Поняття трудового права як галузі права України

1. Виконала студентка 4 курсу,
спеціальності 6504, 1 групи
заочної форми навчання
Руденко Анна

2.  Трудове право — провідна галузь українського права,
яка є системою правових норм, що регулюють
сукупність трудових відносин працівників із
роботодавцями, а також інші відносини, що випливають
з трудових або тісно пов'язані з ними і встановлюють
права й обов'язки в галузі праці на підприємствах, в
установах, організаціях незалежно від форм власності
та відповідальність у разі їх порушення.
 Складовими елементами такого визначення є
 1)галузь українського права;
 2)система правових норм;
 3)сукупність трудових відносин працівників із
роботодавцями;
 4)інші відносини, що випливають із трудових або тісно
пов'язані з ними;
 5)встановлення трудових прав і відповідальності в разі
їх порушення.

3.  Поняття трудового права як галузі права.
 Предмет трудового права
 - відносини найманої праці
 - відносини, які тісно пов`язані з ними
 Відносини, які не реглює трудове право

4.  Будь яка галузь права характеризується
двома ознаками
 1)предмет правового регулювання (тобто ті
суспільні відносини, які регулює дана
галузь)
 2)метод правового регулювання (яким
чином регулює галузь ці відносини)

5. Джерела трудового права

6. 1) Відносини соціального партнерства
(колективно-трудові)
2) Відносини працевлашування
3) трудо-процесульні відносини
4) Відносини нагляду та контролю за
дотриманням законодавства про працю
5) Відносини навчання та перекваліфікації

7. 1) суб’єкти – колективні органи (об
єднання профспілок та роботодавців) та
роботодавці або їх представники.
2) Значення – встановлення умов праці з
урахуванням специфіки конкретного
підприємства
3) Підстава виникнення – не трудовий, а
колективний договір та угоди. Вони
містять правові норми, які визначають
умови робочого часу, часу відпочинку,
оплати праці тощо.
4) Можуть бути загальними так і
локальними

8.  Особливість – як правило здебільшого існують водночас
із власне трудовими правовідносинами, не зупиняючи і
не перериваючи останніх.
 Ще однією особливістю правовідносин навчання і
перекваліфікації на виробництві є те, що їх суб'єктний
склад такий же, як і у власне трудових правовідносин.
При направленні працівника на навчання до іншої
організації з'являється новий їх учасник — адміністрація
навчального закладу. Але і тут виникає специфіка,
оскільки навчання працівника відбувається після
укладення договору про проведення навчання між
роботодавцем, у якого працює працівник, та
адміністрацією навчального закладу, де він
навчатиметься. Тому на час навчання відбувається
нібито передача роботодавцем частини повноважень
адміністрації навчального закладу, де працівник
навчатиметься.

9.  Це комплекс із трьох взаємопов'язаних, але
відносно самостійних правовідносин:
 а) між органом працевлаштування і
громадянином, який звернувся із заявою про
влаштування на роботу;
 б) між органом працевлаштування і
організацією, яка потребує кадрів;
 в) між громадянином і організацією, до якої
його направлено на роботу органом
працевлаштування1.
 Передують виникненню відносин найманої
праці.

11.  мають чітко виражений публічно-правовий
характер.
 Вони постають у результаті виконання
уповноваженими державними і
профспілковими органами спеціальних
функцій з нагляду і контролю за охороною
праці на підприємствах, в установах,
організаціях та дотриманням трудового
законодавства. Наявність зазначених
правовідносин у структурі трудових є
відповідною гарантією існування всіх інших
правовідносин і передусім власне трудових
правовідносин.

12.  . Іноді їх називають процесуально-
трудовими, хоча більш прийнятною є
назва процедурно-трудові
правовідносини.
 Тому у даному випадку можна говорити
про процедурно-трудові правовідносини,
тобто такі, які виникають під час розгляду
трудового спору комісією по трудових
спорах.

14.  1) відносини, які виникають в кооперативі
 2) службово-трудові відносини
 3) відносини військовослужбовців ЗСУ,
Прикордонних військ, СБУ інших військових
формувань, ОВС тощо.
 4) відносини осіб, які проходять
альтернативну та військову службу
 5) відносини, які виникають у результаті
відбуття проходження покарання.

16.  метод трудового права полягає у
комплексному поєднанні
централізованого (імперативного) та
децентралізованого (автономного)
правового регулювання трудових та
тісно пов'язаних з ними відносин на
основі координації дій суб'єктів
правовідносин, локального
правовстановлення та можливості
застосування спеціальних юридичних
санкцій для забезпечення належного
виконання учасниками цих
правовідносин своїх прав та
обов'язків.

17.  1) метод децентралізованого, автономного
регулювання, який ґрунтується на координації
цілей та інтересів сторін суспільних відносин і
застосовується для регламентації відносин
громадянського суспільства, у яких суб'єкти
задовольняють найперше свої приватні
інтереси, тобто у сфері галузей
приватноправового характеру;
 2) метод централізованого, імперативного
регулювання, що ґрунтується на відносинах
субординації учасників суспільних відносин і
використовується у публічно-правових галузях
(конституційному, адміністративному,
кримінальному праві).