийкарі
А вінкоплети із села Зарічово! Вони
приїхали до музею теж не просто так, а
насамперед показати своє вміння виго-
товляти і прикрашати віночками з бар-
вінку весільні свята. Разом з, так би мови-
ти, народними флористами піднесений
настрій усім гостям свята в музеї творив
місцевий фольклорно-етнографічний
ансамбль «Лемківчанка».
Змагався із сусідами вокальний ан-
самбль, що представляв Ужгородщину,
– «Ґаздині» із сіл Пацканьово та Худльо-
во. Невтомна збирачка фольклору й ба-
гаторічна очільниця колективу Марія
Панькулинець збагатила його репертуар
народними піснями цих двох сіл, що не
повторюються більш ніде.
Багатьох на цьому святі привабили
майстер-класи з лозоплетіння та гончар-
ства. Їх влаштовували визнані майстри,
яких вважають носіями живої традиції
цих ремесел. До ліплення з глини за-
лучала юних гостей свята голова Закар-
патського осередку майстрів народного
мистецтва Людмила Губаль. Встигала і
піднести свіжі порції глини, і підказати,
як правильно сформувати фігуру баран-
чика чи кізочки, і похвалити учнів за ста-
рання.
Олена Ваш і Костянтин Ковган, праців-
ники обласного науково-методичного цен-
тру культури, навчали виготовляти ляль-
ки-мотанки і різьбити з дерева.
Весь день біля музейних дерев’яних ха-
тинок лунали народні мелодії, час від часу
кружляли танцювальні пари у вихорі коло-
мийок. Запально, нестримно, торкаючись
спраглих до народних мелодій душ, вигра-
вали троїсті музики з Рахівщини й Хустщи-
ни. Рухами під звуки скрипок і бубнів роз-
повідали історії кохання танцювальні колек-
тиви «Сколомийка» з села Приборжавське
Хустського району, «Кийк Фіола» із села Геча
Берегівського району.
«Народ без традицій – то дерево без
коріння. Будь-який вітер його повалить»,
– стверджує народна мудрість. І це справді
так, адже народна культура – це коріння, яке
об’єднує нас, українців, у єдине ціле і робить
сильнішими.
Василь БЕДЗІР
Варіння леквару
Банош
Чернянська начанка

8. Відлуння подій
Відлуння подій
6 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
КОЛИ СОБІ ЗАСПІВАЮ...
Де закарпатець там і пісня, тому що це
душа нашого народу, її історія все життя на-
шого краю. У наших закарпатських народ-
них піснях відображена краса нашого краю,
добрі та роботящі люди, їх звичаї, традиції
та самобутність нашого колоритного краю.
Такими словами розпочався фольклор-
ний вечір закарпатської народної пісні
«Коли собі заспіваю...», який відбувся 18 ве-
ресня 2022 року з метою збереження таких
елементів нематеріальної культурної спад-
щини, як «Пісенна традиція с. Худльово» та
«Пісенна традиція Середнянської громади»,
що занесені до Регіонального переліку нема-
теріальної культурної спадщини Закарпат-
тя. Організувала і провела вечір директор
будинку культури села Худльово Середнян-
ської селищної ради Ольга Ніколенко.
Перш ніж прозвучала перша пісня, всі
присутні згадали про тих, хто відстоює нашу
незалежність та пом’янули хвилиною мовчан-
ня героїв, які віддали своє життя, захищаючи
Україну і всіх нас від російського агресора.
Заступник директора КЗ «Обласний ор-
ганізаційно-методичний центр культури»
ЗОР, заслужений працівник культури Украї-
ни Василь Барановський привітав учасників
дійства та вручив подяку директору будинку
культури села Худльово Ользі Ніколенко за
популяризацію народнопоетичної творчості,
організацію й проведення культурно-мис-
тецької акції. До вітань долучилася і викла-
дач циклової комісії менеджменту соціокуль-
турної діяльності Ужгородського інституту
культури і мистецтв, заслужений працівник
культури України Єлизавета Сівак. «Сьогод-
ні, як ніколи ми повинні відстоювати і пока-
зувати всьому світу, що ми українці й у нас є
своя історія, культура, неповторна колоритна,
яку ми бережно і з любов’ю передаємо своїм
нащадкам», – наголосила вона.
На вечорі звучали різножанрові закар-
патські народні пісні у виконанні народного
аматорського вокального ансамблю «Джере-
ло» БК с. Худльово Середнянської селищної
ради (керівник Надія Балога-Тотін), який
є основним продовжувачем традицій фес-
тивалю «Коли собі заспіваю...» та носієм на-
родних пісень, записаних із голосу Михайла
Глюдзика, які занесені до Регіонального пе-
реліку елементів нематеріальної культурної
спадщини Закарпаття.
Ольга Ніколенко (перша ліворуч) з учасниками
народного аматорського вокального ансамблю «Джерело»

9. Відлуння подій
Відлуння подій
7
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
Гості вечора – народний аматорський во-
кальний ансамбль «Руменок» БК смт Серед-
нє (керівник Ольга Бобак, концертмейстер
Тарас Кардашинець), учасники художньо-
го аматорства клубу с. Дубрівка (керівник
Оксана Шелак) та клубу с. Ляхівці виконали
чудові закарпатські народні пісні.
Не обійшлося й без танців. Колектив
«Струмочок-Ет Іріс» БК с. Худльово (керівник
Лілія Грушовська-Ніколенко) презентував
цікаві та гарні танці. Виконав закарпатські
народні пісні у сучасній обробці вокальний
ансамбль «Віоллочка» БК с. Худльово (керів-
ник Ольга Ніколенко).
Більшість пісень співали всі присутні.
Особливо припала усім до душі «Ой у лузі
червона калина».
Велике спасибі за нові костюми, поши-
ті для народного аматорського ансамблю
«Джерело» БК с. Худльово, приватному під-
приємцю Володимирові Ніколенку.
Тільки разом ми – сила!
Ольга НІКОЛЕНКО
УКРАЇНЦІВ ДВОХ КРАЇН
ЗБЛИЖУЮТЬ… ВАРЕНИКИ
У місті Свидник у сусідній Словаччині
частка українців серед населення одна з най-
вищих у цій країні – близько 13%. Тут дбайли-
во оберігають традиції етносу, представники
якого живуть у Східній Словаччині споконві-
ку. І не випадково саме тут, у Свиднику, ство-
рено Музей української культури.
Щороку в 13-тисячному місті на берегах
річки Ондава у вересні проходить фести-
валь пирогів. Нині мова піде про ХХVІІ свя-
то народних традицій.
Їжа давня, перевірена
Попри дощову погоду гості Музею укра-
їнської культури зайняли всю глядацьку
залу на галявині. Десятки стояли на доріж-
ках і пагорбах, що півколом огинають імпро-
візовану сцену. І сподівання гостей здійсни-
лися: ставши свідками насиченої культурної
програми, вони поїли смачних вареників
(по-місцевому, пирогів), взяли участь у му-
зейних заходах. Через якийсь час і небо роз-
щедрилося, розігнавши дощові хмари. На
ньому всю другу половину дня панувало
сонце.
Першим усіх привітав директор Музею
української культури Ярослав Джоганик.
Кандидат мистецтвознавства і філологічних
наук Ярослав Джоганик добре знайомий за-
карпатцям: раніше багато років викладав
словацьку мову в Ужгородському національ-
ному університеті. Нині докладає чимало
зусиль до збереження і примноження фон-
дів престижного музею.
Побажання й надалі оберігати народний
спадок русинів-українців – у пісні, мові, зви-
чаях, ремеслах, архітектурі, стравах – гостям
фестивалю висловили голова Пряшівського
самоврядного краю Мілан Маєрський і голо-
ва міста Свидник Марцела Іванчова.
З коротким, але змістовним словом звер-
нулася до присутніх радниця Посольства
України у Словацькій Республіці Наталія
Никифорак: «Я вперше тут, у Свиднику, але
почуваюсь як удома. Бо в кожній доріжці, ха-
тинці на території цього музею відчувається
любов до рідного краю, тяглість поколінь.
Сьогодні 200-й день війни. москва теж розу-
міє, в чому наша сила, наше багатство. А саме:
що ми можемо цінувати себе так, як і те, що
передали нам діди-прадіди. За 200 днів росій-
Василь Барановський, Лілія Грушовська-
Ніколенко, Єлизавета Сівак

10. Відлуння подій
Відлуння подій
8 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
сько-української війни зруйновано майже 400
пам’яток історії та культури, центрів дозвіл-
ля, церков. Ми все це відбудуємо, бо за нами
любов до рідного краю, сила духовності».
Радниця української дипустанови подя-
кувала керівництву Пряшівського краю та
міста Свидник «за допомогу з першої секунди
війни. Ця допомога неоціненна і незабутня».
Ведучі зазначили, що організатором свя-
та виступила громадська організація «Укра-
їнсько-Словацька ініціатива», а серед його
спонсорів Генеральний консул України в
Словацькій Республіці Станіслав Обіцький.
«Адажіо» нагадало про… війну
Надалі на сцену вийшли співаки й му-
зиканти. Першим з народними мелодіями
русинів-українців Словаччини виступив во-
кально-інструментальний гурт «Парубчаці»
(«Парубки») з міста Гуменне. Вікторія Балог
та Іванна Желізняк – співачки з Ужгорода
– підхопили естафету, виконавши народні
й авторські пісні. Пані Вікторія натхненно
проспівала музичний твір на слова Тараса
Шевченка «Сонце гріє, вітер віє».
Народний аматорський інструмен-
тальний ансамбль «Рапсодія» у складі Лесі
Дубенко, Аліни Гвоздь і Надії Карпинець зі-
грав на скрипках українські народні мелодії,
а на завершення – «Адажіо» Альбіноні. Сум-
ний, аж до жалобних ноток музичний твір
нагадав присутнім про події в Україні, де
щодня, щогодини стаються трагедії, ллють-
ся сльози мирних людей через війну.
«Ми не могли обійти увагою цієї теми,
тож навіть у такий день, як сьогодні, вважа-
ли за необхідне нагадати слухачам у Свид-
нику, що відбувається у нас на Батьківщині»,
– сказала керівниця ансамблю Леся Дубен-
ко. Вона, до речі, вже втретє на фестивалі пи-
рогів-вареників: їх проводять у різних місце-
востях на сході Словаччини.
Пригощання з рук очільника краю
Надалі всю увагу було прикуто до пиро-
гів-вареників. Ведучі розповідали, що в селах
Східної Словаччини до середини минулого
століття двічі на день варили їжу. І варена їжа
з борошна була найпоширенішою. Пироги,
пероги, пірогі (їх тут по-різному називають)
готували спочатку з житнього борошна, по-
тім – із пшеничного; в деяких місцях були
поширені татрачані пироги – з тертої карто-
плі. Начинка – з бринзи, капусти, картоплі,
слив, ягід, печінки й м’яса.
Серед кухарських команд, які змагалися
із приготування пирогів, одна і з України.
До неї входили жінки, які переїхали в су-
Надія Карпинець, Іванна Желізняк, Вікторія Балог, Леся Дубенко, Аліна Гвоздь

11. Відлуння подій
Відлуння подій
9
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
сідню країну через війну: Лариса Ізюмська
з Києва, Марія Шестова з Миколаєва, Таїсія
Бадягіна із Сєверодонецька. Їх підсилила Зо-
ряна Цибишева – львів’янка, яка приїхала до
Свидника раніше.
Кожен колектив кухарів повністю неза-
лежний: мав газову плитку, миски й кастру-
лі, дошки для розкачування тіста тощо. Сло-
ваки готували пироги, наші співвітчизники
– традиційні українські вареники. У підсум-
ку всі були задоволені: глядачі за мить пи-
роги-вареники змели до останнього, а орга-
нізатори всім учасникам вручили дипломи.
Куховарство набрало розмаху на подвір’ї
однієї зі старовинних музейних хат. Тут куха-
рі у велетенському казані мали зварити 10 000
пирогів. І успішно з цим упоралися, раз за ра-
зом висипаючи в киплячу воду черговий міх
із зліпленими раніше варениками. А з казана
виймали вже звареними. І одразу ж – черга з
охочих поїсти вареників. Вона неперервною
ниточкою розтяглася на понад 100 метрів:
огинаючи подвір’я, виходила аж на вулицю.
Проте автор цих рядків був щиро здиво-
ваний не цим, а іншим. Тим, що в тарілоч-
ки кожному з гостей пироги накладали не
будь-хто, а… керівники Кошицького краю та
міста Свидник Мілан Маєрський й Марцела
Іванчова, директор музею Ярослав Джога-
ник, радниця українського посольства На-
талія Никифорак. Отримати вареники з рук
таких поважних людей дуже приємно. Ма-
буть, цим і пояснюється черга,
яка терпляче вистоювала, щоб
отримати святкові вареники.
Закарпатці до Свидника по-
трапили завдяки міцним зв’яз-
кам, які із сусідами-словаками
підтримує Спілка творчої інтелі-
генції Закарпаття «Мельпомена».
Голова цієї громадської організа-
ції Любов Оленчук та її заступ-
ник Іван Тужеляк привезли спі-
ваків і музикантів з Ужгородщи-
ни на власних автомобілях.
«Це щоб і своє мистецтво
показати, і смачних варени-
ків скуштувати, – зауважила із
цього приводу Любов Оленчук.
– Ми звикли привозити сюди
українські таланти, співпра-
цюючи зі Спілкою русинів-у-
країнців Словаччини майже
півтора десятиліття. Презенту-
ємо різножанрових виконавців
і з Закарпаття, і з усієї України. Нещодавно,
наприклад, тут побували діти з Ірпеня. Два
тижні тому у Свиднику за сприяння «Мель-
помени» виступив дитячий фольклорний
колектив «Поштарі» із села Тур’ї-Ремети на
Ужгородщині. А перед тим великий україн-
ський десант побував на фестивалі драми і
художнього слова імені Олександра Духно-
вича у Пряшеві. Ми сприяли виставам теа-
трів із Житомира, Коломиї, Дрогобича, Му-
качева, Ужгорода. До Свидника на фести-
валь русинів-українців привозили ансамбль
бандуристів із Дрогобича. Наступну поїздку
українських колективів до словацького міста
Сніна заплановано на друге жовтня. На що-
річний фестиваль духовної пісні готуються
хорові колективи з двох міст на Львівщині
– Бібрка і Стрий. Словаки дуже тепло відгу-
куються на наші приїзди, адже їм приємно
чути рідне слово, рідну пісню, які звучать у
виконанні найвправніших творчих колекти-
вів і солістів із України», – додала керівниця
«Мельпомени».
Зв’язки українців з одноплемінниками
– русинами-українцями Словаччини – не
слабшають завдяки громадській ініціативі.
Те, що вони відбуваються через культуру,
духовність, дає змогу сподіватися на їхню
міць і тривалість. Рідне слово, народна пісня
завжди єднали людей зі спільним етнічним
корінням, хоч би де вони жили.
Василь БЕДЗІР
Іванна Желізняк і Вікторая Балог

12. Відлуння подій
Відлуння подій
10 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
СТАРТУВАЛА «КАРПАТСЬКА ВАТРА»
22 вересня на відкритті VІ Міжнародно-
го літературного фестивалю «Карпатська ва-
тра» в Закарпатському обласному художньо-
му музеї імені Йосипа Бокшая заслужений
працівник культури України, поет, керівник
народного літературного музею Закарпаття
Василь Густі повідомив, що через війну цьо-
горіч обрали книжково-виставковий формат
фестивалю, який раніше завжди проводили
масштабно, за участю літераторів із різних
куточків України та закордоння.
Іван Яцканин, Степан Гостиняк, Ян Ко-
зак, Микола Мушинка, Єва Олеар, Йосиф
Збіглей, Ганна Коцур, Мілан Реґула, Маруся
Няхай, Мілан Бобак – та багато інших імен
представили на книжковій виставці. З укра-
їнськими письменниками Словаччини нас
єднають національні традиції, тож вивчати
ці твори теж важливо.
Заступник міського голови Ужгорода
Василь Гомонай привітав організаторів фес-
тивалю, подякував, що попри надзвичайно
складні обставини, у країні зберігають куль-
турні традиції, оптимізм і життєствердність,
які можемо черпати, зокрема, з літератури.
Письменник Петро Ходанич, який очолю-
вав обласну організацію Національної спіл-
ки письменників України в часи зародження
фестивалю, згадав історію мистецького заходу,
який започаткували ще 2008 року і приурочи-
ли створенню Карпатської України. Наступ-
ними роками фестиваль теж мав знакові при-
святи: 100-річчю Федора Потушняка, 90-річчю
Івана Чендея і 70-річчю Петра Скунця тощо.
Виставку відвідали й Генеральний кон-
сул Словацької Республіки Павол Паніс,
перший заступник голови Закарпатської об-
ласної ради Андрій Шекета, заступник ди-
ректора департаменту культури, національ-
ностей та релігій Закарпатської ОДА Віктор
Кравчук, директор Закарпатського обласно-
го художнього музею імені Йосипа Бокшая
Франциск Ерфан, керівник крайового това-
риства «Просвіта» Павло Федака, митці, бі-
бліотекарі, молодь, поціновувачі художнього
слова. Вірші українських літераторів Словач-
чини, присвячені постаті Тараса Шевченка,
декламували студенти Ужгородського ін-
ституту культури та мистецтв.
Олена ВАШ
Олена Ваш, Наталія Стегура, Іван Хланта, Ганна Дрогальчук

13. Відлуння подій
Відлуння подій
11
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
ЦЕНТР КУЛЬТУРИ ПРЕЗЕНТУВАВ
ДВА ПІСЕННІ ЗБІРНИКИ
28 вересня за ініціативи КЗ «Обласний
організаційно-методичний центр культу-
ри» ЗОР у приміщенні Ужгородської публіч-
ної бібліотеки відбулася презентація одра-
зу двох книжок – «Пісні українців Кубані»
(2021) та «Пісні українців Мараморощини
(Румунія)» (2022). Записи пісень здійснив
провідний методист згаданої установи, за-
служений діяч мистецтв України, фолькло-
рист Іван Хланта. Обидва збірники поба-
чили світ в ужгородському поліграфічному
підприємстві ТДВ «Патент».
«Збирання, вивчення і публікація на-
роднопоетичної творчості завжди були од-
ними із важливих напрямків роботи Цен-
тру культури. Перша вагома фольклорна
експедиція була організована до села Арда-
ново, що на Іршавщині у 2002 році. Результат
– вихід у світ збірника «Ой видно село» (2003).
Але мова зараз піде не про пісні, записані на
території України, а про пісенне надбання
українців, що проживають за межами своєї
держави. Іван Васильович записував пісні від
українців Мараморощини і Банату, що в Ру-
мунії, Кубані (Російська Федерація), а також
русинів (українців) Сербії. Зібраний матері-
ал опрацював і видав збірники: «Народні піс-
ні українців Банату (Румунія)» (2009), «Пісня
над Дунаєм. Народні пісні українців Сербії»
(2014). Інші твори чекали своєї черги. І ось
сьогодні презен-
туємо ще два збір-
ники», – розповіла
директор Ганна
Дрогальчук.
До книжки
«Пісні українців
Кубані» відібрано
найпопулярніші,
найкращі за зміс-
том і художньою
вартістю пісенні
твори українців
Кубані Російської
Федерації, запи-
сані у 1995 році.
Збірник є спро-
бою привернути
увагу українсько-
го читача до своєї
культурної спад-
щини, що нині перебуває за межами Укра-
їни, щоб кожен українець відчув себе част-
кою цілого народу, частиною загального
європейського простору.
До збірника «Пісні українців Марамо-
рощини (Румунія)» ввійшли найбільш до-
вершені зразки народних пісень, записа-
них у кінці 90-х років ХХ та на початку ХХІ
століть від обдарованих носіїв фольклору у
селах Бистрий, Великий Бичків, Вишавська
Долина, Вишня Рівна, Красний, Кривий,
Кричуново, Луг, Миково, Поляна, Русково.
За всю історію видання українського фоль-
клору така повна збірка народної пісенності
Мараморощини з музичним супроводом
публікується вперше.
Привітали учасників культурно-мис-
тецької акції та дали високу оцінку згада-
ним збірникам пісень заступник директора
департаменту культури, національностей
та релігій Закарпатської обласної державної
адміністрації Віктор Кравчук, директор За-
карпатського обласного організаційно-мето-
дичного центру культури, заслужений пра-
цівник культури України Ганна Дрогальчук,
завідувач філіалу Закарпатського обласного
художнього музею імені Й. Бокшая «На-
родний літературний музей Закарпаття»,
заступник голови Закарпатської організації
Національної спілки письменників України,
Андріана Гузак, Іван Хланта та учасниці народного аматорського
ансамблю народної пісні «Розмарія» – Ольга Зюбрицька,
Оксана Головня, Олена Гайдук, Маріанна Ганькович

14. Відлуння подій
Відлуння подій
12 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
заслужений працівник культури України
Василь Густі, директор Великоберезнянської
школи мистецтв Ярослав Кирлик, письмен-
ник, перекладач, мовознавець Сергій Пань-
ко, завідувач довідково-бібліографічним від-
ділом наукової бібліотеки Ужгородського на-
ціонального університету Лариса Мельник,
директор Ужгородської публічної бібліотеки
Людмила Ленарт, письменник, громадський
діяч Василь Мулеса.
Викладач кафедри мистецьких дисци-
плін Ужгородського інституту культури і
мистецтв, заслужений працівник культури
України Оксана Шип завітала на презента-
цію разом зі студентами ІІІ курсу, які пред-
ставили літературну композицію «Володар
мудрості народної», у якій прозвучали вірші
Юрія Шкробинця та Івана Гарастея, присвя-
чені творчості Івана Хланти.
Окрасою заходу став виступ народного
аматорського ансамблю народної пісні «Роз-
марія» Закарпатського обласного організа-
ційно-методичного центру культури (керів-
ник Ольга Зюбрицька), який виконав три
закарпатські народні пісні.
Модератор заходу – бібліотекар Ужго-
родської публічної бібліотеки Андріана Гу-
зак.
Збірники стануть у пригоді музикознав-
цям, етнографам, філологам, працівникам
культури, учасникам художніх мистецьких
колективів, учителям, учням та шануваль-
никам народнопоетичної творчості.
Марина ОФІЦИНСЬКА
ПОПРИ ВСЕ СВЯТО ВІДБУЛОСЯ
Якби не війна, якби… Тоді б у нашому
закладі вищої освіти – Академії культури
і мистецтв Закарпатської обласної ради –
Всеукраїнський день бібліотек пройшов
як завжди: весело, азартно, з конкурсами,
іграми, піснями тощо. Цьогорічне свято
пройшло зі смутком в очах усіх присутніх,
адже сотні українських бібліотек понівече-
но, знищено ворогом, навіть дитячі книги
утилізовано рашистами, бо це – українське.
Та попри все 30 вересня свято відбулося.
У затишній читальній залі зібралася вся
бібліотечна родина (І–ІІІ курси спеціаліза-
ції «Інформаційна, бібліотечна та архівна
справа»). Ділилися думками про теперішнє
й майбутнє українських
книгозбірень, бібліотеч-
ної професії, зокрема.
Модератором заходу була
Марія Гомоляк, голова
циклової комісії «Інфор-
маційна, бібліотечна та
архівна справа».
Бібліотекарі тради-
ційно відчинили книжко-
вий Free Market, презен-
тували виставку-інсталя-
цію, а також представили
дайджест, приурочений
75-літтю навчального за-
кладу, виданий силами
бібліотеки та циклової
комісії. Студентки зачи-
тували вірші закарпатських
поетів про бібліотечну справу, колеги вітали
бібліотекарів зі святом, а насамкінець біблі-
отекарі нагороджували кращих своїх корис-
тувачів.
Свято насправді пройшло у невимуше-
ній теплій обстановці, по-родинному. На-
певно тому, що ми робимо одну справу: і бі-
бліотекарі, і викладачі комісії прагнемо при-
щепити нашим студентам любов до книги,
до читання, адже хороша, справжня книга
дасть пораду чи розраду в наш непростий
час. А найбільше прагнемо ПЕРЕМОГИ! Ві-
римо в ЗСУ! Віримо в Україну!
Марія ГОМОЛЯК
Модератор заходу – Марія Гомоляк

15. Відлуння подій
Відлуння подій
13
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
«ДРОБОЙКА» ЗАВІТАЛА ДО ХУСТА
Днями провідний методист відділу
народної творчості та аматорського мис-
тецтва КЗ «Обласний організаційно-ме-
тодичний центр культури» ЗОР Микола
Мовнар на запрошення керівника зраз-
кового аматорського хореографічного ан-
самблю «Хустяночка» КЗ «Хустський місь-
кий будинок культури» Хустської міської
ради, заслуженого працівника культури
України Ірини Гнепи провів майстер-клас
та здійснив постановку танцю бойків За-
карпаття «Дробойка».
Практичне заняття відбулося 7–8 жовт-
ня на базі Хустської школи мистецтв.
Протягом двох днів Микола Васильо-
вич не лише вивчав із дітьми танцювальні
композиції та етюди бойківських танців,
але й розповів, що закарпатська Бойків-
щина включає Міжгірщину, Воловеччину,
Хустщину, частину Іршавщини, Сваляв-
щини (села Керецьки, Березники) та Вино-
градівщини (села Хижа, Черна, Новосели-
ця). Адміністративне районування вказане
до централізації.
«Танець «Дробойка», – нагадав Ми-
кола Мовнар, – записала народна артист-
ка України Клара Балог на Міжгірщині у
1974 році. Це одна з кращих постановок,
яку вона реалізувала у Державному заслу-
женому Закарпатському народному хорі.
«Дробойка» увійшла до золотого фонду
колективу і донині зберігається у його ре-
пертуарі. На створення «Дробойки» балет-
мейстера надихнуло насамперед враження
від поїздки на Міжгірщину. У 1970-х роках
тут працювала вузькоколійка, якою вози-
ли ліс до Міжгірського лісокомбінату. Кла-
ру Федорівну захопила наявність такого
транспорту. Тому основний крок танцю й
імітує рух паровоза. Цей танець потрібно
зберігати в його оригінальній постановці й
він житиме до тих пір, поки житиме народ-
на хореографія Закарпаття».
До бойківських танцювальних ком-
позицій належать: «Ардяльський», «Во-
ловчанка», «Волошин», «Бойківські заба-
ви», «У Лисичові на царині», «Чотирянка»,
«Увиванець», «Сіпаний», «Ліщановий» та
«Дробойка». Вони виявляють подібність як
у мелодії, сценічних костюмах, так і в хоре-
ографічній лексиці.
Дякуємо за теплий прийом і допо-
могу в здійсненні постановки керівнику
«Хустяночки» Ірині Гнепі, акомпаніатору
колективу – заслуженому працівникові
культури України Олександрові Ани-
шинцю та усім, хто взяв участь у май-
стер-класі.
Марина ОФІЦИНСЬКА
Микола Мовнар (перший праворуч), Ірина Гнепа (друга праворуч), Олександр Анишинець (перший
ліворуч) з учасниками зразкового аматорського хореографічного ансамблю «Хустяночка»

16. Відлуння подій
Відлуння подій
14 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
У ТЯЧЕВІ ЗВУЧАЛИ ЗАПАЛЬНІ КОЛОМИЙКИ
23 жовтня 2022
року в Тячеві від-
бувся обласний
конкурс коломий-
ки «Співаночки
мої милі», який ор-
ганізували і про-
вели працівники
КЗ «Обласний
організаційно-ме-
тодичний центр
культури» Закар-
патської обласної
ради.
На захід з’їха-
лися 22 колек-
тиви, а це понад
220 учасників, з
різних куточків
Закарпаття, щоб
продемонструвати
прадавні традиції
виконання коломийки свого району.
Відкрили конкурс та привітали усіх
учасників і гостей заходу заступник дирек-
тора — начальник управління комунальних
закладів департаменту культури, національ-
ностей та релігій Закарпатської облдер-
жадміністрації Віктор Кравчук, директор
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» Закарпатської обласної
ради, заслужений працівник культури
України Ганна Дрогальчук та в.о. начальни-
ка відділу культури, молоді та спорту Тячів-
ської міської ради Едіта Петер.
Цьогоріч конкурс коломийки особли-
вий, тому що відбувся в умовах воєнного
стану. Сьогодні наш народ захищає не лише
територіальні, а й духовні кордони Украї-
ни. Ми повинні бути гідними пам’яті захис-
ників, адже ця війна і є боротьбою за нашу
ідентичність та культуру. У кожного зараз
своя зброя, наша зброя – це слово і мисте-
цтво. Метою конкурсу є збереження, розви-
ток та популяризація коломийки – унікаль-
ного явища традиційної культури, що відо-
бражає національний характер, свідомість
та енергію народу, відтворює історичний,
культурний матеріал та несе ідейні й мо-
ральні цінності попередніх поколінь.
До складу журі увійшли: Михайло Вігу-
ла – викладач циклової комісії «Народні ін-
струменти» Ужгородського музичного фахо-
вого коледжу імені Д. Є. Задора, заслужений
артист України; Віктор Кравчук – заступник
директора – начальник управління кому-
нальних закладів культури департаменту
культури, національностей та релігій Закар-
патської обласної військової адміністрації;
Ганна Дрогальчук – директор КЗ «Обласний
організаційно-методичний центр культури»
Закарпатської обласної ради, заслужений
працівник культури України; Іван Хлан-
та – провідний методист КЗ «Обласний ор-
ганізаційно-методичний центр культури»
Закарпатської обласної ради, фольклорист,
кандидат філологічних наук, заслужений
діяч мистецтв України; Едіта Петер – в.о.
начальника відділу культури, сім’ї, молоді
та спорту Тячівської міської ради; Ольга Зю-
брицька – викладач циклової комісії «Хорове
диригування» КЗ «Ужгородський музичний
фаховий коледж імені Д. Є. Задора» Закар-
патської обласної ради.
Лауреат І ступеня – фольклорний ко-
лектив «Верховиночка» Довжанської школи
мистецтв (керівник Тетяна Косик).
Лауреати ІІ ступеня – народний ама-
торський вокальний ансамбль «Ужанка»
клубу с. Коритняни Холмківської сільської
ради (керівник Василина Вовканич); народ-
ний аматорський ансамбль народної музи-
ки «Тячівські музики» Організаційно-ме-
тодичного центру культури та мистецтв
Фольклорний колектив «Верховиночка» Довжанської школи мистецтв

17. Відлуння подій
Відлуння подій
15
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
Тячівської міської ради (керівник Олеся Ре-
шетар).
Лауреати ІІІ ступеня – троїсті музики
Великобичківської мистецької школи (ке-
рівник – заслужений працівник культури
України Василь Попович); фольклорно-ет-
нографічний колектив Ясінянської школи
мистецтв (керівник Галина Жураковська);
гурт «Незабудка» Центру культури та до-
звілля Довжанської сільської ради (керівник
Петро Прокоп).
Дипломами також відзначені:
– троїсті музики та вокальне тріо
«Пацьорка» працівників культури Ясінян-
ської селищної ради (керівник Фрозіна Шев-
чук);
– Даніелла Танчинець – учениця Бедев-
лянської школи мистецтв (викладач Олеся
Шелевер);
– народний аматорський вокальний ан-
самбль «Руменок» Середнянського будинку
культури Середнянської селищної ради (ке-
рівник Ольга Бобак);
– фольклорна група народного аматор-
ського оркестру гуцульських народних ін-
струментів будинку культури м. Рахів (ке-
рівник Іван Мисинчук).
Лауреати та дипломанти отримали чу-
дові призи, а всі інші – подяки за участь.
Це було колоритне, справжнє свято, де
присутні мали можливість поринути у ча-
рівний світ коломийок, насолодитися за-
пальними в’язанками Тересвянської долини,
Рахівського району, грайливими углянськи-
ми коломийками, емоційною вокально-хо-
реографічною композицією «Легенда про
Ясіня» та побачити неповторні народні ко-
стюми.
Закарпатська пісня – це бездонна душа
нашого народу, а коломийки – це частина
його духовного життя. Коломийка поєднує
в собі поетичне слово, музику і танець, є не-
віддільною частиною життя нашого наро-
ду, одним із найстійкіших
компонентів самобутності
української культури.
Ведуча заходу – провід-
ний методист Центру куль-
тури Лілія Грушовська-Ні-
коленко.
Щира подяка відділу
культури, молоді та спорту
Тячівської міської ради за
теплий прийом. Бажаємо
всім учасникам мирного
неба, творчих успіхів та на-
тхнення.
Лілія ГРУШОВСЬКА-
НІКОЛЕНКО
Михайло Вігула, Наталія Сасин,
Ольга Зюбрицька, Ганна Дрогальчук,
Іван Хланта, Василь Барановський,
Едіта Петер, Віктор Кравчук
Троїсті музики
Великобичківської мистецької школи
Фольклорно-етнографічний колективЯсінянськоїшколи мистецтв

18. Відлуння подій
Відлуння подій
16 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
Своєрідність музичного фольклору За-
карпаття пов’язане з географічним розта-
шуванням області, яка межує з Словаччи-
ною, Угорщиною, Румунією. Різноманітний
фольклор цього краю збагачений представ-
никами різних національностей. У Закар-
патті проживають українці, угорці, чехи,
словаки, румуни, німці, євреї. Відповідно до
національної приналежності, народи бере-
жуть протягом століть свої звичаї, традиції.
Тому пізнання закарпатської народної піс-
ні, її краси і неповторності приваблювали
талановитих митців Закарпаття. Збираць-
ка діяльність І. Талапковича, О. Духновича,
І.Яцковича започаткувала цей важливий вид
діяльності.
Бела Барток та Філарет Колесса до-
сліджували музичний фольклор, системати-
зували пісенний матеріал на Закарпатті, об-
ґрунтовували наявність музичних діалектів.
Засновник професійної музики на Закар-
патті Дезидерій Задор здійснив фольклорні
експедиції у різні куточки краю. У 1944 році
в Ужгороді виходить збірка «Народні пісні
Підкарпатських русинів» на основі фоль-
клорних записів Д. Задора, Ю. Костюка,
П. Милославського.
Віктор Теличко, який очолює Закар-
патський осередок національної спілки
композиторів України, в сучасних умовах
у своїй композиторській творчості гідно
продовжує традиції, закладені Дезидерієм
Задором.
Другого листопада 2022 року Заслуже-
ний академічний Закарпатський народний
хор під орудою заслуженого працівника
культури України Наталії Петій-Потапчук
показав слухачам традиційні й експеримен-
тальні обробки народних пісень композито-
ра, балади, фольк-концерт для хору, інстру-
ментальні танці румунський, словацький,
німецький, вокальні твори у виконанні спі-
ваків зі Львова Юлії Коваленко, Романа Ко-
ренцита.
Віктор Федорович упродовж 30 років
співпрацює з Закарпатським народним хо-
ром, першим професійним колективом у
нашому краї. Його твори прикрашають кон-
цертні програми колективу. Художній керів-
ник наголошує, що в творчості композитора
Наталій Петій-Потапчук, Віктор Теличко з учасниками
Заслуженого академічного Закарпатського народного хору
ФОЛЬКЛОР – БЕЗЦІННЕ ДЖЕРЕЛО
ТВОРЧОСТІ ВІКТОРА ТЕЛИЧКА

19. Відлуння подій
Відлуння подій
17
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
вдало поєднуються академічна і фольклор-
на манера письма, зрозуміла виконавцям, і
вони з задоволенням їх виконують.
Символічна назва концерту «Уклін тобі,
високий, любий світе» віддзеркалює любов
артистів хору та творця-композитора до на-
шої держави й українського народу, наших
мужніх захисників, які виборюють незалеж-
ність України.
Програма концерту зацікавила темати-
кою.
Молитовно, виходячи за межі усього бу-
денного, схиляючись до самозаглиблення
прозвучав духовний твір «Хваліте Господа з
небес». Теплі людські голоси поєднувалися
з духовною силою і красою соліста Олексан-
дра Ференцика.
Фольклорне зерно розквітло й отри-
мало яскраве сценічне втілення завдяки
композиторській майстерності і яскравій
образності колективу. Самобутня компози-
ція Віктора Теличка на слова Василя Вовч-
ка підсилює патріотичні мотиви Украї-
ни, звернені до великого пророка Тараса
Шевченка. Багата мелодична основа твору
кличе до боротьби. Окрасою концерту був
твір «Вівчарики, я не забув про вас», який
відтворює карпатський пейзаж, де пасуть-
ся вівці. Колоритно і захоплююче звучить
оксамитове соло народного артиста Украї-
ни Петра Матія, яке підхоплює хор. Народ-
на інтонація перегукується з твором Євгена
Козака «Вівчарики». Оригінальні прийо-
ми хорового письма, багаті фольклорним
розмаїттям використані композитором у
фольк-концерті. В інтерв’ю Віктор Федоро-
вич поділився думками з цього приводу:
«У збірнику Петра Милославського я знай-
шов п’ять старовинних народних пісень, які
склали певний сюжет. Ці пісні ніким не об-
роблялися. Саме ця композиція дає багато
радості і світла». Обізнаність композитора
в розмаїтті інструментального фольклору
Закарпаття збагатило творчий вечір хоре-
ографічними композиціями словацькими,
румунськими, німецькими танками.
Цікавою є музична обробка Віктора Те-
личка «Комлушського чардашу». Багатона-
ціональне Закарпаття завжди жило в друж-
бі й злагоді. Авторський концерт Віктора
Теличка тому підтвердження. Неповтор-
ний фольклор, різнобарвні костюми, високе
співоче, танцювальне, інструментальне мис-
тецтво викликає у слухачів гордість за нашу
українську націю, багату і сильну духом.
«Краса нашого краю позитивно впливає на
людей. А жити і творити в Закарпатті – це
радість і щастя», поділився автор музики.
Людмила ДОВГАНИЧ
Віктор Теличко, Юлія Коваленко

20. Відлуння подій
Відлуння подій
18 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
РОЗДУМИ ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ З МАЕСТРО
Презентація компо-
зиторської праці знаного
в Закарпатті компози-
тора, заслуженого діяча
мистецтв України Воло-
димира Волонтира «Фор-
тепіанні твори для дітей і
юнацтва», яка відбулася у
жовтні в Ужгороді в Ака-
демії культури і мистецтв
мала потужне виховне
значення для студентів,
сприяла формуванню
молодого музиканта.
Педагогічні прин-
ципи вихователя вима-
льовувались усвідомле-
но, наочно, послідовно і
цілеспрямовано в його
розмові з аудиторією. Це
відчувалося у великій
зацікавленості слухачів
процесом написання му-
зики для дітей, середнього і старшого шкіль-
ного віку. Маючи великий педагогічний
досвід, Володимир Ілліч ділиться життє-
вими враженнями, які сприяють творчому
процесу, виникненню образних асоціацій.
Допоміжні чинники завжди дають компо-
зитору можливість знаходити технічні й
художні прийоми, необхідні при написанні
музики. Образи природи, поповнення в ро-
дині, яскраві враження від концертної діяль-
ності Хору хлопчиків і юнаків Мукачівської
хорової школи, мандри Закарпаттям завжди
надихають митця і дають багатий матеріал
для творчості. Автор ділиться своїми дум-
ками щодо написання фортепіанної музи-
ки: «Цьому жанру я надаю особливої уваги,
оскільки фортепіано як універсальний ін-
струмент займає особливе місце у виконав-
ській та педагогічній практиці. Перші спро-
би написання фортепіанної музики були
реалізовані в юнацькі роки, тому й отрима-
ли назву «юнацькі». Цікавими оригінальни-
ми композиціями, які безперечно виховують
образне мислення учня, його творчу уяву є
програмні твори «Спогад», «Колискові ва-
ріації», «Дзвони в Локоті», «Фантастичний
етюд», «Святковий вальс», «Роздуми».
Комплексне виховання співаків у хоро-
вій школі включає і пізнання народнопісен-
ної музичної культури як у співі, так і в грі
на фортепіано. Автор
включає твори близькі
до хорових: «Ой хто, хто
Миколая любить», «Ой
на горі жито», «Подоля-
ночка», «В Віфлеємі нови-
на». Наполеглива праця
композитора і хормейсте-
ра, його непохитна віра у
велику силу музики, яка
кожного вихованця на-
повнить яскравими емо-
ціями, збагатить душу,
інтелект, стане часткою
його життя вилились у
вагомі результати хору
хлопчиків і юнаків, вихо-
ванням якого митець за-
ймається вже чотири де-
сятиліття. Артисти цього
колективу прикрашають
концертні майданчики
України і Європи.
Ентузіазм (вислів видатного хорового
диригента Миколи Даніліна), притаманний
керівнику Володимирові Волонтиру, – це
якість надзвичайно цінна для митця, яка
ніколи не вичерпується. Мені як диригенту
Чернівецької хорової студії «Радість» (1980–
1990) вона є близькою і зрозумілою, адже ро-
бота з дітьми – це внутрішній вогонь, захо-
пленість, дієве бажання працювати, розкри-
вати свої резерви вихователя заради великої
організаційної роботи із залучення дітей до
колективу, комплексного підходу до вихо-
вання юних співаків. Виховний процес охо-
плює не тільки заняття музикою, співом, але
й відпочинок у літніх таборах, святкування
днів народження співаків, екскурсії та кон-
цертна діяльність. Високий виконавський
рівень колективу досягається вірно сплано-
ваним навчальним процесом, куди входять
постановка голосу, хорове сольфеджіо, хоро-
вий клас, у якому керівник досягає чистоти
інтонування, тембральної дзвінкості дитя-
чих голосів, що сприяють легкості і прозоро-
сті звучання. Важливою складовою підготов-
ки є додатковий інструмент – фортепіано.
Цілеспрямована, наполеглива праця Воло-
димира Волонтира дала значні результати:
золоті зерна, посіяні в хоровій школі, успіш-
но проростають на хоровій ниві України.
Людмила ДОВГАНИЧ

21. Відлуння подій
Відлуння подій
19
№ 3, 4 (59, 60), 2022 Культурологічні джерела
ІЛОНА СІДАК ПРЕЗЕНТУВАЛА
ВИСТАВКУ «…ДЛЯ ТЕБЕ»
10 листопада у рамках
творчого проєкту «Майс-
три барвистої палітри», за-
початкованого КЗ «Облас-
ний організаційно-ме-
тодичний центр культу-
ри» ЗОР, у приміщенні
Закарпатського музею
народної архітектури та
побуту відкрилася пер-
сональна виставка «…
для Тебе» художниці Іло-
ни Сідак із с. Шишлівці
Ужгородського району,
яка представила живо-
пис, вишивку шовком та
коренепластику.
Розділити радість
мисткині прийшли ро-
дина, друзі, колеги та зна-
йомі.
З вітальним словом
звернувся до присутніх
заступник директора департаменту куль-
тури, національностей та релігій Закарпат-
ської ОДА-ОВА – начальник управління ко-
мунальних закладів Віктор Кравчук.
Про те, як Центр культури підтримує
художників-аматорів та про враження від
виставки розповіла директор КЗ «Облас-
ний організаційно-методичний центр
культури» ЗОР, заслужений працівник
культури України Ганна Дрогальчук і по-
бажала нових творчих здобутків. Голова За-
карпатського осередку Національної спіл-
ки майстрів народного мистецтва України,
заслужений майстер народної творчості
України Людмила Губаль проаналізува-
ла роботи художниці, привідкрила завісу
творчої лабораторії. В.о. начальника відді-
лу культури Холмківської сільської ради
Леся Дубенко також привітала мисткиню з
відкриттям виставки і запропонувала пре-
зентувати роботи у Холмківській громаді.
Директор Закарпатського музею народної
архітектури та побуту, доктор історичних
наук Василь Коцан подякував за організа-
цію виставки і запросив до перегляду ро-
біт.
Загалом споглядання творчих робіт ви-
кликало позитивні емоції, спонукало до роз-
думів, а невимушене спілкування створило
гарний піднесений настрій.
Ілона Сідак – член Національної спіл-
ки майстрів народного мистецтва Украї-
ни. Учасниця обласних та всеукраїнських
художніх виставок. Довгий час працювала
– інженером-хіміком, бухгалтером-каси-
ром, але творча натура потребувала само-
вираження. Тому у вільний від роботи час
займалася живописом, вишивкою шовком,
коренепластикою. Її творчість самобутня,
яскрава з глибоким філософським змістом.
Художниця активно співпрацює з Центром
культури, бере участь у численний мис-
тецьких акціях.
Персональна виставка «…для Тебе» –
це своєрідний творчий звіт останніх років
плідної праці.
Організатор виставки – КЗ «Обласний
організаційно-методичний центр культу-
ри» ЗОР. Над експозицією працювали завід-
увач народного аматорського етнографічно-
го музею КЗ «Обласний організаційно-мето-
дичний центр культури» ЗОР, заслужений
майстер народної творчості України Наталія
Стегура та методисти Олена Ваш і Костян-
тин Ковган.
Марина ОФІЦИНСЬКА
Василь Коцан, Людмила Губаль, Ілона Сідак, Наталія Стегура,
Марія Купарь, Ганна Дрогальчук, Леся Дубенко, Віктор Кравчук

22. Відлуння подій
Відлуння подій
20 Культурологічні джерела № 3, 4 (59, 60), 2022
Мистецтво не знає меж. Саме під таким
гаслом відбувся обласний тур Всеукраїнсько-
го фестивалю творчості осіб з інвалідністю
«Барви життя», всі учасники якого вируши-
ли у чарівну подорож стежками мистецтва
та творчості.
Захід пройшов 30 листопада у Закарпат-
ському обласному театрі ляльок «Бавка» мі-
ста Ужгород, зібравши 57 учасників з різних
куточків Закарпаття. Конкурсанти виступа-
ли та демонстрували свої роботи в наступ-
них жанрах: вокально-хоровому, інструмен-
тальному, театральному, хореографічному, а
також образотворчому та декоративно-при-
кладному мистецтві.
Відкрили фестиваль директор департа-
менту культури, національностей та релі-
гій Закарпатської ОВА, заслужений артист
України Євген Тищук, директор Обласного
організаційного-методичного центру куль-
тури Закарпатської обласної ради, заслу-
жений працівник культури України Ганна
Дрогальчук та директор департаменту со-
ціального захисту населення Закарпатської
ОВА Віктор Мацола.
Оцінювали виступи учасників журі,
до складу якого увійшли: Ганна Дрогаль-
чук – директор комунального закладу «Об-
ласний організаційно-методичний центр
культури» Закарпатської обласної ради,
заслужений працівник культури Украї-
ни; Марія Мартинюк – викладач-методист
циклової комісії «Хорових та музично-те-
оретичних дисциплін» комунального за-
кладу вищої освіти «Академія культури
і мистецтв» Закарпатської обласної ради;
Микола Мовнар – провідний методист ко-
мунального закладу «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» Закар-
патської обласної ради, член Національної
хореографічної спілки України; Наталія
Дубініна – керівник народної аматорської
студії поезії «Чарівне слово» Ужгородського
міського центру дозвілля-будинку культу-
ри; Василь Вовчок – викладач Ужгородської
школи мистецтв, член Національної спілки
художників України, заслужений худож-
ник України; Наталія Стегура – завідувач
народного етнографічного музею кому-
нального закладу «Обласний організацій-
но-методичний центр культури» Закарпат-
ської обласної ради, заслужений майстер
народної творчості України.
Усі учасники були нагороджені подя-
ками та невеличкими подарунками. Також
журі відзначило лауреатів фестивалю.
СИЛЬНІ ДУХОМ
Учасники, організатори та члени журі фестивалю