SlideShare a Scribd company logo
1 of 9
Download to read offline
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
Автори: Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук, Вероніка Мовчан
@IER_Kyiv
IER.Kyiv Економіка України Світ з Україною
Місячний Економічний Моніторинг
України
№231, квітень 2024 року
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок
російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор
зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі
продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина
коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких
має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню
надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у
ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження
допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки
Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка
українців, постраждалих від війни».
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
2
ВВП та реальний сектор: Надалі буде сповільнення
2023 рік. Держстат оприлюднив більшість економічних даних за 2023 рік: квартальні дані з
національних рахунків та місячні дані галузей промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі
та транспорту. Відповідно експерти ІЕД дещо переглянули свої оцінки зміни реальної доданої
вартості за галузями економіки у 2023 році, хоча річний показник приросту реального ВВП за
оцінкою Держстату був близьким до оцінки ІЕД: 5,3% у Держстату порівняно з 5,2% в ІЕД.
Попередні оцінки ІЕД були занадто песимістичні для переробної промисловості, виробництва
електроенергії, будівництва та транспорту. Водночас темпи приросту реальної ВДВ в добувній
промисловості, торгівлі та секторі «інші», який у ІЕД включає сектори ділових послуг та
державне управління і оборону, виявилась гіршою, ніж наша оцінка.
2024 рік: Нові дані викликали потребу переглянути оцінки ІЕД за січень-лютий 2024 року. За
нашою оцінкою реальний ВВП зріс на 5,2% дпр у січні та 5,0% дпр у лютому.
Приріст реальної ВДВ у переробній промисловості, за нашими розрахунками, сповільнився до
майже 11% дпр в березні порівняно з 17% дпр в січні. За опитуванням ІЕД, зросла важливість
такої перешкоди діяльності підприємств, як «доступ до електроенергії». Це пов’язано з
російськими обстрілами теплових та інших електростанцій: більшість з них припали на останній
тиждень місяця. За оцінкою реальна ВДВ в галузі виробництва електроенергії скоротилась на
2% дпр і очікується більше падіння в квітні.
Реальна ВДВ в транспорті продовжувала зростати на понад 20% дпр, тоді як приріст в торгівлі
сповільнився до 4,6% дпр. Будівництво продовжувало зростати, зокрема завдяки будівництву
фортифікаційних споруд, що фінансують з бюджету.
В цілому, в березні реальний ВВП за оцінкою сповільнився до 4,9% дпр. Однак в квітні очікуємо
сповільнення зростання як наслідок проблем з доступом до електроенергії через масивні
руйнування генерації.
Рисунок 1: Внески до реального ВВП, в.п.
Джерело: оцінка ІЕД, зроблена за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України"
Енергетика: росія зруйнувала велику частку маневрових потужностей
України
Електроенергія. В другій половині березня – на початку квітня росія масовано атакувала
українські теплові та гідроелектростанції. Маневрова генерація електроенергії в Україні зазнала
значних втрат, були пошкоджені або знищені Зміївська ТЕС, Придніпровська ТЕС, Ладижинська
-50
-40
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
50
Бер-2022
Кві-2022
Тра-2022
Чер-2022
Лип-2022
Сер-2022
Вер-2022
Жов-2022
Лис-2022
Гру-2022
Січ-2023
Лют-2023
Бер-2023
Кві-2023
Тра-2023
Чер-2023
Лип-2023
Сер-2023
Вер-2023
Жов-2023
Лис-2023
Гру-2023
Січ-2024
Лют-2024
Бер-2024
С/г Промисловість Будівництво Торгівля
Транспорт Чисті податки Інші ВВП, % дпр
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
3
ТЕС, Бурштинська ТЕС, Криворізька ТЕС, Курахівська ТЕС, Трипільська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5,
ДніпроГЕС та Дніпроджержинська ГЕС, всього понад 6 ГВт потужності. За словами виконавчого
директора ДТЕК Дмитра Сахарука, до 80% потужностей компанії пошкоджено або зруйновано.
Через ці втрати «Укренерго» довелося вводити обмеження на постачання електроенергії в
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській, Одеській,
Хмільницькій, Полтавській та Сумській областях. Також відбувались аварійні відключення.
Баланс в енергосистемі підтримується аварійною допомогою сусідніх країн та імпортом
електроенергії. Втім у деякі години меншого попиту у системі є надлишок потужності і
доводиться вводити обмеження на роботу об’єктів ВДЕ
Рисунок 2: Обстріли енергосистеми України 22, 25, 29 та 31 березня 2024 року
Джерело: texty.org.ua
З огляду на дефіцит електроенергії та незвичайно теплу весну, багато українських міст
вирішили достроково завершити опалювальний сезон. Деякі міста також зупиняли роботу
електротранспорту. На два тижні раніше запланованого терміну після ремонту був підключений
один з блоків Хмельницької АЕС. Проте втрачену потужність виробництва електроенергії буде
неможливо повністю відновити за ремонтну літню кампанію, відбудова вимагатиме значних
коштів, обладнання та часу. «Укренерго» закликає підприємства вкладатися в генерацію
електроенергії, щоб підстрахуватися від відключень.
Газ. 1 квітня «Нафтогаз» розпочав сезон закачування газу у підземні сховища. Впродовж
опалювального сезону 2023/2024 років для українських споживачів було відібрано з ПСГ
6,7 млрд куб. м природного газу. Загалом сезон відбору газу тривав 145 днів.
Наприкінці березня росія кілька разів вдарила по району міста Стрий на Львівщині, де
розташоване велике газосховище. За офіційними повідомленнями, великих пошкоджень
системи зберігання та передачі газу вдалося уникнути.
Вугілля. Попри воєнні ризики, обстріли, знеструмлення та нестачу персоналу від початку року
обсяги видобутку вугілля на державних шахтах України за підсумками березня зросли на 24%
порівняно з січнем до 221 тисячі тонн. Зростання видобутку вугілля дозволило накопичити на
кінець березня майже 1 млн 208 тисяч тонн вугілля на складах ТЕЦ і ТЕС, що на 508 тисяч тонн
більше, ніж передбачалося планом Кабміну.
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
4
Транспорт: Український морський коридор нарощує обсяги попри обстріли
портової інфраструктури
Морський транспорт. Українським морським коридором 1-28 березня було експортовано 6,3
млн т вантажів, з них 4,2 млн т агровантажі. Для порівняння, в березні 2023 року «зерновим
коридором» було експортовано 3,9 млн т вантажів (агропродукції). Всього за час роботи
коридору експортовано 33,8 млн т вантажів, з них найбільше вантажів обробили оператори
порту Південний (14,3 млн т), в порту Чорноморськ перевантажили 11,4 млн т вантажів, в порту
Одеса - 8,1 млн т.
На початку квітня до порту Одещини зайшло перше з початку війни судно з контейнерами.
Першопроходцем став корабель «T Mare» під прапором Панами: 4 квітня він вирушив у
зворотний шлях до румунського порту Констанца. Раніше через порти Одеси імпортували
невеликі обсяги насипних вантажів, таких як технічна сіль та добрива. Можна очікувати на
поступове відновлення імпорту до одеських портів, хоча загрози безпеці судноплавства
зберігаються. 6 квітня припортова інфраструктура Одеси була обстріляна балістичною
ракетою. Також росіяни обстрілюють порти Придунав’я.
Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла в березні 16 млн тонн вантажів, що на
10% більше, ніж в лютому, та на 31% більше, ніж в березні 2023 року. Обсяги перевезення в
напрямку західного кордону та портів склали 8,7 млн т (3,4 млн т до кордону та 5,3 млн т до
портів). У внутрішньому сполученні було перевезено 7 млн т, що на 11% більше березня
2023 року. Імпортні перевезення зросли на 65% дпр й становили 808,3 тис. т. Обсяги
перевезень могли б бути більшими, якби не російські обстріли. Через повітряні тривоги в
Одеській області та перебої з енергоживленням припортові станції «Укрзалізниці» були змушені
простоювати сумарно близько п’яти діб. Крім того, перебої в роботі портів Великої Одеси
призвели до збільшення накопичення вагонів на цих станціях до 8772 одиниць станом на 29
березня.
Рисунок 3: Перевезення вантажів залізницею, млн т
Джерело: «Укрзалізниця»
Автомобільний транспорт. Польські протестувальники продовжують блокувати рух
вантажівок на ПП «Рава-Руська», «Угринів» та «Ягодин». На всіх цих напрямках польські
фермери не пропускають вантажні транспортні засоби у бік Польщі. У бік України дозволяють
проходити кільком вантажівкам на годину. Станом на 4 квітня загалом на цих напрямках у
чергах стоять понад 400 вантажівок. Блокування пункту пропуску «Угринів» тимчасово було
припинене з 28 березня по 2 квітня.
Черги спостерігаються і на розблокованих 20 березня напрямках. Станом на ранок 4 квітня на
ПП «Краківець» у черзі стояло близько 550 вантажівок, у напрямку «Шегині» — 450
транспортних засобів.
На початку квітня Україна та Угорщина погодили відкриття пункту пропуску «Велика Паладь –
Надьгодош» для легкового транспорту та можливість руху порожніх вантажівок масою понад
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
5
7,5 тонн на пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань». Крім того, планується відкриття нового
українсько-румунського пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй».
Зовнішня торгівля: Низькі ціни призвели до падіння експорту
У березні 2024 року знову почав зростати дефіцит торгівлі товарами. За попередніми даними
Державної митної служби, березневий експорт товарів склав 3,2 млрд дол. США, скоротившись
на 16% у вимірі рік до року, тоді як імпорт виріс на 7% дпр до 5,9 млрд дол. США. Це призвело
до формування дефіциту на рівні 2,7 млрд дол. США, що близько до пікових показників 2023
року. В цілому у першому кварталі експорт товарів був 10,0 млрд дол. США (-2% дпр), імпорт
16,0 млрд дол. США (+3% дпр), а отже дефіцит торгівлі склав 6,0 млрд дол. США.
Рисунок 4: Торгівля товарами України, 2022-2024, млн дол. США
Джерело: Державна митна служба України, UN ComTrade
Важливим фактором скорочення експорту було продовження зниження експортних цін, що
затьмарило ефект відновлення морських перевезень, у тому числі непродовольчих товарів,
завдяки яким у першому кварталі фізичні обсяги експорту виросли на 31%. Зокрема, ціни на
чотири з п’яти основних товарів українського експорту, на які у першому кварталі припадало
51% від загального обсягу, суттєво знизились порівняно з попереднім роком. Експортна ціна
кукурудзи зменшилась на 25% дпр, таке саме падіння спостерігалось для ціни соняшникової
олії, а ціна на пшеницю впала на 18%. Продовження часткового блокування кордону з боку
Польщі залишався ще одним негативним фактором, що впливав як на експорт, так й на імпорт.
Рисунок 5: Структура експорту товарів України, топ 5 товарів
Джерело: Державна митна служба України, UN ComTrade. Примітка: зміна ціни – це зміна середньої
вартості тонни експорту
Державний бюджет: В березні надійшла рекордна сума міжнародної
допомоги
Фінансування. У березні після двох місяців низького зовнішнього фінансування в Державний
бюджет надійшло майже 9 млрд дол. США від міжнародних партнерів. Так, найбільше
фінансування у сумі 4,5 млрд євро надійшло від ЄС як перехідне фінансування за Механізмом
для України (Ukraine Facility), що передбачає сукупну допомогу у розмірі 50 млрд євро на
чотири роки. Механізм складається з трьох складових: 38,3 млрд євро бюджетної підтримки
(на пріоритетні необоронні видатки), майже 7 млрд євро інвестиційного фонду (гарантії,
інвестиції), майже 4,8 млрд євро технічної та адміністративної підтримки, що включає також
субсидію на сплату відсотків за кредитами ЄС Україні. У 2024 році планується отримати 16 млрд
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
6
євро в межах бюджетної підтримки. У квітні очікується надходження 1,5 млрд євро, для чого
Україна повинна виконати п’ять зобов’язань (три вже виконано). У травні є сподівання, що ЄС
надасть ще 1,9 млрд євро за схвалення Єврокомісією та Радою ЄС Плану України. Якщо Україна
виконає всі зобов’язання в межах Ukraine Facility, то зможе отримати у 2024 році 19,6 млрд
євро бюджетної підтримки.
У березні уряд ухвалив План України, який має стати основою для надання бюджетної
підтримки за Механізмом для України. Він визначає перелік реформ та заходів, виконання яких
буде оцінюватись Єврокомісією та Радою ЄС, і за позитивної оцінки за кожний виконаний
індикатор Україна отримуватиме наперед визначену суму фінансування. При цьому, Механізм
є досить гнучким: у випадку невиконання заходу у початковий строк Уряд матиме додатково
рік на його впровадження, що дасть можливість не втратити кошти. Всього в Плані України
передбачено 135 загальних індикаторів за 69 напрямками реформ, а також 16 інвестиційних
індикаторів, що покликані зміцнити макрофінансову стабільність України, модернізувати
економіку, наблизити членство в ЄС та збільшити потенціал для зростання. Разом з тим, цей
План не є всеохопною програмою уряду, а радше переліком пріоритетних кроків.
Також в березні Світовий банк надав Україні позику на суму 1,4 млрд дол. США під гарантії
Японії та Великобританії (відповідно 0,9 млрд дол. та 0,5 млрд дол.). Кошти було надано в
межах інструменту позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL). Цьому
передувало ухвалення трьох законів: про корпоративну реформу, про реформу ринку капіталу
та про електронні аграрні ноти.
Також в березні надійшло 880 млн дол. США від МВФ завдяки рішенню Ради МВФ про
затвердження третього перегляду програми. При цьому, в програму не додали нові структурні
маяки, але відтермінували виконання кількох з наявних. Найближчим часом найскладнішим
виглядає ухвалення закону про перезавантаження БЕБ.
Канада надала 1,5 млрд дол. США у формі СПЗ. Це поки що єдина держава, яка використовує
СПЗ для надання допомоги Україні через спеціальний рахунок МВФ.
Водночас у березні Україна не отримала безповоротної зовнішньої фінансової підтримки, адже
США досі не затвердили допомогу Україні, яка до цього надавалась у формі грантів. Втім
Україна змогла наростити запозичення від розміщення ОВДП. В березні було залучено 44 млрд
грн на внутрішньому ринку. Всього за перший квартал 2024 року роловер ОВДП становив
129%. Ставки доходності залишились на високому рівні, а частина ОВДП була номінована в
іноземній валюті.
Рисунок 7: Фінансування та гранти, які надійшли в державний бюджет, млрд грн
Примітка: * гранти є частиною доходів бюджету, які обліковуються за кодом 42000000 «Офіційні
трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ».
Джерело: Мінфін, openbudget.gov.ua
0
50
100
150
200
250
300
350
400
450
Січ.2022
Лют.2022
Бер.2022
Кві.2022
Тра.2022
Чер.2022
Лип.2022
Сер.2022
Вер.2022
Жов.2022
Лис.2022
Гру.2022
Січ.2023
Лют.2023
Бер.2023
Кві.2023
Тра.2023
Чер.2023
Лип.2023
Сер.2023
Вер.2023
Жов.2023
Лис.2023
Гру.2023
Січ.2024
Лют.2024
Бер.2024
ОВДП / військові облігацій (аукціони) Викуп військових облігацій Нацбанком
Зовнішні запозичення Гранти*
млрд грн
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
7
Доходи. Доходи Державного бюджету у березні становили 243 млрд грн (за попередніми
оцінками), з яких 164 млрд грн доходи загального фонду. При цьому відсутність грантів
призвела до падіння доходів порівняно з лютим.
Водночас рекордними були доходи від податку на прибуток підприємств (ПнПП). Вони
становили 60,1 млрд грн, з яких 23,5 млрд грн надійшло від вищого оподаткування
надприбутків банків. Так, в кінці 2023 року парламент погодився з ініціативою уряду
оподаткувати понаднормові прибутки банків: 50% з прибутків 2023 року та 25% з прибутків
2024 та наступних років (звичайна ставка ПнПП - 18%).
Сильніший попит сприяв збільшенню валових доходів від внутрішнього ПДВ на 12% дпр. При
цьому, відшкодування ПДВ залишилось на рівні попередніх місяців, хоча і було меншим за
березень 2023 року, коли уряд погашав заборгованість.
Імпортний ПДВ досяг рекордного (у номінальному виразі) рівня у сумі 40,1 млрд грн, що на
36,9% вище, ніж в березні 2023 року. Цьому сприяло зростання імпорту залізницею, імпорт
морем, а також порівняно менші блокування кордону польськими фермерами.
Рисунок 6: Доходи Державного бюджету, млрд грн
Примітка: попередні дані за лютий 2024 року, в яких надходження від ПнПП включають також дивіденди.
Джерело: Міністерство фінансів, openbudget.gov.ua
В цілому, у березні фактичні доходи, які адмініструє Державна податкова служба, були вищими
за розпис на 9,8 млрд грн або на 10% в березні або ж на 13,4% (33 млрд грн) за перший
квартал. Доходи, які адмініструє Держава податкова служба були близькими до розпису в
березні, але за перший квартал перевищили розпис на 6,3% (або 8,1 млрд грн). Доходи від
митниці могли би бути ще вищими за умові відсутності блокування кордону польським бізнесом.
Видатки. Видатки загального фонду Державного бюджету зросли в березні на 19% дпр.
Водночас вони були меншими за середній показник березня-листопада 2023 року, а також
нижчими за показник лютого 2024 року. Загалом, ситуація з міжнародним фінансування, а саме
відсутність регулярності та передбачуваності надходження допомоги, ускладнює планування
урядом видатків. Незважаючи на це уряд зараз працює над підготовкою Бюджетної декларації
на 2025-2027 роки, в якій має визначити пріоритети фінансування. Бюджетну декларацію, а
також середньостроковий макроекономічний прогноз уряд має розглянути до середини травня
2024 року.
-20
30
80
130
180
230
280
330
380
Січ
2022
Лют
2022
Бер
2022
Кві
2022
Тра
2022
Чер
2022
Лип
2022
Сер
2022
Вер
2022
Жов
2022
Лис
2022
Гру
2022
Січ
2023
Лют
2023
Бер
2023
Кві
2023
Тра
2023
Чер
2023
Лип
2023
Сер
2023
Вер
2023
Жов
2023
Лис
2023
Гру
2023
Січ
2024
Лют
2024
Бер
2024
ПДФО ПнПП
ПДВ, внутр.вал. Відшкодування ПДВ
ПДВ імпортн. Гранти та офіційні трансферти
Інші надходження
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
8
Інфляція: Споживча інфляція наблизилась до 3% дпр
У березні споживча інфляція склала 3,2% дпр. Востаннє інфляція на такому рівні була у
ковідному 2020 році та перед початком російської агресії у лютому 2014 року. Незвично низька
інфляція відображає зниження цін на ряд товарів та стабільні ціни на ряд інших, тоді як на ряд
товарів ціни зростали, але помірно. За даними Держстату порівняно із попереднім березнем
подешевшали олія, овочі, цукор, яйця: це відображало кращий урожай та низькі ціни на
експорт. Із непродовольчих товарів Держстат зафіксував дешевші одяг та взуття, побутову та
іншу особисту техніку та авто. Це, ймовірно, відображало конкуренцію за обмежений попит на
товари вибіркового споживання та зниження транспортних витрат на імпорт. Це компенсувало
ослаблення гривні до долара. Також уряд тримав фіксованими ціни на більшість комунальних
послуг та на залізничні перевезення. Втім, ціни на товари першої необхідності та із великою
часткою витрат на працю переважно зросли (наприклад хліб, м’ясо, ліки, побутові послуги,
послуги готелів та ресторанів та послуги медичних закладів). Також за останні 12 місяців Уряд
підвищив тарифи на електроенергію та акцизи на тютюн і бензин.
Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни зросли лише на 0,5% дпм. Це відображало
«технічне» зростання цін на одяг та взуття (у березні Держстат починає враховувати ціни
нового сезону, які є вищими, ніж в кінці попереднього), вищі ціни на паливо, підвищення цін
на нафту та нижчі ціни на яйця через збільшення пропозиції навесні. Без врахування цих
чинників зростання цін становило би близько 0,2% дпм.
Рисунок 8: Інфляція споживчих цін
Джерело: Держстат
Монетарна та валютна політика: НБУ знизив ставку, а гривня дещо ослабла
до долара
Монетарна політика. НБУ на березневому засідання з монетарної політики знизив облікову
ставку та ставку за депозитами овернайт з 15% до 14,5% річних. При цьому НБУ дещо звузив
коридор відсоткових ставок: ставка рефінансування НБУ та за тримісячними депозитними
сертифікатами знизилась на 1,5 п.п. до 19,5% та 17,5% відповідно. Це рішення не відповідало
попереднім сигналам НБУ, що він буде тримати ставки незмінними кілька місяців. Думки членів
Комітету з монетарної політики розійшлись і прийняте рішення було компромісним. Частина
учасників виступали за більше зниження ставки через низьку інфляцію та розблокування
частини зовнішньої допомоги для України. Інші учасники наголошували на збереженні високих
ризиків для економіки України.
Валютна політика. У другій половині березня обмінний курс гривні перевищив 39 грн за дол.
США і стабілізувався на початку квітня. Чистий попит на готівкову валюту суттєво знизився у
березні, але попит на іноземну валюту для потреб зовнішньої торгівлі зріс через сповільнення
експорту та прискорення імпорту.
Інтервенції НБУ на валютному ринку залишались помірними порівняно із кінцем минулого року,
хоч і дещо збільшились у другій половині березня. Це може відображати збереження ризиків
щодо зовнішнього фінансування України попри надходження значних коштів до резервів у
0
10
20
30
40
50
60
70
03.2014
06.2014
09.2014
12.2014
03.2015
06.2015
09.2015
12.2015
03.2016
06.2016
09.2016
12.2016
03.2017
06.2017
09.2017
12.2017
03.2018
06.2018
09.2018
12.2018
03.2019
06.2019
09.2019
12.2019
03.2020
06.2020
09.2020
12.2020
03.2021
06.2021
09.2021
12.2021
03.2022
06.2022
09.2022
12.2022
03.2023
06.2023
09.2023
12.2023
03.2024
% дпр
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024
9
березні. В цілому, першому кварталі 2024 року резерви НБУ зросли з 40,5 млрд дол. до майже
43,8 млрд. дол.
Рисунок 9: Офіційний курс гривні до долара США (грн за дол. США)
Примітка: Зауважимо, що значення обмінного курсу на рисунку починаються з 36 грн за дол. США
Джерело: НБУ
Контакти:
Інститут Економічних Досліджень
та Політичних Консультацій
вул. Рейтарська 8/5-А, 01030 Київ
Тел. (+38044) 278-6342
E-mail: institute@ier.kyiv.ua
http://www.ier.com.ua
Застереження
Ця публікація була підготовлена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за
фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту економічних
досліджень і політичних консультацій і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу. МЕМУ
має виключно інформаційний характер. Судження, представлені у цій публікації, відображають нашу
точку зору на момент опублікування та можуть бути змінені без попередження. Хоча ми доклали самих
ґрунтовних зусиль для підготовки якомога точнішої публікації, ми не беремо на себе жодної
відповідальності за можливі помилки. Інститут не несе зобов'язань за будь-які збитки чи інші проблеми,
які виникли прямо чи опосередковано через використання будь-яких показників цієї публікації. В разі
цитування обов'язковим є посилання на Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
36,0
36,5
37,0
37,5
38,0
38,5
39,0
39,5
40,0
01.10.2023
08.10.2023
15.10.2023
22.10.2023
29.10.2023
05.11.2023
12.11.2023
19.11.2023
26.11.2023
03.12.2023
10.12.2023
17.12.2023
24.12.2023
31.12.2023
07.01.2024
14.01.2024
21.01.2024
28.01.2024
04.02.2024
11.02.2024
18.02.2024
25.02.2024
03.03.2024
10.03.2024
17.03.2024
24.03.2024
31.03.2024
07.04.2024
14.04.2024

More Related Content

Similar to Місячний Економічний Моніторинг України №231

Similar to Місячний Економічний Моніторинг України №231 (20)

MEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdfMEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdf
 
MEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdfMEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdf
 
MEMU_Jan 2023_216.pdf
MEMU_Jan 2023_216.pdfMEMU_Jan 2023_216.pdf
MEMU_Jan 2023_216.pdf
 
MEMU_Jan2023_216.pdf
MEMU_Jan2023_216.pdfMEMU_Jan2023_216.pdf
MEMU_Jan2023_216.pdf
 
MEMU_Jan 2022_216_v1.docx
MEMU_Jan 2022_216_v1.docxMEMU_Jan 2022_216_v1.docx
MEMU_Jan 2022_216_v1.docx
 
MEMU_June2024_221.pdf
MEMU_June2024_221.pdfMEMU_June2024_221.pdf
MEMU_June2024_221.pdf
 
MEMU_Nov2023_226.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdfMEMU_Nov2023_226.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdf
 
MEMU_Feb2024_229.pdf
MEMU_Feb2024_229.pdfMEMU_Feb2024_229.pdf
MEMU_Feb2024_229.pdf
 
MEMU_June2024_221.pdf
MEMU_June2024_221.pdfMEMU_June2024_221.pdf
MEMU_June2024_221.pdf
 
MEMU_Feb2023_217.pdf
MEMU_Feb2023_217.pdfMEMU_Feb2023_217.pdf
MEMU_Feb2023_217.pdf
 
MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdf
 
MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdf
 
MEMU_Jan2024_228.pdf
MEMU_Jan2024_228.pdfMEMU_Jan2024_228.pdf
MEMU_Jan2024_228.pdf
 
MEMU_Jan2024_228 (1).pdf
MEMU_Jan2024_228 (1).pdfMEMU_Jan2024_228 (1).pdf
MEMU_Jan2024_228 (1).pdf
 
MEMU_Feb2023_217.pdf
MEMU_Feb2023_217.pdfMEMU_Feb2023_217.pdf
MEMU_Feb2023_217.pdf
 
MEMU_Dec2022_215.pdf
MEMU_Dec2022_215.pdfMEMU_Dec2022_215.pdf
MEMU_Dec2022_215.pdf
 
MEMU_Dec2022_215.pdf
MEMU_Dec2022_215.pdfMEMU_Dec2022_215.pdf
MEMU_Dec2022_215.pdf
 
MEMU_April2023_219.pdf
MEMU_April2023_219.pdfMEMU_April2023_219.pdf
MEMU_April2023_219.pdf
 
MEMU_Aug2023_223.pdf
MEMU_Aug2023_223.pdfMEMU_Aug2023_223.pdf
MEMU_Aug2023_223.pdf
 
MEMU_April2023_219_v1.pdf
MEMU_April2023_219_v1.pdfMEMU_April2023_219_v1.pdf
MEMU_April2023_219_v1.pdf
 

More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)

Рекордна частка українських підприємств – 55% – вважає небезпеку основною пер...
Рекордна частка українських підприємств – 55% – вважає небезпеку основною пер...Рекордна частка українських підприємств – 55% – вважає небезпеку основною пер...
Рекордна частка українських підприємств – 55% – вважає небезпеку основною пер...
 
23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (бе...
23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (бе...23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (бе...
23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (бе...
 
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No 231, April 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No 231, April 2024Monthly Economic Monitoring of Ukraine No 231, April 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No 231, April 2024
 
Весняне пробудження. Вперше за два роки бізнес став впевненішим у довгостроко...
Весняне пробудження. Вперше за два роки бізнес став впевненішим у довгостроко...Весняне пробудження. Вперше за два роки бізнес став впевненішим у довгостроко...
Весняне пробудження. Вперше за два роки бізнес став впевненішим у довгостроко...
 
Звіт №22_ Український бізнес під час війни_(лютий 2024)-compressed.pdf
Звіт №22_ Український бізнес під час війни_(лютий 2024)-compressed.pdfЗвіт №22_ Український бізнес під час війни_(лютий 2024)-compressed.pdf
Звіт №22_ Український бізнес під час війни_(лютий 2024)-compressed.pdf
 
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.230, March 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.230, March 2024Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.230, March 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.230, March 2024
 
New Monthly Enterprises Survey. Issue 21. (01.2024) Ukrainian Business in War...
New Monthly Enterprises Survey. Issue 21. (01.2024) Ukrainian Business in War...New Monthly Enterprises Survey. Issue 21. (01.2024) Ukrainian Business in War...
New Monthly Enterprises Survey. Issue 21. (01.2024) Ukrainian Business in War...
 
Бізнес під час війни: Черкаська область (грудень 2023) за результатами Нового...
Бізнес під час війни: Черкаська область (грудень 2023) за результатами Нового...Бізнес під час війни: Черкаська область (грудень 2023) за результатами Нового...
Бізнес під час війни: Черкаська область (грудень 2023) за результатами Нового...
 
Бізнес Київської області під час війни (грудень 2023) Щомісячне опитування п...
Бізнес Київської області під час війни (грудень 2023)  Щомісячне опитування п...Бізнес Київської області під час війни (грудень 2023)  Щомісячне опитування п...
Бізнес Київської області під час війни (грудень 2023) Щомісячне опитування п...
 
21ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (січ...
21ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (січ...21ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (січ...
21ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (січ...
 
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
 
Моніторинг відбудови №6 (повоєнна відбудова України)
Моніторинг відбудови №6 (повоєнна відбудова України)Моніторинг відбудови №6 (повоєнна відбудова України)
Моніторинг відбудови №6 (повоєнна відбудова України)
 
Economic trends from a business point of view (January 2023)
Economic trends from a business point of view (January 2023)Economic trends from a business point of view (January 2023)
Economic trends from a business point of view (January 2023)
 
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.229, February 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.229, February 2024Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.229, February 2024
Monthly Economic Monitoring of Ukraine No.229, February 2024
 
NRES_November_2023_FINAL_EN (1).pdf
NRES_November_2023_FINAL_EN (1).pdfNRES_November_2023_FINAL_EN (1).pdf
NRES_November_2023_FINAL_EN (1).pdf
 
NRES_November_2023_FINAL_EN.pdf
NRES_November_2023_FINAL_EN.pdfNRES_November_2023_FINAL_EN.pdf
NRES_November_2023_FINAL_EN.pdf
 
NRES_January_2024_ua_FINAL (1).pdf
NRES_January_2024_ua_FINAL (1).pdfNRES_January_2024_ua_FINAL (1).pdf
NRES_January_2024_ua_FINAL (1).pdf
 
Україна_після_перемоги_Економічна_політика.pdf
Україна_після_перемоги_Економічна_політика.pdfУкраїна_після_перемоги_Економічна_політика.pdf
Україна_після_перемоги_Економічна_політика.pdf
 
Monitoring_84.pdf
Monitoring_84.pdfMonitoring_84.pdf
Monitoring_84.pdf
 
MEMU_Jan2024_228 En.pdf
MEMU_Jan2024_228 En.pdfMEMU_Jan2024_228 En.pdf
MEMU_Jan2024_228 En.pdf
 

Місячний Економічний Моніторинг України №231

  • 1. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Автори: Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук, Вероніка Мовчан @IER_Kyiv IER.Kyiv Економіка України Світ з Україною Місячний Економічний Моніторинг України №231, квітень 2024 року Резюме • Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП. • Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки. • Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди. • В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України. • Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС. • Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків. • В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році. • НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики. • Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ. ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
  • 2. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 2 ВВП та реальний сектор: Надалі буде сповільнення 2023 рік. Держстат оприлюднив більшість економічних даних за 2023 рік: квартальні дані з національних рахунків та місячні дані галузей промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі та транспорту. Відповідно експерти ІЕД дещо переглянули свої оцінки зміни реальної доданої вартості за галузями економіки у 2023 році, хоча річний показник приросту реального ВВП за оцінкою Держстату був близьким до оцінки ІЕД: 5,3% у Держстату порівняно з 5,2% в ІЕД. Попередні оцінки ІЕД були занадто песимістичні для переробної промисловості, виробництва електроенергії, будівництва та транспорту. Водночас темпи приросту реальної ВДВ в добувній промисловості, торгівлі та секторі «інші», який у ІЕД включає сектори ділових послуг та державне управління і оборону, виявилась гіршою, ніж наша оцінка. 2024 рік: Нові дані викликали потребу переглянути оцінки ІЕД за січень-лютий 2024 року. За нашою оцінкою реальний ВВП зріс на 5,2% дпр у січні та 5,0% дпр у лютому. Приріст реальної ВДВ у переробній промисловості, за нашими розрахунками, сповільнився до майже 11% дпр в березні порівняно з 17% дпр в січні. За опитуванням ІЕД, зросла важливість такої перешкоди діяльності підприємств, як «доступ до електроенергії». Це пов’язано з російськими обстрілами теплових та інших електростанцій: більшість з них припали на останній тиждень місяця. За оцінкою реальна ВДВ в галузі виробництва електроенергії скоротилась на 2% дпр і очікується більше падіння в квітні. Реальна ВДВ в транспорті продовжувала зростати на понад 20% дпр, тоді як приріст в торгівлі сповільнився до 4,6% дпр. Будівництво продовжувало зростати, зокрема завдяки будівництву фортифікаційних споруд, що фінансують з бюджету. В цілому, в березні реальний ВВП за оцінкою сповільнився до 4,9% дпр. Однак в квітні очікуємо сповільнення зростання як наслідок проблем з доступом до електроенергії через масивні руйнування генерації. Рисунок 1: Внески до реального ВВП, в.п. Джерело: оцінка ІЕД, зроблена за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" Енергетика: росія зруйнувала велику частку маневрових потужностей України Електроенергія. В другій половині березня – на початку квітня росія масовано атакувала українські теплові та гідроелектростанції. Маневрова генерація електроенергії в Україні зазнала значних втрат, були пошкоджені або знищені Зміївська ТЕС, Придніпровська ТЕС, Ладижинська -50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 30 40 50 Бер-2022 Кві-2022 Тра-2022 Чер-2022 Лип-2022 Сер-2022 Вер-2022 Жов-2022 Лис-2022 Гру-2022 Січ-2023 Лют-2023 Бер-2023 Кві-2023 Тра-2023 Чер-2023 Лип-2023 Сер-2023 Вер-2023 Жов-2023 Лис-2023 Гру-2023 Січ-2024 Лют-2024 Бер-2024 С/г Промисловість Будівництво Торгівля Транспорт Чисті податки Інші ВВП, % дпр
  • 3. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 3 ТЕС, Бурштинська ТЕС, Криворізька ТЕС, Курахівська ТЕС, Трипільська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ДніпроГЕС та Дніпроджержинська ГЕС, всього понад 6 ГВт потужності. За словами виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука, до 80% потужностей компанії пошкоджено або зруйновано. Через ці втрати «Укренерго» довелося вводити обмеження на постачання електроенергії в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській, Одеській, Хмільницькій, Полтавській та Сумській областях. Також відбувались аварійні відключення. Баланс в енергосистемі підтримується аварійною допомогою сусідніх країн та імпортом електроенергії. Втім у деякі години меншого попиту у системі є надлишок потужності і доводиться вводити обмеження на роботу об’єктів ВДЕ Рисунок 2: Обстріли енергосистеми України 22, 25, 29 та 31 березня 2024 року Джерело: texty.org.ua З огляду на дефіцит електроенергії та незвичайно теплу весну, багато українських міст вирішили достроково завершити опалювальний сезон. Деякі міста також зупиняли роботу електротранспорту. На два тижні раніше запланованого терміну після ремонту був підключений один з блоків Хмельницької АЕС. Проте втрачену потужність виробництва електроенергії буде неможливо повністю відновити за ремонтну літню кампанію, відбудова вимагатиме значних коштів, обладнання та часу. «Укренерго» закликає підприємства вкладатися в генерацію електроенергії, щоб підстрахуватися від відключень. Газ. 1 квітня «Нафтогаз» розпочав сезон закачування газу у підземні сховища. Впродовж опалювального сезону 2023/2024 років для українських споживачів було відібрано з ПСГ 6,7 млрд куб. м природного газу. Загалом сезон відбору газу тривав 145 днів. Наприкінці березня росія кілька разів вдарила по району міста Стрий на Львівщині, де розташоване велике газосховище. За офіційними повідомленнями, великих пошкоджень системи зберігання та передачі газу вдалося уникнути. Вугілля. Попри воєнні ризики, обстріли, знеструмлення та нестачу персоналу від початку року обсяги видобутку вугілля на державних шахтах України за підсумками березня зросли на 24% порівняно з січнем до 221 тисячі тонн. Зростання видобутку вугілля дозволило накопичити на кінець березня майже 1 млн 208 тисяч тонн вугілля на складах ТЕЦ і ТЕС, що на 508 тисяч тонн більше, ніж передбачалося планом Кабміну.
  • 4. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 4 Транспорт: Український морський коридор нарощує обсяги попри обстріли портової інфраструктури Морський транспорт. Українським морським коридором 1-28 березня було експортовано 6,3 млн т вантажів, з них 4,2 млн т агровантажі. Для порівняння, в березні 2023 року «зерновим коридором» було експортовано 3,9 млн т вантажів (агропродукції). Всього за час роботи коридору експортовано 33,8 млн т вантажів, з них найбільше вантажів обробили оператори порту Південний (14,3 млн т), в порту Чорноморськ перевантажили 11,4 млн т вантажів, в порту Одеса - 8,1 млн т. На початку квітня до порту Одещини зайшло перше з початку війни судно з контейнерами. Першопроходцем став корабель «T Mare» під прапором Панами: 4 квітня він вирушив у зворотний шлях до румунського порту Констанца. Раніше через порти Одеси імпортували невеликі обсяги насипних вантажів, таких як технічна сіль та добрива. Можна очікувати на поступове відновлення імпорту до одеських портів, хоча загрози безпеці судноплавства зберігаються. 6 квітня припортова інфраструктура Одеси була обстріляна балістичною ракетою. Також росіяни обстрілюють порти Придунав’я. Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла в березні 16 млн тонн вантажів, що на 10% більше, ніж в лютому, та на 31% більше, ніж в березні 2023 року. Обсяги перевезення в напрямку західного кордону та портів склали 8,7 млн т (3,4 млн т до кордону та 5,3 млн т до портів). У внутрішньому сполученні було перевезено 7 млн т, що на 11% більше березня 2023 року. Імпортні перевезення зросли на 65% дпр й становили 808,3 тис. т. Обсяги перевезень могли б бути більшими, якби не російські обстріли. Через повітряні тривоги в Одеській області та перебої з енергоживленням припортові станції «Укрзалізниці» були змушені простоювати сумарно близько п’яти діб. Крім того, перебої в роботі портів Великої Одеси призвели до збільшення накопичення вагонів на цих станціях до 8772 одиниць станом на 29 березня. Рисунок 3: Перевезення вантажів залізницею, млн т Джерело: «Укрзалізниця» Автомобільний транспорт. Польські протестувальники продовжують блокувати рух вантажівок на ПП «Рава-Руська», «Угринів» та «Ягодин». На всіх цих напрямках польські фермери не пропускають вантажні транспортні засоби у бік Польщі. У бік України дозволяють проходити кільком вантажівкам на годину. Станом на 4 квітня загалом на цих напрямках у чергах стоять понад 400 вантажівок. Блокування пункту пропуску «Угринів» тимчасово було припинене з 28 березня по 2 квітня. Черги спостерігаються і на розблокованих 20 березня напрямках. Станом на ранок 4 квітня на ПП «Краківець» у черзі стояло близько 550 вантажівок, у напрямку «Шегині» — 450 транспортних засобів. На початку квітня Україна та Угорщина погодили відкриття пункту пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» для легкового транспорту та можливість руху порожніх вантажівок масою понад
  • 5. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 5 7,5 тонн на пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань». Крім того, планується відкриття нового українсько-румунського пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй». Зовнішня торгівля: Низькі ціни призвели до падіння експорту У березні 2024 року знову почав зростати дефіцит торгівлі товарами. За попередніми даними Державної митної служби, березневий експорт товарів склав 3,2 млрд дол. США, скоротившись на 16% у вимірі рік до року, тоді як імпорт виріс на 7% дпр до 5,9 млрд дол. США. Це призвело до формування дефіциту на рівні 2,7 млрд дол. США, що близько до пікових показників 2023 року. В цілому у першому кварталі експорт товарів був 10,0 млрд дол. США (-2% дпр), імпорт 16,0 млрд дол. США (+3% дпр), а отже дефіцит торгівлі склав 6,0 млрд дол. США. Рисунок 4: Торгівля товарами України, 2022-2024, млн дол. США Джерело: Державна митна служба України, UN ComTrade Важливим фактором скорочення експорту було продовження зниження експортних цін, що затьмарило ефект відновлення морських перевезень, у тому числі непродовольчих товарів, завдяки яким у першому кварталі фізичні обсяги експорту виросли на 31%. Зокрема, ціни на чотири з п’яти основних товарів українського експорту, на які у першому кварталі припадало 51% від загального обсягу, суттєво знизились порівняно з попереднім роком. Експортна ціна кукурудзи зменшилась на 25% дпр, таке саме падіння спостерігалось для ціни соняшникової олії, а ціна на пшеницю впала на 18%. Продовження часткового блокування кордону з боку Польщі залишався ще одним негативним фактором, що впливав як на експорт, так й на імпорт. Рисунок 5: Структура експорту товарів України, топ 5 товарів Джерело: Державна митна служба України, UN ComTrade. Примітка: зміна ціни – це зміна середньої вартості тонни експорту Державний бюджет: В березні надійшла рекордна сума міжнародної допомоги Фінансування. У березні після двох місяців низького зовнішнього фінансування в Державний бюджет надійшло майже 9 млрд дол. США від міжнародних партнерів. Так, найбільше фінансування у сумі 4,5 млрд євро надійшло від ЄС як перехідне фінансування за Механізмом для України (Ukraine Facility), що передбачає сукупну допомогу у розмірі 50 млрд євро на чотири роки. Механізм складається з трьох складових: 38,3 млрд євро бюджетної підтримки (на пріоритетні необоронні видатки), майже 7 млрд євро інвестиційного фонду (гарантії, інвестиції), майже 4,8 млрд євро технічної та адміністративної підтримки, що включає також субсидію на сплату відсотків за кредитами ЄС Україні. У 2024 році планується отримати 16 млрд
  • 6. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 6 євро в межах бюджетної підтримки. У квітні очікується надходження 1,5 млрд євро, для чого Україна повинна виконати п’ять зобов’язань (три вже виконано). У травні є сподівання, що ЄС надасть ще 1,9 млрд євро за схвалення Єврокомісією та Радою ЄС Плану України. Якщо Україна виконає всі зобов’язання в межах Ukraine Facility, то зможе отримати у 2024 році 19,6 млрд євро бюджетної підтримки. У березні уряд ухвалив План України, який має стати основою для надання бюджетної підтримки за Механізмом для України. Він визначає перелік реформ та заходів, виконання яких буде оцінюватись Єврокомісією та Радою ЄС, і за позитивної оцінки за кожний виконаний індикатор Україна отримуватиме наперед визначену суму фінансування. При цьому, Механізм є досить гнучким: у випадку невиконання заходу у початковий строк Уряд матиме додатково рік на його впровадження, що дасть можливість не втратити кошти. Всього в Плані України передбачено 135 загальних індикаторів за 69 напрямками реформ, а також 16 інвестиційних індикаторів, що покликані зміцнити макрофінансову стабільність України, модернізувати економіку, наблизити членство в ЄС та збільшити потенціал для зростання. Разом з тим, цей План не є всеохопною програмою уряду, а радше переліком пріоритетних кроків. Також в березні Світовий банк надав Україні позику на суму 1,4 млрд дол. США під гарантії Японії та Великобританії (відповідно 0,9 млрд дол. та 0,5 млрд дол.). Кошти було надано в межах інструменту позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL). Цьому передувало ухвалення трьох законів: про корпоративну реформу, про реформу ринку капіталу та про електронні аграрні ноти. Також в березні надійшло 880 млн дол. США від МВФ завдяки рішенню Ради МВФ про затвердження третього перегляду програми. При цьому, в програму не додали нові структурні маяки, але відтермінували виконання кількох з наявних. Найближчим часом найскладнішим виглядає ухвалення закону про перезавантаження БЕБ. Канада надала 1,5 млрд дол. США у формі СПЗ. Це поки що єдина держава, яка використовує СПЗ для надання допомоги Україні через спеціальний рахунок МВФ. Водночас у березні Україна не отримала безповоротної зовнішньої фінансової підтримки, адже США досі не затвердили допомогу Україні, яка до цього надавалась у формі грантів. Втім Україна змогла наростити запозичення від розміщення ОВДП. В березні було залучено 44 млрд грн на внутрішньому ринку. Всього за перший квартал 2024 року роловер ОВДП становив 129%. Ставки доходності залишились на високому рівні, а частина ОВДП була номінована в іноземній валюті. Рисунок 7: Фінансування та гранти, які надійшли в державний бюджет, млрд грн Примітка: * гранти є частиною доходів бюджету, які обліковуються за кодом 42000000 «Офіційні трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ». Джерело: Мінфін, openbudget.gov.ua 0 50 100 150 200 250 300 350 400 450 Січ.2022 Лют.2022 Бер.2022 Кві.2022 Тра.2022 Чер.2022 Лип.2022 Сер.2022 Вер.2022 Жов.2022 Лис.2022 Гру.2022 Січ.2023 Лют.2023 Бер.2023 Кві.2023 Тра.2023 Чер.2023 Лип.2023 Сер.2023 Вер.2023 Жов.2023 Лис.2023 Гру.2023 Січ.2024 Лют.2024 Бер.2024 ОВДП / військові облігацій (аукціони) Викуп військових облігацій Нацбанком Зовнішні запозичення Гранти* млрд грн
  • 7. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 7 Доходи. Доходи Державного бюджету у березні становили 243 млрд грн (за попередніми оцінками), з яких 164 млрд грн доходи загального фонду. При цьому відсутність грантів призвела до падіння доходів порівняно з лютим. Водночас рекордними були доходи від податку на прибуток підприємств (ПнПП). Вони становили 60,1 млрд грн, з яких 23,5 млрд грн надійшло від вищого оподаткування надприбутків банків. Так, в кінці 2023 року парламент погодився з ініціативою уряду оподаткувати понаднормові прибутки банків: 50% з прибутків 2023 року та 25% з прибутків 2024 та наступних років (звичайна ставка ПнПП - 18%). Сильніший попит сприяв збільшенню валових доходів від внутрішнього ПДВ на 12% дпр. При цьому, відшкодування ПДВ залишилось на рівні попередніх місяців, хоча і було меншим за березень 2023 року, коли уряд погашав заборгованість. Імпортний ПДВ досяг рекордного (у номінальному виразі) рівня у сумі 40,1 млрд грн, що на 36,9% вище, ніж в березні 2023 року. Цьому сприяло зростання імпорту залізницею, імпорт морем, а також порівняно менші блокування кордону польськими фермерами. Рисунок 6: Доходи Державного бюджету, млрд грн Примітка: попередні дані за лютий 2024 року, в яких надходження від ПнПП включають також дивіденди. Джерело: Міністерство фінансів, openbudget.gov.ua В цілому, у березні фактичні доходи, які адмініструє Державна податкова служба, були вищими за розпис на 9,8 млрд грн або на 10% в березні або ж на 13,4% (33 млрд грн) за перший квартал. Доходи, які адмініструє Держава податкова служба були близькими до розпису в березні, але за перший квартал перевищили розпис на 6,3% (або 8,1 млрд грн). Доходи від митниці могли би бути ще вищими за умові відсутності блокування кордону польським бізнесом. Видатки. Видатки загального фонду Державного бюджету зросли в березні на 19% дпр. Водночас вони були меншими за середній показник березня-листопада 2023 року, а також нижчими за показник лютого 2024 року. Загалом, ситуація з міжнародним фінансування, а саме відсутність регулярності та передбачуваності надходження допомоги, ускладнює планування урядом видатків. Незважаючи на це уряд зараз працює над підготовкою Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, в якій має визначити пріоритети фінансування. Бюджетну декларацію, а також середньостроковий макроекономічний прогноз уряд має розглянути до середини травня 2024 року. -20 30 80 130 180 230 280 330 380 Січ 2022 Лют 2022 Бер 2022 Кві 2022 Тра 2022 Чер 2022 Лип 2022 Сер 2022 Вер 2022 Жов 2022 Лис 2022 Гру 2022 Січ 2023 Лют 2023 Бер 2023 Кві 2023 Тра 2023 Чер 2023 Лип 2023 Сер 2023 Вер 2023 Жов 2023 Лис 2023 Гру 2023 Січ 2024 Лют 2024 Бер 2024 ПДФО ПнПП ПДВ, внутр.вал. Відшкодування ПДВ ПДВ імпортн. Гранти та офіційні трансферти Інші надходження
  • 8. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 8 Інфляція: Споживча інфляція наблизилась до 3% дпр У березні споживча інфляція склала 3,2% дпр. Востаннє інфляція на такому рівні була у ковідному 2020 році та перед початком російської агресії у лютому 2014 року. Незвично низька інфляція відображає зниження цін на ряд товарів та стабільні ціни на ряд інших, тоді як на ряд товарів ціни зростали, але помірно. За даними Держстату порівняно із попереднім березнем подешевшали олія, овочі, цукор, яйця: це відображало кращий урожай та низькі ціни на експорт. Із непродовольчих товарів Держстат зафіксував дешевші одяг та взуття, побутову та іншу особисту техніку та авто. Це, ймовірно, відображало конкуренцію за обмежений попит на товари вибіркового споживання та зниження транспортних витрат на імпорт. Це компенсувало ослаблення гривні до долара. Також уряд тримав фіксованими ціни на більшість комунальних послуг та на залізничні перевезення. Втім, ціни на товари першої необхідності та із великою часткою витрат на працю переважно зросли (наприклад хліб, м’ясо, ліки, побутові послуги, послуги готелів та ресторанів та послуги медичних закладів). Також за останні 12 місяців Уряд підвищив тарифи на електроенергію та акцизи на тютюн і бензин. Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни зросли лише на 0,5% дпм. Це відображало «технічне» зростання цін на одяг та взуття (у березні Держстат починає враховувати ціни нового сезону, які є вищими, ніж в кінці попереднього), вищі ціни на паливо, підвищення цін на нафту та нижчі ціни на яйця через збільшення пропозиції навесні. Без врахування цих чинників зростання цін становило би близько 0,2% дпм. Рисунок 8: Інфляція споживчих цін Джерело: Держстат Монетарна та валютна політика: НБУ знизив ставку, а гривня дещо ослабла до долара Монетарна політика. НБУ на березневому засідання з монетарної політики знизив облікову ставку та ставку за депозитами овернайт з 15% до 14,5% річних. При цьому НБУ дещо звузив коридор відсоткових ставок: ставка рефінансування НБУ та за тримісячними депозитними сертифікатами знизилась на 1,5 п.п. до 19,5% та 17,5% відповідно. Це рішення не відповідало попереднім сигналам НБУ, що він буде тримати ставки незмінними кілька місяців. Думки членів Комітету з монетарної політики розійшлись і прийняте рішення було компромісним. Частина учасників виступали за більше зниження ставки через низьку інфляцію та розблокування частини зовнішньої допомоги для України. Інші учасники наголошували на збереженні високих ризиків для економіки України. Валютна політика. У другій половині березня обмінний курс гривні перевищив 39 грн за дол. США і стабілізувався на початку квітня. Чистий попит на готівкову валюту суттєво знизився у березні, але попит на іноземну валюту для потреб зовнішньої торгівлі зріс через сповільнення експорту та прискорення імпорту. Інтервенції НБУ на валютному ринку залишались помірними порівняно із кінцем минулого року, хоч і дещо збільшились у другій половині березня. Це може відображати збереження ризиків щодо зовнішнього фінансування України попри надходження значних коштів до резервів у 0 10 20 30 40 50 60 70 03.2014 06.2014 09.2014 12.2014 03.2015 06.2015 09.2015 12.2015 03.2016 06.2016 09.2016 12.2016 03.2017 06.2017 09.2017 12.2017 03.2018 06.2018 09.2018 12.2018 03.2019 06.2019 09.2019 12.2019 03.2020 06.2020 09.2020 12.2020 03.2021 06.2021 09.2021 12.2021 03.2022 06.2022 09.2022 12.2022 03.2023 06.2023 09.2023 12.2023 03.2024 % дпр
  • 9. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №231-2024 9 березні. В цілому, першому кварталі 2024 року резерви НБУ зросли з 40,5 млрд дол. до майже 43,8 млрд. дол. Рисунок 9: Офіційний курс гривні до долара США (грн за дол. США) Примітка: Зауважимо, що значення обмінного курсу на рисунку починаються з 36 грн за дол. США Джерело: НБУ Контакти: Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій вул. Рейтарська 8/5-А, 01030 Київ Тел. (+38044) 278-6342 E-mail: institute@ier.kyiv.ua http://www.ier.com.ua Застереження Ця публікація була підготовлена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту економічних досліджень і політичних консультацій і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу. МЕМУ має виключно інформаційний характер. Судження, представлені у цій публікації, відображають нашу точку зору на момент опублікування та можуть бути змінені без попередження. Хоча ми доклали самих ґрунтовних зусиль для підготовки якомога точнішої публікації, ми не беремо на себе жодної відповідальності за можливі помилки. Інститут не несе зобов'язань за будь-які збитки чи інші проблеми, які виникли прямо чи опосередковано через використання будь-яких показників цієї публікації. В разі цитування обов'язковим є посилання на Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. 36,0 36,5 37,0 37,5 38,0 38,5 39,0 39,5 40,0 01.10.2023 08.10.2023 15.10.2023 22.10.2023 29.10.2023 05.11.2023 12.11.2023 19.11.2023 26.11.2023 03.12.2023 10.12.2023 17.12.2023 24.12.2023 31.12.2023 07.01.2024 14.01.2024 21.01.2024 28.01.2024 04.02.2024 11.02.2024 18.02.2024 25.02.2024 03.03.2024 10.03.2024 17.03.2024 24.03.2024 31.03.2024 07.04.2024 14.04.2024