1. З МІЖНАРОДНИМ ЖІНОЧИМ ДНЕМ 8 БЕРЕЗНЯ!
№ 3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 року
Міська інформаційно-аналітична,
художньо-публіцистина газета
Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради
Доброта - мова, якою німі можуть
говорити і яку глухі можуть чути.
Дорогіжінки!
ЩировітаємовасзісвятомВесни,
радостіітепла!
УцейсвятковийДеньбажаємовамміцного
здоров’я,добробуту,довічногощастяікохання
увашісвітлісерця!
Нехайпосмішказавждиквітненаваших
устах,аочізавждибудутьосяяні
проміннямрадості!
Зсердечнимипобажаннямисправжнього
жіночогощастя,любовітадобра!
Адміністрація,
профспілковийкомітетгоспіталю
Бажаєм щастя і тепла,
Весни і усмішок, і сонця,
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця.
Хай навкруги цвіте бузок,
І небо буде ясним-ясним;
І щоб життя було в жінок
Щасливим і прекрасним.
Аби завжди в душі у вас
Горів вогонь кохання.
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання!
Бажаєм щастя і тепла,
Весни і усмішок, і сонця,
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця.
Хай навкруги цвіте бузок,
І небо буде ясним-ясним;
І щоб життя було в жінок
Щасливим і прекрасним.
Аби завжди в душі у вас
Горів вогонь кохання.
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання!
2. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
2
КОЛОНКА РЕДАКТОРА МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ
Шановні читачі!
Важка доля випала на вік тих, хто
живе нині в часи значних суспільних пе-
ретворень. Змінюються погляди, перео-
цінюється минуле, народжуються герої
нової епохи.
Цієї весняної днини ми звикли віта-
ти представниць прекрасної половини
людства з Міжнародним жіночим днем.
Невідомо, чи стане наступного року
цей день, як зазвичай, святковим. Та,
попри будь–які політичні чи історичні
міркування, ми високо цінуємо значний
поступ сучасних українок на ниві ста-
новлення суверенітету і незалежності
нашої Вітчизни. Ми шануємо подвиги
жінок-волонтерок, які, ризикуючи влас-
ним життям і здоров’ям, прямують до
лінії бойових дій на Сході України. Ми
пишаємося маленькими школярка-
ми-патріотками, які пишуть листи україн-
ським воїнам і долучаються до плетіння
маскувальних сіток і збору гуманітарної
допомоги. Ми не приховуємо захоплен-
ня відважними дівчатами-членами Ме-
дичної сотні майдану, які відстоювали
право нашої держави на нове демокра-
тичне майбутнє, а нині рятують наших
хоробрих воїнів на війні за українську
незалежність. Ми тішимося успіхами у
справі зцілення душ наших бійців, над
чим працюють талановиті лікарі, пси-
хологи, медичні сестри, соціальні пра-
цівниці, санітарочки. Ми цінуємо працю
невтомних жінок-т рудівниць, які забез-
печують тепло, затишок і порядок у на-
шому закладі. Ми любимо наших тала-
новитих кухарів, старанних працівниць
кухні, адже шлях до чоловічих сердець
і справді лежить через шлунок.
Саме тому, де б ми не були і що б
не сталося, кожен день – це дароване
Богом свято доньчиної усмішки, жіночої
краси і кохання, матусиної любові і ніж-
ності, бабусиної мудрості і ласки.
Кожен день є святом, за яке ми вдяч-
ні вам, наші любі жінки! Квітніть, усміхай-
теся, кохайте і завжди будьте здорові!.
Микола
ЛИТВИНЕНКО,
головний редактор
8 березня - Міжнародний жіно-
чий день. Він присвячений найпре-
краснішій половині людства. Цей
прекрасний День ми відзначаємо
вже більше ста років.
Історія появи Міжнародного жі-
ночого дня - це була спроба віднови-
ти спотворену століттями справед-
ливість по відношенню до жіночої
статі, яка на стільки вкоренилася
у суспільстві, що бути жінкою, ще
якихось 100-150 років тому означало
тільки одне - безправ’я і гнітючий по-
слух. Як у минулі століття, так дехто і
зараз говорить про те, що жінки - це
слабка частина людства. Цьому нама-
гаються навести найбанальніші дока-
зи, мовляв чисто за фізичним показ-
никами вони поступаються у силі та
міці чоловічій статі. Але чому ж тоді
на плечі наших жінок навантажу-
вали і продовжують навантажувати
найобтяжливі і трудомісткі заняття?
Насправді ж, жінка надзвичайно ви-
тривала і в цьому вона геть перевер-
шила чоловіка. Про її витривалості
здавна складаються навіть легенди. Її
витривалість помітна і проявляється
на кожному кроці. Зваживши на всі
розрахунки можна дійти лише од-
ного висновку: жінка і чоловік абсо-
лютно різні за статтю, але абсолютно
рівні між собою. Більш того - одне без
одного приречені на смуток і печаль,
і навіть вимирання.
Щоб ця думка дійшла до розуму
сильних світу цього, кожному муж-
чині, потрібно було революційне
втручання. І воно сталося. Опускаю-
чи передісторію руху за права жінок,
найістотніші зрушення у цій сфері
настали саме під віянням революцій-
них настроїв, починаючи з відомих
подій минулого століття.
Сьогодні цивілізоване суспільство
офіційно закріпило і вирівняло пра-
ва жінок, але на стільки, на скільки
це здалося можливим і доцільним.
Надмірна увага до цієї теми дала свої
плоди і все ж якесь протистояння час
від часу ще зустрічається, особливо у
недолугому культурному середовищі.
Дехто Міжнародний жіночий
день іноді пов’язує із соціалістичним
рухом, який по суті відкрив реальні
шляхи для активної реалізації рівно-
правності жінок у широкій суспільній
свідомості. День 8-е Березня було за-
пропоновано ООН усім зацікавленим
державам використовувати для попу-
ляризації та реалізації рівноправно-
сті жіночої частини населення у своїй
громадській традиції.
Генеральною Асамблеєю ООН
День жінок проголошений Міжна-
родним днем прав жінок і миру.
Відкидаючи пафосність і офіцій-
ність всіляких державних петицій і
документів, однозначно можна ска-
зати: День 8-е Березня - це одне з
найкращих свят у календарі планети
Земля. Редакція газети у святковий
День нашої, найпрекраснішої поло-
вини людства, приєднується до при-
вітань на адресу всіх наших жінок!
Здоров’я ВАМ, миру і щастя! Зі свя-
том 8-е березня, подарунків і гарного
настрою!
КРЕМЕНЧУЦЬКА МІСЬКА НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ
Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 Березня у чи-
тальній залі Міської дитячої бібліотеки ім. Івана Торубари
відбулося засідання Міського осередку Національної спілки
журналістів України. Голова осередку Володимир Шевчен-
ко презентував спілчанам нове видання «Про що розповіла
калина», яке вперше вийшло у світ. Це казки і легенди Кре-
менчуччини, другий випуск. Це видання, єдине з Полтавщи-
ни, упродовж цього року буде демонструватися на стендах українських видавців на
МіжнароднихкнижковихярмаркахуВаршаві,Франкфурті,Лейпцигу,Пізі,Вільнюсі,
Парижі, Кракові.
Спілчани підбили підсумки зробленого за перший квартал поточного року, при-
йняли рішення стосовно прийому нових членів НСЖУ.
В. Є. Шевченко подарував казки Кременчуччини «Про що розповіла калина»
Міській централізованій бібліотечній системі для дітей ім. І. Ф. Торубари для малень-
ких відвідувачів.
Вікторія ВОЛОШИНА,
секретар Кременчуцької НСЖУ
3. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
3
СВЯТА БЕРЕЗНЯ
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ІМУНІТЕТУ
Щорічно 1 березня відзначаєть-
ся «Всесвітній день імунітету». З 2002
року відзначається медичною громад-
ськістю за ініціативою Всесвітньої Ор-
ганізації Охорони Здоров’я (ВООЗ).
Його мета - залучення широкої громад-
ської уваги до проблем, пов’язаних з
поширеністю різних імунних захворю-
вань, зі збереження і зміцнення імуні-
тету. Адже імунна система людини від-
повідає за два важливі процеси: заміну
трансформованих або пошкоджених
клітин різних органів тіла і захист від
проникнення різного роду чужорідних
агентів. Таким шляхом забезпечується
протиінфекційний, протипухлинний
захист і генетична стабільність організ-
му. Початок весни - приємна і довгоочі-
кувана пора року, коли природа навко-
ло нас починає оживати, але не варто
забувати про те, що наш імунітет усю
зиму напружено захищав наш орга-
нізм, а нині настав час його підкріпити.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ
ПИСЬМЕННИКА
Відзначається за рішенням 48 кон-
гресу Міжнародного ПЕН-клубу, що
відбувся 12-18 січня 1986 року 3 бе-
резня. На відзнаку цього всесвіт-
нього свята у госпіталі відбулася
презентація нової книги україн-
ського письменника В. Шевчен-
ка-Василенка «Казки про коза-
ків» (Кременчук). Це видання, що
вийшло у світ вперше, цього року
буде демонструватися на стендах
українських видавців на Міжна-
родних книжкових ярмарках у
Варшаві, Франкфурті, Лейпцигу,
Пізі, Вільнюсі, Парижі, Кракові.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОГО
ТЕЛЕБАЧЕННЯ
І РАДІОМОВЛЕННЯ
Цю святкову дату оголосили пред-
ставники Дитячого фонду ООН (ЮНІ-
СЕФ) у Канні у квітні 1994 року. 5 бе-
резня - Всесвітній день дитячого теле-
бачення і радіомовлення - одне з най-
більш світлих і добрих свят.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ
З ГЛАУКОМОЮ
6 березня увесь світ відзначає цей
день з 2008 року за ініціативою Всес-
вітньої асоціації товариств глаукоми -
WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з
глаукомою - WGPA.
Глаукома - захворювання очей, що
характеризується підвищенням вну-
трішньоочного тиску. Початок недуги
підступний і протікає безсимптомно.
Якщо не лікувати це захворювання, у
людини поступово починає звужувати-
ся поле зору - вона перестає помічати
розташовані збоку об’єкти, а надалі
хвороба призводить до прогресуючо-
го зниження зору, причому з часом
можлива повна його втрата. На жаль,
зір, втрачений внаслідок глаукоми,
не підлягає відновленню. За даними
Міжрегіональної громадської організа-
ції «Асоціація хворих глаукомою», нині
глаукома - одна з основних причин слі-
поти і слабкого зору. Кількість хворих
на глаукому у світі зростає і становить
майже 100 млн. людей. З 28 млн. слі-
пих у світі майже кожен п’ятий втратив
зір у зв’язку з цим захворюванням.
Бережіть свій зір, систематично
відвідуйте окуліста. Пам’ятайте - най-
важливішим чинником для лікування
наслідків глаукоми є її максимально
раннє виявлення!
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
9 березня увесь світ відзначає цю
важливу дату. Поезію Тараса Шевчен-
ка перекладено більш ніж ста мова-
ми світу. Генію України відкрито 1384
пам’ятники. Український майстер Ми-
кола Сядристий створив найменшу у
світі книжку «Кобзар», розміром трохи
більше половини квадратного міліме-
тра. Це майже у 19 разів менше від най-
меншої японської книги. Її сторінки на-
стільки тонкі, що перегортати їх можна
лише кінчиком загостреного волоска.
Зшито книгу павутинкою, а обкладин-
ка зроблена з пелюстки безсмертника.
Тарас Григорович Шевченко
народився 9-го березня 1814-го року в
родині кріпосного селянина, у селі Мо-
ринці, Київської губернії (нині це Чер-
кащина). За народженням Тарас був
таким же рабом, як і його батьки. Та з
роками ім’ям цього простого хлопчи-
ка називають кораблі, його зображен-
ня друкують на державних грошових
купюрах, поштових марках, ставлять
йому розкішні пам’ятники і меморіаль-
ні таблички, випускати на його честь
ювілейні монети і засновувати премії.
Кілька разів Кобзар відвідував
Кременчук і найбільше любив пи-
сати і замальовувати під віковіч-
ними дубами у Міському парку.
Його творчість це його душа, в
ньому він був чесний і добрий, ярий і
нескінченно багатий. Редакція газети
вітає усіх з Днем народження Тараса
Григоровича Шевченка!
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ
ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
Цей День відзначається щороку 15
березня у річницю виступу президен-
та США Джона Ф. Кеннеді у Конгресі в
1961 році.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СНУ
Щороку в Україні відзначаємо 17
березня. Сон нам життєво необхід-
ний. Під час нормального і здорового
сну в нашому організмі відбуваються
унікальні відновні процеси, без яких
нам ніяк не можна відчути бадьорість
і компенсувати повноту наших сил. За
даними медичної статистики у світі від
тих чи інших порушень сну страждає
вже більше 50% всього населення, за
останні 100 років загальний час нічно-
го сну зменшилася на 20%. Найбільш
поширені захворювання сну – безсоння
(інсомнія). Цією хворобою страждають
від 11-35% дорослого населення різних
країн світу. Серед основних причин
безсоння відзначаються миттєвий або
перманентний стрес і неврози, якими
наповнені наші будні. Частіше від без-
соння страждають люди після 50 років
і жінки. Найчастіше безсоння підстері-
гає своїх жертв восени, це пов’язано зі
зменшенням світлового дня, і навесні,
коли загострюються різні розлади нер-
вової системи і настрої. За статистикою
безсонням частіше страждають люди
з низькими споживчими можливостя-
ми. Інсомнія тягне за собою знижен-
ня концентрації уваги, дратівливість
і зниження настрою, впливає на зни-
ження імунітету в цілому. Стара істи-
на твердить, «сон - найкращі ліки», і
результати дослідження, проведеного
групою американських вчених зі Стен-
фордського Університету, ще раз під-
твердили справедливість цієї народної
істини.
ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА ПОДАТКОВОЇ
ТА МИТНОЇ СПРАВИ
УКРАЇНИ
Указом Президента України від 11-
го жовтня 2013-го № 554/2013 вста-
новлено професійне свято «День пра-
цівника податкової та митної справи
України», яке щорічно відзначається
18-го березня.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДИНИ
З СИНДРОМОМ ДАУНА
Цей день обрано не випадково, це
двадцять перший день третього місяця
пов’язаний з 3 копіями 21-ої хромосо-
ми. Вперше цей День став щорічно від-
значатися з 2006 року.
Він був заснований на
VI Міжнародному
симпозіумі по син
4. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
4
СВЯТА БЕРЕЗНЯ
дрому Дауна за ініціативою правлінь
Європейської та Всесвітньої асоціацій
Даун-синдром. Як свідчать статистичні
дані, ймовірність народження дитини з
синдромом Дауна становить 1:600-800
всіх новонароджених і не залежить від
раси, місця проживання, способу жит-
тя або соціального становища батьків.
Батьки дітей з синдромом Дауна зму-
шені щодня боротися за гідне існу-
вання і майбутнє своїх дітей, долаючи
величезний опір і нерозуміння з боку
суспільства.
Міжнародний день людини з син-
дромом Дауна ставить перед собою
мету привернути увагу суспільства до
проблем людей з обмеженими здіб-
ностями, адже вони трохи відрізня-
ються від звичайних людей у плані
інтелекту, багато хто з них страждають
від вроджених вад серця, але своєю
добротою, щирістю і безпосередністю
компенсують все те, у чому вони відріз-
няються від звичайних людей, а часто і
перевершують їх.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ
Наша планета Земля - наш рідний
дім, в якому створені для нас особливі
умови, що сприяють нашому існуванню
і життєдіяльності, що відкривають для
нас певні можливостей і простір для їх
реалізації. Не кожна планета наділена
таким унікальним потенціалом і розта-
шована у таких унікальних умовах, які
дозволили б такий бурхливий розквіт
життя і її форм в обмеженому просто-
рі у Всесвіті. Земля така одна у всьому
всесвіті. У багатьох країнах світу цей
День відзначається у день весняного
рівнодення - 20 березня.
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я
РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ
Рішення про заснування Всесвіт-
нього дня здоров’я ротової порожнини
було прийнято Всесвітньої стомато-
логічної федерацією (FDI) на щоріч-
ному Всесвітньому стоматологічному
конгресі (AWDCу Дубаї в 2007 році.
Цей день з 2013 року відзначають 20
березня. Більше 90% людей у світі
страждають різними стоматологічни-
ми захворюваннями. Багато їх пов’я-
зані зі здоров’ям порожнини рота.
Серед них група серцево-судинних за-
хворювань, остеопороз і діабет. Мета
цієї події - проведення заходів та іні-
ціатив, спрямованих на підвищення
інформованості широкої громадськос-
ті у питаннях гігієни порожнини рота,
розширення наукової бази з вивчення
впливу захворювань порожнини рота
на загальний стан здоров’я, розробка
ефективних методів профілактики.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЩАСТЯ
Будь-яка людина,
що перебуває при
здоровому глузді і
тверезому розумі,
прагне бути щасливою, або хоча б
зовсім не проти того, щоб бодай зрід-
ка, але відчувати такий стан, при яко-
му присутнє почуття найбільшого вну-
трішнього задоволення своїм власним
буттям, повноти і осмисленості життя.
Когось це почуття залишає дуже рідко,
хтось, навпаки, вже й забув, що може
відчувати щось подібне, але бути ща-
сливою людиною здавалося б дуже
просто і дуже природньо. Міжнарод-
ний день щастя відзначають щорічно
20-го березня.
Редакція газети «Турбота»
щиро бажає усім і кожному бути
щасливим! Навчитися радіти ма-
лому не так важко і під силу кож-
ному з нас. Щастя і радість - це
брати близнюки. Задовольняю-
чись малим набагато легше отри-
мати більше! Будьте щасливі, зі
святом!
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
У 1999 році на ХХХ сесії генераль-
ної конференції ЮНЕСКО вирішено
відзначати Всесвітній день поезії 21
березня. Вперше цей День святкувався
у Парижі, де знаходиться штаб-кварти-
ра ЮНЕСКО. Всесвітній день поезії по-
винен дати можливість ширше заявити
про себе невеликим видавництвам, чи-
їми зусиллями, в основному, доходить
до читачів творчість сучасних поетів,
літературним клубам, що відроджують
одвічну традицію живого поетичного
слова. Редакція газети вітає усіх
поетів зі святом! Бажаємо плідно-
го натхнення і нових видань!
ДЕНЬ ФТИЗІАТРА
24 березня своє професійне свято
відзначають лікарі-фтизіатри. Фтизі-
атрія - розділ клінічної медицини, що
вивчає причини виникнення, законо-
мірності поширення і механізми роз-
витку туберкульозу, викликані їм па-
тологічні процеси в організмі людини
і методи його профілактики, діагности-
ки та лікування.
Редакція газети вітає ліка-
рів-фтизіатрів з професійним святом.
Бажаємо міцного здоров’я, успіхів, те-
плого затишку біля домашніх вогнищ!
ВСЕСВІТНІЙ, ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ
ДЕНЬ БОРОТЬБИ
З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ
Відзначається за рішенням Всесвіт-
ньої організації охорони здоров’я 24
березня.
Стратегія DOTS - нова стратегія
боротьби з туберкульозом. Її головні
принципи: політична підтримка; ді-
агностика туберкульозу методом мі-
кроскопії; надійна поставка ліків; кон-
троль за лікуванням; регулярна оцінка
результатів. DOTS – це стратегія проти
епідемії туберкульозу, вона дозволяє
виявляти і лікувати хворих, небезпеч-
них для оточуючих. Слід знати, що ви-
ліковуються 92-95% хворих на туберку-
льоз. Впровадження DOTS – це спасін-
ня багатьох людей від смерті, хвороби і
страждання. Принцип і стратегії DOTS
універсальні для всіх країн. Зараз вона
успішно запроваджена у 180 країнах
світу.
ДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ
УКРАЇНИ
Сучасна Національна гвардія Укра-
їни (НГУ) - підрозділ, що входить до
системи Міністерства внутрішніх справ
України. НГУ створена 12-го березня
2014-го року Законом України «Про
Національну гвардію України». До
її складу увійшли внутрішні війська
України, добровольці і патріоти, що
стали на захист народу і державності
України в один з найважчих моментів
у новітній історії країни, посягань на її
цілісність і суверенітет.
26 березня редакція газети ві-
тає гвардійців та їхні родини зі
святом! Бажаємо високого профе-
сіоналізму, здоров’я і стійкості!
ДЕНЬ НЕФРОЛОГА
Щороку своє професійне свято лі-
карі-нефрологи відзначають 27 берез-
ня. Нефрологія - галузь медицини, що
вивчає функції і хвороби нирок, діа-
гностику хвороб нирки та їх лікування.
Нефролог – лікар до компетенції якого
входить лікування різних хвороб ни-
рок.
Перші кроки у становленні нефро-
логії як науки відбулися ще на початку
XIX ст. В окрему клінічну спеціаль-
ність нефрологія виділилася у 60-ті
роки ХХ ст. цього дня редакція газети
приєднується до привітань на адресу
лікарів-нефрологів. Редакція газети
бажає лікарям міцного здоров’я,
успіхів у нелегкій праці і бага-
то-багато щастя!
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТЕАТРУ
Міжнародний день театру був вста-
новлений у 1961 році IX конгресом
Міжнародного інституту театру (МІТ).
Цей день відзначається щорічно 27 бе-
резня. Це не просто професійне свято
митців сцени, це свято мільйонів гля-
дачів. Редакція газети щиро вітає
усіх, хто причетний до храму Мис-
тецтва – Театру, з професійним
святом. Бажаємо вам успіхів і на-
тхнення, найміцнішого здоров’я!
Наші пацієнти і працівники госпі-
талю завжди раді вам!
5. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
Тамара ПУСТОВА,
головна медична сестра
5
У 2000 році у госпіталі було ство-
рено Раду медичних сестер (РМС),
головою якої було обрано Т. В. Пу-
стову, головну медичну сестру. РМС
створена для організації праці серед-
нього медичного персоналу, підви-
щення професійного рівня, покра-
щення якості роботи середніх медич-
них спеціалістів, культури їх роботи у
наданні медичної допомоги ветера-
нам, інвалідам, учасникам бойових
дій, дітям війни (з інвалідністю), во-
їнам з АТО.
У складі РМС старші медичні се-
стри відділень:
- Тетяна Володимирівна
Фостій, старша сестра медична
неврологічного відділення, - відпові-
дальна за виробничий сектор;
- Ірина Вікторівна Мельник,
старша сестра медична кардіоло-
гічного відділення, - відповідальна
за санітарно-профілактичний
сектор;
- Вікторія Володимирівна
Жила, старша сестра медична те-
рапевтичного відділення, - відпові-
дальна за сектор харчування;
- Лілія Василівна Салашна,
старша сестра медична фізіоте-
рапевтичного відділення, - відпові-
дальна за навчально-виховний
сектор.
Основними завданнями та
функціями РМС є:
- проведення роботи з метою ви-
ховання колективу середніх та мо-
лодших медичних працівників, до-
тримання принципів деонтології;
- проведення роботи з метою під-
вищення кваліфікації середнього та
молодшого медичного персоналу;
- організація оволодівання се-
реднім медичним персоналом суміж-
них спеціальностей;
- участь у роботі з метою здійснен-
ня наставництва по відношенню до
молодих спеціалістів;
- забезпечення естетики праці
та правильної організації робочих
місць;
- здійснення роботи з метою до-
тримання правил охорони праці, тех-
ніки безпеки;
- проведення роботи з метою під-
вищення культури та якості медич-
ного обслуговування наших пацієн-
тів.
На практиці робота виглядає
так:
- один раз на місяць старші сестри
медичні роблять перехресні рейди по
всім відділенням та підрозділам гос-
піталю, метою яких є контроль за:
- виконанням сестрами медични-
ми призначень лікарів;
- дотриманням трудової дисци-
пліни;
- організацією безпечних умов
праці правильною організацією
робочих місць з метою профілакти-
ки зараження вірусним гепатитом,
ВІЧ-інфекцією;
- зберіганням, обліком лікарських
засобів та їх роздачею пацієнтам;
- дотриманням санітарно-протие-
підемічного режиму у відділеннях;
- санітарним станом палат, їда-
лень, місць загального користування;
- приготуванням дезрозчинів,
маркуванням ємностей, проведен-
ням генеральних прибирань;
- роботою дезкамери, ЦСВ, праль-
ні;
- санітарним станом їдалень у
відділеннях, виконання режиму об-
робки, зберігання посуду, наявності
миючих, дезінфікуючих засобів;
- правильністю зберігання паці-
єнтами продуктів харчування у хо-
лодильниках відділень, дотримання
термінів їх зберігання.
РМС організовує:
- підготовку і проведення загаль-
них конференцій мед сестринського
персоналу;
- естетичне оформлення відді-
лень.
РМС працює за планом (річ-
ним, квартальним) і діяльність тісно
пов’язана з діяльністю усіх відділень
і підрозділів госпіталю.
РМС проводить раз на місяць засі-
дання, на якому кожна старша сестра
медична звітує про проведену роботу
свого сектора за минулий місяць, під-
биття підсумків роботи, обговорює
ще не усунуті недоліки, що виникли
під час перевірок.
РМС має право:
- розробляти та вносити пропози-
ції з приводу питань вдосконалення
організації роботи;
- вносити пропозиції, здійснення
яких потребує грошових витрат на
розгляд начальника госпіталю;
- проводити рейди-перевірки з
метою контролю за організацією
праці середнього та молодшого ме-
дичного персоналу та виконання
ними своїх посадових обов’язків;
- розбирати на своїх засіданнях
випадки порушень середнім і молод-
шим персоналом дис-
ципліни і мораль-
но-етичних норм.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ГОСПІТАЛЮ
РАДА СЕСТЕР МЕДИЧНИХ
6. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
6
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ГОСПІТАЛЮ
КОМАНДНА РОБОТА ЦЕНТРУ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Майже 33 роки минуло з того часу,
як влада міста урочисто перерізала
стрічку і відкрила для пацієнтів госпі-
таль для інвалідів Великої Вітчизня-
ної війни. Саме таку назву на той час
мав наш лікувальний заклад. Ліку-
вали у ньому тих, хто здобув Велику
Перемогу у далекому сорок п’ятому.
Пацієнти особливого контингенту
– наслідки війни давали взнаки. Тому
і персонал підібрали особливий –
кваліфікований, досвідчений і, як ка-
жуть, за покликом серця.
Пройшли роки, але ми не стоїмо
на місці. Наш госпіталь росте, набу-
ває сили: відкриті нові відділення, ре-
конструйовані палати, придбане нове
медичне та побутове обладнання ,
здійснена реорганізація роботи ка-
дрів , що дозволило покращити і роз-
ширити обсяг медичної реабілітації
інвалідам війни. В останні роки, з по-
чатку антитерористичної операції на
Сході України ми приймаємо на ліку-
вання бійців, які признані учасниками
бойових дій. Це молодь, яка зовсім
нещодавно пізнала, що таке війна.
Вони одержали травми не лише фі-
зичні, але і психічні. І саме зараз над-
звичайно актуальним стало питання
комплексної реабілітації демобілізо-
ваних воїнів. Від ефективності про-
веденої реабілітації залежить швид-
кість відновлення утрачених функцій.
Щоб досягти найкращого ефекту ре-
абілітація повинна бути довготрива-
лою, невпинною і об’єднати лікуваль-
ні заходи, фізичну та психологічну
реабілітації.
Наказом КЗ «Кременчуцький об-
ласний госпіталь для ветеранів вій-
ни» за № 93 від 26 грудня 2016 року,
згідно вимог наказів Департаменту
охорони здоров’я Полтавської дер-
жавної адміністрації за № 99 від 10
грудня 2016 року
«Про створення
Центрів психосоці-
альної реабілітації учасників анти-
терористичної операції та ветеранів
війни на базі комунальних закладів
«Полтавський обласний клінічний гос-
піталь для ветеранів війни» та «Кре-
менчуцький обласний госпіталь для
ветеранів війни» Полтавської облас-
ної ради», а також проекту «Допомога
областям Східної України шляхом ре-
формування сектору психосоціальної
реабілітації», рекомендації експертів
з Литви щодо удосконалення захо-
дів по психосоціальній реабілітації
створено Центр реабілітації на базі
терапевтичного відділення у кількості
30 ліжок (15 стаціонарних ліжок для
бійців, які потребують цілодобового
нагляду лікарями і 15 місць денного
перебування для пацієнтів, які бажа-
ють за час короткої відпустки мати
можливість спілкуватися з родинами
увечорі в колі родини, натомість, от-
римуючи повноцінне лікування вдень,
до 17.00). згідно наказу була ретель-
но підібрана мультидисциплінарна
команда(МДК)з 13 фахівців (у межах
затвердженого штатного розпису):
Салашний В. А., Червинський Е. М. -
лікарі терапевти;
- Старущенко В. М. - лікар-психоте-
рапевт;
- Осадча В. І., Базалевська А. М. –
психологи;
- Скрипка В. С. – реабілітолог;
- Солодовник І. А. – інструктор з
ЛФК;
- Дашко З. В. – інструктор з арт-те-
рапії;
- Татарчук С. В., Пікуліна Л. В. - се-
стри медичні;
- Дашко З. В. – сестра медична з фі-
зіотерапії;
- Парафіло А. В. - інструктор з тру-
дової адаптації;
- Пугач І. Ю. - соціальний працівник.
Відповідальний з організацій-
но-методичної та координаційної ро-
боти в МДК - Старущенко В. М.
Згідно Наказу начальника госпі-
талю від 24 лютого 2017 р. відпові-
дальною по взаємодії з Громадською
спілкою «Всеукраїнське об’єднання
учасників АТО «УКРАЇНЦІ – РАЗОМ!»
та іншими організаціями призначена
Пугач І. Ю. – соціальний працівник
Центру.
Робота Центру організована та-
ким чином:
З 8-ї ранку, ті, кому призначено, до
8.30 здають лабораторні аналізи, з 8-ї
до 9 ранку учасників АТО оглядають
лікарі Центру, призначають консуль-
тації фахівців, діагностичні обстежен-
ня на поточний день лікування.
О 9-й годині пацієнти збираються
у затишній, спеціально обладнаній
їдальні на сніданок. Для них пода-
ються різні страви на вибір, тобто,
кожен обирає собі страву за смаком
і бажанням.
Після сніданку пацієнти збира-
ються і разом з психологами, у їх-
ньому кабінеті, проводять групові
заняття,узгоджують індивідуальні
Дорожні карти на поточну добу з
визначенням необхідного об’єму об-
стеження, лікувальних і спеціально
розроблених реабілітаційних заходів,
що триває до 14-ї години.
О 14-й годині пацієнти обідають.
У терапевтичному відділенні бійці
отримують призначене медикамен-
тозне лікування. У фізіотерапевтич-
ному відділенні отримують лікуваль-
ний масаж, синглетно-кисневу та фі-
тотерапію,світло-електролікування,
сеанси аромотерапії, галотерапії,
лікувальної фізкультури, механотера-
пію.
Заняття з арт-терапії проводить
медична сестра, яка має освіту ху-
дожника Дашко З.В. За допомогою
художньої творчості, коли бракує
слів, солдати мають можливість ви-
разити свій внутрішній стан «іншими
голосами»: малюнками, кольорами.
У кабінеті ерготерапії – май-
стерні з трудової адаптації, заняття
проводить колишній пацієнт госпі-
талю, один з найперших учасників
АТО, Анатолій Парафіло. Із зони бо-
йових дій він повернувся прикутим
до ліжка… Але підкорятися хворобі
не став! Завдяки його особистій силі
волі, прагненням жити повноцінним
життям, підтримці небайдужих лю-
дей, своєчасному лікуванню і реабі-
літації недуг був поборений!Поряд з
ним завжди вірний супутник, надійний
друг – його половинка, тендітна дру-
жина Тетяна. І зараз Анатолій сам є
членом нашої мультидисциплінарної
команди. Тому уроки ерготерапії віді-
грають важливу роль у процесі реабі-
літації наших пацієнтів.
Завдяки підтримці ректорату і
кафедри фізичної культури Кремен-
чуцького національного класичного
університету ім. Михайла Остроград-
ського наші бійці мають можливість
двічі на тиждень займатися плаван-
ням у басейні «Нептун». Тренує бій-
ців наш фізичний реабілітолог Воло-
димир Скрипка.
Також двічі на тиждень уроки
Володимир САЛАШНИЙ,
старший терапевт Центру реабілітації
(Початок. Продовження на с. 7)
7. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
(Продовження. Початок на с. 6)
7
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ГОСПІТАЛЮ
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
КОМАНДНА РОБОТА ЦЕНТРУ РЕАБІЛІТАЦІЇ
ЩО ПРОВОКУЄ БІЛЬ У КОЛІНАХ?
верхової їзди на іподромі надав кі-
но-спортивний клуб «Black Horse».
Двічі на місяць бійці відвідують
заняття у міській гончарній майстер-
ні. Волонтери організовують бійцям
екскурсії по місту, відвідують солдат
у госпіталі.
Вже стало традицією, щочетверга
об 11.00 в актовій залі заняття прово-
дять майбутні вчителі - студенти Кре-
менчуцького педагогічного коледжу
ім. А. С. Макаренка. В інші дні тижня
з 11.00 до 11.30 – кава-брейк у тій са-
мій їдальні.
О 14.00 – обід, під час якого пси-
хологи проводять групову роботу з
бійцями,спілкуються, діляться вра-
женнями,підводять підсумки прове-
деної роботи за день.
Обговорюють плани роботи на на-
ступний день.
Після цього бійці денного перебу-
вання ідуть додому. А пацієнти стаці-
онарного лікування до 16.00 можуть
відвідувати індивідуальні консульта-
ції з психологами, тренажерний зал
та інші заходи психологічної реабілі-
тації: настільний теніс, шахи, шашки.
Право на проходження реабілі-
тації у Центрі має кожен боєць АТО,
який визнаний учасником бойових дій
або інвалідом війни. Для цього по-
трібне направлення або безпосеред-
нє звернення в Центр реабілітації.
Корисну для бійців інформацію
про роботу Центру реабілітації читай-
те на сторінці у Фейсбуці – АТО Кре-
менчуцький госпіталь.
Незалежно від віку біль у колінах – це привід для турбо-
ти. Можливо проблема не пов’язана з м’язами або суглоба-
ми, що під’єднані до колінної чашечки. Але, у будь-якому ви-
падку, організм сигналізує вам про те, що не все у нормі. Для
ефективного і відчутного лікування потрібно знати не лише
ознаки і симптоми, але й основні причини. Адже, знаючи їх,
ви зможете попередити больову ситуацію у значній мірі.
Основні причини болю в колінах:
1.Артроз. Найрозповсюдженіша причина болю у колі-
нах. Існує більш ніж 100 різних форм артриту, ревматичних
захворювань і недугів, пов’язаних з ним. Практично усі фор-
ми артриту можуть впливати на здоров’я колін. Але найроз-
повсюдженішими з них є остеоартрит і ревматоїдний
артрит.
Остеоартрит – при цьому захворюванні поступово
зношується хрящ, а отже, структура кістки теж змінюється.
Остеоартрит – може бути спричинений ушкодженнями і суг-
лобах. Як правило, це захворювання розвивається у людей
похилого віку. Якщо ж у вас була травма коліна або ж існує
… форма цього розладу, то навіть у молодому віці можна за-
хворіти на цей недуг.
Ревматоїдний артрит – це аутоімунне захворювання,
що може захопити будь-який суглоб в організмі людини, в
тому числі і коліна. При ревматоїдному артриті ушко-
джуються синовіальні оболонки суглоба, що спричиняє його
запалення і може призвести до руйнування хряща і кістки, а
у деяких випадках навіть м’язи, сухожилля і зв’язки.
До інших розповсюджених форм артриту, що є причи-
нами болю у колінах, відносяться: подагра, вовчак, псоріа-
тичний артрит, реактивний артрит.
2.Бурсит. Бурса – це медичний термін, що означає си-
новіальну сумку, в якій міститься рідина, що діє наче подуш-
ка для суглобів, щоб захистити їх від ушкоджень. Якщо ви
неодноразово падали або ж мали інші травми, це може спри-
чинити подразнення бурси і в результаті отримаєте біль і
набряк в області коліна.
3.Тенделіт. Ще одна причина болю у колінах. Тенделіт
– це запалення сухожиль, що спричиняє біль під час бігу,
стрибків чи швидкої ходи. Тенделіт колінного суглоба зда-
тен збільшити ризики розривів крупних сухожиль.
4.Ушкодження меніска колінного суглоба. Мені-
ск – хрящова прокладка, діюча як амортизатор для суглобів.
Меніск, зазвичай, болить після різкого повороту коліна. Це
спричиняє біль і набряк.
5.Розтяження. Раптовий біль у коліні під час виконан-
ня будь-якого виду фізичного навантаження свідчить про те,
що вочевидь ви перенапружили коліно. Це означає, що
тканини коліна були розтягнуті. Щоб уникнути подібних
розтяжок завжди слід розігріватися під час виконання фі-
зичних вправ. Розім’яти ноги слід і після тренування чи ран-
кової гімнастики.
6.Надмірна вага. Найрозповсюдженіша причина поя-
ви болю у колінах. Зайві кілограми створюють дискомфорт
і у рази збільшують навантаження на суглоби. Таке перена-
вантаження збільшує ризик виникнення артрозу, адже при-
скорює процес дегенерації хряща.
7.Невдалий вибір взуття. Мова йде, в основному, про
жінок. Взуття на дуже високих підборах – це справжнє по-
карання для їхніх колін. Занадто високі підбори провокують
стиснення коліна, а це означає, що тривале перебування у
такому взутті з часом сприяє погіршенню роботи суглоба і
призводить до артрозу колінного суглоба.
8.Біль у тазостегновому суглобі або ногах. Якщо ви
з певних причин відчуваєте біль у стегні або ногах, то під час
ходіння починаєте кульгати, щоб не навантажувати суглоби,
що болять. Хода змінюється і коліно перенавантажується,
спричиняючи стрес. Це може бути причиною болю у колі-
нах.
9.Відсутність гнучкості і м’язової сили. Слабкі ско-
рочені м’язи надають набагато меншу підтримку для сугло-
бів. Тому під час тренувань чи фізкультури не слід забувати
про спеціальні вправи для зміцнення ніг.
10.Старі, колишні травми. Колишні травми коліна у
майбутньому збільшують вірогідність появи болю у колінах.
А тому слід уважно, перш ніж зробити крок, оглянути доріж-
ку, стежку, яку обрали, щоб не впасти, щоб не спіткнутися,
щоб не вивихнути суглоб, спричинивши травму і біль.
Дмитро ПЕТРАЩУК,
лікар ортопед-травматолог
8. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
8
СВЯТКОВИЙ ФОТОВЕРНІСАЖ
ВІТАЄМО З МІЖНАРОДНИМ ЖІНОЧИМ
9. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
9
СВЯТКОВИЙ ФОТОВЕРНІСАЖ
ДНЕМ – 8 БЕРЕЗНЯ, ЛЮБІ ЖІНКИ!
10. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
10
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
Сучасні лікарі мають можливість
заглянути всередину тіла людини,
не завдаючи шкоди, знайти причину
хвороби, побачити та продемонстру-
вати зображення ще ненародженої
дитини. Все це стало можливим з по-
явою методу ультразвукової діагнос-
тики (УЗД).
УЗД використовують для діагнос-
тики захворювань, спостерігання за
динамікою процесу, оцінювання ре-
зультатів лікування. Метод працює
за принципом ехолокації: відбитий
ультразвуковий сигнал від неодно-
рідних структур на екрані дисплею
перетворюється на точку, що світить-
ся. Таким чином, велика кількість та-
ких точок перевтілюється на просто-
рове двовимірне зображення.
Висока інформативність, нешкід-
ливість для пацієнта, можливість
проведення динамічних спостере-
жень та діагностично-лікувальних
процедур зробили УЗД одним із ос-
новних методів діагностики захво-
рювань внутрішніх органів.
Метод знаходиться в постійному
розвитку, так як в ультразвукових
діагностичних апаратах використо-
вують все нові й нові технології, які
дозволять отримати зображення все
більшого ступеню роздільної здатно-
сті.
1. УЗД черевної порожнини доз-
воляє виявити камені, пухлини,
скупчення рідини, новоутворення.
Коли говорять про подібне дослі-
дження, мають на увазі діагностику
захворювань печінки, жовчного мі-
хура, підшлункової залози, селезін-
ки, зміни органів при гострих і хро-
нічних запальних процесах, доброя-
кісних і злоякісних новоутвореннях,
аномаліях розвитку, посттравматич-
них і післяопераційних станах тощо.
2. Обстеження органів сечостате-
вої системи допомагає виявити за-
хворювання нирок, сечового міхура,
передміхурової залози, доброякісні
та злоякісні процеси, вроджені вади
розвитку. УЗ дослідження перед-
міхурової залози для комплексної
оцінки здоров’я чоловіка, згідно ре-
комендацій Всесвітньої Організації
охорони здоров’я, повинно проводи-
тися із застосуванням спеціального
датчика через пряму кишку.
3. УЗД — безпечний, безболісний
та інформативний
метод дослідження
молочних залоз і
щитоподібної залози. УЗД молоч-
них залоз є цінним діагностичним
доповненням до маммографії. Під
час УЗД можуть бути виявлені вог-
нищеві та дифузні захворювання
молочних залоз. Інтерпретація отри-
маного зображення дозволяє, кори-
стуючись міжнародною класифіка-
цією ВІRADS, відпрацювати тактику
подальшого обстеження і лікування
пацієнтів.
Аналогічно, існують критерії
THIRADS, якими користуються під
час обстеження щитоподібної зало-
зи.
4. УЗД у гінекології використо-
вуються для діагностики маткової
вагітності, позаматкової вагітності,
вогнищевих або дифузних захворю-
вань матки і придатків. Спираючись
на отриману інформацію, роблять
висновки щодо подальшого обсте-
ження із застосуванням інших мето-
дів (комп’ютерної томографії, маг-
нітно-резонансної томографії тощо)
розробляють тактику оперативного
втручання або консервативного ліку-
вання.
5. Ультразвукова діагностика в
акушерстві абсолютно нешкідлива
ні для вагітної, ні для її майбутньої
дитини. Вона допомагає діагностува-
ти фізіологічні показники розвитку,
виявити уроджені вади або захворю-
вання плоду, оцінити стан вагітної
матки та плаценти.
7. Метод УЗД — самий пошире-
ний метод візуалізації в педіатрії
взагалі і особливо в неонатології, і є
методом вибору для виявлення за-
хворювань внутрішніх органів і вад
розвитку у новонароджених.
8. Метод УЗД полягає в основі
дослідження морфологічного та ди-
намічного станів серця та судин. Він
дозволяє не тільки дослідити «зов-
нішній вигляд» серця та судин, а й
прорахувати функціональні «здіб-
ності» серця, швидкість кровотоку в
різних судинах, оцінити тонус судин.
В УЗД є іще багато різноманіт-
них напрямків - це і дослідження
щільності органів та різних тканин
за допомогою метода еластографії, і
дослідження структур мозку з вико-
ристанням нейросонографії, і взяття
зразків тканин - пункційна біопсія
під УЗД- контролем,і більш інформа-
тивне дослідження серця за допомо-
гою стравохідного введення датчика,
і ще багато інших. Нині стрімко на-
бирає оберти використання 3D та 4D
моделювання зображення під час
УЗД.
Таким чином, на сьогоднішній
день ультразвукове дослідження - це
високоінформативний і абсолютно
безпечний метод дослідження, що
легко переноситься усіма, без винят-
ку, пацієнтами. Результати, отримані
за допомогою УЗД апарату, стають
вирішальним аргументом під час ви-
значення і постановки діагнозу, при
виборі тактики лікування багатьох
захворювань.
У нашому лікувальному закла-
ді вам, за необхідності, дослідять за
допомогою ультразвуку органи че-
ревного і позачеревного просторів,
щитоподібної залози, лімфатичних
вузлів, суглобів, м’яких тканин, мо-
лочних залоз.
УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА
Наталія ВАРШАВЕР, лікар-терапевт
11. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
11
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ЗАГРОЗА ДЛЯ СУГЛОБІВ
Дуже багато людей похилого віку
страждають на артроз. Кожному слід
знати про це захворювання, щоб
ефективно з ним боротися.
Артроз захоплює увесь суглоб,
але розпочинає зі змін у хрящо-
вій тканині. Внутрішньо суглобний
хрящ виконує дві основні функції:
забезпечує ковзання кісток відносно
одна одної і зменшує тиск на поверх-
ні кісток під час руху.
Жоден матеріал, створений лю-
диною, не володіє такою ж низькою
силою тертя і такою ж високою здат-
ністю пом’якшувати поштовхи.
Але усе це стосується тільки здо-
рового хряща. Якщо ж він починає
руйнуватися, кістки рухаються від-
носно одна одної важко і часто з
болем. Навіть звичне для людини
навантаження переноситься погано.
Від цього страждають і поверхні кіст-
ки, і суглобна капсула, і навколишні
м’язи, і зв’язки.
Проблеми у суглобі – наслідок
порушення обміну речовин
Частина кліток внутрішньо суг-
лобного хряща руйнується постійно.
Але паралельно синтезуються нові
клітини. У молодих і здорових людей
ці два процеси перебувають у рівно-
вазі, тому стан хрящової тканини за-
лишається стабільним. Поштовхом
для розвитку артрозу стають зміни
в обміні речовин, через які процеси
руйнування починають переважати.
Слугувати їх причиною може
одномоментно травма або постійно
підвищене навантаження на суглоб.
Але найважливіший фактор ризику
– вік. Після 50-55 років природним
чином уповільнюється оновлення
усіх клітин, і клітини хряща – не ви-
ключення. До того ж організм почи-
нає втрачати вологу. А так як хрящ
на 80% складається з води, це при-
зводить до зменшення його об’єму,
зниження міцності і пружності.
Важкість перебігу хвороби
залежить від образу життя
Артроз надзвичайно рідко діа-
гностується у людей молодше з 30
років, відносно рідко у тих, кому
менше 50 років, а от до 70 років він
є практично у кожної людини. Але
вираженість захворювання буває до-
волі різною: у декого стан суглобів у
80 років кращий, ніж у декого в 40
років. Щоправда, інколи це зале-
жить від генетики, але найважливі-
шу роль відіграє спосіб життя. Що ж
найважливіше?
Фізична активність. Якщо вона
надмірна, хрящ швидко руйнуєть-
ся. Але малорухливий спосіб життя
шкідливий. У хрящах суглобів не-
має судин, а тому поживні речовини
вони отримують з кровотоку у навко-
лишніх тканинах.
Якщо працюючи, ми в основному
сидимо, а дозвілля проводимо на ди-
вані, кровопостачання погіршується,
хрящ недоотримує харчування і його
клітини не можуть вчасно оновлюва-
тися.
Намагайтеся знайти навантажен-
ня, яке буде адекватним для вас.
Якість харчування
Люди з надмірною вагою тіла
частіше страждають артрозом. Ар-
троз протікає в них більш склад-
ніше. Атож уникайте надмірного
вживання їжі, слідкуйте за калорій-
ність свого харчування! При цьому
надзвичайно важливо, щоб суглоби
отримували усі необхідні речовини.
Натомість, не потрібно змушувати
себе виснажувати різними дієтами.
Корисні продукти, багаті на сір-
ку: яйця, рибу, бобові, цибуля, про-
росла пшениця. Сірка є будівельним
матеріалом для деяких структур хря-
щової тканини, сприяє її своєчасно-
му оновленню. Сьогодні сірку навіть
додають у препарати для лікування
артрозу, адже вона допомагає змен-
шити біль і запалення.
Турбота про загальний стан
здоров’я
Існує низка захворювань, що при-
скорюють розвиток артрозу. У першу
чергу це проблеми опорно-рухового
апарату, через які на деякі суглоби
збільшується навантаження. Напри-
клад, плоскостопість і викривлення
хребта. Друга категорія – стан, на
фоні якого погіршується кровообіг.
Наприклад, варикоз чи атероскле-
роз. Можуть впливати на оновлення
хряща захворювання щитоподібної
залози і обміну речовин. Усі ці не-
дуги слід обов’язково тримати під
контролем. В цілому, чим більше ви
турбуєтеся про загальне благополуч-
чя власного організму, тим краще
буде і стан суглобів.
Біль у суглобі – це надзвичайно
важливий, але не перший
симптом
Саме біль змушує пацієнта зверну-
тися до лікаря. В міру розвитку захво-
рювання біль збільшується: спочатку
біль з’являється тільки надвечір або
ж після фізичного навантаження і
минає, після відпочинку. Згодом три-
валість болю збільшується, вона збе-
рігається і у спокої. Але перша ознака
захворювання – це все ж таки не біль,
а ранкова скованість у суглобі. Люди-
на, прокинувшись, відзначає, що їй
важко наступати на ногу, або є узяти
до рук зубну щітку, або тримати пря-
мою спину. Людина починає рухати-
ся і упродовж півгодини дискомфорт
зникає. Люди кажуть – «розходився,
розходжуся і все гаразд». Але саме
така картина характерна для ранніх
стадій артрозу.
Запам’ятайте! Чим раніше по-
чати лікування, тим кращим буде
ефект
Якщо хрящ почав руйнуватися,
повернути його у попередній стан
– неможливо! Сучасна медици-
на не має таких препаратів, на фоні
прийому яких хрящ відростав по но-
вому. Однак існують засоби, здатні
зупинити руйнування хряща – це
хондропротектори. Сьогодні їх при-
значають усім, у кого діагностовано
артроз. Зазвичай до складу таких
препаратів входять речовини глю-
козамін, хондроітин сульфат або їх
комбінація. Вони блокують роботу
ферментів, що руйнують клітини
хряща, допомагають хрящу активні-
ше утримувати вологу.
Чим менше змін у суглобі встиг-
ло відбутися до початку прийому
хондропротекторів, тим кращим є
прогноз.
Майже усі пацієнти, які розпо-
чали лікування на першій стадії, ча-
стіш за все обходяться без знеболю-
ваних і практично не змінюють свого
способу життя.
А отже, краще не
затягуйте з візи-
том до фахівця!
Людмила ЛОБАНОВСЬКА,
«Заслужений лікар України»
12. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
12
(Початок. Продовження на с. 13)
«…Донечко, я тобі зібрала вузлик
з речами і хлібом. Йди… Йди, доню…
У тебе ще дві молодші сестри ростуть.
Хто їх заміж візьме? Усі знають, що
ти чотири роки була на фронті, по-
ряд з військовими…»
…Одного разу вночі розвідку боєм
вела ціла рота. До світанку вона ві-
дійшла, а з нейтральної полоси по-
чувся стогін. Відходячи, солдати за-
лишили пораненого.
– Не ходи, вб’ють! – не пускали
медсестру бійці, - Бачиш, уже сві-
тає…
Не послухалася, поповзла. Зна-
йшла пораненого, тягла його воло-
ком вісім годин поспіль, прив’язав-
ши ременем до своєї руки. Приво-
локла живого. Урятувала. Командир
дізнався, оголосив згарячу п’ять діб
арешту за самовільну відлучку. На-
томість, заступник командира полку
відреагував по-іншому:
- Заслуговує нагороди за поря-
тунок солдата!
У дев’ятнадцять років у мене була
медаль «За відвагу». У дев’ятнад-
цять років я стала сивою, мов лунь.
У дев’ятнадцять років в останнім бою
були прострелені обидві легені, друга
куля пройшла між двох хребців. Па-
ралізувало ноги…
Усі мене вважали вбитою… У
дев’ятнадцять років… Але я виповзла
з поля бою. Доповзла до палатки, де
оперували. Мене урятували військові
хірурги…
А сьогодні у мене онука святкує
дев’ятнадцятиріччя.
Дивлюся я на неї і
не вірю своїм очам.
Дитя!..
***
І коли фашистський снайпер по-
казався утретє, а це ж усього лише
мить – покажеться, сховається, - я
вирішила стріляти. Вирішила, аж
раптом у голові думка: це ж людина,
хоча й ворог, але ж людина, і у мене
раптово почали дрижати руки, по
усьому тілу пробігли дрижаки, озноб.
З’явився якийсь страх…
До мене іноді у вісні і зараз повер-
тається те відчуття…
Після фанерних мішеней стріля-
ти у живу людину було дуже важко.
Я ж його бачу в оптичний приціл,
ясно бачу. Наче він близько, майже
поруч…
Усередині мене щось противить-
ся… Щось не дає змоги прийняти
рішення. Але я узяла себе у руки і на-
тисла на спусковий гачок…
Не одразу вийшло…
Зовсім це не жіноча справа – не-
навидіти і вбивати. Не наша…
Потрібно було себе переконувати.
Умовляти…
***
…У ті роки дівчата рвалися на
фронт добровільно, а боягуз сам вою-
вати не піде. Це були сміливі, незви-
чайні дівчата. Існує статистика: втра-
ти серед медиків переднього краю
були на другому місці після втрат у
стрілецьких батальйонах. У піхоті.
Що таке, наприклад, витягти пора-
неного з поля бою? Ми піднялися в
атаку, а нас фашисти почали косити з
кулеметів. І батальйону не стало. Усі
лежали на землі. Але не усі були вби-
ті, було багато поранених. Фашисти
б’ють, не припиняючи вогонь. Зовсім
неочікувано для усіх з траншеї виска-
кує спочатку одна медсестричка чи
санітарка, потім – друга, третя…
Вони починають перев’язувати і
тягти поранених до своєї траншеї…
Траплялося, що навіть фашисти були
ошелешені від подиву. Годин до де-
сяти вечора усі дівчата були важко
поранені, а кожна уря-
тувала максимум двох-
трьох. Дівчат нагороджу-
вали скупо, на початку
війни нагородами не
розкидалися. До того ж,
витягти пораненого слід
було обов’язково з його
особистою зброєю. Бо
перше питання, яке зада-
вали у медсанбаті:
- Де його зброя?
На початку війни
зброї не вистачало. Гвин-
тівку, автомат, кулемет
– усе це потрібно було тягти разом з
пораненим. Бо можна було за це піти
під трибунал…
У сорок першому було видано
наказ № 281 про представлення до
нагороди за врятування життів сол-
дат: за п’ятнадцять важкопоранених,
винесених з поля бою разом з особи-
стою зброєю – медаль «За бойові за-
слуги», за урятування двадцяти п’я-
ти воїнів – орден Червоної Зірки, за
порятунок сорока – орден Червоного
Прапора, за врятування вісімдесяти
– орден Леніна…
А, що означало урятувати під час
бою хоча б одного солдата… Витягти
його з-під куль…
***
Людина, навіть, не усвідомлює,
що коїлося у душах медсестер чи са-
нітарів, якими ми тоді були… Таких
наївних і таких щирих. З такою ві-
рою!..
Коли наш командир полку отри-
мав прапор і скомандував:
- Полк, під прапор! На коліна!
Усі ми відчували себе щасливими.
Стоїмо навколішки і у кожної сльози
на очах, через отаке потрясіння душі.
Сьогоднішнє покоління у це про-
сто не повірить…
***
Під час мінометного обстрілу
мене ураганною хвилею відкинуло
до цегляної стінки. Втратила свідо-
мість…
Коли опритомніла, був уже вечір.
Підвела голову, спробувала стиснути
пальці – начебто рухаються, ледь-
ледь продрала ліве око, підвелася і
пішла до відділення усі в крові. У ко-
ридорі зустріла нашу старшу сестру,
вона не впізнала мене, запитала:
- Хто ви? Звідки?
Підійшла ближче, зойкнула і за-
питала:
- Де це тебе так довго носило,
Ксеніє? Поранені голодні, а тебе не-
має.
Уривки зі спогадів жінок Великої Вітчизняної…
ПРАВДА, ПРО ЯКУ НЕ МОЖНА БУЛО ГОВОРИТИ
13. ТУРБОТА №3 (103) 8 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ
13
(Продовження. Початок на с. 12)
Уривки зі спогадів жінок Великої Вітчизняної…
Мені швиденько перев’язали
голову, ліву руку вище ліктя, і я по-
дибала отримувати вечерю. В очах
темніло, піт лився градом. Почала
роздавати вечерю, впала, втративши
свідомість. Знов допомогли опритом-
ніти, але тільки й чула:
- Давай! Швидше!
І за мить знову:
- Скоріш! Швидше повертайся!
А за два дні у мене брали кров для
важкопоранених…
***
... Ми ж на фронт пішли моло-
денькими. Дівчатка. А я за війну на-
віть підросла на десять сантиметрів.
Матуся удома поміряла…
***
...У нашої матусі не було синів...
А коли почалася осада Сталінграду,
ми добровільно пішли на фронт. Усі
разом. Уся родина: мама і п’ятеро до-
нечок. Батько у той час вже воював...
***
... Мене мобілізували, бо я була лі-
карем. Їхала з почуттям обов’язку. А
мій тато був щасливий, що донька на
фронті захищає Батьківщину. Бать-
ко пішов у військкомат рано-вранці.
Він пішов отримувати мій атестат і
йшов рано-вранці спеціально, щоб
усі в селі побачили, що його донька
на фронті...
***
... Пам’ятаю, відпустили мене у
звільнення. Перш ніж піти до тітки,
я зайшла до крамниці. До війни дуже
любила цукерки. Заходжу, кажу:
- Дайте цукерок.
Продавець дивиться на мене, мов
на божевільну. Я не розуміла: що
таке – карточки, що таке – блокада?
Усі люди, які стояли у черзі, повер-
нулися до мене, а у мене гвинтівка
більша, ніж я. Коли нам їх видали, я
подивилася і мені спало на думку:
- Коли я доросту до цієї гвинтів-
ки?..
Аж раптом уся черга стала проха-
ти за мене:
- Дайте їй цукерок! Виріжте у
нас талони! І мені дали жменьку цу-
керок...
***
... Я була вже на війні, коли в мене
вперше трапилося... Наше... Жіно-
че... Побачила у себе кров на нозі та
як закричу:
- Мене поранило якось!
Разом зі мною у розвідці був
фельдшер, чоловік поважного віку.
Він підбіг до мене:
- Куди поранило?
– Не знаю куди! Але ж кров...
Він по-батьківськи усміхнувся,
відвів мене убік і розповів усе...
Я «ходила у розвідку» після війни
років п’ятнадцять. Щоночі. І снилося
мені, що у мене заклинило автомат,
що нас оточили... Прокидалася від
того, що скреготіла зубами... Схо-
плювалася і намагалася пригадати –
де я? Ще на війні чи вже удома?..
***
... Їхала я на фронт матеріаліст-
кою. Атеїсткою. Радянською шко-
ляркою-відмінницею, яку прекрасно
навчали у школі. А там... Там я стала
молитися... Одразу ж після першого
бою під арт пострілами... Згодом по-
чала молитися перед кожним боєм,
читала свої молитви. Адже справжніх
я не знала і Біблії навіть не бачила.
Слова прості... Мої власні слова...
Зміст був один, щоб я живою повер-
нулася до мамусі і татка. Ніхто не ба-
чив і не знав, як я молилася. Я – та-
ємно. Крадькома молилася. Обереж-
но. Адже, якби хтось дізнався... Ми
тоді були зовсім інші. У ті роки жили
зовсім інші люди. Ви – розумієте?..
***
... Форми на фронтових медсестер
не можна було напастися: завжди у
крові. Мого першого пораненого за-
пам’ятала на усе життя – старший
лейтенант Белов. Пам’ятаю і остан-
нього – Сергій Петрович Трохимов,
сержант мінометного взводу. У семи
десятому році він приїжджав до мене
у гості. Донькам я показала його по-
ранену голову, на який і сьогодні за-
лишився великий шрам.
А усього з-під вогню винесла чо-
тириста вісімдесят одного поранено-
го. Хтось із фронтових журналістів
підрахував – цілий стрілецький ба-
тальйон...
Витягувала на собі чоловіків, які
були удвічі, а то й втричі важчі за
мене. А поранені вони ще важкіші.
Його самого тягти, а ще й зброю, а
коли на ньому шинель, чоботища...
Звалиш собі на спину вісімдесят, а
іноді й більше кілограмів і преш, мов
віл... Покладеш біля фельдшерів і
знов повзеш за наступним... І знову
сімдесят-вісімдесят кілограмів... І так
лише за одну атаку п’ять-шість... А в
мені тоді було усього сорок вісім кі-
лограмів – вага балерини. Нині вже
й не віриться...
***
... А потім мене призначили ко-
мандувати відділенням. Усе відді-
лення – молодесенькі хлопчаки. Ми
цілий день на катері. Катер неве-
личкий, там немає ніяких гальюнів.
Хлопцям можна і через борт справи-
ти нужду та й усе. Ну, а як мені? Кіль-
ка разів дотерпіла до того, що дове-
лося стрибнути за борт і «плавати».
Черговий кричить:
- Старшина за бортом!
Витягають. Начебто елементарна
дрібниця... Але я потім довго лікува-
лася через цю дрібницю...
***
... Я повернулася з війни зовсім
сивою. Лише двадцять один рік, а я
сива. У мене було важке поранення,
контузія, я погано чула на одне вухо.
Удома мене матінка зустріла слова-
ми:
- Я вірила у те, що ти прийдеш.
Я за тебе молилася і удень, і вночі.
... А брат загинув на фронті. Мама
плакала:
- Нині однаково
– народжуй дівча-
ток і хлопчиків...
ПРАВДА, ПРО ЯКУ НЕ МОЖНА БУЛО ГОВОРИТИ