Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.

2. РОБОТИ ЄВИ КАРАБИН

3. 1
Актуально ......................................... 3
ДРОГАЛЬЧУК Г., ВЕКЛЮК Л.
Визначено переможців ............... 3
Відлуння подій .................................11
ЧЕГІЛЬ М. «Червона рута»
знову в Ужгороді .........................11
ГОМОЛЯК М. Акумулюють
духовні надбання ...................... 12
МИШАНИЧ В. До Ужгорода
з виставкою ...................................14
ДРОГАЛЬЧУК Г., ВЕКЛЮК Л.
Вам відпочинок тільки
сниться ..........................................15
БОДНАР М. За кулісами холодно?
Або розповідь про закарпатську
драматургію, автентику
та місцеву сцену ..........................17
КАСАРДА-МИКИТА Я.
На Рахівщині відбулося
свято танцю… ..............................19
СТИНИЧ Н. Про досягнення –
з гордістю ......................................21
АНДРІЙЦЬО В. Театральні
колективи змагалися
у Хусті ........................................... 23
МАТЕЙ О. ХІІ обласний
фестиваль «Юні зірки
Мельпомени» .............................. 26
МИШАНИЧ В. Витинанка
як дзеркало душі народу ......... 28
Творча майстерня ......................... 29
МИШАНИЧ В. Наталія Стегура:
«Усе, чого я досягла і маю, –
це результат невтомної праці,
вірності своєму вибору» ........... 29
ПОПОВИЧ М.
«Чарівниці» – 25! ........................ 33
РУДЕЙЧУК О. Народному
вокальному ансамблю
«Ліптаки» – 25! ............................ 35
МИШАНИЧ В. Золоті руки
Єви Карабин ............................... 38
ГУСТІ В. Закорінений в історію
народу Срібної Землі .................39
БУДКЕВИЧ А. Окремі враження,
візії, емоції, асоціації,
які з’явилися завдяки
знайомству з творами
Василя Дуба .................................41
ШКІРЯ В. Із піснею по життю.
Про директора будинку
культури села Чорний Потік
Михайла Глебу ............................. 43
№ 4 (36), 2016
Щоквартальний
вісник
Засновник: Обласний
організаційно-
методичний центр
культури
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації
Серія ЗТ № 475/67
ПР від 27 листопада
2008 року
Адреса: 88000,
м. Ужгород,
вул. Волошина, 18
www.zakfolkcenter.at.ua
е-mail:
OOMCKUZH@gmail.com
Редакційна колегія:
В. Фролова, І. Канюка,
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська
Відповідальний за
випуск: Г. Дрогальчук
Автори світлин:
В. Балега, Н. Боднар,
Л. Веклюк, В. Мишанич;
з архіву Н. Стегури,
В. Шкірі, ООМЦК
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян
Дизайн та верстка:
М. Лазорець-Стан
Редагування
та коректура:
Т. Лазаренко
На першій та четвертій
сторінках обкладинки
бетлегем села Довге
Іршавського району.
Фото С. Гудака
Здано до набору 12.12.16.
Підписано до друку
23.12.16. Формат 60x84/8.
Папір офсетний.
Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 9,76.
Підготовлено до
друку: видавництво
TIMPANI Свідоцтво
про державну
реєстрацію видавців
від 15.04. 2003 р.
Серія ДК, № 1327
Друк ТОВ «РІК-У»
88000, м. Ужгород,
вул. Гагаріна, 36
Замовлення № 51
Тираж 300 пр.
БЕДЗІР В. Висоти в культурі
у четвертому поколінні
підкорює сім’я в селі Ганичі .... 45
Ювілеї ................................................ 48
МАКАРЕНКО Г. Спогадів
гортаючи сторінки… З нагоди
70-річчя від дня народження
заслуженого працівника
культури України
Василя Барановського ................. 48
МАКАРЕНКО Г. У пісні
натхнення черпаючи… .............52
БЕРЕГІЙ І., ОФІЦИНСЬКА М.
Хору ветеранів – 30 років ......... 54
МАДЯР-НОВАК В. Наш видатний
земляк – Михайло Мишанич.
До 75-річчя від дня народження
музикознавця-фольклориста
і педагога ........................................57
ТЕТЕРЮК-КІНЧ Ю. Співучий
тромбон Анатолія Ноздраня.
З нагоди 80-річчя від дня
народження ....................................59
ШКІРЯ В. Торуємо шлях
до сердець читачів
і завойовуємо їх довіру ...............61
ГАНЗЕЛ О. Магдушка,
або Незгасна пристрасть
до мистецтва ............................... 63
Стане у пригоді .............................. 66
УХАЧ Л. Подаруй дитині диво!
Сценарій дитячого ранку
до Дня Святого Миколая ........... 66
Цікаво знати ....................................69
ХЛАНТА І. Весільний обряд
села Копашново ..........................69
Постаті ............................................ 73
ШКІРЯ В. Над Верховиною
зійшла його зоря.
Михайлові Машкіну
виповнилося б 90! ........................ 73
Пам’ять ............................................ 75
ГАБОРЕЦЬ В. Пам’яті
Миколи Попенка ....................... 75
МИШАНИЧ В. Життя, наче
спалах комети.
Володимирові Черепані
виповнилося б 51 .......................... 79
ЗМІСТ

4. 2
АНДРІЙЦЬО Василь – кандидат
мистецтвознавства
БЕДЗІР Василь – журналіст, власний
кореспондент газети «Урядовий кур’єр» у
Закарпатській області, член Національної
спілки журналістів України
БЕРЕГІЙ Ігор – учасник народного
хору ветеранів Іршавського районного бу-
динку культури
БОДНАР Марина – псевдонім Мар’я-
ни Нейметі, власкор газети «Новини За-
карпаття»
БУДКЕВИЧ Андрій – дослідник
мистецтва, брендолог
ВЕКЛЮК Людмила – завідувач від-
ділу інновацій та соціально-культурних
програм, технологій та культурно-дозвіл-
лєвої діяльності Обласного організацій-
но-методичного центру культури
ГАБОРЕЦЬ Василь – заслужений
працівник культури України
ГАНЗЕЛ Олена – студентка відділен-
ня журналістики ДВНЗ «Ужгородський
національний університет»
ГОМОЛЯК Марія – викладач Ужго-
родського коледжу культури і мистецтв
ГУСТІ Василь – письменник, голова
Закарпатської обласної організації Наці-
ональної спілки письменників України,
заслужений працівник культури України
ДРОГАЛЬЧУК Ганна – директор Об-
ласного організаційно-методичного цен-
тру культури
КАСАРДА-МИКИТА Яна – провід-
ний методист Обласного організацій-
но-методичного центру культури
МАДЯР-НОВАК Віра – етномузико-
лог, викладач Ужгородського державного
музичного училища імені Д. Є. Задора
МАКАРЕНКО Ганна – кореспондент
Тячівської районної газети «Дружба»
МАТЕЙ Ольга – заступник началь-
ника управління культури Берегівської
міської ради
МИШАНИЧ Володимир – провід-
ний методист Обласного організацій-
но-методичного центру культури, член
Національної спілки журналістів України
ОФІЦИНСЬКА Марина – завідувач
редакційного сектору Обласного органі-
заційно-методичного центру культури
ПОПОВИЧ Маріанна – учасниця
народного вокального ансамблю «Чарів-
ниця» Свалявського районного будинку
культури
РУДЕЙЧУК Оксана – директор Ве-
ликоберезнянського районного будинку
культури
СТИНИЧ Наталія – голова цикло-
вої комісії «Теорія музики» Ужгородсько-
го державного музичного училища імені
Д. Є. Задора
ТЕТЕРЮК-КІНЧ Юлія – викладач
циклової комісії «Фортепіано» Ужгород-
ського державного музичного училища
імені Д. Є. Задора
УХАЧ Людмила – викладач-методист
циклової комісії культурно-дозвіллєвої ді-
яльності і культурології Ужгородського
коледжу культури і мистецтв
ХЛАНТА Іван – провідний методист
Обласного організаційно-методичного
цент­ру культури, кандидат філологічних
наук, заслужений діяч мистецтв Украї-
ни, академік Академії наук вищої освіти
України
ЧЕГІЛЬ Мар’яна – провідний мето-
дист Обласного організаційно-методич-
ного центру культури
ШКІРЯ Василь – головний редактор
Іршавської районної газета «Нове життя»,
член Національної спілки письменників
України, член Національної спілки жур-
налістів України
ПРО АВТОРІВ

5. 3
ВИЗНАЧЕНО ПЕРЕМОЖЦІВ
Згідно наказів Міністерства культури
і туризму України від 10.11.2009 року № 50,
управління культури Закарпатської облас-
ної державної адміністрації від 22.01.2016
року № 01-05/3, плану роботи Обласного ор-
ганізаційно-методичного центру культури
з першого лютого до першого жовтня 2016
року проводився обласний етап Всеукраїн-
ського огляду-конкурсу клубних закладів
у сільській місцевості з метою вивчення ста-
ну сільських клубних закладів на сучасному
етапі, удосконалення та активізації їх діяль-
ності, пошуку інноваційних форм і мето-
дів культурного обслуговування сільського
населення, привернення уваги державних
органів влади до проблем культури села, за-
лучення широкої громадськості та творчої
інтелігенції до діяльності творчих аматор-
ських колективів, вирішення проблем фі-
нансування клубних закладів.
Огляд-конкурс проводиться раз на два
роки у два етапи.
Перший етап – районний (з першого лю-
того до першого жовтня 2016 року). У ньому
взяло участь 426 клубних закладів області:
150 будинків культури, 276 клубів. Згідно
наказів райвідділів культури були створені
оргкомітети, які шляхом голосування визна-
чали кращі будинки культури та клуби ра-
йону.
Другий етап – обласний (до 25 жовтня
2016 року), за результатами матеріалів, пред-
ставлених районними оргкомітетами Облас-
ному організаційно-методичному центру
культури. У ньому взяли участь сорок клуб-
них закладів області.
Хочеться підкреслити, що і на нинішній
день клубні заклади в багатьох сільських на-
селених пунктах залишаються єдиними осе-
редками, що задовольняють культурно-доз-
віллєві потреби сільського населення і є тра-
диційними центрами з розвитку народної
творчості.
Члени оргкомітету-журі обласного ог-
ляду-конкурсу ознайомилися на місцях із
роботою кращих сільських клубних уста-
нов – переможців першого етапу за два роки,
вивчили їх співпрацю із представниками
місцевих органів влади та фахівцями райвід-
ділів культури, матеріально-технічну базу,
кадрове забезпечення, організацію куль-
турно-дозвіллєвої діяльності, впровадження
інноваційних форм і методів роботи, висвіт-
лення практики і досвіду роботи в засобах
масової інформації тощо.
Разом із тим відзначили, що цей захід
сприяв переходу сільських закладів культу-
ри на новий рівень функціонального забез-
печення та задоволення культурних про-
блем жителів села.
За результатами проведення обласного
огляду-конкурсу клубних закладів у сіль-
ській місцевості визнано кращими такі бу-
динки культури і клуби:
– перше місце – будинок культури села
Макарьово Мукачівського району (директор
Надія Лазар);
– друге місце – будинок культури села
Сторожниця Ужгородського району (дирек-
тор Йосиф Посипанка);
– клуб села Дубриничі Перечинського
району (завідувач Лариса Магада);
– третє місце – будинок культури села
Рокосово Хустського району (директор Ольга
Поп);
– клуб села Угля Тячівського району (за-
відувач Олена Немеш);
– будинок культури села Богдан Рахів-
ського району (директор Василь Лехман).
Дипломами обласного огляду-кон-
курсу клубних закладів у сільській місце-
вості нагороджені:
Актуально
Будинок культури села Макарьово
Мукачівського району

6. 4
Актуально
– будинок культури села Паладь-Кома-
рівці Ужгородського району (директор Ві-
кторія Іллар);
– клуб села Вишка Великоберезнянсько-
го району (завідувач Ганна Мурга);
– будинок культури села Онок Виногра-
дівського району (художній керівник Лариса
Білак);
– клуб села Заболотне Іршавського райо-
ну (завідувач Ольга Поляк).
Відбулися позитивні зрушення у став-
ленні місцевої влади до сфери культури. Ке-
рівники сільських рад піклуються про ство-
рення належних умов для проведення куль-
турно-масової роботи в клубних установах,
естетичного виховання дітей і молоді, орга-
нізації відпочинку для людей зрілого віку,
збереження місцевої культурної спадщини.
Під час огляду-конкурсу активізува-
лася робота багатьох колективів народної
творчості та любительських об’єднань; було
привернуто увагу керівників державних та
недержавних структур, громадських органі-
зацій до проблем галузі: визначалися шляхи
їхнього розв’язання; вирішувалися питання
матеріально-технічного забезпечення клуб-
них закладів і художніх колективів.
Аналіз поданих інформаційних матері-
алів свідчить про те, що в деяких районах
недостатньо уваги приділяється утриманню
закладів культури на селі: матеріально-тех-
нічна база слабка, не забезпечене опалення
в зимовий період, бракує фахівців для робо-
ти з художніми колективами та з організації
культурно-масової діяльності, немає систе-
ми у праці.
Проаналізуємо діяльність клубних уста-
нов, які стали переможцями цьогорічного
огляду-конкурсу.
На достойному рівні показав свою робо-
ту будинок культури села Макарьово Му-
качівського району. Він знаходиться у спе-
ціально збудованому приміщенні 1961 року,
глядацький зал на 250 посадочних місць,
є гурткова кімната, кабінет директора і ху-
дожнього керівника, фойє.
Директор закладу культури Надія Ла-
зар, художній керівник Лариса Фроїн – тала-
новиті, активні та ініціативні культпраців-
ники.
У 2015 році зроблено капітальний ремонт
установи – зовнішнього фасаду, внутрішніх
стін, покрівлі, відремонтовано сцену, всю-
ди покладена плитка для підлоги, замінено
вікна та двері, встановлено для обігріву зали
новий камін у сучасному стилі.
При будинку культури працюють
дев’ять формувань. Це вокальний ансамбль
«Макарівчанка», танцювальний, фольклор-
ний, драматичний колективи, гурток ху-
дожнього слова, художня бригада, два люби-
тельських об’єднання – юних фітодизайне-
рів «Фантазія» і народних умільців «Візеру-
нок» та інші. Усього 109 учасників віком від
п’яти років і аж за сімдесят.
Радує тісна співпраця із сільським го-
ловою Михайлом Геревичом, який дбає про
розвиток усіх установ на селі. Не маючи вдо-
сталь бюджетних коштів, активно шукає
спонсорів, які фінансово допомагають ре-
монтувати соціально-культурні об’єкти села.
Обряди, звичаї, свята – це безцінна спад-
щина, скарб народу. У них сива давнина,
символіка, величаві церемонії, торжества.
Завдяки багаторічному досвіду культпраців-
ників та аматорів сцени діяльність закладу
культури не згасає, а навпаки, відроджується
багата творча народна спадщина, ведеться
краєзнавча робота. На сцені щороку з’явля-
ються свіжі постановки сільських вечорниць
(«вичурки») та елементів весільного обряду:
«сватанки», «барвінкоплетіння».
Традиційно проводяться загальнодер-
жавні свята, низка різних змістовних масо-
вих заходів. До цих мистецьких акцій клубні
працівники підходять із творчим запалом,
використовують сучасні технічні засоби.
Цікаво проходять новорічно-різдвяні
свята, де у вертепних дійствах беруть участь
представники всіх вікових категорій. Вони
Галина Чельоскі, Ганна Дрогальчук,
Надія Лазар, Оксана Кречковська,
Світлана Мендель, Лариса Фроїн,
Ганна Горват, Людмила Веклюк

7. 5
Актуально
постійні учасники популярного районного
фестивалю «Червене вино», вертепного свя-
та й обласного фестивалю «Коляди у Ста-
рому селі». Неодноразово на базі будинку
культури проводилось регіональне свято
«Ходімо разом у Віфлеєм». До речі, колорит-
ні костюми учасників бетлегему вражають
глядачів своєю неповторністю й автентичні-
стю, а змістовний сценарій дійства – мовою
старожилів села, якою розмовляють герої
дійства. Макет атрибутики «церковниці»
був представлений на міжнародній виставці
у Словаччині.
У 2016 році науковець Норіо Інагакі з мі-
ста Токіо (Японія), працює в Інституті фоль-
клору й архівів Румунської академії наук
міста Клуж, приїхав на Закарпаття, щоб за-
фіксувати найяскравіші елементи нематері-
альної культурної спадщини (найхарактер-
ніші пісенні й танцювальні зразки) різних
етносів, що тут проживають. Вони ввійдуть
до тематичної відеотеки, яка зберігатиметь-
ся у згаданому інституті. Він зробив запис
виступу макарівського фольклорного ко-
лективу. Отже, народна культура Закарпат-
тя має всі шанси для подальшого вивчення
науковцями різних країн світу. Цей колек-
тив при постановці обрядів та звичаїв, що
побутують у селі, використовує старовинні
речі з народного побуту та знаряддя праці –
кросна, куделі, веретена, нічильниці тощо.
Щоб відтворити всю багатогранну краєзнав-
чу роботу, клубні працівники ведуть ще й
літопис села.
Надзвичайно різноманітне тут ужитко-
ве мистецтво, а найпопулярніший вид – ви-
шивка. Роботи майстринь репрезентують на
обласних, регіональних виставках декора-
тивно-прикладного та образотворчого мис-
тецтва, а також систематично виставляють
у приміщенні будинку культури. У селі роз-
вивається і такий вид мистецтва як писан-
карство. На кожному святі Софія Алмашій
проводить майстер-клас із розпису писанок.
Не забувають тут і про такий вид ужитко-
вого мистецтва, як ткацтво. Тчуть доріжки
(покрівців), які використовують у повсякден-
ному житті.
У закладі культури оформлений куток
старожитностей.
Художні колективи будинку культури
систематично беруть участь у районних
мистецьких заходах, фестивалях, проводять
обмінні концерти.
З метою активізації роботи з патріо-
тичного виховання, вироблення активної
громадянської життєвої позиції підростаю-
че покоління було залучено до проведення
флеш-мобу «Моє село – частинка України»;
для людей похилого віку проведено вечір-зу-
стріч старожилів села з молоддю на тему
«Іде назустріч юності мудрість сивочола», до
Дня пам’яті жертв голодомору 1932–1933 ро-
ків – вечір-реквієм «Запали свічку пам’яті».
Організовано зустріч із відомим письменни-
ком села Михайлом Данканичом та знаними
у нашому краї краєзнавцями.
Для членів оргкомітету-журі, начальни-
ка відділу культури Мукачівської райдер-
жадміністрації, директора та методистів ра-
йонного будинку культури, голови села був
підготовлений чудовий концерт, де учасни-
ки художньої самодіяльності мали змогу по-
казати свою майстерність.
Після завершення капітального ремонту
заклад культури наповнився не лише різ-
номанітністю культурно-дозвіллєвої та ху-
дожньо-творчої роботи, але й естетичним
наочним оформленням. На видному місті
розташовані такі стенди: «Інформатор»,
«Наші майстрині та виставка їх робіт», «Пі-
знаємо рідний край», «Фронтові побрати-
ми», «Пам’ять про них житиме вічно», «Війні
немає забуття», «Несемо в народ наш фоль-
клор», «Наше село в минулому і сьогодні»,
«Не забудемо тебе, Тарасе», «Святкуємо День
Незалежності України», «Гуртки художньої
самодіяльності будинку культури», «Наші
свята», «Сільські традиції».
У працівників закладу культури великі
плани на майбутнє: хочеться придбати тех-
нічне обладнання, музичну апаратуру, для
художніх колективів – сценічні костюми,
а також залучити до роботи фахівця з хорео­
графії.
Ганна Дрогальчук
із фольклорним колективом села Макарьово

8. 6
Актуально
Будинок культури села Сторожниця
Ужгородського району введений в експлу-
атацію у 1966 році. У приміщенні є велика
зала на 250 посадочних місць, кімната для
гурткової роботи, кабінет директора і ху-
дожнього керівника, костюмерна та фойє,
дитячий ігровий і спортивний майданчики.
З 2012 року на посаді директора працює
Йосиф Посипанка (освіта вища), художнього
керівника – Мирослава Огразанська (освіта
середня, стаж роботи – 9 років).
Матеріально-технічна база на хорошому
рівні. З кінця 2012 року до жовтня 2016 року
проводився капітальний ремонт будівлі. Ви-
ділено кошти на одяг сцени. Отримали фі-
нансову допомогу від Ротарі-Клубу «Kosice
Classic» (директор Іванна Ленгова) і Рота-
рі-Клубу «Ужгород-Скала» (директор Воло-
димир Ігнат) для придбання звукопідсилю-
ючої апаратури.
В установі працює 12 клубних форму-
вань, в яких 178 учасників, один колектив
удостоєний звання «народний» – це народ-
ний чоловічий ансамбль «Бетяри».
Культурно-масові заходи проводяться
систематично згідно плану. У 2016 році про-
ведено 35 масових заходів, із них для дітей –
26. Оформлена виставка робіт декоратив-
но-прикладного мистецтва «Умільці нашого
села».
Будинок культури тісно співпрацює
з благодійними організаціями – «Посмішка
у подарунок» (м. Кошице, Словацька Респу-
бліка), аніматорами-волонтерами, які при-
їжджають із-за кордону на гурткові заняття
і вчать дітей різних ігор, пісень тощо. Орга-
нізовують виїзні концерти, де підтримують
дружні стосунки з селами-побратимами
Словацької Республіки, а хореографічний
ансамбль «Наша файта» і народний чолові-
чий ансамбль «Бетяри» – неодноразові учас-
ники фестивалів і благодійних мистецьких
акцій.
Працівники закладу культури співпра-
цюють з державними установами на терито-
рії села, туристично-рекреаційними комп-
лексами, з благодійним фондом «Доркас»
села Тийглаш Ужгородського району, який
також допомагає в покращенні матеріальної
бази установи.
Значна увага приділяється відзначенню
загальнодержавних свят, пам’ятних дат і по-
дій, а також проведенню мистецьких заходів,
спрямованих на патріотичне виховання мо-
лоді, популяризацію української та словаць-
кої культур.
З ініціативи працівників спільно з во-
лонтерами району проводяться змістовні ма-
сові заходи на підтримку наших воїнів, які
захищають територіальну цілісність на схо-
ді нашої держави. Учасниками гуртків, лю-
бительських об’єднань і клубів за інтересами
було виготовлено своїми руками подарунки
та відіслано в зону АТО.
Члени оргкомітету-журі мали чудову
можливість бути присутніми на святковій
концертній програмі з нагоди 50-річного
ювілею будинку культури.
Вся діяльність установи висвітлюєть-
ся у районній газеті «Вісті Ужгородщини»
та Інтернет-ресурсах.
Клубна установа села Дубриничі Пере-
чинського району введена в експлуатацію
у 1955 році як спеціально збудована споруда.
Вона має зал на 220 посадочних місць, гурт-
кова кімната і фойє. Нещодавно завершили
капітальний ремонт.
Будинок культури села Сторожниця
Ужгородського району
Наочне оформлення
будинку культури села Сторожниця

9. 7
Актуально
Завідувач клубу Лариса Магада (освіта
базова вища, стаж роботи 13 років) ефек-
тивно організовує роботу, визначає, планує,
формує, здійснює і координує всі види ді-
яльності установи, співпрацює з органами
самоврядування, іншими державними уста-
новами села, недільною школою церкви Ус-
піння Пресвятої Богородиці.
Тут проводяться найрізноманітніші
форми культурного дозвілля населення:
концертні, конкурсні та ігрові програми,
екскурсії і походи, індивідуальні бесіди та
заняття в колективах. Неабияка увага приді-
ляється місцевим народним умільцям.
При установі працюють постійно діючі
та новостворені гуртки, любительські об’єд-
нання, клуби за інтересами, а саме: вокаль-
ний ансамбль «Ужаночка» (дорослий), во-
кальний ансамбль «Візаві» (дорослий), дитя-
чий фольклорний ансамбль, гурток худож-
нього слова «Паросток» (дитячий), інстру-
ментальний дует, любительське об’єднання
«Намистинка» (вироби з бісеру), дискотека
«Круїз».
Колективи художньої самодіяльності –
активні учасники культурно-мистецького
життя краю: районного свята вертепів і ко-
лядницьких груп «Вертеп», розважально-
ігрової програми «Свято дитячих мрій», Дня
міста Перечин, обласних фестивалів лем-
ківського народного мистецтва «Лемківська
ватра» та ігрових програм «Грайлик–2016».
Солісти клубу Крістіна Сербін і Мар’яна Пе-
трище разом із завідувачем клубу виїжджа-
ли для участі у масових заходах до сусідньої
Словаччини.
Залучення додаткових коштів для забез-
печення діяльності клубного закладу відбу-
вається за рахунок проведення дискотек для
молоді.
Висвітлення практики та досвіду роботи
клубної установи подається в районній газе-
ті «Народне слово», в блозі «Клубні устано-
ви району» (http://perechinrbk.blogspot.com)
тощо.
Будинок культури села Рокосово Хуст-
ського району зданий в експлуатацію у 1964
році із глядацьким залом на 500 посадочних
місць.
Матеріально-технічна база – одна з най-
кращих в області. Протягом 2007–2011 років
проводився капітальний ремонт, закуплено
майже весь інвентар, необхідний для належ-
ного функціонування закладу, а саме: 100
офісних і 300 м’яких стільців, столи, штори,
одяг сцени та освітлення, комп’ютерна тех-
ніка, відеонагляд.
За спецкошти установи в 2015 році було
придбано два безшнурові мікрофони, пульт,
оргтехніку, а у 2016 році – підсилюючу апа-
ратуру та світломузику.
Спецкошти накопичуються за рахунок
проведення дискотек, орендної плати тан-
цювального колективу та надання примі-
щення для масових заходів.
Після стихійного лиха (сильного градо-
паду), який стався у червні 2016 року, повні-
стю перекрито дах металопрофілем.
Нещодавно у приміщенні колишньої кі-
ноапаратної облаштовано краєзнавчий му-
зей.
Після закінчення Хустського культур-
но-освітнього училища у 1971 році дирек-
тором будинку культури була призначена
Ольга Поп, яка й досі його очолює. За період
роботи в закладі культури провела низку
змістовних тематичних вечорів, різні за те-
матикою свята, День села, проводи до лав ар-
мії, виставки робіт народних умільців села,
впроваджувались в життя нові обряди, орга-
Завідувач клубу села Дубриничі
Лариса Магада та Іван Станко
Вокальний ансамбль
клубу села Дубриничі

10. 8
Актуально
нізовувалось дозвілля молоді, велась робота
з дітьми тощо. Клубна установа багато років
була базою, де проходили практику студен-
ти Хустського культурно-освітнього учи-
лища та Ужгородського коледжу культури
і мистецтв. Тут проводяться районні семіна-
ри працівників культури. Багато зусиль до-
кладається, щоб залучити молодь до гуртків
художньої самодіяльності.
Така насичена робота будинку культу-
ри – результат активної співпраці з вико-
навчим комітетом і депутатським корпусом
сільської ради та безпосередньо із сільським
головою Павлом Джугою, загальноосвітньою
школою, дитячим навчальним закладом, ак-
тивістами села, громадськими організація-
ми, підприємцями.
Систематично проводяться тематичні
вечори з патріотичного виховання: благо-
дійні акції-концерти на підтримку Україн-
ської Армії, відзначення Днів пам’яті та при-
мирення, Незалежності України, захисника
України, Збройних сил України тощо.
Стали популярними вечори-зустрічі
з видатними земляками: доктором хімічних
наук, професором Степаном Попом; акаде-
міком, професором, заслуженим діячем нау-
ки і техніки України Степаном Попом, який
нещодавно перед рокосівчанами презенту-
вав написану ним книгу про історію рідного
села; відомим літературознавцем краю Васи-
лем Попом, із письменниками, лауреатами
Національної премії імені Тараса Шевченка
Петром Мідянкою та Мирославом Дочин-
цем, вечір пам’яті заслуже-
ного журналіста України
Івана Чоповдія.
Цікаво та змістовно
пройшло свято «Роде наш
славний», на якому була
представлена творча сім’я
Куциків із Рокосова – заслу-
жений майстер народної
творчості України Ірина
Куцик та її сестра Павліна
Шимон, яка в селі Данило-
во, де проживає, організува-
ла народний історико-крає­
знавчий музей «Хата у баб-
ки Павліни». Оригіналь-
ною знахідкою було родове
дерево, на якому розмісти-
ли всі прізвища рокосівчан,
що сягають своїм корінням
у сиву давнину.
Будинок культури
села Рокосово Хустського району
Директор будинку культури
села Рокосово Ольга Поп
Світлана Мендель, Ганна Дрогальчук, Марія Фула,
Анатолій Барна, Тетяна Баняс, Ольга Поп
та викладачі школи мистецтв села Рокосово

11. 9
Актуально
Систематично організовуються та прово-
дяться виставки робіт народних майстринь.
Започаткування низки мистецьких ак-
цій свідчить про те, що велика увага приді-
ляється відродженню та збереженню народ-
них традицій і звичаїв. Уже стали популяр-
ними фольклорні фестивалі «Рокосовський
мосток», «Рокосово колядує», конкурс писа-
нок.
У селі студенти ДВНЗ «Ужгородський
національний університет» збирають мате-
ріали для фольклорної та діалектологічної
практики. Зокрема, їм учасниками фоль-
клорного колективу будинку культури було
продемонстровано обряд «вінкоплетів»,
який зберігся до наших днів.
Належна увага приділяється і роботі
з молоддю. Організовуються вечори відпо-
чинку, інтелектуальні ігри, розважально-
ігрові програми тощо.
Проводяться обмінні концерти учасни-
ків художньої самодіяльності Рокосова із се-
лами Вертеп, Бороняво, Стеблівка, Вишково,
Велятино Хустського району.
Досвід показує, де керівництво села з ро-
зумінням ставиться до проблем культури,
допомагає створювати і покращувати ма-
теріальну базу, розуміє значимість роботи
клубного закладу, там завжди є позитивний
результат.
Основним завданням клубу села Угля
Тячівського району є і залишається збере-
ження та розвиток культурної спадщини, за-
безпечення духовних потреб громадян, під-
тримка художньої творчості, створення та
організація діяльності клубних формувань.
Уже понад тридцять років завідувачем
клубу працює Олена Немеш (освіта середня
спеціальна). У лютому 2011 року введено по-
саду керівника драматичного колективу, а з
2015 року її замінено на художнього керівни-
ка, яку нині займає Михайло Рудик (освіта
базова вища).
Проведено капітальний ремонт будівлі.
Чималу увагу приділяють працівники
сільського клубу роботі з молоддю. Пріори-
тетними напрямками вважають виховання
на основі етичних, моральних цінностей та
популяризацію здорового способу життя.
Для цієї категорії населення використову-
ються активні форми роботи: тренінги, кон-
курси, брейн-ринги, літературні ігри, зустрі-
чі з цікавими людьми, поетичні конкурси,
літературні головоломки тощо.
При установі працює дев’ять клубних
формувань: ансамблі для дорослих – фоль-
клорний, вокальний і солістів-вокалістів,
а гуртки для дітей – драматичний і худож-
нього слова. Також діють любительські об’єд-
нання – «Вишивальниця», «Господарочка»,
«Чарівний клубок».
Тут проводяться такі культурно-мис-
тецькі заходи: тематичні вечори, вечори-рек-
вієми, дитячі ранки, бесіди з нагоди новоріч-
но-різдвяних свят, Дня Святого Валентина,
Міжнародного жіночого дня, Дня пам’яті
та примирення, захисту дітей, Конституції,
Хрещення Київської Русі, Незалежності, За-
хисника України, Гідності та Свободи. А та-
кож Шевченківські читання, Великодня ви-
ставка писанок тощо.Клуб села Угля Тячівського району
Віра Кобулей і завідувач клубу
села Угля Олена Немеш

12. 10
Актуально
Учасники художньої самодіяльності по-
стійно беруть участь у районних конкурсах,
фестивалях та урочистих заходах: «Вертеп»,
«До висот Шевченкового слова», «Писан-
ка-мальованка», «Рушник вишиваний на
щастя, на долю…» тощо.
Учасники гуртка художнього слова не­
одноразово брали участь в обласному кон-
курсі художнього слова імені Івана Ірляв-
ського «Моя весна». Фольклорний колектив
клубу частий гість музейних закладів – на
районному заході «Музейні посиденьки» до
Дня етнографа виступив із програмою «Уг-
лянські вечорниці». У його репертуарі від-
новлені старовинні народні обряди «Сватан-
ня», «Вінки», «Скубілля» та інші.
18 вересня 2016 року Тячівським і Між-
гірським районами вперше проводився об-
ласний етнофестиваль «Закарпатська сваль-
ба», у якому учасники колективу брали ак-
тивну участь.
Клубний заклад оформлений багатьма
стендами на актуальну тематику: «Наші та-
ланти», «Народні умільці села», «Вони захи-
щали Батьківщину», «Інформатор», «Герої не
вмирають» тощо.
Оформлена чудова виставка робіт деко-
ративно-прикладного мистецтва народних
умільців села і куток старожитностей.
Культпрацівниками клубу систематич-
но проводиться робота зі збору фольклор-
них матеріалів, опису обрядів.
Будинок культури села Богдан Рахів-
ського району почав працювати з 1967 року.
Приміщення пристосоване, розміщене
на другому поверсі будівлі, де знаходяться
глядацький зал із кількістю 300 посадочних
місць, кабінет директора, художнього керів-
ника, гурткова кімната та студія звукоза-
пису.
Василь Лехман працює директором уже
10 років, а художній керівник Марія Ретіз-
ник – 27.
Матеріально-технічна база досить на хо-
рошому рівні. Зроблені косметичні ремонти.
Із технічного оснащення є розмножувальна
техніка – принтер, два комп’ютери, комп-
лекти звукопідсилюючої та освітлювальної
апаратур, радіомікрофони, комплект на-
родних музичних інструментів, театральні
костюми.
При будинку культури працює десять
клубних формувань: художнього слова, два
вокальні ансамблі (дорослий, дитячий), хо-
реографічний колектив (дитячий), люби-
тельське об’єднання «Різьбяр», клуб за інте­
ресами «Вишиваночка» та народний ама-
торський фольклорний театр. У 2016 році він
виступив на XXIII Міжнародному Гуцульсь-
кому фестивалі й виборов звання лауреата
другого ступеня. Учасники гуртка худож-
нього слова неодноразово брали участь в об-
ласному конкурсі українського художнього
слова імені Івана Ірлявського «Моя весна».
Культурно-мистецькі заходи проводять-
ся згідно планів роботи – загальнодержавні
свята, пам’ятні дати і події тощо.
Велика увага приділяється тематичним
заходам із військово-патріотичного і мораль-
ного виховання, популяризації здорового
способу життя, правовій освіті, організації
вечорів відпочинку для молоді, дискотек,
конкурсно-розважальних програм «Ну-мо,
хлопці», «Ну-мо, дівчата», «Хочу стати зір-
кою», «Все починається з любові» та інші.
Щорічно учасники художньої самоді-
яльності виїжджають із концертною програ-
мою до прикордонної застави, яка розташо-
вана на території села.
Народні умільці та любительське об’єд-
нання «Різьбяр» – постійні учасники виста-
вок робіт декоративно-прикладного мисте-
цтва, що організовуються в селі, районі та
області.
Добре зарекомендували себе і дипло-
манти обласного етапу Всеукраїнського ог-
ляду-конкурсу клубних закладів у сільській
місцевості, де члени оргкомітету-журі по-
бачили хорошу матеріально-технічну базу,
капітально відремонтовані клубні установи,
активну культурно-дозвіллєву роботу, висо-
кий фаховий рівень клубних працівників, їх
відданість улюбленій справі.
Ганна ДРОГАЛЬЧУК,
Людмила ВЕКЛЮК
Мирон Білінкевич, Марія Ретізник,
директор будинку культури
села Богдан Василь Лехман

13. 11
Відлуння подій
«ЧЕРВОНА РУТА» ЗНОВУ В УЖГОРОДІ
У суботу, 8 жовтня 2016 року, у примі-
щенні Закарпатського обласного україн-
ського музично-драматичного театру імені
братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
відбувся обласний відбірковий конкурс XV
Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та
популярної музики «Червона Рута». Спільно
з дирекцією фестивалю підготовкою та про-
веденням відбіркового конкурсу займались
управління культури Закарпатської облас-
ної державної адміністрації та Обласний ор-
ганізаційно-методичний центр культури.
20 конкурсантів (солістів та гуртів) з усієї
області змагалися за перемогу. Компетентне
журі (голова Мирослав Мельник – виконав-
чий директор фестивалю «Червона рута»,
Василь Стадник – фінансовий директор, ке-
руючий концертно-гастрольною діяльністю
фестивалю; Вікторія Фролова – начальник
управління культури Закарпатської облдер-
жадміністрації; Віктор Шостак – завідувач
відділу народного мистецтва та етнографії
Закарпатського краєзнавчого музею, керів-
ник народного фольклорно-етнографіч-
ного ансамблю «Ужгород» Ужгородського
міського центру дозвілля – будинку куль-
тури; Володимир Козачук – викладач ци-
клової комісії «оркестрові духові та ударні
інструменти» Ужгородського державного
музичного училища ім. Д. Є. Задора; Ганна
Дрогальчук – директор Обласного органі-
заційно-методичного центру культури; Яна
Садварій – солістка Заслуженого академіч-
ного Закарпатського народного хору, ви-
значило переможців, які представлятимуть
наш регіон на всеукраїнському рівні у фіна-
лі «Червоної рути», що відбудеться в одному
з великих міст України.
Крім того, частина конкурсантів потра-
пила до «резерву». Це означає, що до кінця
цього року хтось із «резервістів» може бути
також відібраний до фінальних змагань.
На жаль, цьогоріч номінація «укра-
їнський автентичний фольклор» не була
представлена.
Переможцями у жанрі «популярна му-
зика» стали студентка Прикарпатського на-
ціонального університету ім. В. Стефаника
Вікторія Колосова; учень загальноосвітньої
школи І–ІІ ступенів села Ільниця Іршавсько-
го району Білозір Богдан; учениці Сокир-
ницької дитячої школи мистецтв Хустського
району Тудовші Ліля та Фреган Марина.
У жанрі «акустична музика» переміг Ро-
ман Кинів. До слова, він – дипломант кон-
курсу 2009 року (місто Чернівці) та перемо-
жець відбіркового конкурсу 2014 року (місто
Ужгород).
Підсумовуючи, голова журі Мирослав
Мельник відзначив, що відбірковий тур фес-
тивалю «Червона рута» для багатьох стане
початком їхнього творчого шляху.
Мар’яна ЧЕГІЛЬМечіслава Черсак

14. 12
Відлуння подій
АКУМУЛЮЮТЬ ДУХОВНІ НАДБАННЯ
На базі Ужгородського коледжу культури і мистецтв регулярно проводяться об-
ласні курси підвищення кваліфікації працівників культури (завідувач Наталія Корі-
нець). 13 жовтня 2016 року для слухачів курсів − категорія «Бібліотечні працівники»
(бібліотек та філій) викладач коледжу Марія Стойка разом із провідним методистом
Обласного організаційно-методичного центру культури, академіком Академії наук
вищої освіти України, заслуженим діячем мистецтв України Іваном Хлантою провели
лекцію «Формування нового покоління бібліотечних працівників та бібліотечна осві-
та в контексті організації інформатизації суспільства».
Вони переконливо й обґрунтовано дово-
дили, що бібліотека – це потужний інфор-
маційний центр сучасності, де зосереджені
тисячі думок, а бібліотекар – людина, котра
ці думки упорядковує, доносить їх до корис-
тувача, і не тільки надає послуги, але й аку-
мулює у стінах бібліотеки найцінніші духов-
ні надбання.
Сучасна бібліотека – це не лише сховище
для книг, а й своєрідний електронний архів,
місце, де можна отримати доступ до інфор-
мації як на традиційних носіях, так і в елек-
тронному вигляді.
Оскільки науковця постійно хвилює те,
що багатющий фольклорний матеріал без-
слідно зникає, ніким не записаний, не упо-
рядкований і не опублікований, він націлю-
вав курсантів цілеспрямовано записувати
усну народну творчість. А маючи доступ до
мережі Інтернет, викладати записи для озна-
йомлення і загального користування.
Як науковець Іван Хланта особливу ува-
гу звернув на фольклорне багатство Закар-
паття, на унікальні видання народних пі-
сень, записаних в останні двадцять років. Це
збірники «Ой видно село» (2003), «Пісні Ір-
шавщини» (2005), «Співанки закарпатських
гір і долин» (2009), «Пісня над Дунаєм. На-
родні пісні русинів (українців) Сербії» (2014)
та ін. Вони, звичайно, мають велике пізна-
вальне значення, з них наша молодь дізна-
ється про те, як жив і боровся народ у мину-
лому. З пісень кожне покоління, у тому числі
й сучасне, засвоює нетлінні скарби духовної
культури, збагачується морально-етичними
й естетичними зразками, вигранює на них
свої почуття, своє розуміння правди й краси
в суспільстві і в самій людині.
Для слухачів надзвичайно цінними й
повчальними виявилися розповіді про на-
родні казки Закарпаття. На конкретних при-
кладах Іван Хланта доводив, що казки – це
життєдайна криниця мудрості й звитяги,
думки й надії, високий політ фантазії і не-
здоланності людського духу. До цієї криниці
припадали спраглими вустами цілі поколін-
ня, з якої і сьогодні молодь черпає снагу для
руху вперед, яка завжди напуватиме живою
водою прийдешні покоління. Як приклади
подавалися тексти зі збірників таланови-
тих оповідачів Закарпаття: Михайла Галиці
«Казки зелених гір» (1965), Андрія Калина
«Казки одного села» (1979), Василя Королови-
ча «Три золоті слова» (1968), Дмитра Юрика
«Добра наука» (1995), Юрія Баняса «Казки та
легенди з-під Хустського замку» (2016) та ін.
З висоти свого життєвого досвіду Іван
Хланта переконливо стверджує, що важко
переоцінити значення фольклору у справі
формування етично стійкої та інтелектуаль-
но розвинутої особистості. Завдяки худож-
ній літературі й фольклору можна виховати
у молоді всі ті якості, які неодмінно стануть
їм у пригоді в житті.
Крім цього, Іван Хланта наголошував,
що потрібно поглиблювати знання з мови,
підвищувати мовну культуру, що є невід’єм-
ною частиною патріотичного виховання
молоді, розповідав про ті помилки, які най-
частіше трапляються у нашому мовленні, та
про способи їх подолання, про джерела зба-
гачення нашої лексики. Своїми розповідями
він намагався зацікавити слухачів, розбу-
Іван Хланта виступає перед бібліотекарями

15. 13
Відлуння подій
дити їх уяву, заохотити до власних пошуків
і ближчого знайомства з книжками і з бага-
тьма іншими цікавими дослідженнями про
культуру мовлення, що є, як правило, свід-
ченням справжньої внутрішньої культури.
Ця справа складна, тривала, потребує багато
часу й зусиль.
Іван Хланта переконаний: якщо фести-
валі та свята, фольклорні видання та книги
художньої літератури будуть приваблювати
гостей із усього світу, то саме культура стане
тим локомотивом, що витягуватиме еконо-
міку краю та України в цілому. Науковець
закликав бібліотечних працівників постійно
бути активними й доброчинними носіями
всеукраїнських національних і загально-
людських цінностей, утверджувати Україну
українською за духом, здатною захистити
себе від внутрішніх та зовнішніх ворогів.
Як досвідчений бібліограф Іван Васильо-
вич запропонував бібліотекарям струнку,
глибоко продуману систему опрацювання
матеріалів для покажчиків про творчість
письменників Закарпаття, поділився своїми
враженнями, конкретними фактами, здобу-
тими у згаданій сфері протягом свого жит-
тя, що опубліковано у багатьох виданих ним
книжках.
Висвітлюючи різні аспекти популяри-
зації історико-культурної спадщини, Іван
Хланта наголосив, що особливо важливо за-
нурюватися у минуле засобами музейного
простору у ході співпраці музеїв зі школами
та бібліотечними працівниками. Як при-
клад, пропонував відвідати народний літе-
ратурно-мистецький музей села Копашново
на Хустщині. Адже музеї є, на його думку,
величезною складовою майбутньої освіти
українського народу. Саме вони можуть ста-
ти живими підручниками для дорослих і ді-
тей. Сучасне покоління звикло зовсім інакше
сприймати візуальні образи, інформацію.
Тому працівникам таких установ варто на-
вчитися відповідати новим потребам дітей
і дорослих, які живуть у дуже динамічному
світі. Іван Васильович переконаний, що саме
регіональні музеї різних типів дозволять по-
вернути українців до відчуття власної гідно-
сті.
На завершення свого виступу Іван Хлан-
та цілком слушно навів висловлювання зі
Святого Письма, що стосується й роботи бі-
бліотечних працівників: «Ви – світло світу…
Тож нехай і ваше світло світить перед людь-
ми, щоб вони бачили ваші добрі діла…» (Мт.
5: 14, 16).
Марія ГОМОЛЯК
Іван Хланта (другий ліворуч), Наталія Корінець (сидить перша праворуч)
з учасниками семінару

16. 14
Відлуння подій
ДО УЖГОРОДА З ВИСТАВКОЮ
У Закарпатському музеї народної архі-
тектури та побуту 28 жовтня відкрилася ви-
ставка творів образотворчого та декоратив-
но-ужиткового мистецтва Анатолія Сакало-
ша з нагоди його 60-річчя.
З ювілейною виставкою митця привіта-
ли колеги-художники, друзі з Обласного ор-
ганізаційно-методичного центру культури,
шанувальники мистецтва. Принагідно за-
ступник начальника управління культури
Закарпатської облдержадміністрації Ілдико
Молнар вручила ювілярові Почесну грамоту
Закарпатської обласної ради.
До експозиції ввійшло понад 60 творів.
А це – живопис, графіка та різьба по дере-
ву. Творчі уподобання, як свідчать його ро-
боти, досить широкі. Улюблені жанри мит-
ця в живописі – пейзаж та натюрморт. Ху-
дожник багато експериментує, шукає свою
оригінальну систему образотворення. Він
вдумливо ставиться до вибору сюжету, бага-
то працює над композицією та колоритом,
що робить його роботи впізнаваними. На
його полотнах – звичні карпатські краєвиди
отримують друге життя, нове оригінальне
авторське звучання. Їм притаманні сокови-
тий, дзвінкий колорит, експресивна та впев-
нена манера виконання. Осібне місце в його
творчості займає тематична картина. Автор
намагається донести до нас свої думки, ідеї,
використовуючи мову образотворчого мис-
тецтва.
Окрім живопису та графіки, майстер
активно займається різьбою по дереву. Це
кругла скульптура, рельєф та барельєф. Те-
матика його творів багата й різноманітна.
Центральне місце займає побутова темати-
ка. Різьбяр любить зображати сцени із по-
всякденного життя краян: збір винограду,
процес виробництва вина тощо. Вагоме міс-
це у його творчості займає національно-па-
тріотична тематика. У його серці знаходять
відгук суспільно-політичні події, що сколих-
нули Україну. Революція Гідності надихнула
його на створення роботи «Кобзар», яка сим-
волізує утиски на свободу слова в Україні.
Скульптор зображає кобзу закуту в кайдани,
обвиту колючим дротом. Майстер вміло ви-
користовує зрозумілі й поширені символи,
що роблять ідею твору загальнодоступною.
Він також створює роботи на сакральну те-
матику. Кілька творів ввійшло до експозиції
цієї виставки.
Анатолій Сакалош народився 28 вересня
1956 року у місті Хуст. У 1978 році закінчив
Ужгородське училище прикладного мисте-
цтва, відділ художньої обробки дерева. Ви-
кладачі з фахових дисциплін Василь Свида,
Іван Манайло, Шандор Петкі, Віктор Деми-
дюк.
Уже понад 30 років мешкає у Берегові,
де працював художником-оформлювачем
і різьбярем, з 2002 по 2008 рік займався рес-
таврацією та реконструкцією старовинних
історичних і сакральних споруд у Чехії. В ос-
танні роки зосередився на творчості.
З 1994 року – учасник різноманітних ви-
ставок образотворчого та декоративно-при-
кладного мистецтва.
Член Національної
спілки майстрів народ-
ного мистецтва України,
творчого об’єднання май-
стрів декоративно-при-
кладного та образотвор-
чого мистецтва «Берег»,
народного творчого об’єд-
нання художників і на-
родних майстрів Хустщи-
ни «Митець Верховини».
Роботи митця знахо-
дяться у галереях і при-
ватних колекціях в Укра-
їні, Росії, Угорщині, Чехії,
Голландії, Англії, Ізраїлю,
США.
Володимир МИШАНИЧ
Габріела Андял, Атанолій Сакалош, Ілдико Молнар,
Ольга Сакалош, Валерій Дьордяк на відкритті виставки

17. 15
Відлуння подій
Співає Роберт Гринюк
ВАМ ВІДПОЧИНОК ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ…
Дев’ятого листопада вся
Україна відзначала Все­ук­
раїнський день працівни-
ків культури та майстрів
народного мистецтва. У ті
дні, коли інші люди актив-
но святкують, культпраців-
ники повинні працювати,
щоб забезпечити їм гарний
настрій. Без них не відбува-
ється жодна культурно-мис-
тецька акція. Щоб бути висо-
копрофесійними, потрібни-
ми суспільству, знаючими,
творчими особистостями,
вони повинні весь час вчити-
ся, збагачувати свої знання,
удосконалювати свій фахо-
вий рівень.
Тому десятого листопада
цикловою комісією менеджменту соціокуль-
турної діяльності Ужгородського коледжу
культури і мистецтв був проведений облас-
ний семінар-практикум працівників куль-
тури клубного типу на тему «Традиційне та
модерне в діяльності сучасного працівника
культури».
Відкрила семінар директор Ужгород-
ського коледжу культури та мистецтв На-
талія Шетеля, яка поздоровила присутніх із
професійним святом і коротко охарактери-
зувала ті завдання, які стоять перед виклада-
чами комісії менеджменту соціокультурної
діяльності в сучасних умовах. Також запро-
сила до слова для привітання головного спе-
ціаліста управління культури Закарпатської
облдержадміністрації Світлану Мендель.
Керівник осередку громадської органі-
зації «Патріот», член ради волонтерів при
облдержадміністрації Павло Форкош провів
майстер-клас, на якому демонстрував відео
на патріотичну тематику. Його розповідь
і пояснення про події на сході нашої держа-
ви, висвітлення цих подій у засобах масової
інформації, створення і поширення відео-
роликів та їх сприйняття пересічним гляда-
чем викликали емоційне обговорення серед
учасників семінару.
З питанням «Інноваційні форми і ме-
тоди роботи закладів культури клубного
типу» виступила викладач-методист Ірина
Кордобан.
Єлизавета Сівак, викладач вищої катего-
рії, заслужений працівник культури Укра-
їни розкрила тему «Задоволення соціаль-
но-культурних потреб та ініціатив громадян
засобами культурно-дозвіллєвої діяльності:
нові підходи і старі традиції», у якій озна-
йомила присутніх із нововведеннями, що
передбачені у навчальному плані студентів
спеціальності «Менеджер соціокультурної
діяльності». Нагадала про традиційні фор-
ми роботи та нові підходи до них сьогодні.
«Методи активізації глядачів до почат-
ку заходу, під час проведення та після ньо-
го» – така тема виступу з практичним по-
казом викладача-методиста Людмили Ухач.
Зал при проведенні практичного навчання,
яке запропонувала Людмила Іванівна, був
активним та, як завжди на її виступах, на-
городжений подарунками. Вона також дала
поради учасникам семінару, як треба писати
сценарій і втілювати його на сцені.
Директор Обласного організаційно-ме-
тодичного центру культури Ганна Дрогаль-
чук виступила з питанням «Стан закладів
культури клубного типу області на сучас-
ному етапі», де були порушені проблемні
питання клубних установ області, підведені
підсумки обласного огляду-конкурсу закла-
дів культури клубного типу, показана цікава
презентація на цю тему. Вона також поради-
ла присутнім, як покращити роботу клуб-
них установ у сучасних умовах.

18. 16
Відлуння подій
Учасники семінару-практикуму пе-
реглянули розважальну програму «Вам
відпочинок тільки сниться…» до дня пра-
цівників культури та майстрів народного
мистецтва, яку підготувала викладач-мето-
дист Людмила Ухач зі студентами четвер-
того курсу Продан Марією, Думнич Яною,
Саксон Іриною, Сентимрей Наталією, Буряк
Тамарою і Годьмаш Олександрою. Оригі-
нально та органічно у програму заходу були
включені вітання директора Обласного ор-
ганізаційно-методичного центру культури
Ганни Дрогальчук, заступника директора
коледжу з навчальної роботи Оксани Телеп,
голови сільської ради села Соломоново Гали-
ни Малинич та виступ маленьких учасників
гуртка клубу цього ж села, який підготувала
завідувач клубу Наталія Цубера.
Сценарій масового заходу був побудова-
ний таким чином, щоб кожен глядач відчу-
вав себе учасником і творцем цього цікаво-
го дійства. Питання активізації залу стояло
перед викладачем-методистом Людмилою
Ухач на першому місці. У програму вклю-
чено різні форми роботи: вікторину про
державні свята, інтерв’ю в залі, вручення
призів тощо. І все це проводилось в ігровому
плані. Клоуни вручили наймолодшому спе-
ціалісту, методисту районного організацій-
но-методичного центру народної творчості
і культурно-освітньої роботи відділу куль-
тури Ужгородської райдержадміністрації
Олені Гайдук молоток, директору будинку
культури села Макарьово Мукачівського ра-
йону Надії Лазар – віник, а це означає, що
клубний працівник повинен бути не тільки
творчим працівником, а й спеціалістом із
господарської частини: вміти прибирати, за-
бивати цвяхи, при потребі білити та багато
чого іншого.
Дід Мороз і Снігуронька нагороджували
призами та медалями клубних працівників
за такими номінаціями: «Бізнесмен року»,
у якій переможцем стала завідувач клубу
села Сіль Великоберезнянського району
Анеліна Вацьо, «Мандрівник-турист» – ди-
ректор будинку культури села Завадка Воло-
вецького району Марія Півкач, «За співпра-
цю з Обласним організаційно-методичним
центром культури» – керівник районного
організаційно-методичного центру народ-
ної творчості та культурно-освітньої роботи
відділу культури Ужгородської райдержад-
міністрації Оксана Ільченко. Було багато й
інших цікавих і захоплюючих моментів.
У заході використано номери, які підго-
тували студенти коледжу під керівництвом
викладачів – Ірини Шевцової, Єлизавети
Бабяк, Ольги Толвай, Мар’яни Сухолової, Ро-
мана Філяка, Галини Василик, Михайла Пе-
трушевського та Нелі Швайгер.
Організатор цієї мистецької акції Люд-
мила Ухач талановито розробила сценарій,
знайшла цікавий хід заходу, сюжет, що зро-
било його надзвичайно захоплюючим, весе-
лим, і глядачам підняло настрій. Необхідно
відзначити і чудове тематичне оформлення
сцени, яке відігравало чималу роль у сприй-
манні програми.
На завершення голова циклової комісії
Єлизавета Сівак подякувала студентам і ви-
кладачу-методисту Людмилі Ухач за чудово
проведений відпочинок, який іноді клуб-
ним працівникам тільки сниться!
Ганна ДРОГАЛЬЧУК,
Людмила ВЕКЛЮК
Герої розважальної програми «Вам відпочинок тільки сниться…»

19. 17
Відлуння подій
ЗА КУЛІСАМИ ХОЛОДНО? АБО РОЗПОВІДЬ
ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ ДРАМАТУРГІЮ,
АВТЕНТИКУ ТА МІСЦЕВУ СЦЕНУ
У залі обласної організації Національної
спілки письменників України 15 листопада
відбулася вельми цікава зустріч – перший об-
ласний театральний форум на тему «Вплив
сучасної драматургії на розвиток аматор-
ського театрального мистецтва Закарпаття».
Закарпатські драматурги мали змогу погово-
рити з тими, хто сьогодні працює в район-
них та сільських будинках культури, пере-
ймається режисурою. Обласний організа-
ційно-методичний центр культури вирішив
провести зустріч саме в такому форматі, щоб
письменники та місцеві режисери змогли
поспілкуватися без посередників, віч-на-віч.
Розмова вийшла цікавою та насиченою,
без зайвого офіціозу. Найперше голова за-
карпатського письменницького осередку
Василь Густі представив крайових драматур-
гів, не забуваючи наголосити, що в них були
великі й славні попередники. А це кілька
десятків прекрасних імен. Іван Козак, Петро
Ходанич, Дмитро Кешеля, Олександр Гав-
рош розповіли про свою творчість. Є ціка-
вий доробок і у Василя Густі, але він вважає,
що набагато скромніший, аніж у колег. Тво-
ри цих літераторів ставили на різних сценах
України та за кордоном. Тож вони випробу-
вані. Тим більше, що закарпатцям ближчий
та зрозуміліший саме місцевий матеріал, ті
проблеми, всередині яких вони живуть.
Катерина Гара, завідувач відділу народ-
ної творчості та аматорського мистецтва Об-
ласного організаційно-методичного центру
культури, була безкомпромісною. Вона за-
уважила, що багато хто зі сценаристів у на-
ших селах не знає навіть, що таке сценічне
взуття і костюм. І деколи на сцену виходить
у такому ж убранні, як на вечірку. Звичайно,
існує таке поняття, як сценічний образ. Але
деколи ефект від побаченого протилежний.
Те, чи живе клуб, чи існує, видно зразу, пере-
конує пані Катерина. Коли все прикрашено
штучними квітами й геть усе припало пи-
люкою, про велику активність говорити не
доводиться. Прикро, коли в цей кризовий
час колектив все ж знаходить кошти на по-
шиття костюмів, а дотримуватися автенти-
ки не збирається.
Також пані Катерина розповідає, що ді-
євого директора клубу видно одразу. Бо вже
по дорозі такого керівника всі смикають –
коли буде репетиція? Тим більше, що сьо-
годні тексти можна знайти якщо не в кожній
бібліотеці, то в інтернеті.
Справи в цій галузі невтішні, бо гряде
скорочення. А тим часом майданчиком для
реалізації проектів можна назвати фести-
валь імені Всеволода Майданного, на якому
аматорські колективи мали б представити
роботи. Є ще один фест для дітей та юна-
цтва – «Юні зірки Мельпомени».
Оксана Шип, голова циклової комісії
видовищно-театралізованих заходів Ужго-
родського коледжу культури і мистецтв, роз-
повіла про досвід у їхньому закладі. Було б
добре, якби в таких закладах мали збірники,
які б охоплювали всю нашу місцеву драма-
тургію. Адже тут викладають відомі режи-
сери, як-от Євгеній Тищук із Закарпатського
обласного театру драми і комедії та заслуже-
Василь Густі Василь Шершун Дмитро Кешеля

20. 18
Відлуння подій
на артистка України Наталія Орєшнікова із
Закарпатського академічного обласного теа-
тру ляльок «Бавка».
Водночас пані Оксана з розумінням ста-
виться до ситуації. Адже не в усіх сільських
клубах є засоби, якими має володіти сучас-
ний театр.
Одна з найактивніших учасників фору-
му Марія Селменська – за те, щоб відзначи-
ти справді гідних, завдяки яким сьогодні й
живе село. Саме вони тримають нині людей
навколо цікавих ідей.
Світлана Мендель, фахівець із управ-
ління культури, пояснила, що процедура
висунення працівників на звання має бути
дотримана попри всі емоції.
Наприкінці виступив заслужений ар-
тист України Василь Шершун. Він розповів,
що останнім часом його творче життя – це
готель – автобус – сцена. Важко порівнюва-
ти ці часи зі студентськими, коли мав ща-
стя знайомитися з роботами найкращих
майстрів. А що вже казати про завідувача
якогось сільського клубу. То було б чудово,
аби ці люди мали змогу бодай час від часу
поїхати на якісь яскраві вистави. Та якщо за-
карпатський облмуздрамтеатр і приїжджає
зараз у глибинку, то не в змозі привезти весь
оркестр, усі декорації та навіть акторів.
Пан Василь також розуміє, що зарпла-
та в завідувача клубу сьогодні мізерна. Для
того щоб вижити, цим людям треба обро-
бляти городи. Фактично, працівники куль-
тури кинуті на виживання.
Але селекція все ж має існувати вже на
рівні районів. Бо проблема глядачів є всюди.
Олександр Гаврош, Катерина Гара, Марина Жганич, Олена Мешко, Оксана Шип
з учасниками форуму
У тому ж велелюдному Дніпрі в театрах –
напівпорожні зали. Великі труднощі й із
кадрами. Тобто, навіть не з кадрами. Бо до
Ужгорода в різні часи приїжджало багато
талановитих акторів. Але як бути з житлом?
Пан Василь каже, що його однокурсники
воліли залишитися в столиці. Там і зарпла-
ти вищі, якщо працюєш, приміром, у Наці-
ональному театрі, студії є цікаві, повчитися
є в кого й підзаробити можливо на всіляких
шоу. Вихід Василь Шершун бачить у тому,
щоб відкрити факультет сценічного мисте-
цтва при нашому рідному Ужгородському
університеті. Тоді бодай не треба буде пере-
йматися таким питанням, як житло для ак-
тора.
Марина БОДНАР
Світлана Мендель