Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022: Митні процедури, проблеми та очікування під час війни
Презентація результатів Сьомого щорічного опитування
українських експортерів та імпортерів
Кримінальний кодекс України дає таке визначення контрабанди: «переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням
від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових
речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної
мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної
зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».
У цій доповіді ми намагалися охопити якнайширший спектр, оцінюючи міжнародну торгівлю, яка ведеться з порушенням правил митного оформлення товарів; а
також оцінити схеми, легальні за формою, які, утім, дозволяють імпортерам, експортерам обходити сплату мита, імпортного ПДВ, акцизів та інших платежів.
30. märtsil kell 11 tutvustavad Eesti Panga president Madis Müller ja asepresident Ülo Kaasik kõigile majandushuvilistele keskpanga äsja valminud majandusprognoosi.
У презентації продемонстровано класифікаію функцій політичних партій та їхній основний зміст.
Has been demonstrated features of meaning and classification of political parties's functions.
Кримінальний кодекс України дає таке визначення контрабанди: «переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням
від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових
речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної
мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної
зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».
У цій доповіді ми намагалися охопити якнайширший спектр, оцінюючи міжнародну торгівлю, яка ведеться з порушенням правил митного оформлення товарів; а
також оцінити схеми, легальні за формою, які, утім, дозволяють імпортерам, експортерам обходити сплату мита, імпортного ПДВ, акцизів та інших платежів.
30. märtsil kell 11 tutvustavad Eesti Panga president Madis Müller ja asepresident Ülo Kaasik kõigile majandushuvilistele keskpanga äsja valminud majandusprognoosi.
У презентації продемонстровано класифікаію функцій політичних партій та їхній основний зміст.
Has been demonstrated features of meaning and classification of political parties's functions.
Kajian awal tentang insiden ANAK LAKI-LAKI YANG DILACURKAN di IndonesiaECPAT Indonesia
Anak laki-laki yang dilacurkan (AYLA) di Indonesia sudah mulai dikenal setidaknya sejak tahun 1990 di daerah Semarang, Jawa Tengah. Sebagian masyarakat mengenal mereka sebagai Balola atau bajingan lonte lanang yang biasa melakukan praktik prostitusinya di depan sebuah hotel dekat Simpang Lima, Semarang. Selain Balola, terdapat juga komunitas anak laki-laki yang dilacurkan kepada laki-laki dewasa dengan sebutan “meong.”1 Sementara di kota Surabaya, Jawa Timur, fenomena anak laki-laki dilacurkan ditemukan sejak tahun 1998. Mereka dikenal dengan sebutan Kucing. Meskipun ketika itu hanya ditemukan beberapa orang anak, namun dalam perkembangannya jumlah Kucing di Surabaya kian hari makin bertambah. Meningkatnya jumlah anak laki-laki yang dilacurkan ini lebih disebabkan beberapa alasan, seperti: kemiskinan, pergaulan, tidak harmonisnya keluarga, dan perilaku konsumtif. Namun diantara faktor-faktor tersebut, variable yang paling memperngaruhi terjunnya anak ini ke dunia prostitusi adalah; faktor kemiskinan dan pergaulan.
Assesment ini dilakukan di empat kota besar yaitu Jakarta, Bandung, Surabaya dan Medan dengan mewancarai 10 orang anak laki-laki yang dilacurkan, 2 orang pelanggan, dan 5 orang aktivis LSM yang selama ini menemukan kasus-kasus anak- anak yang dilacurkan. Selain melakukan wawancara, juga dilakukan observasi di dua tempat yaitu sebuah tempat hiburan dan lokasi area taman (alun-alun) dimana anak- anak yang dilacurkan mangkal. Untuk mendapatkan gambaran yang menyeluruh assesmen ini juga didukung dengan studi dokumen yang mengupas masalah ini.
Результати IV хвилі опитування понад 1000 українських експортерів та імпортерів, які провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій протягом жовтня-грудня 2018 року.
Kajian awal tentang insiden ANAK LAKI-LAKI YANG DILACURKAN di IndonesiaECPAT Indonesia
Anak laki-laki yang dilacurkan (AYLA) di Indonesia sudah mulai dikenal setidaknya sejak tahun 1990 di daerah Semarang, Jawa Tengah. Sebagian masyarakat mengenal mereka sebagai Balola atau bajingan lonte lanang yang biasa melakukan praktik prostitusinya di depan sebuah hotel dekat Simpang Lima, Semarang. Selain Balola, terdapat juga komunitas anak laki-laki yang dilacurkan kepada laki-laki dewasa dengan sebutan “meong.”1 Sementara di kota Surabaya, Jawa Timur, fenomena anak laki-laki dilacurkan ditemukan sejak tahun 1998. Mereka dikenal dengan sebutan Kucing. Meskipun ketika itu hanya ditemukan beberapa orang anak, namun dalam perkembangannya jumlah Kucing di Surabaya kian hari makin bertambah. Meningkatnya jumlah anak laki-laki yang dilacurkan ini lebih disebabkan beberapa alasan, seperti: kemiskinan, pergaulan, tidak harmonisnya keluarga, dan perilaku konsumtif. Namun diantara faktor-faktor tersebut, variable yang paling memperngaruhi terjunnya anak ini ke dunia prostitusi adalah; faktor kemiskinan dan pergaulan.
Assesment ini dilakukan di empat kota besar yaitu Jakarta, Bandung, Surabaya dan Medan dengan mewancarai 10 orang anak laki-laki yang dilacurkan, 2 orang pelanggan, dan 5 orang aktivis LSM yang selama ini menemukan kasus-kasus anak- anak yang dilacurkan. Selain melakukan wawancara, juga dilakukan observasi di dua tempat yaitu sebuah tempat hiburan dan lokasi area taman (alun-alun) dimana anak- anak yang dilacurkan mangkal. Untuk mendapatkan gambaran yang menyeluruh assesmen ini juga didukung dengan studi dokumen yang mengupas masalah ini.
Результати IV хвилі опитування понад 1000 українських експортерів та імпортерів, які провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій протягом жовтня-грудня 2018 року.
Що заважає експорту українських підприємств: точка зору бізнесуUSAID LEV
Презентація наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Миколи Риженкова на конференції "Модернізація малого та середнього бізнесу" Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ).
Детальніше про конференцію: https://goo.gl/CgBihZ
Презентація Андрія БУТІНА, старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України». 29 червня 2017 р.
Основні проблеми в роботі митниці у 2017-2018 роках загалом по Україні не змінилися з першого дослідження у 2015 році – недосконале митне законодавство, корупція та недостатня прозорість. Львівська область – одна з чотирьох, де підприємці-імпортери стали витрачати менше грошей при імпорті. Для експортерів грошові витрати залишились на рівні з попереднім роком, що теж позитивно з огляду на те, що в більшості України ці витрати зросли. Тим не менше, на думку підприємців, в області є певні проблеми з корупцією та технічним забезпеченням на митниці.
Шоста хвиля щорічного опитування українських експортерів та імпортерів Тема 3. СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ: контрабанда та «сірий імпорт», корупція на митниці. Короткий виклад основних результатів.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
СИСТЕМНИЙ ЗВІТ "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ БІЗНЕСУ У МИТНІЙ СФЕРІ" (ЛИПЕНЬ 2018)Iaroslav GREGIRCHAK
Документ зосереджується як на актуальних проблем бізнесу у митній сфері так і окремих стратегічних напрямів її реформування.
Так, у Звіті досліджуються питання, пов’язані із визначенням митної вартості, неефективністю регулювання використання декларантами фінансових гарантій та відсутністю дієвих механізмів притягнення до відповідальності службових осіб митних органів. Вивчається проблема повернення надміру сплачених митних платежів та розроблені рекомендації спрямовані на уникнення необхідності кількаразового звернення з цією метою бізнесу до судів. Звіт продовжується комплексним аналізом проблем класифікації товарів, за наслідком якого надається низка рекомендацій ДФС та Мінфіну, спрямованих, головним чином, на забезпечення єдності, прозорості та послідовності правозастосовної практики. В частині аналізу сфери адміністративної відповідальності за порушення митних правил, рекомендовано привести законодавство України у цій частині у відповідність до кращих практик ЄС, забезпечуючи співмірність відповідальності з небезпечністю порушень та завданими збитками. Не оминає Звіт увагою і питання невиправданого втручання правоохоронних органів у процедуру митного огляду. Набір відповідних рекомендацій зосереджується на (1) необхідності забезпечення належної міжвідомчої взаємодії правоохоронців та митників; та на (2) законодавчих змінах, які обмежать можливості правоохоронців щодо ініціювання митних оглядів та/або здійснення фактичного впливу на їх проведення. Звітом також охоплена проблема захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ) під час переміщення товарів через митний кордон України, яка була досліджена Радою з точки зору приведення законодавства України у відповідність з вимогами та стандартами ЄС.
Нарешті, Звіт містить огляд окремих стратегічних напрямків реформування митної сфери. Тут Рада зосередила увагу на інших очікуваних прогресивних нововведеннях, таких як (1) повноцінне практичне застосування інституту «авторизованих економічних операторів» (АЕО); та (2) перехід до пост-митного аудиту як до основної форми контролю. По цим питанням Рада підготувала рекомендації, які пропонують запровадити законодавчі зміни, які (i) належним чином запустять роботу інституту АЕО; а також (ii) створять умови для поступового зміщення фокусу митного контролю зі стадії перетину товарами митного кордону на стадію пост-аудиту.
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 Митні процедури, проблеми та очікування бізнесу під час війни.pdf
1. СПРОЩЕННЯ ПРОЦЕДУР
ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ 2022:
Митні процедури, проблеми та очікування бізнесу
під час війни
за результатами VII хвилі щорічного опитування
українських експортерів та імпортерів
Київ, 20 лютого 2023
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю»
Оксана Кузяків, Євген Ангел, Ірина Федець, Дарія Шаповалова, Влад Баськов (усі ІЕД)
2. ПРО ПРОЄКТ
Загальна мета проекту «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» полягає
підвищенні спроможності громадянського суспільства брати участь у розробці економічної політики в
Україні.
Очікувані результати:
(1) посилення спроможності та ефективності ініціативи;
(2) активізація політичного діалогу між громадянським суспільством та державою з питань впровадження
реформи у митній сфері
Термін реалізації проєкту: 48 місяців, з 1 січня 2020 року.
За фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та ATLAS Network (США).
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 2
Ініціатива є неформальною мережею ОГС
із різних регіонів України, які дбають про
покращення бізнес-клімату.
28 учасників станом на лютий 2023
Діяльність ініціативи спрямована на моніторинг
впровадження митної реформи та сприяння
діалогу щодо реалізації інституційної реформи
митниці відповідно до принципів належного
управління та принципів вільної торгівлі.
Громадська ініціатива сотворена у 2018 році у
процесі реалізації проекту «Діалог зі сприяння
торгівлі», який впроваджувався ІЕД за
підтримки ЄС та МФ «Відродження».
3. Моніторинг спрощення процедур торгівлі, як інструмент
забезпечення прозорості та контрольованості митної реформи
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 3
ІЕД розробив та застосовує з 2015 року спеціальний національний інструмент моніторингу та оцінки
політики «Моніторинг спрощення процедур торгівлі».
Це інструмент виміру прогресу в сфері сприяння та спрощення процедур міжнародної торгівлі та роботи
митниці, який засновано на оцінках безпосередніх учасників процесу реалізації політики —
представників бізнесу.
Відбулось 7 щорічних опитувань: 2015, 2016, 2017, 2018, 2020, 2021 та 2022.
VII хвиля опитування була проведена з 17 жовтня до 30 листопада 2022 року.
У 2020 році необхідність проведення оцінки задоволеності бізнесом рівня обслуговування митними
органами та проведення щорічних досліджень у формі незалежних опитувань було визнано державою,
що знайшло відображення у п. 30 плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що
реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 569 від
13.05.2020 року.
Результати зазначених опитувань за 2020 та 2021 роки Держмитслужба розмістила на своєму сайті.
4. 7-ме Щорічне опитування: теми
Як бізнес оцінює
ефективність роботи
митниці та потребу у
реформах
Як бізнес оцінює
роботу митниці за
останній рік
Як змінилася
ефективність роботи
митниці за рік
Як бізнес оцінює різні
види контролю
Які найбільші
проблеми в роботи
митниць
Як бізнес оцінює різні
аспекти роботи
митниць
Які кількісні та якісні
оцінки вартості та
тривалості процедур
ЗЕД
Яких результатів
бізнес очікує від
реформи митниці
Що думає бізнес про
«контрабанду» /
«сірий імпорт»
Наскільки активно
бізнес бере участь у
роботі бізнес-
асоціацій
Звідки підприємства
беруть інформацію
Чи користується бізнес
платформою
«Дія.Бізнес»
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 4
5. Головне 1
Індекс сприйняття роботи митниці бізнесом (СРМ) в 2022 році не змінився порівняно
до 2021 та має досить високе значення – +0,37, на шкалі, де -1 це погано, а +1 добре.
В умовах викликів, що стояли перед Держмитслужбою через повномасштабну війну,
це позитивний результат
2/3 опитаних вважають, що ефективність роботи митниці не змінилася порівняно з
аналогічним періодом у 2021 році. 14,2% вважають, що робота митниці погіршилась, а
9% – що покращилася.
Оцінки різних зацікавлених сторін різняться – експортери, великі підприємства
оцінюють роботу митниці вище, натомість імпортери, підприємства торгівлі – гірше
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 5
6. Головне 2
Війна змінили список та пріоритети проблем на кордоні, «нові» проблеми одразу стали
лідерами рейтинг перешкод, які підприємства пов’язують з митницею.
Рейтинг перешкод очолили «черги на кордоні», які через зростання навантаження на
західний кордон є прямим наслідки повномасштабної війни, далі йдуть «недосконале
митне законодавство» та «недостатня спроможність пунктів пропуску»
Важливість корупції, як проблеми на митниці, зменшилася у 2022 році порівняно з 2021
роком
Частку «сірого імпорту» («контрабанди») на своєму галузевому ринку опитані оцінюють в
середньому як 17,3%. Це менше, ніж у попередніх роках опитування (у 2021 р. – 21,1%, у
2020 р. – 24,2%, у 2018 р. – 25,3%).
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 6
7. Головне 3
У 2022 році основними очікуваними результатами
реформ на митниці стали
(1) зменшення часу при проходженні митних процедур,
(2) автоматизація процедур,
(3) відкриття нових пунктів пропуску та
(4) можливість подавати документи повністю в
електронному вигляді.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 7
9. Вибірка: підприємства, опитані у 2022 році
9
• У 2022 році було опитано 366 підприємств, що
займаються експортом та/або імпортом
• Щоб галузева структура вибірки 2022 року
відповідала структурі 2021 року, дані було
зважено
• Порівняно з 2021 роком зросла частка
підприємств середнього і великого розмірів,
тоді як частка мікропідприємств зменшилася
(зважені дані)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
25,2%
42,6%
32,1%
24,7% 28,3%
47,0%
0%
20%
40%
60%
Здійснюють лише
експорт
Здійснюють лише
імпорт
Поєднують експорт
та імпорт
Підприємства за видом ЗЕД
2021 2022
46,6%
31,3%
14,9%
7,2%
31,0% 27,4% 28,0%
13,5%
0%
20%
40%
60%
Мікро Малі Середні Великі
Підприємства за розміром
2021 2022
3,7%
38,0%
43,6%
14,7%
3,7%
38,0%
43,7%
14,7%
0%
20%
40%
60%
С/г Промисловість Торгівля Послуги
Підприємства за сектором
2021 2022
11. Індекс сприйняття роботи митниці бізнесом (СРМ)
11
• Індекс сприйняття роботи
митниці бізнесом за
результатами 2022 року 0,37
на шкалі від -1 до 1
• Значення індексу практично
не змінилося з 2021 року,
коли він складав 0,36
• В умовах викликів, що
стояли перед ДМСУ через
повномасштабну війну, це є
позитивним результатом
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
0,21
0,10
0,21
0,33
0,43
0,36 0,37
-1,00
-0,50
0,00
0,50
1,00
2015 2016 2017 2018 2020 2021 2022
12. Оцінка роботи митниці: що стоїть за індексом СРМ
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 12
5,4%
16,7%
57,1%
20,8%
2,9%
20,0%
54,7%
22,4%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%
Зовсім неефективна і має потребу в
повній заміні
У цілому неефективна, але масштабні
реформи можуть покращити ситуацію
У цілому ефективна, але вимагає
деяких змін
Ефективна і не має потреби в змінах
Оцінка ефективності роботи митниці,
2022 та 2021 роки
2022 рік 2021 рік
Хоча значення СРМ не змінилось, але динаміка
його складових вказує, що думки щодо ситуації
розділяються:
• % опитаних, які вказали, що робота митниці у
цілому ефективна, але вимагає деяких змін
зменшилась з 57,1% в 2021 до 54,7% в 2022.
НАТОМІСТЬ
• % тих, хто вважає митницю ефективною і
такою, що не потребує змін зріс з 20,8% в
2021 до 22,4%
ТА ОДНОЧАСНО
• % тих, хто говорять, що митниця неефективна
й масштабні реформи можуть покращити
ситуацію зріс з 16,7% до 20%.
АЛЕ
• % опитаних , хто вважає роботу митниці
неефективною зменшилась від 5,4%до 2,3%
13. Індекс СРМ: порівняння за митницями
13
• Найвище значення індексу СРМ – серед
підприємств, які здійснювали митне
оформлення на Івано-Франківській(0,78),
Тернопільській (0,74), Вінницькій (0,71),
Закарпатській (0,7) та Кіровоградській (0,69)
митницях
• Найнижчі оцінки роботи митниці поставили
підприємства, які користуються послугами
Львівської та Хмельницької митниць (індекс
СРМ – близько нуля).
*Відповіді респондентів, що здійснюють митне
оформлення на Запорізькій, Полтавській,
Одеській, Сумській, Черкаській та Чернігівській
митницях, не включені в аналіз через
недостатню кількість опитаних для аналізу
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
0,03
0,05
0,33
0,34
0,36
0,44
0,55
0,60
0,69
0,70
0,71
0,74
0,78
-1,00 -0,80 -0,60 -0,40 -0,20 0,00 0,20 0,40 0,60 0,80 1,00
Львівська митниця
Хмельницька митниця
Волинська митниця
Рівненська митниця
Чернівецька митниця
Дніпровська митниця
Житомирська митниця
Київська митниця
Кропивницька митниця
Закарпатська митниця
Вінницька митниця
Тернопільська митниця
Івано-Франківська митниця
14. Індекс СРМ: порівняння за типами підприємств
• Виключно експортери оцінюють роботу
митниці найкраще. Зокрема, вони частіше від
інших вважать її ефективною і такою, що не
потребує змін.
• Оцінки роботи митниці покращуються зі
зростанням розміру підприємств – найкращі
серед бізнесу середнього та великого розміру
• Підприємства з сектору торгівлі гірше оцінюють
роботу митниці порівняно з іншими галузями
14
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
0,54
0,28 0,32
0,57
0,21 0,36
-1,00
-0,50
0,00
0,50
1,00
Здійснюють лише
експорт
Здійснюють лише
імпорт
Поєднують експорт
та імпорт
Індекс СРМ за видом ЗЕД
2021 2022
0,31 0,33
0,51 0,47
0,06
0,38
0,61 0,60
-1,00
-0,50
0,00
0,50
1,00
Мікро Малі Середні Великі
Індекс СРМ за розміром
2021 2022
0,43 0,43 0,32 0,25
0,67 0,57
0,14
0,46
-1,00
-0,50
0,00
0,50
1,00
С/г Промисловість Торгівля Послуги
Індекс СРМ за сектором
2021 2022
16. Проблеми у роботі митниць
16
Список проблем у роботі митниці
2022 року має нові проблеми, які
викликані війною, вони одразу посіли
чільні місця у списку.
• Черги на кордоні -- це перше місце
у списку проблем, які опитані
прив'язують із роботою митницею.
• Недостатня спроможність пунктів
пропуску знаходиться на 3-му місце
у цьому списку.
• Важливість проблем свідомого
завищення митної вартості товарів
та постійних змін структури та
керівництва митниці зменшилася у
2022 році порівняно з 2021 роком
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
16,6%
25,3%
16,3%
40,1%
24,7%
17,6%
26,1%
30,1%
40,3%
20,2%
3,5%
9,3%
9,6%
10,0%
12,7%
13,1%
15,1%
20,6%
23,9%
30,5%
55,2%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%
Немає жодних проблем у роботі митниць
Постійні зміни структури та керівництва
Фіскальна функція митниці
Брак інспекторів на митниці
Свідоме завищення митної вартості товарів
Корупція та хабарництво
Непрофесіоналізм інспекторів
Застарілість технічного оснащення, у т. ч.
комп’ютерного обладнання, ПЗ
Недостатня прозорість та відкритість
Недостатня спроможність пунктів пропуску
Недосконале митне законодавство
Черги на кордоні
2022 2021
17. Оцінка проходження різних видів контролю
• Рівень проблемності усіх видів контролю залишається
низьким: від 49,5% (контроль на харчову безпеку) до
54,7% (митний контроль) опитаних не мали жодних
проблем у 2022 році
• Під час війни рівень проблемності зрівнявся для різних
видів контролю, але проблеми переважно залишаються
незначними
• Проходження митного та фітосанітарного контролю більш
проблемне для імпортерів, а ветеринарно-санітарного та
на харчову безпеку – для експортерів
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 17
80,0%
49,5%
76,1%
51,7%
73,1%
52,4%
53,1%
54,7%
10,0%
19,9%
7,8%
18,2%
14,7%
22,7%
25,9%
23,3%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
2021
2022
2021
2022
2021
2022
2021
2022
Контроль
на
харчову
безпеку
Ветеринарно-
санітарний
Фітосанітарний
Митний
0 балів (Не було проблем) 1 бал 2 бали 3 бали 4 бали 5 балів (значні проблеми)
0,7
0,7
0,6
0,6
0,6
0,6
0,8
1,0
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2
Контроль на харчову безпеку
Ветеринарно-санітарний
Фітосанітарний
Митний
Середні оцінки проблемності проходження
Виключно імпортери Виключно експортери
19. Оцінка роботи митниці за останній рік
19
• Майже 58% респондентів оцінили роботу
митниці добре та відмінно. 7,3%
поставили негативні оцінки.
• Середня оцінка роботи митниці склала
3,6 балів у 2022 році. Вона близька до
попередніх років: у 2020 році склала 3,6
балів, а у 2021 – 3,7 балів.
• 2/3 опитаних вважають, що ефективність
роботи митниці не змінилася порівняно з
аналогічним періодом у 2021 році. 14,2%
вважають, що робота митниці
погіршилась, а 9% – що покращилася.
• Різниця (баланс) між позитивними та
негативним оцінками змін вперше стала
від'ємним (становить -5,2 в. п.), що
означає погіршення оцінок:
Ця різниця становила +8,4 в. п. у 2021 році
та +13,8 в. п. у 2020 році.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
3,6 3,7 3,6
13,8
8,4
-5,2
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
1
2
3
4
5
2020 2021 2022
Середня оцінка роботи митниці та баланс оцінок
змін за останній рік
Середня оцінка роботи митниці, бали (ліва шкала)
Баланс між позитивними та негативним оцінками змін роботи
митниці, відсоткові пункти (права шкала)
20. Оцінка окремих аспектів роботи митниці
20
• Оцінки здійснені на шкалі від 1 до 5, де 1 – негативна оцінка, 5 – позитивна. Для показника «рівень корупції» 1
бал означає високий рівень корупції, 5 балів – низький рівень або взагалі немає корупції.
• У 2022 році підприємства оцінили всі аспекти роботи митниці на 3,5 балів і більше – тобто вище середнього.
• Оцінки більшості аспектів практично не змінилися порівняно з 2020 та 2021 роками. Дещо погіршились оцінки
рівня корупції – середній бал знизився до 3,5.
• Втім і говорячи про рівень корупції, підприємства ставлять переважно позитивні оцінки: 54% респондентів
поставили 4 або 5 балів, що відповідає оцінці корупції як низької або відсутньої.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
3,5
3,8 3,8 3,9 3,9
3,5
3,8 3,9 4,0 3,9
3,6 3,6 3,6 3,8 3,5
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
Технічне оснащення
митниці
Загальне враження від
спілкування з митниками
Компетенції митників Ретельність перевірки Рівень корупції
Середня оцінка окремих аспектів роботи митниці (від 1 до 5 балів), бали
2020 2021 2022
22. Зміна вартості процедур митного оформлення
порівняно з 2020 роком: експорт
22
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
• Зростання грошових витрат при експорті стало найбільшими за весь період опитування. Для 52,5%
експортерів вартість митного оформлення експорту зросла, що вперше перевищило частку тих, для
кого вона не змінилася (46,5%). Ця вартість зменшилася лише для 1% експортерів.
• Тенденція все меншого скорочення часових витрат вперше переросла у їхнє зростання. Частка
експортерів, для яких митні процедури при експорті стали тривалішими, зросла до рекордно
високого рівня 38,3%, тоді як частка тих, для яких цей час скоротився, впала до всього лише 3,4%.
0,08
0,13
0,25 0,15
0,29
0,52
-0,32 -0,35 -0,31 -0,27
-0,11
0,35
-0,6
-0,4
-0,2
0
0,2
0,4
0,6
2016 2017 2018 2020 2021 2022
Динаміка витрат при проходженні усіх митних процедур експорту (балансовий показник)
Грошові витрати Часові витрати
23. Зміна вартості процедур митного оформлення
порівняно з 2020 роком: імпорт
23
• Вартість митного оформлення імпорту продовжує зростати, а темпи знову пришвидшились. У 2022
році 57,2% імпортерів відчули подорожчання таких процедур, що вперше перевищило частку тих, для
кого їхня вартість не змінилася: 39,1%. Лише для 3,7% ця вартість зменшилася.
• Скорочення тривалості митних процедур при імпорті припинилося у 2021 році, коли ці процедури
стали довшими та коротшими для однакових часток респондентів, а значення балансового показника
склало нуль. У 2022 році значення цього показника вперше стало додатнім: 0,35.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
0,03
0,15 0,20
0,12
0,31
0,53
-0,29 -0,30 -0,30
-0,21
0,00
0,35
-0,6
-0,4
-0,2
0
0,2
0,4
0,6
2016 2017 2018 2020 2021 2022
Динаміка витрат при проходженні усіх митних процедур імпорту (балансовий показник)
Грошові витрати Часові витрати
24. Швидкість митного оформлення
24
Швидкість митного оформлення: (1) тривалість в
годинах та (2) оцінка опитаних.
• Тривалість митного оформлення: 16,3 год (10 у
2021 році).
• Оцінка опитаних: 3,3 бала з 5 можливих (3,5 у
2021 році)
Різниця між оцінками різних видів підприємств є
незначною.
7,7
14,1
6,2
12,5
5,2
18,9
0
10
20
30
40
Виключно експортери Виключно імпортери
Середня тривалість митного оформлення,
за видом ЗЕД (год)
2020 2021 2022
11,6 7,9
12,7 12,8
6,8 7,9 10,9 14,5
16,0 12,4 15,1
30,2
0
10
20
30
40
С/г Промисловість Торгівля Послуги
(транспорт)
Середня тривалість митного оформлення,
за сектором (год)
2020 2021 2022
12,6 11,1
7,4 4,5
11,3 11,3
7,1 4,3
20,4
8,5
19,7
16,0
0
10
20
30
40
Мікро Малі Середні Великі
Середня тривалість митного оформлення,
за розміром підприємств (год)
2020 2021 2022
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
25. Швидкість митного огляду
25
Швидкість митного огляду: (1) тривалість в
годинах та (2) оцінка опитаних.
• Тривалість митного огляду: 6,2 год (2,2 у 2021
році).
• Оцінка опитаних: 3,7 бала з 5 можливих (3,7
бала у 2021 році)
Різниця між оцінками різних видів підприємств є
незначною.
2,2 3,3
1,7 2,8
3,5 3,7
0
5
10
15
20
Виключно експортери Виключно імпортери
Середня тривалість митного огляду, за видом
ЗЕД (год)
2020 2021 2022
2,5 2,0 3,4 2,2
1,7 1,8 2,5 3,2
5,8 6,7
3,1
18,0
0
5
10
15
20
С/г Промисловість Торгівля Послуги
(транспорт)
Середня тривалість митного огляду,
за сектором (год)
2020 2021 2022
2,8 3,1 2,1 1,5
2,9 2,0 2,0 1,4
2,9 3,3
13,6
11,0
0
5
10
15
20
Мікро Малі Середні Великі
Середня тривалість митного огляду, за розміром
підприємств (год)
2020 2021 2022
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
27. Очікування бізнесу від реформи митниці
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 27
• У 2022 році пріоритетами для експортерів та імпортерів стали швидкість та зручність митного оформлення, а
також можливість мінімізувати особисту взаємодію з представниками митниці через автоматизацію та
діджиталізацію процесів.
28. Очікування бізнесу від реформи митниці
ОСНОВНІ ОЧІКУВАННЯ ЗА ВИДОМ ЗЕД (2022)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 28
• Представники підприємств, які здійснюють експорт та імпорт, рідше говорять про потребу у зменшенні
тривалості митних процедур, але частіше – за можливість подавати електронні документи.
• Виключно експортери приділяють більшу увагу відкриттю нових пунктів пропуску. Це, ймовірно, пов’язане з
обмеженими шляхами експорту через російське вторгнення в Україну.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Зменшення часу
при проходженні
митних процедур
Автоматизації
процедур,
мінімізація
людського
фактору
Відкриття нових
пунктів пропуску
Можливості
подавати
документи
повністю в
електронному
вигляді
Посилення
безпекових
функцій
Зменшення
фінансових витрат
при проходженні
митних процедур
Покращення
технічного
оснащення
митниці
Зменшення рівня
корупції
Лише експортери Лише імпортери Експортери та імпортери
29. Очікування бізнесу від реформи митниці
ОСНОВНІ ОЧІКУВАННЯ ЗА РОЗМІРОМ (2022)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 29
• Зі збільшенням розміру бізнесу зростає частка підприємств, які надіються на відкриття нових пунктів пропуску
на митниці: найвищі частки – серед підприємств середнього і великого розмірів (більше 30%).
• Великі підприємства частіше очікують електронного документообігу та зменшення рівня корупції.
• Мікропідприємства більше від інших висловлюються за посилення безпекових функцій митниці.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
Зменшення часу
при проходженні
митних процедур
Автоматизації
процедур,
мінімізація
людського
фактору
Відкриття нових
пунктів пропуску
Можливості
подавати
документи
повністю в
електронному
вигляді
Посилення
безпекових
функцій
Зменшення
фінансових витрат
при проходженні
митних процедур
Покращення
технічного
оснащення
митниці
Зменшення рівня
корупції
Мікро Малі Середні Великі
30. Очікування бізнесу від реформи митниці
ОСНОВНІ ОЧІКУВАННЯ ЗА СЕКТОРОМ (2022)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 30
• У галузях торгівлі та промисловості більшою мірою, ніж в інших, очікують, що реформи на митниці дозволять
зменшити час при проходженні митних процедур.
• С/г підприємства частіше вважають, що результатами реформ на митниці мають стати автоматизація процедур з
мінімізацією людського фактору, відкриття нових пунктів пропуску, можливість подавати документи повністю в
електронному вигляді і покращення технічного оснащення митниці.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
Зменшення часу
при проходженні
митних процедур
Автоматизації
процедур,
мінімізація
людського
фактору
Відкриття нових
пунктів пропуску
Можливості
подавати
документи
повністю в
електронному
вигляді
Посилення
безпекових
функцій
Зменшення
фінансових витрат
при проходженні
митних процедур
Покращення
технічного
оснащення
митниці
Зменшення рівня
корупції
Сільське господарство Промисловість Торгівля Послуги
32. Оцінка частки «сірого імпорту»
• Підприємства оцінили частку «сірого
імпорту»/«товарної контрабанди» на
своєму галузевому ринку
• В середньому частку «сірого імпорту»
оцінюють як 17,3% (у 2021 р. – 21,1%, у
2020 р. – 24,2%, у 2018 р. – 25,3%)
• Майже чверть опитаних оцінює цю частку
як меншу, ніж 10%
• Ще близько 10% вважають, що частка
«сірого імпорту» складає від 10% до 50%
• Лише 1,6% оцінюють частку «сірого
імпорту» як більшу від 75%
• У 2022 році порівняно з 2020 р. та 2021 р.
знову збільшилась частка підприємств,
які не можуть оцінити частку «сірого
імпорту» на своєму ринку
32
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
2,4%
4,6%
11,5%
12,4%
20,8%
48,4%
3,4%
5,6%
14,4%
18,1%
30,4%
28,0%
2,7%
5,0%
10,9%
19,9%
35,2%
26,3%
1,6%
2,1%
3,4%
6,5%
24,4%
62,0%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
75% і більше
50-75%
30-50%
10-30%
Менше 10%
Не знають
Оцінка частки «сірого імпорту»/«товарної
контрабанди» на своєму ринку, %
2022 2021 2020 2018
33. Оцінка рівня «сірого імпорту»: розрізи
• Виключно імпортери оцінюють частку «сірого
імпорту» вище, ніж підприємства, що здійснюють
експорт
• Зі збільшенням розміру підприємтсв
зменшуються оцінки рівня «сірого імпорту».
Представники мікробізнесу рідше від інших
підприємств можуть оцінити частку «сірого
імпорту»
• У сфері торгівлі опитані частіше від інших можуть
оцінити частку «сірого імпорту» (2/3 опитаних)
33
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2023
10,3%
36,8%
10,7%
0%
10%
20%
30%
40%
Лише експортери Лише імпортери Експортери та
імпортери
Середня оцінка за видом ЗЕД, %
34,9%
15,8%
7,4% 7,3%
0%
10%
20%
30%
40%
Мікро Малі Середні Великі
Середня оцінка за розміром, %
10,8% 9,5%
33,4%
5,8%
0%
10%
20%
30%
40%
Сільське
господарство
Промисловість Торгівля Послуги
Середня оцінка за сектором, %
34. Оцінка рівня «сірого імпорту» за областями
• Підприємства, розташовані у Львівській області,
оцінюють рівень «сірого імпорту» як найвищий:
більше 50%
• Високим його вважають і у Волинській області:
більшим 30%
• Натомість у Закарпатській та Київській областях
бізнес оцінює рівень «сірого імпорту» низько
34
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
5,0%
5,0%
8,2%
10,1%
11,5%
18,6%
31,6%
52,8%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%
Закарпатська
Київська
Вінницька
Хмельницька
Кіровоградська
Дніпропетровська
Волинська
Львівська
Середня частка "сірого імпорту" за оцінками
респондентів, за областями
64,3%
80,0%
83,3%
83,3%
85,7%
100,0%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Чернівецька
Сумська
Житомирська
Рівненська
Івано-Франківська
Тернопільська
Частка респондентів, які не змогли оцінити
рівень "сірого імпорту", за областями
• У шести областях частка респондентів, які не
змогли оцінити рівень «сірого імпорту», була
надто високою для здійснення розрахунків
• Крім цього, відповіді респондентів у Запорізькій,
Одеській, Полтавській, Черкаській і Чернігівській
областях та м. Київ не включені в аналіз через
недостатню наповнюваність вибірки
36. Джерела інформації про регулювання ЗЕД
в країнах-партнерах та в Україні: порівняння
• Учасники ЗЕД для пошуку інформації про регулювання ЗЕД
(як в Україні, так і закордоном) найчастіше користуються
послугами митних брокерів
• Митні брокери вперше стали найпопулярнішим джерелом
інформації про закордон
• Інтернет на другому місці за популярністю при пошуку
інформації про регулювання ЗЕД
• Митні органи увійшли до топ-3 джерел, що може свідчити
про важливість офіційних джерел інформації в умовах
невизначеності під час війни
2,8%
8,0%
9,7%
21,1%
8,3%
28,0%
32,7%
49,8%
51,4%
2,3%
8,4%
11,1%
24,6%
25,3%
25,4%
43,6%
54,5%
58,1%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
Жодного з переліку
Бізнес-асоціації крім ТПП
Експедиторські фірми
ЗМІ
Торгово-промислові палати (ТПП)
Покупці та постачальники
Митні органи
Інтернет
Митні брокери
Джерела інформація, % опитаних
В Україні В країнах-партнерах
36
41,0%
35,0%
26,0% 26,2%
43,6%
9,0% 8,0% 7,7%
13,4%
32,7%
0%
20%
40%
60%
2017 2018 2020 2021 2022
Використання інформації від митних органів,
% опитаних
Україна В країнах-партнерах
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
37. Частота використання джерел про регулювання ЗЕД
• В середньому учасники ЗЕД користуються більшою
кількістю джерел для отримання інформації про
регулювання ЗЕД в Україні ніж в країнах-партнерах
• Зменшення середньої кількості джерел, які
використовуються для пошуку інформації про регулювання
ЗЕД в Україні, може свідчити про більш концентроване
використання перевірених джерел
• Середня кількість джерел щодо ЗЕД в країнах-партнерах
незначною мірою зменшилася порівняно з попереднім
роком, що може бути результатом сповільнення експортної
активності через війну
• Представники сфери послуг використовують в середньому
більше джерел інформації ніж представники інших секторів.
Аграрні компанії – використовують найменше джерел
• Великі та середні підприємства в середньому
використовують більше джерел ніж малі та мікро.
3,6
3
2,8
2,6
2,2 2,0
2,3 2,2
0
1
2
3
4
2018 2020 2021 2022
Кількість джерел на 1 респондента,
за роками (одиниць)
В Україні В країнах-партнерах
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 37
38. Чи є підприємства членами бізнес-асоціацій?
• У 2022 році більше третини (38,3%) підприємств-
учасників ЗЕД були членами хоча б однієї бізнес
асоціації
• Частка підприємств, які є членами бізнес-асоціацій,
зросла більш як в півтора рази, що може бути наслідком
впливу війни на вибірку
• Частка підприємств, які є членами бізнес-асоціацій,
вперше зросла, після зменшення впродовж чотирьох
хвиль дослідження
• Компанії, які входять до бізнес-об’єднань, можуть бути
більш активні та спроможні долати виклики війни
Підприємствам було поставлено питання про те, чи є вони членами хоча б однієї бізнес-асоціації, включаючи
торгово-промислові палати, спілки роботодавців, спілки малих підприємств тощо. Бізнес-об'єднання є
важливими для інформаційної підтримки ЗЕД та комунікації з органами влади, зокрема митницею.
45,0%
41,0%
36,1%
30,9% 28,2%
38,3%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
2016 2017 2018 2020 2021 2022
Членство в бізнес-асоціаціях за
роками, % опитаних
Footer 38
39. Чи є підприємства членами бізнес-асоціацій?
• Підприємства, які поєднують експорт та імпорт,
частіше є членами бізнес-асоціацій
• Порівняно з 2021 роком, зросла частка експортерів
та імпортерів, які є членами бізнес-асоціацій
• Зі зростанням розміру підприємства зростає
ймовірність членства в бізнес-асоціаціях
• Промислові підприємства є членами бізнес-асоціацій
частіше ніж підприємства інших секторів, однак від
промисловості незначною мірою відстають
представники послуг
33%
17%
39%
38%
25%
48%
0%
20%
40%
60%
80%
Лише експортери Лише імпортери Експортери та
імпортери
За видом ЗЕД, % опитаних
2021 2022
16%
29%
47%
67%
14%
34%
63%
75%
0%
20%
40%
60%
80%
Мікро Малі Середні Великі
За розміром підприємства, % опитаних
32% 36%
20%
32%
40%
53%
25%
47%
0%
20%
40%
60%
80%
Сільське
господарство
Промисловість Торгівля Послуги
За сектором, % опитаних
Footer 39
40. У скількох бізнес-асоціаціях беруть участь підприємства?
• Більшість підприємств беруть участь лише в
одному діловому об’єднанні, включаючи
торгово-промислові палати, спілки
роботодавців, спілки малих підприємств тощо
(як і в попередні роки)
• Порівняно з 2021 роком, учасники ЗЕД менш
часто беруть участь лише в одній бізнес-
асоціації (найнижчий показник за всі хвилі)
• Експортери частіше беруть участь лише в одній
асоціацій, тоді як імпортери можуть частіше
брати участь також в 2-3 і більше
• Підприємства великого та середнього розміру
частіше є членами декількох бізнес-асоціацій
• Серед великих підприємств до декількох бізнес-
асоціацій входить більше половини опитаних,
серед малих – кожне десяте
• Промислові підприємства найчастіше входять
до більш ніж однієї бізнес-асоціації, зокрема
чверть – до 3 і більше
73,2%
72,6%
78,0%
78,1%
74,5%
68,9%
18,3%
22,0%
17,0%
16,3%
16,4%
17,1%
8,6%
5,5%
5,0%
5,7%
9,1%
14,0%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
2016
2017
2018
2020
2021
2022
За роками, % опитаних
1 бізнес-асоціація 2 3 і більше
Footer 40
41. Чи користується бізнес Дія.Бізнес? (1)
• У 2022 році бізнес більш активно
використовував платформу Дія.Бізнес.
Майже 38% опитаних експортерів та
імпортерів часто або інколи користувалися
порталом Дія.Бізнес (лише 24% в 2021 році)
• Майже весь бізнес поінформований про
роботу платформи. Лише 2% підприємств не
знали про її існування (22% у 2021 році)
• Більше половини опитаних знають про
платформу, але не користуються нею
• Рівень поінформованості про Дія.Бізнес не
залежить від виду ЗЕД
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
Цифровізація державних послуг (зокрема митних) та інфраструктури підтримки бізнесу (в т. ч. експорту) є одним з
ключових напрямків реформ. Зразком такої роботи на державному рівні є розвиток екосистеми Дія та її проєкту
Дія.Бізнес. Тому підприємствам вдруге було поставлено питання про те, чи користуються вони платформою
Дія.Бізнес.
41
5,2%
9,2%
19,2%
28,7%
52,6%
56,9%
21,7%
2,1%
0% 20% 40% 60% 80% 100%
2021
2022
Часто Інколи
Не користуюся Не знаю про існування
Важко сказати
42. Чи користується бізнес Дія.Бізнес? (2)
• Представники сфери послуг
найактивніше використовують
портал (с/г в попередній хвилі)
• В торгівлі найвища частка
респондентів, які знають, але не
використовують Дія.Бізнес (72%)
• Аграрні компанії найчастіше не
знають про існування Дія.Бізнес (7%
опитаних)
• Найкраще поінформовані про
Дія.Бізнес представники торгівлі
• Представники середнього та
великого бізнесу більш часто
користувалися порталом ніж малі та
мікропідприємства (дзеркальні
зміни порівняно з 2021 роком)
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 42
10,2%
17,6%
2,0%
7,0%
44,9%
41,2%
31,7%
8,8%
34,7%
33,3%
64,4%
80,7%
2,0%
1,0%
3,5%
10,2%
Великі
Середні
Малі
Мікро
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
За розміром, % опитаних
Часто Інколи Не користуюся Не знаю про існування Важко сказати
18,5%
6,3%
8,6%
14,3%
35,2%
19,4%
35,7%
35,7%
38,9%
71,9%
47,9%
42,9%
3,7%
2,5%
0,7%
7,1%
Послуги
Торгівля
Промисловість
С/г
0% 20% 40% 60% 80% 100%
За сектором, % опитаних
Часто Інколи Не користуюся Не знаю про існування Важко сказати
43. Висновки (1)
43
Індекс сприйняття роботи митниці
• У 2022 році індекс СРМ склав 0,37 на шкалі від -1 до 1, що практично не змінилося з 2021 року, коли він складав
0,36. Оцінки роботи митниці покращуються зі зростанням розміру підприємств.
• Більше половини респондентів вважають, що робота митниці у цілому ефективна, але вимагає деяких змін.
Проблеми на митниці та оцінка різних видів контролю
• Топ-3 проблеми, пов’язані з митницею, – це черги на кордоні, недосконале митне законодавство та недостатня
спроможність пунктів пропуску.
• Важливість проблем свідомого завищення митної вартості товарів та постійних змін структури та керівництва
митниці зменшилася у 2022 році порівняно з 2021 роком.
• Рівень проблемності усіх видів контролю залишається низьким: від 49,5% (контроль на харчову безпеку) до 54,7%
(митний контроль) опитаних не мали жодних проблем у 2022 році
• Під час війни рівень проблемності зрівнявся для різних видів контролю, але проблеми переважно залишаються
незначними
Оцінки роботи митниці та різних аспектів її роботи
• У 2022 році середня оцінка роботи митниці склала 3,6 балів. Це близько до попередніх років: у 2020 році вона
склала 3,6 балів, а у 2021 – 3,7 балів.
• Підприємства оцінили всі аспекти роботи митниці на такому ж рівні: на 3,5 балів і більше.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
44. Висновки (2)
44
Вартість та швидкість процедур митного оформлення
• Зростання грошових та часових витрат при митному оформленні експорту та імпорту стало найвищим за весь час
опитування. Підприємства вперше частіше говорять про збільшення тривалості цих процедур, ніж про її
скорочення.
• Під час війни суттєво збільшилася тривалість митного оформлення (з 10 год у 2021 році до 16,3 год у 2022). В три
рази зросла тривалість митного огляду до 6,2 год (2,2 у 2021 році).
Очікувані результати реформ митниці
• У 2022 році основними очікуваними результатами реформ на митниці стали зменшення часу при проходженні
митних процедур, автоматизація процедур, відкриття нових пунктів пропуску та можливість подавати документи
повністю в електронному вигляді. Це відображає пріоритети скорочення часу та мінімізації людського фактору.
«Сірий імпорт»: поширеність
• В середньому частку «сірого імпорту» оцінюють як 17,3%. Це менше, ніж у попередніх хвилях опитування (у 2021
р. – 21,1%, у 2020 р. – 24,2%, у 2018 р. – 25,3%).
• Збільшилась частка підприємств, які не можуть оцінити частку «сірого імпорту» на своєму ринку.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022
45. Висновки (3)
Оцінка порталу Дія.Бізнес
• Зростає рівень використання порталом Дія.Бізнес: у 2022 році майже 38% опитаних експортерів та імпортерів часто або
інколи користувалися порталом (24% в 2021 році).
• Лише 2% підприємств не знають про Дія.Бізнес, але 57% знають і не використовують.
• Великий та середній бізнес почав використовувати Дія.Бізнес активніше, ніж малі та мікропідприємства (дзеркальні зміни
порівняно з 2021 роком).
Джерела інформації про регулювання ЗЕД
• Учасники ЗЕД для пошуку інформації про регулювання ЗЕД (як в Україні, так і закордоном) найчастіше користуються
послугами митних брокерів. При цьому митні брокери вперше стали найпопулярнішим джерелом інформації про закордон.
• Інтернет на другому місці за популярністю при пошуку інформації про регулювання ЗЕД як в Україні, так і закордоном.
• Митні органи увійшли до топ-3 джерел, що може свідчити про важливість офіційних джерел інформації в умовах
невизначеності під час війни.
Участь в бізнес-асоціаціях
• У 2022 році більше третини (38,3%) підприємств-учасників ЗЕД були членами хоча б однієї бізнес асоціації. Частка
підприємств, які є членами бізнес-асоціацій, вперше зросла, після зменшення впродовж чотирьох хвиль дослідження.
Компанії, які входять до бізнес-об’єднань, можуть бути більш активні та спроможні долати виклики війни.
• Зі зростанням розміру підприємства зростає ймовірність членства в бізнес-асоціаціях.
• Більшість підприємств беруть участь лише в одному діловому об’єднанні.
Спрощення процедур торгівлі в Україні 2022 45
48. КОНТАКТИ
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю»
виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
за фінансової підтримки
Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
сайт: www.tfd.ier.com.ua
e-mail: customs@ier.kyiv.ua
Facebook: www.facebook.com/tfd.ier
48