Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Стратегія розвитку МСП Черкаської області на період до 2020 року USAID LEV
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Проект Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року підготовлено на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2016 року №573 «Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Черкаській області на 2017-2020 роки». Сприяння в підготовці цього документа надала Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» на запит Черкаської обласної державної адміністрації. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» має на меті покращити діловий клімат шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному й на регіональному рівнях. Програма висловлює подяку Черкаській ОДА за надані матеріали, які були використані при підготовці Стратегії.
Текст проекту підготовлено експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»: Євгеном Ангелом, Ігорем Бураковським, Артуром Ковальчуком, Олександром Крініциним, Ольгою Красовською, Оксаною Кузяків (усі - ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
Київська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У кінці 2016 - на початку 2017 року ми опитали 116 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом, в рамках дослідження було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Київської області, ми порівнюємо результати опитування МСП на Київщині 2016 та 2015 років.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Презнтація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Вінницька область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Стратегія розвитку МСП Черкаської області на період до 2020 року USAID LEV
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Проект Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року підготовлено на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2016 року №573 «Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Черкаській області на 2017-2020 роки». Сприяння в підготовці цього документа надала Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» на запит Черкаської обласної державної адміністрації. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» має на меті покращити діловий клімат шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному й на регіональному рівнях. Програма висловлює подяку Черкаській ОДА за надані матеріали, які були використані при підготовці Стратегії.
Текст проекту підготовлено експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»: Євгеном Ангелом, Ігорем Бураковським, Артуром Ковальчуком, Олександром Крініциним, Ольгою Красовською, Оксаною Кузяків (усі - ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
Бізнес Київської області під час війни (липень 2023) Щомісячне опитування підприємств. Випуск 15
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Вже впродовж року команда ІЕД моніторить економічну ситуацію в Київській області в співпраці з Департаментом економіки Київської обласної державної адміністрації. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області.
Основне з дослідження:
У липні 2023 року оцінки власної фінансово-економічної ситуації підприємцями Київщини є кращими за загальноукраїнські показники.
Прогнози щодо фінансово-економічної ситуації на піврічну перспективу в підприємців області є більш песимістичними ніж загалом по країні.
Очікування щодо змін загальноекономічного середовища в області залишаються високими. При цьому, на Київщині фіксується збільшення рівня невизначеності в піврічній перспективі.
У Київській області скорочуються темпи відновлення виробництва та продажів, однак ситуація краща ніж на рівні країни. Зокрема, у регіоні вищий рівень завантаження виробничих потужностей, ніж середній показник для України.
Підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку ні кваліфікованих, ні некваліфікованих працівників, на відміну від загальноукраїнської ситуації. Усі експортери Київщини мали експортні операції впродовж останніх 12-ти місяців.
У квітні серед підприємців Київської області частка тих, хто негативно оцінює фінансово-економічну ситуацію, зменшилась із 20,0% до 5%, водночас, зменшилась також частка тих, хто дає позитивні оцінки (з 3,3% до нуля). При цьому, із 76,7% до 95,0% збільшилась частка тих, хто вважає середовище задовільним.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами Одинадцятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
Основне з висновків:
У Київській області, як і загалом по Україні, покращились поточні оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища.
Оцінки на піврічну перспективу є більш оптимістичними за загальноукраїнські показники, де зафіксовано зменшення значень.
Підприємці Київщини істотно погіршили оцінки фінансово-економічної ситуації в порівнянні з минулим роком на відміну від загальноукраїнських показників.
В області зменшився відсоток тих, хто планує розширювати виробництво в дворічній перспективні та збільшився відсоток тих, хто не планує жодних змін.
Водночас, по області збільшився рівень невизначеності як і піврічній, так і у дворічній перспективі.
Очікування виробництва по області є значно кращими, ніж загалом по Україні.
Підприємці Київської області все ще мають труднощі із пошуком кваліфікованої робочої сили.
Для підприємств Київської області основною проблемою було зростання цін на сировину і матеріали.
За оцінкою березня 2023 року, підприємства Київщини майже перестали відчувати негативний ефекти відключень. У середньому через вимкнення електропостачання підприємства регіону втратили лише 4% робочого часу (2% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Львівська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
У кінці 2016 - на початку 2017 року 106 малих та середніх підприємств Львівської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2015USAID LEV
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Херсонська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
МСП та держава: як відновити взаємну довіру?USAID LEV
Ця консультативна робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Тернопільській області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату – інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Тернопільської області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
У звіті представлено головні результати національної оцінки та подано детальний аналіз ділового клімату у Вінницький області. Зокрема, представлено Індекс ділового клімату –
інтегральний показник стану ділового середовища в країні, який спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату». Щорічний регулярний замір Індексу ділового клімату показує напрямок змін бізнес-клімату в країні. Для порівняння ситуації між регіонами, у звіті представлено Регіональний індекс ділового клімату, зокрема, детальний аналіз структури цього показника для Вінницької області.
Цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими стикаються МСП у своїй діяльності, та «рейтинг» найважливіших, з точки зору МСП, реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП дотримання регуляторних вимог, є також частиною цього звіту.
Тернопільська область: Щорічна оцінка ділового клімату в УкраїніUSAID LEV
Тернопільська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році 75 малих та середніх підприємств Тернопільської області стали учасниками опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні". Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, який ми підготували спеціально для Тернопільської області, ми порівнюємо результати опитування МСП в Тернопільській області та в Україні в цілому.
Презентація Оксани Кузяків, координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ та виконавчого директора ІЕД.
Публічна дискусія «Регіональна стратегія розвитку МСП Вінницької області: від намірів до конкретних дій» 11.07.2017
Консультаційна робота «МСП та держава: як відновити взаємну довіру?»USAID LEV
Робота знайомить читачів з основними поняттями, які використовуються в сучасних соціальних науках для опису феномену довіри. Далі аналізується сучасний стан довіри між бізнесом та владою в Україні на основі теорії суспільного розвитку, визначаються основні сегменти формування довіри між владою та бізнесом, аналізуються проблеми та передумови успішної роботи інституцій, які виконують роль посередників між бізнесом та владою. Значну увагу приділено ролі звичок, ілюзій та стереотипів у формуванні довіри. Важливою частиною роботи є аналіз на основні даних емпіричних досліджень ставлення представників малого та середнього бізнесу до держави та чинників, які на це ставлення впливають.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Щорічна оцінка ділового клімату в Україні 2016USAID LEV
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості
Усунення перешкод у розвитку МСП: що потрібно зробити, щоб зменшити витрати М...USAID LEV
Метою даної роботи є визначення та характеристика основних проблем податкового адміністрування, які створюють перешкоди у розвитку МСП, та, відповідно, надання рекомендацій щодо їх усунення. Основою для аналізу є результати соціологічного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA),
Фіскально відповідальна політика розвитку МСП: рекомендації щодо розробки та ...USAID LEV
Метою цієї роботи є пояснення суті принципу фіскальної відповідальності, опис способів його дотримання при здійсненні державної політики в окремих сферах, в тому числі при реалізації політики розвитку МСП, а також надання загальних рекомендацій щодо інструментів забезпечення фіскально відповідальної політики розвитку МСП. Рекомендації адресовані особам, що беруть участь у формуванні та реалізації політики розвитку МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
Бізнес Київської області під час війни (липень 2023) Щомісячне опитування підприємств. Випуск 15
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Вже впродовж року команда ІЕД моніторить економічну ситуацію в Київській області в співпраці з Департаментом економіки Київської обласної державної адміністрації. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області.
Основне з дослідження:
У липні 2023 року оцінки власної фінансово-економічної ситуації підприємцями Київщини є кращими за загальноукраїнські показники.
Прогнози щодо фінансово-економічної ситуації на піврічну перспективу в підприємців області є більш песимістичними ніж загалом по країні.
Очікування щодо змін загальноекономічного середовища в області залишаються високими. При цьому, на Київщині фіксується збільшення рівня невизначеності в піврічній перспективі.
У Київській області скорочуються темпи відновлення виробництва та продажів, однак ситуація краща ніж на рівні країни. Зокрема, у регіоні вищий рівень завантаження виробничих потужностей, ніж середній показник для України.
Підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку ні кваліфікованих, ні некваліфікованих працівників, на відміну від загальноукраїнської ситуації. Усі експортери Київщини мали експортні операції впродовж останніх 12-ти місяців.
У квітні серед підприємців Київської області частка тих, хто негативно оцінює фінансово-економічну ситуацію, зменшилась із 20,0% до 5%, водночас, зменшилась також частка тих, хто дає позитивні оцінки (з 3,3% до нуля). При цьому, із 76,7% до 95,0% збільшилась частка тих, хто вважає середовище задовільним.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами Одинадцятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
Основне з висновків:
У Київській області, як і загалом по Україні, покращились поточні оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища.
Оцінки на піврічну перспективу є більш оптимістичними за загальноукраїнські показники, де зафіксовано зменшення значень.
Підприємці Київщини істотно погіршили оцінки фінансово-економічної ситуації в порівнянні з минулим роком на відміну від загальноукраїнських показників.
В області зменшився відсоток тих, хто планує розширювати виробництво в дворічній перспективні та збільшився відсоток тих, хто не планує жодних змін.
Водночас, по області збільшився рівень невизначеності як і піврічній, так і у дворічній перспективі.
Очікування виробництва по області є значно кращими, ніж загалом по Україні.
Підприємці Київської області все ще мають труднощі із пошуком кваліфікованої робочої сили.
Для підприємств Київської області основною проблемою було зростання цін на сировину і матеріали.
За оцінкою березня 2023 року, підприємства Київщини майже перестали відчувати негативний ефекти відключень. У середньому через вимкнення електропостачання підприємства регіону втратили лише 4% робочого часу (2% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Published on Dec 20, 2016
Львівська область є одним із пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ. У 2015 році ми опитали 104 малих та середніх підприємств області в рамках опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні".
Загалом було опитано більш, ніж 1800 МСП у 25 регіонах України. У цьому звіті, підготованому спеціально для Львівської області, ми порівнюємо результати опитування МСП у Львівській області та в Україні в цілому.
Published on Dec 20, 2016
Програма USAID ЛЕВ працює у Вінницькій області як в одному із пілотних регіонів. Зокрема, ми підготували спеціальний звіт, де порівнюємо результати опитування "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні" у Вінницькій області та в Україні в цілому. Із більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП), які взяли участь в цьому опитуванні, на Вінницьку область припадає 85 МСП.
Бізнес Київської області під час війни (червень 2023)
Щомісячне опитування підприємств. Випуск 14
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Вже впродовж року команда ІЕД моніторить економічну ситуацію в Київській області в співпраці з Департаментом економіки Київської обласної державної адміністрації. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області.
Основне з дослідження:
• У червні підприємці Київщини покращили оцінки власної фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища. Індекс поточної фінансово-економічної ситуації, в травні збільшився із -0,08 до нуля, що дорівнює загальноукраїнському показнику (який збільшився із -0,07 до нуля). Індекс поточного загальноекономічного середовища індекс для області збільшився із -0,22 до -0,07.
• Прогнози у піврічній перспективі у підприємців області є значно оптимістичнішими щодо фінансово-економічної ситуації, ніж загальноукраїнські показники.
• У піврічній перспективі зросла невизначеність бізнесу Київщини щодо власної фінансово-економічної ситуації, але зменшилася щодо ділового клімату.
• Також зростає невизначеність щодо планів бізнесу області на наступні два роки. Показник невизначеності в Київській області збільшився із 44,4% до 53,%, тоді як загальноукраїнський показник збільшився із 56,5% до 60,8%.
• У Київський області підприємці повідомляють про нарощування обсягів виробництва та продажів більш часто ніж в цілому по країні.
• В регіоні вищий рівень завантаження виробничих потужностей ніж середній показник для України: 67% підприємств регіону працювали на майже повну, повну або навіть вищу потужність порівняно з довоєнним періодом (на рівні країни 62%).
• При цьому в області спостерігається зростання труднощів у пошуку як кваліфікованих так і некваліфікованих працівників, що відповідає загальноукраїнській ситуації.
• Більшість експортерів Київщини мали експортні операції впродовж останніх 12 місяців. Серед експортерів 92% опитаних вказали, що експортували до війни, а також продовжували експортувати впродовж останніх 12-ти місяців (84% на рівні країни).
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
57,1% підприємств Київщини очікують покращення фінансово-економічної ситуації в майбутні півроку.
Такі висновки нашого спеціального звіту, присвяченого Київській області за результатами дев’ятого Нового щомісячного опитування керівників підприємств.
Published on Oct 12, 2016
У 2015 році 70 малих та середніх підприємств Херсонської області було опитано в рамках дослідження "Щорічна оцінка ділового клімату в Україні", яке провела Програма USAID ЛЕВ. Оскільки Херсонська область є одним із пілотних регіонів Програми, ми підготували спеціальний звіт, де порівняли результати опитування в Херсонській області із загальними результатами в Україні. В цілому ж у цьому опитуванні взяли участь більш, ніж 1800 українських МСП.
Published on Apr 28, 2017
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Проект Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року підготовлено на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2016 року №573 «Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Черкаській області на 2017-2020 роки». Сприяння в підготовці цього документа надала Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» на запит Черкаської обласної державної адміністрації. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» має на меті покращити діловий клімат шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному й на регіональному рівнях. Програма висловлює подяку Черкаській ОДА за надані матеріали, які були використані при підготовці Стратегії.
Текст проекту підготовлено експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»: Євгеном Ангелом, Ігорем Бураковським, Артуром Ковальчуком, Олександром Крініциним, Ольгою Красовською, Оксаною Кузяків (усі - ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
Аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату 2016: основні результати» продовжує серію аналітичних документів, які готуються експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» у рамках виконання завдання з розробки та запровадження національного інструменту моніторингу й оцінки стану ділового клімату для малого та середнього бізнесу. Регулярне проведення такого моніторингу та оцінювання є невід’ємною складовою процесу розробки й впровадження заходів політики прияння розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. У цьому документі представлено основні результати другої «Щорічної оцінки ділового клімату», проведеної за 2016 рік, першу «Щорічну оцінку ділового клімату» було здійснено для 2015 року.
У звіті представлено Індекс ділового клімату, спеціально розроблений експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» для «Щорічної оцінки ділового клімату», який показує динаміку змін бізнес-клімату в країні. Також цей звіт включає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу, аналіз ділових очікувань та планів МСП як на коротко-, так і довгострокову перспективи, «рейтинг» перешкод, з якими тикаються МСП у своїй діяльності та «рейтинг» очікуваних реформ для покращення ділового середовища. Аналіз основних проблем у різних сферах державного регулювання, з якими стикаються МСП, та кількісна оцінка того, скільки коштує для МСП отримання регуляторних вимог, є частиною цього звіту. Предметом аналізу також є «демографія» сектору малого та середнього підприємництва, зокрема розмір підприємств сектору та динаміка зайнятості.
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Aug 10, 2016
Роль МСП у міжнародній торгівлі значно менша за їхню роль у національних економіках, і зміни в цьому плані доволі повільні. Загалом у світі на сектор МСП припадає близько 50% ВВП, 60% зайнятості, 30% експорту та 10% міжнародних інвестицій. Саме тому питання політики сприяння експорту МСП у світі наразі є актуальним, адже вихід на зовнішні ринки сприяє зростанню МСП та підвищенню якості їхньої продукції. З року в рік обізнаність МСП щодо інтернаціоналізації та відповідно їх залучення до міжнародної торгівлі зростає за рахунок вдалих програм підтримки та державних політик сприяння, імплементованих на рівні країн чи регіонів. Відтак, комплексний план заходів органів державної влади, представників МСП, міжнародних організацій та агенції зі сприяння експорту має дати поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських підприємців на зарубіжних ринках. У роботі представлено український та світовий досвід виходу МСП на зовнішні ринки, бачення проблем, з якими стикаються МСП на міжнародних ринках, та успішні практики їх подолання, а також рекомендації щодо сприяння експорту МСП в Україні.
Published on Jun 24, 2016
Для оцінювання якості ділового середовища Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» розробила спеціальний національний інструмент – «Щорічна оцінка ділового клімату» (англійською Annual Business Climate Assessment, ABCA), який підготовлено за результатами опитування 1828 представників сектору МСП.
Зокрема було опитано керівників 1325 підприємств- юридичних осіб та 502 підприємці-фізичні особи, проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій в усіх регіонах України без урахування
тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення Антитерористичної операції.
«Щорічна оцінка ділового клімату» фактично відображає оцінку якості основних складових бізнес-середовища представниками малого та середнього бізнесу та їхні очікування щодо майбутніх змін, а також «рейтинг» перешкод, із якими стикаються МСП у своїй діяльності.
Предметом оцінювання є також ситуація на підприємстві, плани та напрямки розвитку виробничо-комерційної діяльності на майбутнє, а також загальні настрої в секторі малого та середнього бізнесу.
1. щорічний аналітичний звіт «Щорічна оцінка ділового клімату», який містить оцінки якості бізнес-середовища, у якому оперують МСП, вартості дотримання регуляторних
вимог у секторі МСП та його (сектору) узагальнений портрет;
2. індекси, що характеризують поточний стан та очікувані зміни ділового клімату в цілому, а також його основні компоненти, інші показники, що характеризують ситуацію
в секторі МСП у статиці та динаміці;
3. база даних інформації про підприємства сектору МСП, отримана безпосередньо від керівників підприємств (мікродані, raw data, microdata), яка може використовуватися для різних аналітичних потреб;
4. спеціальні детальні оцінки найвагоміших бар'єрів для розвитку МСП та рекомендації щодо їх усунення чи пом’якшення впливу на бізнес (для 2016 року: податкове
адміністрування, технічне регулювання, регулювання ЗЕД, якість державної політики щодо МСП)
Оцінку ділового клімату з точки зору малого та середнього бізнесу Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» робитиме та оприлюднюватиме щорічно.
Similar to Стратегія розвитку МСП Київської області до 2020 року (20)
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №85
Стратегія розвитку МСП Київської області до 2020 року
1.
2.
3. 3
СКЛАД
Робочої групи з розробки проекту Стратегії розвитку малого та середнього
підприємництва Київської області до 2020 року
Письменний
Олег Миколайович
- заступник голови Київської облдержадміністрації,
голова робочої групи
Майбоженко
Володимир Володимирович
- перший заступник голови Київської обласної ради,
заступник голови робочої групи (за згодою)
Охоба
Олена Миколаївна
- заступник начальника управління бізнес-
клімату, начальник відділу покращення бізнес-
клімату департаменту економічного розвитку і
торгівлі Київської облдержадміністрації, секретар
робочої групи
Члени робочої групи:
Ангел
Євген Євгенович
- молодший науковий співробітник громадської
організації “Інститут економічних досліджень та
політичних консультацій”, експерт Програми
USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (за
згодою)
Андросенко
Тетяна Іванівна
- голова громадської жіночої організації “Надія”,
Переяслав-Хмельницький район (за згодою)
Бистрова
Ірина Олександрівна
- директор комунального підприємства
Білоцерківської міської ради “Агенція стратегічного
розвитку Білої Церкви” (за згодою)
Бураковський
Ігор Валентинович
- голова правління громадської організації “Інститут
економічних досліджень та політичних
консультаційˮ, старший радник з економічних
питань Програми USAID «Лідерство в економічному
врядуванні» (за згодою)
Бутін
Андрій Олександрович
- старший науковий співробітник громадської
організації “Інститут економічних досліджень та
політичних консультаційˮ, експерт Програми
USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (за
згодою)
Варченко
Ольга Миронівна
- доктор економічних наук, професор, завідувач
кафедри фінансів, банківської справи та
страхування Білоцерківського національного
аграрного університету (за згодою)
Воронін
Віктор Геннадійович
- голова правління Київської обласної організації
роботодавців, промисловців і підприємців (за
згодою)
4. 4
Голубченко
Анатолій Костянтинович
- голова правління регіонального відділення
Українського союзу промисловців і підприємців у
Київській області (за згодою)
Грисюк
Лариса Петрівна
Дармостук
Денис Георгійович
-
-
директор департаменту економічного розвитку і
торгівлі Київської облдержадміністрації
директор Київського обласного центру зайнятості
(за згодою)
Єрко
Галина Георгіївна
- член постійної комісії Київської обласної ради з
питань соціально-економічного розвитку,
промисловості, підприємництва, торгівлі,
регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики,
зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового
забезпечення розвитку області (за згодою)
Камінська
Тетяна Григорівна
- доктор економічних наук, професор, ректор
Київського кооперативного інституту бізнесу і
права (за згодою)
Кармазін
Сергій Вікторович
- голова постійної комісії Київської обласної ради з
питань соціально-економічного розвитку,
промисловості, підприємництва, торгівлі,
регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики,
зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового
забезпечення розвитку області (за згодою)
Красінський
Денис Львович
- голова громадської організації „Ірпінська міська
спілка ветеранів та інвалідів антитерористичної
операції”, м. Ірпінь (за згодою)
Красовська
Ольга Володимирівна
- провідний науковий співробітник громадської
організації “Інститут економічних досліджень та
політичних консультаційˮ, експерт Програми
USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (за
згодою)
Круліковська
Оксана Віталіївна
- завідувач сектору представництва Державної
регуляторної служби в Київській області (за
згодою)
Кузяків
Оксана Володимирівна
- виконавчий директор громадської організації
“Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій”, координатор аналітичного
компоненту Програми USAID «Лідерство в
економічному врядуванні» (за згодою)
Піддубний
Василь Васильович
- голова правління Київського обласного об’єднання
організацій роботодавців «Форум» (за згодою)
5. 5
Погребна
Наталія Олегівна
- заступник директора департаменту, начальник
управління бізнес-клімату департаменту
економічного розвитку і торгівлі Київської
облдержадміністрації
Ревенко
Тетяна Миколаївна
- консультант офісу реформ у Київському
регіональному відділенні Асоціації міст України (за
згодою)
Свиноус
Іван Вікторович
- доктор економічних наук, професор, завідувач
кафедри обліку та оподаткування
Білоцерківського національного аграрного
університету (за згодою)
Старовойтова
Арина Олександрівна
- заступник директора комунального підприємства
“Агентство регіонального розвитку Славутицької
міської ради” (за згодою)
Суржинський
Максим Ігорович
- голова регіональної ради підприємців у Київській
області (за згодою)
Троценко
Валерій Володимирович
- кандидат педагогічних наук, доцент
проректор з науково-педагогічної роботи
державного вищого навчального закладу
“Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія
Сковороди” (за згодою)
Удовиченко
Володимир Петрович
- доктор економічних наук, професор, керівник
громадського науково-експертного офісу радників
голови Київської облдержадміністрації (за згодою)
Шупик
Сергій Миколайович
- директор департаменту агропромислового
розвитку Київської облдержадміністрації
Якушев
Едуард Федорович
- перший віце-президент Київської обласної
торгово-промислової палати (за згодою)
6. 6
Зміст
Вступ ............................................................................................................................................................... 7
1. МСП у Київській області: основні показники та роль в економіці регіону......... 7
2. Особливості розвитку МСП Київської області .................................................................. 9
3. Місце Стратегії в системі стратегічного планування області ..................................12
4. Мета та очікувані результати реалізації Стратегії .......................................................12
5. Передумови реалізації Стратегії...........................................................................................12
5.1. Загальнонаціональні передумови ......................................................................................13
5.2. Регіональні передумови ...................................................................................................13
6. Ризики реалізації Стратегії............................................................................................................14
6.1. Загальнонаціональні ризики ................................................................................................14
6.2. Регіональні ризики....................................................................................................................14
7. Цілі, завдання та заходи реалізації Стратегії.................................................................14
Ціль 1. Полегшення доступу МСП до ресурсів ......................................................................16
Ціль 2. Підвищення конкурентоспроможності МСП ............................................................21
Ціль 3. Сприяння виходу на нові ринки...................................................................................24
Ціль 4. Налагодження ефективного діалогу МСП з іншими «гравцями»: влада,
суспільство, бізнес ............................................................................................................................. 28
Ціль 5. Покращення регуляторного середовища .................................................................33
Ціль 6. Розбудова ефективної інфраструктури підтримки МСП ....................................36
Ціль 7. Збільшення соціальної ролі підприємництва..........................................................39
8. Принципи реалізації Стратегії ...............................................................................................42
9. Механізм реалізації Стратегії.................................................................................................42
10. Механізм моніторингу й оцінки реалізації Стратегії....................................................43
Додаток 1. Зв’язок Стратегії з іншими документами регіональної політики ...............44
Додаток 2. МСП Київської області: SWOT-аналіз.....................................................................48
Додаток 3. Зв'язок принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи з цілями
Стратегії.......................................................................................................................................................50
Додаток 4. Розвиток МСП: розподіл сфер відповідальності
між владою та бізнесом........................................................................................................................51
7. 7
Вступ
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області є документом
регіональної політики, спрямованим на реалізацію таких завдань:
1.1. Зробити сприяння розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва
(далі – МСП) постійною, послідовною та комплексною політикою на обласному рівні в
середньостроковому й довгостроковому планах. Мова йде про перехід від окремих дій до
розробки та «запуску» повноцінної політики сприяння розвитку та функціонування МСП із
метою економічного розвитку Київщини.
1.2. Забезпечити гармонізацію політики розвитку МСП з іншими політиками регіону
та ефективне використання наявних фінансових та інших ресурсів при реалізації цих політик.
1.3. Визначити систему принципів, на яких повинні будуватись відповідні рішення
органів місцевої влади, у частині, що стосується розвитку та функціонування МСП, із метою
залучення коштів міжнародної технічної допомоги та інвесторів (як вітчизняних, так і
іноземних) для розвитку МСП та ефективного використання цих коштів.
1.4. Сприяти конструктивному діалогу влади та суб’єктів господарської діяльності
з питань розвитку й функціонування МСП.
1.5. Визначити «регуляторні орієнтири» для бізнесу з метою покращення бізнес-
середовища та пожвавлення ділової активності на рівні регіону.
В основу Стратегії покладено принципи Акта з питань малого бізнесу для Європи (Small
Business Act for Europe), який є засадничим документом з розвитку малого бізнесу в країнах
ЄС 1
.
1. МСП у Київській області: основні показники та роль в
економіці регіону2
1.1. За підсумками 2016 року, у Київській області налічувалося 97889 суб’єктів малого та
середнього підприємництва (17796 малих та середніх підприємств, 80093 фізичних осіб-
підприємців). При цьому нараховувалось 34 великі підприємства, що є одним із найвищих
показників в Україні. На МСП регіону було зайнято 342,8 тис. осіб (77,1% усіх зайнятих на
суб’єктах господарювання), а обсяг реалізованої продукції (товарів та послуг) досягнув
248,7 млрд. грн. (59,9% загального обсягу реалізованої продукції усіх суб’єктів
господарювання). Такі цифри свідчать про те, що сектор МСП регіону відіграє
суттєву роль в економіці Київщини, а тому потребує виваженої підтримки в
рамках комплексної регіональної політики розвитку підприємництва.
1
Small Business Act for Europe. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52008DC0394&from=EN
2
У цьому розділі наведено лише основні дані щодо розвитку МСП у регіоні. Більше інформації про розвиток малого
та середнього підприємництва міститься в Регіональному профілі МСП Київської області. Тут і далі джерелами
інформації є дані: Державної служби статистики (та Головного управління статистики у Київській області), Державної
фіскальної служби України, Національного банку України та дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA)
2016.
8. 8
1.2. За результатами дослідження АВСА 2016, лише близько 10% фізичних осіб-підприємців
Київської області планують зареєструвати власний бізнес як юридичну особу. Однак, за
підсумками 2016 року, кількість малих підприємств та кількість ФОП у регіоні зменшилася
відповідно на 1,8% та 0,4%. Таким чином, існують вагомі фактори, що змушують
малий бізнес Київщини продовжувати користуватися спрощеною системою
оподаткування.
1.3. Для більшості малих та середніх підприємств Київської області основними видами
економічної діяльності є торгівля, промисловість, сільське господарство та будівництво, на
які в 2016 році припадало відповідно 28%, 14,9%, 12,9% та 10,7% від їх загальної
кількості. Сумарно ці сектори забезпечували 73,8% робочих місць та 88,6% обсягу
реалізованої продукції малих та середніх підприємств. Водночас виділяється
промисловість, на яку припадала третина зайнятих працівників та більше чверті реалізації
продукції. Таким чином, Київщина є передусім промисловим регіоном, у якому
збалансовано розвинені всі сектори економіки.
1.4. За підсумками 2016 року, на Київщині в секторі МСП працювало 47,4% від загальної
кількості зайнятих працездатного віку в регіоні. Порівняно з 2015 роком кількість зайнятих
на суб’єктах МСП зросла на 4,7%. При цьому рівень безробіття серед економічно активного
населення працездатного віку в 2016 році становив 6,9%, що було одним із найнижчих
показників серед усіх регіонів України. Це пояснюється насамперед тим, що Київ
відіграє роль головного роботодавця регіону, що, з одного боку, зменшує
соціально-економічну напруженість у регіоні, а з іншого - створює серйозні
проблеми із забезпеченням області трудовими ресурсами належної кваліфікації.
1.5. Київська область є одним із регіонів-лідерів за показниками економічного розвитку в
Україні. За підсумками 2015 року, валовий регіональний продукт (ВРП) Київщини становив
60,1 тис. грн. (5,2% від загального обсягу ВВП України), що є четвертим найвищим
показником серед усіх регіонів України. Окрім цього, за попередніми даними Держстату
України, у 2016 році ВРП Київської області зріс на 1,8%, хоча в 2015 році спостерігалося
падіння на 6%. Саме мале та середнє підприємництво може бути локомотивом
подальшого економічного зростання регіону, оскільки має значну вагу в
економіці Київщини.
1.6. За підсумками 2016 року, до Київської області надійшло грошових переказів від
фізичних осіб з-за кордону на суму понад 1,9 млрд. грн. в іноземній валюті (1,4% від
загального обсягу отриманих переказів з-за кордону в Україну). Сьогодні в регіоні на одну
особу припадає 1,1 тис. грн., що є одним із найнижчих показників в Україні. Водночас, до
м. Києва за відповідний період надійшло більше 28,8 млрд. або 21,3% від загального
обсягу отриманих переказів в іноземній валюті. Окрім цього, у Києві на одну особу
припадає майже 10 тис. грн., що є другим найвищим показником в Україні (після Одеської
області). Таким чином, столиця, будучи фінансово-економічним центром країни,
може виконувати роль важливого інвестора для Київщини. Проте мобілізація цих
коштів є складним завданням, вирішення якого вимагає залучення всіх
зацікавлених осіб на рівні регіону.
1.7. Як свідчать результати дослідження АВСА 2016, кожен десятий опитаний представник
МСП Київщини скаржиться на брак кваліфікованих кадрів. Передусім, бізнес регіону
відчуває брак працівників робітничих спеціальностей, спричинений, у першу
чергу, маятниковою міграцією до Києва, адже близько 500 тис. мешканців області
9. 9
щодня їздять на роботу до Києва3
. Таким чином, працедавці Київської області
сьогодні, насамперед, конкурують на ринку праці з працедавцями Києва. З
іншого боку, столичні навчальні заклади забезпечують Київщину
висококваліфікованими спеціалістами, що покращує кадрове забезпечення МСП
та підвищує можливості їхнього інноваційного розвитку. Водночас, міста-
супутники Києва приваблюють мігрантів з інших регіонів країни, що розширює
пропозицію робочої сили в області.
1.8. Станом на 30 березня 2017 року в регіоні налічувалося близько 59 тис. внутрішньо
переміщених осіб (ВПО)4
. За цим показником область займає сьоме місце серед усіх
регіонів України (3,7% від загальної кількості ВПО в Україні). Всього з 1 березня 2014
року до 30 вересня 2017 року на Київщині до державної служби зайнятості звернулося за
допомогою 3540 ВПО, причому 1112 були працевлаштовані. До служби зайнятості також
звернулися 3554 безробітні з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО.
Створення власного бізнесу та створення МСП для працевлаштування ветеранів
є важливими інструментами соціально-економічної адаптації цих категорій
населення. Хоча внутрішньо переміщені особи та демобілізовані учасники АТО в
процесі заснування та ведення бізнесу мають справу з проблемами, які є
типовими для всіх підприємців, на рівні регіону може бути реалізована низка
заходів, спрямованих на підтримку підприємницьких ініціатив цих соціальних
груп.
1.9. За 8 місяців 2017 року обсяг експорту товарів Київської області зріс на 13% порівняно
з відповідним періодом 2016 року й досягнув 1,2 млрд. дол. США (4,3% від загального
обсягу експорту товарів з України). Це значно перевищує показник минулого року, адже,
за підсумками 2016 року, торгівля товарами регіону зросла лише на 0,9% і становила 1,7
млрд. дол. США (4,7% від показника по Україні в цілому). Київська область має
потужний експортний потенціал, а тому політика розвитку підприємництва
регіону повинна бути спрямована, у тому числі, і на сприяння виходу МСП на
міжнародні ринки.
2. Особливості розвитку МСП Київської області
Київська область є одним із найбільших регіонів України: територія області - 28,1 тис. кв. км
(8 місце в Україні), де проживає 1,7 млн. осіб (10 місце). В адміністративному вимірі регіон
поділяється на 25 районів та 13 міст обласного значення. Київ, який є найбільшим містом
України (лише за офіційними даними близько 3 млн. мешканців), виконує функції
адміністративного центру регіону, проте не входить до нього. Майже половина населення
області мешкає в найближчих до міста Києва районах та містах обласного значення, що
складають близько чверті території області. При цьому, економічний розвиток районів східної,
південної та північної частин області значно нижчий ніж у центральних частинах, на які
припадає близько половини ВРП Київщини5
. Таким чином, географічна близькість
столиці як політичного, фінансово-економічного, транспортного та індустріального
3
https://hmarochos.kiev.ua/2017/01/11/shhodnya-v-kiyiv-z-oblasti-yizdit-pivmilyona-lyudey-rezultati-doslidzhennya/
4
https://www.slovoidilo.ua/2017/04/20/infografika/suspilstvo/mihracziya-okupovanyx-terytorij-yak-zminylasya-kilkist-
pereselencziv-rehionax-pochatku-roku
5
План заходів з реалізації у 2015-2017 роках Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року.
10. 10
центру країни є одним із визначальних факторів, що формують соціально-
економічний розвиток Київщини.
Нерівномірність розміщення населення є вагомою демографічною та географічною
характеристикою Київської області. З одного боку, Київщина є столичним регіоном, що
спричиняє значну концентрацію мешканців у населених пунктах Київської агломерації.
Сьогодні в приміській зоні проживає близько 1 млн. осіб, а, за оцінками експертів, до 2025
року ця кількість може зрости до 2,5 млн. осіб, що створить агломерацію з кількістю населення
більше 7,5 млн. осіб6
. З іншого боку, без Києва регіон наразі має типову для України структуру
населення, хоча частка міських мешканців Київщини дещо менша від загальноукраїнського
показника (62,2% в Київській області проти 69,2% по країні в цілому). Окрім цього,
географічною особливістю регіону є значна площа територій з низькою щільністю населення.
На півночі Київської області знаходиться Чорнобильська зона відчуження, яка займає площу
2600 кв. км (9,3% від загальної площі регіону). Ці особливості Київщини мають вплив і
на неоднорідність розвитку підприємництва, яка вочевидь може поглиблюватися
внаслідок соціально-економічних, демографічних та інших процесів у регіоні.
Місто Київ є центром економічного розвитку Київщини. На столицю припадає 22,7%
загального обсягу ВВП України, що значно випереджає показник Київської області (5,2%).
Окрім цього, у Києві зареєстровано майже чверть українських малих та середніх підприємств,
на яких працює близько 900 тис. осіб (21% від загальної кількості зайнятих у секторі МСП
країни). Цими підприємствами реалізовується продукції (товарів та послуг) на 1,53 трлн. грн.
(40% від загального обсягу реалізації продукції МСП в Україні). З одного боку, столиця
створює для регіону нові бізнес-можливості, адже є найбільшим ринком
споживання товарів та послуг, а з іншого – створює високу конкуренцію за ресурси
для МСП.
Сьогодні Київщина є одним із лідерів промислового розвитку країни. У 2016 році підприємства
області забезпечили 4,7% обсягу реалізованої промислової продукції в Україні, що дозволило
посісти їй 7 місце серед усіх регіонів за цим показником у розрахунку на одну особу (місто
Київ посіло 8 позицію). При цьому промисловість залишається ключовим видом діяльності МСП
Київщини. На сектор припадає близько третини зайнятих та чверті обсягу реалізованої
продукції всіх малих та середніх підприємств регіону. Усього в промисловості регіону в 2016
році працювало 322 середні та 2329 малих підприємств (14,9% загальної кількості МСП), на
які припадало 73,2% зайнятих та 55,1% обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг)
промислових підприємств регіону. Таким чином, саме підприємства сектору МСП є
промисловим локомотивом Київщини та потребують особливої уваги в рамках
регіональної політики підтримки МСП.
6
https://dt.ua/UKRAINE/do-2025-roku-kiyiv-ta-peredmistya-utvoryat-aglomeraciyu-z-naselennyam-u-7-5-mln-osib-
eksperti-230101_.html
11. 11
Рисунок 2.1. Розподіл районів області за обсягом реалізації продукції (товарів та послуг)
малих підприємств на душу населення
Джерело: складено на основі даних статистичного бюлетеня «Основні показники малих
підприємств Київської області в 2016 році».
За підсумками 2016 року, саме райони, які територіально прилягають до міста Києва
(Васильківський, Вишгородський, Броварський, Бориспільський та Києво-Святошинський), є
лідерами розвитку малого підприємництва (див. Рис. 2.1.). У цих районах обсяг реалізації
продукції (товарів та послуг) малих підприємств на душу населення перевищує 40 тис. грн.
При цьому, на Києво-Святошинський район (Київ є адміністративним центром району, проте
не входить до нього), в цілому припадає більше 20% реалізації продукції регіону. Окрім цього,
незважаючи на віддаленість від Києва, схожі показники в Згурівському та Рокитнянському
районах. Водночас, більшість периферійних районів дещо відстають у розвитку малого
підприємництва. Так, у районах, що межують із Чорнобильською зоною відчуження, та у низці
інших районів (зокрема в Поліському, Іванківському, Тетіївському та Богуславському)
показник реалізації продукції малих підприємств на душу населення не перевищує 15 тис.
грн. Таким чином, на території регіону спостерігається строката картина розвитку
малого підприємництва, яка значною мірою зумовлена географічними,
демографічними та іншими особливостями регіону в територіальному вимірі.
Відповідно, при виробленні регіональної політики розвитку МСП необхідно
врахувати територіальні відмінності в розвитку сектору.
12. 12
3. Місце Стратегії в системі стратегічного планування області
Основи політики сприяння розвитку малого та середнього підприємництва в регіоні закладено
в "Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року". Так, розвиток МСП
(Операційна ціль 1.3. Створення умов для пріоритетного розвитку малого та середнього
підприємництва) є одним із головних шляхів досягнення Стратегічної цілі 1 "Стійке економічне
зростання на основі інноваційного розвитку багатогалузевої економіки". Заходами Стратегії
передбачено розвиток інфраструктури підтримки підприємництва; стимулювання створення,
розвитку та просування місцевих брендів; підтримку та стимулювання виробництва продукції
на експорт. Водночас питання створення сприятливого регуляторного середовища,
підвищення конкурентоспроможності підприємств залишилися поза увагою документа7
.
Таким чином, Стратегія розвитку МСП Київської області до 2020 року (далі – Стратегія) є
документом регіональної політики, що доповнює Стратегію розвитку Київської області на
період до 2020 року в частині підтримки підприємництва. Це дозволяє зробити регіональну
політику сприяння розвитку МСП комплексною та послідовною.
4. Мета та очікувані результати реалізації Стратегії
Мета Стратегії - створення умов для сталого розвитку МСП у Київській області. У результаті
реалізації Стратегії в регіоні будуть створені нові робочі місця (індикатор – збільшення
кількості зайнятих на МСП); збільшено обсяги реалізованої продукції МСП (індикатор –
реальне збільшення обсягу реалізованої продукції); і, як наслідок, відбудеться зростання
добробуту населення (індикатор – зростання реального ВРП на душу населення).
5. Передумови реалізації Стратегії
Успішна реалізація Стратегії розвитку МСП можлива за наявності цілої низки передумов
загальнонаціонального та регіонального (місцевого) рівнів. Ці передумови були визначені на
основі SWOT-аналізу МСП регіону (додаток 2). Крім того, при формулюванні передумов та
ризиків реалізації Стратегії були використані результати досліджень стану розвитку
підприємництва в Україні та в Київській області зокрема, наприклад, дослідження «Щорічна
оцінка ділового клімату» (ABCA) 2016, проведеного в рамках Програми USAID «Лідерство в
економічному врядуванні», дослідження «Створення сприятливого середовища для сталого
підприємництва», проведеного Федерацією роботодавців України в 2016-2017 роках тощо.
7
Детальніше про зв’язок Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020
року з деякими іншими стратегічними документами, що реалізуються в регіоні, ідеться в Додатку 1.
13. 13
5.1. Загальнонаціональні передумови
5.1.1. Макроекономічна стабілізація як один із найважливіших чинників
поліпшення національного бізнес-середовища як такого.
5.1.2. Послідовність та неперервність (спадковість) формування та реалізації
політики сприяння розвитку МСП та ефективна координація дій органів влади
всіх рівнів у цьому процесі.
5.1.3. Гармонізація системи нормативно-правових актів, які прямо чи
опосередковано впливають на ведення підприємницької діяльності.
5.1.4. Оптимізація процедур, пов’язаних із започаткуванням та веденням власної
справи, зокрема в напрямку спрощення процедур адміністрування податків.
5.1.5. Глибокі структурні та інституційні реформи, результатом яких є поліпшення
регуляторного клімату, створення ефективних державних інституцій тощо.
5.1.6. Подальша гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародним у
питаннях, що пов’язані зі сприянням розвитку МСП та виходом на нові міжнародні
ринки.
5.1.7. Боротьба з корупцією та захист прав власності.
5.2. Регіональні передумови
5.2.1. Неперервність (спадковість) та послідовність політики сприяння
розвитку МСП на регіональному (місцевому) рівні та забезпечення ефективної
взаємодії між органами влади обласного та районного рівнів для адекватної
реалізації такої політики.
5.2.2. Належне ресурсне забезпечення політики розвитку МСП.
5.2.3. Узгодженість стратегічних документів регіонального рівня та їх
послідовна імплементація.
5.2.4. Розбудова ефективної системи місцевого самоврядування, необхідної
для втілення реформи децентралізації на регіональному та місцевому рівнях
5.2.5. Провадження постійного діалогу з центральними органами виконавчої
влади щодо покращення бізнес-середовища.
5.2.6. Розвиток інфраструктури регіону, зокрема інженерних та транспортних
мереж.
5.2.7. Здатність використовувати географічну близькість Києва як драйвера
економічного розвитку регіону, що створює нові бізнес-можливості та є найбільшим
ринком споживання робіт та послуг.
5.2.8. Активізація процесу децентралізації та створення ефективних органів
управління на місцевому рівні, у тому числі на рівні об’єднаних територіальних
громад (ОТГ).
5.2.9. Демонополізація, яка передбачає боротьбу як із загальнонаціональними
монополіями, так і з монополіями, що формуються на місцевих ринках.
5.2.10. Створення умов для залучення до області та ОТГ інвесторів, а також для
реєстрації бізнесу безпосередньо на території області.
14. 14
6. Ризики реалізації Стратегії
Успішній реалізації Стратегії потенційно може загрожувати низка регіональних та
загальнонаціональних ризиків.
6.1. Загальнонаціональні ризики
6.1.1. Зменшення темпів соціально-економічних перетворень та різкі
коливання економічної активності.
6.1.2. Суперечливість та неефективність політики підтримки МСП на
національному рівні, що негативно впливає на підприємницький клімат в цілому
та регуляторне середовище зокрема.
6.1.3. Загострення військово-політичного конфлікту на Сході України, що
негативно вплине на всі сфери соціально-економічного життя країни.
6.2. Регіональні ризики
6.2.1. Неефективний фінансовий менеджмент на рівні області та громад, що
спричиняє значний обсяг неосвоєних коштів, виділених на заходи з підтримки
МСП, та, відповідно, недостатню ефективність таких заходів.
6.2.2. Недостатня інституційна взаємодія органів місцевої влади та органів
місцевого самоврядування при реалізації регіональних програм, у тому числі,
спрямованих на розвиток МСП.
6.2.3. Зменшення конкурентоспроможності базових галузей унаслідок браку
інвестицій та інновацій.
6.2.4. Невирішеність проблеми браку кваліфікованих спеціалістів, зокрема
через складнощі фінансування діяльності місцевих закладів професійно-технічної
освіти, невідповідність навчальних програм усіх рівнів освіти сучасним вимогам та
потребам бізнесу та відтік підготовлених кадрів унаслідок трудової міграції.
6.2.5. Загострення неконкурентної боротьби за активи та ресурси між МСП.
6.2.6. Високий рівень корупції в контролюючих органах та незаконне втручання
органів влади в діяльність бізнесу.
6.2.7. Посилення маятникової міграції мешканців області до Києва.
7. Цілі, завдання та заходи реалізації Стратегії
Система операційних цілей Стратегії побудована таким чином, щоб послідовна реалізація
цілей, завдань та заходів сприяла розвитку МСП Київської області в довгостроковому періоді.
Полегшення доступу до ресурсів (фінансових, трудових, природних та ділянок для
розміщення) забезпечить розвиток МСП (зокрема через зростання конкурентоспроможності).
У результаті, розвиток МСП сприятиме їх виходу на нові ринки як у географічному (інші країни
та/або регіони), так і в секторальному вимірах. Важливими передумовами для цього процесу
є сприятливе регуляторне середовище, наявність ефективної інфраструктури підтримки,
15. 15
розвинений діалог між головними зацікавленими сторонами (владою, бізнесом, суспільством).
Це, у свою чергу, сприятиме зростанню соціальної ролі бізнесу (рисунок 7.1)я
Пріоритетами Стратегії є започаткування бізнесу (зокрема шляхом підвищення доступності
фінансових, кадрових ресурсів) та підтримка підприємництва як такого (створення центрів
підтримки підприємництва, проведення тренінгів тощо).
Отже, Стратегія має такі операційні цілі:
Ціль 1. Полегшення доступу МСП до ресурсів.
Ціль 2. Підвищення конкурентоспроможності МСП.
Ціль 3. Сприяння виходу на нові ринки.
Ціль 4. Налагодження ефективного діалогу МСП з іншими "гравцями": влада, суспільство,
бізнес.
Ціль 5. Покращення регуляторного середовища.
Ціль 6. Розбудова ефективної інфраструктури підтримки МСП.
Ціль 7. Збільшення соціальної ролі підприємництва.
Рис. 7.1. Система операційних цілей Стратегії
Реалізація кожного із заходів Стратегії має на меті подолання одного або декількох
регіональних, а там, де це можливо, і національних ризиків (див. Розділ 6). Крім того, заходи
Стратегії мають на меті подолання слабких сторін МСП регіону, визначених на основі його
SWOT-аналізу (додаток 1):
1. Високий рівень тінізації виробничо-господарської діяльності.
2. Нерівномірність розвитку малого бізнесу серед адміністративних одиниць регіону.
16. 16
3. Високий рівень конкуренції з боку київських фірм.
4. Обмежений доступ до фінансових ресурсів, передусім банківського фінансування і, як
наслідок, брак обігових коштів.
5. Застарілість виробничих фондів.
6. Низький рівень конкурентоспроможності, передусім через недостатній рівень бізнес-
процесів у секторі МСП, зокрема в частині впровадження інноваційних заходів.
7. Брак потужних бізнес-асоціацій та неготовність підприємців спільно захищати свої
інтереси.
8. Нездатність наявних об’єктів інфраструктури підтримки бізнесу належним чином
виконувати свої функції.
Важливою передумовою реалізації Стратегії у відповідності до належних практик
Європейського Союзу є відповідність її цілей та заходів принципам Акта з питань малого
бізнесу для Європи (АМБ). У додатку 2 показано зв'язок принципів АМБ з окресленими цілями
Стратегії.
Ціль 1. Полегшення доступу МСП до ресурсів
Наявність та адекватні умови доступу до ресурсів є запорукою успішного функціонування
МСП. На думку підприємців, саме складність доступу до фінансування є одним із основних
бар’єрів для розвитку. Через обмеженість власних коштів постає питання доступу до зовнішніх
фінансових, у тому числі кредитних, ресурсів.
Не менш важливим є забезпеченість підприємств кадрами належної кваліфікації. Розрив, що
сьогодні існує між фахом та рівнем підготовки спеціалістів, яких випускають навчальні
заклади, і реальними потребами ринку, значний рівень трудової міграції є бар’єрами, що
значно ускладнюють кадрову забезпеченість МСП.
Доступ до природних ресурсів та виробничих приміщень, необхідних для провадження
господарської діяльності, має бути рівним для всіх підприємців, а конкуренція за них має бути
чесною. Це можливо за умов відкритості та доступності інформації про такі ресурси й
приміщення, а також за умови «рівних правил» конкурентної боротьби за них.
Передумови:
Більш як третина опитаних представників МСП (37,1%) вважає обмежений доступ
до фінансування істотною перешкодою для розвитку бізнесу (Джерело даних:
дослідження АВСА 2016).
Кожен другий суб’єкт-МСП регіону вказує на потребу в державних гарантіях за
кредитами або за їх частиною (52,6%), або на потребу в компенсації державою
відсотків за кредитами (44%) (Джерело даних: дослідження АВСА 2016).
Кожен десятий представник МСП Київської області (10,3%) називає брак
кваліфікованих працівників однією з головних перешкод для бізнесу (Джерело
даних: АВСА 2016).
На думку регіональних експертів, кадрові ресурси Київщини характеризуються
високим рівнем вищої та післядипломної освіти, проте на ринку бракує
17. 17
випускників робітничих спеціальностей (Джерело: опитування експертів
Київської області).
За оцінками регіональних експертів, питання регулювання оренди приміщень та
землекористування посідають відповідно 10 та 11 позиції в рейтингу
проблемності регуляторних процедур для МСП у Київській області (Джерело:
опитування експертів Київської області).
Завдання 1.1. Сприяння доступу до фінансових ресурсів
Сприяння доступу до фінансових ресурсів має відбуватися у двох основних напрямках:
полегшення індивідуального доступу МСП до ресурсів (залучення кредитних та грантових
коштів) та акумулювання на рівні регіону ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансову
підтримку підприємців.
Так, сьогодні в Україні реалізується низка проектів міжнародних фінансових інституцій, які
передбачають фінансову (кредитну) та консультаційну підтримку МСП. Інформування про
наявні можливості й допомога в підготовці грантових і кредитних заявок є важливим
інструментом залучення відповідних коштів та ресурсів для фінансування виробничо-
комерційної діяльності українських МСП.
Існуюча практика регіональної підтримки малого підприємництва в Київській області засвідчує
необхідність посилення застосування на регіональному рівні таких фінансових інструментів
як надання гарантій за кредитами, часткова компенсація відсоткових ставок, запровадження
аграрних, зокрема страхових, субсидій суб’єктам МСП, розвиток програм надання гарантій
комерційним банкам, що здійснюють кредитування МСП тощо.
У свою чергу, інструментом мобілізації фінансових ресурсів є розширення можливостей
фондів, які надають фінансову підтримку підприємцям шляхом компенсації відсотків за
кредитами тощо.
Заходи, спрямовані на реалізацію Завдання 1.1
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
1.1.1
Створення інформаційних ресурсів для підприємців,
розділів, присвячених грантовим програмам для малого та
середнього бізнесу (див. Захід 6.2.4).
4 6.2.5
1.1.2
Проведення тренінгів для МСП із підготовки грантових та
кредитних заявок.
4 6.2.5
1.1.3
Проведення тренінгів для представників місцевих органів
виконавчої влади й органів місцевого самоврядування з
питань мобілізації коштів для підтримки МСП.
4 6.2.1.
18. 18
1.1.4
Розробка та запровадження інструментів фінансової
підтримки суб’єктів малого й середнього підприємництва
Київської області, зокрема гарантій за кредитами, часткова
компенсація відсоткових ставок тощо.
4 6.2.1.
1.1.5
Розробка та запровадження програми мікрокредитування
суб’єктів малого та середнього підприємництва із
залученням провідних банків (у рамках реалізації п. 1.3.1.
Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року).
Залучення Обласного фонду підтримки підприємництва в
Київській області та Славутицького міського фонду
підтримки підприємництва до виконання програми.
4 6.2.1.
1.1.6
Регулярне проведення Конкурсу бізнес-планів та старт-апів
Київщини на умовах державно-приватного партнерства.
4,6 6.2.3.
1.1.7
Інформування власників фермерських господарств про
можливості отримання фінансової допомоги через Київське
обласне відділення Українського державного фонду
підтримки фермерських господарств.
4 6.2.5
1.1.8
Здійснення виплати допомоги з безробіття одноразово для
організації підприємницької діяльності громадянами з числа
безробітних відповідно до Законів України «Про зайнятість
населення», «Про загальнообов’язкове соціальне
страхування на випадок безробіття» та Наказу
Мінсоцполітики України від 15.06.2015р. №613 «Про
затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у
тому числі одноразової її виплати для організації
безробітними підприємницької діяльності» у межах
кошторису видатків, передбачених на певний напрямок
роботи бюджетом Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття.
4 6.2.1.
1.1.8
Започаткування практики проведення регулярних конкурсів
серед ОТГ на звання «Найбільш інвестиційно привабливої
ОТГ області».
4 6.2.1.
1.1.9
Створення щорічного рейтингу інвестиційної привабливості
ОТГ області та широке розповсюдження інформації про
нього.
4 6.2.1.
Завдання 1.2. Покращення кадрового забезпечення МСП
Покращення кадрового забезпечення МСП може відбуватися як за рахунок покращення
пропозиції кадрів, так і шляхом стимулювання молоді до самозайнятості, тобто розвитку
молодіжного підприємництва.
19. 19
У свою чергу, покращення пропозиції кадрів можливе за умови розвитку партнерських зв’язків
між освітніми установами області й бізнесом. Завдяки реформі системи освіти, започаткованій
із прийняттям у 2014 році Закону України "Про вищу освіту", повноваження українських
навчальних закладів у формуванні навчальних програм були розширені. Відтак, можливе
включення до навчальних програм дисциплін, що відповідають запитам бізнесу. Окрім цього,
важливим елементом освіти має стати практична складова підготовки фахівців, яка
спрямована на формування схильності молоді до самозайнятості через створення власного
бізнесу. Залучення молоді до підприємницької діяльності є одним із інструментів її
самореалізації в економічній сфері. Крім того, відкриття власного бізнесу саме на території
Київської області дозволить зменшити трудову міграцію, що особливо важливо для регіону,
зважаючи на високий рівень маятникової міграції до столиці.
Заходи, спрямовані на реалізацію Завдання 1.2
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
Заходи, спрямовані на покращення кадрового забезпечення МСП завдяки
покращенню співпраці з навчальними закладами
1.2.1
Розвиток партнерства між бізнесом та освітніми закладами
(ВНЗ та ПТНЗ) шляхом проведення спільних заходів, на яких
студенти ВНЗ матимуть змогу ознайомитись із кращими
практиками ведення бізнесу, а підприємці – підібрати
потенційні кадри для своїх підприємств.
6 6.2.4.
1.2.2
Ініціювання процесу корегування навчальних програм ВНЗ та
ПТНЗ відповідно до потреб сучасного ринку праці, передусім
при підготовці спеціалістів робітничих професій.
6 6.2.4.
Заходи, спрямовані на розвиток молодіжного підприємництва
1.2.3
Поширення інформації про успішні практики молодіжного
підприємництва, що сприятиме формуванню в молоді
«економічного» мислення та спонукатиме її до відкриття та
ведення власної справи.
6 6.2.4.
6.2.7.
1.2.4
Проведення відкритих лекцій та інформаційних подій для
молоді за участі успішних підприємців Київщини, відомих
українських та іноземних бізнесменів.
6 6.2.4.
1.2.5
Проведення молодіжних бізнес-змагань серед студентів ВНЗ та
ПТНЗ Київщини.
6 6.2.7.
1.2.6
Розробка програми факультативних занять із підприємництва
та її запровадження в навчальних закладах регіону.
6 6.2.4.
1.2.7
Залучення великих українських та міжнародних компаній до
проведення різних заходів із метою розвитку молодіжного
підприємництва в рамках відповідних інформаційно-
просвітницьких проектів, що реалізуються цими компаніями.
6 6.2.7.
20. 20
1.2.8
Інформаційна підтримка проекту «Працевлаштування через
підприємництво», що проводиться спільно Київською
обласною службою зайнятості та Ресурсним центром «ГУРТ».
6 6.2.4.
6.2.7.
Заходи, спрямовані на започаткування власної справи та цільове забезпечення МСП
кадрами
1.2.9
Організація навчання безробітних осіб основам
підприємницької діяльності.
6 6.2.4.
1.2.10
Проведення семінарів з орієнтації на підприємницьку
діяльність, спрямованих на розвиток МСП серед безробітних
громадян, та ярмарків вакансій під потреби МСП.
6 6.2.4.
1.2.11
Інформування МСП про можливості центрів занятості
готувати спеціалістів «на замовлення», тобто за фахом,
визначеним самим МСП
6 6.2.4.
Завдання 1.3. Сприяння доступу до природних ресурсів та виробничих приміщень
Рівний доступ до природних ресурсів, разом із зрозумілою та недискримінаційною системою
його отримання, стимулює розвиток МСП, які володіють значним потенціалом росту. Досить
часто доступ до ресурсів обмежений браком інформації стосовно вільних земельних ділянок,
площ виробничого призначення тощо. Наявність відповідної інформації у відкритому доступі
розширить можливості підприємців, які планують створювати нові виробничі комплекси, при
виборі оптимального місцезнаходження такого об’єкта. Водночас, це підвищить обізнаність
підприємців у питаннях захисту своїх прав перед природними монополістами та частково
захистить від нечесної конкуренції.
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
1.3.1
Щорічна інвентаризація вільних ділянок та розміщення
інформації про них у відкритому доступі на інформаційних
ресурсах (див. Захід 6.2.4).
1, 3 6.2.5.
1.3.2
Регулярне оновлення реєстру об’єктів нерухомого майна
комунальної форми власності, розміщених на території
області, що пропонуються до відчуження або передачі в
оренду суб’єктам підприємницької діяльності, розміщення
інформації про них у відкритому доступі на інформаційних
ресурсах (див. Захід 6.2.4).
1, 3 6.2.5.
1.3.3
Спрощення процедур підключення МСП до електро- та
інших мереж у частині повноважень місцевої влади.
Сприяння впорядкуванню питання надання дозволу на
виконання проектних, електро- і газомонтажних, а також
вибухонебезпечних робіт підприємцям області, у яких є на
це відповідні ліцензії та кваліфікаційні сертифікати, видані
державою.
1, 3 6.2.5.
21. 21
1.3.4
Упорядкування плати за користування земельними
ділянками та забезпечення вирівнювання ставки податку на
землю та її оренду.
1 6.2.5.
1.3.5
Проведення тематичних засідань координаційної ради з
питань розвитку підприємництва при Київській
облдержадміністрації та Регіональної ради підприємців у
Київській області, присвячених вирішенню проблемних
питань у сфері енергетики.
1, 6 6.2.5.
1.3.6
Проведення тренінгів для МСП із питань захисту власних
інтересів у стосунках із монополістами, що володіють
електро-, водними та іншими ресурсами
1 6.2.5.
6.2.6.
Індикатори досягнення Цілі 1:
кількість тренінгів та інформаційних заходів, присвячених грантовим і кредитним
можливостям, а також кількість представників МСП, які взяли участь у цих заходах
(Джерело даних: Київська ОДА, звітність суб’єктів, які надають послуги);
обсяги фінансових ресурсів, акумульованих фондами підтримки підприємництва
регіону (джерело: Київська ОДА);
кількість МСП, які отримали фінансування з альтернативних (небанківських) джерел
(Джерело даних: опитування МСП);
кількість студентів, які пройшли виробничу практику на підприємствах області
(Джерело даних: ВНЗ та ПТНЗ);
кількість студентів, які залишилися працювати на підприємствах після проходження
практики (Джерело даних: опитування МСП);
кількість підприємств, створених молоддю після участі в тренінгах (Джерело даних:
опитування МСП);
Простота підключення до електро- та інших мереж (Джерело даних: опитування МСП);
Наявність у відкритому доступі інформації про вільні земельні ділянки, площі
виробничого призначення (джерело: Київська ОДА).
Ціль 2. Підвищення конкурентоспроможності МСП
Для підприємців Київської області близькість столиці, з одного боку, створює додаткові
можливості та розширює ринки збуту, а з іншого – провокує високий рівень конкурентної
боротьби з київськими фірмами. Це зумовлює необхідність постійного підвищення
конкурентоспроможності МСП регіону.
Підвищення конкурентоспроможності можна досягти шляхом підвищення внутрішньої
спроможності МСП до ефективного ведення бізнесу (підвищення рівня знань, покращення
вмінь та навичок) та завдяки використанню нових методів організації виробничо-
господарської діяльності, впровадженню нових товарів та послуг, оновлення виробничої бази
тощо.
22. 22
Передумови:
Кожен п’ятий опитаний представник МСП повідомив, що високий рівень
конкуренції є істотним фактором, що обмежує зростання МСП (Джерело даних:
дослідження АВСА 2017).
44% опитаних суб’єктів МСП вказують на потребу проведення консультацій та
тренінгів із започаткування та розвитку бізнесу (Джерело даних: дослідження
АВСА 2016).
Більше половини опитаних суб’єктів МСП (55,2%) повідомили, що потребують
державної підтримки впровадження енергозберігаючих заходів на підприємстві
(Джерело даних: дослідження АВСА 2016).
Дані опитувань свідчать, що менше половини МСП Київщини (47,4%)
запроваджували заходи, які можна віднести до інноваційної діяльності (Джерело
даних: дослідження АВСА 2016).
Завдання 2.1. Удосконалення спроможності МСП до ведення підприємницької
діяльності
Постійні зміни нормативно-правової бази вимагають від підприємців оперативного реагування
та внесення відповідних змін у бізнес-процеси на своїх підприємствах. Підвищення юридичної
грамотності підприємців, вдосконалення навичок у сфері менеджменту, маркетингу,
управління витратами та податками тощо є одним із важливих чинників розвитку МСП регіону.
Прагнення до підвищення власної спроможності провадити підприємницьку діяльність
дозволяє власникам бізнесу та їхнім менеджерам бути готовими до сучасних викликів
динамічного бізнес-середовища.
Заходи, спрямовані на реалізацію Завдання 2.1
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
2.1.1
Створення пакету навчально-тренінгових програм для
власників і менеджерів МСП із менеджменту, маркетингу,
планування діяльності у сфері управління витратами,
податками, бухгалтерського обліку тощо на засадах
державно-приватного партнерства.
6 6.2.3
2.1.2
Інформування підприємців про можливості отримання
бізнес-консультацій із питань організації та імплементації
сучасних бізнес-процесів (див. Заходи 6.1.3., 6.1.4.).
6 6.2.3
2.1.3
Забезпечення розміщення та регулярного оновлення на
інформаційних ресурсах для підприємців навчальних
матеріалів про розвиток підприємницьких навичок,
інноваційний розвиток, маркетинг, бухгалтерський облік
та інших матеріалів, пов’язаних із підвищенням
конкурентоспроможності МСП регіону (див. Захід 6.2.4).
6 6.2.3
23. 23
2.1.4
Ідентифікація існуючих майданчиків та платформ, які
надають підприємцям можливості для вдосконалення
своїх навичок, та регулярне інформування підприємців
про роботу таких майданчиків (бізнес-шкіл, шкіл
підприємництва тощо).
6, 8 6.2.3
2.1.5
Інформування підприємців про діяльність бізнес-
асоціацій, спрямовану на розвиток та підвищення
конкурентоспроможності МСП.
6, 7 6.2.3
Завдання 2.2. Створення умов для впровадження інновацій у діяльність МСП
Здатність МСП використовувати у своїй роботі нові методи виробництва та просування товарів
і послуг є основою конкурентоспроможності будь-якого бізнесу. Для цього передусім
необхідно збільшити внутрішню спроможність підприємців до впровадження інновацій шляхом
підвищення відповідного рівня знань та навичок. З іншого боку, необхідно створити належну
пропозицію інноваційних рішень для бізнесу. Джерелом таких рішень мають стати науково-
освітні заклади Київщини (та інших регіонів країни чи за її межами). А відтак, необхідно
налагодити ефективну взаємодію між ними та бізнесом, зокрема шляхом інформування
підприємців про наукові розробки, про потенціал науково-дослідних та освітніх установ
виконувати конкретні замовлення бізнесу.
Заходи, спрямовані на реалізацію Завдання 2.2
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
2.2.1
Проведення семінарів та тренінгів із питань впровадження
інновацій на підприємствах, у тому числі у сфері
енергозбереження та екологічної безпеки.
6 6.2.3.
2.2.2
Інформаційна підтримка ярмарків інноваційних пропозицій
для бізнесу, які організовуються науково-освітніми
установами.
6 6.2.3.
2.2.3
Визначення пріоритетних галузей МСП із найвищим
конкурентним потенціалом та затвердження (внесення
коректив) до програм їхнього розвитку (підтримка
кластерних ініціатив, розгалужена інформаційно-
консалтингова складова тощо).
6 6.2.3.
2.2.4
Інформування підприємців області про діяльність
венчурних фондів, що надають фінансову підтримку
високотехнологічним МСП.
4, 6 6.2.3.
2.2.5
Інформування підприємців області про реалізацію в регіоні
проектів у сфері альтернативної енергетики та можливості
долучитися до таких проектів.
5, 6 6.2.3.
24. 24
Індикатори досягнення Цілі 2:
кількість навчально-тренінгових заходів для власників і менеджерів МСП із
менеджменту, маркетингу, планування діяльності у сфері управління витратами,
податками, бухгалтерського обліку тощо (Джерело даних: Київська ОДА, звітність
суб’єктів, які надають послуги);
кількість семінарів та тренінгів із питань впровадження інновацій на
підприємствах, у тому числі у сфері енергозбереження та екологічної безпеки
(Джерело даних: Київська ОДА);
кількість семінарів та тренінгів щодо підготовки інноваційних проектів (Джерело
даних: Київська ОДА);
питома вага інноваційних підприємств (Джерело даних: Держстат України);
типи інновацій, їх впровадження на МСП (Джерело даних: Держстат України,
опитування АВСА);
кількість розробок наукових і освітніх установ, впроваджених МСП (Джерело
даних: ВНЗ та ПТНЗ, опитування МСП).
Ціль 3. Сприяння виходу на нові ринки
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його
продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб
розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. У цьому контексті
достатньо перспективним є залучення малих і середніх підприємств до глобальних ланцюгів
доданої вартості.
Іншим важливим напрямком виходу МСП на нові ринки збуту є участь МСП у державних
закупівлях, а також вихід на ринки суміжних областей України.
Передумови:
Кожен другий опитаний представник МСП Київської області (53,4%) вказує, що
брак попиту є істотною перешкодою для розвитку МСП (Джерело даних:
дослідження АВСА 2016).
Більше половини МСП регіону (53,4%) потребують спрощення доступу малих
підприємств до державних закупівель (Джерело даних: дослідження АВСА 2016).
Лише 42,6% МСП регіону мають спеціальний відділ чи окремого працівника,
відповідального за маркетингову діяльність (Джерело даних: дослідження АВСА
2016).
Майже половина МСП Київської області працюють у секторі торгівлі, що посилює
необхідність галузевої диверсифікації діяльності МСП регіону (Джерело: Держстат
України).
Діяльність 46,6% МСП Київщини обмежена власним регіоном (Джерело даних:
дослідження АВСА 2016).
За даними Державної фіскальної служби України, у 2016 році в регіоні
налічувалось 957 суб’єктів МСП, які повідомили про експортні операції в декларації
з податку на додану вартість (Джерело даних: ГУ ДФС України в Київській області).
25. 25
Як свідчать результати опитувань, більше половини підприємців Київщини (52,7%)
планують виходити на нові ринки збуту, зокрема кожен третій – на ринки ЄС та
інших країн (Джерело даних: дослідження АВСА 2016).
Кожен другий представник МСП регіону вказав на потребу в консультаціях та
тренінгах із просування товарів/послуг на зовнішні ринки (Джерело даних:
дослідження АВСА 2016).
Завдання 3.1. Сприяння виходу МСП на міжнародні ринки
Одним із важливих завдань органів місцевої влади й об’єднаних територіальних громад є
створення сприятливих умов для розвитку малого й середнього підприємництва, у тому числі
сприяння у виході таких підприємств на зовнішні ринки. Саме вихід на міжнародні ринки може
стати одним з інструментів підвищення конкурентоспроможності МСП. Просування товарів на
зовнішні ринки, у першу чергу, залежить від спроможності підприємців опановувати нові
ринкові ніші та виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка, зокрема, відповідатиме
міжнародним стандартам і зацікавить споживачів в інших країнах. Угода про асоціацію між
Україною та ЄС дозволяє поступово інтегруватися до ринку ЄС.
Заходи, спрямовані на реалізацію Завдання 3.1
№ Зміст заходу
Слабкі
сторони
Ризики
3.1.1
Проведення регулярних (принаймні один раз на квартал)
зустрічей підприємців із представниками органів влади, що
мають стосунок до здійснення підприємствами
зовнішньоекономічної діяльності (відповідних підрозділів
Київської обласної державної адміністрації, регіональних
органів ДФС України, Держпродспоживслужби України,
представниками Мінекономрозвитку та МЗС України), з
метою виявлення поточних проблем та напрацювання
можливих шляхів їх вирішення.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.2
Проведення циклу навчальних тренінгів із питань виходу
МСП на зовнішні ринки з висвітленням можливостей, які
надають укладені Україною угоди про вільну торгівлю з
іншими країнами, зокрема й Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.3
Надання практичної допомоги МСП із питань впровадження
сучасних систем управління, виконання національних та
європейських вимог у частині маркування, пакування
продукції, відповідності власної продукції вимогам
виробництва, якості та безпечності, прийнятих у ЄС,
зокрема щодо впровадження стандартів ISO та сертифікатів
ЄС. Організація тренінгів із практичної реалізації систем
управління якістю.
3 6.2.3.
6.2.5.
26. 26
3.1.4
Регулярна підготовка та оприлюднення на інформаційних
ресурсах для підприємців навчальних матеріалів про вихід
МСП на зовнішні ринки (див. Завдання 6.2.4.).
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.5 Регулярна розробка експортного профілю регіону.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.6
Налагодження ефективної співпраці з регіонами
(адміністративними одиницями) інших країн, з якими між
Київською областю або територіальною громадою області,
підписано угоду про співпрацю. Ідеться, зокрема, про
організацію бізнес-поїздок, обмін інформацією про
інвестиційні можливості тощо.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.7
Сприяння просуванню продукції товаровиробників області
на нові міжнародні ринки із залученням можливостей
закордонних дипломатичних представництв.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.8 Створення Центру розвитку експортного потенціалу
Київської області.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.9
Створення на сайті облдержадміністрації онлайн реєстру
комерційних пропозицій суб’єктів малого й середнього
підприємництва області (електронної бази товарів),
поширення цієї інформації за межі області на засадах
державно-приватного партнерства.
3 6.2.3.
6.2.5.
3.1.10
Підготовка та регулярне оновлення презентаційних
матеріалів щодо інноваційно-інвестиційних можливостей
малих і середніх підприємств області, підтримка
інвестиційного сайту Київської області (www.invest-
koda.org.ua).
3 6.2.3.
6.2.5.
Завдання 3.2. Сприяння виходу МСП області на ринки інших регіонів України
Ринок більшої частини суб’єктів МСП Київщини обмежений власним регіоном. Зважаючи на
це, пошук нових споживачів в інших областях України може значно розширити ринки збуту
підприємств регіону.