Внесок Національної наукової медичної бібліотеки України в розробку медичної біографістики

1. Будь приготовлений до власної історії….
Юрій Липа
український лікар-патріот, громадсько-політичний діяч, поет, філософ
(Внесок Національної наукової медичної бібліотеки України в розробку
медичної біографістики)
Національною науковою медичною бібліотекою України розроблено
програму «Медична україніка як складова частина документальної пам’яті
України», завдання якої накопичення, наукове опрацювання, збереження та
популяризація всього інформаційного потенціалу галузі в історичному
аспекті.
Одним з найбільш перспективних напрямків реалізації цієї програми є
проведення біографічних досліджень, тому що саме біографістика є
необхідною умовою формування національної свідомості, засвідчує рівень
суспільного розвитку, культури і науки, а також репрезентує Україну в світі.
Послідовне відтворення історії вітчизняної медицини в портретах її діячів
– мета проєкту «Медична біографістика», яким передбачено підготовку
біобібліографічних словників енциклопедичного характеру «Медицина в
Україні».
У 1997 вийшов друком перший випуск словника «Медицина в Україні.
Видатні лікарі. Кінець XVII – перша половина XIX століть . В ньому
представлені життєписи велетнів медичної думки, які заклали основи
лікарської справи в слов’янському світі: уродженці Полтавщини Нестор
Амбодик-Максимович - вчений енциклопедист, відомий акушер, педіатр та
Олександр Шумлянський - один із засновників вітчизняної гістології,
основоположник офіційної фармакології; Самойлович Данило -
основоположник вітчизняної епідеміології, народився у Чернігівській губ.;
Опанас Масловський – уродженець Чернігівщини, один з організаторів

2. перших цивільних лікарень м. Києва; Василь Джунковський – один з перших
істориків медицини, уродженець Сумщини; уродженці Полтавської губ.:
Никон Карпинський – один з найвизначніших анатомів, хірургів, Хома
Тихорський - автор першого вітчизняного посібника з судової медицини,
Прохір Чаруковський – відомий клініцист та багато інших блискучих
представників лікарської справи .
У першому основному та двох додаткових випусках серії представлено
майже 400 імен талановитих лікарів згаданого хронологічного періоду, чиє
самовіддане життя було присвячено мистецтву лікування.
Другийвипуск, який складається з трьохкниг, присвячено медикам другої
половини ХIX - початку XX століття - видатним представникам медицини
України, діяльність яких стала міцним фундаментом сучасної медичної науки
та практики і чиї досягнення та майстерність вписані в історію світової
медицини.
Перша книгадругого випуску(літери «А-К»)побачиласвіт у 2005 р., друга
книга (літери «Л-С»)-в 2012 р. У 2022 р. до 90-річчя заснування Національної
медичної бібліотекиУкраїнивийшла з друкутретя, завершальнакнига другого
випуску біобібліографічного словника «Медицина в Україні. Друга половина
ХIX - початок XX століття».
Фактологічний матеріал, представлений у всіх 3-х книгах (літери «А-К»,
«Л-С», «Т-Я») включає в себе понад 1500 особистостей – видатних
представників медицини України, діяльність яких стала міцним фундаментом
сучасної медичноїнауки та практики і чиї досягнення та майстерність вписані
в історію світової медицини.
Серед світочів науки, які звеличили вітчизняну медицину, сформувавши
потужні наукові школи: Ілля Мечников – уродженець Харківської губ., вчений
світового рівня, який запропонував цілу низку концепцій і теорій, що
визначили розвитокбіології та медицини на багато десятиліть вперед; поляки
Володимир Бец – уродженець Чернігівської губ., велетень анатомічної науки
та Володимир Високович – уродженець Подільської губ., один з

3. найвидатніших патологів і бактеріологів кінця XIX ст.; Микола
Скліфософський − всесвітньовідомий вчений-реформатор, з ім’ям якого
пов’язана ціла епоха в історії медичної галузі; Володимир Підвисоцький –
уродженець Чернігівської губ., вчений із світовим ім’ям, родоначальник
Київської школи мікробіологів, один із засновників української школи
патофізіологів і бактеріологів; Володимир Караваєв – визначна постать в
історії вітчизняної та світової хірургії, засновник наукових шкіл хірургів та
ортопедів, офтальмолог; Теофіл Яновський – уродженець Подільської губ.,
поважна постать в історії європейської медицини, академік, клініцист,
«лікарська совість Києва»; Федір Цицурін - велична постать не тільки
української, а й світової медицини, визначив національні пріоритети у
діагностиці захворювань, які стали аксіомою для представників Київської
терапевтичної школи; Василь Образцов – один з найвидатніших
представників вітчизняної клінічної медицини, засновникпотужної Київської
терапевтичної школи. Увійшли в історію світової та вітчизняної медицини
Петро Шаті(и)лов – видатний вчений-новатор, засновник самобутньої
харківської клінічної школи, талановитий організатор охорони здоров’я,
мікробіолог, епідеміолог; Станіслав фон Штейн – німецького походження,
уродженець Кам’янець-Подільської губ., вчений світового рівня, засновник
власної школи отоларингології; Михайло Штуцер – видатний мікробіолог,
бактеріолог, епідеміолог, засновник вітчизняної школи мікробіологів та
епідеміологів; маловідома постать в українській історіографії Юліан
Шрамм – вчений-хімік, засновник власної хімічної наукової школи; Лев
Ценковський – поляк за походженням, засновник українських ботанічної та
мікробіологічної наукових шкіл, один із засновників протистології і
бактеріології; Євген Озаркевич – фундатор наукової медицини в Галичині,
засновник лікарської комісії Наукового товариства Тараса Шевченка; Віктор
Субботін – уродженець Полтавської губ., фундатор вітчизняної наукової
гігієни, перший український вчений гігієніст; Станіслав фон Штейн –
уродженець Кам’янець-Подільської губ., отоларинголог, лікар винахідник,

4. запропонував понад 20 найменувань оригінальних хірургічних інструментів,
що застосовуються і в наш час. Увагу читача привертають життєписи лікарів
клініцистів, анатомів, мікробіологів, хірургів, епідеміологів, бактеріологів,
фізіологів, акушерів, педіатрів, лікарів-практиків, організаторів служби
охорони здоров’я, представників земської медицини (яка зародилася саме в
Україні), фельдшерів, сестер милосердя – талановитих, національно свідомих
особистостей, яківплинули на розбудовулікарської справи в Україні у другій
половині XIX - початкуXX ст. Серед них: ГригорійМінх – вчений із світовим
ім’ям, один з основоположників паталогоанатомічної справи, перший
вітчизняний вчений, хто займався питаннями морфології крові; Юлій Мацон –
видатний патолог і клініцист, основоположникклініко-анатомічного напряму
в патологічній анатомії; Павло Заблоцький-Десятовський – уродженець
Чернігівської губ., один з основоположників вітчизняної урології та
венерології; Сергій Шидловський – уродженець України, відомий свого часу
гігієніст-експериментатор; Олександр Шимановський – уродженець
Чигиринського повіту Київської губ., вчений-офтальмолог, першим у світі
(1911 р.)розробив іздійснив пересадку переднього відділу очного яблука, чим
зумовив досягнення сучасної трансплантології; Олександр Яценко –
уродженець Сімферополя, один з основоположників вітчизняної
трансплантології; Генріх Шмід/т – офтальмолог, досвідчений хірург анатомо-
фізіологічного напряму; Юлій Шимановський – один з найвидатніший з
хірургів середини XIX ст. із світовим ім’ям, один з основоположників
пластичної хірургії; Аполлінарій Подрєз – уродженець Харківської губ.,
блискучий хірург-експериментатор, основоположник вітчизняної хірургії
серця, один із засновників вітчизняної урологічної школи; Людвиг Ридигер –
польського походження, хірург-новатор, засновник Львівської хірургічної
школи; Микола Трінклер – блискучий хірург-практик; Максим Субботін –
талановитий вчений-дослідник, хірург-винахідник, сміливий
експериментатор; Федір Штангеєв – уродженець Чигиринського повіту
Київської губ., видатний діяч вітчизняної фтизіатрії; Абрам Штернберг –

5. житомирянин, відомий вітчизняний лікар-фтизіатр, патолог, фізіолог;
Броніслав Шенфельд – військовий лікар, свого часу дуже відомий у Києві
практикуючий лікар; Костянтин Тарасов – житомирянин, один з перших
засновників вищої стоматологічної освіти в Україні, ініціатор створення та
один з організаторів Київського одонтологічного інституту (1919 р.); лікарі-
стоматологиРоманЯросевич, Яків Флеммер, уродженець Бахмута Олександр
Хартахай; Володимир Володимирович Фавр – видатний гігієніст, епідеміолог,
маляріолог; Вородимир Хавкін – одесит, всесвітньовідомий бактеріолог,
епідеміолог, мікробіолог, імунолог, творець перших вакцин проти чуми і
холери; Лев Тарасасевич − видатний мікробіолог, бактеріолог, епідеміолог,
імунолог; досвідчений кардіолог, який відомий далеко за межами України -
одесит Михайло Трахтенберг; Іван Троїцький – видатний український
дитячий лікар, засновник харківської педіатричної школи; Степан
Хотовицький – народився у Волинській губ., засновник вітчизняної педіатрії,
видатний акушер, гінеколог та педіатр; дерматовенерологи: Володимир
Теребинський, житомирянин польсько-чешського походження Кароль Шадек,
уродженець Сумщини Сергій Томашевський; хірург Олександр Таубер –
одесит, автор тометрефину – інструменту власної конструкції для проведення
операцій у порожнині черепа; фармакологи Антон Тржеце(с)ський і
уродженець м. Мукачево Владислав Тракслер; харківський учений-фармацевт,
фармаколог Андрій Чиріков; видатні діячі вітчизняної гігієни Аркадій Якобі,
Іринарх Скворцов; сестри милосердя Катерина Хітрово – настоятелька
Хрестовоздвиженської общини сестер милосердя, сестри киянки Наталя
Тальберг (Шатова) - лікарка київських передмість і Ганна Шатова
(Бородуліна) – сестра милосердя; земські лікарі – Микола Тезяков - один з
найкращих представників санітарної справи в Україні, відома лікарська
родина Шеболдаєвих, уродженка Маріупольського повіту Катеринославської
губ. Василина Чекалова.
Особливу увагу привертають біографії представників суміжних галузей
знань (ботаніків, зоологів, хіміків, фізиків), лікарів-винахідників, сумлінна

6. діяльність яких сприяла розвитку сучасної діагностики, рентгенології,
хіміотерапії. Це представники славної династії природознавців і лікарів з
Чернігівщини Шперків; видатний український вчений-ботанік, заклав основи
мікології; Михайло Цвєт – українського походження, вчений-дослідник
європейського рівня, біохімік, ботанік-фізіолог, засновник виключно нового
напрямку наукових досліджень - хроматографії; Микола Худяков – киянин,
видатнийвітчизняний природознавець, талановитий вчений-експериментатор,
біолог, мікробіолог, фізіолог рослин; Олексій Ходнєв – один із засновників
вітчизняної і зарубіжної фізіологічної хімії, основоположник біохімії в
Україні; видатні вітчизняні хіміки караїм Севастя(іа)н Танатар і харків’янин
Гаврило Тимофєєв; український вчений-новатор, винахідник, найяскравіший
вчений-фізик Іван Пулюй, Павло Хрущов – талановитий фізико-хімік,
досвідчений викладач; Рудольф Траутфеттер – ботанік-систематик, своєю
діяльністю значно вплинув на розвиток прикладного фармакогностичного
напряму;фізик, вчений-винахідник Федір Шведов – одинз основоположників
електронної оптики; Йосип Тимченко – уродженець Харківської губ., автор
унікальних механізмів і приладів, низки мікрохірургічних інструментів,
системи стерилізації медичного інструментарію, сконструював барометр для
проб води з глибин Чорного моря;
Видатні медики, широко визнані в медичному світі, і менш відомі особи,
які згадуються вперше, а також діячі суміжних галузей, які добре знані у
своєму професійному колі, але мало відомі у медичному осередку,
представники лікарської професії, чиї імена забуті за різних обставин – всі
вони залишили вагомий слід в історії медичної науки і практики та стали
прикладом для наслідування подальших поколінь медиків. Про здобутки
української медицини розповідає зведений додаток третьої книги випуску
«Внесок лікарів і природознавців у світову та вітчизняну медицину. Літери
«А-Я».

7. Другий випуск Словника характеризується системою додатків, що містять
в собі багато корисної та пізнавальної інформації. Додаток «Вища медична
школа в Україні. Вчителі. Наставники. Послідовники» складається з
підрозділів «Професорсько-викладацький склад», «Докторськідисертації, що
зберігаються у фондах ННМБУ (літери «А-Я»), «Вихованці вищих медичних
навчальних закладів», «Наукова школа – зв’язокпоколінь», «Лікарі та наукові
медичні товариства». Цікаво, що на кінець XIX ст. кожний 5- й лікар в імперії
був випускником українських університетів - Харківського, Київського,
Новоросійського (Одеса), Львівського, Катеринославського. Саме на
медичних факультетах вищих навчальних закладів України розкривали
педагогічну майстерність і науковий потенціал такі вчені, як В. А. Караваєв,
Ю. І. Мацон, В. В. Підвисоцький, П. І. Перемежко, І. О. Сікорський, М. В.
Скліфософський, В. К. Високович, Г. М. Мінх, В. П. Образцов, О. А. Веріго,
Ю. П. Лауденбах, О. П. Матвєєв, М. П. Толочинов, С. П. Томашевський, Є. Г.
Черняхівський, О. Г.Черняхівський, Ф. С. Цицурін, М. П. Трінклер, Л. О.
Тарасевич, О. Ф. Шимановський, Л. С. Ценковський, Т. Г. Яновський, М. П.
Трофімов, Н. А. Хржонщевський, К. Г. Трітшель, П. І. Шатілов.
В окремому зведеному додатку третьої книги поданий перелік наукових
праць, що зберігаються у фондах ННМБ України. Серед унікальних раритетів
- прижиттєвівидання творів І. Буяльського, О.Вальтера, В. Беца, В. Караваєва,
С. Ковнера, І. Лазаревича, Г. Мінха, Є. Мухіна, С. Хотовицького, Ф. Цицуріна,
Ю. Шимановського.
Багато корисної інформації про життя реферованих осіб, яке не пов’язане
з професійною діяльністю, про формування їхнього наукового світогляду,
захоплення та інтереси, людські якості можна дізнатися з Додатків
«Державотворча і просвітницька діяльність», «Літературно-публіцистична,
видавничо - редакторськата перекладацька діяльність», «Книга та бібліотека
в їхньому житті», «Лікарі винахідники», «Благодійницька діяльність»,
«Страшні жнива лихоліть», «Земство-героїчний стан», «Увічнення пам’яті».

8. Серед представників лікарської професії чимало громадських діячів, які
брали участь у роботі державного апарату, займалися політичною та
просвітницькою діяльністю, своєю громадянською позицією сприяли
пробудженню національної свідомості та утвердженню українства як на
Батьківщині, так і за її межами. Іван Липа – один з провідних діячів
самостійницької організації «Братство тарасівців», член Центральної Ради,
голова Ради УНР, міністр віросповідань; член Центральної Ради, «Братства
тарасівців» і товариства «Просвіта» Іван Луценко; Всеволод Любинський -
перший міністр народного здоров’я і опікування в уряді Гетьмана
Скоропадського; Дмитро Одрина – міністр народного здоров’я і опіки УНР;
санітарний військовий інспектор військового міністерства УНР Василь
Совачев;РоманЯросевич– учасникАкту злуки урядів УНР і ЗУНР, державної
наради керівників УНР, член Станіславської повітової організації «Просвіта»;
Петро Тутишкін – народнийкомісар Наркомздраву(1919р.);члени «Братства
тарасівців» Яків Трутовський, Євген Черняхівський; Павло Пелехін -
професор хірургії СПб. МХА, палкий прихильникнаціонального відродження,
представник старовинного козацького роду; Сергій Подолинський - патріот
України, підтримував самостійницький український рух; один із засновників
просвітницького руху на Поділлі Кость Солуха; земський лікар-демократ,
уродженець Чернігівської губ., німець за походженням, член
українофільського гуртка, просвітянинГеоргійТессен; лікар-інтерніст, сотник
УГА, шеф санітарної бригади Легіону УСС, особистий лікар Івана Франка у
1915-1916 р.р., доцент Львівського Таємного ун-ту, член НТШ та УЛТ
Володимир Щуровський; голова Львівської філії «Просвіти» Євген
Озаркевич; Янович Володимир – голова Станіславської філії товариства
«Просвіта»; лікарки, активні діячки Катеринославської «Просвіти» Наталя
Щоголєва, Марія Хреннікова (Мазуренко); член української «Громади» в
Болгарії, хірург Капітон Юр’єв;хорунжасанітарка польовогошпиталю УГА,
авторка розвідок історичних на тему участі українських жінок у визвольній
боротьбі Ірина Шмігельська (Климкевич).

9. Додаток «Світ захоплень» об’єднав письменників, істориків, етнографів,
археологів, авторів п’єс, есперантистів, колекціонерів, шанувальників музики
та живопису. «Слово до нащадків» -окремийрозділСловника, в якому зібрані
цікаві думки, які не втратили свою актуальність у теперішній час. Крім того,
подається інформація про події медичного життя, роки заснування медичних
бібліотек, ордени, нагородні знаки, іменні премії та багато інших корисних
відомостей. Представлена й портретна галерея особистостями відомими, а
також особами, менш знаними. Всі словники серії «Медицина в Україні»
розраховані як на спеціалістів медичної галузі, краєзнавців, так і на всіх, хто
цікавиться нашою історією та від кого залежить доля медичної біографістики.
Пошуково-дослідницькароботанаприпиняється. Адже, «Наука не являється і
ніколи не буде являтися закінченою книгою» (Альберт Ейнштейн).
Querĭte et invenietis (Шукайте і знайдете).
Валентина Харченко – провіднабібліотекарка Національної наукової
медичної бібліотеки України