Published on Mar 9, 2017 Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні. Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже: - експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту); - експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних); - конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності; - світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій. За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання. Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.

1. 1
Експортний профіль Херсонської області
(2014-2015 роки):
загальне бачення та формат
Експортний профіль області та стратегічне планування:
загальне бачення
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції.
За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту
та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні
здійснюється переважно центральними органами але економічні результати такої діяльності так чи інакше
реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники
розвитку регіону, як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо
адже:
• експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
• експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості
наявних);
• конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення
системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
• світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого
можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно
реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал
регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль
регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та
якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування
Region_profil_Xerson_13.06.indd 1 13.06.2016 16:09:55

2. 2
експортерів товарів та послуг. Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом
системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем
неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Фактично мова йде про:
• оцінку стану експорту області;
• оцінку змін основних характеристик експортної діяльності;
• визначення інституційних чинників та напрямків їх впливу на експорт.
Наявна статистика експорту на регіональному (обласному) рівні не дає можливості описати всі аспекти
експортної діяльності. Водночас, регулярне проведення масштабних опитувань бізнесу вимагає відповідних
ресурсів. Разом з цим поєднання аналізу наявних статистичних показників і результатів навіть вибіркових
опитувань бізнесу дозволяє отримати важливу інформацію.
Слід пам’ятати, що практична цінність Експортного профілю прямо залежить від регулярності оцінювання
відповідних змін. Тому представлений далі Експортний профіль Херсонської області дає поки що загальне
уявлення про структуру та зміст інструменту.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 2 13.06.2016 16:09:55

3. 3
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки)
Економіка Херсонської області: короткий огляд
Однією з найбільших об’єктивних переваг Херсонської області є її географічне розташування. Херсонщина
знаходиться на півдні України по обох берегах нижньої течії Дніпра і має вихід до Чорного і Азовського морів. Її
площастановить4,7%відзагальноїтериторіїУкраїниідорівнює28,5 тис.кв.км.Чисельністьнаявногонаселення
станом на 01.01.2015р. – 1067,9 тис. осіб (або 2,5% населення України).
За даними Головного управління статистики у Херсонській області на початок 2015 року загальна кількість
підприємств, зареєстрованих у регіоні, склала 8160 одиниць (без урахування фізичних осіб-підприємців
(ФОП)), з них - 8156 підприємств відносяться до категорії малих та середніх. З урахуванням ФОП станом на
01 січня 2015 року у Херсонській області налічувалось 51368 суб’єктів МСП. З них: ФОП – 43212 одиниць або
84,1%, малих підприємств – 7877 одиниць та середніх підприємств – 279 одиниць. Кількість зайнятих на МСП у
2014 році складала близько 150 тис. осіб.
Херсонська область входить у південний економічний регіон України, що за структурою економіки є аграрно-
індустріальним. Область має близько 2 млн. га сільськогосподарських угідь і найбільшу кількість орних земель
на Україні.
В економіці України Херсонська область займає 22-е місце за обсягами валового регіонального продукту
(2014 рік), 23-е місце за обсягами реалізації продукції (2014 рік), 23-е місце за обсягами експорту товарів та
послуг (2015 рік), 7-е місце за площею, 20-е місце за чисельністю населення (станом на 1 квітня 2016 року), 21-е
місце за кількістю зайнятого населення (2014 рік).
Херсонська область на світових ринках: основні показники
Обсяг торгівлі товарами та послугами Херсонської області у 2015 році склав 413,6 млн. дол. США. Cлід зазначити,
що порівняно з 2014 роком експорт товарів з регіону скоротився на 33,5% (до 239,3 млн. дол. США), а імпорт
товарів – на 24,5% (до 140,7 млн. дол. США). При цьому регіон має позитивне торговельне сальдо у розмірі
98,6 млн. дол. США.1
У 2015 році коефіцієнт покриття експорту імпортом становив 1,78, що є одним з найкращих показників серед
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ і перевищує середній рівень по Україні. Одночасно з цим обсяги
експорту в розрахунку на 1 особу у Херсонській області – 0,249 тис. дол. США – є найнижчими серед інших
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та порівняно з середнім показником по Україні.
1 Тут і далі використовуються дані ДССУ, якщо не вказано інше.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 3 13.06.2016 16:09:55

4. 4
Впершомукварталі2016рокупадінняекспортузрегіонупродовжилось.Так,обсягекспортусклав38,3 млн. дол.
США, що на 27,6% менше порівняно з аналогічним періодом 2015 року, водночас обсяг імпорту – 47,7 млн. дол.
США – у півтора рази перевищив аналогічні показники 2015 року. В результаті цього виникло негативне сальдо
зовнішньої торгівлі у розмірі 9,4 млн. дол. США.
Таблиця 1. Показники зовнішньої торгівлі Херсонської області,
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому
Рік Індикатори Херсонська Київська Вінницька Тернопільська Львівська Україна
2015
Обсяг експорту
товарів, млн. дол.
США
239,3 1 690,4 846,8 290,9 1 206,3 38 127, 1
2015
Питома вага
в експорті України
0,6% 4,4% 2,2% 0,8% 3,2% 100%
2015
Обсяг імпорту
товарів, млн. дол.
США
140,7 2 587,0 266,6 259,4 1 447,9 37 516,4
2015
Питома вага в імпорті
України
0,4% 6,9% 0,7% 0,7% 3,9% 100,0%
2015
Обсяг експорту
послуг, млн. дол. США
26,2 230,2 62,9 43,4 369,6 9 736,6
2015
Питома вага
в експорті послуг
України
0,3% 2,4% 0,6% 0,4% 3,8% 100,0%
2015
Обсяг імпорту послуг,
млн. дол. США
8,0 136,6 11,8 10,3 50,2 5 523,0
2015
Питома вага в імпорті
послуг України
0,1% 2,5% 0,2% 0,2% 0,9% 100,0%
2015
Загальний обсяг
експорту товарів і
послуг, млн. дол. США
264,7 1 920,6 909,7 334,4 1 575,9 47 863,8
2015
Загальний обсяг
імпорту товарів і
послуг, млн. дол. США
149,0 2 723,6 278,5 269,8 1 498,1 43 039,4
2015
Коефіцієнт покриття
експортом імпорту
1,78 0,71 3,27 1,24 1,05 1,11
2015
Обсяг експорту на
1 особу, тис дол. США
0,249 1,109 0,568 0,314 0,622 1,119
Region_profil_Xerson_13.06.indd 4 13.06.2016 16:09:55

5. 5
Рік Індикатори Херсонська Київська Вінницька Тернопільська Львівська Україна
2014
Питома вага експорту
у реалізації, %
12% 10% 14% 8% 14% 19%
2014
Питома вага
експорту у валовому
регіональному
продукті, %
20% 33% 22% 23% 28% 49%
2015
Кількість МСП
експортерів, юросіб
264 Дані відсутні
2015
Частка МСП
експортерів
у загальній кількості
МСП юросіб
3,2% Дані відсутні
2015
Питома вага МСП
у загальному
експорті регіону
91% Дані відсутні
Джерела: Державна служба статистики України, власні розрахунки ГО “Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій”
Порівняння показників зовнішньої торгівлі Херсонської області з аналогічними даними інших пілотних регіонів
Програми USAID ЛЕВ та України в цілому вказує на значне відставання Херсонщини по багатьом параметрам:
мова йде про загальні обсяги товарообігу в цілому та обсяги експорту/імпорту товарів та послуг зокрема.
Також питома вага експорту у валовому регіональному продукті області у 2014 році склала 20%, тобто область
порівняно менше орієнтується на експорт, ніж інші регіони та Україна в цілому.
Водночас Херсонська область має один з найкращих показників покриття експортом імпорту (найвищий
показник спостерігається лише у Вінницької області), а також порівняно високу питому вагу експорту в обсязі
реалізованої продукції – 12% (у 2014 році), що відповідає рівню Київської області.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 5 13.06.2016 16:09:55

6. 6
Експорт Херсонської області: основні характеристики
За даними Херсонської обласної державної адміністрації за підсумками 2015 року у регіоні нараховувалось
267 підприємств-експортерів, причому 264 з них відносились до категорії МСП. Водночас питома вага МСП
експортерів у загальній кількості зареєстрованих в області МСП із статусом юридичної особи склало 3,2%.
Наведені дані дають підстави говорити про формально значну роль МСП в експорті регіону, але водночас про
низький рівень інтернаціоналізації МСП області.
Херсонська область здійснює торгівлю з компаніями з понад ста країн світу. Основними експортерами регіону
є міста Херсон, Каховка, Нова Каховка, а також Скадовський та Цюрупинський райони.
Як і в країні в цілому, протягом 2013-2015 років в області спостерігалось стабільне зниження експорту
(Див. Рисунок 1).
Рисунок 1. Динаміка експорту Херсонської області та України
-
500
1 000
1 500
2 000
2 500
3 000
3 500
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Херсонська область Українa
Джерело: Державна служба статистики України
У 2015 році найбільшими країнами, в які Херсонська область експортувала свою продукцію, були Туреччина,
Російська Федерація, Нідерланди, Казахстан та Японія – на них припадало майже половина херсонських
товарів, поставлених на світовий ринок. Експорт послуг переважно здійснювався до 4-х країн: 48% припадало
на Велику Британію, Туреччину, Швейцарію та Беліз (Див. Таблицю 2).
Region_profil_Xerson_13.06.indd 6 13.06.2016 16:09:55

7. 7
Таблиця 2. Географічна структура експорту товарів
та послуг підприємствами Херсонської області у 2015 році
Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг
Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага
Туреччина 49,726 21% Велика Британія 4,04 16%
Росія 24,854 10% Туреччина 3,50 14%
Нідерланди 19,844 8% Швейцарія 2,25 9%
Казахстан 13,879 6% Беліз 2,20 9%
Японія 10,687 4% Панама 1,45 6%
Молдова, Республіка 8,192 3% Литва 1,15 4%
США 7,856 3% Росія 1,08 4%
Велика Британія 7,030 3% Нiмеччина 1,03 4%
Німеччина 5,975 2% Нідерланди 0,93 4%
Польща 4,780 2% Латвія 0,91 4%
Чехія 4,424 2% Кіпр 0,78 3%
Грузія 4,254 2% Мальта 0,75 3%
Італія 4,184 2% Сент-Вінсент і Ґренадіни 0,74 3%
Азербайджан 4,057 2% Казахстан 0,66 3%
Білорусь 3,751 2% Сейшельські Острови 0,41 2%
Литва 3,201 1% Естонія 0,34 1%
Румунія 3,152 1% Молдова 0,31 1%
Киргизстан 3,037 1% Вірґінські Острови (Брит.) 0,28 1%
Марокко 2,900 1% Маршаллові Острови 0,28 1%
Портуґалія 2,831 1% Сінгапур 0,23 1%
Іспанія 2,771 1% Барбадос 0,23 1%
Швейцарія 2,584 1% Інші 2,87 8%
Франція 2,391 1%
Австрія 2,138 1%
Єгипет 2,134 1%
Монголія 2,044 1%
Region_profil_Xerson_13.06.indd 7 13.06.2016 16:09:55

8. 8
Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг
Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага
Ізраїль 1,987 1%
Словаччина 1,943 1%
Панама 1,879 1%
Таджикистан 1,744 1%
Сирія 1,587 1%
Китай 1,210 1%
Інші 26,313 11%
Усього 239,337 100% Усього 26,2 100%
Джерело: Державна служба статистики України
Що стосується товарної структури експорту області, то її основу традиційно складають продукти рослинного
походження, готові харчові продукти, деревина і вироби з деревини, недорогоцінні метали та вироби з них
(Див. Рисунок 2).
Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Херсонською областю у 2015 році
Джерело: Державна служба статистики України
Region_profil_Xerson_13.06.indd 8 13.06.2016 16:09:55

9. 9
МСП області: перешкоди виходу на зовнішні ринки
В цілому рівень інтернаціоналізації МСП регіону є досить низьким. За даними дослідження «Щорічна оцінка
ділового клімату 2015» (ABCA) було виявлено наступні перешкоди, які змушують МСП області утримуватись від
виходу на зовнішні ринки (Див. Рисунок 3).
Рисунок 3. Перешкоди, що заважають виходу МСП області на зовнішні ринки
Джерело: АBCA
Region_profil_Xerson_13.06.indd 9 13.06.2016 16:09:55

10. 10
Серед основних перешкод були названі несприятлива економічна ситуація в країні, відсутність фінансових
можливостей та недостатність виробничих потужностей. Крім того, також згадувались несприятливе
регулювання та недостатній попит на продукцію, що значною мірою перешкоджають виходу на нові ринки.
Очікування підприємництва стосовно заходів державної підтримки, спрямованих на покращення ділового
середовища в цілому та створення сприятливих умов для розвитку експортної діяльності МСП зокрема,
наведені на Рис. 4.
Рисунок 4. Інструменти державної підтримки: очікування бізнесу
Джерело: АBCA
Region_profil_Xerson_13.06.indd 10 13.06.2016 16:09:56

11. 11
Від держави підприємництво очікує спрощення податкового адміністрування, зменшення кількості документів
для ведення підприємницької діяльності, створення єдиного інформаційного ресурсу з питань ведення бізнесу,
перетворення податкової служби на сервісну службу для платників податків та зборів, а також переведення
адміністративних послуг в електронний формат тощо.
Результати опитування по іншим областям України виявили схожі результати.
Кількість тих МСП, які збільшили обсяги виробництва або надання послуг склала 33,8%. Разом з цим, тільки 8%
планують виходити на зовнішні ринки.
Заходи з просування експорту у Херсонській області
1. Питання розвитку експорту Херсонської області, серед іншого, відображені у таких документах політики, як:
• Стратегія розвитку Херсонської області на період до 2020 року, затверджена рішенням Херсонської
обласної ради від 10.09.2015 року № 1296.
• План заходів з реалізації у 2016 – 2017 роках Стратегії розвитку Херсонської області на період до 2020 року,
затверджений рішенням Херсонської обласної ради від 31.03.2016 № 78.
• Програма економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2016 рік, яка
затверджена рішенням Херсонської обласної ради від 22.01.2016 року № 57.
2. При Херсонській обласній державній адміністрації створено Регіональну раду підприємців, яка забезпечує
зворотній зв’язок між обласною державною адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств,
бізнес-асоціацій. Рада є консультативно-дорадчим органом, який функціонує у формі проведення регулярних
засідань, під час яких обговорюються нагальні проблеми суб’єктів підприємництва (в тому числі проблеми,
пов’язані з експортом) та визначаються можливі механізмів та шляхи їх розв’язання.
3. Щорічно у м. Нова Каховка проводиться Інвестиційний форум «Таврійські горизонти».
4. При Торгово-промисловій палаті Херсонської області функціонує Центр підтримки експорту.
5. На постійній основі проводяться виїзні виставково-ярмаркові заходи.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 11 13.06.2016 16:09:56

12. 12
Висновки для політики
1. Кліматичні умови, географічне розташування, значний потенціал сільськогосподарської галузі тощо
потенційно створюють гарні перспективи розвитку експортної діяльності Херсонщини. Але реалізація
експортного потенціалу регіони залежить, серед іншого, від проактивної позиції бізнесу області та ефективності
та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення сприятливих для розвитку підприємницької
діяльності в цілому та експорту зокрема.
2. Питання створення сприятливих умов для реалізації експортного потенціалу регіону мають бути відображені
встратегічнихдокументахполітикирегіону.Затакихумовекспортнийпрофільстанеповноціннимінструментом
політики, а не просто «збірником» певних цифр та фактів, які характеризують експорт.
3. Регулярне оновлення експортного профілю та відстеження за його допомогою відповідних змін дає
можливість визначати пріоритетні напрямки діяльності місцевої влади щодо сприяння розвитку експортної
діяльності в регіоні та коригувати відповідні стратегічні документи.
4. Аналіз перешкод, які заважають розвитку експорту МСП, виявлених за результатами опитування ABCA вказує,
що вони не є унікальними для регіону і в тій чи іншій мірі актуальні для всіх регіонів України. За таких умов
регулярний обмін досвідом з іншими регіонами може стати важливим джерелом інформації щодо методів та
інструментів їх вирішення в області.
5. За умови якісної підготовки експортний профіль може стати ефективним інструментом діалогу між місцевою
та центральною владою з питань розвитку експорту, які відносяться до компетенції центрального уряду.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку
або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 12 13.06.2016 16:09:56